Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
26
Інститут цукрових буряків
УКРАЇНСЬКої АКАДЕМІї АГРАРНИХ НАУК
Федорук Юрій васильович
УДК 635.21:[631.874:631.582.3](477.41)
Удосконалення елементів технології вирощування картоплі у фермерських і селянських господарствах Лісостепу України
06.01.09 –рослинництво
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
Київ –
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Білоцерківському державному аграрному університеті
Міністерства аграрної політики України протягом 2002–рр.
|
Науковий керівник: |
доктор сільськогосподарських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Молоцький Михайло Якович, Білоцерківський державний аграрний університет |
|
Офіційні опоненти: |
доктор сільськогосподарських наук, Заришняк Анатолій Семенович, Інститут цукрових буряків УААН, завідувач лабораторії діагностики і оптимізації живлення цукрових буряків кандидат сільськогосподарських наук, Шарапа Микола Григорович, Інститут картоплярства УААН, старший науковий співробітник лабораторії агротехніки |
|
Провідна установа: |
Уманський державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України. |
Захист дисертації відбудеться “_14_” __червня__ 2005 року о _9_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.360.01 при Інституті цукрових буряків УААН за адресою: 03141, м. Київ, вул. Клінічна, 25.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту цукрових буряків УААН за адресою: 03141, м. Київ, вул. Клінічна, 25.
Автореферат розісланий “_12_” __травня___ 2005 року.
|
Вчений секретар Спеціалізованої вченої ради кандидат сільськогосподарських наук |
Сторожик Л.І. |
загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Останнім часом в розвитку картоплярства почали виявлятися негативні тенденції. Площі насаджень картоплі в громадських господарствах, де застосовувались інтенсивні технології, значно скоротилися. Проте в приватному секторі площі під культурою зросли. Тому актуальність проведення досліджень полягає в розробці і вдосконаленні окремих елементів технології вирощування картоплі на земельних ділянках у приватному секторі із урахуванням біологічних властивостей сорту, адаптивності, агрометеорологічної пластичності й реакції на умови вирощування, які б забезпечили одержання високої та стабільної врожайності у фермерських і селянських господарствах.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема була складовою частиною тематичного плану досліджень кафедри селекції та насінництва Білоцерківського державного аграрного університету, яка передбачена координаційним планом УААН з комплексної теми "Удосконалення технології вирощування картоплі з метою підвищення її урожайності та зниження витрат ручної праці у фермерських та селянських господарствах Лісостепу України" (номер державної реєстрації 0101U003654).
Мета та завдання досліджень. Метою досліджень є вдосконалення технології вирощування картоплі у фермерських і селянських господарствах Лісостепу України, яка б забезпечила одержання високої і стабільної врожайності.
Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:
–визначити вплив досліджуваних факторів на ріст і розвиток рослин картоплі сортів Бородянська рожева та Явір у зоні Лісостепу України;
–дослідити можливість беззмінного вирощування картоплі без значного зниження врожайності та якості бульб;
–удосконалити та впровадити у практику вирощування картоплі ефективну короткоротаційну сівозміну, яка забезпечила б одержання на присадибних ділянках високої врожайності екологічно чистої продукції картоплі та овочевих і зернових культур;
–вивчити особливості використання сидеральних культур родини капустяних та озимого жита в пожнивних посівах з метою збагачення ґрунту органічною речовиною і як фітосанітарного заходу в короткоротаційній сівозміні та за беззмінного вирощування картоплі;
–провести економічну та енергетичну оцінку ефективності елементів технології та на її основі визначити рентабельність застосування різних видів добрив при беззмінному вирощуванні картоплі та в сівозміні.
Об'єктом дослідження є оптимізація агротехнічних факторів при вирощуванні картоплі у фермерських і селянських господарствах Лісостепу України.
Предметом дослідження було визначення впливу сорту, органічних і мінеральних добрив на продуктивність насаджень картоплі в короткоротаційній сівозміні та за її беззмінного вирощування.
Методи дослідження. При виконанні дисертаційної роботи були використані такі методи: польовий у поєднанні із спостереженнями за ростом і розвитком рослин та умовами зовнішнього середовища –для кількісної оцінки агротехнічного та економічного ефекту досліджуваних заходів вирощування картоплі; вегетаційний –для визначення родючості ґрунту, живлення рослин та обміну речовин у них; візуальний та вимірювально-ваговий –для визначення врожайності; лабораторно-хімічний –при дослідженні агрохімічних властивостей ґрунту, підстилкового гною, сидератів, а також хімічного складу бульб; математично-статистичний –для оцінки вірогідності одержаних результатів досліджень; розрахунково-порівняльний –при визначенні економічної та енергетичної ефективності досліджуваних факторів.
Наукова новизна одержаних результатів Вперше для Лісостепу України науково обґрунтована можливість використання зелених добрив і короткоротаційної сівозміни для одержання високих урожаїв бульб від сортів картоплі різних строків стиглості
Виявлені фізіологічні та морфологічні особливості продуційного процесу насаджень картоплі нових сортів за беззмінного вирощування їх в умовах дефіциту гною.
Встановлене оптимальне сполучення параметрів урожайності, біохімічних показників якості бульб різних сортів картоплі за використання запропонованих елементів технології.
Виявлена й досліджена залежність продуктивності картоплі від параметрів агрофітоценозу, адаптивності сортів та погодних умов.
Практичне значення одержаних результатів. З метою подолання негативної дії монокультури картоплі у фермерських та селянських господарствах Лісостепу України запропонована короткоротаційна сівозміна (ячмінь –картопля –овочеві культури), яка дозволяє підвищити врожайність бульб на 45 ц/га (19%). Для зменшення дефіциту гною рекомендовано застосовувати зелені добрива, використовуючи сидеральні культури (редьку олійну, гірчицю білу, жито озиме, ріпак озимий), які вирощують у сівозміні пожнивно після ячменю, а в монокультурі –після ранньої картоплі. При додаванні до них мінеральних добрив (NPK), можна довести урожайність бульб до 250 –ц/га. Одержані здобувачем результати досліджень лягли в основу рекомендацій Міністерства аграрної політики України “Технологія вирощування високих урожаїв картоплі у фермерських і селянських господарствах Лісостепу України” (2005 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана дисертантом одноосібно. Автор самостійно опрацював і проаналізував наукові джерела, брав безпосередню участь у розробці і обґрунтуванні програми досліджень та закладці дослідів, особисто провів експериментальні дослідження, спостереження та обліки, статистично опрацював та узагальнив одержані результати досліджень, сформулював висновки та розробив пропозиції виробництву. Лабораторні дослідження з визначення показників родючості ґрунту, біохімічного складу бульб та хімічного вмісту сидератів були проведені в лабораторіях Інституту картоплярства УААН та Білоцерківського державного аграрного університету (БДАУ).
Апробація результатів дослідження. Основні результати дисертаційної роботи доповідалися та обговорювалися на розширених засіданнях кафедри селекції та насінництва БДАУ у 2002–рр.; науковій конференції докторантів і аспірантів "Наукові пошуки молоді на початку ХХІ століття" (м. Біла Церква, 2003, 2004 рр.); науково-практичній конференції "Новітні технології в рослинництві" (м. Біла Церква, 2003, 2004 рр.); 4-й міжвузівській науковій конференції аспірантів "Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи" ВДАУ (м. Вінниця, 2004 р.); засіданнях Координаційно-методичної ради наукового центру "Картоплярство" Інституту картоплярства УААН (смт Немішаєве, 2002–рр.); включались у річний звіт із науково-дослідної роботи БДАУ для Департаменту ринків продукції рослинництва та розвитку насінництва Мінагрополітики України (м. Київ, 2002–рр.).
Виробнича перевірка кращих варіантів досліду, що рекомендуються для впровадження, проводилася в навчально-дослідному господарстві БДАУ, господарствах Білоцерківського району Київської та Козятинського району Вінницької областей на площі 5 га.
Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладені у 10 наукових працях, 7 з яких надруковані у фахових виданнях.
Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 220 сторінках комп’ютерного тексту, містить 46 рисунків, 33 таблиці, 20 додатків. Дисертація складається із вступу, семи розділів власних досліджень, висновків та пропозицій виробництву. Список використаної літератури включає 322 джерела, у тому числі 42 –латинським шрифтом.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
розділ 1. Стан вивченості питання
У розділі проаналізовано результати попередніх досліджень і сучасні уявлення про вплив різних видів добрив на ріст, розвиток, урожайність, біохімічний склад бульб різних сортів картоплі та баланс поживних речовин у ґрунті за беззмінного їх вирощування та в сівозміні. Проте аналіз літературних даних показує, що ці питання вивчені недостатньо, зокрема застосування сидератів як альтернативи гною та використання короткоротаційних сівозмін у картоплярстві. Саме це й зумовило необхідність проведення наших досліджень.
РОЗДІЛ 2. УМОВИ вирощування, МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження за темою дисертаційної роботи проводилися протягом 2002–2004 рр. на дослідному полі навчально-дослідного господарства БДАУ, землі якого розміщені в підзоні несприятливого зволоження правобережної частини Лісостепу України.
За даними обстежень ґрунт дослідної ділянки –чорнозем типовий малогумусний крупнопилувато-середньосуглинкового гранулометричного складу, має слабокислу реакцію ґрунтового розчину (рН сол. 6,0) і відзначається середнім умістом гумусу (3,11%), низьким рівнем забезпеченості рослин доступним азотом (98 мг/кг), підвищеним вмістом обмінного калію (112 мг/кг) та високим рівнем забезпеченості рухомим фосфором (172 мг/кг).
В цілому кліматичні умови зони сприятливі для вирощування картоплі та сидеральних культур, але в окремі роки спостерігається відхилення від середніх багаторічних показників, що призводить до негативних наслідків при вирощуванні їх, особливо озимих сидеральних культур, що спостерігалось у 2003 році.
Експериментальна робота виконувалася шляхом закладання трифакторного польового досліду та проведення лабораторних аналізів. Схема польового досліду наведена в табл. 1.
Фактор А –сорти. Для проведення досліджень використовували два сорти: 1. Бородянська рожева –ранній (А); 2. Явір –середньостиглий (А). Контролем є (А).
Фактор В –розміщення картоплі. Досліди закладались на фоні беззмінного вирощування картоплі протягом 6 років площею 0,63 га (В) та в короткоротаційній, трипільній сівозміні, яка з моменту закладання пройшла дві ротації з середньою площею поля 0,63 га (В). Контролем є (В).
Сівозміна: поле 1 –ярі зернові, 2 –картопля, 3 –овочеві культури.
Фактор С –добрива. Варіанти наведені в таблиці 1. Добрива використовували під картоплю як за беззмінного її вирощування, так і в короткоротаційній сівозміні. Контролем є перший варіант.
Дослід мав чотири повторення. Ділянки чотирьохрядкові довжиною 10 м. Площа облікової ділянки –м.
Органічні добрива у вигляді підстилкового напівперепрілого гною великої рогатої худоби вносили восени під зяблеву оранку. Біомасу ярих сидеральних культур (редьки олійної, гірчиці білої та їх суміші) заорювали восени, а озимих (озимого жита, озимого ріпаку та їх суміші) –навесні. Мінеральні добрива у формі нітроамофоски (NPK по 17% кожного елемента) вносили вручну згідно із схемою досліду врозкид по поверхні ґрунту перед садінням картоплі під передпосадкову культивацію.
Під час проведення дослідів проводили обліки та спостереження відповідно до методичних рекомендацій щодо проведення досліджень з картоплею (2002 р.). Агрохімічні, біохімічні та біометричні аналізи проводились згідно загальноприйнятих методик:
Одержані дані обробляли методом дисперсійного аналізу для багатофакторного досліду за допомогою програми Statistic 5,0 на ПК.
Енергетичну оцінку вирощування картоплі проводили згідно методики о.к. Медведовського та п.і. Іваненка.
Для визначення економічної ефективності вирощування картоплі нами були використані методики, запропоновані В.П Мартенсом, В.Г. Андрійчуком, В.В. Тарасовою та І.Я. Петренком.
Агротехніка і боротьба із шкідниками та хворобами були загальноприйнятими для зони Лісостепу України.
Розділ 3. РІСТ І РОЗВИТОК РОСЛИН КАРТОПЛІ ЗАЛЕЖНО ВІД СОРТУ та добрив за БЕЗЗМІННОГО ВИРОЩУВАННЯ її та в сівозміні
Одним з найважливіших показників, що впливає на урожайність картоплі, є площа листкового апарата та кількість рослинних стебел на гектарі. Як свідчать матеріали табл. 1, ці показники залежали від факторів, що вивчались у досліді, проте ефективність впливу кожного з них була різною.
Листкова поверхня насаджень картоплі сорту Бородянська рожева в середньому складала 43,4 м/га, що на 11% менше, ніж у сорту Явір, у якого цей показник становив 48,5 м/га. Проте сорт Бородянська рожева відзначався вищою стеблоутворюючою здатністю і в середньому формував густоту стеблостою близько 215 тис. шт./га, що на 20% більше, ніж у сорту Явір.
За беззмінного вирощування картоплі спостерігалася тенденція до зменшення асиміляційної поверхні та кількості стебел на гектарі, порівняно з варіантами, де її вирощували в сівозміні. Так, якщо за беззмінного вирощування площа листків і кількість стебел у середньому становили 43,7 м/га і 176 тис. шт./га, то за розміщення картоплі в короткоротаційній сівозміні ці показники зросли на 10 і 19% відповідно.
Таблиця 1
Вплив добрив на формування листкової поверхні рослин і густоти стеблостою різних сортів картоплі за беззмінного вирощування її та в сівозміні, середнє за 2002–2004 рр.
|
Варіанти |
Беззмінне вирощування |
У сівозміні |
|
|
Площа листків, м/га |
Кількість стебел, шт./га |
Площа листків, м/га |
Кількість стебел, шт./га |
|
Бородян- ська рожева |
Явір |
Бородян- ська рожева |
Явір |
Бородян- ська рожева |
Явір |
Бородян- ська рожева |
Явір |
|
|
Без добрив (контроль) |
31,9 |
,6 |
,6 |
,0 |
||||
|
40 т гною |
44,7 |
,6 |
,6 |
55,0 |
||||
|
40 т гною + NPK |
52,0 |
,5 |
,5 |
,0 |
||||
|
NPK |
39,3 |
,3 |
,8 |
,6 |
||||
|
Редька олійна |
36,6 |
,0 |
,0 |
,7 |
175 |
|||
|
Редька олійна + NPK |
43,8 |
,1 |
,6 |
,0 |
||||
|
Гірчиця біла |
37,0 |
,9 |
,0 |
,2 |
||||
|
Гірчиця біла + NPK |
44,3 |
,6 |
,6 |
,0 |
||||
|
Редька олійна+ гірчиця біла |
36,6 |
,4 |
,5 |
,7 |
||||
|
Редька + гірчиця+ NPK |
44,3 |
,1 |
,6 |
,5 |
||||
|
Озиме жито |
38,4 |
,4 |
,9 |
,1 |
||||
|
Озиме жито + NPK |
45,2 |
,5 |
,1 |
,0 |
||||
|
Озимий ріпак |
37,9 |
,9 |
,4 |
,7 |
||||
|
Озимий ріпак + NPK |
44,7 |
,1 |
,1 |
,5 |
||||
|
Озиме жито + озимий ріпак |
38,4 |
,9 |
,4 |
,6 |
||||
|
Оз.жито+оз.ріпак+NPK |
45,7 |
,5 |
51,0 |
,0 |
||||
|
НІР(фактор А) |
0,60 |
,95 |
||||||
|
НІР(фактор В) |
0,60 |
,95 |
||||||
|
НІР(фактор С) |
1,71 |
,52 |
||||||
|
НІР(фактор АВС) |
3,41 |
,05 |
При підвищенні рівня живлення виявляли тенденцію до збільшення як площі листків, так і кількості стебел рослин на гектарі. Якщо на варіантах без добрив вони в середньому по досліду склали 36,3 м/га і 167 тис. шт./га, то при внесенні 40 т/га гною ці показники зросли на 36 і 23%; при NPK –на 21 і 11%, а за поєднання 40 т гною і NPK –на 55 і 36% відповідно, порівняно з контролем.
Використання ярих сидеральних культур та їх суміші забезпечило збільшення площі листкової поверхні та кількості стебел на гектарі в середньому по сидератах відповідно на 15 і 8%, а внесення мінеральних добрив із цими сидератами –на 35 і 21%, порівняно з контролем.
При заорюванні озимих сидеральних культур та їх суміші приріст площі листкового апарата та густоти стеблостою склав відповідно 17 і 10%, а додаткове використання NPK на фоні цих сидератів –і 22%.
Дослідниками встановлено, що найвищу врожайність картоплі одержують, якщо маса бадилля в період її максимального розвитку у два і більше разів перевищує масу бульб одного куща. Добре розвинена вегетативна маса є запорукою одержання високих урожаїв бульб.
Найбільшу надземну та бульбову масу одного куща, яка в середньому по досліду становила 564 і 216 г, було виявлено за поєднання внесення 40 т гною + NКР. При заорюванні біомаси ярих сидератів та їх суміші ці показники збільшувалися на 10 і 6% відповідно, порівняно з контролем, де маса бадилля становила 343 г, а маса бульб –г. Аналогічним чином збільшувалась і маса надземної частини рослин картоплі при використанні мінеральних добрив. За поєднаного внесення мінеральних добрив на фоні ярих сидератів ці показники зросли на 32 і 19%, порівняно з контролем (рис. 1)
Рис. 1. Вплив добрив на масу бадилля і бульб, середнє за 2002–2004 рр.
1 –без добрив (контроль); 2 –т/га гною; 3 –т/га гною + NPK; 4 –NPK; 5 –редька олійна; 6 –редька олійна + NPK; 7 –гірчиця біла; 8 –гірчиця біла + NPK; 9 –редька олійна + гірчиця біла; 10 –редька олійна + гірчиця біла + NPK; 11 –озиме жито; 12 –озиме жито + NPK; 13 –озимий ріпак; 14 –озимий ріпак + NPK; 15 –озиме жито + озимий ріпак; 16 –озиме жито + озимий ріпак + NPK
Подібна тенденція спостерігалась при заорюванні озимих сидеральних культур та їх суміші, де приріст маси бадилля і бульб відповідно склав 14 і 9% та 36 і 22% за поєднання мінеральних добрив з цими сидератами і був більшим, порівняно з контролем.
Слід зазначити, що вплив добрив на приріст маси бадилля був дещо вищий, порівняно з накопиченням маси бульб. Проте ці процеси дуже пов'язані між собою: із збільшенням маси бадилля врожайність бульб пропорційно підвищується. Така закономірність за беззмінного вирощування картоплі та в сівозміні виявлялась в обох сортів .
Урожайність є найважливішим показником продуктивності рослин і господарської доцільності вирощування того чи іншого сорту, застосування добрив, використання сівозмін. Як показують результати досліджень та математична обробка їх, урожайність картоплі значною мірою залежала як від окремих факторів, що вивчались у досліді, так і від їхньої комплексної дії.
Розділ 4. Вплив КОРОТКОРОТАЦІЙНОЇ сівозміни та зелених добрив на урожайність картоплі
Одержані в 2002–рр. дані свідчать про те, що найвища врожайність бульб була відмічена за вирощування сорту Явір у сівозміні на фоні 40 т/га гною + NPK, яка становила 361 ц/га (табл. 2).
Таблиця 2
Урожайність бульб картоплі залежно від умов вирощування, ц/га, середнє за 2002–рр.
|
Варіанти |
Беззмінне вирощування |
У сівозміні |
||
|
Бородянська рожева |
Явір |
Бородянська рожева |
Явір |
|
|
Без добрив (контроль) |
177 |
|||
|
40 т гною |
252 |
|||
|
40 т гною + NPK |
297 |
|||
|
NPK |
214 |
|||
|
Редька олійна |
205 |
|||
|
Редька олійна + NPK |
239 |
|||
|
Гірчиця біла |
207 |
|||
|
Гірчиця біла + NPK |
243 |
|||
|
Редька олійна + гірчиця біла |
207 |
|||
|
Редька + гірчиця + NPK |
241 |
|||
|
Озиме жито |
210 |
232 |
||
|
Озиме жито + NPK |
251 |
|||
|
Озимий ріпак |
208 |
|||
|
Озимий ріпак + NPK |
251 |
|||
|
Озиме жито + озимий ріпак |
212 |
|||
|
Оз.жито+оз.ріпак + NPK |
254 |
|||
|
НІР(фактор А) =3,93 |
||||
|
НІР(фактор В) =3,93 |
||||
|
НІР(фактор С) =11,13 |
||||
|
НІР(фактор АВС) = 22,26 |
Слід зазначити, що реакція сортів на розміщення картоплі в сівозміні була неоднаковою, тобто приріст урожайності від її використання в сортів був різний, порівняно з беззмінним вирощуванням. Якщо в беззмінних насадженнях сорт Бородянська рожева в середньому забезпечив урожайність 229 ц/га, а сорт Явір –ц/га з різницею між сортами 20 ц/га, то при вирощуванні картоплі в короткоротаційній сівозміні урожайність бульб відповідно становила 276 і 292 ц/га з різницею 16 ц/га. Тобто, приріст по сортах складав відповідно 20 і 17%, порівняно з беззмінним їх вирощуванням. Ці дані свідчать про те, що сорт Бородянська рожева більш інтенсивно реагує на вирощування його в сівозміні, порівняно із сортом Явір.
Значний вплив на урожайність картоплі мало внесення органічних та мінеральних добрив. (рис. 2). Урожайність бульб на контрольному варіанті (без добрив) у середньому по досліду становила 203 ц/га. За внесення 40 т/га гною вона підвищувалась до 286 ц/га, або на 41%. При застосуванні N45PK окремо і в поєднанні з гноєм приріст урожайності складав відповідно 21 і 63%, порівняно з контролем.
Фактор (С); НІР =11,13 ц
Рис. 3. Вплив добрив на врожайність бульб, ц/га, середнє за 2002–2004 рр.
1 –без добрив (контроль); 2 –т/га гною; 3 –т/га гною + NPK; 4 –NPK; 5 –редька олійна; 6 –редька олійна + NP45K; 7 –гірчиця біла; 8 –гірчиця біла + NPK; 9 –редька олійна + гірчиця біла; 10 –редька олійна + гірчиця біла + NPK; 11 –озиме жито; 12 –озиме жито + NPK; 13 –озимий ріпак; 14 –озимий ріпак + NPK; 15 –озиме жито + озимий ріпак; 16 –озиме жито + озимий ріпак + NPK
При використанні ярих сидеральних культур (редьки олійної, гірчиці білої та їх суміші) приріст урожайності картоплі складав 16; 18 і 17%. При внесенні мінеральних добрив разом із цими сидератами урожайність зросла на 34; 36 і 35% відповідно, порівняно з неудобреним варіантом.
Заорювання озимих сидеральних культур (озимого жита, озимого ріпаку та їх суміші) підвищило врожайності на 19; 18 і 20%, а за додаткового використання NPK на фоні перерахованих сидератів –відповідно на 40; 40 і 42%, порівняно з варіантом, на якому добрива не вносилися.
РОЗДІЛ 5. біохімічні показники бульб
Як показують результати досліджень, вміст крохмалю, білка, амінокислот, вітаміну С та нітратів у бульбах залежить від їхніх сортових особливостей. Так, якщо в бульбах сорту Бородянська рожева в середньому на сиру речовину накопичувалось 16,2% крохмалю, 1,55% білка і 6,22% амінокислот у перерахунку на суху речовину, а вміст нітратів на сиру речовину склав 75,3 мг/кг, то в сорту Явір ці показники були вищими на 1,1; 1,75; 0,56 та 13,6% відповідно, проте вміст аскорбінової кислоти, порівняно з Бородянською рожевою, був нижчий.
Найбільш суттєво на накопичення в бульбах крохмалю, білка, амінокислот, вітаміну С та нітратів впливали добрива (рис. 3). Слід зазначити, що характер цього впливу залежав від виду добрив. Якщо використання 40 т/га гною спричинювало зниження вмісту крохмалю на 0,2%, вітаміну С –на 0,9 мг% та підвищенню вмісту нітратів на 27,5%, то при внесенні NPK на фоні гною ці показники були ще нижчими, порівняно з варіантом, на якому добрива не вносились.
Фактор (С); НІР = крохмаль - 0,46%, білок - 0,09%, вітамін С - 1,04 мг%, нітрати - 2,29 мг/кг, сирої маси, амінокислоти - 0,23% на суху речовину
Рис. 3. Уміст крохмалю, білка, амінокислот, вітаміну С та нітратів у бульбах картоплі залежно від рівня живлення, середнє за 2002–2004 рр.
1 –без добрив (контроль); 2 –т/га гною; 3 –т/га гною + NPK; 4 –NPK; 5 –редька олійна; 6 –редька олійна + NP45K; 7 –гірчиця біла; 8 –гірчиця біла + NPK; 9 –редька олійна + гірчиця біла; 10 –редька олійна + гірчиця біла + NPK; 11 –озиме жито; 12 –озиме жито + NPK; 13 –озимий ріпак; 14 –озимий ріпак + NPK; 15 –озиме жито + озимий ріпак; 16 –озиме жито + озимий ріпак + NPK
Необхідно зазначити, що використання сидератів позитивно впливало на вміст крохмалю та вітаміну С в бульбах. Найвищий вміст крохмалю в них виявляли при заорюванні гірчиці білої та озимого жита –,6%. У середньому приріст крохмалю при використанні сидератів становив 0,7%, а аскорбінової кислоти –,3 мг%, порівняно з контролем, де вміст крохмалю та вітаміну С склав 16,8% та 20,9 мг% відповідно.
Встановлено, що використання зелених добрив позитивно впливає на процес накопичення нітратів у бульбах, тобто знижують його вміст. Так, ярі сидерати та їх суміш у середньому знижують вміст нітратів на 26,9%, а озимі та їх суміш –на 23,7%, порівняно з контролем, де вміст нітратного азоту становив 76,5 мг/кг. Поєднання внесення мінеральних добрив із сидератами негативно впливало на вміст крохмалю та вітаміну С у бульбах. Вміст нітратів при цьому зростав: при внесенні NPK з ярими сидератами –у середньому на 20%, а з озимими –на 19%, порівняно з контролем.
Отже, основним фактором, який суттєво впливає на зростання вмісту нітратів у бульбах, є рівень живлення. Проте навіть на варіантах із внесенням гною та мінеральних добрив цей показник був значно нижчий від гранично допустимих норм.
Слід зазначити, що при внесенні органічних і мінеральних добрив уміст білка та амінокислот у бульбах підвищувався незалежно від видів та норм добрив.
РОЗДІЛ 6. Вихідний господарський БАЛАНС ПОЖИВНИХ РЕЧОВИН У ҐРУНТІ за внесення зелених добрив
Кількість основних елементів живлення, внесених у ґрунт із добривами. Одним із перспективних шляхів забезпечення рослин картоплі елементами живлення є використання органічних і мінеральних добрив. Зроблений хімічний аналіз гною на вміст основних елементів живлення показав, що в середньому вміст азоту становить 0,33–,37%, фосфору –,22–%, калію –,55–,60%. При внесенні 40 т/га гною в ґрунт надходило в середньому 140 кг/га азоту, 94 кг/га фосфору та 230 кг/га калію.
Слід зазначити, що, крім урожайності біомаси сидеральних культур, важливе значення має вміст у них основних поживних речовин, який залежить від умов вирощування. За врожайністю біомаси у беззмінних насадженнях та в сівозміні переважали ярі сидерати, у яких вона в середньому за роки досліджень становила відповідно 213 і 262 ц/га, що на 35 і 44 ц/га більше, ніж в озимих. Проте за накопиченням елементів живлення в біомасі сидератів переважали озимі культури (табл. 3).
Якщо в короткоротаційній сівозміні при заорюванні біомаси ярих культур в середньому в ґрунт надходить 77 кг/га азоту, 21 кг фосфору та 78 кг калію, то при використанні озимих культур –кг; 26 кг та 99 кг.
За беззмінного вирощування картоплі накопичення поживних речовин у біомасі сидератів в середньому зменшувалося, особливо азоту та калію. Вміст фосфору при цьому майже не змінювався.
Кращим зеленим добривом щодо накопичення елементів живлення в середньому за три роки виявилась біомаса озимого жита та суміші озимого жита з озимим ріпаком, при заорюванні яких в ґрунт вносили 91–кг/га азоту, 26–кг фосфору та 67–кг калію. згаданому варіанту.
Таблиця 3
Урожайність біомаси сидеральних культур та вміст у ній елементів живлення, середнє за 2002–рр.
|
Варіанти |
Беззмінне вирощування |
У сівозміні |
|
|
Урожайність, ц/га |
Вміст основних елементів живлення, кг/га |
Урожайність, ц/га |
Вміст основних елементів живлення, кг/га |
|
N |
PO |
KO |
N |
PO |
KO |
|||
|
Редька олійна |
199 |
|||||||
|
Редька олійна* |
215 |
|||||||
|
Гірчиця біла |
209 |
|||||||
|
Гірчиця біла* |
228 |
|||||||
|
Редька олійна + гірчиця біла |
204 |
|||||||
|
Редька олійна+ гірчиця біла* |
225 |
|||||||
|
Озиме жито |
165 |
|||||||
|
Озиме жито* |
178 |
|||||||
|
Озимий ріпак |
173 |
|||||||
|
Озимий ріпак* |
187 |
|||||||
|
Озиме жито + озимий ріпак |
176 |
|||||||
|
Озиме жито + озимий ріпак* |
189 |
|||||||
|
Середнє по ярих |
213 |
|||||||
|
Середнє по озимих |
178 |
|||||||
|
Середнє по сидератах |
196 |
88 |
||||||
|
НІР(урожайність)=10,8 ц/га |
Примітка. * –варіанти з наступним внесенням мінеральних добрив (NPK)
Вихідний господарський баланс поживних речовин у ґрунті. У 2002–рр. в обох сортів за беззмінного вирощування їх та в сівозміні в середньому на контрольному варіанті виявляли негативний баланс елементів живлення, який склав 78; 22 і 137 кг/га відповідно за вмістом азоту, фосфору та калію.
Позитивний баланс азоту в ґрунті було виявлено лише на варіантах, де вносили NPK в поєднанні з гноєм та разом із сидератами, крім редьки олійної та озимого ріпаку. При роздільному внесенні мінеральних добрив і сидератів виявляли негативний баланс цього елемента в ґрунті.
Негативний баланс фосфору реєстрували на всіх ділянках із внесенням лише сидератів. На всіх інших варіантах баланс фосфору був позитивним.
Дефіцитний баланс калію виявляли майже на всіх варіантах, за винятком тих, де вносили гній та NPK на його фоні. Надходження калію в ґрунт в цілому компенсувало лише половину винесеного з урожаєм.
РОЗДІЛ 7. енергетична та ЕКОНОМІЧНА ефективність використання зелених добрив за вирощування картоплі беззмінно і в сівозміні
Окупність зелених добрив додатковим урожаєм бульб. Нами встановлено, що окупність 1 т гною додатковим урожаєм картоплі сорту Бородянська рожева в беззмінних насадженнях у середньому за 2002–рр. становила 188 кг. Окупність 1 кг мінеральних добрив відповідно склала 27 кг. Слід зазначити, що середня окупність 1 т зеленого добрива ярих сидеральних культур урожаєм картоплі становила 143 кг. За використання озимих сидеральних культур окупність 1 т сидерату була в середньому більшою на 51 кг, порівняно з окупністю 1 т ярих сидеральних культур та на 8 кг –за 1 т гною.
У сорту Явір, порівняно з Бородянською рожевою, приріст урожайності картоплі був нижчим. Відповідно до цього окупність добрив додатковим урожаєм також зменшувалась. У короткоротаційній сівозміні вона була значно більшою, ніж за беззмінного вирощування.
Енергетична оцінка вирощування картоплі. Проведені нами розрахунки енергетичної ефективності показали, що найбільш суттєво впливали добрива. Найнижча енергетична ефективність спостерігалась у варіантах, де картоплю вирощували без добрив. Так, якщо на контрольному варіанті в середньому по досліду на виробництво витрачалося 41615–43935 МДж/га, а накопичення її врожаєм склало 6482–83389 МДж/га з енергетичною собівартістю бульб 193–235 МДж/ц та коефіцієнтом енергетичної ефективності 1,56–1,90, то при внесенні 40 т/га гною приріст валової енергії становив 39934–60897 МДж/га, енергетична собівартість у середньому знизилась на 23 МДж/ц, а коефіцієнт зріс на 0,21.
При заорюванні сидератів також спостерігалось підвищення показників енергетичної ефективності, які, однак, дещо поступалися варіанту із внесенням 40 т/га гною. Найбільш ефективним виявилося поєднання використання сидератів і мінеральних добрив.
Економічна ефективність виробництва картоплі. Важливими чинниками, які визначають рівень показників економічної ефективності вирощування картоплі, є сорти, добрива та умови вирощування (табл. 4).
Найкращі показники економічної ефективності були виявлені в сорту Явір.
При вирощуванні досліджуваних сортів у беззмінних насадженнях показники економічної ефективності у більшості варіантів були дещо гіршими, порівняно з вирощуванням їх у сівозміні.
Значною мірою на економічну ефективність вирощування картоплі впливали добрива. Якщо на контрольному варіанті на виробництво картоплі в середньому витрачалося 7747–грн/га, що дозволило отримати 2204–грн/га умовно чистого прибутку при собівартості продукції 34,4–,8 грн/ц та рентабельності 28,4–,9, то при внесенні 40 т/га гною ці показники були значно вищими і відповідно склали 10135–грн/га, 3823-6712 грн/га, 32,4–,2 грн/ц та 37,7–,4%.
При використанні зелених добрив значно зростав чистий прибуток, знижувалася собівартість виробництва картоплі та підвищувалась рентабельність її вирощування. Кращим варіантом виявилась суміш озимого жита з озимим ріпаком, яка за економічними показниками дорівнювала, а інколи й переважала варіант із внесенням гною. Слід зазначити, що найбільший прибуток та рентабельність із найменшою собівартістю продукції були одержані нами за поєднання органічних і мінеральних добрив. Так, якщо максимальний прибуток (5326–грн/га) було одержано при внесенні NPK на фоні 40 т/га гною, то найменшу собівартість і найвищу рентабельність –за використання мінеральних добрив на фоні суміші озимого жита з озимим ріпаком, де відповідні показники склали 27,1–33,5 грн/ц та 60,7–,2%.
Таблиця 4
Економічна ефективність вирощуванні картоплі, середнє за 2002–2004 рр.
|
Варіанти |
Беззмінне вирощування |
У сівозміні |
|
|
Бородянська рожева |
Явір |
Бородянська рожева |
Явір |
|
собівартість, грн /ц |
рентабельність, % |
собівартість, грн /ц |
рентабельність, % |
собівартість, грн /ц |
рентабельність, % |
собівартість, грн /ц |
рентабельність, % |
|
|
Без добрив (контроль) |
43,8 |
,4 |
,2 |
,8 |
,4 |
,4 |
,4 |
,9 |
|
40 т гною |
40,2 |
,7 |
,5 |
,9 |
,7 |
,9 |
,6 |
,5 |
|
40 т гною + NPK |
36,6 |
,0 |
,6 |
,1 |
,9 |
,3 |
,5 |
,2 |
|
NPK |
39,6 |
,5 |
,4 |
,8 |
,2 |
,0 |
,5 |
,5 |
|
Редька олійна |
38,1 |
,2 |
,9 |
,3 |
,8 |
,9 |
,8 |
,7 |
|
Редька олійна + NPK |
35,7 |
,3 |
,2 |
,0 |
,8 |
,5 |
,6 |
,4 |
|
Гірчиця біла |
37,7 |
,3 |
,3 |
,5 |
,6 |
,0 |
,3 |
,4 |
|
Гірчиця біла + NPK |
35,1 |
,4 |
,7 |
,0 |
,5 |
,5 |
,2 |
,4 |
|
Редька олійна + гірчиця біла |
37,7 |
,3 |
,6 |
,4 |
,6 |
,0 |
,6 |
,7 |
|
Редька + гірчиця + NPK |
35,4 |
,4 |
,9 |
,0 |
,7 |
,5 |
,4 |
,4 |
|
Озиме жито |
37,0 |
,7 |
,7 |
,9 |
,9 |
,0 |
,9 |
,3 |
|
Озиме жито + NPK |
33,9 |
,1 |
,5 |
,3 |
,5 |
,8 |
,3 |
,2 |
|
Озимий ріпак |
37,3 |
,6 |
,1 |
,2 |
,2 |
,9 |
,1 |
,3 |
|
Озимий ріпак + NPK |
33,9 |
,2 |
,8 |
,8 |
,5 |
,8 |
,4 |
,3 |
|
Озиме жито + озимий ріпак |
36,7 |
,8 |
,4 |
,0 |
,7 |
,1 |
,7 |
,4 |
|
Оз.жито + оз.ріпак+ NPK |
33,5 |
,7 |
,3 |
,3 |
,1 |
,2 |
,1 |
,2 |
ВИСНОВКИ
У дисертації наведене теоретичне обґрунтування елементів технології вирощування картоплі у фермерських і селянських господарствах Лісостепу України, які дозволяють підвищити врожайність та покращити якість бульб картоплі, головними з яких є застосування високопродуктивних адаптованих сортів, введення короткоротаційної сівозміни та заміна дефіцитного гною зеленими добривами.
1. Доведено, що за беззмінного вирощування картоплі у рослин сортів Бородянська рожева та Явір змінюється габітус куща: зменшуються площа листкового апарата, кількість стебел і їхня висота, кількість бульб і їхня маса, що призводить до виродження картоплі, втрати нею здатності накопичувати повноцінний урожай бульб.
. Запропонована трипільна сівозміна (ячмінь –картопля –овочеві культури) дозволяє знизити негативну дію беззмінного вирощування картоплі та формувати достатньо розвинені кущі. За таких умов площа листкового апарата зростає в середньому у сорту Бородянська рожева на 7%, кількість стебел –на 13%, бульб –на 8%, маса бульб з одного куща –на 117%, і у сорту Явір –на 7; 19; 8 і 14% відповідно, порівняно з беззмінною культурою.
. Встановлено, що найбільшою мірою на ріст і розвиток рослин впливають добрива. За внесення 40 т/га гною площа листків одного куща в середньому по досліду зростала на 29%, кількість стебел –на 16%, маса бульб –на 39%. Використання зелених добрив (ярих –редьки олійної, гірчиці білої та їх суміші, озимих –ріпаку, жита та їх суміші) дозволило підвищити параметри куща в середньому на 12, 16 та 14% відповідно.
. Введення короткоротаційної сівозміни забезпечило розвиток листкового апарата рослин на одному гектарі в середньому у сорту Бородянська рожева до 45,5 і у Явора –до 50,9 тис. м, стеблостою сорту Бородянська рожева –тис. м та сорту Явір –до 188 тис. м, що більше відповідно на 17 і 22%, ніж за беззмінного вирощування, де показники були значно нижчі оптимальних величин. Таким чином, лише при вирощуванні картоплі в сівозміні густота стеблостою наближається до оптимальних величин.
5. Отримано значний приріст площі листкового апарата за внесення добрив, зокрема гною –на 36%, мінеральних добрив (NPK) –на 21%, використання сидератів –на 15%. При додаванні до зелених добрив NPK у нормі 45 кг діючої речовини приріст її склав 37%, що дорівнювало дії 40 т/га гною.
У середньому по сортах за беззмінного вирощування та в сівозміні найвищий стеблостій (227 тис. шт./га) було досягнуто при внесенні 40 т/га гною + NPK, 40 т/га гною –тис., а заораних сидератів разом із мінеральними добривами в такій же дозі –тис. шт./га.
. Визначена більш висока врожайність сорту Явір у всі роки досліджень. В середньому по всіх варіантах вона склала 270 ц/га, що вище у порівнянні з Бородянською рожевою на 17 ц/га або на 7%. Це пояснюється кращими морфо-фізіологічними показниками рослин і його високими їх адаптивними можливостями.
. Спостерігається підвищення врожайності бульб, за розміщення картоплі в короткоротаційній сівозміні яка в середньому становила 284 ц/га, що на 19% більше, ніж за беззмінного вирощування її. Помітно підвищувало врожайність картоплі застосування добрив. За внесення 40 т/га гною вона зросла на 41%, мінеральних добрив (NPK) –на 21%, використання ярих сидератів –на 16–%, озимих –на 18–%. При заорюванні біомаси сидеральних культур із мінеральними добривами врожайність підвищувалася на 40–%, що дорівнювало показникам варіанту із внесенням гною.
. Знайдено сортові відмінності у біохімічному складі бульб картоплі за однакових умов вирощування. Сорт Бородянська рожева відзначається меншим умістом у бульбах сухої речовини, крохмалю, білку, амінокислот та нітратів і більшим вмістом вітаміну С, у порівняні з сортом Явір.
. Виявлений вплив добрив на вміст у бульбах сухої речовини, крохмалю та вітаміну С. Якщо при внесенні гною і мінеральних добрив, а також при поєднаному їх застосуванні вміст цих речовин помітно зменшувався, то при використанні сидератів він, навпаки, зростав. Усі форми добрив сприяли підвищенню вмісту в бульбах білка і загальної суми амінокислот. Збільшенню збору сухої речовини, крохмалю і білка з одиниці площі сприяло розміщення картоплі в сівозміні.
. Відзначено, що при застосуванні добрив зростає вміст нітратів у бульбах: при внесенні 40 т/га гною –на 27,5%, мінеральних добрив (NPK) –на 35,7%, а за поєднаного їх використання –на 52,3%, порівняно з неудобреною ділянкою. При застосуванні зелених добрив спостерігався зворотний процес –вміст їх у середньому по сидератах зменшувався на 25,3%. Менше нітратів у бульбах картоплі було виявлено за вирощування її в короткоротаційній сівозміні.
. Встановлено, що при одержанні в пожнивних посівах урожайності ярих сидеральних культур по 239 ц/га біомаси, а від озимих –ц/га в ґрунт надходить із ярих 75 кг азоту, 21 кг фосфору, 77 кг калію, з озимих –відповідно 93, 26, 94 кг.
Оскільки з урожаєм бульб і бадилля, який одержали в дослідах, винос поживних речовин із ґрунту був значно більшим, досягнути позитивного їх балансу не вдалося, особливо за вмістом фосфору та калію. З цією метою слід при заорюванні біомаси сидеральних культур додавати необхідну кількість поживних речовин, вносячи мінеральні добрива.
. Знайдено, що використання сидератів є високоокупним заходом. Окупність 1 т зеленого добрива ярих сидеральних культур додатковим урожаєм бульб за беззмінного вирощування сорту Бородянська рожева склала 143 кг, а озимих –кг, що дорівнює показникам, одержаним при внесенні гною. У короткоротаційній сівозміні окупність усіх видів добрив була вищою, ніж за беззмінного вирощування картоплі.
. Підтверджено зростання енергетичної ефективності вирощування картоплі за введення короткоротаційної сівозміни. Порівняно з беззмінною культурою, витрати енергії на виробництво її хоча дещо і збільшились за рахунок підвищення урожайності, але накопичення енергії врожаєм помітно зросло, а коефіцієнт енергетичної ефективності підвищився до 2,0. Внесення добрив позитивно вплинуло на підвищення енергетичної ефективності виробництва картоплі: за внесення 40 т/га гною –на 10%, ярих і озимих сидератів разом із мінеральними добривами (NPK) –відповідно на 7 і 13%, порівняно з неудобреною ділянкою.
. Виявлений найбільший прибуток та рентабельність із найменшою собівартістю продукції за поєднання використання органічних і мінеральних добрив при вирощуванні картоплі в сівозміні. У середньому максимальний прибуток при внесенні 40 т/га гною і NPK був удвічі вищим, ніж без внесення добрив. Найвища рентабельність була одержана у сорту Явір за вирощування в короткоротаційній сівозміні з використанням суміші озимого жита з озимим ріпаком в поєднанні з мінеральними добривами в дозі NPK45 –,2%, що на 38,5% більше, порівняно з контролем.
Пропозиції виробництву
Для впровадження у виробництво запропоновані елементи технології вирощування високих урожаїв картоплі у фермерських і селянських господарствах Лісостепу України, а саме:
1. З метою максимальної реалізації потенційних можливостей сортів картоплі Бородянська рожева і Явір пропонується їх вирощування в короткоротаційній сівозміні: 1 поле –ячмінь, 2 поле –картопля, 3 поле –овочеві культури (столовий буряк, морква, огірок).
2. Як альтернатива гною рекомендується використання сидеральних культур: редька олійна, гірчиця біла, жито озиме, ріпак озимий та їх суміші. Біомасу ярих культур заорють восени, а озимих –навесні.
. У сівозміні сидерати вирощують у пожнивних посівах після збирання ячменю і використовують їх під ранні і середньостиглі сорти. За беззмінного вирощування сидеральні культури сіють після викопування ранньої картоплі.
Список опублікованих праць за темою дисертації
Федорук Ю.В. Удосконалення елементів технології вирощування картоплі у фермерських і селянських господарствах Лісостепу України –Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарсь-ких наук за спеціальністю 06.01.09 –рослинництво. –Інститут цукрових буряків УААН. Київ, 2005.
Результатами досліджень, проведеними в зоні Лісостепу України, встановлено, що одержання низьких урожаїв картоплі у фермерських і селянських господарствах пов’язане з відсутністю органічних добрив та вирощуванням її в монокультурі, що веде до ґрунтовтоми, накопичення у ґрунті специфічних шкідників та хвороб.
У дисертації висвітлені результати дослідження процесів росту, розвитку рослин, формування врожаю та зміни біохімічного складу бульб різних сортів, залежно від видів добрив, за беззмінного вирощування картоплі та в короткоротаційній сівозміні. Досліджені вплив кожного із зазначених факторів та комплексна їх дія на рівень врожайності картоплі.
Фермерським і селянським господарствам у зоні Лісостепу України запропоновано введення короткоротаційної сівозміни з таким чергуванням культур: 1 поле –ячмінь; 2 поле –картопля ; 3 поле –овочеві культури. Виявлено, що застосування такої сівозміни дозволяє підвищити врожайність картоплі на 45 ц/га, або на 19%.
Доведено, що альтернативою гною можуть бути зелені добрива. При використанні сидеральних проміжних культур (редьки олійної, гірчиці білої та їх суміші, а також озимого ріпаку, озимого жита та їх суміші) приріст урожайності картоплі становить у середньому 16–20%, порівняно з неудобреною ділянкою. При заорюванні сидератів із мінеральними добривами врожайність підвищувалася на 34–42%, що дорівнювало показникам при внесенні 40 т/га гною.
У дисертаційній роботі наведена енергетична та економічна оцінка ефективності вирощування картоплі залежно від факторів, які вивчались у досліді.
Ключові слова: сорт, картопля, мінеральне добриво, гній, сидерати, сівозміна, монокультура, урожайність, якість бульб, елементи живлення, окупність, ефективність,
Федорук Ю.В. Усовершенствование элементов технологии возделывания картофеля в фермерских и крестьянских хозяйствах Лесостепи Украины. –Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйствен-ных наук по специальности 06.01.09. –растениеводство. –Институт сахарной свеклы УААН. Киев, 2005.
Результатами проведенных в зоне Лесостепи Украины исследованиями доказано, что низкая урожайность картофеля в фермерских и крестьянских хозяйствах обусловлена отсутствием органических удобрений и возделыванием его в монокультуре, что ведет к почвоутомлению, накоплению в почве специфических вредителей и болезней. В диссертации отражены показатели роста и развития растений, формирования урожая и изменения биохимического состава клубней различных сортов в зависимости от вида удобрений при бессменном возделывании картофеля и в короткоротационном севообороте. Определено влияние каждого фактора и их взаимодействия на урожайность картофеля.
Предложено введение короткоротационного севооборота со следующим чередованием культур: 1 поле –ячмень; 2 поле –картофель; 3 поле –овощные культуры. Внедрение такого севооборота позволяет повысить урожайность картофеля на 45 ц/га, или на 19%.
Доказано также, что альтернативой навоза могут быть зеленые удобрения. Использование сидеральных промежуточных культур (редки масличной, горчици белой и их смеси, а также озимого рапса, озимой ржи и их смеси) позволяет получить 165–273 ц/га биомассы за счет вегетативных органов растений и корневой системы. При заделывании биомассы сидератов в почву поступает 63–102 кг азота, 15–31 кг фосфора, 67–108 кг калия, что эквивалентно 15–25 т/га навоза, а дополнительное внесение с ними минеральных удобрений из расчета NPK приближается по своему действию к 40 т/га навоза.
Прибавка урожая от использования зеленых удобрений в среднем составила 16–20%, по сравнению с неудобренными участками. При запахивании сидератов с минеральными удобрениями в указанной норме урожайность повышается на 34–42%.
Определено влияние изучаемых факторов на биохимический состав клубней картофеля различных сортов. Доказано, что большое влияние на этот показатель имеют удобрения. Если внесение минеральных удобрений и навоза отрицательно влияет на качественные показатели, то сидераты –наоборот, положительно.
В диссертационном исследовании приведена энергетическая и экономическая оценка эффективности возделывания картофеля в зависимости от факторов, которые изучалась в опытах.
Максимальная прибыль была получена при внесении 40 т/га навоза и NPK, наименьшая себестоимость и наивысшая рентабельность –при запахивании смеси озимой ржи с озимым рапсом и дополнительном внесении минеральных удобрений.
Ключевые слова: сорт, картофель, минеральное удобрение, навоз, сидераты, севооборот, монокультура, урожайность, качество клубней, элементы питания, окупаемость, эффективность.
Fedoruk Yu. V. Improvement of elements of the potato growing technology by private and collective farms in Forest-Steppe zone of Ukraine. – Manuscript.
Thesis for scientific degree of Agricultural Sciences Candidate on specialty 06. 01. 09 –plant growing. –Sugar Beet Institute of UAAS. Kyiv, 2005.
It has been established by the investigation that obtaining low potato yield in Forest-Steppe Ukraine zone farms is caused by absence of organic fertilizers and growing potatoes as mono-crop. It also leads to soil exhausting, concentration of specific pests and diseases. The thesis highlights the research results on the processes of plant growth and development, yield forming and biochemical content change of different varieties of bulbs depending on fertilizer type under condition of constant potato growing on one place and short crop rotation. The separate influence of each of the factors and their complex influence on potato yield has been established.
We recommend to implement short crop rotation with the following rotation: the first field –barley; the second field –potato; the third field –vegetables. It has been determined that implementing such crop rotation enables to increase potato yield by 4,5 t/ha or 19%.
It has been proved that green fertilizers may alter manure. The use of siderite intermediate plants –oil radish, whete mustard and their mixture, and also winter rape, winter rye and their mixture provides average extra yield 16–% higher compared to unfertilized plot. Green fertilizers plowed with mineral fertilizers promote yield increase by 34–% that corresponds to 40 t/ha manure level.
Еnergetic and economic efficiency estimation of potato growing depending on the factors investigated is given.
The kea words: variety, potato, mineral fertilizer, manure, siderites, crop rotation, mono-crop, yield, bulbs quality, elements of nutrition, return, efficiency.