Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Перша допомога при перегріванні: тепловому та сонячному ударах
ПЛАН
Вступ
1. Причини перегрівання організму. Поняття теплового та сонячного ударів
2. Засоби профілактики та перша допомога
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Перегрівання організму – це хворобливий стан, що може виникнути внаслідок тривалої дії на організм підвищеної температури зовнішнього середовища (на виробництві, в умовах, які утруднюють тепловіддачу з поверхні тіла, в районах з гарячим кліматом).
спека може призвести до теплового та сонячного ударів. Тепловий удар – це загальний перегрів організму через розлад терморегуляції під впливом надлишку тепла. Сонячний удар – ураження центральної нервової системи внаслідок інтенсивної тривалої дії прямих сонячних променів на голову.
Що сприяє перегріву:
фізичні навантаження та інтенсивна робота м’язами, цупкий і теплий одяг, підвищена вологість повітря, мала швидкість руху повітря, недостатнє вживання рідини.
Ознаки теплового удару:
сонливість, позіхання, похитування, розлад мови, червоне обличчя, важке дихання.
Якщо у цій стадії не надати хворому допомоги, він знепритомніє, його шкіра стане холодною, хоча пульс буде під 160 ударів за хвилину, а температура тіла підніметься до +40-41 градусів. Дихання у цій ситуації стає поверхневим, з хрипами та стогонами.
Людина може померти від зупинки дихання чи серця.
Ознаки сонячного удару:
розбитість, в’ялість, головний біль і запаморочення, розлад зору, шум у вухах, нудота і блювота, почервоніння обличчя, висока температура тіла (+38-39 градусів), дуже часті удари пульсу та дихання.
У важких випадках – галюцинації, кома, смерть.
1. Причини перегрівання організму.
Поняття теплового та сонячного ударів
Причинами перегрівання організму є порушення тепловіддачі в районах зі спекотним кліматом, на виробництвах із високою температурою, у приміщеннях, що не провітрюються. Перегріванню сприяє і утворення тепла у процесі виконання фізичної роботи, особливо в одязі з синтетичних волокон, що перешкоджає випаровуванню поту. Такі умови викликають у людини тепловий удар або, якщо людина знаходиться на сонці, сонячний удар.
Тепловий і сонячний удари — це патологічні стани, що супроводжуються сильним головним болем, головокружінням, загальною слабкістю, зблідненням, сповільненням рухів. Можливі нудота, блювання, короткочасна втрата свідомості, підвищення температури тіла до +40-+41°С. При подальшому впливі високої температури шкіра обличчя й губ синіє, посилюється задишка. Пульс стає слабким і може зовсім зникнути. З'являються занепокоєння, марення, галюцинації та судороги. Якщо у людини з'явились ознаки перегрівання, необхідно одразу ж викликати лікаря. Людину, що отримала тепловий чи сонячний удар, потрібно покласти у прохолодне місце, підійняти її голову, розстебнути одяг. Для збільшення тепловіддачі на лоб покласти холодний компрес і змочити одяг водою. Якщо людина не знепритомніла, корисно дати їй міцний холодний чай, холодну воду. У випадку зупинки дихання і серцевої діяльності необхідно до прибуття лікаря почати зовнішній масаж серця і штучну вентиляцію легень.
Для запобігання перегріванню на сонці голову обов'язково слід прикривати світлим головним убором, що добре відбиває сонячні промені.
Значне перегрівання організму, що виникає в тих випадках, коли порушується тепловий баланс і віддача теплоти, яка надходить ззовні, і тієї, яка утворюється в організмі, з певних причин утруднена. Перегріванню сприяє підвищена температура повітря, його значна вологість, одяг, виготовлений із прогумованих і брезентових тканин, надмірне фізичне навантаження, нестача води для пиття.
Сонячний удар — різновид теплового. Він виникає в тому випадку, коли людина з непокритою головою тривалий час знаходиться під прямим сонячним промінням. Його виникненню сприяє загальне перегрівання організму.
Симптоми. Погіршення самопочуття, слабкість, розбитість. Відчуття сильного жару. Почервоніння шкіри. Рясне виділення поту. Посилене серцебиття, задишка, пульсація і важкість у скронях. Запаморочення, головний біль, іноді блювота. Температура тіла підвищується до 38-40 °С. Частота пульсу досягає 100-120 ударів за хвилину. При подальшому зростанні температури до 40-41°С пульс збільшується до 140-160 ударів за хвилину, зростає збудження, рухове занепокоєння, зменшується пітливість, що вказує на зрив пристосувальних реакцій.
У важких випадках теплового удару можливі затьмарення свідомості, аж до повної втрати, судоми різних груп м'язів, порушення дихання і кровообігу. Можуть бути галюцинації, марення. Шкіра суха, гаряча, язик теж сухий, пульс слабкий, аритмічний. Дихання стає поверхневим і нечастим.
2. Засоби профілактики та перша допомога
Щоб уникнути теплового і сонячного удару, не слід перегріватись, не витрачати води і солей з організму, влітку носити головний убір, переважно білого кольору. У спекотну погоду слід збільшувати в добовому раціоні кількість води і солі, не рекомендується їсти жирну, висококалорійну їжу.
Якщо при тепловому ударі не надати своєчасної допомоги, можливе настання смерті. Смерть настає внаслідок порушення дихання і кровообігу.
Швидко перенести потерпілого в прохолодне місце, покласти на спину, піднявши дещо ноги, зняти або розстебнути одяг. Змочити голову холодною водою або покласти на неї змочений холодною водою рушник, холодні примочки на лоб, тім'яну ділянку, потилицю, на пахові, підключичні, підколінні, пахвові ділянки, де зосереджено багато кровоносних судин. Можна зробити вологе обгортання або протерти тіло потерпілого шматочком льоду, облити його прохолодною водою, але обережно і не довго. Температура тіла потерпілого не повинна бути нижча від 38 °С.
Якщо людина не втратила свідомість, їй потрібно дати міцного холодного чаю або холодної підсоленої води (1/2 чайної ложки солі на 0,5 л води).
У важких випадках слід одразу зважити на характер дихання потерпілого, перевірити, чи не порушена у нього прохідність дихальних шляхів. Виявивши, що язик запав, а в роті є блювотні маси, повернути голову потерпілого на бік і очистити порожнину рота бинтом або носовою хустинкою, накрученою на палець.
Якщо дихання слабке або його немає взагалі, терміново почати робити штучне дихання методом «рот у рот» або «рот у ніс» до появи самостійного глибокого дихання. Якщо ж при цьому не відчувається пульс, а зіниці розширені і не реагують на світло, слід провести весь комплекс реанімації—штучне дихання і непрямий масаж серця.
Висновок
З вищесказаного можна зробити наступні висновки:
Тепловий удар. При ньому різко розширюються судини шкіри, збільшується потовиділення, прискорюється пульс і дихання. Відмічаються сильна спрага, сухість у роті і носоглотці. Потім з'являються задишка, часте серцебиття, нудота, миготіння перед очима, оніміння, розширення зіниць, судоми.
При тяжких формах теплового удару щоки потерпілого западають, ніс загострюється, очі оточені темними кругами, губи синюваті.
Невідкладна допомога. Перш за все потерпілого перенести у прохолодне місце, зняти одяг, покласти щось холодне на голову, на ділянку серця, хребет. Корисно загорнути потерпілого змоченим у холодній воді простирадлом. Напувати підсоленою водою, холодним чаєм, кавою, дати понюхати нашатирний спирт. У випадках зупинки дихання здійснювати штучне дихання.
Сонячний удар - розвивається при перегріванні голови, не захищеної від прямої дії сонячного проміння. Відмічаються запаморочення, головний біль у сполученні з різким почервонінням обличчя, прискорення, а інколи уповільнення пульсу, короткочасне порушення орієнтації, запаморочення, а потім втрата свідомості. При тяжких формах відмічаються судоми, різке розширення зіниць.
Невідкладна допомога при сонячному ударі така ж, як і при тепловому ударі.
Усі заходи спрямовуються на те, щоби знизити температуру тіла та простимулювати дихання. Отже, покладіть потерпілого у тіні на землю так, щоби голова була вище ніг. Роздягніть його до пояса, а на потилицю та серце покладіть лід. Дайте багато холодного пиття (якщо хворий не може пити, то зробіть йому холодну клізму).
Дуже ефективним засобом є прохолодна ванна і нашатирний спирт під ніс. Коли потерпілий отямиться, напоїть його кавою чи чаєм.
Щоби уникнути теплового та сонячного ударів треба:
вдягатися у світле, зменшити фізичні навантаження, а перерву під час роботи варто перенести на найспекотніший період. Якомога частіше купайтеся, не обмежуйте себе у вживанні рідини та відпочивайте у тіні.
Надання першої медичної допомоги при переохолодженні, обмороженні, травмах
Завдання першої медичної допомоги полягає в тому, щоб найпростішими засобами врятувати життя потерпілому, полегшити його страждання, запобігти розвитку можливих ускладнень, зменшити тяжкість перебігу травми чи захворювання.
Перша медична допомога може бути надана на місці ураження самим потерпілим (самодопомога) чи його товаришем (взаємодопомога). Це – тимчасова зупинка кровотечі, накладання стерильної пов’язки на рану або опікову поверхню, штучне дихання, непрямий масаж серця, уведення заспокійливих ліків, гасіння одягу, що загорівся, транспортна іммобілізація, надівання протигаза, виведення (винесення) потерпілого із зараженого місця, часткова санітарна обробка.
Надання першої медичної допомоги якомога швидше має вирішальне значення для врятування життя і подальшого перебігу ураження. Першочергову допомогу надають дітям і тим потерпілим, які можуть загинути, якщо не допомогти їм вчасно.
ОБМОРОЖЕННЯ
Вплив на організм негативних температур, особливо якщо погода вітряна і волога, сполучено з постійним ризиком переохолодження й обмороження. Вітер підвищує імовірність і того, і іншого, тому що охолодне дія повітря підсилюється. Охолодна здатність повітря, що рухається при температурі -20 С
зі швидкістю 48 км/годину, така ж, як у повітря при -40 С, у якого швидкість всьго 8 км/годину. Вологість також підвищує небезпеку, оскільки теплопровідність вологого і холодного повітря більша, ніж у сухого і теплого; тому він може більш інтенсивно відводити тепло від тіла.
Особливої уваги вимагають руки і ноги. Вони знаходяться на периферії кровообігу, а тому можуть дуже швидко прохолоджуватися. Зробіть усе можливе, щоб застібки на зап'ястях, щиколотках, шиї і талії були ефективні, але не перешкоджали кровообігу. У морозну погоду потрібно частіше перевіряти ноги, чи немає симптомів обмороження. При обмороженні ноги зніміть з потерпілого взуття і сховайте ногу в тепле місце на своєму тілі — у пахву, у чи пах на грудях. Зберігайте руки по можливості захищеними, у разі потреби зігрівайте їх під пахвами чи між стегнами. Якщо ви відчуєте, що мороз "кусає" пальці ніг, зігрійте їх, якщо можливо, об тіло свого супутника. Якщо ви один, постарайтеся зігріти пальці, ворушачи ними, рухаючи ногою чи за допомогою масажу.
Ризик обмороження вимагає особливої пильності, оскільки, по-перше, воно може відбутися непомітно для вас, і, по-друге, будучи досить серйозним фактором саме по собі, воно може привести до гангрени. У постраждалій частині тіла може виникнути як відчуття поколювання, так і оніміння. Слідом за цим шкіра може побіліти чи набути сіруватого відтінку. Важливо частіше перевіряти стан відкритих частин тіла, особливо обличчя, включаючи ніс. Якщо ви знайдете обморожені ділянки, їх потрібно повільно і природним образом відігріти. Кращий метод відігрівання — притисненням "шкіри до шкіри" (наприклад, сховавши руки в пахви).
Для акуратного відігрівання може бути використана тепла вода, температуру якої можна перевірити як при купанні дитини у ванночці, тобто ліктем. Сховайте потерпілого в укриття якомога швидше; у будь-якому випадку захистіть його від подальшої втрати тепла за допомогою ковдр, додаткового одягу чи інших матеріалів. По можливості, скоріше забезпечте його гарячою чи водою питвом.
Якщо виявлене обмороження:
* не тріть і не масажуйте постраждалий ділянку;
* не прикладайте сніг чи лід — це небезпечно;
* не використовуйте для відігрівання гарячий камінь чи вогонь;
* не давайте пити алкогольні напої;
* не дозволяйте потерпілому ходити, спираючи на недавно відморожену ногу;
* не розкривайте пухирів, що можуть з'явитися.
Людина виглядає безглуздо, якщо вона корчить пики, але в умовах Арктики це може допомогти уникнути обмороження. Ніколи не тріть і не масажуйте відкритих ділянок шкіри.
"Окопні ноги" Якщо ноги довгостроково знаходяться в холодній воді, результатом цього найчастіше може з'явитися те, що * іноді називають "окопні ноги ". Кінцівка при цьому німіє, стає білою і нечуттєвою; шкіра може лопатися і покриватися виразками. Варто знати, що такий стан може виникнути не тільки в граничній холодній воді. Для цього може виявитися достатнім 15 С, що істотно вище крапки замерзання. Тому, якщо у вас мокрі ноги, частіше перевіряйте їхній стан. Для профілактики варто намагатися не допускати контакту ніг з водою. Якщо є, користайтеся рибацькими чоботями. Якщо ви промочили ноги, зніміть взуття, вилийте з її воду і якомога швидше відіжміть і переодягніть носки. Періодично по 5-10 хвилин розтирайте ноги, намагайтеся постійно ворушити ступнями і пальцями.
Якщо ж переохолодження ніг усе-таки відбулося, варто чинити в такий спосіб:
1. Дуже акуратно осушите ноги, не розтираючи шкіри.
2. Ті місця, де шкіра тріснула, змажте антисептичним кремом.
3. Забинтуйте ноги (не туго!).
4. Тримайте тіло в теплі, але постарайтеся, щоб ступні відігрівалися так повільно, як тільки можливо; ноги підніміть.
5. Не дозволяйте потерпілому ходити.
ПЕРЕОХОЛОДЖЕННЯ
Якщо тіло втрачає тепло швидше, ніж організм у стані його компенсувати, виникає переохолодження. Серед умов, що сприяють цьому, варто виділити холодну, вологу погоду, мокрий одяг, занурення в холодну воду, виснаження, недостатній одяг і недостачу їжі і питва. Переохолодження не завжди легке діагностувати. Тому важливо стежити, чи не проявилися у вас наступні симптоми:
* блідість і сильне, некероване тремтіння;
* ненормально низька температура тіла (перевіряється на ощупь);
* слабість і утома м'язів;
* сонливість і ослаблення зору;
* скорочення частоти серцебиття і подихи;
* непритомність, утрата свідомості (особливо небезпечно!).
На додаток до цих ознак, мабуть, найбільш разючою вказівкою на початок переохолодження є помітні зміни психічного складу потерпілого. Экстраверт здатний стати інтровертом, агресивність перемінитися покірністю, чи навпаки. Причому не підлягає сумніву, що переохолодження, якщо не прийняти невідкладних мір, здатно виявитися смертельно небезпечним. Холод і вогкість може швидко убити хворої чи травмованої людини. У таких умовах постарайтеся скористатися найближчим укриттям — за скелею, чи стінкою в якому-небудь природному поглибленні. Не слід намагатися відігріти такої людини гарячою водою, чи вогнем тертям. Найкраще лягти з ним в один спальний мішок і зігріти своїм тілом. Так само можна бороти з переохолодженням здорової людини.
Згадані вище міри повинні бути спрямовані на припинення втрат тепла тілом і заповнення загубленого. З цією метою необхідно:
1. Якомога швидше забезпечити укриття від вітру і холоду.
2. Якщо є сухий одяг чи які-небудь покривала, замініть ними мокрий одяг. Заміна повинна відбуватися поетапно, відкриваючи на кожнім етапі мінімальну поверхню тіла і на мінімальний час.
3. Якщо немає сухого одягу, залишіть вологий одяг на потерпілому, але закрийте її зверху додатковою ізоляцією від холоду, а зовсім зверху — вологонепроникним покриттям, що різко знижує тепловіддачу.
4. Підведіть тепло до тіла потерпілого; гарним джерелом може бути його супутник.
5. Якщо потерпілий знаходиться у свідомості, дайте йому гарячу їжу і питво.
У випадку переохолодження майте на увазі також наступні обставини:
* продовжуйте процедури, навіть якщо подих і серцебиття не виявляються. У цьому випадку буде потрібно штучне дихання і непрямий масах серця. Не можна вважати, що людина, умер від переохолодження, за винятком ситуації, коли відновлена нормальна температура тіла, а потерпілий не оживає;
* звертайтеся з постраждалим обережно, що змерзнула шкіру і плоть легко зашкодити;
* не допускається чи терти масажувати постраждалий ділянка, щоб стимулювати кровообіг;
* не відігрівайте постраждалого занадто швидко;
* не дозволяйте потерпіл напружуватися;
* не давайте потерпілому алкоголю.
Список використаної літератури
1. Бедрій Я.І., Джигирей В.С., Кидисюк А.І. та ін. Безпека життєдіяльності. – Львів, 1997.
2. Джигирей В.С., Житецький В.Ц. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник. – Вид. 3-тє. – Львів, 2000.
3. Загальна гігієна з основами екології: Підручник / Кондратюк В.А., Сергета В.М., Бойчук Б.Р. та ін. – Тернопіль, 2003.
4. Загальна гігієна: Посібник / За ред. Даценко. – Львів, 2001.
Міністерство освіти і науки України
Київський національний торговельно-економічний університет
Чернівецький торговельно-економічний інститут
Кафедра менеджменту і туризму
Реферат
з курсу «ОБЖД»
на тему: «Перша допомога при перегріві та переохолодженні»
студента І курсу, 414 групи,
факультету МТРГ
спеціальності 6.03060106
“Менеджмент готельного,
курортного і туристичного сервісу”
Кіцнака Богдана
Чернівці - 2013 р.