Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Перелік залікових питань з дисципліни
“ Основи філософських знань ”
для спеціальності ТКД, БО
1. Поняття світогляду: його сутність, структура.
2. Історичні типи світогляду, їх загальна характеристика.
3. Філософія як історичний тип світогляду. Предмет філософії.
4. Філософія, її предмет та проблеми. Структура філософії.
5. Філософія. Функції філософії, роль філософії у суспільстві.
6. Основне питання філософії. Матеріалізм та ідеалізм як діаметрально протилежні напрями у філософії.
7. Основні методи філософії, їх характеристика.
8. Історія філософії. Умови і джерела філософських знань. Періодизація історії філософії. Східний та західний типи культур.
9. Загальна характеристика філософії стародавнього сходу. Філософія Стародавньої Індії. Напрямки та школи Стародавньої Індії. Основні положення філософії Буддизму.
10. Філософія Стародавнього Китаю. Основні школи Стародавнього Китаю та їх загальна характеристика.
11. Поняття „античної філософії”. Головні етапи розвитку та ключові ідеї античної філософії (натурфілософський, класичний, елліністичний етапи).
12. Філософія Стародавньої Греції. Періоди розвитку та їх характеристика. Пошуки першооснови буття. Натурфілософія стародавньої Греції.
13. Зародження філософії в Стародавній Греції. Філософські ідеї мілетської школи (Фалес, Анаксімандр, Анаксимен), піфагорійської (Піфагор) та елейської (Ксенофан, Парменід, Зенон) шкіл.
14. Проблема руху й осмислення буття елеатами (апорії Зенона) та атомістами (Демокріт; Епікур; Лукрецій).
15. Філософія софістів (класичний період). Етичний раціоналізм Сократа. Послідовники Сократа: кініки, кіренаїки, мегарики.
16. Філософський дуалізм Платона. Проблема пізнання та вчення про ідеї. Вчення Платона про державу.
17. Філософське вчення Аристотеля. Вчення про матерію та форму. Соціально-політичні погляди Аристотеля. Логіка Аристотеля.
18. Епікуреїзм, стоїцизм та скептицизм (третій період грецької філософії). Філософія щастя Епікура. Поняття „ атараксії ” та „ апатії ” у стоїків.
19. Філософія Середньовіччя: хронологічні рамки, загальна характеристика та етапи розвитку. Середньовічна полеміка довкола універсалій: реалізм і номіналізм.
20. Філософія Середньовіччя: апологетика (Квінт Тертулліан), патристика (філософська теологія Аврелія Августина Блаженного), схоластика (філософія Томи Аквінського).
21.Філософія епохи Відродження, її хронологічні рамки та основні риси (антропоцентризм, натурфілософія, пантеїзм, гуманізм).
22. Натурфілософія Ренесансу та її головні риси. Філософія Дж. Бруно, Г.Галілея, М.Коперника.
23. Утопічний соціалізм Томаса Мора і Томазо Кампанелли (епоха Відродження).
24. Філософія Нового часу та її головні риси в контексті наукової революції XVII ст. Проблема методу наукового пізнання у філософії. Емпіризм та раціоналізм.
25. Вчення про метод та „ ідоли ” (або помилки) людського розуму у філософії Ф.Бекона. Три можливі шляхи пізнання у філософії Ф. Бекона.
26. Емпіризм Ф.Бекона. Дуалізм та раціоналізм у філософії Р.Декарта. Що означає його вислів: „Cogito ergo sum”? Сенсуалізм Д.Локка. Поняття “tabula rasa’’.
27. Німецька класична філософія (Кант, Фіхте, Гегель, Шеллінг, Фейєрбах) (кінець XVIIІ-ХІХ ст.).
28. Критична філософія І.Канта.
29. Ідеалістична діалектика розвитку світу і людини Г.Гегеля, його філософська система та метод.
30. Антропологічний матеріалізм Л.Фейєрбаха.
31. Основні положення філософії французького Просвітництва.
32. Головні напрямки сучасної західноєвропейської філософії ХІХ – ХХ ст.: марксизм (К.Маркс), позитивізм (О.Конт), ірраціоналізм (Шопенгауер, Керкегор), філософія життя (Ніцше); екзистенціалізм (Хайдегер, Сартр, Камю); психоаналіз (З.Фрейд, Г.Юнг); неотомізм (Марітен, Жільсон).
33. Плюралізм сучасної Західноєвропейської філософії ХІХ – ХХ ст. Основні положення філософії марксизму. Позитивізм та етапи його розвитку.
34. Антропологічний напрямок сучасної західноєвропейської філософії: ірраціоналізм (Шопенгауер, Керкегор), “Філософія життя” (Ф.Ніцше), екзистенціалізм (Хайдегер, Сартр, Камю), психоаналіз (З.Фрейд).
35. Духовна культура та світогляд слов'ян. Дохристиянські витоки української філософії. Міфологія як історично перший тип світогляду.
36. Філософська та суспільно-політична думка Київської Русі. Літературні пам'ятки філософської культури Київської Русі.
37. Софійний спосіб буття філософії княжого періоду Київської Русі (поч. ХІ ст. – ХV ст./1470р./); акцент на проблемі “людина – Бог”. Билинний епос і богатирство.
38. Епістемний період філософської думки Українського Відродження (ІІ пол. XV – XVIIIст.): акцент на проблемі “людина-Всесвіт”. Острозький культурно-освітній центр, його роль у розвитку філософської та суспільно-політичної думки України.
39. Г.Сковорода - родоначальник української класичної філософії: “філософія серця”; вчення про дві натури і три світи; концепція „сродної праці” і „нерівної рівності” (ХVІІІ ст.).
40. Соціально-економічні умови поширення і формування гуманістичних та реформістських ідей. Становлення професійної філософії в Україні; діяльність братств, вищих навчальних закладів: Києво-Могилянський колегіум (1632-1701), Києво-Могилянська академія (1701-1818).
41. Змішаний спосіб буття української філософії (ХІХ – ХХ ст.); постановка проблеми людина – нація. Академічна (університетська) філософія в Україні ХІХ ст. Українське просвітництво та романтизм.
42. Філософські ідеї в українській літературі та громадсько-політичних рухах. Кирило-Мефодіївське братство (грудень 1845 – березень 1847). Громадівський рух (70-і роки ХІХ ст.). “Філософія серця” П.Юркевича (ХІХ ст.).
43. Ідеї суспільного розвитку у філософії О.Потебні, М.Драгоманова, І.Франка, Лесі Українки, М.Грушевського. Філософія національної ідеї (Дмитро Донцов, В’ячеслав Липинський). Українська філософія в діаспорі (Дмитро Чижевський).
44. Філософські ідеї вчених-природознавців ХІХ-ХХст. про життя, всесвіт і ноосферу. (О.Сєверцев, М.Авенаріус, С.Подолинський, В.Вернадський).
45. Онтологія як наука про буття. Фундаментальні поняття онтології. Життєві витоки та філософський зміст проблеми буття.
46. Онтологія. Проблема субстанції у філософії, її історичний розвиток: монізм, дуалізм, плюралізм (Б.Спіноза, Р.Декарт, Г.Лейбніц).
47. Філософське поняття матерії, її властивості. Структурні рівні матерії.
48. Рух як спосіб існування матерії. Форми руху матерії.
49. Простір і час як об’єктивні форми буття матерії, їх властивості.
50. Свідомість як вища форма відображення навколишнього світу. Структура свідомості. Свідомість і самосвідомість.
51. Свідомість, її сутність, властивості та соціальні фактори формування. Індивідуальна та суспільна свідомість.
52. Філософське тлумачення матеріальної єдності світу.
53. Проблема методу. Діалектика як метод та її альтернативи.
54. Діалектика як теорія розвитку. Принципи і категорії діалектики.
55. Закони діалектики як закони розвитку (закон єдності і боротьби протилежностей, закон переходу кількісних змін в якісні, закон подвійного заперечення).
56. Ідея розвитку та її філософське розуміння. Рух і розвиток. Закони філософії як закони розвитку буття. Заперечення як форма розвитку. Розвиток у природі і розвиток у суспільстві. Еволюційний та революційний типи розвитку суспільства.
57. Проблема пізнання, її витоки. Гносеологія як наука про пізнання. Пізнання та його структура.
58. Сутність пізнання. Рівні, форми і методи наукового пізнання.
59. Емпіричний рівень пізнання. Форми і методи емпіричного рівня пізнання.
60. Теоретичний рівень пізнання. Форми і методи теоретичного рівня пізнання.
61. Раціональний рівень пізнання. Поняття логіки як науки про форми і закони правильного мислення людини. Форми та методи раціонального рівня пізнання.
62. Гносеологія. Критика агностицизму. Емпіризм, раціоналізм сенсуалізм, практицизм як альтернативні напрями теорії пізнання.
63. Проблема істини у пізнанні. Істина, її види та критерії. Істина і правда. Істина та хибність у пізнавальній діяльності. Роль практики в процесі пізнання.
64. Соціальна філософія. Суспільство. Ознаки та типи суспільства.
65. Суспільство як предмет філософського аналізу: сутність та структура суспільства. Основні сфери життєдіяльності суспільства.
66. Соціальна структура суспільства. Елементи соціальної структури суспільства.
67. Специфіка соціальної форми руху матерії. Базис і надбудова суспільства. Співвідношення категорій "суспільне буття" і "суспільна свідомість".
68. Специфіка людського буття. Природні передумови, матеріальні та духовні основи людського життя. Стадність, спільність, суспільність. Антропосоціогенез: праця, мова, мислення як фактори становлення і розвитку людини.
69. Природа людини. Її біологічні, соціальні та духовні виміри. Діалектична єдність природного та соціального в людині. Проблема сутності та існування людини. Суспільне та індивідуальне буття.
70. Філософська антропологія. Людина як предмет філософського аналізу. Концепції сутності і походження людини: креаціонізм (релігійна); еволюціонізм; панспермія (космологічна); пантеїзм.
71. Філософське розуміння людини. Проблема смерті та безсмертя людини. Соціальна і біологічна тривалість людського життя. Сенс життя і призначення людини.
72. Людське буття: екзистенціальний та феноменологічний підходи. Духовні виміри людського буття (свідомість, самосвідомість, несвідоме, дух, душа, духовність). Свобода як сутнісна характеристика людського буття.
73. Особа і суспільство. Співвідношення понять: індивід, особа, індивідуальність, особистість. Безликість маси і натовпу.
74. Матеріальні та духовні засади буття людини. Практика як специфічно людський спосіб буття в природному та соціокультурному середовищі. Продуктивні сили суспільства, їх структура. Людина як головна складова частина продуктивних сил суспільства.
75. Історія суспільства - розвиток діяльності людей, що переслідують свої цілі. Потреби і інтереси як спонукальні мотиви діяльності людей.
76. Суспільна свідомість. Структура суспільної свідомості. Рівні (буденна і теоретична) та форми (політична, правова, філософська, естетична, релігійна) суспільної свідомості. Колективні форми свідомості.
77. Суспільна психологія та ідеологія, їх взаємозв’язок та роль у суспільстві.
78. Політика і політична свідомість. Людина і політичне життя суспільства. Різноманітність форм політичної організації суспільства. Право та правосвідомість як форма суспільної свідомості.
79. Моральна та естетична форми суспільної свідомості.
80. Філософська форма суспільної свідомості.
81. Релігійна форма суспільної свідомості. Структура та функції релігії. Класифікація релігій.
82. Культура як міра людяності. Її сутність і типологія. Культура і цивілізація.
83. Проблема цінностей людського буття: їх природа, типологія та роль в житті людини і суспільства (філософська аксіологія).
84. Науково-технічний прогрес і екологія.
85. Глобальні проблеми сучасності, їх типологія та необхідність розв'язання для виживання людства.