Будь умным!

У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

Методичні рекомендації до виконання індивідуальних завдань з курсу Етика та естетика для підготов

Работа добавлена на сайт samzan.net:


PAGE  23

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Кафедра української словесності і культури

Затверджую

Проректор з навчальної та

методичної роботи

______________М.М.Касьяненко

«____»__________2012 р.

Методичні рекомендації до виконання

індивідуальних завдань з курсу

«Етика та естетика»

для підготовки фахівців за ОКР бакалавр

денної форми навчання

галузі знань 0306 «Менеджмент і адміністрування»

за напрямом підготовки    6.030601 «Менеджмент»

галузі знань 0305 «Економіка та підприємництво»

за напрямом підготовки    6.030509 «Облік і аудит»

    6.030508 «Фінанси і кредит»

    6.030504 «Економіка підприємства»

    6.030503 «Міжнародна економіка»

                                                 6.030502 «Економічна кібернетика»

галузі знань 0304 «Право»

за напрямом підготовки          6.030401 «Правознавство»

             6.030402 «Правоохоронна діяльність»

статус дисципліни  вибіркова

                                                       Ірпінь - 2012

Методичні рекомендації до виконання індивідуальних завдань з предмета  «Естетика та естетика» розроблені на основі робочої навчальної програми з курсу, затвердженої в 2011 році.

    Автори                                                       Калита О.П., доцент, к. пед. н.

                                                                        Маршицька В.В., к. пед. н., доцент

                                                                        Павлова А.К., доцент, к. філол. н.

                                                                        Романчук С.М., к. філол.н., доцент

                                                                        Скуратівська Г.В., ст. викладач

                                                                       

Рецензент                                                         Зайцева І.В., к. пед. н., доцент

Розглянуто й схвалено

на засіданні кафедри української словесності та культури,

протокол №_____ від «_____»_________2012 р.

Завідувач кафедри   ______________І. В. Зайцева

на засіданні вченої ради факультету  фінансів та банківської справи,

протокол № ___ від «___»_____2011р.

Голова вченої ради факультету

фінансів та банківської справи   ____________В.П.Унинець-Ходаківська

Завідувач навчально-методичного відділу ____________ О.О.Бойко

Реєстраційний №_________

Зміст

                                                                                                                          Стор.

    Передмова

  1.  Тексти для аналізу…………………………………………………………6
  2.  Тематика есеїв…………………………………………………………….16
  3.  Тематика навчальних проектів…………………………………………  18
  4.  Тематика творчих проектів………………………………………………19
  5.  Питання для проведення бесід, круглих столів………………………...20
  6.  Критерії оцінювання……………………………………………………...22
  7.  Рекомендована література………………………………………………..23

Передмова

 

 В умовах складних соціально-політичних перетворень в Україні особливої актуальності набувають питання сутності людини, етичності в політиці, економіці, моральності в духовному світі й щоденній поведінці людини. Одвічні проблеми добра і зла, справедливості та несправедливості, прекрасного і потворного, комічного й трагічного, що проходять через свідомість кожної особистості, спонукають до серйозного аналізу цих категорій в контексті філософської, етичної та естетичної спадщини.  Набуті знання та навички допоможуть ефективно будувати соціальні взаємовідносини в умовах трансформаційних процесів сучасного глобалізованого суспільства.

Болонська система освіти обумовлює значний обсяг індивідуальної та самостійної роботи. Методичні рекомендації до виконання  індивідуальних завдань з предмета «Етика та естетика» розроблені з метою розвитку  практичних вмінь та навичок,  виявлення творчого потенціалу студентів.

 Метою виконання індивідуальних завдань «Етика та естетика» є поглиблення знань з теоретичних основ курсу, з’ясування ролі моральних та естетичних цінностей у становленні національних культур, житті окремої людини, формування світоглядних засад особистості, виховання свідомого громадянина-патріота, сприяння пошуку ним власних моральних орієнтирів та принципів.

У результаті виконання індивідуальних завдань студенти повинні                знати:

- теоретичні основи курсу;

- етичні та естетичні категорії;

- історію етичної та естетичної думки;

- види мистецтва його родові та жанрові модифікації;

- моральні норми службово-ділових стосунків працівників органів ДПС.

вміти :

  •  вирізняти основні методологічні підходи до визначення суті, змісту  етики та  естетики як філософських наук;
  •  орієнтуватися в основних  етичних та естетичних концепціях;
  •  давати оцінку моральності поведінки;
  •  аналізувати етико-естетичні  реалії сучасного українського суспільства;
  •  програмувати власний етичний та художній саморозвиток.

    Поглиблене вивчення курсу “Етика та естетика” передбачає різні види навчальної та наукової роботи студентів, серед яких важливе значення надається найбільш активній формі роботи – виконанню індивідуальних завдань.

Індивідуальні завдання передбачають аналіз текстів (визначення етичних понять), написання есеїв, проведення бесід, круглих столів, написання наукової роботи, виконання творчих завдань тощо.

Індивідуальні завдання  з предмета «Етика та естетика» передбачають також виконання творчих навчальних проектів: екскурсії до театрів, музеїв, виставкових центрів, філармоній, культурно-історичних пам’яток. Такі інноваційні технології сприятимуть формуванню художньої комунікації, естетичних смаків студентів, забезпечуватимуть художню рефлексію, занурення у світ мистецтва.  

При опрацюванні рекомендованої літератури слід враховувати, що на відміну від підручників і навчальних посібників, в яких питання з конкретної теми систематизовані, в додатковій літературі відсутні прямі відповіді на поставлені питання. Тому, при вивченні окремих статей, монографій необхідно творчо відбирати та систематизувати матеріал.

        Перевірка виконання індивідуальних завдань здійснюється за окремим графіком.

Тексти для аналізу

  1.  Прочитайте текст, визначте, про які моральні категорії (чесноти) йдеться в ньому. Обґрунтуйте свою думку.

Коли Дені Дідро познайомився з Софією Волан, йому було сорок три, їй – сорок. Потім протягом майже тридцяти років він написав їй п’ятсот п’ятдесят три листи, бо кохав її до смерті (і вона його теж), а обставини не дозволили їм поєднатися.

Вони були немолоді, але навколишні люди поставилися до цього пізнього кохання осудливо й суворо, а мати Софії Волан змусила дочку виїхати з Парижа до родового помістя.

Дідро був надто добрий і великодушний, щоб піти від дружини, яка з’єднала з ним життя, коли він був нікому не відомий і бідний; він був надто цільний для того, щоб покинути дочку, яку ніжно любив, а Софія була надто добра для того, щоб наполягати на його розрив і з сім’єю, – і вона на все життя, до старості зосталась «мадемуазель», а він лишився на все життя її коханим.

Катерина ІІ жадала бачити Дідро, гордість Європи, у себе в Петербурзі, щоб осипати великими милостями, а він не міг покинути Парижа, бо неподалік була його кохана. У листі до скульптора Фальконе Дідро пояснював:

У мене є подруга, я зв’язаний дуже сильним і дуже ніжним почуттям з жінкою, якій я присвятив би сто життів, якби вони у мене були… Я міг би спокійно дивитись, як розсипається на порох  мій дім, на загрозу моїй свободі, на зганьблення мого життя, на всілякі нещастя, що спіткали б мене, аби лиш вона зосталася моєю. Якби вона мені сказала: «Дай мені свою кров, мені хочеться пити», я віддав би їй усього себе, щоб тільки вгамувати її спрагу… Вона так ніжно кохає мене, і ланцюг, який нас оповиває, так ніжно переплівся з ниткою її життя…

У 1759 році він їй писав:

Чотири роки тому мені здавалося, що ви прекрасна. Тепер ви для мене ще прекрасніша; таку чарівну силу має вірність – чеснота дуже вимоглива і рідкісна.

З роками поглиблювалась не тільки ніжність Дідро, але і його мудрість. І в цьому зростанні творчу участь брала кохана жінка. Душа старіючого філософа розкривалася все повніше, робилась все сприйнятливішою; мислитель, старіючи, лишався молодим: він плакав, сміявся, дивувався, він був по-юнацькому зачарований світом.

Листи Дідро до неї читала вся сім’я Волан: сама Софія, її сувора мати, її заміжні сестри. У листах Дідро звертається до її сестер і матері, як до людей рідних, котрі не можуть не зрозуміти його серця. І він переміг. Вони – навіть патріархально сувора мати – зрозуміли його і полюбили.

Коли Софія померла, він, дізнавшись про це від дочки (Софія і дочка Дідро в останні роки приятелювали), висловив одне бажання: піти з життя услід за нею.

Через п’ять місяців його бажання здійснилося. Він помер за сніданком, дружина звернулася до нього із запитанням, він не відповів. Він умер без страждань, але жив він страждаючи (З кн. Євг. Богата «Що водить сонце і світила»).

2. Прочитайте текст. Доведіть, що є нині в Україні добром, а що злом. Обґрунтуйте свою думку. Опишіть ситуацію, в якій ви самі чи хтось із ваших знайомих здійснив, здавалося б добрий вчинок, але при цьому керувався егоїстичними намірами. Аргументуйте, чому так важливі мотиви наших учинків? Пригадайте та запишіть приказки, прислів’я, у яких відображено погляд народу на добро і зло.

Добро і Зло

Добро і Зло – міфологічні персонажі, що виступають, як правило, в дуалістичних міфах, які базуються на протиставленні двох символів – корисних і шкідливих; персонажі українського фольклору.

Між добром і злом постійно точиться боротьба, яка, за народними бажаннями, повинна закінчитися перемогою першого. У християнській літературі добро часто виступає у вигляді Бога, зло – сатани.

У давнину на Русі слово «добрий» мало значення «міцний, сильний». У народі поняття добра пов’язувалося з такими важливими поняттями, як людина, рід, діло, розум, доля, душа, серце тощо.

Водночас добро і зло – це моральні категорії, у яких дається позитивна і негативна оцінка людям, подіям тощо. Добро розглядають як морально позитивне у мотивах діяльності людини, суспільстві, зло – негативне. Протягом багатовікового розвитку історії добро і зло пояснювали як незалежні від людини сили, як вираження її емоцій, намірів, учинків. Як історичні поняття, що мають конкретний зміст і відображають реальні умови життя в суспільстві(З журналу).

  1.  Прочитайте текст. Обґрунтуйте власне ставлення до ієрархії вартостей автора тексту. Доведіть, чи може суспільство успішно розвиватися, не спираючись на абсолютні вартості, а сповідуючи лише відносні.

Ієрархія вартостей

Фундаментальні світоглядні поняття, ідеї та норми, якими живе людське суспільство і якими регулюються прагнення та стосунки всіх людей на землі, життя окремих народів, громади, сім’ї, окремої людини, називають морально-етичними вартостями.

Морально-етичні вартості сприймаються й усвідомлюються людиною в трьох аспектах:

  •  як система ідеалів – абсолютних, чистих, безкомпромісних, недоторканих. До яких людина йде все життя за покликом віри в їхню божественну сутність і життєву доцільність;
  •  у вигляді певних правил і формул. Така їх презентація часто називається кодексом вартостей (кодексом моралі);
  •  у вигляді відповідних властивостей людської душі, як набуті якості, у стані їх практичного втілення та реалізації через поведінку людини.

Повноцінне трактування гіпотетичної системи вартостей передбачає висвітлення всіх трьох вимірів вартостей. Але для практики морального становлення особистості неабияке значення має питання морально-етичного кодексу, на який вона могла б орієнтуватися. Прикладом такого кодексу в релігійному виховання є Катехізис. Більшовицька система виховання мала набір ідей і формул – «Моральний кодекс будівника комунізму». У демократичних державах моральні норми також відображені у вигляді переліку вартостей.

Кодекс вартостей потрібен і нашій національній системі виховання. Спроба створити його втілюється зокрема в програмах з етики. Проте жоден кодекс не може вичерпати глибину системи морально-етичних ідеалів. Тут людина завжди в дорозі до високого.

Окрему проблему становить структура системи вартостей, які неоднорідні. Є підстави говорити про існування абсолютних вічних вартостей, що випливають з поняття абсолюту Добра. Водночас у кожного народу є специфічні ідеали, що стосуються життя нації – національні ідеали. Існують також закріплені в традиції та законодавстві ідеали й цінності громадянські, сімейні. Врешті-решт, у кожної людини є й ідеали особисті. Отже, одним із можливих критеріїв класифікації вартостей може бути сфера морально-етичної самореалізації людини. На його основі можна визначити п’ять груп( рівнів) вартостей:

  •  абсолютні вічні вартості, які мають універсальне значення, загальнолюдський характер і необмежену сферу застосування (доброта, чесність, любов, правда, справедливість, гідність, мудрість. Свобода любов тощо);
  •  національні вартості, що є значущими для одного народу і не завжди зрозумілі для інших. Наприклад, поняття націоналізму зрозуміле й близьке лише поневоленим народам і чуже тим, які ніколи не втрачали своєї незалежності. До цієї групи вартостей належать також патріотизм, почуття національної гідності, державотворчі прагнення, історична пам'ять, прагнення до національної єдності тощо;
  •  громадянські вартості – ґрунтуються на визнанні рівності всіх людей і знаходять своє втілення в демократичних суспільствах та в житті громад, що визнають принципи демократії. Йдеться про права й свободи людини, обов’язки перед іншими людьми, ідеї соціальної гармонії, повагу до законів тощо. Їх антиподами є ідеї расизму, класової чи кастової ненависті;
  •  сімейні вартості, які втілюють у собі моральні основи існування сім’ї  – стосунків поколінь, подружньої вірності, піклування про дітей та інших членів сім’ї, оберігання пам’яті предків тощо;
  •  вартості особистого життя – мають значення передусім для самої людини, визначають риси її характеру, поведінку, стиль приватного життя тощо.

Якщо таку класифікацію вартостей вважати прийнятною, то на її основі можна відтворити систему, що матиме пірамідоподібну структуру. Вершину її репрезентує Головний Ідеал, присутність якого позначається на всіх нижчих щаблях піраміди. У християнстві – це Бог, Вищий Авторитет, Абсолют Добра. Головний Ідеал є основою, на якій тримається споруда моралі. Саме тому з віри в Абсолют Добра, в Бога починається християнське виховання.

Віра в Абсолют Добра, з якої розпочинається ідеалізм, поширюється. От же, на всю поведінку людини, на всі сфери життя. Навіть такі якості людини, як воля. Творчість, підприємливість можуть бути спрямовані на службу добру і на службу злу. (За О.Вишневським).

  1.  Прочитайте текст. Поділіться своїми роздумами про сенс життя. Обґрунтуйте свою думку.

У чому сенс життя

Можна по-різному визначати мету свого існування. Але мету треба мати – інакше то буде не життя, а животіння.

Одне правило повинно бути в кожної людини, в її меті життя, в її принципах, її поведінці: треба прожити життя з гідністю, щоб не соромно було згадати.

Гідність вимагає доброти, великодушності, уміння не впадати в крайнощі, не стати егоїстом, а бути правдивим, вірним товаришем, знаходити радість у допомозі іншим.

Заради гідності вмійте відмовлятися від дрібних утіх, та й від великих теж… Уміти вибачитися, визнати перед іншими свою помилку – краще, ніж хитрувати й брехати.

Природа створювала людину мільйони років, й цю творчу діяльність природи слід поважати, аби природа, яка працювала над нашим удосконаленням, не була ображена. Природа – творець, тому ми  повинні в нашому житті продовжувати цю тенденцію творення і в жодному разі не підтримувати всього руйнівного, що є в навколишньому світі.

Життя – насамперед творчість, та це не означає, що кожна людина, щоб жити, мусить народитися художником, балериною або вченим. Творчість теж можна творити. Можна творити просто добру атмосферу довкола себе, як зараз висловлюються, ауру добра навколо себе. Приміром, у товариство людина може принести із собою атмосферу підозріливості, якогось гнітючого мовчання, а може внести радість, світло. Це також творчість. Тобто творчість різноманітна й безперервна. Бо життя – вічне творення.

5. Прочитайте текст. Викладіть свої міркування щодо того, як розв’язати порушену суспільну проблему.

Мистецтво – засіб творення особистості

У 50-х роках ХХ ст. ще не відомий світові як визначний педагог наш співвітчизник В.О. Сухомлинський, відповідаючи тим, хто суспільний прогрес вбачав в освоєнні космосу, в успіхах електроніки та кібернетики, в «Листах до сина» пророче сказав: « Якщо не поліпшиться виховання. Ми наплачемося з математикою, електронікою і космосом… Найголовніший засіб самовиховання душі – краса. Краса в широкому розумінні – і мистецтво, і музика, і сердечні відносини з людьми». Це застереження не було почуте вчасно. Тому проблеми духовного розвитку людини сьогодні, по суті, стали обов’язковою умовою виживання суспільства. Усі наші сучасні біди мають, як правило, одну причину – дефіцити культури і моральності, дефіцит доброти і милосердя, краси людських стосунків. Розвиток людини – надзвичайно складний процес, в якому беруть участь багато факторів. Серед них помітну роль відіграє і художня культура – специфічна сфера діяльності, яка повинна зайняти належне місце у різних сферах суспільного виробництва. Ця важлива обставина привертає до себе увагу науковців і практиків у різних країнах планети – від Західної Європи до Північної Америки й Азії, організовуються спеціальні експерименти. Один з них полягав у тому, що група адміністраторів упродовж десяти місяців звільнялася від професійної діяльності і навчалась за обширною гуманітарною програмою, в якій перевага надавалась спілкуванню з мистецтвом – читанню книг, відвідуванню театрів, музеїв, виставок, концертів. І виявилось, що після всього цього не лише зросла їхня професійна активність, але вирішення ними професійних завдань набуло окреслень самостійності, нестандартності, творчості.

Подібні експерименти все частіше зумовлюють перехід до практичного використання можливостей мистецтва у справі підвищення потенцій працюючих. У США стали практикувати «курси креативності», на яких керівники й спеціалісти навчаються творчого вирішення різноманітних виробничих проблем. На них широко використовується мистецтво, яке активно розвиває ініціативу й творчі здібності.

У Франції в спеціальних центрах для керівників високого рангу організовується стажування, на яких значна частина занять відводиться художній культурі, тут вчать розуміти музику, живопис, архітектуру. Виявлено, що в результаті стажування його учасники набувають навичок відчуття смаку до добре зробленої роботи, гармонійних професійних відносин.

Естетичне почуття прекрасного, піднесеного стає основним стимулятором діяльності людини. Моральна краса робить людину привабливою для інших людей. Здатною впливати на думку й поведінку. Краса праці облагороджує й полегшує сам процес трудової діяльності. Краса праці облагороджує і полегшує сам процес трудової діяльності. Краса громадянської поведінки стимулює суспільно значущі вчинки (За І. Зязюном та Г. Сагач).

6. Прочитайте текст. Поясніть, який вплив справляє сміх на людину. Які існують різновиди сміху? Висловіть власні роздуми з теми.

Сміх

…Сміх – радість! Я відчула це дуже на вечорі гумору. Читали вірші популярного сатирика. Грубувато. Але в дусі народних традицій. Спостерігала, як поволі в залі створювався заряд (психозаряд) сміху, акумулювався, громадився, перехлюпував через край. Дуже реальний енергопроцес.

Навіть мізерні, гидкі людці, сколихнуті сміхом, відчувають доторк радості. Але істоти, тотожні радості, сміються щасливо, а істоти, ворожі радості, – істерично трясуться. Це – пароксизми сміху. Та в будь-якому випадку сміх є оновлення, оздоровлення. Можна радити хворим більше сміятися, більше прагнути радості, уникати печалі, песимізму, гнітючих думок…

Жаль, але треба визнати, що більшість сучасних гумористичних творів – лушпиння. Так – гигикання! Хочеться олімпійського сміху, гомеричного реготу. Який трясе небо й переплавлює плоть! Такий сміх, котрий воскрешає з мертвих!

Знайшла в міфах прадавньої Індії чудовий твір. Там розповідається, як Вішну втілився на Землі вепром, щоб змагатися з драконами. Перемігши потвор, верховний бог одружився з дикою свинею і, наплодивши поросят, розкошував дружною сім’єю, рохкаючи в болоті. На небі сполошилися: чому Вішну не повертається? Послали вісників, вимагали: вернися на небесний трон.

Вішну-вепр завжди відповідав: «Дайте мені спокій. Мені гарно з моїми поросятами. Не хочу знати якогось неба».

Тоді на Землю зійшов сам Шива. Ударив тризубцем у бік Вішну-вепра. Дух бога вийшов з поверженого тіла, поглянув на труп кабана, в якому був поселений, засміявся і піднявся в небо…

Чудово! Тільки індуси так іронічно можуть трактувати найвищі духовні проблеми. Цей міф стверджує, що лише погляд сміху, радісний погляд самооновлення. Погляд парадоксу може спонукати. Змусити інерційну структуру самоліквідуватися. Навіть божественна сила, замкнена у якійсь узгодженій, обмеженій структурі, самозберігається і самовихваляється. Отож, щоб її творчі сили могли само розкритися, рушити до іншого вияву, потрібен потужний сміх. Необхідно збагнути абсурдність того, що є, і потребу того, що визріло. Сміх дає вибір радості. Мені здається, що хворий, який гумористично ставиться до своєї недуги, який може сміятися, – уже на шляху одужання, зцілення…

Можна згадати, що кати й мучителі всіх часів були дуже пісними, печальними й злобними людьми. Страх і сміх – несумісні!

…Прочитала цікаві легенди про Січ. В тих оповідях славетне козацьке побратимство визначається як вияв стихії сміху-радості. То був історичний феномен радості буття, його динамічної веселої сили. Тим і велике це явище – щирим віковим сміхом. Старий характерник говорить козакові, який сумує за своєю дівчиною, захопленою в полон татарами:

  •  Допустивши до серця сум, ти сієш в ньому слабість! Сміх – то сила. А печаль – пече! Якщо ти в бій ідеш із злом, для помсти, щоб вдовольнити свою ненависть, – то й сам загинеш! А підеш для радості, щоб визволяти друзів і сміятися смерті в лице, – тоді вона тебе обмине, бо як же можна знищити козака, котрий сміється в бою? Сміх –то насамперед життя! Хто вічно сміється – той вічно живущий…(З роману «Вогнесміх» О. Бердника).

7. Прочитайте текст.  Поясніть, про які моральні категорії йдеться у тексті. Висловіть свої міркування з приводу порушеної теми.

Крихкі подарунки

Якось до одного села примандрував і залишився там жити старий мудрий чоловік. Він  любив дітей і проводив з ними багато часу, часто дарував їм подарунки, але вони були надто крихкими. Хоч як намагалися діти бути обережними, їх нові іграшки швидко ламалися. Діти засмучувалися й гірко плакали. Минав час, і чоловік знову дарував їм іграшки, які були ще тендітнішими… Одного разу батьки не витримали, прийшли до нього і спитали:  

– Ти мудрий і бажаєш нашим дітям тільки добра. Але навіщо ти робиш їм такі подарунки? Вони стараються, як можуть, але іграшки все одно ламаються, і діти плачуть.

На це мудрець відповів:

– Мине небагато років, і хтось подарує їм своє серце. Можливо, це навчить їх поводитися з цим неоцінним даром хоч трохи обережніше (З газети).

8. Прочитайте текст. З’ясуйте моральні імперативи, доповніть свої міркування прикладами.

Важливіше – корінь

Поблизу річки в одному лісі росли дерева, які всі свої сили витрачали на те, щоб бути високими, мати прегарні квіти та густу крону. На корінь же в них сили бракувало, та це їх не дуже турбувало, адже важливішими, на їх гадку, були висота й краса… Між тими деревами ріс невеликий лавр, який усю свою енергію витрачав на те, щоб зміцнити свій корінь. Усі сміялися над ним, бо він не мав ні квіток, ні тої величі та краси, які були в інших дерев.

«Лавре! Для чого ти витрачаєш стільки сили на корінь? Подивися на нас. Які ми високі та гарні порівняно з тобою», – запитували дерева-красені.

Та одного разу здійнялася страшна буря і всі високі дерева попадали, бо мали слабкий корінь. А лавр залишився цілим і неушкодженим, тільки кілька листочків утратив.

У тяжкі моменти нас тримає не наша зовнішність, а те, що приховано в нашому «корені» – в серці, … там … у душі …(З газети).

9. Прочитайте текст. Які моральні цінності є домінантними для особистості?

Одна година твого часу

Один чоловік повернувся пізно з роботи, як завжди втомлений і затурканий, і побачив, що в дверях його чекає п’ятирічний син.

– Тату, можна в тебе дещо запитати?

– Звісно. Що сталося?

– Тату. А скільки ти отримуєш грошей?

– Це не твоє діло! – обурився батько. – Навіщо це тобі?

– Просто хочу знати. Будь ласка, скажи-но, скільки ти отримуєш за годину?

– Ну, взагалі-то 500. А що?

– Тату … – син подивився на нього дуже серйозними очима. – Тату, ти можеш позичити мені 300?

– Ти питав тільки для того, щоб я тобі дав грошей на якусь безглузду іграшку? – закричав батько. – Гайда до себе в кімнату і лягай спати!.. Не можна ж бути таким егоїстом! Я працюю цілий день, втомлююся до нестями, а ти себе так нерозумно поводиш.

Малюк тихо пішов до своєї кімнати і зачинив за собою двері. А його батько продовжував стояти в дверях і сердитися на сина: «Та як він сміє питати мене про зарплату, щоб потім попросити грошей».

Але з часом він заспокоївся і почав міркувати розсудливо: «Може, йому справді щось дуже важливе потрібно купити. Та Бог із ними, з трьома сотнями, адже він ще жодного разу в мене не просив грошей».

Коли чоловік увійшов до кімнати сина, той уже був у ліжку.

– Ти не спиш, синку? – запитав він.

– Ні, тату. Просто лежу, – відповів хлопчик.

– Пробач, що я на тебе накричав, – мовив батько. – У мене був важкий день, і я просто зірвався. Ось, тримай гроші, які ти просив.

Хлопчик сів у ліжку й усміхнувся.

– Ой, татку, дякую! – радісно вигукнув він.

Потім хлопчик з-під подушки дістав ще кілька м’ятих купюр. Батько, побачивши, що в дитини вже є гроші, знову розгнівався. А малюк склав усі гроші разом й ретельно перерахував, а тоді знову подивився на батька.

– Навіщо ти просив грошей, якщо вони в тебе вже є? – пробурмотів той.

– Тому що в мене було замало. Але тепер мені досить, – відповів хлопчик. – Тату, тут рівно п’ятсот. Можна, я куплю одну годину твого часу? Будь ласка, прийди завтра з роботи раніше, я хочу, щоб ти повечеряв разом з нами… (З газети).

10. Прочитайте текст. Поясніть, про яку з моральних категорій в ньому йдеться. Обґрунтуйте свою думку.

Копійка

Йшов по дорозі парубок. Дивиться – копійка лежить. «Що ж, – подумав він, – і копійка – гроші!» Взяв її, поклав у капшук і пішов далі. Та й думає собі: «А що б я зробив, якби знайшов тисячу гривень? Купив би подарунки батьку й матері!» Тільки подумав і відчуває – капшук поважчав. Заглянув у нього, а там тисяча гривень. «Чудасія! – Здивувався хлопець. – Була копійка, а тепер в капшуку тисяча гривень! – І далі думає: – А що б я зробив, якби знайшов десять тисяч гривень? Купив би корову і поїв би молоком батька і матір!» І швидко подивився в капшук, а там – десять тисяч гривень! «Дивина! – Зрадів парубок. –  А що б я зробив, якби сто тисяч гривень знайшов? Купив би будинок, взяв би собі дружину і поселив би в новому будинку батька і матір!» І знову подивився в капшук – лежать сто тисяч гривень! Закрив щасливий хлопець свій капшук і раптом подумав: «Може, не забирати в новий будинок батька з матір’ю? Раптом вони моїй дружині не сподобаються? Нехай у старому будинку живуть. І корову тримати клопітно, ліпше козу куплю. І подарунків багато не стану купувати, мені самому одежину потрібно справити!» І відчуває – що капшук легшає й легшає! Швиденько розкрив його, глядь: а там всього-на-всього одна копійка лежить (З газети).

11. Прочитайте текст.  Про які аспекти етичного та естетичного йдеться в ньому. Проілюструйте свою думку іншими прикладами.

Не все красиве корисне

В одного молодого Оленя були великі й гарні роги, якими він дуже пишався. Біля нього паслися дикі кози, над якими він сміявся, бо вони мали маленькі та криві ріжки. А коли йому зустрічалися дикі кабани, у яких узагалі не було рогів, а тільки криві ікла, він зневажливо пирхав і відвертався від них. Адже Оленю було чим пишатися!

І все в його житті було б чудово, якби не ноги. Йому здавалося, що вони дуже негарні, тонкі й криві. Він нікому про це не говорив, але дуже страждав з цього приводу. Та ось одного разу в лісі сталася пожежа. Всі дикі звірі зі страхом кинулися втікати. І тут Олень оцінив усю міцність своїх ніг. Вони несли його швидше за вітер. Він обігнав усіх кабанів і антилоп і неодмінно врятувався б від вогню, якби не його великі розлогі роги. Через них Олень застряг у густих заростях.

Мимо пробігали дикі звірі. Вогонь наближався. І в цей момент Олень усвідомив усю користь своїх ніг і недоречність рогів – предмета його гордості! (З газети).

12. Прочитайте текст. Про які моральні категорії в ньому йдеться? Висловте міркування.

Сповідь пралі

Брудна білизна рано чи пізно потребує прання. Можна роками складати її у величезний бак, збирати, відкладаючи неприємний момент, коли доведеться прати всю цю гору. Біда в тому, що бруд з часом в’їдається глибше і відіпрати його стає складніше: ось і доводиться кип’ятити, обшпарюючи пальці, і, стираючи шкіру з долонь, терти, терти, терти… Багато днів, багато років. Уявляєте, скільки брудних сорочок може накопичитися за довге людське життя?

Та можна прати білизну в міру її забруднення. Доки бруд свіжий. Плями можна випрати простою водою. Інші ж доводиться терти з милом. А ще одні – витравлювати їдким лугом, від якого сльозяться очі. Будь-яка праля скаже вам, що найскладніше відіпрати сало й кров (З газети).

                                                  Тематика есеїв

Есе – жанр художньо-публіцистичної, науково-популярної літератури, що характеризується вільним, але виразно індивідуалізованим трактуванням теми. Для передавання особистісних думок і  почуттів, переконань, життєвих установок автори цього жанру можуть використовувати несподівані паралелі, метафори, притчі, описи, ліричні відступи, аналогії тощо. Есе – «вільне» письмо на запропоновану тему, в якому найбільше цінуються авторська позиція, оригінальність вирішення проблеми, аргументованість, дискусійність.

  •  Без честі нема людини (Ю. Вассиян).
  •  Любов – це насамперед відповідальність, а потім уже насолода, радість (В. Сухомлинський).
  •  Віра в себе – таїна життєвих успіхів (Л. Силенко).
  •  Естетика ніколи не могла замінити етику, а краса – віру (П. Мовчан).
  •  Чим багатший внутрішній світ людини, тим вона бідніша (О. Перлюк).
  •  Що більше скромних, то краще живеться нахабам (Ю. Рибников).
  •  Людина без друзів – що дерево без коріння (Народна творчість)
  •  Бог – це наша несвобода чинити зло і безмежна свобода творити добро (В. Захарченко).
  •  У мудреця багатство відіграє служливу роль, а в дурня – панівну (Ю. Мушкетик).
  •  Страх тілесного покарання не зробить злого серця добрим (К. Ушинський).
  •  Страх – рясне джерело пороків (К. Ушинський).
  •  Добра звичка є моральний капітал, закладений людиною у свою нервову систему (К. Ушинський).
  •  Нікчемність – рідна сестра підлості (В. Сухомлинський).
  •  Бути справедливим у думках ще не означає бути справедливим насправді (К. Ушинський).
  •  Совість – це емоційний страж переконань (В. Сухомлинський).
  •  Музика – це мова почуттів (В. Сухомлинський).
  •  Любов шляхетна тільки тоді, коли вона сором’язлива (В. Сухомлинський).
  •  Людина така, яке її уявлення про щастя (В. Сухомлинський).
  •  Я – людина і це мене багато до чого зобов’язує (В. Черняк).
  •  Людська солідарність – найдорогоцінніше надбання людства(В. Черняк).
  •  Великодушність – золото душі (В. Черняк).
  •  Нема там добра, де нема правди (П. Куліш).
  •  Там, де є українці, там завжди є мистецтво (Ю. Липа).
  •  Велич народу не вимірюється його кількістю, як велич людини не вимірюється її зростом; єдиною мірою служить його розумовий розвиток  і його моральний рівень (В. Гюго).
  •  Хто зі злом не боресь, той людей не любить (І. Франко).
  •  Хто твердить – люблю свій народ, а не виконує своїх обов’язків перед ним, – той твердить лож (І. Франко).
  •  Права без обов’язків – то сваволя (Леся Українка).
  •  Толерантність як моральний вимір людського спілкування.
  •  Я людина, а тому заслуговую на повагу.
  •  Національна гідність є виявом вільного самовизначення та самореалізації особи.
  •  Справжній раб той, хто згоден, що він раб.
  •  Моральна самоповага – шлях до утвердження поваги до людини  взагалі.
  •  Культурна людина – це та, яка може співстраждати (В. Шукшин).

                           Тематика навчальних проектів

1. Які форми комічного виявляються у творчості Остапа Вишні, П. Глазового, Є. Дудара? Наведіть приклади творів.

2.Трагічне і комічне у творчості М. Куліша (на матеріалі його драматургії).

3. Прекрасне і потворне в творчості В. Винниченка.

4. Етичне  та естетичне в українській традиційній культурі.

5. Проблема честі й гідності у п’єсі І.П. Котляревського «Наталка Полтавка».

6. Концепція краси у творчості П. Тичини, М. Рильського.

                                     Тематика творчих проектів

           (екскурсії до культурно - історичних пам’яток)

 Екскурсії до культурно-історичних пам’яток.

  1.  Києво-Печерська лавра.
  2.  Видубицький монастир.
  3.  Софія Київська, Михайлівський Золотоверхий собор.
  4.  Андріївська церква, Володимирський собор.
  5.  Комплекс культових споруд на Подолі (Київ, Контрактова площа).
  6.  Історико-культурний комплекс «Замок Радомишль».

Екскурсії до музеїв.

  1.  Музей народної архітектури та побуту (Київ, Пирогове).
  2.  Фольклорно-етнографічний комплекс «Мамаєва Слобода».
  3.  Національний музей мистецтв Ханенків (Київ, вул. Терещенківська).
  4.  Національний художній музей України (Київ, вул. М. Грушевського).
  5.  Національний дендрологічний парк «Софіївка» (м. Умань).
  6.  Дендрологічний парк  «Олександрія» (м. Біла Церква).
  7.  Культурно-історичний комплекс у м. Переяслав-Хмельницький.
  8.  Національний музей літератури (м. Київ, вул. Б. Хмельницького).

Екскурсії до театрів.

  1.  Національний театр опери та балету ім. Т. Шевченка.
  2.  Національний  академічний  драматичний театр ім. І. Франка.
  3.  Національний театр оперети.
  4.  Театр російської драми ім. Лесі Українки.
  5.  Національна філармонія.
  6.  Зал органної музики.

Екскурсії до виставкових центрів.

  1.  Мистецький арсенал.
  2.  Пінчук-арт-центр.
  3.  Український дім.

Алгоритм роботи над проектом:

– визначення проблеми, теми, мети;

– формулювання завдань;

– формування груп;

– складання індивідуального графіка роботи;

– розподіл обов’язків;

– узагальнення результатів дослідження;

– підготовка презентації;

– презентація роботи;

– оцінювання;

– рефлексія.

Питання до обговорення

(для проведення бесід, круглих столів)

  1.  Чи потребує добро виправдання? Обґрунтуйте свою думку.
  2.  Що таке моральне добро і моральне зло?
  3.  Чи достатньо одного лише бажання для доброго вчинку? Обґрунтуйте свою думку.
  4.  Чи всесильне зло? Обґрунтуйте свою думку.
  5.  Охарактеризуйте конформістський тип людини.
  6.  Чи можливе щастя без добра? Обґрунтуйте свою думку.
  7.  Чи залежить добро від Бога? Обґрунтуйте свою думку.
  8.  Чи є гуманізм проявом добра? Обґрунтуйте свою думку.
  9.  Чи може злий вчинок виступати засобом здійснення добра?
  10.  Чи щезне зло, якщо всі люди стануть добрими? Обґрунтуйте свою думку.
  11.  Хто з письменників писав про неспротив злу насиллям?
  12.  Чи можна стати по той бік добра і зла? Аргументуйте.
  13.  Дайте визначення поняття «моральний обов’язок особистості».
  14.  Чи завжди свобода є умовою виконання обов’язку? Обґрунтуйте свою думку.
  15.  Розкрийте сутність морального обов’язку, обґрунтовану І. Кантом.
  16.  Чи завжди держава виконує свій обов’язок перед особистістю? Обґрунтуйте свою думку.
  17.  Проаналізуйте взаємозв’язок між належним і сутнісним у виконанні обов’язку.
  18.  Чому, на ваш погляд, моральний обов’язок є доброчесністю людини?
  19.  Чи може бути обов’язок незалежним від користі? Обґрунтуйте свою думку.
  20.  На яких провідних засадах розроблялася ідея моральної відповідальності в епоху середньовіччя?
  21.  У чому полягає взаємозв’язок  питань про щастя і сенс життя людини?
  22.  Як співвідносяться поняття  «компроміс» і « справедливість»? Аргументуйте.
  23.  Що таке  «удавана доброта»? Аргументуйте.
  24.  У чому полягає різниця практичного й етичного тлумачення «меншого» зла?
  25.  Обґрунтуйте зміст тези: виконаний обов’язок – це вияв гідності людини.
  26.  Що означає положення: хто переступає обов’язок перед самим собою той відкидає людяність?
  27.  Що, на ваш погляд, становить основу відповідальності: совість, обов’язок, свобода, необхідність? Обґрунтуйте свою думку.
  28.  Що таке кругова порука? Чи місце їй  в нашому житті? Обґрунтуйте свою думку.
  29.  Поясніть, що означає поняття «справедливість»?
  30.  Поясніть, у чому полягає взаємозв’язок справедливості і милосердя?
  31.  Поясніть, які основні етичні вимоги справедливості?
  32.  Який нормативний зміст справедливості  пропонує етичний утилітаризм?
  33.  Чи згодні ви з поширеним у масовій свідомості судженням «щасливі лише дурні»? Обґрунтуйте свою думку.
  34.  Чому усі релігії обіцяють щасливе потойбічне життя? Обґрунтуйте свою думку.
  35.  У чому різниця сенсу життя від мети життя? Обґрунтуйте свою думку.
  36.  Яким етичним терміном ви можете визначити тих, хто вважає, що сенс життя полягає у досягненні щастя?

Критерії оцінювання

 

  1.  Змістовність.
  2.  Сутнісна аргументація.
  3.  Логічність викладу матеріалу.
  4.  Відповідність темі та повнота її розкриття.
  5.  Креативність.
  6.  Естетичність.
  7.  Синергійний ефект.

Індивідуальне завдання оцінюється  8-ма  балами відповідно до критеріїв.

Рекомендована література

Етика

  1.  Аболина Т.Т. Исторические судьбы нравственности (философский анализ нравственной культуры). – К., 1992.
  2.  Августин. Сповідь. –  К., 1999.
  3.  Анисимов С.Ф. Мораль и поведение.  – М., 1979.
  4.  Аристотель. Никомахова этика. – М., 1983.
  5.  Барановский В.Ф. Духовность личности: социальный механизм развития. – К., 1995.– 168с.
  6.  Бахтин М.М. К философии поступка// работы 20-х годов. – К., 1994.
  7.  Блюмкин В.А. Моральные качества личности. – Воронеж, 1984.
  8.  Василенко В.А. Мораль и общественная практика. – М., 1983.
  9.  Глобальные проблемы и общечеловеческие ценности. – М., 1990.
  10.  Гусейнов А.А., Иррлитц Г. Краткая история этики. – М., 1987.
  11.  Давыдов Ю.Н. Этика любви и метафизика своеволия. – М., 1989.
  12.  Добрицький О.А. Проблемы нравственности. – М., 1987.
  13.  Ермоленко А.М. Комунікативна практична філософія. –  К., 1999.
  14.  Етика: Навчальний посібник для студентів гуманітарних факультетів вузів. – К.: Либидь, 1992.
  15.  Левицька О.І. Моральний розвиток особи. – 1990.
  16.  Малахов В.А. Етика. – К., 1996.
  17.  Малахов В.А. Етика. Курс лекцій: Навчальний посібник. – К.: Либідь, 1996. – 30 с.
  18.  Милтс А.А. Совесть. Мыслители разных эпох о совести // Этическая мысль. – М., 1990.
  19.  Мід Дж. Принципи етики.  – М., 1984.
  20.  Нравственная культура: сущность содержания, специфика. – Вильнюс, 1981.
  21.  Сенека. Моральні листи до Луцілія. – К., 1996.

  1.  Словарь по этике/ Под ред. А.А. Гусейнова, И.С. Кона. – Узд. 6-е. –   М., 1989.
  2.  Степаненко В.Ф. Етика в проблемних і аналітичних задачах. – К.: Лібра. – 272с.
  3.  Українська та зарубіжна культура/ За ред. М.Заковича. – К., 2000.  
  4.  Українські гуманісти епохи Відродження: Антологія: У 2-х ч. – К., 1995.
  5.  Фромм Э. Бегство от свободы. – М., 1990.
  6.  Швейне А. Культура и етика. – М., 1973.

Естетика

  1.  Гегель Г. Естетика: В 4 т. – Т. 1. – М., 1968.
  2.  Гулига А.В. Принципи естетики. – М., 1982.
  3.  Естетика/ За ред. Л.Т. Левчук. – К., 1997.
  4.  Эстетика. Словарь. – М., 1989.
  5.  Иваньо Н.В. Очерк истории эстетической мысли Украины. – М., 1981.
  6.  Искусство в мире духовной культуры. – К., 1985.
  7.  История эстетической мысли: В 6 т. – Т. 3. – М., 1986.
  8.  Каган М.С. Эстетика как философская наука. – СПб., 1997.
  9.  Колесник М.І. Людяність краси. – К., 1980.
  10.  Кривцун А.Э. Эстетика. – М., 2000.
  11.  Левчук А.П. Західноєвропейська естетика ХХ ст. – К., 1997.
  12.  Лук А.И. О чувстве юмора и остроумии. – М., 1968.
  13.  Любимова Т.Б. Трагическое  как эстетическая категория. – М., 1983.
  14.  Ницше Ф. Рождение трагедии или эллинство и пессимизм. – Ницше Ф. Соч. В 2-х т. – Т.1. – М., 1990.
  15.  Оніщенко О.І. Художня творчість у контексті гуманітарного знання. – К., 2001.
  16.  Павличко С. Д. Дискурс модернізму в українській літературі. – К., 1999.
  17.   Панченко В. І. Мистецтво в контексті культури. – К., 1998.
  18.  Роменець В.А. Психологія творчості. – К., 2001.
  19.  Самохвалова В.И. Красота против энтропии. – М., 1990.
  20.  Шестаков В.П. Эстетические категории. – М., 1983.
  21.  Эстетическое  сознание и процесс его формирования. – М., 1981.
  22.  Эстетическое сознание и художественная культура. – К., 1983.




1. СОГЛАСОВАНО СОГЛАСОВАНО
2. Усеймином Я прослушал их целиком и пришёл к выводу что они охватывают и разъясняют вопросы по воззрениям пр
3. тема уже есть но здесь я постараюсь описать сами правила и способы создания эльфийских имён
4. Позитивное и негативное влияние иностранных инвестиций на экономику принимающей страны
5. Вивчення ефективного застосування ігрового та змагального методів у фізичному вихованні учнів молодших класів
6. тема внутри согласованных юридических норм которые содержатся источниках КП и регулируют определённую груп
7. Лабораторная работа 1 1
8. Доклад- Основы термической обработки
9. Проблема потребительского выбора [2
10. Производство цемента по мокрому способу
11. Вяземский Александр Алексеевич
12. Московский государственный технический университет радиотехники электроники и автоматики
13. Изучение рынка декоративных комнатных растений города Самары
14.  Какое личное местоимение следует употребить вместо пропуска в предложении- Pete is lte
15. темах гуманістичний потенціал педагогічної взаємодії
16. Шляхи вдосконалення реалізації соціальної функції держави
17. Вербальные и невербальные средства общения
18. Этнопедагогические условия использования игр и состязаний традиционного физического воспитания
19. а Документ с изменениями внесенными- постановлением Прави
20. ТЕМА- ЛОГИСТИКА СКЛАДИРОВАНИЯ 1

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе