Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Гуцульське народне виховання
“Коли бажаєш бути святинею в очах у
твоїх дітей, то нехай і вони будуть святинею тобі”.
У державній національній програмі "Освіта" ("Україна XXI століття"), серед пріоритетних на прямів реформування освіти відзначено, що в ос нову національного виховання мають бути покладені: принципи єдності сім'ї і школи, наступ ності та спадкоємності поколінь; прищеплення по ваги до батьків, жінки-матері; організація родинного виховання та освіти як важливої ланки виховного процесу і забезпечення педагогічного всеобучу батьків.
Побудувати повноцінну гуцульську школу без родини по суті неможливо.
"У сім'ї шліфуються найтонші грані людини-громадянина, людини-трудівника, людини-куль турної особистості. Із сім'ї починається суспільне виховання. У сім'ї, образно кажучи, закладаються коріння, з якого виростають потім і гілки, і квіти, і плоди. Сім'я — це джерело, водами якого живить ся повноводна річка нашої держави. На морально му здоров'ї сім'ї будується педагогічна мудрість школи", — відзначав В. Сухомлинський.
Гуцульська родина — перша школа ук раїнського патріотизму, національного єднання та виховання, місце прищеплення здорових норм і на виків, кузня пошанівку рідної мови, звичаїв, тра дицій, свят, обрядів, символів. Державні акти, всі засоби соціального й педагогічного впливу та захи сту повинні бути спрямовані на службу родині, на збереження й розквіт здорової сім'ї, зміцнення її педагогічних позицій і авторитету, створення спри ятливих умов для повноцінного родинного вихо вання дітей.
А справжнє родинне виховання прийде з належ ним оволодінням батьками сучасними педа гогічними знаннями й уміннями застосовувати ці знання на практиці, що зумовлює гостру потребу організації педагогічного всеобучу.
Педагогіка повинна стати наукою для всіх — і для вчителів, і для батьків. То ж слід подбати про те, аби дати кожному батькові й матері, всім гуцульським родинам, бодай мінімум наукових знань з української родинної педагогіки. Саме на це й зорієнтована пропонована батькам, керівникам шкіл та вчителям програма педагогічного всеобучу батьків учнів гуцульської школи. Така програма на Україні складена вперше. Вона зорієнтована також на здійснення едукації українознавчої, забезпечен ня гармонії родинно-громадсько-шкільного вихо вання дітей та молоді гуцульського краю.
Гуцульське родинне виховання — то одна з гілок українського національного виховання. Вона органічно поєднує в собі національне, вселюдське й суто гуцульське, неординарно-самобутнє, тра диційно властиве українським родинам карпатсь кого краю.
Під національним родинним вихованням ро зуміємо цілеспрямований, систематичний вихов ний вплив батьків на дитину з метою утвердження у її свідомості етнічної (національної) культури, мови, єдності, своєї національної неповторності й вагомості.
Нації стають вселюдськими саме тоді, коли вони по-справжньому національні. Національне вихо вання має сприяти піднесенню національної самосвідомості, формуванню сукупності уявлень про власну націю, її самобутність, історичний шлях, місце серед етносів (націй).
Гуцульське родинне виховання базується на та ких провідних принципах, як: український патріотизм й висока національна свідомість; природовідповіднісгь; любов до батька й матері, роди ни, рідного краю;
шанобливе ставлення до української мови й тра диційної родинно-побутової культури гуцулів; по чуття взаємного обов'язку між батьками і дітьми та членами родини; гуцульська етнічна соціалізація; європеїзм; участь дітей у посильній хатній роботі та господарській, і громадській діяльності; прилучення до гуцульського народного мистецтва, місцевих ремесел і промислів; утвердження здорового способу життя; збереження ро динної честі й солідарності між родичами і свояками; забезпечення єдності, наступності й спадкоємності поколінь.
"Без науки до всього короткі руки", — гласить народна мудрість. Тому в основу гуцульського ро динного виховання, а також самої програми педагогічного всеобучу батьків учнів гуцульської школи покладено принцип науковості. В ній тісно пе реплітаються сучасні здобутки педагогічної науки в галузі родинного виховання, досягнення ук раїнської народної педагогіки та етнопедагогіки, прогресивні виховні традиції гуцульської родини. При складанні програми творчо використано вже набулий досвід у цій важливій справі.
Не залишено поза увагою й принцип історизму демократизації й гуманізації. Опора на історію гу цульської родини, батьківської педагогіки Гуцульщини не має нічого спільного з архаїзацією виховання. Зрозуміло, що архаїзовувати сучасне родинне виховання, повертаючи його до старовини, не потрібно. Та й навряд чи це можливо.
Кожна епоха в житті країни висуває свої ви ховні завдання. Сучасне родинне виховання гу цулів має відповідати новим життєвим вимогам і потребам розв'язання нових соціально-педа гогічних проблем. Істина ця абсолютна, як і неза перечною є необхідність мати автентичну українську родинну педагогіку на Україні. А щоб її відродити й далі розвивати, слід актуалізувати й творчо осмислити всі найкращі педагогічні набутки з минулого, правильно вибрати виховні кроки су часні з передбаченням очікуваних позитивних ре зультатів майбутнього.
Мудрість народної педагогіки кличе шанувати минуле й самовіддано трудитись задля майбутньої щасливої долі наших дітей і внуків. Недаром кажуть: "Перед минулим — зніми капелюха, перед майбутнім — засукай рукави".
Як буде самостійна, міцна й високорозвинена Українська держава, то й світлою буде доля гуцульської родини й відкриється широкий простір для застосування й розвитку української родинної етнопедагогіки.
До важливих прикмет належить те, що проблеми родинного виховання розглядаються у тісному передплетенні з питаннями етно логії й антропології, етнопсихології й демографії, українознавства і людинознавства, економіки й до моведення, загальної, соціальної і вікової педа гогічної психології, фізіології, гігієни, культурології, релігієзнавства, педагогічної деон тології, родинознавсгва й дитинознавства, потреба ми утвердження здорового способу життя родини.
За змістом і структурою носить по-класний характер. Це означає, що батьки одержу ють широку педагогічну інформацію стосовно виховання дитини, яка навчається в той час у пев ному конкретному класі.
Заняття у мережі педагогічного всеобучу прово дяться щомісячно у найзручніші для батьків дні й час від вересня до травня кожного року. Тривалість занять — не менше однієї академічної години з обов'язковим збереженням наступності в їх про блематиці впродовж усього періоду навчання.
З метою підвищення ефективності занять варто широко використовувати лекції, бесіди, батьківські збори, відкриті уроки, семінари, педагогічні прак тикуми, усні журнали, диспути, обмін досвідом ро боти тощо. За рівень і якість занять відповідає дирекція місцевої школи. Проводять їх найкомпетентніші в професійному відношенні фахівці — досвідчені вчителі, вихователі, науковці, батьки, керівники шкіл та органів освіти, провідні спеціалісти інших галузей знань — психологи, лікарі, економісти, юристи, митці, українознавці, духовні особи.
Література.