Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ТЕМА 9. ЦЕНТРАЛЬНІ БАНКИ
9.1. ПРИЗНАЧЕННЯ, СТАТУС ТА ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ЦБ
Центральний банк – емісійний, розрахунковий і касовий центр, що здійснює нагляд за всією кредитною системою і використовується, як найважливіший інструмент кредитно-грошової політики держави.
Головне призначення ЦБ – управління грошовим оборотом для забезпечення стабільного функціонування національної грошової одиниці та не інфляційного розвитку економіки.
Емісія банкнот, що діє в системі ЦБ – це найдавніша функція ЦБ, його монопольне право на організацію і регулювання готівкового грошового обігу.
Головну функцію емісійного центру готівкового обігу в Україні виконує НБУ.
У функції банку ЦБ забезпечує касове, розрахункове і кредитне обслуговування інших комерційних банків. Якщо у КБ зявляється потреба у поповненні каси готівкою, то вони отримують її в обмін на безготівкові розрахунки (переважно це здійснюється векселем). Надлишки готівки КБ здають до ЦБ для зарахування на їхні рахунки.
ЦБ виконує роль кредитора двома способами:
1. прямий – якщо кредит він надає безпосередньо КБ,який звернувся з кредитною заявкою і під фіксований відсоток
2. тендерний (аукціонного методу) – коли на основі кредитних заявок КБ організовуються торги. Тендери бувають: кількісні (коли банки у своїй заявці вказують лише кількісну суму кредиту); умовний (коли у заявках вказується не тільки сума кредиту, але й оговорюється відсоткова ставка).
ЦБ уповноважений регулювати розумний доступ до банківської системи регулярно отримувати від банків звітність, здійснювати інспекцію, застосовувати заходи примусового впливу, призупиняти діяльність банків та організовувати їх реорганізацію та ліквідацію. Для цього ЦБ використовує політику врахування векселів (дисконтна політика), а також операції на відкритому ринку, регулювання обов’язкових резервів та регулювання кредиту.
У функції банкіра і фінансового агента уряду ЦБ тісно взаємодіє з фінансовими органами держави у вирішенні загальних проблем – монетарної і фіскальної політики. Ця політика може здійснюватися 3-ма методами:
1. податковим фінансуванням – податкове фінансування в ЦБ на грошову базу не впливає
2. боргове фінансування – вона не справляє помітного впливу на грошову базу (реформу) за виключенням випадків купівлі державних боргових зобов’язань ЦБ
3. фінансування емісією – означає купівлю державних боргових зобов’язань ЦБ, що і стає емісією не отовареної маси грошей, що спричиняє зростання пропозиції грошей і в подальшому здатне провокувати інфляцію в зростанні цін
9.2. ФУНКЦІЇ ЦБ
Реалізуючи свої функції НБУ надає:
1. кредити КБ
2. веде рахунків банків-кореспондентів
3. здійснює розрахунково-касове обслуговування КБ та інших кредитних заходів
4. купує та продає ЦП, які випускає держава
5. надає кредити банкам під заставу векселів та інших ЦП
6. виступає гарантом кредитів, які надаються суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності
7. купує і продає іноземну валюту та платіжні документи в іноземній валюті
8. проводить операції з резервними фондами грошових знаків
9. організовує інкасування та перевезення грошових знаків та інших цінностей
10. інші операції згідно зі своїми функціями
У відповідності із законодавчо закріпленими функціями НБУ:
1. приймає участь у розробці основних напрямків розвитку народного господарства України, прийнятті державного бюджету, прогнозує грошові доходи і видатки населення та забезпечує нормальний процес їх реалізації
2. розробляє основні напрямки єдиної грошово-кредитної політки країни
3. контролює кредитні ресурси створені коштом статутного та інших фондів державного бюджету, коштів на депозитних рахунках, а також переданих за оплату іншими банками коштів, що виникають за рахунок вкладів населення
4. купує і продає кредитні ресурси на договірних засадах
5. утворює фонд регулювання кредитних ресурсів банківської системи за рахунок частини залучених банками ресурсів і депозитів та визначає розміри формування цього фонду
6. організовує і здійснює касове виконання держбюджету України
7. зосереджує на рахунках своїх установ валютні кошти валютного фонду Кабміну, бере участь у розробці зведеного валютного плану, забезпечує проведення єдиної валютної політики, представляє інтереси України у відносинами з банками інших країн, розробляє порядок і правила здійснення операцій в іноземній валюті, а також із золотом та коштовними металами, встановлює офіційний курс іноземних валют до національної валюти, публікує цей курс у пресі або на сайтах та організовує роботу валютного ринку
8. спільно з КБ здійснює обслуговування державного боргу, виконує операції пов’язані з розміщенням державних позик, їх погашенням і виплатою відсотків за ними
9. реєструє новостворені КБ – їх називають пара банківські фінансові установи
10. дає дозвіл КБ на відкриття їх філій і представництв на території України і за її межами
11. визначає порядок видачі ліцензій на проведення операцій
12. готує кадри для банківської системи у середніх спеціальних і вищих навчальних закладах, проводять перепідготовку банківських спеціалістів на договірних умовах.
9.3. СТАНОВЛЕННЯ ЦБ В УКРАЇНІ
НБУ є юридичною особою, має відокремлене майно, що є об’єктом державної власності та перебуває у його повному господарському використанні.
Статутний капітал банку є державною власністю і слугує для забезпечення зобов’язань банку. Згідно з чинним законодавством передбачена така структура НБУ:
1. центральний апарат
2. територіальні управління в областях і Кримській Автономній Республіці
3. рахункові палати
4. банкнотно-монетний двір
5. фабрика банкнотного паперу
6. державна скарбниця
7. центральне сховище грошей
8. спеціалізовані підприємства та установи, що необхідні для забезпечення діяльності банку
Статутний капітал банку є державною власністю і слугує для забезпечення зобов'язань банку. Згідно з чинним законодавством передбачена така система (структура) Національного банку: центральний апарат, територіальні управління в областях і Кримській автономній республіці, розрахункові палати, Банкнотно-монетний двір. Фабрика банкнотного паперу. Державна скарбниця, Центральне сховище грошей, спеціалізовані підприємства та установи, необхідні для забезпечення діяльності банку.
Закон передбачає дворівневу систему управління центральним банком - Рада НБУ і Правління НБУ, що загалом відповідає світовій банківській практиці.
Рада НБУ складається із 15 осіб, сім членів Ради призначаються Верховною Радою, а сім - Президентом України строком на 7 років. Голова НБУ входить до складу Ради за посадою. До компетенції Ради належить:
Правління НБУ - це другий керівний орган банку. До його компетенції належить забезпечення реалізації монетарної політики через відповіднімонетарні інструменти, організація діяльності банку та інші повноваження, які випливають із функцій банку, передбачених у Законі. Кількісний та персональний склад Правління формується Головою НБУ і затверджується Радою НБУ.
Голову НБУ призначає Верховна Рада строком на п'ять років за поданням Президента України. Голова НБУ керує діяльністю банку й одноособове несе за неї відповідальність. Голова НБУ не є одночасно головою Ради НБУ, який обирається членами Ради строком на три роки. У країнах світу, де існує дворівнева система керівних органів центрального банку, голова (президент банку) очолює як орган, що визначає монетарну політику, так і виконавчий орган.
Основні принципи функціонування Національного банку, передбачені законом:
Першочерговою проблемою банківського законодавства є визначення
статусу центрального банку, рівня його залежності (чи незалежності) від органів державної влади. Згідно з законом "Про Національний банк України" органи законодавчої і виконавчої влади не мають права втручатись у виконання банком функцій, передбачених на законодавчому рівні. Крім того, НБУ надано право підтримувати економічну політику уряду доти, доки вона не суперечить забезпеченню стабільності національної грошової одиниці.