Завдання вивчення дисципліни полягає у набутті студентами знань умінь і здатностей компетенції ефективн.html

Работа добавлена на сайт samzan.net:

, формування у студентіів відповідальності за особисту та колективну безпеку і увсвідомлення необхідності обов*язкового виконання в повному обсязі всіх заходів гарантування безпеки праці на робочих місцях.

Завдання вивчення дисципліни полягає у набутті студентами знань, умінь і здатностей (компетенції ефективного впровадження завдань професійної діяльності з обов*язковим урахуванням вимог охорони праці та гарантування збереження життя, здоров*я та працездатності працівників у різних сферах професійної діяльності).

Загальна кількість годин – 54, з яких 18 годин – лекції, 18 годин – практичні заняття, 12 годин – самостійна робота студента, 6 годин – написання рефератів. Підсумковий контроль – іспит.

В результаті вивчення дисципліни основи охорони праці з відповідних спеціальностей та напрямок підготовки повинні бути здатні до вирішення професійних задач діяльності, пов*язаних із забезпеченням життя, здоров*я і працездатності під час роботи та мати такі основні загальнокультурні та професійні компетенції з охорони праці.

Загальнокультурні компетенції:

1.  Здатність до ефективного використання положень нормативно-правових документів у своїй діяльності.
2.  Володіння основними методами збереження здоров*я та працездатності виробничого персоналу.

Професійна компетенція у організаційній і управлінській діяльності:

1.  Проведення заходів з профілактики виробничого травматизму та професійної захворюваності
2.  Здатність до організації діяльності у складі виробничого колективу з обов*язковим урахуванням вимог
3.  Методичне забезпечення і проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці серед працівників організації

Основні теми дисципліни наступні:

1.  Вступ, загальні питання охорони праці
2.  Правові та організаційні основи охорони праці
3.  Державне управління охорони праці, державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
4.  Організація охорони праці на підприємстві
5.  Навчання з питань охорони праці
6.  Профілактика травматизму та професійних захворювань
7.  Основи фізіології та гігієни праці (повітря робочої зони, освітлення, вібрація, шум, ультразвук, електро-магнітне поле, випромінювання радіочастот, оптичного діапазону, санітарно-гігієнічні норми)
8.  Основи виробничої безпеки (електро-безпека, загальні вимоги безпеки)
9.  Основи пожежної профілактики на виробничих об*єктах.

Загальні питання охорони праці.

Охорона життя і здоров*я людини є пріоритетним напрямом соціальної політики держави. В Україні прийнято закон прямої дії «Про охорону праці», які регламентує захист конституційного права працівників на безпечні умови праці.

Законодавство України про охорону праці складається із загальних законів України та спеціальних законодавчих актів. Загальними законами є Конституція України, ЗУ «Про охорону праці», Кодекс законів про працю України (КЗпП), ЗУ «Про загальне обов*язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Крім загальних законів України, правові відносини у сфері охорони праці регулюються спеціальними законодавчими актами, указами і розпорядженнями президента України, рішеннями уряду, нормативними актами міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади.

Зараз проводиться значна робота з питань вдосконалення законодавчої бази з питань охорони праці, адаптації українського законодавства до вимог ЄС.

На сьогодні в Україні склалася дуже небезпечна ситуація з питань охорони праці. Значна кількість працівників не мають офіційного оформлення, що призводить до втрати можливості законного захисту їх прав.

Основні принципи, поняття та терміни у відповідності з ЗУ «Про охорону праці». У ст. 1 // визначаються основні поняття і терміни:

1.  Охорона праці – це система правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувальних профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров*я і працездатності людини в процесі трудової діяльності.
2.  Роботодавець – власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання і фізична особа, яка використовує найману працю.
3.  Працівник – це особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов*язкові функції згідно з трудовим договором (контрактом).

Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах:

1.  Приорітету життя і здоров*я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.
2.  Підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництва, технологією та продукцією, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці.
3.  Комплексного розв*язання завдань охорони праці з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики.
4.  Соціального захисту працівників, повного відшкодування завданої їм шкоди, якщо вони потерпіли від нещасних випадків на виробництві та, або отримали професійні захворювання.
5.  Встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб*єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності.
6.  Використання економічних методів управління охороною праці, участі держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці, залучення добровільних внесків та інших надходжень на ці цілі, отримання яких не суперечить законодавству.
7.  Забезпечення координації діяльності органів державної влади, установ, організацій, об*єднань громадян, що розв*язують проблеми охорони праці, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва і проведення консультацій між роботодавцями та працівниками (їх представниками).
8.  Між усіма соціальними групами під час прийняття рішень з охорони праці на місцевому та державному рівнях.
9.  Використання світового досвіду з організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва.

Стан охорони праці в Україні та інших країнах.

За статистичними даними Міжнародної Організації Праці (МОП) кількість нещасних випадків на виробництві останнім часом зросла і становить 125 000 000 чоловік щорічно, з яких близько 220 000 гинуть. Рівень травматизму і профзахворювань значно вищий в країнах, що розвиваються, ніж у промислово-розвинутих державах. Так в країнах ЄС щорічно жертвами нещасних випадків і профзахворювань стають близько десяти мільйонів чоловік, з них майже 8 000 гинуть. В Україні в 1998 році на виробництві травмовано 47 000 чоловік, з них більше 1 500 людей – смертельно, отримали профзахворювання 3 700 людей.

Статистичні дані свідчать, що:

1.  Кожні 3 хвилини внаслідок виробничої травми чи профзахворювання в світі помирає 1 людина
2.  В Україні кожні 5 годин помирає 1 людина
3.  Кожної секунди в світі на виробництві травмується 4 особи
4.  В Україні кожні 8 хвилин травмується одна людина

Міжнародне Бюро Праці встановило, що в середньому на 100 000 працюючих щорічно припадає приблизно 6 нещасних випадків зі смертельним наслідком. В Україні цей показник вдвічі більший. У Франції рівень виробничого травматизму у 10 разів нижчий, ніж у нас. Найбільш травмонебезпечною в нашій країні є вугільна промисловість. На кожен 1 000 000 тонн видобутого вугілля гине 5 шоферів. У США цей показник у 100 разів нижчий. За перші 6 місяців в Херсонській області інспектори держгірпромнагляду виявили на підприємствах біля 15 000 порушень нормативних актів з охорони праці і зупинили роботу понад 1 000 об*єкнтів, що є небезпечними для життя працівників. До адміністративної відповідальності притягнуто 640 чоловік. На 14 посадових осіб підприємств направлені матеріали до прокуратури.

В МОП фахівці проводили дослідження в Україні в грудні 2012 року. За їх даними велика кількість нещасних випадків зі смертельним наслідком пояснюються п*ятьма основними причинами:

1.  Незадовільна підготовка працівників і роботодавців з охорони праці.
2.  Відсутністю належного контролю за станом охорони праці на робочих місцях та виконанням встановлених норм.
3.  Недостатнім забезпеченням працюючих засобами індивідуального захисту.
4.  Повільне впровадження засобів та приладів колективної безпеки.
5.  Спрацьованістю засобів виробництва (в деяких галузях до 80%).

1. Гражданский иск в уголовном процессе
2. ТЕМА- ГОСТРИЙ ТА ХРОНІЧНИЙ АПЕНДИЦИТ ЗАТВЕРДЖЕНО на методичних зборах кафедри хірургії
3. тематический учет массовых общественных явлений который осуществляется государственными статистичес
4. Школа не должна вносить резкого перелома в жизнь
5. лекція тварин А В Т О Р Е Ф Е Р А Т дисертації на здобуття наукового ступеня кандид
6. Дискуссии о норманнской теории В конце IXв
7. Історії педагогіки для студентів ІІІ курсу Екзаменатор- доц
8. Институт образовательных технологий Российской академии образования На правах рукописи
9. Координация ценообразования и ассортиментной политики фирмы 10
10. Общая характеристика и виды загрязнения окружающей среды
11. по теме- ldquo;РИСК И КАПИТАЛrdquo; Морозов
12. ЛАБОРАТОРНАЯ РАБОТА 15 КОНТРОЛЬ КАЧЕСТВА СТАЛИ НЕРАЗРУШАЮЩИМИ МЕТОДАМИ Цель работы- Ознакомится с работой.
13. Сели Поели Понедельник- Салат Сяки 100гр
14. наукові теоретичні і емпіричні знання за допомогою і на основі яких формується теза учнів; 2 тексти підруч
15. В связи с этим справедливыми кажутся вопросы- насколько верно СМИ отражают масштабы насилия какому виду нас.html
16. Экономика отрасли Специальность 190604 Техническое обслуживание и ремонт автомобильного транспорта
17. Логопедия Москва 2009 УДК [376
18. Жовква - культурний простір
19. Задание выполнилГруппа Дата Вариант
20. ДОКЛАД по дисциплине Редактирование служебных документов Выполнил Ф

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе