з курсу- філософія для студентів І курс ІІ семестр спеціальності 6
Работа добавлена на сайт samzan.net:
Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
от 25%
Подписываем
договор
Миколаївський комплекс
Національного університету
«Одеська юридична академія»
Питання для підготовки до іспиту
з курсу: «філософія»
для студентів І курс ІІ семестр, спеціальності 6.030401 «Правознавство»
2012-2013 навчальний рік
- Виникнення поняття “філософія”. Об’єкт і предмет філософії.
- Поняття світогляду. Відношення “людина – світ” як основоположна проблема світогляду.
- Структура світогляду. Рівні світогляду: світовідчуття, світосприйняття, світорозуміння.
- Основні підсистеми світогляду: пізнавальна, ціннісна та поведінкова.
- Головні історичні системи світогляду: космоцентрична, теоцентрична, антропоцентрична. Історичні типи світогляду.
- Філософська думка Стародавньої Індії. Ортодоксальні та неортодоксальні школи давньоіндійської філософії: загальна характеристика відмінностей.
- Йога: основні положення філософського вчення.
- Буддизм про страждання-розчарування й нірвану. Буддійська проповідь про «чотири шляхетні істини».
- Рання китайська натурфілософія: школа вчення про „інь” і „янь”.
- Конфуціанство про «шляхетного чоловіка» і верховну владу.
- Школи конфуціанської традиції: жуцзя, моцзя, мінцзя, фацзя.
- Даосизм, його науково-магічна традиція й вчення про безсмертя. Ідеї трактату „Дао де цзін”.
- Проблема первоначала у мілетській школі: Фалес, Анаксімандр, Анаксімен.
- Геракліт: вчення про Вогонь та Логос.
- Емпідокл: вчення про чотири елементи. Любов та Ворожнеча.
- Вчення про гармонію і число піфагорійців.
- Елейська школа: Парменід та Зенон Елейський.
- Атомізм Левкіппа, Демокріта та Лукреція Кара.
- Предмет філософії за Сократом. Метод майєвтики.
- Сократичні школи: кініки, кіренаїки, мегаріки.
- Сутність філософського вчення Платона: «світ ідей» та вчення про державу і суспільство.
- Аристотель: вчення про чотири першопричини, про душу, про державу, етика.
- Епікур та його філософсько-етичне вчення.
- "Атараксія" скептиків.
- Фаталізм стоїків.
- Неоплатонізм.
- Апологетика і патристика – перший етап становлення християнської філософії.
- Вчення „отців церкви”: перша спроба філософського обґрунтування християнства: Оріген та Квінт Тертуліан.
- Гностицизм та маніхейство.
- Співвідношення віри й розуму - центральна проблема середньовічної філософії. Лінійність історії.
- Біблія - джерело християнського світогляду і європейської філософії Середньовіччя. Етика християнства й теодицея.
- Августин Блаженний: філософствування у вірі, «Град земний» і «Град Божий».
- Схоластична філософія. Теорія подвійної істини. Ансельм Кентерберійський та П’єр Абеляр.
- Фома Аквінський і доказ «буття Бога»: раціоналістична схоластика, гармонія віри і розуму.
- Суперечка про природу універсалій: реалісти, концептуалісти, номіналісти.
- Пізня схоластика: Іоан Дунс Скот і Уіліям Оккам.
- Гуманізм «Відродження»: піднесення «Людини», неоепікурейство й «неоплатонізм».
- Північне Відродження та ідеологія Реформації: М. Лютер, Е. Роттердамський.
- Натурфілософські вчення М. Кузанського та Дж. Бруно.
- Пантеїзм Відродження.
- Особливості філософії Нового часу.
- Ф. Бекон: види досвіду й шляхи пізнання, індукція й метод таблиць, теорія «ідолів».
- Р. Декарт: сумнів, «Cogito ergo sum», «уроджені ідеї», інтуїція й дедукція.
- Т. Гоббс: концепція філософії (принцип тілесності й механіцизм).
- Дж. Локк: критика «вроджених ідей», сенсуалізм («немає нічого в ідеях того, що до цього не було б у відчуттях»), «первинні й вторинні якості».
- Дж. Берклі суб'єктивний ідеалізм («існувати, значить бути сприйманим»), критика «субстанції» і «матерії».
- Д. Юм: «враження», «ідеї» і «принцип асоціацій», агностицизм («сучасний скептицизм»).
- Б. Спіноза: субстанція (як причина самої себе), «пантеїзм», мислення (найдосконаліший атрибут субстанції).
- Г. Лейбніц: монадологія (порівняння з атомізмом і «ідеями» Платона), логіка («боротьба між розсудком і розумом»).
- Філософські ідеї французького Просвітництва. Вольтер, Ж.-Ж.Руссо, К.Гельвецій.
- Філософське вчення І.Канта: теорія пізнання, антиномії, категоричний імператив.
- Позиція суб’єктивного і об’єктивного ідеалізму. І.Г. Фіхте і Ф. Шеллінг.
- Філософська система Г.Гегеля: феноменологія духу, логіка, діалектика.
- Л. Фейєрбах: критика ідеалізму Гегеля, антропологічний матеріалізм («Сутність християнства»).
- Діалектичний та історичний матеріалізм К.Маркса та Ф.Енгельса.
- Філософія Ф. Ніцше. Основні ідеї вчення про «Надлюдину».
- Ірраціональна філософія та етика А.Шопенгауера.
- Філософія життя А.Бергсона.
- Позитивізм: О. Конт, Б. Рассел, Г. Спенсер.
- Феноменологія Е. Гуссерля про шляхи розвитку філософії.
- Герменевтика Г. Гадамера: основні ідеї. Сутність проблеми «герменевтичне коло».
- Екзістенціалізм: С.К’єркегор, К.Ясперс, М.Хайдеггер.
- Постмодернізм як явище культури і філософський напрямок.
- О. Шпенглер: „життєві цикли культури”.
- Французький екзистенціалізм: Ж.П. Сартр, А. Камю.
- Психоаналітична філософія: З.Фрейд, К.Юнг, Е.Фромм.
- Загальна характеристика і основні етапи розвитку українського філософствування.
- Філософське мислення Київської Русі.
- Українські гуманісти XV – поч. XVІІ ст. Метафізичні та етичні вчення професорів Києво-Могилянської академії.
- Вчення про „три світи” і „дві натури” Г. Сковороди.
- „Філософія серця” П. Юркевича.
- „Філософія мови” О. Потебні.
- Екзистенційні мотиви і соціальні ідеї філософії Т. Шевченка, М. Драгоманова, Лесі Українки та І. Франка.
- Буття та його форми.
- Матеріалістичний і ідеалістичний підходи в історії онтології.
- Природа як предмет філософського осмислення.
- Поняття матерії. Основні характеристики матерії.
- Філософські категорії як засоби визначення буття: субстанція, простір, час, рух, причина, наслідок.
- Поняття і характерні риси наукового пізнання.
- Методи наукового пізнання.
- Форми наукового пізнання: проблема, ідея (гіпотеза), закон, теорія. Рівні наукового пізнання.
- Вчення про істину. Проблема істини в теорії пізнання, критерії істини.
- Природа та структура пізнавальної діяльності. Суб’єкт і об’єкт пізнання.
- Чуттєва та раціональна форми пізнання. Рівні пізнання: емпіричний і раціональний (абстрактно-логічний).
- Наукове пізнання, художнє, релігійне та інші види пізнання.
- Поняття закону. Основні закони розвитку і взаємодії (закони діалектики).
- Формування концепції глобального еволюціонізму. Сінергетика.
- Співвідношення свідомості і мислення.
- Походження та поняття свідомості. Структура свідомості, її основні функції.
- Поняття соціального суб’єкта та його різновидів. Людина і суспільство як соціальний суб’єкт.
- Місце і роль реформ і революцій в соціальному процесі.
- Філософія про смисл і мету життя людини. Принципова відкритість питання про смисл життя.
- Суспільна свідомість: рівні і форми. Відмінність менталітету від масової свідомості.
- Поняття і природа цінностей. Місце цінностей у бутті.
- Система цінностей людини як ядро життєдіяльності. Типологія цінностей.
Викладач Власов В.Г.
PAGE 3