Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
PAGE 23
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
Кафедра української словесності і культури
Затверджую
Проректор з навчальної та
методичної роботи
______________М.М.Касьяненко
«____»__________2012 р.
Методичні рекомендації до виконання
індивідуальних завдань з курсу
«Етика та естетика»
для підготовки фахівців за ОКР бакалавр
денної форми навчання
галузі знань 0306 «Менеджмент і адміністрування»
за напрямом підготовки 6.030601 «Менеджмент»
галузі знань 0305 «Економіка та підприємництво»
за напрямом підготовки 6.030509 «Облік і аудит»
6.030508 «Фінанси і кредит»
6.030504 «Економіка підприємства»
6.030503 «Міжнародна економіка»
6.030502 «Економічна кібернетика»
галузі знань 0304 «Право»
за напрямом підготовки 6.030401 «Правознавство»
6.030402 «Правоохоронна діяльність»
статус дисципліни вибіркова
Ірпінь - 2012
Методичні рекомендації до виконання індивідуальних завдань з предмета «Естетика та естетика» розроблені на основі робочої навчальної програми з курсу, затвердженої в 2011 році.
Автори Калита О.П., доцент, к. пед. н.
Маршицька В.В., к. пед. н., доцент
Павлова А.К., доцент, к. філол. н.
Романчук С.М., к. філол.н., доцент
Скуратівська Г.В., ст. викладач
Рецензент Зайцева І.В., к. пед. н., доцент
Розглянуто й схвалено
на засіданні кафедри української словесності та культури,
протокол №_____ від «_____»_________2012 р.
Завідувач кафедри ______________І. В. Зайцева
на засіданні вченої ради факультету фінансів та банківської справи,
протокол № ___ від «___»_____2011р.
Голова вченої ради факультету
фінансів та банківської справи ____________В.П.Унинець-Ходаківська
Завідувач навчально-методичного відділу ____________ О.О.Бойко
Реєстраційний №_________
Зміст
Стор.
Передмова
Передмова
В умовах складних соціально-політичних перетворень в Україні особливої актуальності набувають питання сутності людини, етичності в політиці, економіці, моральності в духовному світі й щоденній поведінці людини. Одвічні проблеми добра і зла, справедливості та несправедливості, прекрасного і потворного, комічного й трагічного, що проходять через свідомість кожної особистості, спонукають до серйозного аналізу цих категорій в контексті філософської, етичної та естетичної спадщини. Набуті знання та навички допоможуть ефективно будувати соціальні взаємовідносини в умовах трансформаційних процесів сучасного глобалізованого суспільства.
Болонська система освіти обумовлює значний обсяг індивідуальної та самостійної роботи. Методичні рекомендації до виконання індивідуальних завдань з предмета «Етика та естетика» розроблені з метою розвитку практичних вмінь та навичок, виявлення творчого потенціалу студентів.
Метою виконання індивідуальних завдань «Етика та естетика» є поглиблення знань з теоретичних основ курсу, з’ясування ролі моральних та естетичних цінностей у становленні національних культур, житті окремої людини, формування світоглядних засад особистості, виховання свідомого громадяни на-патріота, сприяння пошуку ним власних моральних орієнтирів та принципів.
У результаті виконання індивідуальних завдань студенти повинні знати:
- теоретичні основи курсу;
- етичні та естетичні категорії;
- історію етичної та естетичної думки;
- види мистецтва його родові та жанрові модифікації;
- моральні норми службово-ділових стосунків працівників органів ДПС.
вміти :
Поглиблене вивчення курсу “Етика та естетика” передбачає різні види навчальної та наукової роботи студентів, серед яких важливе значення надається найбільш активній формі роботи – виконанню індивідуальних завдань.
Індивідуальні завдання передбачають аналіз текстів (визначення етичних понять), написання есеїв, проведення бесід, круглих столів, написання наукової роботи, виконання творчих завдань тощо.
Індивідуальні завдання з предмета «Етика та естетика» передбачають також виконання творчих навчальних проектів: екскурсії до театрів, музеїв, виставкових центрів, філармоній, культурно-історичних пам’яток. Такі інноваційні технології сприятимуть формуванню художньої комунікації, естетичних смаків студентів, забезпечуватимуть художню рефлексію, занурення у світ мистецтва.
При опрацюванні рекомендованої літератури слід враховувати, що на відміну від підручників і навчальних посібників, в яких питання з конкретної теми систематизовані, в додатковій літературі відсутні прямі відповіді на поставлені питання. Тому, при вивченні окремих статей, монографій необхідно творчо відбирати та систематизувати матеріал.
Перевірка виконання індивідуальних завдань здійснюється за окремим графіком.
Тексти для аналізу
Коли Дені Дідро познайомився з Софією Волан, йому було сорок три, їй – сорок. Потім протягом майже тридцяти років він написав їй п’ятсот п’ятдесят три листи, бо кохав її до смерті (і вона його теж), а обставини не дозволили їм поєднатися.
Вони були немолоді, але навколишні люди поставилися до цього пізнього кохання осудливо й суворо, а мати Софії Волан змусила дочку виїхати з Парижа до родового помістя.
Дідро був надто добрий і великодушний, щоб піти від дружини, яка з’єднала з ним життя, коли він був нікому не відомий і бідний; він був надто цільний для того, щоб покинути дочку, яку ніжно любив, а Софія була надто добра для того, щоб наполягати на його розрив і з сім’єю, – і вона на все життя, до старості зосталась «мадемуазель», а він лишився на все життя її коханим.
Катерина ІІ жадала бачити Дідро, гордість Європи, у себе в Петербурзі, щоб осипати великими милостями, а він не міг покинути Парижа, бо неподалік була його кохана. У листі до скульптора Фальконе Дідро пояснював:
У мене є подруга, я зв’язаний дуже сильним і дуже ніжним почуттям з жінкою, якій я присвятив би сто життів, якби вони у мене були… Я міг би спокійно дивитись, як розсипається на порох мій дім, на загрозу моїй свободі, на зганьблення мого життя, на всілякі нещастя, що спіткали б мене, аби лиш вона зосталася моєю. Якби вона мені сказала: «Дай мені свою кров, мені хочеться пити», я віддав би їй усього себе, щоб тільки вгамувати її спрагу… Вона так ніжно кохає мене, і ланцюг, який нас оповиває, так ніжно переплівся з ниткою її життя…
У 1759 році він їй писав:
Чотири роки тому мені здавалося, що ви прекрасна. Тепер ви для мене ще прекрасніша; таку чарівну силу має вірність – чеснота дуже вимоглива і рідкісна.
З роками поглиблювалась не тільки ніжність Дідро, але і його мудрість. І в цьому зростанні творчу участь брала кохана жінка. Душа старіючого філософа розкривалася все повніше, робилась все сприйнятливішою; мислитель, старіючи, лишався молодим: він плакав, сміявся, дивувався, він був по-юнацькому зачарований світом.
Листи Дідро до неї читала вся сім’я Волан: сама Софія, її сувора мати, її заміжні сестри. У листах Дідро звертається до її сестер і матері, як до людей рідних, котрі не можуть не зрозуміти його серця. І він переміг. Вони – навіть патріархально сувора мати – зрозуміли його і полюбили.
Коли Софія померла, він, дізнавшись про це від дочки (Софія і дочка Дідро в останні роки приятелювали), висловив одне бажання: піти з життя услід за нею.
Через п’ять місяців його бажання здійснилося. Він помер за сніданком, дружина звернулася до нього із запитанням, він не відповів. Він умер без страждань, але жив він страждаючи (З кн. Євг. Богата «Що водить сонце і світила»).
2. Прочитайте текст. Доведіть, що є нині в Україні добром, а що злом. Обґрунтуйте свою думку. Опишіть ситуацію, в якій ви самі чи хтось із ваших знайомих здійснив, здавалося б добрий вчинок, але при цьому керувався егоїстичними намірами. Аргументуйте, чому так важливі мотиви наших учинків? Пригадайте та запишіть приказки, прислів’я, у яких відображено погляд народу на добро і зло.
Добро і Зло
Добро і Зло – міфологічні персонажі, що виступають, як правило, в дуалістичних міфах, які базуються на протиставленні двох символів – корисних і шкідливих; персонажі українського фольклору.
Між добром і злом постійно точиться боротьба, яка, за народними бажаннями, повинна закінчитися перемогою першого. У християнській літературі добро часто виступає у вигляді Бога, зло – сатани.
У давнину на Русі слово «добрий» мало значення «міцний, сильний». У народі поняття добра пов’язувалося з такими важливими поняттями, як людина, рід, діло, розум, доля, душа, серце тощо.
Водночас добро і зло – це моральні категорії, у яких дається позитивна і негативна оцінка людям, подіям тощо. Добро розглядають як морально позитивне у мотивах діяльності людини, суспільстві, зло – негативне. Протягом багатовікового розвитку історії добро і зло пояснювали як незалежні від людини сили, як вираження її емоцій, намірів, учинків. Як історичні поняття, що мають конкретний зміст і відображають реальні умови життя в суспільстві(З журналу).
Ієрархія вартостей
Фундаментальні світоглядні поняття, ідеї та норми, якими живе людське суспільство і якими регулюються прагнення та стосунки всіх людей на землі, життя окремих народів, громади, сім’ї, окремої людини, називають морально-етичними вартостями.
Морально-етичні вартості сприймаються й усвідомлюються людиною в трьох аспектах:
Повноцінне трактування гіпотетичної системи вартостей передбачає висвітлення всіх трьох вимірів вартостей. Але для практики морального становлення особистості неабияке значення має питання морально-етичного кодексу, на який вона могла б орієнтуватися. Прикладом такого кодексу в релігійному виховання є Катехізис. Більшовицька система виховання мала набір ідей і формул – «Моральний кодекс будівника комунізму». У демократичних державах моральні норми також відображені у вигляді переліку вартостей.
Кодекс вартостей потрібен і нашій національній системі виховання. Спроба створити його втілюється зокрема в програмах з етики. Проте жоден кодекс не може вичерпати глибину системи морально-етичних ідеалів. Тут людина завжди в дорозі до високого.
Окрему проблему становить структура системи вартостей, які неоднорідні. Є підстави говорити про існування абсолютних вічних вартостей, що випливають з поняття абсолюту Добра. Водночас у кожного народу є специфічні ідеали, що стосуються життя нації – національні ідеали. Існують також закріплені в традиції та законодавстві ідеали й цінності громадянські, сімейні. Врешті-решт, у кожної людини є й ідеали особисті. Отже, одним із можливих критеріїв класифікації вартостей може бути сфера морально-етичної самореалізації людини. На його основі можна визначити п’ять груп( рівнів) вартостей:
Якщо таку класифікацію вартостей вважати прийнятною, то на її основі можна відтворити систему, що матиме пірамідоподібну структуру. Вершину її репрезентує Головний Ідеал, присутність якого позначається на всіх нижчих щаблях піраміди. У християнстві – це Бог, Вищий Авторитет, Абсолют Добра. Головний Ідеал є основою, на якій тримається споруда моралі. Саме тому з віри в Абсолют Добра, в Бога починається християнське виховання.
Віра в Абсолют Добра, з якої розпочинається ідеалізм, поширюється. От же, на всю поведінку людини, на всі сфери життя. Навіть такі якості людини, як воля. Творчість, підприємливість можуть бути спрямовані на службу добру і на службу злу. (За О.Вишневським).
У чому сенс життя
Можна по-різному визначати мету свого існування. Але мету треба мати – інакше то буде не життя, а животіння.
Одне правило повинно бути в кожної людини, в її меті життя, в її принципах, її поведінці: треба прожити життя з гідністю, щоб не соромно було згадати.
Гідність вимагає доброти, великодушності, уміння не впадати в крайнощі, не стати егоїстом, а бути правдивим, вірним товаришем, знаходити радість у допомозі іншим.
Заради гідності вмійте відмовлятися від дрібних утіх, та й від великих теж… Уміти вибачитися, визнати перед іншими свою помилку – краще, ніж хитрувати й брехати.
Природа створювала людину мільйони років, й цю творчу діяльність природи слід поважати, аби природа, яка працювала над нашим удосконаленням, не була ображена. Природа – творець, тому ми повинні в нашому житті продовжувати цю тенденцію творення і в жодному разі не підтримувати всього руйнівного, що є в навколишньому світі.
Життя – насамперед творчість, та це не означає, що кожна людина, щоб жити, мусить народитися художником, балериною або вченим. Творчість теж можна творити. Можна творити просто добру атмосферу довкола себе, як зараз висловлюються, ауру добра навколо себе. Приміром, у товариство людина може принести із собою атмосферу підозріливості, якогось гнітючого мовчання, а може внести радість, світло. Це також творчість. Тобто творчість різноманітна й безперервна. Бо життя – вічне творення.
5. Прочитайте текст. Викладіть свої міркування щодо того, як розв’язати порушену суспільну проблему.
Мистецтво – засіб творення особистості
У 50-х роках ХХ ст. ще не відомий світові як визначний педагог наш співвітчизник В.О. Сухомлинський, відповідаючи тим, хто суспільний прогрес вбачав в освоєнні космосу, в успіхах електроніки та кібернетики, в «Листах до сина» пророче сказав: « Якщо не поліпшиться виховання. Ми наплачемося з математикою, електронікою і космосом… Найголовніший засіб самовиховання душі – краса. Краса в широкому розумінні – і мистецтво, і музика, і сердечні відносини з людьми». Це застереження не було почуте вчасно. Тому проблеми духовного розвитку людини сьогодні, по суті, стали обов’язковою умовою виживання суспільства. Усі наші сучасні біди мають, як правило, одну причину – дефіцити культури і моральності, дефіцит доброти і милосердя, краси людських стосунків. Розвиток людини – надзвичайно складний процес, в якому беруть участь багато факторів. Серед них помітну роль відіграє і художня культура – специфічна сфера діяльності, яка повинна зайняти належне місце у різних сферах суспільного виробництва. Ця важлива обставина привертає до себе увагу науковців і практиків у різних країнах планети – від Західної Європи до Північної Америки й Азії, організовуються спеціальні експерименти. Один з них полягав у тому, що група адміністраторів упродовж десяти місяців звільнялася від професійної діяльності і навчалась за обширною гуманітарною програмою, в якій перевага надавалась спілкуванню з мистецтвом – читанню книг, відвідуванню театрів, музеїв, виставок, концертів. І виявилось, що після всього цього не лише зросла їхня професійна активність, але вирішення ними професійних завдань набуло окреслень самостійності, нестандартності, творчості.
Подібні експерименти все частіше зумовлюють перехід до практичного використання можливостей мистецтва у справі підвищення потенцій працюючих. У США стали практикувати «курси креативності», на яких керівники й спеціалісти навчаються творчого вирішення різноманітних виробничих проблем. На них широко використовується мистецтво, яке активно розвиває ініціативу й творчі здібності.
У Франції в спеціальних центрах для керівників високого рангу організовується стажування, на яких значна частина занять відводиться художній культурі, тут вчать розуміти музику, живопис, архітектуру. Виявлено, що в результаті стажування його учасники набувають навичок відчуття смаку до добре зробленої роботи, гармонійних професійних відносин.
Естетичне почуття прекрасного, піднесеного стає основним стимулятором діяльності людини. Моральна краса робить людину привабливою для інших людей. Здатною впливати на думку й поведінку. Краса праці облагороджує й полегшує сам процес трудової діяльності. Краса праці облагороджує і полегшує сам процес трудової діяльності. Краса громадянської поведінки стимулює суспільно значущі вчинки (За І. Зязюном та Г. Сагач).
6. Прочитайте текст. Поясніть, який вплив справляє сміх на людину. Які існують різновиди сміху? Висловіть власні роздуми з теми.
Сміх
…Сміх – радість! Я відчула це дуже на вечорі гумору. Читали вірші популярного сатирика. Грубувато. Але в дусі народних традицій. Спостерігала, як поволі в залі створювався заряд (психозаряд) сміху, акумулювався, громадився, перехлюпував через край. Дуже реальний енергопроцес.
Навіть мізерні, гидкі людці, сколихнуті сміхом, відчувають доторк радості. Але істоти, тотожні радості, сміються щасливо, а істоти, ворожі радості, – істерично трясуться. Це – пароксизми сміху. Та в будь-якому випадку сміх є оновлення, оздоровлення. Можна радити хворим більше сміятися, більше прагнути радості, уникати печалі, песимізму, гнітючих думок…
Жаль, але треба визнати, що більшість сучасних гумористичних творів – лушпиння. Так – гигикання! Хочеться олімпійського сміху, гомеричного реготу. Який трясе небо й переплавлює плоть! Такий сміх, котрий воскрешає з мертвих!
Знайшла в міфах прадавньої Індії чудовий твір. Там розповідається, як Вішну втілився на Землі вепром, щоб змагатися з драконами. Перемігши потвор, верховний бог одружився з дикою свинею і, наплодивши поросят, розкошував дружною сім’єю, рохкаючи в болоті. На небі сполошилися: чому Вішну не повертається? Послали вісників, вимагали: вернися на небесний трон.
Вішну-вепр завжди відповідав: «Дайте мені спокій. Мені гарно з моїми поросятами. Не хочу знати якогось неба».
Тоді на Землю зійшов сам Шива. Ударив тризубцем у бік Вішну-вепра. Дух бога вийшов з поверженого тіла, поглянув на труп кабана, в якому був поселений, засміявся і піднявся в небо…
Чудово! Тільки індуси так іронічно можуть трактувати найвищі духовні проблеми. Цей міф стверджує, що лише погляд сміху, радісний погляд самооновлення. Погляд парадоксу може спонукати. Змусити інерційну структуру самоліквідуватися. Навіть божественна сила, замкнена у якійсь узгодженій, обмеженій структурі, самозберігається і самовихваляється. Отож, щоб її творчі сили могли само розкритися, рушити до іншого вияву, потрібен потужний сміх. Необхідно збагнути абсурдність того, що є, і потребу того, що визріло. Сміх дає вибір радості. Мені здається, що хворий, який гумористично ставиться до своєї недуги, який може сміятися, – уже на шляху одужання, зцілення…
Можна згадати, що кати й мучителі всіх часів були дуже пісними, печальними й злобними людьми. Страх і сміх – несумісні!
…Прочитала цікаві легенди про Січ. В тих оповідях славетне козацьке побратимство визначається як вияв стихії сміху-радості. То був історичний феномен радості буття, його динамічної веселої сили. Тим і велике це явище – щирим віковим сміхом. Старий характерник говорить козакові, який сумує за своєю дівчиною, захопленою в полон татарами:
7. Прочитайте текст. Поясніть, про які моральні категорії йдеться у тексті. Висловіть свої міркування з приводу порушеної теми.
Крихкі подарунки
Якось до одного села примандрував і залишився там жити старий мудрий чоловік. Він любив дітей і проводив з ними багато часу, часто дарував їм подарунки, але вони були надто крихкими. Хоч як намагалися діти бути обережними, їх нові іграшки швидко ламалися. Діти засмучувалися й гірко плакали. Минав час, і чоловік знову дарував їм іграшки, які були ще тендітнішими… Одного разу батьки не витримали, прийшли до нього і спитали:
– Ти мудрий і бажаєш нашим дітям тільки добра. Але навіщо ти робиш їм такі подарунки? Вони стараються, як можуть, але іграшки все одно ламаються, і діти плачуть.
На це мудрець відповів:
– Мине небагато років, і хтось подарує їм своє серце. Можливо, це навчить їх поводитися з цим неоцінним даром хоч трохи обережніше (З газети).
8. Прочитайте текст. З’ясуйте моральні імперативи, доповніть свої міркування прикладами.
Важливіше – корінь
Поблизу річки в одному лісі росли дерева, які всі свої сили витрачали на те, щоб бути високими, мати прегарні квіти та густу крону. На корінь же в них сили бракувало, та це їх не дуже турбувало, адже важливішими, на їх гадку, були висота й краса… Між тими деревами ріс невеликий лавр, який усю свою енергію витрачав на те, щоб зміцнити свій корінь. Усі сміялися над ним, бо він не мав ні квіток, ні тої величі та краси, які були в інших дерев.
«Лавре! Для чого ти витрачаєш стільки сили на корінь? Подивися на нас. Які ми високі та гарні порівняно з тобою», – запитували дерева-красені.
Та одного разу здійнялася страшна буря і всі високі дерева попадали, бо мали слабкий корінь. А лавр залишився цілим і неушкодженим, тільки кілька листочків утратив.
У тяжкі моменти нас тримає не наша зовнішність, а те, що приховано в нашому «корені» – в серці, … там … у душі …(З газети).
9. Прочитайте текст. Які моральні цінності є домінантними для особистості?
Одна година твого часу
Один чоловік повернувся пізно з роботи, як завжди втомлений і затурканий, і побачив, що в дверях його чекає п’ятирічний син.
– Тату, можна в тебе дещо запитати?
– Звісно. Що сталося?
– Тату. А скільки ти отримуєш грошей?
– Це не твоє діло! – обурився батько. – Навіщо це тобі?
– Просто хочу знати. Будь ласка, скажи-но, скільки ти отримуєш за годину?
– Ну, взагалі-то 500. А що?
– Тату … – син подивився на нього дуже серйозними очима. – Тату, ти можеш позичити мені 300?
– Ти питав тільки для того, щоб я тобі дав грошей на якусь безглузду іграшку? – закричав батько. – Гайда до себе в кімнату і лягай спати!.. Не можна ж бути таким егоїстом! Я працюю цілий день, втомлююся до нестями, а ти себе так нерозумно поводиш.
Малюк тихо пішов до своєї кімнати і зачинив за собою двері. А його батько продовжував стояти в дверях і сердитися на сина: «Та як він сміє питати мене про зарплату, щоб потім попросити грошей».
Але з часом він заспокоївся і почав міркувати розсудливо: «Може, йому справді щось дуже важливе потрібно купити. Та Бог із ними, з трьома сотнями, адже він ще жодного разу в мене не просив грошей».
Коли чоловік увійшов до кімнати сина, той уже був у ліжку.
– Ти не спиш, синку? – запитав він.
– Ні, тату. Просто лежу, – відповів хлопчик.
– Пробач, що я на тебе накричав, – мовив батько. – У мене був важкий день, і я просто зірвався. Ось, тримай гроші, які ти просив.
Хлопчик сів у ліжку й усміхнувся.
– Ой, татку, дякую! – радісно вигукнув він.
Потім хлопчик з-під подушки дістав ще кілька м’ятих купюр. Батько, побачивши, що в дитини вже є гроші, знову розгнівався. А малюк склав усі гроші разом й ретельно перерахував, а тоді знову подивився на батька.
– Навіщо ти просив грошей, якщо вони в тебе вже є? – пробурмотів той.
– Тому що в мене було замало. Але тепер мені досить, – відповів хлопчик. – Тату, тут рівно п’ятсот. Можна, я куплю одну годину твого часу? Будь ласка, прийди завтра з роботи раніше, я хочу, щоб ти повечеряв разом з нами… (З газети).
10. Прочитайте текст. Поясніть, про яку з моральних категорій в ньому йдеться. Обґрунтуйте свою думку.
Копійка
Йшов по дорозі парубок. Дивиться – копійка лежить. «Що ж, – подумав він, – і копійка – гроші!» Взяв її, поклав у капшук і пішов далі. Та й думає собі: «А що б я зробив, якби знайшов тисячу гривень? Купив би подарунки батьку й матері!» Тільки подумав і відчуває – капшук поважчав. Заглянув у нього, а там тисяча гривень. «Чудасія! – Здивувався хлопець. – Була копійка, а тепер в капшуку тисяча гривень! – І далі думає: – А що б я зробив, якби знайшов десять тисяч гривень? Купив би корову і поїв би молоком батька і матір!» І швидко подивився в капшук, а там – десять тисяч гривень! «Дивина! – Зрадів парубок. – А що б я зробив, якби сто тисяч гривень знайшов? Купив би будинок, взяв би собі дружину і поселив би в новому будинку батька і матір!» І знову подивився в капшук – лежать сто тисяч гривень! Закрив щасливий хлопець свій капшук і раптом подумав: «Може, не забирати в новий будинок батька з матір’ю? Раптом вони моїй дружині не сподобаються? Нехай у старому будинку живуть. І корову тримати клопітно, ліпше козу куплю. І подарунків багато не стану купувати, мені самому одежину потрібно справити!» І відчуває – що капшук легшає й легшає! Швиденько розкрив його, глядь: а там всього-на-всього одна копійка лежить (З газети).
11. Прочитайте текст. Про які аспекти етичного та естетичного йдеться в ньому. Проілюструйте свою думку іншими прикладами.
Не все красиве корисне
В одного молодого Оленя були великі й гарні роги, якими він дуже пишався. Біля нього паслися дикі кози, над якими він сміявся, бо вони мали маленькі та криві ріжки. А коли йому зустрічалися дикі кабани, у яких узагалі не було рогів, а тільки криві ікла, він зневажливо пирхав і відвертався від них. Адже Оленю було чим пишатися!
І все в його житті було б чудово, якби не ноги. Йому здавалося, що вони дуже негарні, тонкі й криві. Він нікому про це не говорив, але дуже страждав з цього приводу. Та ось одного разу в лісі сталася пожежа. Всі дикі звірі зі страхом кинулися втікати. І тут Олень оцінив усю міцність своїх ніг. Вони несли його швидше за вітер. Він обігнав усіх кабанів і антилоп і неодмінно врятувався б від вогню, якби не його великі розлогі роги. Через них Олень застряг у густих заростях.
Мимо пробігали дикі звірі. Вогонь наближався. І в цей момент Олень усвідомив усю користь своїх ніг і недоречність рогів – предмета його гордості! (З газети).
12. Прочитайте текст. Про які моральні категорії в ньому йдеться? Висловте міркування.
Сповідь пралі
Брудна білизна рано чи пізно потребує прання. Можна роками складати її у величезний бак, збирати, відкладаючи неприємний момент, коли доведеться прати всю цю гору. Біда в тому, що бруд з часом в’їдається глибше і відіпрати його стає складніше: ось і доводиться кип’ятити, обшпарюючи пальці, і, стираючи шкіру з долонь, терти, терти, терти… Багато днів, багато років. Уявляєте, скільки брудних сорочок може накопичитися за довге людське життя?
Та можна прати білизну в міру її забруднення. Доки бруд свіжий. Плями можна випрати простою водою. Інші ж доводиться терти з милом. А ще одні – витравлювати їдким лугом, від якого сльозяться очі. Будь-яка праля скаже вам, що найскладніше відіпрати сало й кров (З газети).
Тематика есеїв
Есе – жанр художньо-публіцистичної, науково-популярної літератури, що характеризується вільним, але виразно індивідуалізованим трактуванням теми. Для передавання особистісних думок і почуттів, переконань, життєвих установок автори цього жанру можуть використовувати несподівані паралелі, метафори, притчі, описи, ліричні відступи, аналогії тощо. Есе – «вільне» письмо на запропоновану тему, в якому найбільше цінуються авторська позиція, оригінальність вирішення проблеми, аргументованість, дискусійність.
Тематика навчальних проектів
1. Які форми комічного виявляються у творчості Остапа Вишні, П. Глазового, Є. Дудара? Наведіть приклади творів.
2.Трагічне і комічне у творчості М. Куліша (на матеріалі його драматургії).
3. Прекрасне і потворне в творчості В. Винниченка.
4. Етичне та естетичне в українській традиційній культурі.
5. Проблема честі й гідності у п’єсі І.П. Котляревського «Наталка Полтавка».
6. Концепція краси у творчості П. Тичини, М. Рильського.
Тематика творчих проектів
(екскурсії до культурно - історичних пам’яток)
Екскурсії до культурно-історичних пам’яток.
Екскурсії до музеїв.
Екскурсії до театрів.
Екскурсії до виставкових центрів.
Алгоритм роботи над проектом:
– визначення проблеми, теми, мети;
– формулювання завдань;
– формування груп;
– складання індивідуального графіка роботи;
– розподіл обов’язків;
– узагальнення результатів дослідження;
– підготовка презентації;
– презентація роботи;
– оцінювання;
– рефлексія.
Питання до обговорення
(для проведення бесід, круглих столів)
Критерії оцінювання
Індивідуальне завдання оцінюється 8-ма балами відповідно до критеріїв.
Рекомендована література
Етика
Естетика