реферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук Львів ~ Дисертацією є рукоп
Работа добавлена на сайт samzan.net:
?
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Довба Микола Олексійович
УДК 332.14:338.312
Стратегія розвитку логістичної інфраструктури прикордонних територій
Спеціальність: 08.10.01 –Розміщення продуктивних сил
і регіональна економіка
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Львів –
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Національному університеті “Львівська політехніка” Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник: доктор економічних наук, професор
Крикавський Євген Васильович,
Національний університет “Львівська політехніка”, завідувач кафедри, Заслужений працівник освіти України
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Мальський Маркіян Зіновійович,
Львівський національний університет ім. Івана Франка, завідувач кафедри
кандидат економічних наук, доцент
Григорак Марія Юріївна,
Національний авіаційний університет,
завідувач кафедри
Провідна установа: Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки України,
відділ регіональної політики, м. Київ
Захист відбудеться “”січня 2007 р. об .00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.35.154.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026 м. Львів, вул. Козельницька, 4.
Автореферат розісланий “28” грудня 2006 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат економічних наук Жовтанецький В.І.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми дослідження. Сучасний період розвитку регіональної економіки характеризується очевидним дихотомічним аспектом: з одного боку, постала необхідність забезпечення певної автономії її функціонування, а з іншого –потреба стимулювання інтеграційних процесів, як внутрішніх, так і зовнішніх, у всіх сферах економічного життя. Водночас, для прикордонних територій можна ідентифікувати тенденцію істотного зростання інтеграційних процесів передусім у площині міжнародного поділу праці, очікуючи на отримання певних особливих складових синергічного ефекту за рахунок цього. Європейський досвід інтеграційних процесів у прикордонних територіях за сучасних умов свідчить про високу ймовірність таких позитивних трендів:
- як складові частини певної доцільно створеної цілісності, поряд із аналогічними частинами інших національних економік, ці території посилюють взаємозалежні зв’язки, а отже, –сприяють створенню транснаціональних виробництв, зростанню його масштабів;
- зростання інтенсивності інтеграційних процесів у прикордонних територіях супроводжується обґрунтованим поглибленням територіальної спеціалізації, що ідентифікує раціональну спеціалізацію локалізованого цими територіями ринку, а відтак –і ефект такої спеціалізації;
- завдяки інтеграційним процесам кожна контактна територія отримує умови для формування потенціалу адаптації до істотних змін у підприємницькому середовищі (внутрішніх чинників) та змін у тенденціях розвитку світового господарства (зовнішніх чинників), що створює вагомі підстави для елімінування чинників ризику в прикордонних територіях.
Факт прикордонного розміщення стимулює транзитні міждержавні потоки матеріалів, людей, інформації, послуг, що виступає вагомим чинником інтенсивного зростання інфраструктурного забезпечення території, насамперед його логістичної складової. З проміжної ланки господарської системи інфраструктура перетворюється на безпосереднього активного учасника, регулятора та координатора економічних процесів, виконуючи функцію самостійного виробника послуг у різних сферах економічної діяльності.
Питанням розвитку ринкової інфраструктури присвячено багато праць як зарубіжних, так і українських вчених, зокрема: Амоші О.І., Бєлєнького П.Ю., Внукової Н.М., Гальчинського А.С., Геєця В.М., Герасимчука М.Г., Григорак М.Ю., Долішнього М.І., Крикавського Є.В., Макогона Ю.В., Мальського М.З., Мікули Н.А., Ніколенка Ю.В., Пили В.І., Федька В.П., Чмир О.С., Чухрай Н.І. та ін. В цих працях розглянуто стратегічні аспекти щодо формування складу ринкової інфраструктури. Їх автори розглядають проблему формування ринкової інфраструктури в контексті реалізації регіональної політики інвестиційно-інноваційного розвитку, зокрема щодо розвитку транскордонного співробітництва. В такому розумінні актуалізуються роль підприємств та організацій ринкової інфраструктури, їх статус, цілі та завдання. З мотивів мультиплікації ефекту потенціалу прикордонних територій особливо актуальним стає розвиток саме логістичної інфраструктури, якому, на жаль, у дослідженнях приділено недостатньо уваги.
Теоретичні та прикладні питання розвитку логістичної інфраструктури відображені в роботах закордонних вчених: Ф. Пфоля (ФРН), К. Кльозе (ФРН), С. Абта (РП), Я. Вітковського (РП), І. Фехнера (РП) та ін., які розглядають концепцію логістичної інфраструктури, особливості розвитку об’єктів логістичної інфраструктури в тій чи іншій європейській країні. Водночас ці питання вирішуються без ув’язки із проблемами розвитку економіки прикордонних територій.
Аналіз наукових публікацій свідчить, що поряд із проблемами розвитку транспортної інфраструктури недостатньо уваги приділяється точковим інфраструктурним об’єктам, а саме логістичним центрам. Логістичні центри сприяють просторово-часовій оптимізації матеріальних потоків у межах регіону, країни, групи країн; активізують розвиток суміжних галузей та вирішення соціальних питань, а отже, створюють соціально-економічний ефект для території, регіону та країни в цілому. Логістичні центри в Україні —це питання часу, адже проблема розвитку прикордонних територій є дуже актуальною не тільки в нинішніх умовах, вона буде такою й в майбутньому. Отже, необхідно розвивати теоретичні основи стратегії розвитку прикордонних територій, розробляючи методичні основи розвитку відповідної логістичної інфраструктури. Це визначає актуальність та своєчасність дослідження, а отже, зумовлює вибір теми, мети, структури і завдання дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою наукових напрямів кафедри маркетингу і логістики Національного університету “Львівська політехніка”: “Проблеми переходу народного господарства України на ринкові відносини”, “Проблеми ресурсо–та енергозбереження в економіці України”, затверджених Науково-технічною радою НУ “Львівська політехніка”(протокол №11 від 17 листопада 1995 р.).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідженняє обґрунтування теоретико-методичних положень щодо формування стратегій розвитку логістичної інфраструктури прикордонних територій. Досягнення поставленої мети обумовило необхідність вирішення таких завдань:
- узагальнення сучасного стану розвитку наукових підходів до ідентифікації ринкової інфраструктури та її складу;
- обґрунтування доцільності виділення функціональної підсистеми ринкової інфраструктури –логістичної інфраструктури, та визначення сутності понять “логістична інфраструктура”та “логістична послуга”;
- розроблення механізму функціонування логістичної інфраструктури в системі економіки регіону та визначення функції логістичних центрів у її структурі;
- оцінка конкурентних переваг прикордонної території та виокремлення впливу на них логістичної інфраструктури;
- обґрунтування особливості формування стратегії розвитку прикордонних територій та визначення впливу логістичної інфраструктури на привабливість прикордонних територій;
- розроблення положень щодо проектування об’єктів логістичної інфраструктури та обґрунтування оптимальності локалізації логістичних центрів.
Об’єктом дослідження є процеси розвитку економіки прикордонної території.
Предметом дослідження є теоретичні та науково-методичні засади розвитку логістичної інфраструктури прикордонних територій.
Теоретичною та методологічною основами дослідження стали фундаментальні положення економічної теорії, теорії регіональної економіки, менеджменту та логістики, відображені в роботах вітчизняних та зарубіжних вчених. Інформаційну базу дослідження становлять нормативні та законодавчі акти державних органів управління, матеріали Міністерства статистики України, дані про діяльність підприємств прикордонних територій.
У процесі дисертаційного дослідження були використані такі методи: структурно-логічний та семантичний аналіз (для уточнення термінології в понятійному апараті: “логістична інфраструктура”, “логістична послуга”, “логістичний центр”); порівняльний аналіз (у виділенні вихідних концептуальних моделей формування логістичних центрів); ретроспективний аналіз (у визначенні закономірностей розвитку інфраструктури в Україні на різних етапах формування ринкових відносин); SWOT-аналіз (для визначення стратегічних напрямів розвитку Яворівського району); економіко-статистичний та факторний аналіз (дослідження різних сфер діяльності Яворівського району); метод системного аналізу (в обґрунтуванні локалізації логістичного центру); метод системного синтезу (у проектуванні логістичного центру); метод експертних оцінок (для визначення пріоритетів розвитку регіону).
Наукова новизна отриманих результатів полягає в такому:
вперше:
- обґрунтовано виокремлення та розвиток у процесі структуризації ринкової інфраструктури за функціональною ознакою підсистеми (складової) логістичної інфраструктури для забезпечення реалізації логістичних потоків у прикордонних територіях шляхом створення потенціалу відповідних логістичних послуг;
дістали подальшого розвитку:
- сутність поняття “логістична послуга”. На відміну від існуючих визначень “послуги”, що характеризується ознаками нематеріальності, невідчутності, невіддільності від джерела тощо, “логістична послуга”характеризується доданою цінністю для споживача: цінністю місця, часу. Це вид діяльності, спрямований на задоволення потреб споживачів шляхом забезпечення необхідного товару, в необхідній кількості, необхідної якості, в необхідному місці, в необхідний час, з необхідною інформацією за мінімально можливої ціни володіння та споживання;
- концепція “логістичного центру”у взаємозв’язку із комплексом визначених логістичних послуг, положення якої враховують характеристики інституційності, локалізації та пріоритетних функцій. Цим така концепція істотно відрізняється від концепції дистрибуційного центру.
удосконалено:
- методику розробки стратегії соціально-економічного розвитку прикордонних територій, зокрема районного рівня. На відміну від існуючих методичних рекомендацій, які розглядають регіональну стратегію розвитку як стратегічний план розвитку регіону, що визначає лише цілі, завдання, пріоритети, напрям сталого економічного і соціального розвитку та включає “бачення майбутнього”, “загрози”, “сильні та слабкі сторони”, “систему цілей, яка відображала б потреби територіальної громади”, в роботі запропоновані методичні рекомендації, які враховують також і специфіку прикордонних територій в частині необхідності узгодження планів соціально-економічного розвитку із суміжними територіями сусідніх країн, і розробки спільних концепцій розвитку транскордонного регіону;
- підходи щодо оцінки привабливості територій. На відміну від існуючих підходів, які враховують забезпечення традиційним ресурсним потенціалом, у роботі обґрунтовано доцільність виокремлення в складі показників оцінки рівня забезпечення прикордонної території логістичною інфраструктурою;
- положення щодо локалізації та проектування логістичних центрів в умовах прикордонних територій. На противагу існуючим методикам вибору місця локалізації подібних об’єктів, авторський підхід ґрунтується на функціональному призначенні в динамічній перспективі. Як критерій локалізації використано загальний ефект із урахуванням: синергічного ефекту (прямого зменшення сукупних витрат), мультиплікативного ефекту (в результаті затримання потоку –нові робочі місця), ефекту відкритого простору (як ефекту в суміжних територіях), ефекту транзитного потоку.
Практичне значення отриманих результатів. Практичне значення результатів дослідження полягає у створенні можливості ефективного переміщення матеріальних потоків через прикордонні території, у пожвавленні відповідних сфер економіки прикордонної території, що сприятиме зміцненню її конкурентних переваг.
Важливого значення у дослідженнях надано обґрунтуванню пріоритетних напрямів розвитку прикордонних територій, що відповідає вимогам європейської інтеграції. Практичну значущість підсилюють рекомендації щодо управління транспортною системою прикордонної території. Запропонована модель логістичного центру не тільки активізує розвиток інших сфер діяльності, а також частково вирішить і соціальні проблеми прикордонної території.
Основні наукові результати дисертаційного дослідження використані у навчальних курсах Львівського державного університету внутрішніх справ (довідка № 3/1705 від 01.11.2006 р.).
Отримані результати дисертаційної роботи, які підготовлені до практичного застосування у формі методичних рекомендацій щодо стратегії соціально-економічного розвитку Яворівського району, впроваджені у Яворівській районній державній адміністрації Львівської області (довідка № 1334 від 13.07.2006 р.).
Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертаційній роботі, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та положення, що є результатом особистої роботи здобувача.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати роботи доповідались на Міжнародній науково-прикладній конференції “Менеджмент і міжнародне підприємництво”(Львів, 2001), Міжнародній науково-практичній конференції “Менеджмент та маркетинг: досягнення і перспективи”(Київ, 2002), Міжнародній науково-практичній конференції “Біосферний резерват як модель сталого розвитку територій та об’єктів природно-заповідного фонду”(Львів, 2003), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми розвитку внутрішнього ринку в умовах глобалізації”(Київ, 2005), ІV, V і VІ Міжнародній науково-практичній конференції “Маркетинг та логістика в системі менеджменту”(Львів, 2002, 2004, 2006), ІV-й міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми підготовки професійних кадрів по логістиці в умовах глобального конкурентного середовища”(Київ, 2006).
Публікації. За результатами проведених досліджень опубліковано 14 наукових праць (наукових статей, тез доповідей) загальним обсягом 3,9 д.а., з них особисто автору належать 2,1 д.а. У фахових виданнях опубліковано 8 наукових статей.
Структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків. Обсяг дисертації –сторінок друкованого тексту, крім того, подано список використаних джерел (156 назв) і додатки. Дисертація містить 47 таблиць та 42 рисунки (графіки, схеми).
Основний зміст дисертаційної роботи
У першому розділі “Теоретико-методичні засади створення і функціонування логістичної інфраструктури” на основі системного аналізу досліджено еволюцію наукових підходів до розуміння ринкової інфраструктури. Зазначено, що трактування поняття залежить від визначених цілей та завдань, які стоять перед суб’єктами ринкової інфраструктури і зумовлені змінами зовнішнього середовища. Автор розвиває логістичну концепцію ринкової інфраструктури. З цієї позиції розглянуто склад ринкової інфраструктури і встановлено недостатність теоретичних досліджень щодо визначеності логістичних складових. Обґрунтовано необхідність виділення в складі ринкової інфраструктури, як функціональної складової, логістичної інфраструктури. Автором удосконалено сутність поняття “логістична інфраструктура”. Логістична інфраструктура являє собою підсистему засобів щодо перетворення матеріального потоку, а також сукупність підприємств різних організаційно-правових форм, які створюють організаційно-економічні умови протікання матеріальних потоків з метою їх просторово-часової оптимізації, та перебуває в тісному взаємозв’язку з іншими підсистемами. Дане визначення містить дві складові логістичної інфраструктури: технічну та організаційно-економічну. Технічну складову становить система засобів щодо перетворення матеріального потоку, яка включає:
- на рівні регіону, країни: автошляхи; залізничні колії; водні, повітряні порти, залізничні станції, контейнерні термінали; логістичні центри;
- на рівні підприємства: склади, внутрішні дороги, локалізоване устаткування для переміщення товарів та інформації.
Організаційно-економічна складова реалізується сукупністю підприємств різних організаційно-правових форм, які створюють організаційно-економічні умови для протікання матеріальних потоків з метою їх просторово-часової оптимізації. Місце логістичної інфраструктури, з цієї позиції, ілюструє розроблена модель функціонування логістичної інфраструктури в системі ринкової економіки, яка наведена на рис. 1.
Ознакою виділення логістичної інфраструктури в системі економіки є логістична послуга. Логістична послуга, за визначенням автора, –це вид діяльності, спрямований на задоволення потреб споживачів шляхом реалізації процесів забезпечення необхідного товару, в необхідній кількості, необхідної якості, в необхідному місці, в необхідний час, з необхідною інформацією за мінімально можливої ціні володіння та споживання.
6
7
Рис. 1. Логістична інфраструктура в системі ринкової інфраструктури
Виходячи із даного визначення логістичної інфраструктури автор пропонує систему показників, на основі якої можна охарактеризувати розвиток логістичної інфраструктури регіону, країни в динаміці (табл. 1). Ці показники мали б знайти статистичне відображення в Україні з метою відслідковування реалізації чи розробки програм соціально-економічного розвитку регіонів. У роботі на основі аналітичного огляду регіональної політики іноземних держав, зокрема країн Європейського Союзу, обґрунтовано авторську позицію стосовно перспектив розвитку логістичної інфраструктури в Україні. Відзначаючи об’єктивність мегатенденцій світового господарювання та можливість створення єдиного торговельного ринку в прикордонних територіях, автор актуалізує проблему, пов’язану із необхідністю розбудови мережі логістичних центрів.
Таблиця 1
Показники, що характеризують логістичну інфраструктуру
|
Складові логістичної інфраструктури |
Показники (питомі значення в розрахунку на одиницю території, населення, валового продукту; відносні значення порівняно із розвинутими країнами) |
|
Технічна |
Наявність:
|
|
Організаційно-економічна |
|
На основі порівняльного аналізу існуючих дефініцій, в роботі уточнено визначення “логістичного центру” і розглянуто його відмінності порівняно з дистрибуційним центром. Відмінність за основними ознаками наведена в табл. 2.
На основі дослідження та систематизації зарубіжної практики реалізації логістичних центрів в роботі узагальнено принципові моделі логістичних центрів, проведений їх порівняльний аналіз, виділені чинники, які сприяли розвитку мережі логістичних центрів за кордоном. Доцільність реалізації логістичних центрів в Україні обґрунтована з позицій забезпечення конкурентоспроможності економіки країни та, зокрема, її прикордонних територій.
У роботі встановлено, що зростання обсягу ринку логістичних послуг ідентифіковано новими тенденціями, серед яких: зростання міжнародних товарних перевезень як наслідок реалізації “чотирьох свобод” Європейського Союзу – вільного переміщення товарів, послуг, людей, капіталу; інноваційний розвиток інфраструктури логістичних процесів, що призвів до компресії часу переміщення, зростання ротації запасів; інноваційний розвиток систем дистрибуції товарів, що генерує інтенсивний розвиток мережі логістичних центрів; стандартизація, комплексність та висока якість логістичних послуг, забезпечена інтенсивним розвитком професійних надавачів логістичних послуг у міжнародних масштабах – глобальних логістичних операторів; інноваційний розвиток систем інформаційного забезпечення матеріальних потоків за рахунок технологій сателітарного моніторування, електронного коду продуктів (RFID) тощо.
Таблиця 2
Відмінність між логістичним центром і дистрибуційним центром
|
Логістичний центр |
Дистрибуційний центр |
|
1. Основне призначення |
|
|
|
|
2. Основний чинник локалізації |
|
|
|
|
3. За умовами складської обробки матеріальних запасів |
|
|
|
|
4. За видом товарів, що зберігаються |
|
|
|
|
5. Масштаб використання |
|
|
|
У другому розділі “Діагностика розвитку прикордонних територій (на прикладі Яворівського району)” обґрунтовано концептуальні підходи до визначення конкурентоспроможності прикордонної території, здійснено оцінку конкурентних переваг Яворівського району та чинників, що їх формують. Встановлено, що:
по-перше, стратегію підприємств району визначає той факт, що економічного розвитку можна досягнути шляхом орієнтації розширення виробництва продукції, яка в Україні не виробляється або виробляється в недостатній кількості, і тим самим витіснити імпорт. Крім того, ставиться завдання істотного збільшення зовнішньої торгівлі на основі використання існуючих умов оплати праці, які дають можливість значно здешевити виріб, тим самим забезпечуючи його конкурентність на зовнішньому ринку. Структура підприємств у районі має характер взаємодоповнюючий (гетерогенний), що зводить до мінімуму внутрішньогалузеву конкуренцію. Наприклад, підприємства випускають важливий будівельний матеріал – пінополістирольні плити “Градієнт”, виробництво якого орієнтоване на місцевого споживача, і “Термобуд” з мережею дилерських компаній в обласних центрах України, продукція якого орієнтована на споживача за межами району;
по-друге, вигідне географічне положення району характеризується як прикордонна територія, а безпосереднє сусідство з обласним центром – Львовом та з повітами Польщі підвищує його економічний потенціал, що значною мірою компенсує сучасну “периферійність” місцезнаходження. Вагомою складовою економічного потенціалу є багаті природні ресурси і цілющі мінеральні джерела. Основу природно-ресурсного потенціалу району становлять:
- земельні ресурси. Сільськогосподарські угіддя займають 66,3 тис.га (42,8% всієї території), із них рілля – 42,1 тис.га наступних типів грунтів: дерново-підзолисті, підзолисто-тернові, піщані, супіщані, глеюваті та опідзолені чорноземи;
- природно-рекреаційні. Багатство мінеральних вод з лікувальними властивостями типу “Нафтуся”, “Миргородська (Анна)”, які зосереджені в районі селищ Шкло і Немирів та природних лікувальних речовин (пелоїдів) сприяли створенню в цих місцях санаторіїв “Немирів” і “Шкло”;
- корисні копалини. Власні корисні копалини: сірка природна (безпосередньо під розробкою сірчаного родовища перебуває 23 км2 земель), нафта (родовище Коханівської нафти, запаси якої за існуючої технології видобутку становлять до 1 млн. тонн, геологічні запаси – до 10 млн. тонн. Коханівська нафта є типово важкою, термолабільною і за температури вище 2500С розкладається з виділенням сірководню), газ (поклади Віжомлянського та Свидницького родовищ, на яких проводиться робота з оцінки можливості їх освоєння. Геологічні запаси газу – 1,5 млрд. м3 ), будівельні вапняки, пісок, керамзитові глини і гіпс;
- водні. На водоймища припадає 4,7 тис.га (3% всієї території району);
- лісові. Територія лісів – 52 тис.га, що становить 33,6% до загальної площі;
- заповідні зони. Наявні матеріально-технічні ресурси заповідника “Розточчя” і Національного природного парку “Яворівський” дають можливість використовувати фітотерапевтичні форми оздоровлення і лікування людей;
по-третє, створено сприятливий інвестиційний клімат, і в регіоні відбулися суттєві якісні перетворення у всіх секторах економіки.
Таблиця 3
Прямі іноземні інвестиції (ПІІ)
|
Загальний обсяг ПІІу 1991-2004 рр. (млн. дол. США) |
Частка ПІІ у загальному обсязі, % |
|
|
Львівська область |
360,0 |
100,0 |
|
Яворівський район |
39,6 |
11,0 |
Показник прямих іноземних інвестицій на одного мешканця Яворівського району у 2004 році становив 195 дол. США, при середньому показнику у Львівській області 140 дол. США, що дозволяє району посісти 1-ше місце в області. Позитивним є той факт, що з кожним роком зростає частка іноземних інвестицій у вигляді грошових вкладень та вкладень у виробничу сферу.
f0
Рис. 2. Динаміка іноземних інвестицій в економіку Яворівського району
Результати досліджень свідчать про те, що традиційні чинники інвестиційної привабливості територій – наявність промислових об‘єктів, природних ресурсів - поступово відтісняються з поля зору інвесторів якісно новими: мобільністю робочої сили, гнучкістю місцевих постачальників, готовністю місцевої влади до співпраці, наявністю інфраструктури тощо;
по-четверте, запобіганню нераціональному використанню національних ресурсів у процесі трансформації виробничої індустрії у Яворівському районі особливо сприяє та обставина, що сусідом є Республіка Польща – країна з високорозвиненою економікою і мережею міжнародних компаній, які готові виконати будь-яке замовлення щодо забезпечення виробників сировиною, матеріалами, устаткуванням, напівфабрикатами, – це створює дійовий механізм підтримки структури виробництва. На Яворівщині працює 56 спільних українсько-польських підприємств, які становлять потужну систему постачання. Крім того, наявність Міжнародного транспортного коридору створила необмежену можливість для товарних та інформаційних потоків. Про це свідчать показники зовнішнього товарообороту, як ефект прикордонного потенціалу, що мають тенденцію до зростання.(рис. 3);
Рис. 3. Динаміка обсягу зовнішнього торговельного обороту
в Яворівському районі
по-п’яте, транспортний комплекс є важливою ланкою ринкової інфраструктури у створенні умов для розвитку економіки та її збалансованості. Протягом останніх років він забезпечував стабілізацію та зростання обсягів перевезень вантажів та пасажирів (табл. 4).
Таблиця 4
Основні показники транспортних перевезень в Яворівському районі
|
Показники |
1995 |
1997 |
1998 |
1999 |
2000 |
2001 |
2002 |
2003 |
2004 |
|
Перевезено вантажів, млн. тонн |
4,1 |
5,1 |
6,0 |
6,3 |
7,4 |
8,4 |
10,4 |
10,6 |
12,7 |
|
Вантажооборот, млн. т·км |
20,1 |
27,2 |
27,0 |
27,7 |
31,6 |
35,2 |
37,4 |
39,0 |
44,1 |
|
Перевезено пасажирів, млн. осіб |
3,0 |
4,3 |
4,5 |
4,9 |
5,5 |
5,9 |
6,3 |
6,5 |
7,0 |
|
Пасажирооборот, млн. пас.·км |
84,2 |
62,4 |
59,9 |
44,7 |
50,0 |
45,9 |
41,7 |
54,0 |
65,4 |
Як прикордонна територія Яворівщина має високий потенціал для розвитку сфери міжнародних транспортних послуг. З кожним роком рівень надання послуг транспортною галуззю підвищується, що становить закономірність у контексті загальнорайонного розвитку. Збільшується спектр послуг, що надаються, з’являються нові напрямки співпраці. Разом з тим виникає необхідність подальшого розвитку транспортної діяльності для поглиблення співпраці та інтеграційних процесів, що дозволить стабілізувати та покращити стан економіки району.
Доведено, що динаміка розвитку конкурентоспроможності територій за наявності вищеперелічених чинників була б більш радикальною за існування достатньої логістичної інфраструктури (транспортної, складської, пакувальної тощо), формування якої доцільно скеровувати в напрямі створення глобальної логістичної мережі.
У третьому розділі “Обґрунтування пріоритетних напрямів розвитку логістичної інфраструктури прикордонних територій” висвітлюються результати досліджень щодо удосконалення методики розробки стратегії соціально-економічного розвитку прикордонного регіону, викладені концептуальні засади проектування об‘єктів логістичної інфраструктури та подано обґрунтування створення логістичного центру.
В існуючих методичних рекомендаціях щодо формування регіональних стратегій розвитку пропонується визначення регіональної стратегії розвитку як стратегічного плану розвитку регіону, який окресює цілі, завдання, пріоритети, напрям сталого економічного і соціального розвитку, що включає “бачення майбутнього”, “загрози”, “сильні та слабкі сторони”, “систему цілей, яка відображала б потреби територіальної громади”. Проте такі методичні рекомендації не враховують специфіку прикордонних територій щодо доцільності узгодження планів соціально-економічного розвитку з розвитком суміжних територій та розвитком сусідніх країн геотериторіальних тендерцій (просторової економіки) і розробки спільних концепцій розвитку транскордонного регіону. Таким чином, методичні рекомендації розробки стратегії соціально-економічного розвитку для прикордонної території повинні бути удосконалені з урахуванням просторового чинника у транскордонному аспекті (рис. 4).
12
13
2. копипастов Только та информация которую Вы сможете воспроизвести и пояснить при собеседовании
3. С позиций соответствия этого поведения требованиям правовых предписаний можно говорить о правомерном или н
4. 500 мм в условиях крупносерийного производства
5. Прибор Ультразвуковой отпугиватель грызунов
6. Скимия японская Уход фото
7. Влияние средств массовой информации на развитие агрессивности школьников
8. Российский государственный профессиональнопедагогический университет Социальный институт Кафедра ф
9. Статья- Структура готовности будущего учителя к применению технологий открытого образования
10. Сведения о доходах Сведения представлены за отчетный период с 01 января 2010 года по 31 декабря 2010 года
11. Понятие алгоритма
12. ru Все книги автора Эта же книга в других форматах Приятного чтения Рэй Брэдбери О скитаньях веч
13. Красноярский государственный педагогический университет им
14. лекция МО в годы Фр
15. Криминогенные феномены
16. Державне право України
17. Рассмотрено Согласовано Утвержд
18. Породоиспытание и районирование пород
19. ПьетроинМонторио возвышающейся над Римом вы посетите монастырь Браманте [1] в центре которого в небольшой
20. Яркими представителями формационного подхода являются К