РЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Донецьк2
Работа добавлена на сайт samzan.net:
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМ. М. ГОРЬКОГО
Снегір Андрій Гарійович
УДК 612.82/83:613.93
МОДИФІКАЦІЯ СЕНСО-МОТОРНИХ РЕАКЦІЙ ТА ЗВ'ЯЗАНИХ З НИМИ ВИКЛИКАНИХ ПОТЕНЦІАЛІВ МОЗКУ ПРИ НОРМАЛЬНОМУ ТА ПАТОЛОГІЧНОМУ СТАРІННІ
14.03.03 – нормальна фізіологія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Донецьк-2003
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Донецькому державному медичному університеті
ім. М. Горького МОЗ України.
Науковий керівник:
доктор медичних наук, академік АМН України, професор
Казаков Валерій Миколайович, Донецький державний медичний університет ім. М. Горького, завідувач кафедри фізіології.
Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, професор Макій Євген Андрійович, Дніпропетровська державна медична академія, професор кафедри нормальної фізіології;
доктор біологічних наук, професор Коренюк Іван Іванович, Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського, професор кафедри фізіології людини та тварин і біофізики.
Провідна установа:
Інститут геронтології, відділення вікової патології нервової системи, АМН України, м. Київ.
Захист відбудеться 24 вересня 2003 року об 1100 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.6000.01 Донецького державного медичного університету ім. М.Горького за адресою: 83003,
м. Донецьк, пр. Ілліча, 16.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького державного медичного університету ім. М.Горького за адресою: 83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, 16.
Автореферат розісланий “30” квітня 2003 року
Вчений секретар спеціалізованої
вченої ради д.мед.н., професор Солдак І.І.
1
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Соціальна значущість робіт, присвячених вивченню механізмів старіння очевидна, тому що існуюча сьогодні тенденція щодо постаріння населення Землі призводить до абсолютного та відносного збільшення числа людей старшого віку. Причиною цього соціально-біологічного ефекту є зниження народжуваності та смертності людей у наш час. За статистико-епідеміологічними даними ВООЗ із 5,8 млрд людей, що складають населення Землі, 7 % (380 млн) складають особи віком 65 років і більше (серед них 16 % - понад 80 років). Старіння є одним із трьох компонентів, поряд з онтогенезом і вітауктом, що складають процес розвитку живих істот (Фролькис В., 1989). Термін “старіння” означає прогресуючу втрату відбудовних і адаптивних реакцій, що служать для підтримки нормальних функціональних можливості організму (Блум Ф., 1988). До цього часу залишається нез'ясованим питання, чи є старіння нормальним і універсальним процесом, чи воно - результат нагромадження протягом життя “катастроф та помилок”. Вікові зміни функцій мозку є, мабуть, найбільш значними за своїми наслідками для усього організму, але найменш помітними, з точки зору їх виявів. Тому для виявлення таких змін потрібні методи, що дозволяють адекватно оцінити функціональний стан мозку та надають можливостей оцінювати його вікові зміни. Саме таким засобом є пов’язані з подією потенціали мозку (ППП), що дозволяють оцінити такі прояви мозкової діяльності, як увага, пам’ять, здатність до прийняття рішення та диференціювання сенсорних сигналів, формування моторної діяльності та інших (Anderer P., 1998; Spencer K.M, Polich J., Basar E. 2000; 1999; Honda M., 1998; Гнездицкий В.В., 1997). Психічне старіння різноманітне, але визначається тими ж біологічними закономірностями і тенденціями, що й старіння інших органів та систем (Шахматов Н., 1996). Основна якість старіння – нерівномірність, виявляється у гетеротопності, гетерохронності і гетерокінетичності. Нерівномірні, неоднорідні та у значній мірі прискорені вікові зміни в окремих структурах ЦНС є причиною порушень ряду функцій мозку в тому числі й інтеграційних (Чеботарев М., Фролькис В., Коркушко О., 1990; Фролькис В.В., 1995; Jech R., Ruzicka E., 1995; Hof P.R, 1996; Polich J, 1996; Yue N.C., 1997; Chao L.L., Knight R.T. 1997). Найбільш яскравим прикладом таких порушень функцій мозку, які можна розцінювати як патологічне психічне старіння, може служити хвороба Альцгеймера (ХА) (Гаврилова С.И., 1990; Aletrino M, 1992; Okuda B., Tachibana H., 1995; Фролькис В.В., 1998).
Таким чином, здатність об’єктивно оцінити вікові зміни функції мозку, що проявляються на різних етапах реалізації когнітивних функцій, дозволяє оцінювати дійсний біологічний вік людини, зокрема ступінь її психічного старіння. Порівняльний аналіз цих показників при нормальному та патологічному старінні мозку дозволить виявити характерні патологічні зміни окремих ланок когнітивного процесу. Основні електрофізіологічні маркери ХА, виявлені при цьому, можуть бути використані для ранньої діагностики зазначеного захворювання.
2
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Вивчення функціональних вікових змін мозку в нормі та при ХА здійснювалося у рамках наукових тем, що виконувалися лабораторією прикладної нейрофізіології кафедри фізіології разом із кафедрою психіатрії Донецького державного медичного університету ім. М. Горького: “Розробка комплексних методів ранньої діагностики і лікувально-реабілітаційних програм на основі системного підходу до вивчення етіології та патогенезу прогресуючих деменцій пізнього віку”, № держреєстрації 0195U000645, з 1992 по 1996 р., “Вивчення механізмів діяльності мозку при хворобі Альцгеймера, судинної та сенільної деменціях, як теоретичного обґрунтування їхньої диференціальної діагностики”, № держреєстрації 0198U007052, з 1998 по 2000 р. Автор брав безпосередню участь в експериментальних дослідженнях, з’ясуванні отриманих результатів та обґрунтуванні характерних ознак нормального і патологічного старіння.
Мета дослідження. З'ясувати характер і особливості змін сенсо-моторних реакцій (СМР) та пов'язаних з ними викликаних потенціалів мозку зорової та слухової модальності при нормальному та патологічному старінні.
Задачі дослідження.
1. Визначити час і коректність реалізації СМР у здорових осіб різного віку.
2. Провести компонентний і спектральний аналіз викликаної активності мозку на зорову та слухову стимуляцію при реалізації СМР у здорових осіб різних вікових груп.
3. Оцінити залежність між компонентними характеристиками ППП та часом, а також коректністю реалізацій СМР.
4. З'ясувати характер змін спектральних характеристик ППП зорової та слухової модальності з віком людей.
5. Виявити, як впливає модальність стимулу на вікові зміни часу, коректність реалізації СМР та параметри ППП.
6. Визначити параметри часу і коректності реалізацій СМР, а також характеристик ППП на зорову та слухову стимуляцію у пацієнтів із хворобою Альцгеймера.
Об'єкт дослідження. Процеси, що забезпечують когнітивні функції мозку людини та їх вікові зміни.
Предмет дослідження. Викликана електрична активність мозку, СМР.
Методи дослідження. Електрофізіологічні – слухові та зорові викликані потенціали мозку, пов’язані з сенсо-моторною реакцією.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено аналіз вікових змін спектра потужності ППП зорової та слухової модальності. Отримано нові дані про вікові зміни ППП зорової та слухової модальності при фізіологічному старінні. Виявлено нелінійний характер змін основних показників ППП. Електрофізіологічними засобами підтверджено уявлення про нерівномірність психічного старіння. Так, установлено, що пізні компоненти ППП перетерплюють найбільш істотні зміни в конкретні вікові періоди. На основі аналізу викликаної електричної активності мозку показані відмінності старіння зорової і слухової сенсорних систем. За допомогою удосконаленого аналізу викликаної електричної активності мозку, що включає амплітудно-часовий, амплітудно-частотний аналізи ППП та використання нелінійних регресійних моделей, виявлені нові критерії нормального та патологічного старіння.
3
Практичне значення одержаних результатів. Основні положення дисертації, що стосуються режимів стимуляції і реєстрації, можуть бути використані в роботі нейрофізіологічних лабораторій і діагностичних центрів. Результати досліджень, що відбивають механізми сприйняття і подальшої переробки сенсорної інформації при реалізації СМР можуть бути використаними в навчальному процесі медичних вузів і біологічних факультетів університетів. Показники, що відображають вікову динаміку електричної активності мозку, можуть використовуватися для об'єктивної функціональної оцінки біологічного віку, що корисно у практичній геронтології і геріатрії. Електрофізіологічні показники - діагностичні критерії ХА можуть бути використані в клінічній практиці психіатричних установ.
Основні результати дисертації впроваджені в педагогічний процес кафедр фізіології Вінницького державного медичного університету, Донецького національного університету, Запорізького державного медичного університету, Луганського державного медичного університету, що підтверджено актами про впровадження від: 02.11.2001 р,. 12.11.2001 р. 06.02. 2002 р., 02.09.2002 р.
Особистий внесок автора. Автором були підібрані оптимальні параметри реєстрації і стимуляції, проведена серія експериментів, завдяки якій отримано дані про зміни функціональної діяльності мозку у віковій динаміці. Для аналізу часу та коректності СМР та показників ППП були підібрані адекватні статистичні методики і методологічні підходи. На основі отриманих результатів була створена база даних, результати проаналізовані, узагальнені, а на їх підставі зроблені висновки і розроблені практичні рекомендації. При написанні дисертації не використовувалися ідеї і розробки співавторів публікацій.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації, були представлені на II міжнародному конгресі патофізіологів (Кіото, Японія, 1994), I європейському конгресі фізіологів (Маастрих, Нідерланди, 1995), науковій конференції “Актуальні проблеми медицини Донбасу” (Донецьк, Україна, 1996), XXXIII міжнародному конгресі фізіологічних наук (С-Петербург, Росія, 1997), XV з'їзді фізіологів України (Донецьк, Україна, 1998), Всеросійській конференції “Нейроиммунопатология” (Москва, Росія, 1999), Другому конгресі Європейського фізіологічного товариства (Прага, 2000), Другій конференції Українського товариства нейронаук (Донецьк, 2001), XVIII з'їзді Російського фізіологічного товариства ім. І.П. Павлова (Казань, 2001), конференції, присвяченій 100-річчю з дня народження проф. Я.П. Склярова (Львів, 2001).
4
2. Задание Составить бухгалтерские проводки в Журнале хозяйственных операций
3. Вычисление корней нелинейного уравнения
4. . vivx збудник триденної малярії PI
5. Лабораторная работа 10 Нелинейные цепи постоянного тока
6. «Я так не хотела в землю с любимой моей земли»
7. амплитуду колебаний; 2 циклическую частоту; 3 частоту колебаний; 4 период колебаний
8. 0 relese nd more substntil chnges tht we cn incorporte in future versions
9. денежной политики 4 5 ежемесячного роста цен удельный вес немонетарной составляющей инфляции будет возра
10. реферат по художественному рынку Студентки 3 курса Моисеевой Ольги Борисовны КС01 5
11. Сплавы на основе меди
12. Реферат на тему- РЕЛІГІЯ І МЕДИЦИНА Про їх співпрацю за атеїстичних часів не м
13. темаrdquo; Выполнил студент группы Э91 Циулин А
14. Статья Сослагательное наклонение как окно в иные миры
15. Вопрос- УКАЖИТЕ ПРАВИЛЬНЫЕ ОТВЕТЫ АНТИБИОТИКАМИ ЯВЛЯЮТСЯ Ответ правильный- [X] пенициллины [X] ма
16. е года когда император Феодосий разделил Римскую империю на две части- западную 476 г
17. на тему - ДОКУМЕНТНІ ПОТОКИ ТА МАСИВИ В СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНОЇ КОМУНІКАЦІЇ ЗМІСТ ВСТУП.html
18. Отчет по летней практике хроматография Проверил- Доцент кафедры аналитической химии
19. Олимпийские игры в Москве
20. коллагеновый комплекс парфюмерная компози 1 ция.