Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
2 АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛЬНИХ РЕСУРСІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ «ПЧ-9»
2.1 Організаційно – економічна характеристика підприємства
Донецька дистанція колії є структурним підрозділом Донецької залізниці. Дистанція колії заснована з метою забезпечення безпечного та безперебійного руху потягів з встановленою швидкістю на обслуговуючих напрямках: Ясинувата-Доля, Рутченково-Красноармійськ, Авдіївка-Донецьк, Цукуриха-Кураховка, Доля-Ларіно.
Дистанція колії залишається основним підрозділом з утримання шляху. При цьому за нею в кінцевому підсумку повинно бути залишено проведення нагляду за станом колії та споруд, виконання невідкладних та першочергових робіт з поточного утримання.
Підрозділ забезпечує утримання колії, земляного полотна, штучних споруд та інших пристроїв колійного господарства в справному стані, який забезпечує безпечний і безперебійний рух потягів.
Для організації діяльності дистанції колії залізниця наділяє її необхідними основними фондами, оборотними грошовими засобами.
Все майно дистанції колії є складовою частиною майна залізниці і знаходиться на окремому балансі дистанції.
Дистанція колії має право:
Порядок фінансування дистанції колії за роботи й послуги по забезпеченню виконання процесу перевезень здійснюється по затверджуваному службою колійного господарства кошторису витрат на її утримання, без формування фінансового результату.
Прибуток від підсобно – допоміжної діяльності дистанції колії, отриманий внаслідок виконання виробничої діяльності, передається через службу колійного господарства в Управління залізниці.
Задачі дистанції колії:
Для вирішення покладених задач дистанція колії забезпечує:
Підприємство несе відповідальність за невиконання передбачених Положенням обов’язків, продаж товарів і надання послуг, споживання якими може надати шкоду здоров’ю населення, також порушення у відповідності з законодавством України.
Підрозділ Донецької залізниці забезпечує ведення статистичного бухгалтерського та податкового обліку, надає у вищу інстанцію оборотно-сальдовий баланс і інформацію про стан окремих облікових регістрів. Начальник і головний бухгалтер дистанції колії несуть відповідальність за своєчасне якісне ведення бухгалтерського обліку.
Управління дистанцією колії здійснюється у відповідності із законодавством України, наказами, та іншими нормативними актами Укрзалізниці, залізниці, служби колії і даним Положенням. Організаційна структура дистанції колії має лінійно-функціональний тип та подана на рисунку 2.1.
ПЧУ – начальник дистанції колії; ПДС – старший дорожній майстер; ПД – дорожній майстер; ПДБ – дорожній бригадир
Рисунок 2.1 – Організаційна структура дистанції колії
Дистанцію очолює начальник дистанції колії. Призначення начальника дистанції колії на посаду і звільнення його з посади виконується у відповідності з встановленою номенклатурою посад.
Начальник дистанції колії за довіреністю діє від імені Донецької залізниці, представляє її інтереси в межах наданих прав, розпоряджається майном дистанції колії, заключає договори, відкриває в установах банку субрахунки, дає пропозиції по структурі і штату дистанції колії, оформлює прийом, переміщення та звільнення працівників у відповідності з номенклатурою посад та діючим Законодавством.
Взаємовідносини трудового колективу дистанції колії з адміністрацією дистанції колії регулюються Законодавством України, Положенням та колективним договором.
Адміністрація дистанції повинна:
- вірно організовувати працю робітників та службовців, щоб кожний працював за своєю спеціальністю та фахом, мав закріплене за ним робоче місце, своєчасно, до початку роботи, був ознайомлений з встановленим завданням та забезпечений працею на протязі всього дня; забезпечити здорові та безпечні умови праці, справний стан машин, інструментів, станків та іншого обладнання, а також нормативні запаси сировини, матеріалів та інших ресурсів, необхідних для ритмічної та безперебійної праці;
- створювати умови для зростання продуктивності праці шляхом введення новітніх досягнень науки, техніки та наукової організації праці; здійснювати заходи з підвищення ефективності виробництва, якості праці, скороченню використання ручної малокваліфікованої та важкої фізичної праці, покращенню організації та підвищенню культури виробництва;
- постійно вдосконалювати організацію оплати праці, підвищувати якість нормування праці, забезпечити матеріальну зацікавленість працівників у результаті їх особистої праці та у загальних підсумках роботи, вірному відношенні між зростанням продуктивності праці та зростанням заробітної платні, забезпечити економне та раціональне використання фонду заробітної плати;
- уважно відноситися до потреб та прохань робітників, забезпечувати покращення житлово–побутових умов шляхом ремонту та утримання їх у належному стані; організовувати облік робітників, які потребують покращення житлових умов, розподіляти житлову площу відповідно до законодавства.
Робітникам дистанції категорично заборонено палити у невстановлених місцях, з’являтись на території дистанції у неробочий час, крім явки за проханням посадових осіб, присутності та нарядах, заняттях, оформлення документів, отримання зарплатні, прийняття участі у роботах з устрою дистанції.
Час початку та завершення роботи та перерви для відпочинку для робітників Донецької дистанції колії встановлене наступне:
а) для робітників дистанції, працюючих за п’ятиденним робочим тижнем з восьмигодинним робочим днем:
Початок роботи –7 година 30 хвилин;
Перерва – з 12 години до 13 години;
Завершення роботи – 16 година 30 хвилин.
б) для ремонтних бригад робота організована у 4 зміни, за щомісячними змінними графіками тривалістю 12 годин.
Приймання їжі проводиться у технологічну перерву.
Робітника, який з’явився на роботу у нетверезому стані, майстри та керівники цехів повинні не допускати до роботи у даний день, повідомивши про це адміністрацію дистанції письмово.
У разі захворювання робітник повинен не менш, ніж за 3 години до початку роботи повідомити про те, що він захворів, керівника цеху або майстра.
Понаднормові години, як правило не використовуються. Використання понаднормових робіт адміністрацією дистанції проводиться по співугодженню з профспілковим комітетом дистанції у виняткових випадках. Понаднормові години не повинні перевищувати для кожного робітника чотирьох годин на протязі двох днів підряд, та 120 годин у рік.
За зразкове виконання трудових обов’язків, перевиконання виробничих завдань, підвищення продуктивності праці, покращення якості праці, прояву ініціативи та кмітливості у роботі, успіхи у змаганнях, акуратне ставлення до майна дистанції, тривалу та бездоганну працю, на Донецькій дистанції колії прийняті наступні заохочення: об’ява подяки; видання премії; нагородження цінним подарунком; занесення на Дошку Пошани; присвоєння звання найкращого робітника за даною професією або інші пошани.
На дистанції передбачена видача молока для робітників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці.
Кількість робітників тієї або іншої професії, їх тарифні ставки та фонд заробітної плати встановлені у штатному розкладі дистанції.
Створення, реорганізація без зміни форми власності й ліквідація (без приватизації майна) дистанції колії виконується в належності з існуючим Законодавством.
При ліквідації та реорганізації дистанції колії звільненим робітникам гарантується дотримування прав їх законних інтересів в залежності з Законодавством України.
Управління дистанцією колії здійснюється у відповідності з законодавством України, з наказами, вказівками, іншими нормативними актами “Укрзалізниці”, Міністерства транспорту України і справжнім Положенням.
Дистанцію колії очолює начальник дистанції колії. Призначення начальника колії на посаду і звільнення його з посади проводиться відповідно до встановленої номенклатури посад трудового законодавства. Начальник дистанції колії управляє роботою дистанції і підкоряється безпосередньо начальникові служби колійного господарства і начальникові Донецької залізниці. Начальник дистанції колії за дорученням діє від імені залізниці, представляє її інтереси в межах наданих прав, розпоряджується майном дистанції, складає договори, відкриває в закладах банка субрахунки.
Начальник дистанції колії дає пропозиції по структурі і штату депо, оформляє прийом, переміщення, переведення і звільнення робітників відповідно до номенклатури посад і Законодавства, що діє, за узгодженням з начальником служби колійного господарства. Взаємовідношення трудового колективу дистанції з адміністрацією регулюється Законодавством України, справжнім Положенням і колективним договором. Суперечки, що виникають при виконанні колективного договору вирішуються в порядку, встановленому Законодавством України.
Обов’язки й права заступника дистанції колії та головного інженера здійснюються у відповідності з діючим Положенням про дистанцію колії й прийнятим на даній дистанції розподілом функцій щодо керування роботою структурних підрозділів.
Головний інженер дистанції колії координує роботу з посилення технічної оснащеності дистанції, упровадженню безпечних та шкідливих умов праці. Відає питаннями розробки та впровадження прогресивних технологій, автоматизації систем керування ремонтами. Організує роботи з забезпечення безпечної роботи пристроїв, приладів, обладнання, забезпечує робітників дистанції колії спеціальним одягом та взуттям.
Дистанція колії поділяється по структурному відношенню на околотки. Вони мають приведену довжину на одноколійних напрямках 20-25 км., а на двоколійних та багатоколійних напрямках 22-30 км.
Роботою околотка за всіма структурними формами керує дорожний майстер. Майстер є безпосереднім керівником трудового колективу, організатором праці і виробництва, вихователем працюючих на околотку, який він очолює.
Основними задачами майстра є:
- виконання планових завдань й зобов’язань щодо утримання і ремонту верхньої будови колії, земляного полотна, штучних споруд, машин та приладів при мінімальних затратах матеріальних й фінансових ресурсів;
- забезпечення безпеки й безперебійного руху потягів і безпеки робочих;
- збільшення продуктивності праці та якості роботи;
- виявлення й використання резервів виробництва на кожному робочому місці.
Майстер забезпечує бригади необхідними матеріалами і приладами; проводе інструктаж і навчання бригадирів та робочих правилам виробництва робіт.
Майстер має право вимагати від адміністрації дистанції колії забезпечення встановлених робіт матеріалами, механізмами, запасними частинами.
Окрім околотків, на дистанції колії організуються спеціалізовані підрозділи, які працюють в межах дистанції.
Основними підрозділами є:
а) спеціалізовані бригади щодо поточного утримання штучних споруд й земляного полотна;
б) механізовані ремонтні колони для виконання підйомного, середнього ремонту колії й інших робіт за планом капітального ремонту
в) спеціалізовані бригади по ремонту металевих частин стрілкових переводів.
Відділ кадрів, бухгалтерія, інженери по організації і нормуванні праці підкоряються начальнику дистанції колії. Відділ кадрів займається прийомом і звільненням робітників дистанції, підготовлює накази о переміщеннях, заохоченнях, проводить заходи по закріпленню трудової дисципліни і вихованню кадрів, організує роботи по підтриманню належного стану території дистанції.
Інженер з організації і нормування праці забезпечує розробку і впровадження технічно заснованих норм часу, норм виробітки на околотках і у відділах дистанції впроваджують найбільш прогресивні форми оплати праці.
Контроль якості ремонтів колії в цілому здійснюється начальником дистанції. На дистанції розроблені правила внутрішнього трудового розпорядку, які направлені на організацію праці раціональне використання робочого часу.
На Донецькій дистанції колії працює служба охорони праці, що створена у відповідності із Законом України „Про охорону праці” (стаття 23). Робота служби охорони праці направлена на організацію та виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних, лікувально-профілактичних заходів з метою уникнення захворювань і аварій, а також попередження нещасних випадків у процесі праці.
Робітники повинні виконувати усі вимоги інструкцій з охорони праці за своїм фахом. Робітник має право відмовитись від роботи, якщо склалась виробнича ситуація, яка є небезпечною для його життя чи здоров’я (стаття 7 Закону України „Про охорону праці”). При заключенні трудової згоди працівники ознайомляться під розписку про умови праці на підприємстві, про небезпечні і шкідливі виробничі чинники. Працівники за порушення вимог з охорони праці несуть дисциплінарну відповідальність. При прийомі на роботу працівники повинні проходити попередній і періодичний огляди. Усі працівники проходять навчання з питань охорони праці, а також при індивідуальному вивченні інструкцій з охорони праці.
Основним структурним підрозділом дистанції шляху має стати укрупнений ділянку без поділу на лінійні відділення та кутка під керівництвом начальника дільниці (ПЧУ). При наявності великих станцій для їх обслуговування в залежності від місцевих умов можуть бути збережені лінійні відділення або створені спеціалізовані бригади.
На односмугових лініях довжина ділянки повинна становити в залежності від стану колії і місцевих умов, зокрема, числа малих станцій 70-90 км, на двоколійних - вона може бути збільшена до 120-150 км розгорнутої довжини головних шляхів. У зону обслуговування ПЧУ повинно входити, як правило, не більше однієї дільничної або вантажної станції. При наявності сортувальних, пасажирських і великих вантажних станцій організується окремий експлуатаційна дільниця. При протяжних ділянках головних і під'їзних колій на дерев'яних шпалах на них можуть бути збережені до заміни на залізобетонне підрейкових підставу робочі відділення, а при необхідності кутка.
Довжина зони обслуговування бригади з невідкладних роботах і бригадира по перевірці колії на ділянці односмугової 35-45 км, на двоколійним - 60-75 км і не більше трьох проміжних станцій.
У зимовий період залежно від кліматичних умов укрупнені бригади направляються на снігоборотьби або на їх основі організовуються додаткові бригади з невідкладних робіт.
Після утворення регіональних управлінь з утримання шляху або укрупнених дистанцій колії дільничні бригади за планово-попереджувальних робіт скасовуються, крім бригад, обслуговуючих стації. З них формуються регіональні колони по планово-попереджувальних робіт на поточному утриманні колії. На ділянках замість них створюються бригади по 10-12 чол. для виконання великих за обсягом першочергових робіт. При цьому вказані роботи можуть проводитися спільно з бригадами для невідкладних робіт.
Чисельність монтерів колії на дільницях встановлюється за новими нормами, затвердженими МПС.
Перегінний ділянку в залежності від місцевих умов має бути укомплектований літучки для ремонту летючкою, мотовозів з кранової установкою та кабіною для доставки бригад, а на дві ділянки виділятися пасажирська автомотрис і вантажопасажирська дрезина, обладнана кранової установкою зі змінними робочими органами для робіт по земляному полотну і баласту. За великими станціями закріплюється мотовози з краном і автолетючка.
ПЧУ здійснює керівництво ділянкою, планує і організовує спільно з дорожніми майстрами планово-попереджувальні і великі за обсягом першочергові і невідкладні роботи, контролює їх якість. У його розпорядженні знаходяться технік, який веде матеріальну і технічну документацію, розрахунок заробітної плати.
ПЧУ несе повну відповідальність за безпеку руху та техніку безпеки, а також матеріальну відповідальність у межах ділянки. ПД за планово-попереджувальних робіт керує їх виробництвом спільно з підлеглим йому бригадиром шляху. Роботи виконуються із застосуванням механізованого інструменту або з комплексом машин цілої або розділеної на частини бригадою. Силами цієї бригади виконуються також найбільш великі за обсягом першочергові роботи. Всі роботи ведуться за місячними планами, які розробляються ПЧУ, при цьому графік та обсяги планово-попереджувальних робіт затверджується дистанцією колії з урахуванням виділення необхідної техніки і матеріалів.
ПД і ПДБ за планово-попереджувальних робіт несуть відповідальність за їх якість і терміни виконання, а також за безпеку руху та техніку безпеки в період їх виробництва.
ПД з невідкладних робіт організовує перевірку стану колії, споруд та переїздів у межах всієї ділянки та усунення несправностей невідкладних, виявлених при оглядах, а також проведення невеликих за обсягом першочергових робіт за завданням ПЧУ. Проводить огляд шляху за графіком, затвердженим начальником дистанції колії. Частина перевірок проводиться спільно з ПДБ з перевірки шляху. ПД з невідкладних робіт бере участь у місячних оглядах станцій, перевіряє шлях з поїзда або дрезини. ПД з невідкладних робіт - несе відповідальність за якісне і своєчасне усунення несправностей невідкладних, заміну гостродефектні рейки, видачу попереджень при виявленні відступів, що загрожують безпеці руху, роботу чергових по переїздів і дотримання графіка перевірок колії та переїздів, за безпеку руху та техніку безпеки при виробництві невідкладних робіт.
ПДБ з невідкладних робіт ведуть усунення невідкладних несправностей у відповідності до завдань ПД з невідкладних роботах і несуть відповідальність за якісне і в заданих обсягах виконання робіт, а також забезпечення безпеки руху та техніку безпеки під час їх виробництва.
ПДБ з перевірки шляху проводять огляди шляхи та переїздів на закріплених ділянках у терміни, встановлені нормативами, супроводжують дефектоскопічні візки і мотріси, виконують перевірку шпал, вимірювання зносу рейок і металевих частин стрілочних переводів, ведуть запис в книги встановленої форми всіх виявлених невідкладних несправностей, відзначають при подальших оглядах їх усунення і якість виконаних робіт, щодня передають ПД виявлені при огляді невідкладні несправності та їх усунення відповідно до плану.
ПДБ з перевірки шляху несуть відповідальність за дотримання графіка перевірки шляху, якість оглядів, своєчасну передачу результатів огляду ПД і видачу необхідних обмежень швидкості, закриття руху при виявленні несправностей, що загрожують безпеці руху поїздів.
ПЧУ і ПД з невідкладних робіт супроводжують колієвимірювальні вагони. ПДС станції несе повну відповідальність за безпеку руху та техніку безпеки за своєї ділянки, керує роботою підлеглих йому ПД і ПДБ, здійснює перевірки шляху і стрілочних переводів за графіком, затвердженим ПЧ, звітує за роботу перед ПЧУ.
Таким чином можна зробити висновок про те, що Донецька дистанція колії – це підприємство яке у повній мірі усіма можливими засобами забезпечує безпечний та безперебійний рух потягів.
2.2 Аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів підприємства «ПЧ-9»
На сучасному етапі розвитку економічних відносин в країні матеріальні витрати становлять значну частку всіх витрат на виробництво продукції, робіт, послуг. Тому виробнича програма підприємства може бути виконана тільки за умови своєчасного і повного забезпечення її необхідними матеріально-енергетичними ресурсами. У зв'язку з цим зростає роль обліку в здійсненні контролю за наявністю матеріальних ресурсів і правильним їх використанням.
У загальному вигляді матеріальні ресурси підприємства представляють його майно, яке складається з двох частин - матеріально-технічна база (основні засоби) і матеріальні оборотні активи (виробничі запаси, незавершене виробництво, товари тощо).
Задоволення потреби підприємства в матеріальних ресурсах здійснюється двома шляхами: екстенсивним та інтенсивним (рис. 2.2.). Екстенсивний шлях припускає збільшення видобутку і виробництва матеріальних ресурсів і пов'язаний з додатковими витратами. Інтенсивний шлях задоволення потреби підприємства в матеріалах, сировині, паливі, енергії та інших матеріальних ресурсах передбачає більш економне витрачання наявних запасів у процесі виробництва продукції. Економія сировини і матеріалів в процесі споживання рівнозначна збільшенню їх виробництва.
Малюнок 2.2 - Основні шляхи поліпшення забезпеченості матеріальними ресурсами
За функціональною роллю та призначення в процесі виробництва виробничі запаси підрозділяються на наступні:
До оборотних виробничих активів колійного господарства належать рейки, шпали, скріплення, баласт і інші матеріали, застосування яких пов'язане з поточним утриманням і ремонтом шляху, а також паливо, електроенергія, інші матеріали, що використовуються при експлуатації шляху і ремонтних роботах різними шляховими машинами і механізмами. У сфері виробництва ці оборотні кошти можуть перебувати у запасі і безпосередньо у виробництві.
Своєчасне і повне забезпечення підрозділів колійного господарства необхідними матеріальними ресурсами гарантує виконання програми ремонтних робіт, якісне утримання колії і є одним з факторів зниження собівартості.
Найважливішим інструментом пошуку внутрішньовиробничих резервів економії та раціонального використання матеріальних ресурсів є економічний аналіз. Його завданнями в цій галузі є:
Аналіз забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами, в першу чергу, передбачає перевірку реальності планів, яку необхідно почати з вивчення норм і нормативів, покладених в основу розрахунку потреби підприємства в матеріальних ресурсах.
На залізничному транспорті за роки перебудови в умовах нестабільності цін і ненадійності постачальників, практика нормування була в значній мірі втрачена. По суті норми і нормативи повинні бути розроблені заново по всіх основних позиціях номенклатури.
Перевіряти відповідність плану постачання потребам виробництва і утворення запасів необхідно виходячи з прогресивних норм витрат матеріалів.
Джерелами інформації для аналізу матеріальних ресурсів є план матеріально-технічного постачання, заявки, договори на поставку, форми статистичної звітності про наявність і використання матеріальних ресурсів і витрат на виробництво, оперативні дані матеріально-технічного постачання, відомості аналітичного бухгалтерського обліку про надходження, витрату та залишках матеріальних ресурсів.
Дистанція колії (ПЧ) є одним з основних підрозділів, що забезпечують утримання інфраструктури залізничного транспорту. Основним завданням дистанції шляху є поточне утримання колії, тобто утримання колії в такому стані, який забезпечує безпечне і безперебійний рух поїздів з встановленими швидкостями, а також забезпечення тривалих термінів служби споруд.
Наявність і рух матеріальних цінностей характеризується об'ємними та якісними показниками. І в першу чергу, це такі об'ємні показники, як запас і витрата матеріалів.
Проаналізуємо об’ємні та якісні показники роботи ПЧ-9 та узагальнимо їх в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 –Аналіз виконання плана ремонтів по дистанції
|
Показник |
2007 |
2008 |
2009 |
Темп росту, % (09/08) |
Відносне відхилення (+,-) (09/08) |
|
середній ремонт колії (км/тис.грн.) |
254,0 |
692,0 |
702,0 |
101,4 |
10,0 |
|
зміна металевих частин стрілочного переводу (новими) (комп./тис. грн.) |
0,0 |
424,0 |
450,0 |
106,1 |
26,0 |
|
зміна металевих частин стрілочного переводу (км/тис. грн.) |
0,0 |
20,2 |
22,7 |
112,4 |
2,5 |
|
зміна рельсів новими (км/тис. грн.) |
18,0 |
8,6 |
12,6 |
146,5 |
4,0 |
|
середній ремонт стрілочних переводів (км/тис. грн.) |
43,5 |
24,7 |
27,8 |
112,6 |
3,1 |
|
капітальний ремонт кабінету з охороони праці (тис. грн.) |
71,2 |
10,9 |
12,5 |
114,7 |
1,6 |
|
поточний ремонт побутових приміщень (тис. грн.) |
55,4 |
14,9 |
16,6 |
111,4 |
1,7 |
|
Разом |
442,1 |
1195,3 |
1244,2 |
104,1 |
48,9 |
За аналізуємий період сума по ремонтам основних засобів силами дістанції збільшилась в порівнянні з аналогічним періодом 2008 г. на 48,9 тис. грн. або на 4,1 %.
Динаміку ремонтів за аналізуємий період схематично зобразимо на рисунку 2.3.
Рисунок 2.3 – Динаміка ремонтів ПЧ-9
Метою аналізу матеріальних ресурсів є визначення рівня забезпеченості підприємства сировиною та необхідними матеріальними ресурсами.
При аналізі показників з праці основна увага приділяється використанню фонду заробітної плати, зміні рівня її середньої величини, підвищенню росту продуктивності праці та співвідношенню росту продуктивності праці та заробітної плати. Визначається також, у результаті яких факторів освоєний надплановий обсяг роботи: за рахунок збільшення контингенту або підвищення продуктивності праці.
У таблиці 2.2 приведені з показників з праці та оплати праці та результати їх аналізу.
Таблиця 2.2 – Аналіз показників з праці та оплати праці
|
Показник |
2007 |
2008 |
2009 |
Темп росту, % (09/08) |
Відносне відхилення (+,-) (09/08) |
|
Контингент (люд.) |
505 |
481 |
485 |
100,8 |
4,0 |
|
Основна заробітна плата (тис. грн.) |
6641 |
9349,1 |
9297 |
99,4 |
-52,1 |
|
Додаткова заробітна плата (тис. грн.) |
4296,9 |
6448,4 |
5704 |
88,5 |
-744,4 |
|
Інші заохочувальні виплати (тис. грн.) |
523,3 |
801 |
585 |
73,0 |
-216,0 |
|
Фонд оплати праці з заохочувальними виплатами (тис. грн.) |
11601,5 |
16598,5 |
15586 |
93,9 |
-1012,5 |
За 12 місяців 2009року в еквіваленті повної занятості контингент зменшився на 40 чол. в порівнянні з 2008роком.
Для аналізу використовуються дані, що втримуються в штатному розкладі, звіті про чисельність і фонд оплати праці робітників, звіт з праці, звіт про розподіл додаткової заробітної плати по видах.
Об'єктами аналізу з праці є: чисельність працівників дистанції, продуктивність їх праці та рівень середнього заробітку.
Фонд оплати праці за 12 місяців 2009 р. в порівняні з планом зменшився на 927,0 тис. грн.. і в порівнянні з 2008 роком також зменшився на 1012,50 тис. грн. В зв’язку з наданням додаткового дня відпочинку.
На основі таблиці 2.2 простежимо динаміку фонду оплати праці (рисунок 2.4).
Рисунок 2.4 – Динаміка фонду оплати праці ПЧ-9
Зробимо аналіз собівартості за елементами витрат за допомогою таблиці 2.3.
За 12 місяців 2009року відбулося загальне зменшення витрат по всіх показниках, в порівнянні з 2008роком відбулося збільшення на 4370 тис.грн.
Витрати по фонду на оплату праці за 12 місяців 2009року в порівняні з фактом 2008роком зменшились на 827,0тис.грн (в зв’язку з наданням додаткового дня відпочинку).
Витрати по нарахуванню на фонд оплати праці в порівнянні з 2008роком витрати зменшились на 310 тис.грн
Витрати по елементу матеріали в порівнянні з 2008роком витрати також збільшились на 34,0 тис.грн. (перевитрати матеріалів в 2009р. відбулися в зв’язку з реконструкцєю ст. Донецьк к ЕВРО 2012 року).
Витрати по елементу паливо в порівнянні з 2008 роком також відбулись перевитрати на 57,0 тис.грн. (перевитрати палива в 2009р відбулися в зв’язку з підвищенням ціни і в зв’язку з реконструкцією ст. Донецьк ).
Витрати по елементу електроенергія в порівнянні в порівнянні з 2008 роком зменшились на 89,0 тис.грн (перевитрати електроенергії в 2009р. відбулись в зв’язку з підвищенням її ціни).
Витрати по елементу амортизація в порівнянні в порівнянні з 2008 роком збільшилися на 1609 тис.грн (перевитрати по амортизації відбулися в зв’язку до оцінкою основних засобів ).
Витрати по елементу інші в порівнянні з фактом 2008року збільшилися на 3896,0 тис.грн. (перевитрати по елементу інші відбулися в зв’язку з реконструкцією ст.Донецьк до ЕВРО 2012 року. Наданням услуг структурними підприємствами дороги. Виконання капітальних ремонтів головних колій КМС. Виконання ремонту машини СМ-2 -ПДМ. Ремонту ЖКХ-(казарми по вул. Путиловська БМЄС- 9 ). Надання услуг по опаленню, вода. та інші услуги.
Таблиця 2.3 – Експлуатаційні витрати ПЧ-9
|
Показники |
2007 |
2008 |
2009 |
Темп росту, % (09/08) |
Відносне відхилення (+,-) (09/08) |
|
Фонд оплати праці |
10786,5 |
15619,0 |
14792,0 |
94,7 |
-827,0 |
|
Нарахування на зарплату |
4050,7 |
5859 |
5549 |
94,7 |
-310,0 |
|
Матеріали, в тому числі: |
4779,0 |
8027,0 |
8061,0 |
100,4 |
34,0 |
|
Паливо |
614,2 |
730,0 |
787,0 |
107,8 |
57,0 |
|
електроэнергія |
404,3 |
612,0 |
523,0 |
85,5 |
-89,0 |
|
Амортизація |
5513,1 |
7393 |
9002 |
121,8 |
1609,0 |
|
Інші витрати |
7497,4 |
12877,0 |
16773,0 |
130,3 |
3896,0 |
|
РАЗОМ |
33645,2 |
51117,0 |
55487,0 |
108,5 |
4370,0 |
Рисунок 2.5 – Динаміка експлуатаційних витрат ПЧ-9
Одним з найважливіших факторів збільшення обсягу виробництва продукції на промислових підприємствах є забезпеченість їхніми основними фондами в необхідній кількості та асортиментах і більше повне та ефективне їхнє використання.
Основні фонди - це засоби праці, які, зберігаючи свою натурально-речову форму, багаторазово беруть участь у процесі виробництва продукції, виконання робіт та наданні послуг, а також для управлінських потреб, приносячи організації економічні вигоди (дохід) протягом строку корисного використання. У міру зносу основні засоби переносять свою вартість на собівартість створюваної продукції у вигляді амортизаційних відрахувань.
ПЧ - найбільш фондоємна галузь залізничного транспорту. Основні засоби колійного господарства являють собою сукупність засобів виробництва і праці, необхідних ремонту та утримання його виробничих фондів. Від їхньої кількості, вартості і технічного рівня, а також ефективності використання цих фондів багато в чому залежать кінцеві результати діяльності доріг: собівартість, прибуток, рентабельність, фінансовий стан. Ефективність використання основних засобів оцінюється по-різному залежно від їх виду та характеру участі в процесі виробництва і управління.
Вартість основних фондів організації називають основними засобами. Для аналізу основних засобів використовуються дані бухгалтерського балансу, додатки до балансу організації форми № 5, результати їх переоцінки, а також відомості бухгалтерського обліку.
При проведені аналізу забезпеченості підприємства основними засобами та їх технічного рівня, темпів оновлення, необхідно вивчити, чи достатньо в підприємства основних фондів, їх динаміку, з, технічний стан. У якості джерел для аналізу використовують Форму №1 "Баланс підприємства", Форму №11 "Звіт про наявність та Рух основних засобів", інформацію з технічних паспортів, інвентарні картки обліку основних фондів.
Для виділення основних фондів визначимо наявність, склад і структуру основних фондів (таблиця 2.4).
Таблиця 2.4 – Наявність, склад та структура основних фондів
|
Групи основних засобів |
2008 |
2009 |
Темп росту %, 09/08 |
Відносне відхилення (+,-) 09/08 |
|
Будинки, споруди та передавальні пристрої |
376053,3 |
426005 |
113,3 |
49951,9 |
|
Машини та обладнання |
8200,4 |
8972 |
109,4 |
771,6 |
|
транспортні засоби |
24001,4 |
27882 |
116,2 |
3880,6 |
|
Інструменти, прилади, інвентар |
1138,8 |
671,3 |
58,9 |
-467,5 |
|
Багаторічні насадження |
2,3 |
2,3 |
100,0 |
0,0 |
|
Інші основні засоби |
1551,5 |
2858,7 |
184,3 |
1307,2 |
|
Малоцінні необоротні фонди |
802,5 |
1102 |
137,3 |
299,5 |
|
РАЗОМ |
411750,2 |
467494 |
113,5 |
55743,3 |
За аналізуємий період загальна сума основних фондів збільшилась на 55743,3 тис. грн., що склало 13,5 % збільшення.
Рисунок 2.6 – Динаміка зростання основних фондів ПЧ-9
Визначимо вплив зміни кількості предметів праці, використаних у виробництві, та зміни матеріаловіддачі на обсяг виробництва продукції (таблиця 2.5)
Таблиця 2.5 - Основні показники ефективності використання виробничих ресурсів ПЧ-9
|
Показники |
Форма, рядок |
2008 |
2009 |
Відносне відхилення |
Темп росту,% |
|
Виручка від реалізації, тис.грн(ВП) |
ф2,035 |
33972,7 |
53277 |
19304,1 |
156,8 |
|
собівартість реалізованої продукції, тис.грн |
ф2,040 |
32508,3 |
51116 |
18608,0 |
157,2 |
|
матеріальні витрати, тис.грн (МВ) |
ф2,230 |
6826,1 |
9512,4 |
2686,3 |
139,4 |
|
Виробничі запаси, тис.грн |
ф1, 100 |
785,5 |
610,9 |
-174,6 |
77,8 |
|
Коефіцієнт обіговості запасів |
ф.2ряд.040 / ф.1 ряд 100 |
41,4 |
83,7 |
42,3 |
202,2 |
|
термін обіговості запасів, дні |
365/ Коб |
8,8 |
4,4 |
-4,5 |
49,5 |
|
матеріаломісткість, коп./грн (Мм) |
ф. 2 р.230/ ф.2р.035 |
0,201 |
0,179 |
-0,022 |
88,9 |
|
матеріаловіддача, грн/грн |
1/ Мм |
5,0 |
5,6 |
0,6 |
112,5 |
На основі даної таблиці виконаємо факторний аналіз матеріаломісткості методом ланцюгових підстановок. Для цього визначимо вплив на зміну матеріаломісткості виручки від реалізації продукції та матеріальних витрат.
Мм*=МВ1/ВП0=6826,1/53277=0,13
∆ Мм (МВ) = Мм*- Мм0 = 0,13-0,179=-0,05 коп./грн
∆ Мм (ВП) = Мм1 - Мм* =0,201+0,05=0,251 коп./грн
∆ Мм = ∆ Мм (МВ)+ ∆ Мм (ВП)=-0,05-0,251= - 0,301 коп./грн
Зробимо висновок, що під впливом збільшення матеріальних витрат на 18608 тис. грн , матеріаломісткість зменшилася на 0,05 коп/грн та за рахунок збільшення виручки від реалізації продукції на 19304,1 тис. грн. матеріаломісткість збільшилась на 0,251 коп/грн. В цілому ж матеріаломісткість зменшилася у фактичному періоді порівняно з базовим на 0,301 коп/грн..
У процесі аналізу плану по праці встановили зміну чисельності експлуатаційного штату, за допомогою застосування прогресивних методів організації праці, простежили структуру та динаміку середньомісячної заробітної плати, співвідношення продуктивності праці й заробітної плати. Для сортувальних станцій характерна висока частка незалежні від обсягу роботи контингенту в загальній чисельності експлуатаційного штату (80-85 %). Тому головним фактором росту продуктивності праці на станціях є ріст обсягу роботи.
Запас матеріалів визначається на перше число кожного місяця на основі безпосереднього обліку або інвентаризації. Для характеристики запасів використовують показник - середній запас Зм ср, що розраховується за середньою хронологічною:
Зм ср = (3М1 / 2 + 3М2 + З3 .....+ 3Мn / 2) / (n-1),
де ЗМ1, 3М2, 3МЗ,-3Мn - запас матеріалів на початок місяця;
n - кількість днів (періодів), за які визначається запас.
Витрата матеріалів РМ характеризується їх відпусткою на виробництво робіт і визначається на основі даних поточного обліку. Запас і витрата матеріалів визначаються по кожному виду матеріальних ресурсів у натуральному та вартісному одиницях виміру.
Зіставлення фактичного запасу з його нормативної величиною дозволяє визначити як недолік, так і надлишок матеріалів. При встановленні наднормативних запасів необхідно вжити заходів щодо залучення їх в обіг, а при встановленні нестачі - забезпечити надходження матеріалів щоб уникнути перебоїв у процесі виробництва або перевезень.
Для цього розраховують відсоток норми запасу (Н3), що обчислюється як відношення фактичного запасу даного виду матеріалів (ЗМі) на дату аналізу до встановленої норми запасу:
Нз = ЗМі – n / ЗМі * 100
Проте забезпеченість підприємства ресурсами залежить не тільки від величини наявного запасу, але і від його добового витрачання.
Для характеристики забезпеченості використовують показник забезпеченості виробництва (Тоб) матеріалами, що характеризує число днів забезпеченості виробництва тими або іншими засобами.
Тоб = ЗМі – n / РМі,
де ЗМі – n - фактичний запас i-гo виду матеріалів;
РМі - добові витрати і-го виду матеріалів.
У процесі аналізу перевіряється відповідність фактичного запасу найважливіших видів матеріалів нормативним значенням у фізичних одиницях та днях (таблиця 2.5).
Таблиця 2.5 - Аналіз стану запасів матеріальних ресурсів
|
матеріал |
середньодобові витрати ,т |
фактичний запас |
норма запасу |
відхилення від норми запасу |
|||
|
т |
дні |
т |
дні |
т |
дні |
||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
|
Разом матеріальних ресурсів |
15 |
300 |
20 |
180 |
12 |
120 |
8 |
Найважливішими показниками, що характеризують рух матеріальних запасів, є також коефіцієнти швидкості обороту матеріалів та тривалість зберігання.
Коефіцієнт швидкості обороту (Коб) запасів за формулою:
Коб= Mt /ЗМ СР,
де Mt - витрата матеріалів за звітний період;
З М Ср - середній запас матеріалів.
Даний показник розраховується як по всій сукупності матеріалів у вартісному вираженні, так і за окремими групами і найменуваннями у вартісному та натуральному виразах. Чим вище коефіцієнт швидкості обігу матеріальних запасів, тим швидше обертаються оборотні кошти і, отже, запас може бути скорочений, а разом з ним і витрати з їх зберігання.
Тривалість зберігання матеріалів (Тхр) можна розрахувати, розділивши кількість днів звітного періоду (t) на коефіцієнт швидкості обороту (Коб):
Тхр= t/ Коб
Другий варіант: Тхр = ЗМ СР * t / РМі
Забезпеченість підприємства матеріальними ресурсами за даними таблиці 2.5 становить 20 днів при нормі 12 днів. Тривалість зберігання зросла на 8 днів, а наднормативний запас склав 120 т. Таким чином, у підприємства знизився коефіцієнт оборотності запасів і збільшилися витрати на їх утримання, що відіб'ється на собівартості продукції і, відповідно, фінансові результати. Вивчають також стан запасів матеріалів з метою виявлення зайвих і непотрібних. Їх можна встановити за даними складського обліку шляхом порівняння приходу і витрати. Якщо по картці складського обліку немає руху протягом року, то є всі підстави вважати даний вид матеріалів непотрібним. Якщо витрата матеріалів за аналізований період часу в кілька разів менше залишків на кінець року, слід перевірити відповідність даного виду запасів нормативної величиною для виявлення наднормативних запасів.
Однак при аналізі запасів слід враховувати не лише фактичну потребу в матеріалах, але і витрати на їх поставку так як зберігання наднормативної потреби може бути викликане неефективністю постачання малими партіями матеріалів внаслідок великих транспортних витрат.
Системи управління матеріалів проектуються з метою безперервного забезпечення виробництва. Тому управління запасами на підприємствах є дуже складною і важливою задачею. При її вирішенні, як правило, стикаються інтереси виробничників і економістів. Технічні служби націлені на виконання програми робіт і на якісне утримання колії. Тому вони зацікавлені у збільшенні запасів, так як високі норми запасів забезпечують більшу ступінь надійності роботи, запобігають зриви і простої, забезпечують маневреність при виникненні непередбачених робіт.
Для вирішення конфлікту інтересів керівництво підприємства повинно чітко структурувати наслідки наявності надлишкових запасів та їх браку.
Проблеми, викликані надмірними запасами:
На сучасному етапі політика по запасах регламентується на більш високому рівні управління виходячи з пріоритетів залізниці в цілому, що встановлюють компроміс між ризиками і витратами або ліквідністю і оборотністю.
2.3 Удосконалення охорони праці та безпеки життєдіяльності менеджера – економіста ПЧ-9
Охорона праці – це система законодавчих, соціально економічних, організаційних, технічних, санітарно – гігієнічних заходів з утворенням умов, забезпечуючи безпеку, збереження здоров'я та працездатності людини у процесі праці. Охорона праці являється невід'ємною частиною організації праці та виробництва, оскільки покращення умов праці, підвищення їх безпеки та безпечності сприяє підвищенню її продуктивності та якості. Тому важливим напрямком підвищення ефективності роботи менеджера – економіста є поліпшення умов праці і ліквідація небезпечних факторів середовища.
Повна безпека праці людини у виробничих умовах визначається трьома факторами безпеки: обладнання, технологічного процесу і трудового процесу.
Умови праці - це комплекс соціально-економічних, організаційних та природно-природних факторів виробничого середовища, що впливають на здоров'я і працездатність людини в процесі праці.
Для визначення умов праці, проаналізуємо стан охорони праці у приміщенні менеджера – економіста.
Людина постійно відчуває на собі вплив різноманітних чинників, багато з яких є несприятливими для її здоров'я та активної діяльності. Вивчення цих чинників та вміння знизити їх негативний вплив сприяло протягом всієї історії в сучасному світі. До таких чинників охорони праці відносяться шкідливі та небезпечні.
Шкідливі чинники – це умови праці, що перевищують гігієнічні нормативи і здатні причинити несприятливий вплив на організм працівника. До шкідливих чинників на виробництві відносяться:
параметри мікроклімату (температура повітря, атмосферний тиск, шкідливість руху повітря та його відносна вологість);
шум і вібрація;
освітлення робочих приміщень (КЕО, Е).
Мікроклімат виробничих приміщень - це клімат внутрішнього середовища цих приміщень, який визначається діючими на організм людини поєднаннями температури, вологості і швидкості руху повітря.
Висновок про вплив шкідливих факторів на здоров'я робітників виконаємо на підставі порівняння їх реальних значень з нормативами.
По-перше, розглянемо як виглядає приміщення економічного відділу, який і є об'єктом наступного аналізу (рисунок 2.7).
Важливе значення з точки зору вимог охорони праці має планування у сфері виробництва.
1- лампа; 2- радіатор; 3- шафа для документів; 4- стіл; 5- комп'ютер; 6-принтер; 7- стілець; 8-розетка; 9- вікно; 10 – двері
Рисунок 2.7 - Схема робочої кімнати економіста
Робоче місце економіста має включати в себе наступне обладнання:
- Стіл (з одним або двома рядами ящиків для матеріалів, використовуваних в роботі);
- Стілець із спинкою;
- Стелаж для документів і технічної документації;
- Комп'ютер у комплекті з необхідним додатковим устаткуванням;
- Освітлювальний прилад.
Стіл повинен мати поверхню, площа якої повинна вміщати на себе комп'ютер, настільну лампу, писальні речі, передбачає вільне розміщення цих предметів і вільну площу для їх зручного використання.
Крісло повинно забезпечувати фізіологічно раціональну робочу позу і умови для праці і відпочинку.
Конструкція повинна забезпечувати при необхідності регулювання висоти сидіння і нахилу спинки.
Стелаж може бути дерев'яним або залізним та полками найбільш придатними для зберігання документації в папках і у довільній формі.
Комп'ютер повинен бути з монітором, який підтримує міжнародні стандарти за рівнем випромінюваної радіації, частотою розгортки екрана, максимально можливого розширення екрану і підтримкою необхідної гами кольорів.
Настільна лампа повинна забезпечувати необхідний рівень освітленості робочого місця і не заважати роботі економіста.
Небезпечними і шкідливими виробничими факторами є:
- Рівень шуму;
- Рівень вібрації;
- Рівень загазованості повітря робочої зони;
- Рівень іонізуючого та неіонізуючого випромінювання в робочій зоні;
- Несприятливий температурний режим у приміщеннях;
- Недостатня освітленість робочих місць тощо.
Самопочуття менеджера, а значить ефективність його роботи визначають параметри мікроклімату: температуро – вологий режим та повітряний обмін на робочому місці.
Оптимальні та допустимі параметри мікроклімату у робочій зоні виробничих приміщень для робіт різних категорій важкості у теплий і холодний періоди року наведені у таблиці 2.6.
Таблиця 2.6 – Оптимальні та допустимі норми температури, відносної вологості і швидкості руху повітря у робочій зоні виробничих приміщень.
|
Період року |
Категорія |
Температура, °С |
Відносна вологість |
Швидкість руху повітря, м/с |
||||
|
Оптимальна |
припустима на робочих місцях |
оптимальна |
припустима на робочих місцях (постійних і тимчасових) |
оптимальна |
припустима на робочих місцях (постійних і тимчасових) |
|||
|
постійних |
тимчасових |
|||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|
холодний |
Легка 1а |
22-24 |
21-25 |
18-26 |
40-60 |
75 |
01 |
0,1 |
|
16 |
21-23 |
20-24 |
17-25 |
0,1 |
0,2 |
|||
|
Середньої тяжкості 2а |
18-20 |
17-23 |
15-24 |
0,2 |
0,3 |
|||
|
26 |
17-19 |
15-21 |
13-23 |
0,2 |
0,4 |
|||
|
Важка 3 |
16-18 |
13-19 |
0,3 |
0,5 |
||||
|
теплий |
Легка 1а |
23-25 |
22-28 |
20-30 |
40-60 |
55 при 28°С |
0,1 |
0,1-0.2 |
|
16 |
22-24 |
21-28 |
19-30 |
60 при 27°С |
0,2 |
0,1-0,3 |
||
|
Середньої важкості 2а |
21-23 |
18-27 |
17-29 |
65 при 26°С |
0,3 |
0,2-0,4 |
||
|
26 |
20-22 |
26-27 |
15-29 |
70 при 25°С |
0,3 |
0,2-0,5 |
||
|
Важка 3 |
18-20 |
15-26 |
13-28 |
75 при 24°С та нижче |
0,4 |
0,2-0,6 |
Порівняємо реальні параметри мікроклімату приміщення економічного відділу з нормативними. У відділі працюють двоє менеджерів – економістів, чию роботу відносять до легких: легка 1а. Період року визначається за середньодобовою температурою зовнішнього середовища tсд. При tсд<+10°С - холодний період, а якщо tсд>+10 °С - теплий період року. Температура Зовнішнього середовища складає 21 °С, тобто період року теплий. Температура приміщення відділу складає 26 °С і якщо порівнювати з нормативними параметрами, є допустимою. Відносна вологість приміщення 43 %, а швидкість руху повітря 0,1 м/с, що теж відповідає нормативним параметрам. Оскільки приміщення відділу знаходиться з сонячної сторони, то влітку температура повітря буде підвищуватися до +30 °С, що може негативне вплинути на працездатність персоналу, тому потрібно передбачити кондиціювання повітря, у приміщенні фінансово-економічного відділу. У кабінеті відсутні протяги; приміщення підлягає регулярному провітрюванню.
Несприятливий вплив на роботу менеджера здійснюють шумові завади і вібрація, які втомлюють центральну нервову систему, знижують увагу та працездатність.
Шум - це поєднання звуків різної інтенсивності і частоти, що подразнюють організм людини і шкідливо впливають на нього, це будь-який небажаний звук, який заважає працювати і відпочивати. Виробничим шумом називається шум на робочих місцях, виробничих дільницях або на території організації, котрий виникає під час виробничого процесу. Наслідком шкідливої дії виробничого шуму можуть бути професійні захворювання, підвищення загальної захворюваності персоналу, зниження його працездатності, підвищення ступеню ризику виникнення травм і нещасних випадків, пов'язаних з поганим сприйняттям працюючими попереджувальних сигналів, порушенням слухового контролю функціонування технологічного обладнання, зниженням продуктивності праці, тощо. Нормальними умовами праці вважаються такі, при яких рівень шуму не перевищує 50дБ. Допустимі параметри з шуму на робочих місцях наведені у таблиці 2.7.
Джерелами шуму на робочих місцях менеджерів можуть бути: робота обладнання у сусідніх виробничих підрозділах; робота управлінської техніки; пересування стільців; розмови та інше.
Досліджуване робоче місце менеджера-економіста знаходиться поза шумовою зоною, створюваною, так званими зовнішніми джерелами шуму: залізницею, автомобільною дорогою, виробничими приміщеннями. Серед внутрішніх джерел шуму найістотнішим являється гучна робота принтера, тому для зниження рівня шуму доцільно встановити звукопоглинаючий ковпак.
Таблиця 2.7 - Норми з шуму на робочих місцях у приміщеннях економічного відділу
|
Робоче місце |
Рівні звукового тиску (дБ) в октавних смугах з середньо геометричними частотами, Гц |
Рівень звуку, дБА |
|||||||
|
63 |
125 |
250 |
500 |
1000 |
2000 |
4000 |
8000 |
||
|
Приміщення де працюють економісти, робочі кімнати |
79 |
70 |
68 |
58 |
55 |
52 |
50 |
49 |
60 |
Також у приміщенні економічного відділу розташовані два персональні комп'ютери, від чого рівень звуку складає 50 дБ. Якщо їх порівняти з діючими нормативами, вони є допустимі. Але для запобігання виникнення шумів, потрібно намагатися досягти знешумлення обладнання з високим рівнем шуму. Це можливо зробити шляхом акустичного оброблення приміщення, тобто накривання стін звукопоглинальним матеріалом.
За характером порушення фізіологічних функцій шум поділяється на такий, який заважає (перешкоджає мовному зв'язку), дратує (викликає нервові напруження і внаслідок цього - зниження працездатності та загальну перевтому), шкодить (порушує фізіологічні функції людини на тривалий період і викликає розвиток хронічних захворювань, котрі безпосередньо або опосередковано пов'язані з поганим слуховим сприйняттям, погіршення слуху, появою гіпертонії), травмує (різко порушує фізіологічні функції організм) людини). Негативний вплив шуму на продуктивність праці та здоров'я людини загальновідомий. Під час роботи в умовах посиленого шуму продуктивність праці знижується до 60 %, а кількість помилок, що трапляються при розрахунках, зростає більше, ніж на 50 %.
Вібрація - це коливання частин виробничого обладнання, що виникає від недостатнього кріплення, поганого балансування рухомих частин ударних механізмів.
Вібрація за характером впливу на організм людини може бути загальною або місцевою. Загальна впливає на весь організм, а місцева - на обмежену ділянку тіла. Заходами з обмеження вібрації є: дистанційне управління, віброізоляція робочого місця, застосування приладів, які зменшують вібрацію або виключають контакт людини з вібруючим предметом.
Вібрація серед всіх видів механічних впливів для технічних об'єктів найбільш небезпечна. Інтенсивна вібрація при тривалому впливі призводить до серйозних змін у діяльності всіх систем організму і за певних умов може викликати захворювання - віброхворобу. При незначній інтенсивності й тривалості вібрації дія її на організм може бути корисною (зменшення стомлюваності, поліпшення обміну речовин). Вібрація відчувається у діапазоні частот від 200 до 250 Гц. Пороги вібраційної чутливості для різних ділянок тіла людини не однакові. Так, найбільшу чутливість мають ті ділянки тіла що віддалені від медіанної площини тіла, наприклад, пальці рук.
У робочому приміщенні менеджерів-економістів джерела вібрації відсутні.
Для успішної праці, активної і безпечної діяльності людського організму важливе значення має освітлення.
Освітленість — це відношення світлового потоку, що падає на поверхню, до розмірів цієї поверхні.
Виробниче освітлення залежно від джерела світла може бути: природним, яке створюється прямими сонячними променями та розсіяним світлом небосхилу; штучним, яке створюється електричними джерелами світла та суміщеним, коли недостатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним. Природне освітлення поділяється на: бокове, що здійснюється через світлові отвори (вікна) у зовнішніх стінах; верхнє, здійснюване через ліхтарі та отвори у дахах і перекриттях приміщень, комбіноване при поєднанні бокового і верхнього освітлення.
Штучне освітлення може бути загальним і комбінованим. Загальним називають освітлення, при якому світильники розміщуються у верхній зоні приміщення (не нижче 2,5 м над підлогою) рівномірно або з урахуванням розташування робочих місць. Комбіноване освітлення складається із загального і місцевого. Його доцільно застосовувати при роботах високої точності, а також, якщо необхідно створити певний або змінний, у процесі роботи, напрямок світла. Місцеве освітлення створюється світильниками, що концентрують світловий потік безпосередньо на робочих місцях.
Застосування лише місцевого освітлення не допускається з огляду на небезпеку виробничого травматизму і професійних захворювань. Штучне освітлення передбачається в усіх виробничих і побутових приміщеннях, де недостатньо природного світла, а також для освітлення приміщень у темний період доби.
Найменша освітленість робочих поверхонь у виробничих приміщеннях визначається характеристикою зорової роботи.
Створення найсприятливіших умов для зору дає змогу успішно виконувати трудовий процес та запобігати виробничому травматизму.
Праця менеджера-економіста пов'язана з обробкою та передачею великих масивів текстової, цифрової та графічної інформації, тому потребує особливого режиму освітлення.
У робочому приміщенні використовується сумісне освітлення: у світлий час доби — природне, а темний - штучне.
Природну освітленість приміщення фінансово-економічного відділу можна визначити за формулою:
Sвік0,25 . Sпід, (3.1)
де Sвік – площа віконних отворів приміщення, м2;
Sпід - площа підлоги приміщення, м2.
Якщо Sвік = 1,5 м2, а Sпід = 5,3 м2, нерівність складає 1,9 1,4. Одержаний результат свідчить про те, що приміщення має достатнє природне освітлення у світлий період доби, а у вечірній час можна використовувати штучне освітлення ( замість суміщеного).
Зорова робота робітників відділу характеризується високою точністю, так як вона пов'язана з працею за комп'ютером і найменший розмір об'єкта зорового розрізнення складає понад 0,5 мм. Тобто робота менеджерів – економістів у вагонному депо відноситься до з розряду та під розряду Б.
Небезпечні чинники - це такі чинники виробничого середовища, вплив яких протягом робочої зміни створює високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень, каліцтв, загрози життю.
До небезпечних чинників на виробництві відносяться:
- електронебезпека;
- пожежна небезпека;
- травмозагроза.
Електронебезпека - система організаційних і технічних заходів і засобів, які забезпечують захист людей від шкідливого та небезпечного впливу електричного струму. Аналіз небезпеки електроустановок зводиться до
Таблиця 2.8.- Нормований рівень умов зорової роботи
|
Характеристика зорової роботи |
Найменший розмір обєкта, мм |
Розряд зорової роботи |
Подрозряд зорової роботи |
Контраст об’єкта та розрізнення з фоном |
Характеристика фона |
Неприродне освітлення Е, лк |
Природне (сполучене) освітлення КЕО, % |
|||
|
Освітленість, лк |
при верх- ньому чи боко- вом освіт ленні |
при бічнім освітленні |
||||||||
|
при комбіно- ваном освіт- ленні |
при загаль- ному освіт- ленні |
в зоні з сталим з нижнім покровом |
на іншій тери- торії |
|||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
|
Високої точності |
Понад 0,5 до 1 |
III |
а |
Малий |
Темний |
2000 |
500 |
5 (3) |
1,6 (1) |
2 (1,2) |
|
б |
Малий Середній |
Середній Темний |
1000 |
300 |
||||||
|
в |
Малий Середній Великий |
Світлий Середній Темний |
750 |
300 |
||||||
|
Малої точності |
Понад 1 до 5 |
V |
а |
Малий |
Темний |
300 |
200 |
3 (1,8) |
0,8 (0,5) |
1 (0,6) |
|
б |
Малий Середній |
Середній Темний |
200 |
150 |
||||||
|
в |
Малий Середній Великий |
Світлий Середній Темний |
- |
150 |
||||||
|
г |
Середній Великий Великий |
Світлий Світлий Темний |
- |
100 |
визначення значення струму, котрий протікає через тіло людини при різних можливих варіантах потрапляння її під напругу внаслідок дотику до струмопровідних частин електричних мереж.
До засобів безпечної експлуатації електроустановок на робочих місцях відносяться:
- електрична ізоляція;
- заземлення електропристроїв;
- занулення;
- огородження струмопровідних частин обладнання;
- використання електричного обладнання в електронебезпечному режимі;
- використання засобів захисту від поразки електричним струмом: захисного відключення, електричного розподілення мережі, ізолюючих, огороджувальних засобів.
У досліджуваному кабінеті менеджерів-економістів використовуються наступні електричні прилади: лампи накалювання, персональні комп'ютери, електропроводка.
У приміщенні фінансово-економічного відділу всі розетки та ізоляція на всіх електроприладах знаходяться у справному стані, без відхилень від норми, для кожного робітника передбачається окрема розетка для уникнення перенавантажень.
Пожежна небезпека - це можливість виникнення пожежі. Пожежа - це неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що розповсюджується у часі і просторі і створює загрозу життю і здоров'ю людей, навколишньому середовищу і призводить до матеріальних збитків.
Безпечних пожеж не буває. Якщо вони і не створюють прямої загрози життю та здоров'ю людини, то завдають збитків довкіллю, призводять до значних матеріальних втрат.
Запобігання розповсюдженню пожеж, в основному, визначається пожежною безпекою будівель та споруд і забезпечується:
- правильним вибором необхідного ступеню вогнестійкості будівельних конструкцій;
- правильними обсяговими планувальними рішеннями будівель і споруд;
- розташуванням приміщень і виробництв з урахуванням вимог пожежної безпеки;
- встановленням протипожежних перешкод у будівлях, системах вентиляції, паливних і кабельних комунікаціях;
- обмеженням витікання і розтікання горючих рідин при пожежі;
- в усіх інших приміщеннях, де працюють люди, повинен бути план евакуації на випадок пожежі або якихось інших небезпечних подій.
Необхідно оснастити приміщення первинними засобами пожежогасіннями: внутрішніми пожежними водопроводами, ручними і пересувними вогнегасниками, сухим піском, азбестовими ковдрами. Пожежні крани повинні бути встановлені в коридорах, на площадках сходових кліток, біля входів. Щити протипожежного захисту повинні бути оснащені ручними вуглекислотними вогнегасниками, тому що для даного класу приміщень рекомендується "Використати хімічні засоби гасіння пожежі. Для гасіння пожеж у замкнутих обсягах, яким і є приміщення економічного відділу, застосовують вуглекислий газ для припинення подачі кисню повітря до місця загоряння.
У наступній таблиці 2.8 наведені існуючі категорії приміщень за вибухово-пожежною небезпекою. Розглянемо нижченаведену таблицю, визначимо до якої категорії відноситься приміщення економічного відділу вагонного депо Волноваха та проаналізуємо його стан.
Таблиця 2.8– Категорії приміщень за вибухово-пожежною небезпекою
|
Категорія приміщень |
Характеристика речовини і матеріалів у приміщенні |
|
Вибухонебезпечна А |
Горючі гази, речовини і матеріали, здатні вибухати і горіти при взаємодії з водою, киснем або одне з одним. |
|
Вибухово-пожежна небезпека Б |
Пальні пили і рідини у такий кількості, що можуть створити вибухобезпечні, пилові повітряні або парові повітряні суміші. |
|
Пожежно небезпечна В |
Горюча і важкогорюча речовина, тверді горючі та важкогорючі речовини, що можуть тільки горіти. |
|
Пожежно безпечна Г |
Негорючі речовини і матеріали у горючому розпеченому або розплавленому стані, процес оброблення яких супроводжується променистим теплом, іскрами і полум'ям. |
|
Пожежно безпечна Д |
Негорючі матеріали і речовини у холодному стані. |
Кабінет менеджера – економіста належить до категорії «Д», яка характеризується низькою пожежонебезпекою; у приміщенні знаходяться негорючі речовини і матеріали у холодному стані. Джерелами пожежі можуть бути неправильне користування електричними пристроями, паління у заборонених місцях. В якості засобів гасіння пожеж використовуються вогнегасники та пожежні щити, а також розроблено план евакуації людей на випадок виникнення пожежі.
План евакуації людей на випадок пожежі зображено на рисунку 2.7. Також на ньому зображено робочі місця, місцезнаходження пожежного крану та вуглекислотного вогнегасника, основного та запасного виходів.
Рисунок 2.7 - План евакуації працівників у разі виникнення пожежі.
Травмозагроза - це можливість отримання працівником виробничої травми, викликана недотриманням вимог охорони і безпеки праці, недостатньою кваліфікацією працівника або незадоволеною організацією трудового процесу.
Рівень травматичної небезпеки у кабінеті менеджера – економіста достатньо низький, тому можна обмежитися індивідуальними способами захисту.
Оскільки робота менеджера – економіста нерозривно пов'язана з роботою на ПК, то приведемо основні вимоги безпечної роботи, режиму праці і відпочинку працівника при використанні персонального комп’ютера.
Працівнику при роботі з комп'ютером забороняється:
торкатися одночасно до екрану монітора і клавіатури;
торкатися до задньої панелі системного блоку (процесора) при включеному живленні;
не допускати попадання вологи на поверхню системного блоку, монітора, робочої поверхні клавіатури, дисководів, принтерів та інших приладів;
робити самостійне розкриття та ремонт обладнання.
Працівник зобов’язаний дотримуватися послідовності включення ПК:
включити блок живлення ;
включити периферійні пристрої (принтер, монітор, сканер);
включити системний блок.
Також працівник зобов'язаний відключити ПК від електромережі:
при виявленні несправності;
при раптовому знятті напруги електромережі;
під час чищення і збирання обладнання.
PAGE 61
Динаміка фонда оплати праці
1
10
100
000
10000
100000
2007
2008
2009
роки
тис. грн.
51117,0
55487,0
33645,2
0,0
10000,0
20000,0
30000,0
40000,0
50000,0
60000,0
2007
2008
2009
роки
експлуатац
і
йн
і
витрати
380000
400000
420000
440000
460000
480000
2009
2008
года
Загальна сума основних
фондів
Динаміка ремонтів ПЧ-9
442,1
1195,3
1244,2
2007
2008
2009
Загальна сумма ремонтів (тис. грн.)