Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

Розвиток уваги старшокласників.html

Работа добавлена на сайт samzan.net:


Складна і різнобічні навчальна діяльність висуває особливі вимоги до уваги людини. Вона вимагає спостережливості, тривалого зосередження на певному предметі, одночасного сприймання декількох об'єктів і т.д. Залежно від цих вимог, а також у зв'язку із індивідуальними особливостями людини можна виділити такі властивості уваги , як стійкість, зосередженість, обсяг, розподіл, переключення.

Від вище вказаних позитивних властивостей уваги слід відрізняти негативні риси, які часто об'єднуються під загальною назвою неуважності. До них можна віднести нестійкість уваги, поверхову її зосередженість, розсіюваність і т. ін.

Стійкість уваги. Важливою умовою ефективності будь-якої діяльності є стійкість уваги, яка виявляється у тривалому зосередженні її на певних об'єктах, на конкретній діяльності. Ця властивість є однією з умов завершення будь-якої справи, і навпаки, часте відволікання уваги заважає доведенню розпочатої роботи до кінця. Тому важливо виділяти і усвідомити ті фактори, які обумовлюють стійкість уваги. Це, насамперед, розуміння людиною важливості її роботи, також уміння знаходити у своїй діяльності все нові й нові сторони, проблеми, шляхи вирішення завдань. Це такі якості особистості, як працьовитість, допитливість, кмітливість, наполегливість. Стійкість уваги сприяє зміні виду діяльності. Одноманітність завжди швидко викликає втому. Ми не можемо зосереджувати свою увагу на нерухомому об'єкті, хіба що розглядаємо його з різних сторін, однак ми можемо довгий час зосереджувати увагу на виконанні певної діяльності. 

Стійкість уваги, будучи умовою продуктивної розумової діяльності є певній мірі й її наслідком. Осмислене оволодіння навчальним матеріалом, спирається на активну розмову діяльності, значно сприяє активізації уваги.

Стійкість уваги обумовлюється ще рядом умов, до яких можна віднести ступінь складності навчального матеріалу, ставлення до нього учнів, наявність інтересу до даного предмету, нарешті, вікові та індивідуальні особливості. Фізіологічною основою стійкості уваги є сила і сталість осередку оптимального збудження в корі головного мозку.

Із стійкістю уваги тісно пов'язана її концентрація, яка полягає в глибокій зосередженості психологічної діяльності на певному об'єкті чи діяльності. Така зосередженість звичайно сприяє ефективному виконанню завдання. Умови підсилення концентрації такі ж, як і умови підвищення стійкості уваги.

Від ступеня концентрації увага залежить і чіткість сприймання об'єкта, правильність диференціації матеріалу. Концентрація умови допомагає учням старших класів розрізняти схожі предмети, явища, об'єкти.

Переключення уваги. Стійкість та концентрація уваги не означає її нерухомості, не виключає можливості її переключення, яке полягає у свідомому перенесенні уваги з одного об'єкта на інший. Переключення уваги забезпечує ефективність роботи при переходах від попереднього її стану до наступного , при змінах форм активності людини.

Фізіологічною основою є швидкість і легкість перенесення осередку оптимального збудження при зміні об'єктів уваги, чи зміні виду діяльності. Швидкість переключення уваги знаходиться у прямій залежності від рухливості нервових процесів. Ось чому стомлені люди, нервові процеси яких інертні, допускаються багато помилок у роботі.

Швидкість і легкість переключення залежить від наявності зв'язку між змістом попередньої і наступної діяльності. Якщо наступна діяльність більш цікава, змістовна, ніж попередня, то увага легко і швидко переключається. Швидко відбувається переключення після виконаного завдання, закінченого акту діяльності. Усвідомлення необхідності і значимості роботи теж полегшує переключення.

Незважаючи на те, що переключення уваги є об'єктивною необхідністю, яка диктується різноманітністю людської діяльності, зловживати ними не слід, тому що часте переміщення уваги з об'єкта на об'єкт викликає перевтому.

Особливо це стосується тих випадків, коли увага дуже сконцентрована на певному об'єкті.

Вона може зосередитись одночасно не на одному, а на декількох об'єктах, якщо цього вимагають умови діяльності. Кількість компонентів певної діяльності, що одночасно схоплюються увагою, визначають її обсяг. 

Одночасно із концентрацією уваги на певних об'єктах можливий її розподіл між кількома видами діяльності. Під розподілом слід розуміти таку організацію психічної діяльності, при якій людина одночасно виконує декілька дій. І ця властивість уваги є необхідною у навчальній роботі: викладач мусить одночасно бути уважним і до своєї розповіді - її змісту, форми, емоційного забарвлення і до учнів старших класів - їх відповідей, поведінки.

Розподіл уваги можливий лише при певних умовах, а саме, коли всі види діяльності, крім основної, автоматизовані. Можна, наприклад, одночасно слухати музику і виконувати якусь хатню роботу, прибирати у кімнаті, варити обід і т.д. Цілком неможливо одночасно слухати лекцію і читати газету, бо обидва види діяльності в одній мірі вимагають напруження уваги.

Механізм розподілу уваги полягає в тому, що основна діяльність здійснюється ділянками мозку, які перебувають у стані оптимального збудження, а інші види діяльності управляються мозковим центром, знаходиться в напівзагальмованому стані.

Відволікання уваги - це мимовільне її переміщення з одного об'єкта на інший. Воно викликається дією сторонніх подразників. Особливо активно відволікають увагу ті подразники, що діють раптово і характеризується значною силою, а також ті, що зв'язані з емоціями.

Розсіяність - це негативна сторона уваги, що виявляється у нездібності людини зосереджуватися на певному об'єкті протягом довшого часу. Можна назвати два види розсіяності. Перший вид її буває при надто великій зосередженості на певній діяльності, завдяки чому людина помічає нічого навколо себе. Вона не чує звернених до неї запитань, не впізнає знайомих, відповідає негаразд. Цілком інший вид розсіяності, коли учень не в змозі ні на чому довго зосередитись; увага його весь час перескакує з одного об'єкта на інший.

Розглянуті властивості уваги не є сталими для тієї чи іншої особистості. Вони розвиваються в процесі життя, їх можна набути, розвинути і зміцнити шляхом спеціальних тренувань.

1.5 Особливості розвитку уваги учнів старшого шкільного віку

Розвиток пізнавальної сфери старшокласників відбувається і за рахунок удосконалення їх здатності до цілеспрямованого зосередження уваги на певних об'єктах і явищах, а також переборювання впливу чинників, які відволікають її. Усе це є свідченням розвитку концентрації уваги. Старшокласники цілком свідомо розподіляють і переключають увагу. Прогрес цих властивостей уваги пов'язаний з розвитком логічного мислення.

Формування інтересу старшокласників до певних наук і видів діяльності зумовлює посилення вибірковості уваги. Проте іноді це негативно впливає на засвоєння обов'язкових предметів, оскільки учні не звертають уваги на деякі з них. У старшому шкільному віці зростає роль в навчальній і практичній діяльності післядовільної уваги —уваги, яка виникає на основі довільної і полягає в зосередженні на цікавому предметі, явищі. Прояви різних властивостей уваги старшокласників, зокрема її інтенсивності (ступеня концентрації), стійкості, обсягу тощо, мають суттєві індивідуальні відмінності, які залежать від сформованості інтересів, пізнавальної потреби.

Головним досягненням у розвитку пізнавальної сфери старшокласників є становлення словесно-логічного мислення (оволодіння логічними операціями), яке тісно пов'язане з розвитком внутрішнього і зовнішнього мовлення; розвиток осмисленості та аперцепції сприймання, творчої уяви, уваги; формування індивідуального стилю інтелектуальної діяльності.

Загальні розумові здібності до 15-16 років уже, як правило, сформували ся. Але вони ще продовжують удосконалюватися. Оволодіння складними інтелектуальними операціями і збагачення понятійного апарату роблять розумову діяльність юнаків і дівчат більш стійкою й ефективною, наближаючи її до діяльності дорослого. Особливо швидко розвиваються спеціальні здібності. В поєднанні зі зростаючою диференціацією спрямованості інтересів це робить структуру розумової діяльності старшокласника більш складною і індивідуальною порівняно з молодшим віком. Серед усвідомлених та неусвідомлених причин, що заважають формуванню особистості в юнацькому віці на індивідуальному рівні можуть бути: 

•затримка розвитку теоретичного мислення;

•відсутність навичок і прийомів смислової пам'яті;

•маленький обсяг оперативної пам'яті; нерозвинутість основних компонентів уваги (об'єму, переключення, розподілу тощо);

•нереалістичність уяви, відірваність від практики;

•надмірна перевага першої сигнальної системи над другою.

Вимоги до організації корекційних занять з розвитку уваги. Обов'язковою умовою реалізації «Програми з розвитку і корекції уваги в старшому шкільному віці» є спеціально створене предметно-розвивальне середовище. Потрапляючи в нього, учні з порушеннями уваги мають можливість під контролем вчителя або психолога вправляти свої уміння, набуті на корекційно-розвивальних заняттях, і відчувати підтримку дорослого (що формує в них віру в успіх). 


Розділ
 2. Експериментальне вивчення рівня розвитку уваги учнів старшого шкільного віку 

2.1 Методичні рекомендації до проведення дослідження.

Тест Бурдона в модифікації П. А. Рудника. 

Завданням даного дослідження є виявлення концентрації, точності і продуктивності уваги. 

Мета: вимір кількісних характеристик уваги: (концентрації, точності і продуктивності), а також динаміки цих характеристик в процесі короткочасної роботи.

Устаткування: у роботі використовується бланк тест Бурдона (див. Додаток1).

Порядок проведення: Дослідження проводиться з групою учнів старшого шкільного віку. Кожному випробовуваному видаються листи з тестом Бурдона. Зачитується інструкція: «По моїй команді «почали» ви починаєте шукати і викреслювати в кожному рядку листа букви: А, М, К, З. Працювати потрібно уважно і щонайшвидше. Спочатку буде хвилина вправи. Потім основна робота протягом кожної хвилини у відповідь на мою команду «Стопви будите ставити лінію в тому місці, де зараз працюєте. Виконання завдання припиняється по команді «Закінчили роботу». 

Методика вивчення обсягу уваги.

Досліджуваному, короткочасно, зазвичай, протягом 1 секунди, показують послідовно 8 карток з зображенням 2-9 крапок. Кожна картка експонується двічі, після цього учень протягом 10-15 секунд на бланку відмічає розташування крапок.

Аналіз результатів:

Враховується кількість правильно відмічених крапок:

І. 3 крапки на двох картах;

ІІ.4 крапки на двох картах;

ІІІ.6 крапок;

ІУ.9 крапок; 

У. 10 крапок;

УІ.10 крапок;

УІІ.13 крапок;

УІІІ.15 крапок;

ІХ. 16 крапок;

Рангові місця І і ІІ свідчать про малий обсяг уваги, УІІІ.ІХпро великий обсяг, проміжніпро середній.

Дослідження вибірковості уваги. (тест Мюстенберга)

Досліджуваним пропонується лист, на якому надруковані строчками букви російського алфавіту (Додаток2). Всього 24 слова (сонце, район, новина, факт, іспит, прокурор, теорія, сприйняття, любов, спектакль, радість, народ, репортаж, конкурс, особа, плавання, комедія, відчай, лабораторія, підстава, психіатрія). Досліджуваний повинен щонайшвидше знайти слова і підкреслити їх.

Експериментатор фіксує час виконання завдання, кількість знайдених слів, кількість слів, неправильно сприйнятих випробовуваним, кількість слів, неправильно підкреслених, і кількість слів, які підкреслені понад норму.

Успішність А оцінюється по формулі А = В + Т, де

де Сзагальна кількість виділених слів; mкількість помилково виділених слів; nкількість пропущених слів; Тпоправка на якийсь час. Оцінка Т визначається по нижче приведеній таблиці.

Переведення часу в оцінку Т

Час виконання, c

Т, бали

Менше 122

+2

122

+1

209

385

473

561

649

737

Більше 825

2.2 Аналіз результатів дослідження

Методика1. Тест Бурдона. Обробка і аналіз результатів: 

Обчислення коефіцієнта концентрації уваги проводиться по формулі: К= (n1-n2-n3) /n * 100%, де n1 - загальна кількість правильно закреслених букв; n2кількість пропусків букв А, М, До, З; n3кількість помилково закреслених букв; nзагальна кількість в проглянутих рядках букв А, М, До, З, що підлягають викреслюванню.

Серед випробовуваних школярів були виявлено: 

  1.  3 учня мають дуже високий рівень концентрації уваги (81%-100%) –Бажекова Р., Понаморев Ст, Мусин А. 
  2.  1 учень має високий рівень концентрації уваги (61%-80%) –Санатрієва До. 
  3.  3 учня мають середній рівень концентрації уваги (41%-60%) –Бичкова А., Понаморева Н., Саломін Ст 
  4.  3 учні що мають низький рівень концентрації уваги (21%-40%). Такими учнями були Карандашова До., Таболіна Д. і Шипіцин В. Доцільно уявити ці результати графічно. 

Карандашова До.

К1=54%

К2=30%

К3=28%

К4=40%

К5=37%

Таболіна Д.

К1=35%

К2=30%

К3=16%

К4=12%

К5=16%

Шипіцин Ст.

К1=38%

К2=24%

К3=33%

К4=0%

К5=52%


Обчислення коефіцієнта точності (акуратності) уваги проводиться по формулі: А=(n1n3)/ (n1+n2). Побудуємо графіки, що відображають динаміку точності уваги по окремих хвилинах роботи тобто по величинах,А1, А2, А3, А4, А5. 

Шипіцин Ст

А1=0,7

А2=0,6

А3=0,7

А4=0,5

А5=0,8




1. колеблемость многообразие изменяемость величины значения у отдельных единиц совокупности.html
2. Тема- Бюджетноналоговая политикаК инструментам дискреционной фискальной политики относят
3. вид. Проклассифицировать виды
4. В русской и советской науке этапы расследования нередко дифференцировали на первоначальный и последующий
5. Тема Дисциплина Класс Цель Задачи Содержание Форма ор
6. Я а также для изучения взаимоотношений в малых группах
7. Вы закончили половой акт Не спешите сразу же
8. непотопляемый Сэм
9. Курсовая работа- Понятие государства- основные подходы и определения
10. Тема 2 ВАРИАНТ 1 1
11. Статистика трудоспособности населения
12. выбрала 2 Парфёнова Валерия 19517 71727 3.html
13. Европеское право
14.  Основні функції підприємства
15. Преобразование и реформы Петра Великого их причины, сущность и значение
16. на тему Мотивационная готовность к школе План выступления
17. Назначение и производство экспертизы в практике военных судов
18. Учет добавочного капитала в кредитных организациях
19. востоке Западной Сибири между 50 и 55 градусами северной широты и 77 и 87 градусами восточной долготы.
20. Курсовая работа- Психологические особенности деятельности менеджера в контексте организационной структуры предприятия