Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Виконавчий комітет
Івано-Франківської міської ради
Звіт №1
про проходження ознайомчої практики
в комітеті фізичної культури і спорту
Керівник стажування
в комітеті: Матешко В.В.
Координатори стажування:
Рабарська Ірина
Витко Тарас
Виконав стажер: Гавриляк Н.В.
м.Івано-Франківськ
2013р
План
Вступ
1. Ознайомлення з роботою комітету та заходи в яких брав участь
2. Тематичні зустрічі та події які відвідав
3.Імідж як визначальна складова державного службовця. Шляхи удосконалення іміджу державного службовця;
4.«Той, хто сміє змарнувати одну годину часу, не зрозумів цінності життя»
5. Позитивні та негативні сторони входження України в ЄС.
Висновок
Вступ
Чим більше знаєш, тим більше можеш.
Е. Абу
Проект «Молодь і влада» дає можливість на відміну від звичайних занять в навчальних закладах можна дізнатись для себе багато чого цікавого та пізнавального, випробувати себе в чомусь новому незалежно від напряму професії, або вдосконалити свої здобуті професійні знання на практиці. На мою думку кожному варто здобувати, розвивати знання пов’язані не тільки з професією, бо нікому не відомо що його чекає в майбутньому. За допомогою проекту можна точно визначитись з вибором подальшої професії. «Молодь і влада» може стати успішним стартом для початку кар’єри державного службовця. Є можливість ознайомитись з роботою, напрямами діяльності органів державної влади, структурою і регламентом МВК. Також можливість познайомитись з керівниками відділів і управлінь яке дає можливість детальніше зрозуміти перелік питань, за вирішення яких відповідає певний структурний підрозділ МВК: на основі яких законів вони ведуть свою діяльність, з якою метою створені відділи, які їх основні завдання, як вони співпрацюють з людьми. Проект дає змогу отримати потрібні знання у галузі державного управління безпосередньо від осіб, що його здійснюють в межах міста.
Під час проходження стажування проводяться різні тематичні зустрічі на яких є можливість дізнатись для себе багато цікавої інформації та поспілкуватись з впливовими людьми, запрошують стажерів на круглі столи, та дебати на яких можна вдосконалити своє вміння переконувати людей.
Ознайомлення з роботою комітету та заходи в яких брав участь
Комітет фізичної культури і спорту виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради був утворений (заснований) рішенням Станіславської міської ради за № 447 від 26 червня 1954 року і складався з двох одиниць, за рахунок штату міського відділу охорони здоров’я.
Структура комітету ФК і С МВК в кількості двох працівників (голови комітету і спеціаліста, а згодом головного спеціаліста), діяла до 2008 року. В 2008 році відкрито одиницю спеціаліста І категорії з ведення бухгалтерського обліку та звітності. З 2009 року розпорядженням міського голови з структури міськспорткомітету виведено одиницю головного спеціаліста і введено посаду заступника голови комітету фізичної культури і спорту виконавчої комітету міської ради, яку обіймає досвідчений фахівець галузі.
Комітет є підзвітним і підконтрольним міській раді, підпорядкований виконавчому комітету та міському голові. В своїй діяльності керується Конституцією та законами Укаїни, актами президента, Кабінету Міністрів України, наказами Держкомспорту та управління з питань фізичної культури та спорту ОД
Основними завданнями комітету є:
- участь у формуванні державної політики у сфері фізичної культури і спорту та забезпечення її реалізації;
- розроблення комплексних і цільових програм розвитку фізичної культури і спорту та організаційне забезпечення їх реалізації;
- забезпечення підготовки та проведення спортивних заходів навчально-тренувальних зборів, заходів щодо участі спортсменів у спортивних змаганнях різних рівнів;
- забезпечення фізичного виховання і фізкультурно-оздоровчої діяльності у навчально-виховній, виробничій та соціально-побутовій сферах на принципах пріоритету оздоровчої спрямованості, використання сучасних засобів і форм розвитку фізичної культури населення міста;
- організація і проведення фестивалів, конкурсів та інших заходів серед широких верств населення, підготовка та ефективне використання кадрів у сфері фізичної культури та спорту, забезпечення пропаганди здорового способу життя, сприяння розвитку олімпійського та параолімпійського руху;
- розроблення заходів щодо збільшення виробництва спортивних товарів та обладнання, зміцнення спортивно-технічної бази об'єктів та споруд спортивного призначення, утримання їх в належному стані, залучення до цієї роботи інвесторів.
- розширення міжнародного співробітництва у сфері фізичної культури і спорту. А, актами відповідних органів місцевого самоврядування.
Комітет утримується за рахунок коштів місцевого бюджету, є самостійним структурним підрозділом виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради.
За час проходження стажування я ознайомився:
з положенням про комітет фізичної культури;
законами України;
звітом про виконану роботу комітетом фізичної культури і спорту;
звітом щодо отримання та опрацювання запитів про надання публічної інформації;
планом заходів.
Брав участь у підготовці змагань та відвідував такі заходи:
28 листопада кубок міста «Спортивні танці»
Чемпіонат міста з футзалу (проводиться кожної суботи і неділі)
7-8 грудня кубок міста з тайського боксу
Чемпіонат України з спортивної ходьби
Також планую відвідати такі заходи:
13 – 15 грудня 10 міжнародний турнір з боксу серед юнаків та дівчат під патронатом міського голови В. Анушкевичуса
14 грудня турнір з шахів присвячений дню Святого Миколая
17-18 заходи до відзначення дня Святого Миколая
14 – 15 грудня чемпіонат міста з фут залу
Захід з нагоди святкування дня народження С. Бандери
27 – 28 новорічний чемпіонат області з легкої атлетики
27 грудня турнір «Воїн року».
Тематичні зустрічі та події які відвідав
За час проходження стажування в комітеті фізичної культури і спорту згідно з проектом «Молодь і влада» паралельно стажуванню проводилось 6 тематичних зустрічей, декілька круглих столів, спортивних та культурно-освітніх заходів. На кожній тематичній зустрічі є можливість послухати та задати питання впливовим особам Івано-Франківської міської ради та особам виконавчого комітету.
Перша тематична зустріч відбулася 6 листопада. На першой зустрічі було підняте питання ознайомлення з структурою міської ради. На ній був присутній заступник міського голови з гуманітарних питань Верес Михайло Йосипович.
Віктор Анушкевичус – мер міста. В нього є 4 заступники.
Перший заступник міського голови – Зіновій Фітель
Заступник міського голови - Михайло Верес – заступник з гуманітарних питань
Заступник міського голови - Руслан Гайда – заступник з питань архітектури, містобудування, житлово-комунального господарства
Заступник міського голови – Руслан Панасюк - заступник з економічних питань та інтеграційного розвитку.
Михайло Йосипович розказавши про себе про свої обов’язки розказав про структуру виконкому, а також підняв питання недостатнього фінансування освітньої сфери, питання різкого зменшення кількості дитячих садочків порівняно з часами коли Україна була в скраді РСРС. Також розповів про перспективи та досягнення вирішення гуманітарних питань.
Наступна зустріч відбулася 11 листопада. На ній був присутній заступник міського голови з економічних питань Панасюк Руслан Володимирович. Він підняв тему економічного розвитку міста. Розказав про перспективи економічного розвитку міста та проблеми. Також висловив свої думки щодо роботи та конкурентоспроможності підприємств.
20 листопада відбулась третя тематична зустріч для мене вона була особливо цікава. Чайківський Андрій Михайлович – начальник відділу інформаційно-технічного забезпечення виконавчого комітету розказав про вдосконалення сайту Івано-Франківської міської ради, а також онлайн реєстрація громадян на прийом до посадових осіб.
Андрій Михайлович підняв ще питання про створення мобільного додатка в якому має бути список мобільних телефонів посадових осіб, начальників та депутатів, а також різних цікавих новин.
На наступній зустрічі проходило знайомство із завідувачем справами МВК Андрієм Богдановичем Лисом. На цій зустрічі я детальніше ознайомився з структурою виконавчої влади, відділу кадрів та відділу прийому громадян. Також ознайомився з законами а саме законом про місцеве самоврядування, про державну службу, про доступ до публічної інформації та про боротьбу з корупцією.
Остання тематична зустріч відбулась 27 листопада. На ній був присутній Авнушкевичус Віктор Андрюсович. Темою зустрічі була ситуація в Україні згідно з останніми подіями. Через ці події я нажаль не був присутній на зустрічі.
Під час стажування я взяв участь 21 листопада у круглому столі «Молодіжне житлове кредитування - реалії та перспективи»
Імідж як визначальна складова державного службовця. Шляхи удосконалення іміджу державного службовця;
Що таке імідж? За визначенням, імідж - (від англ. image - «образ», «зображення») — штучний образ, що формується у суспільній чи індивідуальній свідомості засобами масової комунікації і психологічного впливу. Імідж створюється з метою формування у масовій свідомості певного відношення до об’єкта. Може поєднувати як реальні якості об’єкта, так і надумані, неіснуючі [1, с. 18]. Отже, якщо йдеться про імідж, то маємо на увазі образ, те, що ми у першу чергу бачимо і оцінюємо. Не тільки те, що зовні, але, так би мовити, «всередині» - саму суть: спосіб мислення, дії, вчинки тощо.
Отже, для державного службовця в першу чергу імідж – це достойний представницький вигляд. Стриманий, діловий, неяскравий, але стильний, сучасний, з необхідними аксесуарами.
Проте зовнішній вигляд – це лише оболонка, гарна картинка. Адже для виконання завдань і функцій держави цього явно замало. Що ж очікують громадяни від державного службовця? Уваги, шанобливого ставлення, розуміння і допомоги. Зовнішній вигляд без внутрішнього глибоко морального наповнення не відповідає потребам.
Тому державний службовець повинен дотримуватись принципів службового етикету, який втілюється безпосередньо в моральних вимогах до культури взаємовідносин таких, як: гуманізм, людяність; ввічливість (коректність; шанобливість, ґречність; люб'язність; делікатність); тактовність, скромність, точність.
Важливим для державного службовця є професіоналізм. Професіоналізм — це передусім здатність державного службовця визначати з урахуванням умов і реальних можливостей найбільш ефективні шляхи та способи реалізації поставлених перед ними завдань у межах нормативно визначених повноважень. Також кожен має мати вищу освіту, і цілий час працювати над самовдосконаленням.
На мою думку також важливою є відкритість службовців для простих громадян. Коли вони будуть відкрито розказувати про свої дії та підтверджувати їх на конкретних діях то вони отримають велику підтримку з боку народу. Для них підтримка народу є дуже важливою бо декого з них обирає народ. Спілкування з людьми і розуміння проблем народу є також актуальним. Нажаль є такі службовці які навіть уяви не мають як живе простий народ. Що вони можуть для людей зробити? А якщо службовець зможе поставити себе на місце простої людини зрозуміти її то він зможе хоча б трохи вирішити проблеми простого народу.
«Той, хто сміє змарнувати одну годину часу, не зрозумів цінності життя!»
Прекрасні слова Чарльза Дарвіна в яких він звертає увагу на цінність часу.
Час- це вогонь, в якому ми згораємо. Час він так проходить швидко коли ми чимось зайняті і так довго коли ми на щось чекаємо. Час – найбільш дорогоцінний та найбільш обмежений з ресурсів. Кожному із нас виділено однакову кількість часу. В нас є 24 години на добу, 7 днів на тиждень. Стільки ж часу мали і Ейнштейн, і Біл Гейтс. І тільки від нас залежить, як ми використаємо його. Саме тому потрібно вивчитися, як взяти максимум від виділеного часу, яким ми володіємо.
Життя людини проходить дуже швидко, тому потрібно цінувати кожну прожиту хвилину. Інколи часом варто розпоряджатися так само обдумано як грошима. Не варто використовувати його на погані справи та звички. Кожної хвилини можна щось зробити добре для себе, для близьких, для людства. Варто використовувати час з розумом і тільки на то що в майбутньому може принести користь. Мені подобаються слова відомого американського науковця Стіва Джобса «Кожного ранку задай собі питання, що би ти зробив як би це був твій останній день життя?» Тому варто витрачати час тільки на те що найважливіше серед всього що треба зробити,неначе це останній день твого життя і це призведе до успішності.
Позитивні й негативні сторони входження України в ЄС
Європейська інтеграція на сучасному етапі – це магістральний напрямок розвитку континенту, який визначить ситуацію в самій Європі у третьому тисячолітті, так і її місце у світі. З часу свого заснування в 1957 р. (ЄЕС, а сам ЄС - 1991) Європейський Союз поступово перетворився на один із найпотужніших політичних і фінансово-економічних центрів сучасного світу, ключовий компонент новоствореної архітектури європейської безпеки, ядро системи європейських стандартів.
Європейська інтеграція та членство в ЄС проголошено стратегічною метою України, оскільки це є найкращим способом реалізації національних інтересів, побудови економічно розвинутої та демократичної держави, зміцнення позицій у світовій системі міжнародних відносин.
Інтеграційні процеси в Західній Європі тісно пов’язані з поглибленням міжнародного поділу праці та задоволення суспільних потреб розвитку світового господарства. Вони підштовхувались високим рівнем розвитку продуктивних сил, поглибленням спеціалізації виробництва в умовах відносно незначних масштабів внутрішніх ринків країн Західної Європи.
Європейський Союз об’єднує 27 країн з метою забезпечення миру та процвітання їх громадян в рамках все більш тіснішого об’єднання на основі спільних економічних, політичних і соціальних цілей. Країни Союзу твердо сповідують збалансований і стійкий, соціальний та економічний прогрес.
Це досягається шляхом створення простору без внутрішніх кордонів, укріплення економічної та соціальної інтеграції й утворення економічного і валютного союзу. Створення єдиного ринку для 500 млн. європейців забезпечує свободу переміщення людей, товарів, послуг та капіталу.
Позиція України щодо Європейського Союзу вперше на законодавчому рівні була сформульована в Основних напрямах зовнішньої політики України, що були схвалені Верховною Радою України 02 липня 1993 р.
Докорінно змінилися погляди на європейську інтеграцію України із обранням Президентом України В. Ющенка. У своєму виступі на Майдані незалежності він заявив: „Наш шлях у майбутнє-це шлях, яким іде об’єднана Європа. Ми з її народом належимо до однієї цивілізації, поділяємо одні цінності. Історія, економічні перспективи, інтереси людей дають чітку відповідь на питання - де нам шукати свою долю. Наше місце - в Європейському Союзі. Моя мета - Україна в об’єднаній Європі”
Президент В. Янукович, та кабмін також відкрито заявляли що «Україні потрібно іти в Європу», але нажаль в останній момент на мою думку через вплив з боку представників Російського уряду президент різко змінив свою думку щодо підписання асоціації України з ЄС, обманувши при цьому народ. В процесі вивчення наслідків і перспектив приєднання України до Євросоюзу має значення громадської думки щодо можливого вступу України в ЄС як в середовищі українського, так і європейського суспільства. В результаті чергового обману з боку представників Української влади студенти Українських ВНЗ вийшли на «Студентський страйк». Через декілька днів їх підтримали свідомі громадяни яким не байдужа наша країна і появилась назва «Євромайдан». В ніч з п’ятниці на суботу наша влада черговий раз виконала злочинні накази в результаті яких було жорстоке побиття студентів та людей які підтримували Євромайдан. Після цих подій народ України почав масово підтримувати Євромайдани по всій країні, це перейшло у революціїю. Багато країн світу, в тому числі і Європи почали збиратись також у себе на підтримку Євромайданів в Україні. Представники ЄС також звернули увагу на думку народу України щодо підписання асоціації, і побачили що не підписання асоціації це думка представників влади а не самого народу. Кожен свідомий громадянин може допомогти зараз нашій країні підписати асоціацію та здобути хороше майбутнє для себе, своїх друзів, близьких та дітей. Для цього потрібно повстати проти теперішньої влади, яка нас тягне у давнє жахливе минуле до МС(СРСР «2») і підтримати «Євромайдан»(Українську революцію). На мою думку кожна людина може щось зробити для свої країни, а якщо це зробить більша половина народу України то і результат буде позитивний і не варто гаяти часу треба іти зараз коли є можливість щось змінити.
Рух України до ЄС вмотивований не лише притягальною силою його економіки та стандартів життя, основними параметрами яких є, зокрема чверть світового ВВП, 40 % світового експорту, 6-8 разова перевага над країнами Східної Європи за кількість валового внутрішнього продукту на душу населення та подвійна – за часткою заробітної плати у вартості продукції підприємств. Крім цього, ЄС наближається до формування демократичної форми національно-територіального устрою у вигляді федерації (з Європарламентом, Президентом ЄС, що має обиратися на прямих загальноєвропейських виборах, європейським міністром закордонних справ). Головною перевагою європейської моделі федерації є можливість поєднувати інтереси всіх суб’єктів інтеграційного процесу. Саме у демократичності побудови ЄС закладено вирішальний мотив вибору євроінтеграційного вектора України.
Зі вступом в ЄС, вперше в історії може скластися ситуація, що Україна, як інші малі європейські держави, які протягом віків були об’єктами міжнародних відносин та насильно включалися в ту чи іншу імперію, може стати повноправним суб’єктом міжнародних відносин, чий голос матиме реальну вагу при прийнятті рішень.
Одним із головних позитивів членства України в ЄС є гарантування в країні стабільності політичної системи. Це підтверджується тим, що саме ЄС протягом 2004-07 рр., під час гостросюжетних президентських виборів, помаранчевої революції, парламентської кризи, відкрито та послідовно виступав за демократичне розв’язання політичних проблем, виступав в ролі неупередженого міжнародного арбітра, надавав посередницьку допомогу у вирішенні міжпартійних, регіональних конфліктів, сприяючи, тим самим, мирному врегулюванню проблемних ситуацій.
Наприклад, „Європарламент закликав Україну провести повторні вибори Президента й вирішити кризу демократичним шляхом. Таку ж позицію висловили і представники Єврокомісії та Ради міністрів ЄС, які були присутні 01 грудня 2004 р. на надзвичайному засіданні Європарламенту, присвяченому Україні. Зокрема, Європарламент вважає, що перевибори за участю Віктора Ющенка і Віктора Януковича є єдиним виходом із кризи в Україні.
В час, коли зі сторони Росії на адресу помаранчевих лідерів хлинули потоки брудні потоки піар-технологій і, навіть, відверті шантаж і погрози, ЄС став для України захисним щитом, надавши руку допомоги. Варто хіба згадати неоцінену допомогу представників ЄС у вирішенні газової проблеми, яка загрожувала Україні енергетичною катастрофою. Й не виключено, що саме оперативне втручання ЄС в політичний конфлікт дозволило уникнути насильства та кровопролиття.
”Через фальсифікації вибори не можуть бути дійсними. Саме тому ми не визнаємо ці вибори”, сказав в кінці 2004 р. голова Комітету Європарламенту із зовнішніх відносин, депутат від Німеччини Ельмар Брок. Також 01 грудня увечері 11 європарламентаріїв вирушили до України, аби допомогти вирішенню кризи.
Політична криза в Україні не повинна перетворитися на „битву між Заходом і Сходом”, заявив Генеральний секретар НАТО Яап де Хооп Схеффер. „Демократичне майбутнє і територіальна цілісність України дуже важливі для Європи”, - сказав він у своїй промові в Римі 01 грудня 2004 р. Я.Схеффер закликав громадян України дозволити юридичним органам „робити свою роботу”, маючи на увазі Верховний Суд, заявив, що вирішення конфлікту, хоч би яким воно було, не повинно нести насильства”, а також необхідно, щоб ситуація була під контролем правових структур і щоб була збережена територіальна цілісність України” .
Під час парламентської кризи 2007 р. ЄС також активно використовував свій авторитет у вирішенні конфлікту, закликаючи політичних лідерів до конструктивного діалогу.
Сама гірша політична криза на Україні після „помаранчевої революції” 2004 р. змусила прихильників в Брюсселі стривожитися з приводу демократичної еволюції країни. Жозе Мануель Баррозу, президент Європейської комісії, заявив: „Я вважаю, це серйозна політична криза - давайте дивитися фактам в обличчя”. Він озвучив свої побоювання з приводу погіршення ситуації, він призвав обидві сторони залишатися в рамках демократії і закону та попередив, що, якщо криза продовжиться, то це неминуче спричинить за собою затримки в переговорах між Брюсселем і Києвом по приводу тісніших зв’язків в рамках нового договору про співпрацю.
У відповідь на заклики ЄС „два ворогуючі лідери України перенесли свою боротьбу за владу в серце Європейського союзу на тлі ознак того, що політична криза в країні може продовжитися і перешкодити зусиллям по зближенню з блоком.
Віктор Янукович, що схиляється до Москви прем’єр-міністр, використовував мову в Страсбурзі, щоб пообіцяти, що він з повагою віднесеться до вирішення Конституційного Суду України, що вчора почав слухання, які приведуть до ухвалення рішення по нинішній безвиході”.
Віктор Ющенко, прозахідний президент країни, використовував візит до Брюсселя, щоб пообіцяти, що конституційне протистояння з приводу дострокових виборів можна вирішити демократичними засобами. Він заявив, що про застосування військової сили не проводилося жодної дискусії.
Крім цього, для України буде значною перевагою адаптація законодавства ЄС до національного законодавства, реформування вітчизняного судочинства на зразок діяльності судових органів ЄС. Проблема неефективного судочинства, на жаль, гостро стоїть на даний час в Україні. Так, за результатами опитування населення України за 2006 р., лише 8% громадян довіряють українській судовій владі, що є катастрофічним показником, який можна порівняти лише з тоталітарними державами. Також Україна має невтішно високу кількість судових рішень, визнаних Європейським судом з прав людини неправомірними.
За шістнадцять років уряд України так і не спромігся налагодити ефективно діючу систему судочинства, тому, можливо приєднання до високорозвиненого європейського права стане каталізатором оновлення третьої гілки влади.
В ЄС великим позитивом є те, що судова влада діє за принципом співпраці в цивільних і кримінальних справах. Судова співпраця в цивільних справах важлива з огляду на те, що в справжньому європейському просторі правосуддя несумісність чи складність правових та адміністративних систем держав-членів ЄС не мають заважати особам і суб’єктам економічної діяльності користуватися своїми правами. Головною метою в цій сфері є дотримання таких принципів, як правове забезпечення й рівний доступ до правосуддя, що передбачають легке визначення компетентної правосудності, чітке застосування відповідного закону, забезпечення швидкого та чесного судового слухання й застосування ефективних процедур виконання вироку й примусових заходів. Процедурні правила мають відповідати однаковим гарантіям, забезпечуючи рівне ставлення до людей, незалежно від юрисдикції держави, що розглядає справу. Правила можуть відрізнятися, однак бути еквівалентними за дією. На засіданні Європейської Ради в м. Тампере (15-16 жовтня 1999 р.) в цьому контексті було запроваджено принцип взаємного визнання судових рішень і вироків.
Співпраця правоохоронних та судових органів у кримінальних справах (СПСОКС) означає, що кримінальне судочинство має бути однаковим у всіх державах Союзу. Конкретніше, в Спільноті має існувати принаймні мінімум спільних правил щодо тероризму, корупції, торгівлі людьми, організованої злочинності, що мають однаково переслідуватися безвідносно до місця здійснення злочину.
Стаття 29 Договору про ЄС проголошує, що метою Союзу є забезпечення громадян високим рівнем безпеки на просторі свободи, безпеки та правосуддя через запровадження спільних дій між державами-членами Союзу в сфері правоохоронної й судової співпраці, а також у запобіганні й боротьбі з расизмом і ксенофобією. Союз намагається досягти цієї мети, борючись із організованою злочинністю, зокрема тероризмом, торгівлею людьми, злочинами проти дітей, незаконною торгівлею наркотиками та зброєю, корупцією і шахрайством. Держави-члени ЄС зобов'язані інформувати одна одну задля координування своєї діяльності в сфері СПСОКС.
На етапі економічного зростання набуває особливої значущості здійснення регулюючих заходів, спрямованих на ліквідацію прихованого безробіття, проведення політики продуктивної зайнятості. Зусилля органів державної влади, і насамперед Уряду, мають концентруватися на запровадженні дієвих стимулів створення нових робочих місць, забезпеченні гарантій зайнятості в процесі приватизації та реструктуризації підприємств, на підтримці підприємництва й самозайнятості населення, розширенні практики громадських робіт, підвищенні гнучкості ринку праці.
Протягом десятиліть українські підприємства були фактично відрізані від світового ринку. Тому їх вихід на європейський ринок має велике значення як джерело досвіду та практичних вмінь конкурувати з виробниками інших країн, розробляти та реалізовувати стратегію виробничо-комерційної діяльності, зорієнтованої на світову кон’юнктуру відповідних ринків. При цьому слід окремо вказати, що вміння успішно діяти на міжнародних ринках веде до підвищення рівня задоволення потреб національних споживачів.
Європейська Хартія малих підприємств, схвалена Європейською Радою у Фейрі (19 і 20 червня 2000 р.), зазначає, що становище малих підприємств у Європейському Союзі можна поліпшити шляхом стимулювання підприємництва, оцінювання наявних заходів і, за потреби, адаптації цих заходів до інтересів малого бізнесу, а також врахування розробниками політики потреб малих підприємств. У цій Хартії держави-члени зобов’язалися посилити дух інновації та підприємництва; створити регуляційну, податкову й адміністративну структури, сприятливі для підприємницької діяльності; забезпечити доступ до ринків на найменш складних умовах, що відповідають основним цілям державної політики; полегшити доступ до найкращих досягнень науки та техніки; постійно спрощувати доступ до фінансів і вдосконалень задля того, щоб ЄС міг забезпечити найліпше в світі середовище для малого бізнесу; прислухатися до голосу малого бізнесу; заохочувати високоякісну підтримку малого бізнесу.
Багаторічна програма підтримки підприємств та підприємництва запроваджує підприємницьку політику, що має бути реалізована через нову процедуру координації діяльності з державами-членами (процедура ВЕSТ) і яка спрямована на забезпечення потреб МСП у понад 30 країнах (Європейський Союз, Європейський економічний простір та країни-кандидати на членство в ЄС). Програма має на меті посилити зростання та конкурентність бізнесу в умовах наукомісткої глобалізованої економіки, заохотити підприємництво, спростити та поліпшити адміністративну й регулятивну структуру для бізнесу, щоб дослідна діяльність, інновація та креативність бізнесу могли процвітати, поліпшити фінансове середовище для ділової активності (у формі кредитної поруки та підтримки ризикованих інвестицій) та забезпечити бізнесу легший доступ до допомоги Спільноти
Цілі, що їх переслідує Спільнота шляхом досягнення гармонізації в сфері законодавства про компанії та бухгалтерський облік, такі: забезпечення мобільності фірм задля зиску від переваг єдиного ринку; рівність умов конкуренції між фірмами, заснованими в різних державах-членах; сприяння розвитку торговельних зв’язків між державами-членами; стимулювання транскордонної співпраці між фірмами та полегшення транскордонного злиття й придбання підприємств.
Спираючись на свободу підприємницької діяльності, зафіксовану в Договорі, підприємства, засновані відповідно до законодавства однієї з держав-членів, не наражаються на адміністративні проблеми, переміщуючи свою діяльність на територію іншої держави-члена. Починаючи з 1968 року було прийнято низку директив Європейської Ради в цьому напрямку.
Перша директива запроваджує систему розкриття інформації, застосовувану до всіх компаній, метою якої є координування гарантій обстоювання інтересів членів та інших осіб. Вона зобов’язує держави-члени вести реєстр компаній, з яким можуть ознайомитися всі охочі, та публікувати певну інформацію в державній офіційній газеті. Для захисту інтересів членів й інших осіб друга директива передбачає гармонізацію стандартів і процедур щодо створення державних товариств з обмеженою відповідальністю та збереження їхнього статутного капіталу. Третя директива запроваджує в правові системи всіх держав-членів процедуру злиття державних товариств з обмеженою відповідальністю, що супроводжується переданням активів і пасивів придбаного товариства тому, що його придбало.
Шоста директива регулює процес розділення, тобто поділу певної компанії на декілька одиниць. Одинадцята Директива запроваджує заходи з розголошення інформації в державах-членах, де розташована філія компанії задля охорони осіб, які через філію ведуть справи з компанією, діяльність якої регулюється законодавством іншої держави-члена. Дванадцята директива стосується приватних компаній з одним засновником і, за певних умов, дозволяє обмежити відповідальність підприємця в межах ЄС.
Особливо велике значення для української економіки, в разі вступу до ЄС, буде приєднання до Лісабонської стратегії щодо підняття конкурентноздатності. Якщо в ЄС найкращий індекс конкурентноздатності має Фінляндія – 1, а найгірший у Греції – 46, то в Україні цей показник становить 84. В 2000 р. Європейська Рада визначила Лісабонську стратегію, що полягає у підвищенні глобальної конкурентоспроможності ЄС через економічне оновлення, відповідно з якою, до 2010 р. ЄС повинен мати динамічну економіку, здатну до постійного зростання.
Для прикладу, уряд Португалії нині розмірковує, як на фоні фінансових проблем країни не припустити скорочення державних витрат на науку і інновації, бо фінансування науки є стандартом ЄС; уряди Німеччини та Франції – планують розпродати частину золотого запасу, аби не скоротити темпи науково-технологічного розвитку і не знизити показники фінансування науки; повноважні органи ЄС приймають рішення про розвиток Союзу як найбільш конкурентоспроможної економіки - „економіки знань” та закріпляють бюджетний стандарт 3% ВВП – на науку і технології (в Україні сьогодні – 0,3% ВВП) .
Серед стратегічних завдань наступного десятиріччя - глибокі якісні перетворення в енергетичному секторі економіки. Це питання, що належить до найскладніших в економічній політиці, великою мірою визначає національну безпеку держави. Україна задовольняє свої потреби в природних енергоресурсах за рахунок власного їх видобутку приблизно на 45%. У більшості країн світу рівень енергетичної самозабезпеченості такий самий або навіть нижчий. Проблема полягає в іншому - неприпустимо низькій ефективності використання енергоносіїв та відсутності диверсифікації джерел їх імпорту. Низькою є ефективність використання паливно-енергетичних ресурсів. Енергоємність ВВП в Україні значно вища, ніж в економічно розвинених державах. Це є наслідком деформованої структури виробництва та енергоспоживання, використання застарілих виробничих фондів енергетики, повільного впровадження енергозберігаючих технологій та інших причин.
Україна стоїть перед необхідністю вироблення нової енергетичної стратегії, інструментами реалізації якої мають стати Комплексна державна програма енергозбереження, Програма державної підтримки розвитку нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії і малої гідро- та теплоенергетики. До 2010 р. треба забезпечити економію традиційних паливно-енергетичних ресурсів в обсязі 12-15% від загального їх споживання. До цих же інструментів належить Національна програма “Нафта і газ України до 2010 року”, спрямована на збільшення обсягу розвіданих запасів нафти і газового конденсату.
Єдиним енергоносієм, якого в Україні потенційно достатньо для повного забезпечення власних потреб, є вугілля. Це важливий чинник гарантування енергетичної безпеки держави. Завдання полягає в тому, щоб суттєво змінити баланс споживання енергоносіїв, зменшити як абсолютний обіг, так і частку споживання природного газу з одночасним збільшенням цих показників стосовно вугілля. Затверджена Урядом Програма “Українське вугілля” передбачає:
- переоснащення перспективних шахт надійним і високопродуктивним обладнанням;
- ліквідацію неперспективних і санацію потенційно перспективних вугледобувних підприємств;
- роздержавлення майна вуглевидобувних підприємств за особливими правилами оцінки вартості з урахуванням їх рентабельності та інвестиційної привабливості.
Співробітництво України з Європейським Союзом необхідне для технологічного оновлення українського виробництва. Виробничі технології українських підприємств відстають від тих, що їх використовують передові європейські країни, Україна не має капіталу, необхідного для модернізації наявних та створення нових сучасних підприємств. А без модернізації успадкованих від СРСР виробничих структур Україна навряд чи може сподіватися вийти на траєкторію стійкого економічного розвитку та подолати зростаюче відставання від економічно розвинутих країн, які визначають напрями та масштаби динаміки світової економіки. Тобто, йдеться про створення виробничо-технологічного укладу, порівнянного з європейським.
Європейський Союз - це невичерпне джерело досвіду функціонування ринкової соціально зорієнтованої економіки та державного регулювання економічних процесів. Очевидно, саме тут Україна може отримати знання щодо розробки та реалізації антимонопольної політики та здійснення контролю за концентрацією економічної діяльності, регулюванням фондового ринку, політики в галузі зайнятості тощо,
Розвиток співробітництва з ЄС неминуче означає необхідність запроваджувати відповідні правила та стандарти вироблення та реалізації економічної політики, поведінки первинних економічних агентів. А це, в свою чергу, сприятиме формуванню прозорого середовища виробничо-комерційної діяльності на національному ринку, що має велике значення для України.
Пріоритетним напрямом реалізації експортного потенціалу України у відносинах з країнами ЄС повинно стати перетворення у провідні експортоорієнтовані галузі виробництв, безпосередньо пов’язаних з реалізацією науково-технічних досягнень, де Україна має безумовний пріоритет (порошкова металургія, надтверді і високоякісні матеріали із заданими властивостями).
Головним завданням стосовно науково-технічної кооперації України з країнами Західної Європи є підключення України до робіт, що виконуються в рамках програми науково-технічної інтеграції у галузі високих технологій “ЕВРІКА” і міжнародних науково-технічних програм ЄС, спрямованих на вирішення фундаментальних науково-технічних проблем і досягнення на цій основі якісно нового рівня виробничого потенціалу, участь у створенні і роботі міжнародних дослідницьких центрів.
Внаслідок пріоритету захисту прав людини на території ЄС діють ефективні механізми надання первшочергових соціальних послуг – освіта, охорона здоров’я тощо, а тому приєднання України до ЄС буде корисним у сфері соціального захисту гр В законодавстві ЄС у галузі соціального захисту досягнуто значного прогресу, так Маастрихтський договір надав нового поштовху розвитку соціальної політики, яка стала предметом важливих політичних дискусій, в процесі яких було досягнуто чимало компромісних рішень. Було підписано Протокол до цієї Угоди між усіма членами ЄС, за винятком Великобританії, що мав на меті пришвидшити шлях до інтеграції у формі соціального союзу. Дана угода визначила п’ять основних сфер дії:
омадян.
В Україні на даний час гостро постали проблеми реформування освіти, охорони здоров’я, вироблення та запровадження механізмів багатоканальності фінансування медичної галузі, забезпечення керованого розвитку платних медичних послуг та введення державного соціального медичного страхування, оптимального співвідношення між наданням медичних послуг і свободою їх вибору. Водночас необхідно забезпечити доступність медичної допомоги для соціально незахищених верств населення через законодавче визначення гарантованого рівня безоплатного медичного обслуговування
«Європа проти раку». Особлива увага приділяється заходам з боротьби з онкологічними захворюваннями, метою яких є зниження рівня смертності від раку, підвищення життєвого рівня населення і, як наслідок, поліпшення загального ставлення до власного здоров’я; ослаблення економічних і соціальних наслідків онкологічних захворювань. Спеціальна програма дій «Європа проти раку» (одна з перших довгострокових ініціатив), ініційована главами держав та урядів 1985 р.
Комісія розробила Спеціальні програми дій, які включають підтримку європейських дослідних і освітніх програм плюс широку інформаційну пропаганду зі зниження рівня онкологічних захворювань 1987 р.
«Європа проти СНІДу». Ця програма має на меті сприяти обмеженню поширення СНІДу та зниженню рівня смертності внаслідок інфекційних хвороб, а також забезпечити піклування про хворих і ВІЛ-інфікованих, перешкодити їх дискримінації при працевлаштуванні, наданні кредитів тощо. Великого значення ця програма набуває для України, як сумного лідера поширення ВІЛ-інфекції в Європі.
Україна буде мати безперечну користь від інтеграції до європейських культур, багатих на культурне та історичне насліддя, не лише для збагачення власної культурної спадщини, а й для поширення своєї культури в країнах ЄС.
З вище сказаного можни сказати ЄС є стабільним політичним утворенням із налагодженою системою взаємовідносин між країнами-членами, в якому економічні процеси діють за ринковими законами та підтримуються за допомогою прогресивних урядових макро- та мікроекономічних інструментів, що дає змогу забезпечувати високий рівень життя та соціальний захист населення, а також охороняється культурна та історична спадщина держав.
Процеси управління політичною, економічною, соціальною та ідеологічною сферами суспільства в ЄС, в цілому, відповідають загальновизнаним демократичним, правовим і науково-теоретичним критеріям, цілі як ЄС, так й України, переважно знаходяться в одній площині та взаємодоповнюються, отже Україні є вигідним приєднання до ЄС.
У зв’язку з цим, Україні під час вступу до ЄС, слід акцентувати увагу на використанні саме позитивних моментів євроінтеграції з одночасним виробленням стратегії та лінії поведінки по запобіганню перекидання на територію України зазначених вище загроз і небезпек. На мою думку євроінтеграція має більше плюсів ніж мінусів і нам варто знехтувати цими мінусами.
Висновок
Під час проходження стажування в департаменті фізичної культури і спорту згідно з проектом «Молодь і влада» мені вдалося збільшити свої знання у сфері державного управління. Я мав можливість відвітувати різні заходи організовані керівниками департаменту, також брав участь в підготовці та організації заходів. Ознайомився з законодавством яке регулює діяльність департаменту фізичної культури і спорту. Також з роботою міської ради та детальніше ознайомився з її структурою.
Кожного тижня поряд з проходженням стажування в департаметі, проводились різні тематичні зустрічі, круглі столи, спортивні та розважальні заходи, дебати. Це дало можливість краще ознайомитись з роботою Міської ради її планами на майбутнє. Стажування згідно з проектом «Молодь і влада» дає можливість вдосконалити свої знання та здобути нові. Також серед стажерів можна знайти цікавих співрозмовників, однодумців та нових друзів.