Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
9
НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР
“ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ”
УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК
НОВІКОВА Наталя Леонідівна
УДК 631.15+(316.342.4:316.4)
08.07.02 –економіка сільського господарства і АПК
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Київ - 2005
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Національному науковому центрі “Інститут аграрної економіки” Української академії аграрних наук.
Науковий керівник: доктор економічних наук, професор,
академік Української академії аграрних наук
Саблук Петро Трохимович,
Національний науковий центр
“Інститут аграрної економіки” УААН,
директор
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, член-кореспондент Української академії аграрних наук
Прокопа Ігор Васильович,
Об’єднаний інститут економіки
Національної академії наук України,
завідувач відділу соціально-економічних аспектів розвитку АПК
кандидат економічних наук, доцент
Махсма Марія Борисівна,
Національний аграрний університет
Кабінету Міністрів України,
доцент кафедри економічної теорії
Провідна установа: Сумський національний аграрний університет Міністерства аграрної політики України,
м. Суми
Захист дисертації відбудеться “ 14 ” червня 2005 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.350.01 в Національному науковому центрі “Інститут аграрної економіки” УААН за адресою: 03680, МСП, м. Київ-680, вул. Героїв Оборони, 10, 3-й поверх конференц-зал, кімн.317.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” УААН за адресою: 03680, МСП, м. Київ-680, вул. Героїв Оборони, 10, 2-й поверх, кімн. 212.
Автореферат розісланий “ 13 ” травня 2005 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат економічних наук Пулім В.А.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Проблема соціального відродження села переросла у національне завдання з огляду на постійне скорочення ресурсного потенціалу аграрного сектору економіки та загрозу продовольчій безпеці країни.
У Програмі діяльності Кабінету Міністрів України "Назустріч людям" зазначено, що позитивні зрушення в сільському господарстві, які розпочалися в 2000 p., поки що не забезпечили належного поліпшення умов життєдіяльності сільського населення, майже не зростають реальні доходи селян, а основним джерелом їх сукупного доходу залишаються надходження від низькопродуктивної праці в особистих господарствах. Практично не відновлюється діяльність підприємств і закладів сфери обслуговування, припинилось оновлення матеріальної бази соціальної інфраструктури. Село перебуває у складних соціально-економічних умовах. Незадовільні умови праці та побуту створюють соціальну напруженість, негативно впливають на демографічну ситуацію, внаслідок чого спостерігається високий рівень депопуляції, село катастрофічно старіє. Це зумовлює актуальність дослідження сучасного стану соціально-економічного розвитку сільських територій з метою пошуку напрямів розв'язання проблем відродження села.
Дослідженню різнопланових проблем соціально-економічного розвитку села присвячені наукові праці багатьох вчених економістів: Д.П. Богині, О.А. Бугуцького, О.Г. Булавки, М.Х.Вдовиченка, П.І. Гайдуцького, Й.С. Завадського, Т.І.Заславської, Д.Ф.Крисанова, Г.І Купалової, І.І. Лотоцького, І.І. Лукінова, М.Й. Маліка, М.Б.Махсми, М.К.Орлатого, І.В.Прокопи, В.П.Рябоконя, П.Т. Саблука, М.Г. Саєнка, Р.І. Тринька, Л.О. Шепотько, В.В.Юрчишина, К.І. Якуби та інших дослідників. Разом з тим, незважаючи на їх значущість, напрями розв'язання проблем щодо відродження села досліджені ще не повною мірою, особливо в частині визначення механізмів відтворення населення на селі й управління соціальним відродженням села.
У сукупності це зумовило вибір теми, визначення мети, завдань і структури дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною тематичного плану науково-дослідних робіт відділу аграрної та соціальної політики Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” УААН по виконанню теми “Розробка теоретико-методологічних основ розвитку аграрної та соціальної політики на етапі відродження сільського господарства.”, номер державної реєстрації 0102U000260.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка науково обгрунтованих пропозицій щодо соціально-економічного відродження села на основі комплексного аналізу сучасного стану розвитку сільських територій України та опрацювання напрямів вирішення соціальних проблем на селі.
Відповідно до поставленої мети передбачено вирішити такі основні
завдання:
Об’єктом дослідження є соціально-економічні взаємозв'язки та відносини в сільській місцевості України.
Предметом дослідження обрані теоретично-методичні та прикладні аспекти соціального розвитку українського села в умовах багатоукладності в аграрному секторі.
Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційного дослідження є сучасні теорії ринкової економіки, діалектичний метод пізнання та системний підхід до вивчення економічних і соціальних процесів. Аналіз сучасного стану, принципів і закономірностей соціального відродження села проводився з використанням економіко-статистичних методів, зокрема монографічного, статистичного узагальнення, порівняння, аналізу і синтезу. Використання інтегрального методу оцінки факторних впливів на досліджуваний показник розвитку соціальної інфраструктури дозволив побудувати просторові моделі взаємозв’язку, за допомогою яких виявлено стратегічний напрям вирішення соціальних проблем на селі. Розробка економічного механізму управління соціальним відродженням села здійснювалась за допомогою абстрактно-логічного методу та порівняння.
Інформаційною базою дослідження є Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, матеріали Державного комітету статистики України, Департаменту розвитку сільської місцевості та підприємництва Міністерства аграрної політики України, дані річних звітів і матеріали первинного обліку окремих сільськогосподарських підприємств, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що на основі комплексного дослідження системи розвитку сільських територій обґрунтовані напрями вирішення соціальних проблем на селі. Сутність наукової новизни полягає в наступному:
вперше обгрунтовано:
удосконалено сутність категорій:
дістали подальший розвиток:
Практичне значення одержаних результатів. Одержані у процесі дослідження результати щодо розв'язання проблем відродження села мають сприяти поліпшенню соціально-економічного становища сільських територій, зростанню ефективності функціонування об'єктів соціальної інфраструктури села і на цій основі створення умов подолання соціально-демографічної кризи на селі.
Запропоновані в дисертаційній роботі основні наукові положення і пропозиції використані Департаментом розвитку сільської місцевості та підприємництва Міністерства аграрної політики України при опрацюванні Державної програми соціального розвитку на 2003-2005 рр. та проекту Загальнодержавної програми соціального розвитку села на період 2006-2011 рр. (довідка № 17-1-4 / 106 від 30.12.2004 р.), районною державною адміністрацією Дніпропетровської області (довідки: № 11/11-2220 та № 11/11-2221 від 22.03.2004 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана особисто здобувачем. Наукові положення, висновки, пропозиції, викладені в дисертації і винесені на захист, одержані автором самостійно.
У дисертаційній роботі обгрунтовано теоретичні та практичні засади соціально-економічного відродження села на основі комплексного аналізу сучасного стану розвитку сільських територій України та опрацьовано пропозиції щодо вирішення соціальних проблем на селі.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження доповідались на V Всеукраїнській науково-практичній конференції “Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України” (м. Дніпропетровськ, 2004 р.), на VIII Міжнародний науково-практичній конференції “Наука і освіта 2005” (м. Дніпропетровськ, 2005 р.).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 5 наукових праць загальним обсягом 1,06 д.а., з них 3 у фахових виданнях обсягом 0,9 д.а.
Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертаційна робота викладена на 170 сторінках комп’ютерного тексту, складається із вступу, трьох розділів, дев'яти підрозділів, висновків, списку використаних джерел, який включає 167 найменувань. Робота містить 47 таблиць, 12 рисунків.
У „вступі” обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету та завдання, визначено об’єкт, предмет, методи дослідження, відображено її наукову новизну і практичну цінність, апробацію одержаних результатів, визначено особистий внесок автора.
У першому розділі –“Теоретичні основи соціального відродження села" – розкрито багатогранність сутності відродження, поселенської мережі, соціальної інфраструктури. Виявлена об’єктивна необхідність соціального відродження села, обґрунтовано вплив власності в АПК на соціальні процеси як економічної основи формування відносин на селі. Здійснена економічна оцінка здатності українського селянства до відтворення.
Опрацювання різних літературних джерел засвідчує, що категорія відродження за своєю науково-прикладною суттю є багатогранною, тому її дослідження ґрунтуються на теоретичній систематизації об'єктивних знань і визначень.
У дисертаційній роботі обгрунтовано, що соціальне відродження села –це система взаємодії економічної, соціальної та духовної сфер, функціонування яких здійснюється відповідно до стратегічних інтересів селян, галузі та суспільства. Відродження українського села створить базу для розвитку суспільства –від українського селянина до нації в цілому, оскільки вони є елементами єдиної соціальної системи.
До категорій, що нині також потребують уточнення, належить поняття сільської поселенської мережі та соціальної інфраструктури. Визначення сільської поселенської мережі трактується як територіальна сукупність населених пунктів й окремо взятих місць постійного проживання селян, облаштованих необхідними виробничою і соціальною інфраструктурами для забезпечення належних умов життя.
Під соціальною інфраструктурою пропонується розуміти блок об'єднаних у підгалузі підприємств, організацій та установ невиробничої сфери, управління якими повинно грунтуватися на програмно-цільовому принципі фінансування, а також наданні дотацій, субсидій, субвенцій, кредитів для активізації розвитку підприємницької діяльності та створення нових робочих місць.
Досвід розвинених країн світу досить переконливо свідчить, що темпи і розвиток агропромислового виробництва, соціальна розбудова сільських територій визначаються, передусім, ставленням їх урядів до потреб і запитів сільських жителів. Дослідженням встановлено, що в Україні для соціального облаштування і розвитку села на рівні держави слід здійснити комплекс першочергових соціально-економічних заходів. Насамперед необхідно припинити тут руйнівні соціальні процеси та створити інститут власника соціального довкілля. У подальшому, враховуючи бажання територіальної громади, а саме –працюючого населення, сформувати організаційно-правові форми господарювання різних типів. І лише після цього повинна розпочатися розбудова виробничих і соціальних взаємовідносин.
Для забезпечення ефективності економіки вирішальне значення має не тільки форма власності, а й підвищення матеріального добробуту сільського населення та належного споживання соціальних послуг. З цією метою необхідно наблизити рівень життєзабезпечення сільських жителів до відповідних соціально-економічних вітчизняних і розвинених країн світу стандартів.
Дослідженням встановлено, що основною причиною невирішеності виробничих, соціально-культурних і побутових проблем, низької престижності праці на селі, посилення негативних явищ в поселенській мережі взагалі є різке зменшення всіх видів фінансування на утримання та розбудову об'єктів соціальної інфраструктури. Поглиблення кризових явищ в економіці країни, негативні міжгалузеві структурні зрушення в галузях економіки, незахищений на всіх ієрархічних рівнях паритет села, формування та перерозподіл Державного бюджету України, самоусунення держави від підтримки сільськогосподарських товаровиробників, перетворення аграрної галузі в малоприбутковий сектор народногосподарського комплексу, скорочення обсягів сільськогосподарського виробництва, особливо трудомісткої сільськогосподарської продукції, створили вкрай несприятливу ситуацію щодо розвитку об'єктів соціальної інфраструктури. Вона невпинно скорочується, занепадає і руйнується. При цьому в половині від загальної кількості сіл відсутній обов'язковий для життєзабезпечення їх набір –дитячий садок, школа, фельдшерсько-акушерський пункт, магазин.
Потребує докорінного поліпшення житловий фонд на селі. Рівень комунального благоустрою сільських помешкань залишається на низькому рівні: лише 58% вулиць мають тверде покриття, 36% –освітлення, 22,5% загальної кількості сіл облаштовані водогоном, 22% –природним газом, 3,1% –каналізацією. Кожне третє село не має облаштованої зупинки громадського транспорту.
Перехід до ринкових відносин з переорієнтацією на приватні засади функціонування мають передусім спрямовуватися на поліпшення добробуту селян, формування соціального оптимуму, забезпечення їх не лише найважливішими, а й найкращими умовами життєдіяльності. Світовий досвід переконує, що збільшення виробництва матеріальних благ і підвищення ефективності аграрної галузі повинно максимально опосередковуватися належним добробутом і соціальним довкіллям.
Подолання руйнівних тенденцій у сільській поселенській мережі потребує врахування на всіх ієрархічних рівнях наслідків демографічно-розселенських процесів. На державному рівні слід опрацювати законодавчо-нормативні акти, в яких чітко визначити, насамперед, правовий статус адміністративно-територіальних одиниць та повноваження органів місцевого самоврядування щодо удосконалення територіальної організації й розміщення виробництва. Визначальним має бути не тільки максимальне збільшення виробництва валової продукції, а й поліпшення демографічної ситуації, призупинення деградації населених пунктів, примноження трудового потенціалу, забезпечення добробуту кожного сільського жителя і на цій основі –вирішення розселенської та продовольчої проблем у країні.
Провідну роль при цьому повинні відігравати сільські та селищні ради як суб'єкти реального самоврядування в безпосередній співпраці із сільськогосподарськими підприємствами, розташованими на даній території. Саме вони повинні ініціювати пріоритетність розбудови підвідомчих їм територій об'єктами виробничого й соціального призначення.
Пропонується розроблений дисертантом економічний механізм відтворення населення на селі, який забезпечить, по-перше, призупинення руйнівних процесів у виробничій сфері та створення належного підгрунтя для подальшого її розвитку. По-друге, дасть змогу забезпечити селянам оптимальний рівень оплати праці, що, в свою чергу, дозволить підвищити грошові та сукупні доходи населення і сприятиме соціальній захищеності селян (рис. 1).
Реалізація розроблених автором заходів дасть змогу створити єдину систему правових, економічних і соціальних передумов формування та функціонування сільських поселень, органічно поєднавши економічну та соціальну політику на селі, створити цілісну систему інтегрування трудового потенціалу, праці сільських жителів з економічними та соціальними умовами.
c2
c3 ced5
ce
cf
c4d7cd
d1 cec4
cc cec1 c0cb