Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

1 Місцеві фінанси виконують наступні функції- розподільчу; контрольну; стимулюючу.html

Работа добавлена на сайт samzan.net:


1

До пит. 1

Місцеві фінанси виконують наступні функції: розподільчу; контрольну; стимулюючу.

Розподільча функція місцевих фінансів знаходить свій прояв у порядку формування доходів і видатків місцевих бюджетів, цільових фондів органів місцевого самоврядування, за допомогою яких проходить складний процес забезпечення їх фінансовими ресурсами, необхідними для виконання покладених на місцеве самоврядування функцій і завдань. Кошти, які акумулюються в місцевих бюджетах і цільових фондах, розподіляються і використовуються на задоволення різноманітних місцевих потреб. Крім того, через систему міжбюджетних відносин фінансові ресурси, акумульовані на обласному і районному рівні, перерозподіляються між окремими адміністративно-територіальними одиницями з метою проведення фінансового вирівнювання.

У ринкових умовах господарювання місцеві фінанси функціонують як вартісний інструмент формування, розподілу і використання грошових фондів місцевого та індивідуального призначення й контролю за цими процесами. Це досягається шляхом розподілу вартості валового внутрішнього продукту на конкретні види грошових коштів, які направляються на задоволення конкретних потреб регіонів в економічному і соціальному розвитку. Задоволення потреб регіонів здійснюється на стадії первинного та вторинного розподілу вартості валового внутрішнього продукту.

Контрольна функція місцевих фінансів реалізується, зокрема, в діяльності органів місцевого самоврядування при складанні проектів місцевих бюджетів, їх розгляді і затвердженні, а також виконанні і складанні звіту про виконання місцевих бюджетів. Сфера дії контрольної функції не обмежується місцевими бюджетами, а включає інші фонди грошових коштів та загалом усі фінансові ресурси, які знаходяться в розпорядженні місцевого самоврядування. Контрольна функція місцевих фінансів спрямована на забезпечення передбачених пропорцій розподілу і перерозподілу фінансових ресурсів, їх цільове і економне використання.

Стимулююча функція місцевих фінансів полягає у створенні таких умов, за яких органи місцевого самоврядування стають безпосередньо зацікавленими у збільшенні обсягів доходів бюджетів, додатковому залученні надходжень, як загальнодержавних, так і місцевих податків і зборів, пошуку альтернативних доходів, ефективному використанні фінансових ресурсів, які поступають у їх розпорядження. Реальним втіленням стимулюючої функції є діючий порядок формування власних доходів місцевих бюджетів, заохочення перевиконання запланованих показників надходжень загальнодержавних податків і зборів, самостійність у використанні додатково залучених коштів та ін.

До пит. 2

Сутність місцевих фінансів як економічної категорії та зміст їх функцій проявляються у складі місцевих фінансових інститутів, до яких належать:

  1.  місцеві бюджети,
  2.  місцеві податки і збори,
  3.  цільові фонди органів місцевого самоврядування,
  4.  місцеві позики та комунальний кредит,
  5.  об’єкти комунальної власності.

Центральне місце у системі місцевих фінансів займають місцеві бюджети, яких сьогодні є понад 12 тисяч. Згідно з Бюджетним кодексом України, місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування. Бюджети місцевого самоврядування – бюджети територіальних громад сіл, їх об’єднань, селищ, міст (у тому числі районів у містах).

У місцевих бюджетах протягом останніх років зосереджується приблизно третина бюджетних ресурсів країни, за їх рахунок проводиться задоволення потреб населення відповідних територіальних формувань. У доходи місцевих бюджетів надходять кошти з державного бюджету у вигляді дотацій і субвенцій, які призначені для фінансування делегованих повноважень органів місцевого самоврядування і проведення фінансового вирівнювання.

Частина доходів місцевих бюджетів обов’язково формується за рахунок місцевих податків і зборів, перелік яких визначений у чинному законодавстві і нині включає два місцеві податки (податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та єдиний податок) і 3 місцевих зборів (збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності, збір за місця для паркування транспортних засобів та туристичний збір).

Органи місцевого самоврядування мають самостійні права на запровадження місцевих податків і зборів, встановлення розмірів ставок і надання пільг окремим категоріям платників. Місцеві ради обов’язково установлюють податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, єдиний податок та збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності.

Ще одним місцевим фінансовим інститутом є цільові фонди органів місцевого самоврядування, практика функціонування яких в Україні є досить суперечливою. Це пояснюється тим, що у законодавчих актах, які ознаменували відродження місцевого самоврядування (1990-1992 рр.) було передбачено право органів місцевого самоврядування утворювати і використовувати позабюджетні фонди. Проте у наступні роки (з 1995 р.) відбувалося поступове згортання сфери їх функціонування шляхом включення до відповідних бюджетів. Сьогодні, згідно з Бюджетним кодексом України, створення позабюджетних фондів органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та іншими бюджетними установами не допускається.

Найбільш: поширеною формою залучення фінансових ресурсів органами місцевого самоврядування є випуск місцевих позик. У закордонних країнах практика місцевих запозичень досить поширена, а облігації органів місцевої влади користуються попитом і довірою у населення, держава всебічно сприяє цьому. Місцеві позики за кордоном є самостійним і повноцінним інститутом місцевих фінансів. В Україні випуск місцевих позик поки що не є систематичним і трапляється епізодично. Діяльність місцевих рад у сфері місцевих запозичень значного поширення не набула з багатьох об’єктивних і суб’єктивних причин. Але починаючи з 2003 р. можна говорити про позитивну тенденцію відновлення практики випуску облігацій місцевих позик.

Комунальний кредит як сукупність економічних відносин, що виникають між органами місцевого самоврядування, з одного боку, та фізичними та юридичними особами - з другого, при яких місцеве самоврядування виступає частіше за все позичальником, рідше - кредитором. Чинним законодавством передбачено можливість створення місцевими радами комунальних банків та інших фінансово-кредитних установ. Проте серед більш ніж 180 банків України немає жодного, утвореного за участю органів місцевого самоврядування.

В розпорядженні органів місцевого самоврядування перебуває багато об’єктів, на які виникає право комунальної власності, зокрема це рухоме і нерухоме майно, земля, природні ресурси, підприємства, установи та організації, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров’я, науки, соціального обслуговування тощо. Більшість цих об’єктів (головним чином соціально-культурного призначення) утримується за рахунок коштів місцевих бюджетів, окремі об’єкти (комунального і житлового господарства) отримують дотації з бюджетів. Суб’єкти господарювання комунальної форми власності є платниками як загальнодержавних, так і місцевих податків і зборів, тобто вони наповнюють дохідну частину місцевих бюджетів.

До складу фінансових ресурсів органів місцевого самоврядування входять:

  1.  доходи місцевих бюджетів;
  2.  кошти цільових фондів;
  3.  фінансові ресурси підприємств комунальної власності;
  4.  благодійні, спонсорські внески, пожертвування;
  5.  інші ресурси згідно з законодавством.

Вирішальне значення для забезпечення матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування мають доходи місцевих бюджетів, оскільки об'єкти комунальної та спільної власності переважно належать до невиробничої сфери, є неприбутковими і перебувають на повному або частковому утриманні місцевих бюджетів.

До альтернативних доходів органів місцевого самоврядування відносяться позабюджетні цільові та валютні фонди і місцеві позики. На даний час органи місцевого самоврядування позбавлені права створення позабюджетних цільових і валютних фондів через численні порушення у формуванні позабюджетних фондів.

Місцеві позики досі не набули в Україні значного поширення через неврегульованість правових та організаційних процедур їх розміщення і обігу, нерозвинутість інфраструктури фондового ринку, відсутність вільних коштів у підприємницьких структур і населення, недовіру до державних цінних паперів, а також відсутність реальної і мобільної до конвертації у грошові засоби застави для муніципальних цінних паперів та невизначеність механізмів повернення вкладених населенням коштів у випадках фінансової неспроможності органів, які випустили дані позики.

Земля та інші види природних ресурсів, які знаходяться на території місцевого самоврядування, лише номінальне входять до складу їх матеріальної та фінансової бази, адже вони не включені до переліку об’єктів, щодо яких виникає право комунальної власності. Більше того, невизначеність правових відносин стосовно володіння землею та іншими природними ресурсами не дає підстави для розгляду даних об’єктів як важливої умови функціонування органів місцевого самоврядування на засадах фінансової незалежності.

У зв’язку з цим надзвичайної актуальності набуває проблема самостійності місцевих бюджетів як визначальної складової фінансової незалежності місцевого самоврядування.

До пит. 3

На стадії складання проектів місцевих бюджетів:

  1.  органи державної влади визначають особливості складання розрахунків до проектів бюджетів на наступний бюджетний період;
  2.  місцеві державні адміністрації та виконавчі органи місцевих рад подають загальнодержавним органам необхідну інформацію для проведення розрахунків обсягів міжбюджетних трансфертів та інших показників;
  3.  місцеві фінансові органи розробляють і доводять до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції з підготовки бюджетних запитів;
  4.  головні розпорядники бюджетних коштів організують розроблення бюджетних запитів для подання місцевим фінансовим органам;
  5.  місцеві фінансові органи проводять аналіз бюджетного запиту, приймають рішення про включення бюджетного запиту до пропозиції проекту місцевого бюджету;
  6.  виконавчі органи рад, державні адміністрації подають фінансовим органам пропозиції щодо показників проектів відповідних бюджетів;
  7.  Міністерство фінансів України доводить місцевим державним адміністраціям та виконавчим органам рад розрахунки прогнозних обсягів міжбюджетних трансфертів, методику їх визначення та інші показники, а також пропозиції щодо форми проекту рішення про місцевий бюджет;
  8.  у тижневий термін після ухвалення закону про Державний бюджет України в другому читанні Кабінет Міністрів України доводить місцевим державним адміністраціям та виконавчим органам рад положення та показники міжбюджетних відносин;
  9.  місцеві державні адміністрації та виконавчі органи рад готують проекти рішень про місцеві бюджети.

Проект рішення про місцевий бюджет включає:

  1.  пояснювальну записку до проекту рішення, яка повинна містити:
  2.   інформацію про соціально-економічний стан адміністративно-територіальної одиниці і прогноз її розвитку на наступний бюджетний період;
  3.   оцінку надходжень доходів, з урахуванням втрат доходів у результаті наданих відповідною радою податкових пільг;
  4.   пояснення до основних положень проекту рішення про місцевий бюджет;
  5.   обґрунтування особливостей міжбюджетних взаємовідносин;
  6.   інформацію щодо погашення боргу Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, обсягів та умов запозичень;
  7.  прогноз показників місцевого бюджету за основними видами доходів, видатків та фінансування на наступні три бюджетні періоди;
  8.  проект показників зведеного бюджету району, міста з районним поділом, міста, що об’єднує бюджети села, селища, міста районного значення;
  9.  показники видатків, необхідні на наступні бюджетні періоди для завершення проектів, що враховані в бюджеті, за умови, якщо реалізація проекту триває більше одного бюджетного періоду;
  10.  перелік інвестиційних програм на наступний бюджетний період та на наступні три бюджетні періоди;
  11.  інформацію про хід виконання відповідного бюджету у поточному бюджетному періоді;
  12.  пояснення головних розпорядників бюджетних коштів до проекту відповідного бюджету;
  13.  інші матеріали, обсяг і форму яких визначає Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцева державна адміністрація чи виконавчий орган відповідної ради.

Рішення про місцевий бюджет визначає:

  1.  загальну суму доходів і видатків (з розподілом на загальний та спеціальний фонди), а також з розподілом видатків на поточні і капітальні;
  2.  граничний обсяг річного дефіциту (профіциту) місцевого бюджету в наступному бюджетному періоді і боргу Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування на кінець наступного бюджетного періоду; повноваження щодо надання гарантій Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, а також розміри цих гарантій;
  3.  бюджетні призначення головним розпорядникам коштів за бюджетною класифікацією;
  4.  доходи бюджету за бюджетною класифікацією;
  5.  бюджетні призначення міжбюджетних трансфертів;
  6.  додаткові положення, що регламентують процес виконання бюджету.

Затвердження місцевих бюджетів: бюджет Автономної Республіки Крим, обласні і районні бюджети, міські (міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення) бюджети на наступний бюджетний період затверджуються рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної обласної, районної чи міської ради не пізніше ніжу двотижневий термін після офіційного опублікування закону про Державний бюджет України.

Міські (міст районного значення) бюджети, районні у містах (якщо такі створено), селищні та сільські бюджети на наступний бюджетний період затверджуються відповідно рішеннями міської, районної в місті, селищної або сільської ради не пізніше ніж у двотижневий термін після затвердження районного чи міського (міст Києва і Севастополя, міста республіканського Автономної Республіки Крим чи міста обласного значення) бюджету.

Якщо до початку нового бюджетного періоду не прийнято відповідне рішення про місцевий бюджет, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи рад мають право здійснювати витрати з місцевого бюджет) на цілі, які визначені у рішенні про місцевий бюджет на попередній бюджетний період. При цьому щомісячні видатки не можуть перевищувати 1/12 обсягу видатків, визначених рішенням ради про бюджет на попередній бюджетний період. До прийняття рішення про місцевий бюджет на поточний бюджетний період здійснювати капітальні видатки забороняється.

Виконання відповідних місцевих бюджетів забезпечують Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад або міські, селищні чи сільські голови (у випадках відсутності виконавчих органів).

Місцеві фінансові органи здійснюють загальну організацію та управління виконанням відповідного місцевого бюджету, координують діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету.

Казначейське обслуговування місцевих бюджетів здійснюється територіальними органами Державної казначейської служби України.

Місцевий бюджет виконується за розписом, який затверджується керівником місцевого фінансового органу.

Місцевий фінансовий орган у процесі виконання місцевого бюджету за доходами здійснює прогнозування та аналіз доходів відповідного бюджету.

Податки, збори та інші доходи місцевого бюджету зараховуються безпосередньо на рахунок відповідного бюджету, відкритий у територіальному органі Державної казначейської служби України, і не можуть акумулюватися на рахунках органів стягнення.

Податки, збори та інші доходи визнаються зарахованими в доход місцевого бюджету з моменту зарахування на рахунок відповідного бюджету, відкритий у територіальному органі Державної казначейської служби України.

Виконання місцевого бюджету за видатками передбачає: встановлення бюджетних асигнувань розпорядникам  бюджетних коштів на основі затвердженого бюджетного розпису; затвердження кошторисів розпорядникам бюджетних коштів; взяття бюджетних зобов’язань; отримання товарів, робіт та послуг; здійснення платежів; використання товарів, робіт та послуг на виконання бюджетних програм.

Після введення в дію закону про Державний бюджет України органам державної влади заборонено приймати рішення, що призводять до виникнення нових бюджетних зобов’язань місцевих бюджетів, не забезпечених бюджетними асигнуваннями.

Переваги казначейської системи виконання місцевих бюджетів:

  1.  безризикове зберігання коштів на рахунках державного казначейства;
  2.  оперативність у процесі перерахування коштів між бюджетами різних рівнів;
  3.  можливість у будь-який момент отримати необхідну інформацію про стан надходження та витрачання бюджетних коштів;
  4.  дотримання фінансової дисципліни у використанні бюджетних коштів;
  5.  дієва система попереднього контролю за витрачанням бюджетних коштів;
  6.  забезпечення єдиних вимог щодо ведення бухгалтерського обліку та складання звітності виконання бюджетів.

Періодичність, структура та терміни подання звітності про виконання місцевих бюджетів визначаються Державною казначейською службою України.

Територіальні органи Державної казначейської служби України складають та подають місцевим фінансовим органам баланси, звіти про виконання місцевих бюджетів та інші фінансові звіти. Крім того, зведені показники звітів одночасно подаються відповідно Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам місцевих державних адміністрацій та виконавчих органів рад.

Органи стягнення надають місцевим фінансовим органам звіти про фактичні надходження податків і зборів.

Квартальний та річний звіти про виконання місцевого бюджету подаються до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, до відповідної ради Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою державною адміністрацією, виконавчим органом ради у двомісячний строк після завершення бюджетного періоду. Перевірка звіту здійснюється Рахунковою палатою Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи комісією з питань бюджету ради, після чого проходить затвердження звіту про виконання бюджету або приймається інше рішення з цього приводу.




1. Академічні вчені не створюють якоїсь нової літературної мови а беруть за основу українську народну насичу
2. повышение толерантности к этанолу угасание защитного рвотного рефлекса утрата контроля над колич
3. тема картинизобращення квітів і колосківКолосголова всьомуз нього хлібТри картини Білокур ЦарКолос
4. Реферат Операции при ЯБЖ и двенадцатиперстной кишки- резекция желудка стволовая и селективная ваготомия
5. Проектная деятельность по обществознанию в 5 классе- Личностью не рождаются личностью становятся
6. Тема 2- Акции 1 общая характеристика акций 2 определение доходности 3 Определение рыночной стоимости акци
7. Банківська система
8. Тема 4 Філософія доби Нового часу План Особливості розвитку філософії Нового часу Емпіризм Ф
9. НА ТЕМУ- Проект газопровода УренгойСургут Выполнил- студент группы Н.
10. Контрольная семестровая работа по экономике Вариант 2 1
11. Контрольная работа по педагогике для студентов первого курса заочного отделения факта ин
12. Лекція 1 Основні поняття теорії множин
13. 2012 учебный год Директор школыН
14. Эмоции функции и особенности их проявлени
15. инфекционное заболевание лёгких.html
16. . Почему вы должны думать о вашем времени Время ~ это жизнь
17. Періодизація розвитку міжнародного бізнесу- комерційна ера, ера експансій, ера концесій
18. Тема 18 Законность правопорядок и общественный порядок Понятие и основные принципы законности; Гара
19. Основные учения о сущности конституции
20. Дипломная работа- Подготовка к печати подарочно-коллекционного издания с декоративным оформлением.html