Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

реферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Работа добавлена на сайт samzan.net:


8

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Сташенко Віталій Іванович

УДК 338.14.03:577.112.34:613.28(477)

Флороміграція бджіл та хімічний склад бджолиного обняжжя в умовах Лісостепу України

.02.04 –технологія виробництва продуктів тваринництва

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Київ –

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України

Науковий керівник -

доктор сільськогосподарських наук, професор Поліщук Віталій Петрович, Національний  аграрний  університет, професор кафедри бджільництва ім.В.А.Нестерводського

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН Богданов Григорій Олександрович, Українська академія аграрних наук, заступник академіка-секретаря відділення зоотехнії

кандидат сільськогосподарських наук, доцент Бала Віталій Іванович, Білоцерківський державний аграрний університет, доцент кафедри технології виробництва і переробки молока та м’яса

Провідна установа –

Інститут бджільництва ім.П.І.Прокоповича УААН, лабораторія етології бджіл, м.Київ

Захист відбудеться “30”травня 2005 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.05 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навч. корпус №3, аудиторія № 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 13, навч. корпус №4, к.41

Автореферат  розісланий 26 квітня 2005 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради                                                                           Чигрин А.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми досліджень. Підвищення ефективності галузі бджільництва в останній час тісно пов’язане із збільшенням попиту на бджолине обніжжя, маточне молочко, трутневий розплід, які багаті на біологічно активні речовини, що широко застосовуються в харчовій промисловості, фармації та медичній практиці. Збільшення виробництва цих важливих продуктів бджільництва тісно пов’язане із розширенням кормової бази бджіл –природних рослинних ресурсів, насаджень та посівів сільськогосподарських культур.

Від наявності квіткового пилку в природі залежить сила бджолиної сім’ї, її медова, воскова та пилкова продуктивність (А.Н. Бурмистров и др., 1990; Л.Д.  Боднарчук та ін., 1993; В.П. Поліщук, 2001).

За рахунок обніжжя, що утворюється із квіткового пилку рослин, частково секрету слинних залоз і нектару бджоли задовольняють потребу розплоду у білку, жирі, вітамінах, амінокислотах, мікроелементах та інших біологічно активних речовинах (Г.Ф. Таранов, 1986; В.М. Івченко, 2002; Г.О. Богданов та ін., 2004).

При недостатній кількості чи відсутності білкового корму бджолина сім’я зменшує або припиняє виховання розплоду та восковиділення, знижує свою силу та медову продуктивність, а під час зимівлі спостерігається значний відхід бджіл та загибель сімей, що наносить пасікам великі економічні збитки.

На видовий склад та масу зібраного бджолами обніжжя впливає багато факторів і в першу чергу кількість та різноманітність рослинного пилку в природі, утворення якого в меншій мірі залежить від природнокліматичних умов, ніж нектаропродуктивність рослин. Незважаючи на значну кількість публікацій з вивчення хімічного складу квіткового пилку, бджолиного обніжжя та перги як джерел білків, вуглеводів, ліпідів, амінокислот, макро- та мікроелементів, каротиноїдів, сьогодні ще залишаються не дослідженими видові особливості вмісту глікозидів, фітогормонів і низькомолекулярних органічних сполук (K. Doul, 1975; Л.П. Яковлева и др., 1980; Д.К. Шапиро и др., 1985; R. Manning, 2001; Ю. Ковальський та ін., 2002; Г.О. Богданов та ін., 2004).

Збільшити виробництво товарного бджолиного обніжжя в Лісостеповій зоні України, де сьогодні виробляється значна частка цієї продукції, можливо за умов проведення багаторічних фенологічних спостережень, вивчення взаємозв’язку між льотно-запилювальною діяльністю бджіл, силою сім’ї та станом кормової бази, дослідження співвідношення та маси різних видів обніжжя, що надходить у вулик, і встановлення оптимальних термінів його відбору.  

У зв’язку з цим першочерговими завданнями є встановлення основних видів рослин-пилконосів та термінів їх квітування в Лісостеповій зоні, дослідження флороміграції бджіл, впливу відбору обніжжя на їх пилкову продуктивність, силу сім’ї та вивчення особливостей хімічного складу обніжжя в умовах поліфлорного взятку.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є складовою наукових досліджень: „Розробити рекомендації з розміщення бджолиних сімей для медозбору та запилення сільськогосподарських культур в умовах Київської області” (номер держреєстрації 81019581) та „Вивчити екологічні умови і розробити прийоми інтенсивного використання бджолиних сімей” (номер держреєстрації 0196U005217), що виконувались співробітниками кафедри бджільництва ім. В.А. Нестерводського Національного аграрного університету протягом 1980-2000 років.

Мета та завдання досліджень. Мета роботи –встановити основні джерела пилку в Лісостеповій зоні, дослідити флороміграцію бджіл в умовах поліфлорного взятку, вивчити хімічний склад бджолиного обніжжя та його вплив на розвиток бджолиної сім’ї і ефективність виробництва товарної продукції.

Для вирішення цієї мети поставлені наступні завдання:

  •  встановити основні види рослин-пилконосів Лісостепової зони та уточнити календар їх квітування;
  •  вивчити вплив відбору обніжжя на розвиток бджолиних сімей;
  •  дослідити сезонні особливості видового складу бджолиного обніжжя залежно від термінів квітування ентомофільних рослин;
  •  вивчити вплив стану сім’ї та термінів квітування рослин на флороміграцію бджіл;
  •  дослідити пилкову продуктивність бджолиних сімей залежно від сезону року;
  •  встановити особливості хімічного складу бджолиного обніжжя різних видів рослин у весняний період;
  •  дослідити особливості впливу пилку різних видів рослин на розвиток бджолиної сім’ї;
  •  провести економічну оцінку запропонованої схеми відбору товарного бджолиного обніжжя.

Об’єкт досліджень –медоносні бджоли, ентомофільні рослини, пилок,  обніжжя, гнізда бджолиних сімей, розплід.

Предмет досліджень –розвиток і пилкова продуктивність бджолиних сімей, терміни квітування рослин, видовий і хімічний склад пилку різних медоносів.

Методи досліджень. Поставлені в роботі завдання вирішувалися за допомогою хімічних (хімічний склад пилку), спектрофотометричних (вміст макро- та мікроелементів), хроматографічних (вміст амінокислот, жиророзчинних вітамінів, β-каротину, гормонів, жирних кислот, вуглеводнів), зоотехнічних (сила бджолиної сім’ї), ботанічних (видовий склад пилку) та статистичних (математична обробка) методів досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. Багаторічними фенологічними дослідженнями встановлено основні джерела пилку та товарного обніжжя Центрального Лісостепу України. Розширено положення щодо флороміграції бджіл в умовах поліфлорного взятку, яке підтверджує існування тісного взаємозв‘язку між силою бджолиної сім‘ї та видовим складом обніжжя, що надходить у вулик.

Обґрунтовано положення про взаємозв’язок між надходженням обніжжя у бджолину сім’ю протягом доби i сезону та масою пилкової ноші бджіл, їx вибірковості щодо різних видів рослин-пилконосів та розроблено схему впливу різних факторів на збip пилку бджолиними сім’ями.

Отримано нові дані щодо зміни хімічного складу бджолиного обніжжя, сформованого бджолами з різних видів рослин у весняний період.

На основі багаторічних спостережень розроблено прийоми активного впливу на бджолину сім’ю з метою зміни співвідношення різного виду бджолиного обніжжя, що надходить у вулик протягом сезону.

Практичне значення одержаних результатів. На основі одержаних результатів створено типову схему квітування рослин Лісостепу України, що дає змогу вести заготівлю товарного бджолиного обніжжя з різних видів медоносних рослин протягом тривалого періоду. Розроблено класифікацію бджолиного обніжжя, що надходить у вулик в piзні періоди квітування рослин. Встановлені оптимальні періоди та основні групи рослин для заготівлі товарного обніжжя в Лісостепу. Запропоновано проводити відбір обніжжя на товарні цілі у ранньовесняний, весняний та літній періоди протягом квітування кленів, верб, плодово-ягідних культур, свиріпи та гречки різних строків посіву. Під час основного медозбору та в пізньолітній період проводити відбір обніжжя недоцільно.

Одержані результати щодо хімічного складу бджолиного обніжжя можуть бути використані при розробці штучних кормосумішей для підгодівлі бджіл у несприятливі періоди розвитку бджолиних сімей.

Виробнича перевірка результатів досліджень, проведена на пасіках Кагарлицького МПП Київської області, Кіровського МПП АР Крим, показала, що використання розробленої схеми відбору обніжжя сприяє збільшенню виробництва товарного пилку бджолиними сім’ями в середньому на 25-30% порівняно із показниками інших пасік.

Особистий внесок здобувача полягає у самостійному проведенні наукових досліджень та виробничої перевірки одержаних результатів за темою дисертаційної роботи, опрацюванні наукової літератури, статистичній обробці результатів, підготовці матеріалів до опублікування та написанні дисертаційної роботи.

Апробація результатів досліджень. Результати досліджень доповідались на наукових конференціях молодих вчених в НДІ бджільництва (1984, 1986, 1989), Всесоюзних наукових з’їздах молодих бджолярів у м. Новоросійськ (1988, 1989), наукових конференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів Національного аграрного університету (1983-2000 рр.).

Публікації результатів досліджень. За результатами досліджень опубліковано 7 статей у фахових виданнях та одержано авторське свідоцтво на винахід.

Структура та об'єм дисертації. Дисертація викладена на 178 сторінках комп’ютерного тексту і складається із наступних розділів: вступ, огляд літератури, умови, матеріали і методи досліджень, результати досліджень, узагальнення результатів досліджень, висновки, пропозиції виробництву, список використаних джерел. Робота містить 30 таблиць та 2 рисунки. Список використаних джерел включає 166 вітчизняних та 103 іноземних найменування.

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження по темі дисертаційної роботи проводились протягом 1980-2000 років на кафедрі бджільництва ім. В.А. Нестерводського та Голосіївській навчально-дослідній пасіці Національного аграрного університету, а також в Кагарлицькому міжгосподарському бджолопідприємстві Київської області.

Фенологічні дослідження виконані впродовж шести сезонів в зоні Лісостепу України, а саме Кагарлицько-Гребінківському фізико-географічному та Канівсько-Ржищівському ерозійно-лісостеповому районі за методикою І.Н. Бейдмана (1974). При цьому реєстрували розповсюдження, початок, тривалість та кінець квітування рослин-пилконосів (М.М. Глухов, 1974).

Всі дослідження проведено на бджолиних сім’ях місцевої української степової породи частково метизованих бджолами сірої гірської кавказької та карпатської порід.

Досліди по вивченню впливу відбору обніжжя на вирощування розплоду та розвиток бджолиних сімей проводили протягом п’яти сезонів на 24 бджолиних сім’ях, із яких 18 були дослідними, а 6 –контрольними. Дослідні сім‘ї розділяли на 3 групи –сильні, середні та слабкі по 6 сімей в кожній. Відбір обніжжя проводили за допомогою пилковловлювачів. Облік і визначення видового складу обніжжя проводили за еталонними препаратами пилкових зерен. Контролювали також розвиток розплоду в гніздах.

Вивчення видового складу і співвідношення бджолиного обніжжя, сформованого бджолами із різних за силою сімей, проводили протягом семи сезонів спостережень. З цією метою було відібрано три групи бджолиних сімей: сильні, середні та слабкі по три сім’ї-аналоги в кожній. Відбір бджолиних сімей у групи проводили з урахуванням сили бджолиної сім’ї, віку матки, кількості корму та розплоду. Для відбору обніжжя застосовували внутрішньовуликові та навісні пилковловлювачі.

Визначення маси бджолиного обніжжя, сформованого бджолами із пилку різних видів рослин, проводилось протягом семи сезонів за наведеною схемою (рис. 1).

Вивчення взаємозв’язку стану гнізда бджолиних сімей з видовим складом бджолиного обніжжя проводили упродовж двох сезонів. Для проведення досліджень було відібрано 15 піддослідних бджолиних сімей, яких за принципом аналогів поділили на 5 груп по три сім’ї в кожній.

d0

d2

cb

cc

ee

d5




1. МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ ДЛЯ САМОСТОЯТЕЛЬНОЙ РАБОТЫ СТУДЕНТОВ ПОД РУКОВОДСТВОМ ПРЕПОДАВАТЕЛЯ Те
2. Бакунин Михаил Александрович
3.  II Машины с паровыми двигателями
4. Себестоимость продукции
5. 0697 ВВР 1997 N 31 ст
6. Государственное и муниципальное управление
7. Реферат на тему- WINDSOR CSTLE Windsor Cstle is the oldest royl residence to hve remined in continuous use by the monrchs of Britin nd is in mny wys n rch
8. ПОДКОВА 1999 СОДЕРЖАНИЕ ЧАСТЬ ПЕРВАЯ Сделай классное кино 5 От Шекспира до Толстого 7 Почему Лев Толсто
9. . Взаимосвязь видовых чисел и коэфтов формы древесных стволов
10.  Проверка параметров протокола TCP-IP Сейчас вы используете две утилиты TCP-IP ipconftg и ping для проверки параме
11. Разграничение косвенного умысла и преступного легкомыслия.html
12. 2335-39-4790-80-2875-16 06-06-18 или 1-1-3 т
13. Михаил Евграфович Салтыков-Щедри
14. Международно-правовая регламентация вооруженных конфликтов
15. Тема- Расчет схемы дробления измельчения грохочения и классификации руды и выбор оборудования
16. на тему- Розрахунок шумового забруднення вулиці Межигірська Верхній Вал та Хорива
17. 111974 35 лет На пенсии с 1989 года
18. Спецификация СПЕЦИФИКАЦИЯ на возврат товара ’ от 200 г.html
19. Тема-Изучение почв и почвенного покрова хозяйства попочвенным картам Учхоза пригородный Барнаульского рай
20. основа інтелектуального культурного духовного соціального економічного розвитку суспільства і держави