Лекція 10 Вимірювання кількості і витрати рідини газу і пари Кількість речовини визначається йо

Работа добавлена на сайт samzan.net:

Лекція №10

Вимірювання кількості і витрати рідини, газу і пари

Кількість речовини визначається його масою m або об’ємом V і вимірюється відповідно в одиницях маси (кг, т) або в одиницях об’єму (м3, л). Засоби обліку  кількості речовини, яка протікає за деякий поміжок часу, називаються лічильниками. Витратою речовини називається така її кількість, що протікає через дане січення каналу за одиницю часу (м3/с, л/хв - об’ємна витрата; кг/с, т/год - масова витрата). Середня об’ємна витрата рівна:

Qсер=V/(t2-t1), (10.1)

де V – об'єм речовини, виміряний лічильником за інтервалл часу від t2 до t1.

Миттєва об'ємна Q та масова G витрати відповідно рівні:

Q=dV/dt   і   G=dm/dt; (10.2)

Засоби вимірювання витрати називають витратомірами.

Об’єм і маса виміряної речовини зв’язані з витратою за допомогою інтегральних залежностей:

  (10.3)

10.1 Об’ємні методи вимірювання витрати

Розрізняють об’ємні лічильники безпосередньої дії, в яких послідовно відмірюються у вимірювальних камерах об’єми котрольованого середовища. При допомозі лічильного механізму підраховується кількість пройдених через лічильник порцій, які несуть інформацію про виміряний об’єм. Дані лічильники поділяються на випорожнювальні і витиснювальні. Випорожнювальні лічильники мають жорсткі камери, із яких контрольована рідина вільно витікає (для газів це не застосовується). Заповнення камери здійснюється під невеликим тиском, а їх випорожнення - перемиканням або відкриттям клапана.  Найпростішим об'ємним лічильником з жорсткою камерою є мірний бак. До цього ж типу об'ємних лічильників відносяться барабани і перекидні лічильники.

Витіснявальні лічильники. У них контрольоване середовище приводить в рух  рухомі стінки вимірювальних камер, які витісняють вимірювану фазу, звільняючи камеру для наступної порції. До об'ємних лічильників вказаного типу відносяться однопоршневі, багатопоршневі, кільцеві, з овальними шестернями, ротаційні, дискові та інші лічильники.

Найбільш поширеним об'ємним лічильником рідких речовин є лічильник з овальними шестернями.

Всередині корпусу 3 (рис.10.1) розміщені дві овальні шестерні 1 і 2, що знаходяться в зачепленні. Вимірюваний потік створює на них перепад тисків p1і р2. Під дією цього перепаду в положенні, вказаному на рис. 10.1,а, на шестерні 1  створюється крутний момент, який змушує обертатися цю шестерню і, як наслідок,  шестерню 2. В положенні, вказаному на рис. 10.1,б, крутний момент виникає на обох шестернях, а в положенні на рис 10.1,в крутний момент діє на шестерню 2, яка веде шестерню 1. За один повний оберт шестерень вимірювальні порожнини V1 і V2 двічі наповнюються і двічі випорожнюються. В результаті за один оберт через лічильник проходитьоб'єм рідини, рівний чотирьом об'ємам V1 (або V2). Вісь однієї з камер обертає  лічильний механізм, розташований поза копусом приладу.

Переваги цих лічильників: висока точність вимірювання (похибка  (0.5…1)%), мала втрата тиску, незалежність показів від в'язкості. Їхні недоліки: необхідність фільтрації досліджуваних рідин від механічних домішок, високий рівень акустичного шуму. Верхня границя вимірювання цих приладів не перевищує        250 м3/год.

Серед об’ємних лічильників рідини, які випускаються на Україні, необхідно вказати на лічильники-витратоміри мазуту типу СМ (завод-виготовлювач – Івано-Франківське ВАТ “Промприлад”). Ці прилади містять чотирьохпоршневий вимірювальний перетворювач об’єму і призначені для комерційного обліку об’ємної кількості та перетворення витрати мазуту в уніфікований сигнал постійного струму і застосовуються для роботи в системах контролю, регулювання і керування технологічними процесами при кінематичних в’язкостях мазуту від 0,210-4 до 1,210-4 м2/с в діапазоні робочих температур (табл. 10.1).

Таблиця 10.1 – Основні технічні дані лічильників-витратомірів мазуту СМ

Найменування параметрів	Значення параметрів
	СМО- 50	CMO-100	CMO-200	CMO-400	CMO-1000	CMO-2000	CMO-4000
	СМ2-50	CM2-100	CM2-200	CM2-400	CM2-1000	CM2-2000	CM2-4000
1 Максимальна витрата, куб дм/год	50	100	200	400	1000	2000	4000
2 Мінімальна витрата, куб дм/год	75	15	30	60	150	300	600
3 Робочий надлишковий тиск, МПа	2
4 Границі допустимої похибки % ВІДНОСНОЇ ПО КІЛЬКОСТІ Приведеної по витраті	±1 ±2 ±2 ±25	±1, ±1,5 ±2, ±2,5	±0,6 ±1 ±1,5, ±2
5 Кількість розрядів відлікового механізму	8
6 Діаметр умовного проходу, мм	15	32
7 Вихідний сигнал,мА	—
	0-5; 0-20; 4-20
8 Живлення напруга, В частота, Гц	—
	220 50
9 Споживана потужність.ВА	—
	12
10 Умови експлуатації: температура, °С відносна волог. др.%	+5 — +50 95
11 Тем-ра вимірюваного середовища, 'С	від 10 до 120
12 Габаритні розміри, мм	250 x 180 x 340	360 x 280 x 500
	250 x 200 x 340	360 x 280 x 500
13 Маса, кг	28	85
	31,5	88,5

Ротаційні газові лічильники. Ротори в даних лічильниках встановлені в легкорухомих підшипниках і виготовлені у вигляді вісімкоподібного профілю. Вони обкочують один одного, витісняючи при цьому об'єми газу. Зазор між поверхнями рівний 0.05-0.1 мм. Ротори з’єднані з шестеренчатим редуктором. Дані лічильники хоча і чутливі до забруднення газу, але не мають альтернативи серед засобів обліку газу в мережах низького тиску (до 2,5 кПа). Цього типу прилади виготовляє ВАТ “Промприлад” (м. Івано-Франківськ), які застосовуються для комерційного обліку як в комунальних і промислових підприємствах (табл. 10.2) так і в сфері побутового споживання природного газу (табл. 10.3).

Таблиця 10.2 – Основні технічні дані промислових ротаційних лічильників газу

Найменування параметрів	Значення параметрів
	РГ-40 РГ.К. 40-Е.	РГ-100. РГ-К-100-Ех	РГ-250 РГ-К-250-Ex	РГ-400, РГ-К-400-Ex	РГ-600 РГ-К-600-Ex	РГ-1000. РГ-К-1000-Ex
1 Номінальна витрата. Qnom, куб.м/год.	40	100	250	400	600	1000
2 Максимальна витрата, Qmax куб.м/год.	60	125	320	500	800	1250
3 Мінімальна витрата Qmin. куб.м/год	3	6	16	25	40	62
4 Поріг чутливості, Qstart, куб.м/год, (діапазон роботи)	1,0	12,0	40	8,0	12,0	19,0
	1:60	1:62	1:64	1:62	1:66	1:65
5 Робочий надлишковий тиск. МПа. до	0,1
6 Границі допустимої відносної похибки, % Q min <= Q < 0,2 Qmax 0.2Qmax <= Q <= Qmax	±2.0 ±1,0
7 Кількість розрядів відлік, механізму	7	8
8 Діаметр умовного проходу, мм	50	80	125	150	200
9 Вихідний сигнал (типу "сухий контакт") для РГ-К-Ех, імп./куб.м	10	1
10 Умови експлуатації: температура. 0С відносна вологість %, до	від мінус 30 до плюс 60 95
11 Габаритні розміри, мм	260x152x 175	340x240x 240	425x380x 360	530x380x 360	680x470x 440	710x548x 500
12 Маса лічильників, кг. не більше, з корпусом і роторами з чавуну	12	28.5	75	90	145	205

Таблиця 10.3 – Основні технічні дані побутових ротаційних лічильників газу

Найменування параметрів	Значення параметрів
	РЛ-4	РЛ-6	РЛ-20
1 Номінальна витрата, куб.м/год.	4,0	6,0	20,0
2 Максимальна витрата, куб.м/год,	6,0	10,0	20,0
3 Мінімальна витрата, куб.м/год.	0,2	0,3	1,0; 2,0
4 Поріг чутливості, куб.м/год.	0,04	0,25
5 Робочий надлишковий тиск, кПа	25	20
6 Границі допустимої відносної похибки, % Qmin <= Q <= 2Qmin 2Qmin <= Q <= Qmax	±3,0 ±2,0	±1,5;±2,5
7 Кількість розрядів відлікового механізму	7	8
8 Діаметр умовного проходу, мм	20	25
9 Умови експлуатації; температура, °С відносна вологість до, %	від плюс 5 до плюс 50
	98	95
10 Габаритні розміри, мм	160х100х100	230х150х130
11 Маса, кг	2,0	6

10.2 Швидкісні лічильники

Швидкісні лічильники не мають вимірювальних камер і здійснюють опосередковані вимірювання в об’ємних одиницях. Чутливий елемент - аксіальна або тангенційна турбінка, яка приводиться в рух потоком рідини, що протікає через лічильник. Принцип дії базується на залежності частоти обертів турбінки від швидкості потоку, що омиває турбінку.

Вимірюючи сумарну кількість обертів турбінки при допомозі лічильного механізму, мона отримати інформацію про об’ємну кількість речовини.

Схема швидкісного лічильника з аксіальною турбінкою показана на рис. 10.2.

Всередині корпусу розміщена горизонтально вздовж напряму вимірюваного потоку рідини турбінка 6 (рис. 10.2), яка виконана у вигляді багатозахідного гвинта. Перед турбінкою встановлений струмовипрямляч 1, призначений для згладжування збурень потоку на вході. Обертання турбінки через черв’ячну пару 5 і кінематичний механізм 2 в камері 4 передається лічильному пристрою 3. Для регулювання швидкості обертання турбінки передбачено вузол 7, який доволяє повертати одну з радіальних перетинок струмовипрямляча відносно напряму потоку. Класи точності цих приладів 1; 1.5; 2 при витратах (3…1300) м3/год.

В кінці 80-х років в СРСР був освоєний випуск турбінних витратомірів і лічильників газу тиму ТУРГАС на максимальні витрати до 0,44 м3/с (1600м3/год) і тиски до 0,6 МПа [], які вимагали при роботі обов’язкового під’єднання  до електричної мережі. Однак враховуючи особливості нестабільного енергопостачання підприємств України з 90-х років спеціальним конструкторським бюро засобів автоматизації міста Івано-Франківська розроблений ряд турбінних лічильників газу типу СГ і їх модернізований варіант (тип ЛГ), які при обліку газу не потребують електроенергії. Ці прилади випускаються на ВАТ “Промприлад” (м. Івано-Франківськ) і відповідають по своєму технічному рівню кращим світовим аналогам (табл. 10.4).

Таблиця 10.4 – Основні технічні дані турбінних лічильників газу

Найменування параметрів	Значення параметрів
	ЛГ-80, ЛГ-К-80-Ех	ЛГ-100, ЛГ-К-100-Ех	ЛГ-150, ЛГ-К-150-Ех	ЛГ-200, ЛГ-К-200-Ех
1 Номінальна витрата. куб.м/год.	100	160	160	250	400	650	1000	1600
2 Максимальна витрата. куб.м/год	160	250	250	400	650	1000	1600	2500
3 Мінімальна витрата. куб.м/год	16	12.5	125	20	32	50	80	125
4 Поріг чутливості.%, не більше (діапазон вимірювання)	1,5 (1 : 67)
5 Максим, робочий надлишк тиск. МПа	0.63..,10.0
6 Границі допустимої відносної похибки, % Qmin <= 0 < 0,2 Q max 0,2Q max <=Q <= Qmax	± 2,0 ± 1,0
7 Кількість розрядів відлікового механізму	8	9
8 Діаметр умовного проходу, мм	80	100	150	200
9 Вихідний сигнал (типу "сухий контакт") для ЛГ-К-Ех. імп./куб м.	1;10	1
10 Частота вихідного часточно –імпульсного сигналу, Гц	0.19812…3.9624	1.09375…35,0	2,8…87.5	0,70…21,8750
11 Умови експлуатації: температура, °С відносна вологість до. %	мінус 60 — плюс 60 95
12 Габаритні розміри, мм:	240x 250…341х 251…366.	300х 269…368x 261 . 394..	450х 322…438x 285…463	600x 384…510x 319…534..
13 Маса. кг	20..39	28..49	50...100	70...170

Для вимірювання кількості рідини при малих витратах використовуються лічильники з тангеційними турбінками. В цих приладах турбінка з лопастями встановлена на вертикальній осі. Потік рідини тангенційно підводиться до турбінки і надає їй обертового руху. Розрізняють одноструменеві і багатоструменеві лічильники. Рідина  в одноструменевих лічильниках (рис. 10.3, а) підводиться до прямого гладкого каналу на лопаті турбінки 1 одним струменем через фільтр 2.

В багатоструменевих лічильниках (рис. 10.3, б) корпус виконаний так, що в ньому є два ряди рівномірно розташованих по колу сопел. Розташування сопел зображено на рис. 10.3, в. Через нижній ряд сопел 2 рідина подається на турбінку 1, а через верхній ряд сопел 3 відводиться від камери обертання турбінки.

Дані лічильники мають діаметр умовного проходу 15…40 мм, верхню границю вимірювання 3…20 м3/год, класи точності 2…3. Їхній істотний недолік – залежність показів від в'язкості рідини.

Як приклад серійних тахометричних засобів вимірювання об’єму рідини, які випускаються на Україні,  наведемо квартирні крильчаті  лічильники холодної і гарячої питтєвої води типу КВ-1,5. Їх випустк здійснює Луцький приладобудівний завод. Ці лічильники призначені для вимірювання об’єму спожитої води з температурою до 40С (лічильники холодної води) і з температурою вище 40 до 90С (лічильники гарячої води) при тиску в магистралях до 1МПа. Вони розраховані на номінальні витрати 1,5м3/год при максимальних витратах 3 м3/год і монтуються на трубопроводах з умовним діаметром Dy=15мм. Границя основної допустимої похибки становить 5% в діапазоні (0,03…0,12)м3/год і 2% або 3% для діапазону (0,12…3)м3/год відповідно при обліку холодної і гарячої води.

При вимірюванні більших витрат холодної води в системах водопостачання при температурах (5…40)С і тиску не більше 1 МПа використовують лічильники холодної води крильчаті ВСКМ 5/20 і ВСКМ16/40. Перший із вказаних лічильників вимірює в діапазоні (0,05…5)м3/год, має чутливість не більше 0,02 м3/год і встановлюється на трубопроводах з умовним діаметром 20мм, а другий характеризується відповідно такими даними: (0,16…20)м3/год, 0,06м3/год і Dy=40мм. Ці лічильники також випускаються в Луцьку. Крім вказаних, значна кількість засобів обліку водопостачання  випускається різноманітними спільними підприємствами, наприклад, лічильники типу ZENNER (Ukraine) моделі ETW-U на номінальні витрати 1,5м3/год і умовний діаметр 15мм.

10.3 Витратоміри змінного перепаду тиску (дросельні)

Витратоміри змінного перепаду тиску базуються на вимірюванні перепаду тиску на звужуючому пристрої. Згідно рівняння Бернуллі, в стаціонарних, вільних від тертя потоках, сума кінетичної і потенціальної енергії середовища, а також втрат тиску вздовж потоку - постійна величина.

Переваги даних приладів: простота, надійність, великий діапазон вимірювання, можливість повірки без  дорогих витратомірних метрологічних установок.

10.3.1 Теоретичні основи

При протіканні вимірюваного потоку через отвір звужуючого пристрою збільшується швидкість, а значить падає тиск. Перепад тиску на вході і виході  звужуючого пристрою залежить від швидкості потоку, тобто від його витрати.

На рис 10.4, а наведена ідеалізована картина потоку, який протікає в трубопроводі 1 через звужуючий пристрій 2, а також графіки розподілу тиску (рис. 10.4, б) і швидкості (рис. 10.4, в).

Трубопровід 1 має діаметр D, а діафрагма 2 характеризується вхідним отвором діаметром d. Суцільною лінією показано зміни тиску біля стінки труби, а штрихпунктирною – тиск на осі труби. P – це втрата тиску на вихроутворення в мертвих зонах і на тертя.

Для січень А-А і В-В згідно з рівнянням Бернуллі:

, (10.4)

де р1’,V1 – тиск і швидкість потоку в перерізі А-А;

p2’,V2 – аналогічні параметри потоку в перерізі В-В;

22/2) - втрата енергії на тертя (тут буквою  позначений коефіцієнт тертя).

Згідно з рівнянням неперервності струменя:

S11= S22; (10.5)

де S1 і S2 - площі поперечного січення потоку в площинах А-А і В-В.

Позначимо

S0/S1=d2/D2=m     і     S2/S0=, (10.6)

де m - модуль звужуючого пристрою;

 - коефіцієнт звуження стуменя.

Розв’язуючи спільно (10.4)…(10.6) отримуємо:

Поправка на розширення вимірюваного середовища  у вигляді множника  вводиться в рівняння (10.11) витрати газу і парів і враховує зміну їх густини при протіканні через звужуючий пристрій.

10.3.2 Звужуючі пристрої у витратомірах змінного перепаду тиску

В дросельних витратомірах використовуються різні типи звужуючих пристроїв, схеми яких подані на рис. 10.5.

Крім діафрагми (рис.10.5, а) застосовуються стандартні сопла (рис. 10.5, б), сопла Вентурі (рис. 10.5, в), а також труби Вентурі (рис. 10.5, г). Простота конструктивного виконання діафрагми і значно менша їх вартість обумовлюють переважне їх використання. Для всіх типів звужуючих пристроїв з збільшенням їх модуля m зменшується втрата тиску. При одному  і тому ж m втрата тиску в діафрагмі більша, ніж в інших звужуючих пристроях, однак коефіцієнт витрати для діафрагми менший, ніж коефіцієнт витрати для сопла при рівних перепадах тиску. Тому втрата тиску при використанні діафрагми або сопла практично одна і та ж.

У сопл Вентурі втрата тиску значно менша, завдяки наявності дифузора на виході.

Для вимірювання витрати при малих числах Рейнольдса може бути використаний принцип змінного перепаду тиску з застосуванням спеціальних звужуючих пристроїв, таких як діафрагми з конічним входом (рис. 10.6, а), циліндричні сопла (рис. 10.6, б), сопла "чверть кола" (рис. 10.6, в), подвійні діафрагми (рис. 10.6, г).

Похибки, які виникають, при вимірюванні витрати методом змінного перепаду тиску, залежать від: завихрення потоку, зміна аксіального розподілу пофіля швидкостей (профіль епюри швидкостей зменшується), притуплення гострої комки і її забруднення, а також від точності вимірювання всіх параметрів, які входять в формулу (10.11). Детальний розрахунок цієї похибки наводиться в [ ] і розглядаються особливості практичного застосування цього методу вимірювання витрати.

10.3.3 Капілярні витратоміри

Для вимірювання малих витрат застосовують також капілярні трубки. При l/d50 (l - довжина, d - діаметр трубки) має місце ламінарний рух, а втрати тиску визначаються в’язкісним тертям. Згідно з законом Пуазейля об'ємна витрата визначається з виразу:

 (10.12)

де  - динамічна в’язкість;

р1 і р2 – тиск вимірюваного середовища до і після капіляра

Діапазон вимірювання цього типу витратомірами становить від 1 г/год до 2000 кг/год, клас точності - від 0.5 до 2.

10.4 Витратоміри постійного перепаду тиску (обтікання)

На тіло, яке знаходиться всередині потоку (поплавок, поршень, клапан, кулька), діє сила із сторони потоку, яка при збільшенні витрати збільшується і переміщує тіло. В результаті цього переміщення площа поперечного перерізу потоку зростає, а сила зменшується і знову настає рівновага. Протидіючою силою є вага тіла, яке переміщується або протидіюча пружина. Вихідним сигналом витратоміра служить переміщення тіла обтікання.

На рис. 10.7 наведені принципові схеми первинних перетворювачів даних витратомірів.

У відповідості із схемою 10.7, а в конічній трубці 1 розміщений поплавок 2, при підніманні якого внаслідок збільшення витрати потоку збільшується площа прохідного кільця між поплавком і стінкою конічної трубки, що приводить до зменшення сили, яка створюється потоком і діє на поплавок.

Аналогічно збільшується кільцеве січення між конічним клапаном 2 і циліндричним сідлом 1 (рис. 10.7, б). В схемі рис. 10.7, в при підніманні поршня 1 збільшується площа вихідного бокового отвору 3 в стінці циліндру 2.

Схеми найбільш широко розповсюджених витратомірів обтікання зображені на рис. 10.8.

У витратомірах обтікання (ротаметрах) із скляною конічною трубкою
(рис. 10.8, а), призначених для вимірювання витрати газів або прозорих рідин, шкала 4 нанесена безпосередньо на зовнішню поверхню скла. Вказівником служить верхня горизонтальна площина поплавка 2. На верхньому патрубку знаходиться спеціальний обмежувач ходу поплавка 3.

Для вимірювання витрати непрозорих рідин (рис. 10.8, б) застосовують циліндричну скляну трубку 3 і циліндричний поплавок 1 з отвором посередині, через який проходить нерухомий стиржень 2 конічного січення. При переміщенні вздовж трубки 1 поплавок обертається, а кільцевий змінний отвір для потоку створюється між поплавком і стиржнем 2.

В поршневому витратомірі (рис. 10.8, в) маса поршня 2 з важками 1 і штока з осердям 3 зрівноважується перепадом тиску до і після вихідного прямокутного отвору 6 в боковій стінці циліндру. Осердя 3 з м'якої сталі переміщується всередині немагнітної трубки, на якій встановлена індукційна котушка 4. Чим більша витрата речовини, тим вище піднімається поршень і привідкривається прохідне січення в боковій стінці. Тиск за отвором 6 через канал 5 передається в верхню частину поршня. Перепад тиску на отворі і на поршні однаковий. Цей перепад створює підіймальну силу поршня, яка зрівноважується вагою рухомої системи. Змінюючи вагу рухомої системи при допомозі змінних важків 1, змінюють границю вимірювання.

Клас точності даних приладів рівний 2.5.

10.5 Витратоміри змінного рівня

Принцип дії витратомірів змінного рівня базується на тому, що висота рівня рідини в посудині  залежить від витрати цієї рідини, яка неперервно подається в посудину і одночасно виливається з неї через нижнійй або боковий отвір.

Схеми витратомірів змінного рівня подані на рис. 10.9.

У витратомірі змінного рівня з зануреним отвором (рис. 10.9, а) вимірюваний потік подається в посудину 3 через патрубок 4. На дні посудини встановлена діафрагма 1, яка є отвором для витікання. Рівень в посудині визначається рівнемірним склом 2. Для захищення потоку від забруднення і заспокоєння потоку рідини всередині посудини встановлені перетинки 5. Об'ємна витрата Q речовини густиною , яка витікає через діафрагму січенням S0 визначається виразом:

, (10.13)

де  - коефіцієнт витрати;

Н – висота рівня рідини в посудині 3.

Витратомір з щілинним отвором витікання (рис. 10.9, б) складається з посудини 1, з патрубком 4, в яку через вхідний патрубок 2 подається вимірювана рідина. Всередині посудини розміщена перетинка з профільованою зливною щілиною 5, через яку здійснюється витікання рідини з лівої частини посудини в праву з вихідним патрубком 8. Для вимірювання рівня H встановлена п'єзометрична трубка 3, через яку неперервно продувається повітря, яке пройшло систему підготовки газу 6. Тиск повітря в трубці 3, який вимірюється дифманометром 7, служить мірою рівня і однозначно характеризує витрату рідини.

10.6 Електромагнітні витратоміри

Принцип дії даних витратомірів базується на законі електромагнітної індукції, згідно з яким в провіднику, що пересікає магінітні силові лінії, індукується ЕРС, пропорційна швидкості руху провідника. Якщо використовувати в якості провідника потік електропровідної рідини, яка тече між полюсами магніту, і виміряти наведену в ній ЕРС, то можна визначити швидкість потоку або об'ємну витрату рідини. Схема електромагнітного витратоміра показана на рис. 10.10.

Між полюсами магніту, перпендикулярно напряму магнітних силових ліній, розташовується відрізок металевої немагнітної труби 3, яка встановлюється між фланцями трубопроводу з вимірюваним потоком. Внутрішня поверхня труби 3 покрита електроізоляційним матеріалом. В площині, перпендикулярній магнітним силовим лініям, діаметрально протилежно встановлені в стінці труби два електроди 1 і 2, які під'єднані до вимірювального приладу 4 (мілівольтметра або потенціометра). ЕРС, яка індукується в постійному магнітному полі, становить

 (10.14)

де В – магнітна індукція;

  - середня швидкість потоку рідини;

D –внутрішній діаметр трубопровода;

 Q – об'ємна витрата рідини.

При В=const вимірювана ЕРС лінійно залежить від витрати. Ці витратоміри можуть використовуватись для рідин, які мають електропровідність не менше 10-5 – 10-6 См/м. Діапазон вимірювання 1…2500 м3/год. Класи точності приладів 1.0…2.5.

1. Об одном орфографическом поветрии
2. зуба для того чтобы подтвердить его вывих и опровергнуть фрактуру корня
3. экономики и менеджмента КУРСОВАЯ РАБОТА по предмету рын
4. Наполеон и Южная Америка хроника возможного побега
5. Катастрофы - налог на прогресс
6. Алгоритмы преобразования ключей
7. Вариант ~7 Выполнил- студент гр
8. Модуль 1 Професійні хвороби Змістовий модуль 3 Захворювання зумовлені дією хімічних факторів
9. Антикризисная маркетинговая компания
10. Кинэды античности
11.  Возникновение педагогики как науки
12. 2075 Аннотация Чума уничтожила практически все население Земли лишь граждане Островной Республ
13. 7 декабря 2013 г. Я опять достал свое старое к сожалению никого не интересующее из политиков письмо но не
14. Терапия депрессивных расстройств в общемедицинской практике
15. тема состоящая из атомного ядра несущего элементарный положительный электрический заряд и электрона нес
16. 16th of My 2014. The bsic objective of the conference ~ to bring together reserchers scientists for corporte scientific discussion bout the ongoing chnges in economics nd mngement occurring throug
17. Понятие и виды договора перевозки грузов
18. Женский образ в рассказе АИ Куприна «Олеся»
19. практикум Министерство образования и науки Российской Федерации Государственное образ
20. ПЕТЕРБУРГСКИЙ ГОСУДАРСТВЕННЫЙ УНИВЕРСИТЕТ ТЕЛЕКОММУНИКАЦИЙ им

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе