Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Виконала
Студентка 3 курсу 3 групи
Починок Юстина Ігорівна
Задача 1
До Полтавської обласної ради від Миргородської районної ради надійшли матеріали про створення курорту місцевого значення лікувального профілю, в діяльності якого плануються до використання лікувальні властивості мінеральних вод.
Рішенням облради створено курорт місцевого значення „Миргородські лікувальні води” та затверджено проект організації його території.
Заступник прокурора Полтавської області оскаржив до суду рішення облради як незаконне, прийняте з порушенням передбаченого чинним законодавством порядку створення курортів.
Визначити види правовідносин, які виникли.
Який порядок створення курортів місцевого значення передбачений чинним законодавстом? В чому полягають особливості правового режиму курортів місцевого значення?
Надати правову оцінку позицій облради та заступника прокурора області.
Вирішити справу.
У даній задачі виникли управлінські, природоресурсові правовідносини.
Порядок утворення курортних і лікувально-оздоровчих зон в загальних рисах визначений в законодавстві. Підставою для оголошення територій такими зонами є виявлення на них природних лікувальних ресурсів або факторів шляхом проведення комплексних медико-біологічних, кліматологічних, геолого-гідрологічних, курортологічних та інших дослідницьких робіт, а також визначення можливості їх використання для організації профілактики, лікування, оздоровлення населення.
Визначені за результатами геолого-розвідувальних робіт експлуатаційні запаси родовищ лікувальних підземних мінеральних вод, лікувальних грязей та інших корисних копалин, що належать до природних лікувальних ресурсів, затверджуються та вносяться до Державного фонду родовищ корисних копалин України і передаються для використання за призначенням відповідно до законодавства України.
У процесі таких досліджень визначаються зовнішні межі територій, що вимагають особливої охорони і виділення їх в окрему категорію земель. Віднесення таких територій до земель оздоровчого призначення здійснюється відповідно до Земельного кодексу України, згідно з яким віднесення земель до відповідних категорій і переведення їх з однієї категорії до іншої провадиться органами, які приймають рішення про надання цих земель у користування, а в інших випадках — органами, що затверджують проекти землеустрою і приймають рішення про створення об'єктів оздоровчого призначення.
До таких органів належать:
— Верховна Рада України — для місцевостей, що мають природні курортні та лікувальні фактори загальнодержавного значення України;
— Верховна Рада Автономної Республіки Крим — для місцевостей в межах території республіки, за винятком місцевостей загальнодержавного значення;
— обласні ради — для місцевостей, що мають природні курортні і лікувальні фактори місцевого значення та які розташовані в межах територій відповідних рад, за винятком місцевостей загальнодержавного значення.
Оголошення земель оздоровчого призначення курортними і лікувально-оздоровчими зонами відповідно до ст. 62 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» здійснюється Верховною Радою України і Верховною Радою Автономної Республіки Крим.
Підставою для прийняття рішення про оголошення природної території курортом є наявність на ній природних лікувальних ресурсів і необхідної інфраструктури для їх експлуатації та лікування людей. Клопотання про оголошення природних територій курортними мають містити: обгрунтування необхідності оголошення природних територій курортними; характеристику природних лікувальних ресурсів, їх лікувальних факторів; кліматичних, інженерно-геологічних та інших умов, сприятливих для лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань; інших цінностей природних територій, що пропонуються для оголошення курортними; відомості про місцезнаходження, розміри, характер використання та про власників і користувачів природних територій;
відповідний картографічний матеріал.
Клопотання про оголошення природних територій курортними у місячний термін розглядаються спеціально уповноваженим центральним чи місцевим органом виконавчої влади з питань діяльності курортів. У разі схвалення клопотання вказані органи погоджують ці клопотання з власниками чи користувачами земельних ділянок та забезпечують розроблення проектів оголошення природних територій курортними. Такі проекти підлягають державній екологічній та санітарно-гігієнічній експертизам, які проводяться відповідно до законів України «Про державну екологічну експертизу» і «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».
Рішення про оголошення природних територій курортними територіями державного значення приймає Верховна Рада України за поданням Кабінету Міністрів України, а місцевого значення — Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради за поданням відповідно Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних. Київської та Севастопольської міських адміністрацій. До^аких територій місцевого значення належать території, що мають/загальнопоширені природні лікувальні ресурси. Це ресурси, які зустрічаються в різних регіонах України, мають значні запаси та придатні для використання з метою лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань.
НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ:
від 25 серпня 2004 р. N 1094
ПОРЯДОК
розроблення проектів землеустрою з організації та
встановлення меж територій природно-заповідного
фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого,
рекреаційного та історико-культурного призначення
1. Цей Порядок визначає механізм розроблення проектів
землеустрою з організації та встановлення меж територій
природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого,
рекреаційного та історико-культурного призначення (далі - проект
землеустрою).
2. Проект землеустрою розробляється на підставі:
рішення сільської, селищної, міської ради, обласної,
районної, Київської або Севастопольської міської
держадміністрації, до повноважень якої належить надання у
користування або передача у власність земельних ділянок;
договору, укладеного між землевласником, землекористувачем та
розробником проекту землеустрою;
судового рішення.
3. Розробником проекту землеустрою може бути фізична або
юридична особа, яка має ліцензію на проведення робіт із
землеустрою відповідно до закону (далі - розробник).
4. Замовником проекту землеустрою може бути сільська,
селищна, міська рада, обласна, районна, Київська або
Севастопольська міська держадміністрація, землевласник або
землекористувач, інша особа відповідно до закону.
У разі прийняття судом рішення про розроблення проекту
землеустрою його замовником є фізична або юридична особа, на
користь якої прийнято рішення.
5. Проект землеустрою розробляється відповідно до завдання,
затвердженого замовником, яке є невід'ємною частиною договору про
розроблення проекту землеустрою.
До договору замовник додає вихідну документацію, необхідну
для розроблення проекту.
Договір про розроблення проекту землеустрою складається
відповідно до типового договору, який затверджується Кабінетом
Міністрів України.
6. Розроблення проекту землеустрою передбачає проведення
підготовчих робіт, що включають:
1) вивчення та аналіз:
обґрунтування необхідності створення або оголошення території
природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого,
рекреаційного та історико-культурного призначення;
планово-картографічних матеріалів з визначенням обсягів
польових та камеральних робіт з їх оновлення, земельно-облікової
документації, матеріалів відведення земель в межах відповідної
території природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного,
оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;
містобудівної документації;
проектної документації з питань охорони навколишнього
природного середовища, збереження об'єктів культурної спадщини;
іншої документації, необхідної для розроблення проекту
землеустрою;
2) визначення режиму території, у тому числі охоронних
зобов'язань та обмежень на використання земельної ділянки.
7. У проекті землеустрою визначається:
функціональна організація території природно-заповідного
фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та
історико-культурного призначення;
місце розташування і розміри земельних ділянок, їх власники
та землекористувачі, у тому числі орендарі;
режим використання та охорони території природно-заповідного
фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого (округи
і зони санітарної (гірничо-санітарні) охорони), рекреаційного та
історико-культурного (охоронні зони) призначення;
межі земельних ділянок, включених до складу територій
природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого,
рекреаційного та історико-культурного призначення, щодо
використання яких встановлено обмеження (обтяження), у розрізі
землевласників та землекористувачів;
розмір охоронної зони.
8. Проект землеустрою погоджується з власниками і
користувачами суміжних земельних ділянок, а також земельних
ділянок, які включаються до території природно-заповідного фонду,
іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та
історико-культурного призначення без їх вилучення, органом
земельних ресурсів, природоохоронним органом,
санітарно-епідеміологічною службою, органом містобудування і
архітектури та охорони культурної спадщини.
9. Проект землеустрою складається з:
1) завдання на виконання робіт;
2) пояснювальної записки, в якій зазначається:
коротка характеристика території;
режим використання земель у межах території
природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого,
рекреаційного та історико-культурного призначення, в тому числі
земельних ділянок, щодо використання яких встановлено обмеження
(обтяження);
погодження меж із власниками і користувачами суміжних
земельних ділянок;
короткий опис виконаних робіт;
склад земель за угіддями, власниками і користувачами
земельних ділянок;
3) графічних матеріалів:
план території у масштабі, який дає змогу відобразити усі
елементи проекту - зовнішню межу, номери межових знаків, міри
ліній, назви власників і користувачів суміжних земельних ділянок;
межі та площі земель, які включаються до території без їх
вилучення;
креслення перенесення меж земельної ділянки в натуру
(на місцевість) та межі земельних ділянок, щодо використання яких
встановлено обмеження (обтяження);
4) матеріалів погодження та затвердження проекту:
акт польового обстеження і погодження меж;
висновки про погодження проекту;
рішення про затвердження проекту землеустрою та встановлення
обмежень (обтяжень) щодо використання земельних ділянок.
10. Погоджений проект землеустрою підлягає державній
експертизі відповідно до законодавства.
Після одержання позитивного висновку державної експертизи
проект землеустрою розглядається та затверджується сільською,
селищною, міською радою, обласною, районною, Київською або
Севастопольською міською держадміністрацією чи в установленому
порядку подається іншим органам, до повноважень яких належить
надання у користування або передача у власність земельних ділянок.
Земельний кодекс України
Верховна Рада України; Кодекс України, Кодекс, Закон від 25.10.2001 № 2768-III
Землі оздоровчого призначення
Стаття 47. Визначення земель оздоровчого призначення
До земель оздоровчого призначення належать землі, що мають природні лікувальні властивості, які використовуються або можуть використовуватися для профілактики захворювань і лікування людей.
Стаття 48. Обмеження діяльності на землях оздоровчого призначення
1. На землях оздоровчого призначення забороняється діяльність, яка суперечить їх цільовому призначенню або може негативно вплинути на природні лікувальні властивості цих земель.
2. На територіях лікувально-оздоровчих місцевостей і курортів встановлюються округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони.
3. У межах округу санітарної (гірничо-санітарної) охорони забороняються передача земельних ділянок у власність і надання у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам для діяльності, несумісної з охороною природних лікувальних властивостей і відпочинком населення.
Стаття 49. Використання земель оздоровчого призначення
1. Землі оздоровчого призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
2. Порядок використання земель оздоровчого призначення визначається законом.
ЗУ Про курорти
Верховна Рада України; Закон від 05.10.2000 № 2026-III
Стаття 4. Види курортів
За характером природних лікувальних ресурсів курорти України
поділяються на курорти державного та місцевого значення.
До курортів державного значення належать природні території,
що мають особливо цінні та унікальні природні лікувальні ресурси і
використовуються з метою лікування, медичної реабілітації та
профілактики захворювань.
До курортів місцевого значення належать природні території,
що мають загальнопоширені природні лікувальні ресурси і
використовуються з метою лікування, медичної реабілітації та
профілактики захворювань.
Стаття 5. Медичний профіль (спеціалізація) курортів
Медичний профіль (спеціалізація) курортів визначається з
урахуванням властивостей природних лікувальних ресурсів.
За своєю спеціалізацією курорти поділяються на курорти
загального призначення та спеціалізовані курорти для лікування
конкретних захворювань.
Медичний профіль (спеціалізація) курортів установлюється
центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування
державної політики у сфері охорони здоров'я.
Стаття 6. Природні лікувальні ресурси
До природних лікувальних ресурсів належать мінеральні і
термальні води, лікувальні грязі та озокерит, ропа лиманів та
озер, морська вода, природні об'єкти і комплекси із сприятливими
для лікування кліматичними умовами, придатні для використання з
метою лікування, медичної реабілітації та профілактики
захворювань.
СТВОРЕННЯ ТА РОЗВИТОК КУРОРТІВ
Стаття 7. Підстава для створення курорту
Підставою для прийняття рішення про оголошення природної
території курортною є наявність на ній природних лікувальних
ресурсів, необхідної інфраструктури для їх експлуатації та
організації лікування людей.
Стаття 8. Клопотання про оголошення природних територій курортними
Підготовку та подання клопотань про оголошення природних
територій курортними можуть здійснювати центральні та місцеві
органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування або інші
заінтересовані підприємства, установи, організації та громадяни.
Клопотання про оголошення природних територій курортними
мають містити обгрунтування необхідності оголошення природних
територій курортними; характеристику природних лікувальних
ресурсів, їх лікувальних факторів, кліматичних,
інженерно-геологічних та інших умов, сприятливих для лікування,
медичної реабілітації та профілактики захворювань, інших цінностей
природних територій, що пропонуються для оголошення; відомості про
місцезнаходження, розміри, характер використання та про власників
і користувачів природних територій, а також відповідний
картографічний матеріал.
Клопотання про оголошення природних територій курортними
подаються до відповідних органів виконавчої влади, уповноважених
цим Законом здійснювати їх попередній розгляд.
Стаття 9. Розгляд клопотань про оголошення природних територій курортними
Клопотання про оголошення природних територій курортними у
місячний термін розглядається центральним органом виконавчої
влади, що реалізує державну політику у сфері курортів, з
урахуванням пропозицій Верховної Ради Автономної Республіки Крим,
обласних, Київської та Севастопольської міських рад.
У разі схвалення клопотання центральний орган виконавчої
влади, що реалізує державну політику у сфері курортів, погоджує це
клопотання з власниками чи користувачами земельних ділянок.
На підставі результатів погодження клопотань центральний
орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері
курортів, забезпечує розроблення проектів оголошення природних
територій курортними.
{ Стаття 9 в редакції Закону N 5460-VI ( 5460-17 ) від
16.10.2012 }
Стаття 10. Експертиза проектів оголошення природних територій курортними
Проекти оголошення природних територій курортними підлягають
державній екологічній та санітарно-гігієнічній експертизам, які
проводяться відповідно до законів України "Про державну екологічну
експертизу" ( 45/95-ВР ) і "Про забезпечення санітарного та
епідемічного благополуччя населення" ( 4004-12 ).
Стаття 11. Прийняття рішень про оголошення природних територій курортними
У разі позитивного висновку державної екологічної та
санітарно-гігієнічної експертиз щодо проектів оголошення природних
територій курортними матеріали передаються центральним органом
виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері курортів:
{ Абзац перший частини першої статті 11 в редакції Закону
N 5460-VI ( 5460-17 ) від 16.10.2012 }
щодо курортів державного значення - до центрального органу
виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у
зазначеній сфері, для внесення в установленому порядку на розгляд
Кабінету Міністрів України; { Абзац другий частини першої статті
11 в редакції Закону N 5460-VI ( 5460-17 ) від 16.10.2012 }
щодо курортів місцевого значення - місцевими органами
виконавчої влади відповідно до Ради міністрів Автономної
Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських
державних адміністрацій. { Абзац третій частини першої статті 11
із змінами, внесеними згідно із Законом N 5460-VI ( 5460-17 ) від
16.10.2012 }
Рішення про оголошення природних територій курортними
територіями державного значення приймає Верховна Рада України за
поданням Кабінету Міністрів України.
Рішення про оголошення природних територій курортними
територіями місцевого значення приймають Верховна Рада Автономної
Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради
за поданням відповідно Ради міністрів Автономної Республіки Крим,
обласних, Київської та Севастопольської міських державних
адміністрацій.
Стаття 43. Відповідальність за порушення законодавства про курорти
Особи, винні у порушенні вимог законодавства про курорти,
несуть цивільно-правову, адміністративну або кримінальну
відповідальність відповідно до законів України.