Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

Тема 8 Товарознавча характеристика САНІТАРНОТЕХНІЧНОГО УСТАТКУВАННЯ ТА УСТАНОВЧОЇ АРМАТУРИ План В

Работа добавлена на сайт samzan.net: 2015-07-05

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 18.5.2024

PAGE  25

ЛЕКЦІЯ. Тема № 8.

Товарознавча характеристика САНІТАРНО-ТЕХНІЧНОГО УСТАТКУВАННЯ ТА УСТАНОВЧОЇ АРМАТУРИ

План

Вступ

1. Санітарно-технічні вироби і обладнання для ванних кімнат

2. Санітарно-технічне обладнання для кухонь

3. Санітарно-технічне обладнання для туалетних кімнат

4. Установна арматура для санітарно-технічних виробів

Ключові слова: санітарно-технічні вироби, арматура, ванни, гідромасажні ванни, міні-басейни, комерційні басейни, умивальники, раковини, кронштейни, унітази, біде, бачки змивні, крани, крани водозабірні, крани змішувальні, водонагрівачі.

Вступ

До санітарно-технічних відносяться вироби і арматура, що застосовуються для обладнання кухонь, ванних кімнат, санвузлів, а також – облаштування і ремонту водопровідних, каналізаційних та опалювальних систем.

За технологією виробництва і матеріалами санітарно-технічні вироби поділяють на керамічні, азбоцементні, скловолокнисті, металеві і полімерні; а за призначенням – для ванних кімнат, кухонь, туалетних кімнат (рис.8.1).

З урахуванням умов експлуатації до санітарно-технічних виробів висуваються підвищені вимоги стійкості їх до дії агресивних хімічних середовищ, водо- і термостійкості. Крім того, в ієрархії споживчих переваг санітарно-технічних виробів важливе місце посідають також естетичні властивості (форма, колір, розміри, дизайн).

З керамічних виробів основними є фаянсові, напівфарфорові і фарфорові. Фарфорові та напівфарфорові вироби дорожчі ніж  фаянсові, вони відрізняються від них більшою технічною стійкістю, механічною міцністю, меншим водопоглинанням і вищим показником білості (не менше 60%).

Питання 1

Санітарно-технічне обладнання для ваних кімнат включає ванни, умивальники, душові кабіни, кронштейни, вбудовані деталі та ін.

Ванни звичайні бувають керамічними, чавунними, стальними і пластмасовими. Застосовують їх при облаштуванні ванних кімнат у житлових приміщеннях і закладах (готелях, рекреаційних, лікувальних). У комплекті з ними випускають переливи, випуски з пробкою і ланцюжком, сифони, ніжки та інші деталі.

Ванни керамічні бувають з фаянсу, фарфору, напівфарфору і виробляються методом пластичного пресування (рис. 8.2). В залежності від розмірів і форм їх поділяють на три види – звичайні, сидячі і ножні (табл. 1).

Таблиця 1

Типорозміри керамічних ванн

Тип ванни

Розміри, мм (один)

Довжина

Ширина

Висота

Звичайні

1000-1900

800

460

Сидячі

850

750

450

Ножні (для душових кабін)

600

350

250

При виготовленні ванн з кераміки використовується сучасна технологія виробництва металокераміки, яка забезпечує величезні конкурентні переваги перед сантехнікою з інших матеріалів. Керамічні ванни мають високий ступінь надійності й довговічності, відмінний естетичний вид, можливість оснащення їх додатковими функціональними можливостями. Вони відрізняються особливою міцністю, як зовнішнього шару, так і внутрішньої структури стінових конструкцій. Їх поверхня відмінно піддається чищенню спеціальними засобами, не жовтіє, не тьмяніє і не втрачає свого товарного вигляду. Керамічні ванни мають широку колірну гаму (рис. 8.2 і 8.5), вони стійкі до фотодеструкції, дуже екологічні. Вони мають особливі антибактеріальні властивості, які досягаються за рахунок використання високоякісних матеріалів та ідеально рівної і гладкої поверхні, на якій відсутні “ніші” для розвитку патогенної мікрофлори. Через це керамічні ванни є найбільш безпечними для здоров’я виробами, серед тих, які призначені для організації водних процедур.

Керамічні ванни представлені у великій різноманітності. Це можуть бути класичні ванни прямокутної форми і зразки з зовсім фантастичними вигнутими формами. Також можна замовити виготовлення керамічної ванни по індивідуальному проекту (рис. 8.2 і 8.5).

Ванни чавунні і сталеві (покриті білими чи кольоровими емалями),  характеризуються високою водостійкістю, добрими гігієнічними властивостями, вони є достатньо міцними та ударостійкими, однак мають різну теплопровідність (чавунні – меншу порівняно зі сталевими) та об’ємну масу.

Пластмасові ванни виробляють з акрилу – міцного і термостійкого полімерного матеріалу, який має однорідну структуру по всій товщині. До переваг акрилу належить його “теплота”: від гарячої води він вмить нагрівається, і порівняно з чавунними акрилові ванни ще краще зберігають tº води. Акрилові ванни не мають емалі, тому не вбирають бруду, з часом не темніють і не покриваються плямами. Навіть подряпини на них не будуть помітні, оскільки колір йде крізь усю товщину (зазвичай 4–5 мм). Проте в акрилу є істотний недолік, обумовлений самою його природою. Він є поєднанням двох пластмас (твердої і м’якої) – завдяки цьому отримуємо одночасно і жорсткий, і гнучкий виріб. Тому днище акрилової ванни треба зміцнювати знизу, оскільки само по собі воно недостатньо міцне і буде прогинатися під вагою споживача. Найчастіше для цього використовують алюмінієвий каркас на гвинтових ніжках із регульованою висотою. В деяких випадках для збільшення міцності на дно такої ванни наносять шар поліефірного пластику і спеціальну смолу.

Асортимент акрилових ванн відзначається надзвичайною різноманітністю форм, конструкцій (встроені полички, ручки, сидіння, піддони і т. ін.) фасонів (конфігурацій), способів встановлення, кольорів тощо (рис. 8.7).

Сучасний асортимент ванн бурхливо розвивається у напрямку урізноманітнення конструкцій, оздоблення, форм (фасонів), оснащення додатковими аксесуарами, а також – поєднання різних матеріалів: метал-кераміка, пластик-кераміка, і, навіть, кераміка-скло (рис. 8.8).

 

Гідромасажні ванни (джакузі) – це вироби гігієнічно-профілактичного, призначення, створені для комфортного відпочинку і прийняття водних процедур, тобто виконують крім  основної і функцію фізіотерапевтичну: масаж, лікування, термотерапія. Гідромасаж – це вплив на тіло людини струменю води, змішаного з повітрям. У гідромасажних ванн струмінь води і повітря подається через спеціальні отвори-форсунки, кількість і розташування яких залежить від виду гідромасажної системи. Цілющий вплив виникає через механічну дію гідромасажних струменів і вплив води, в тому числі температурний. Для лікувального гідромасажу в медичних установах рекомендована температура води становить +37°C. Температура води повинна бути постійною для створення теплового ефекту, задля стимулювання обміну речовин. Ще ефективнішим вважається масаж повітряними кульками (т. зв. “перлинові” ванни).

Корисність гідромасажу:

  •  сприяє поліпшенню кровообігу, циркуляції лімфи, газообміну в крові, впливає на підшкірно-жировий шар шляхом поліпшення обміну речовин, що у свою чергу допомагає в боротьбі з целюлітом;
  •  сприяє поліпшенню обміну речовин, тому його застосовують при профілактиці і лікуванні варикозного розширення вен;
  •  покращує роботу і стан м’язів та суглобів, тому рекомендується приймати гідромасажні ванни при ударах і переломах;
  •  добре впливає на стан шкіри, очищаючи її та поліпшуючи роботу сальних і потових залоз, активує її кровообіг, поліпшуючи тим самим живлення шкіри і її стан, зовнішній вигляд;
  •  оскільки в шкірі знаходиться величезна кількість нервових закінчень, то гідромасаж активно впливає на нервову систему (заспокійливо або збудливо), тобто, він розслабляє і заспокоює, допомагає організму долати щоденні стреси, навантаження, має загальнозміцнюючу дію на організм.

Гідромасажні ванни варто прийняти після занять спортом, фізичних навантажень, і природньо, до приймання їжі.

Протипоказання (!!!). Прийом гідромасажних ванн забороняється для дітей, вагітних жінок і після рясного прийому їжі, а так само не рекомендується людям, які мають проблеми з серцем.

Термін “джакузі” у багатьох споживачів асоціюється з розкішшю, комфортом і задоволенням. Зручні у використанні, гідромасажні ванни мають усі необхідні і популярні на сьогодні функції (гідромасаж, аеромасаж та інші). За бажанням споживача їх комплектують спеціальними системами повітряного масажу з попереднім нагрівом води, захистом від включення “на сухо”, сенсорним чи кнопковим управлінням з індикатором стану, температури, рівня води, хромованими заглушками для зливного і переливного отворів, системою автоматичного заповнення водою,  поворотними форсунками, пристроями для масажу спини, системи дезінфекції та осушування, термостат з електронним управлінням, самоспускним трубопроводом і насосом, що дозволяє повністю позбутися води тощо (рис. 8.9).

Міні-басейни (портативні басейни) з гідромасажем для сімейного користування. Розміри від 2220×2220×2220 мм, об’єм 513-1580 л, розраховані на 2-6 осіб. Установка складається з гідромасажу, аеромасажу і аромотерапії. Випускають в комплекті з сімерс-фільтром (пристрій для зливання рідини із басейну і поверненням через систему очищення), озонатором, гідронасосом, повітряним компресором тощо (рис. 8.10).

Комерційні басейни встановлюють в спеціальних приміщеннях і на відкритому повітрі. Вони мають досить великий об’єм, підключаються до водогону і каналізації стаціонарно. Мають систему, яка страхує від переливання, і потужну систему фільтрації та низку інших забезпечуючих систем (рис. 8.11).

Умивальник – це чаша, зроблена з тих самих матеріалів, що і ванни, внизу якої є отвір для стікання води. На бортах або панелі є отвір для кранів, змішувачів і, як правило, заглиблення для мила. Форма умивальників може бути різноманітною: прямокутною, кутовою, напівкруглою, овальною, фасонною (рис. 8.12). Розміри – від крихітних (всього 275 мм від стіни), до габаритних – 510 мм і більше. Їх встановлюють на кронштейнах, гвинтах, шафках, п’єдесталах. Крім класичного білого виконання можна вибрати вироби різного забарвлення.

 

Випускають моделі з увігнутим переднім краєм для дітей й інвалідів, а також вироби, що є гібридом умивальника і туалетного столика. Зарубіжні фірми і деякі вітчизняні випускають багатий вибір моделей умивальників та аксесуарів з широкою гамою кольорів (рис. 8.13).

 

Душова кабіна – це обгороджене і певним чином обладнане місце для прийняття душу з найрізноманітнішим екстер’єром і набором функцій. Незважаючи на те, що у душових кабінах не можна лежати через те, що їх конструкція має вертикальну будову, вони надають набагато більше можливостей для прийняття різних оздоровчих процедур . За спос обом розташування уздовж с тін прийнято поділяти на кутові та прямокутні (хоча треба зазначити, що форми кабін є дуже різними – симетричними та асиметричними).  Переважно роз міри душових кабін варіюють у межах від 70×80 см до 90×90 см, є також 100×100 см, 80×120 см тощо.

Таким чином, будь-яка душова кабіна займає площу майже удвічі меншу, ніж ванна, тому вона практично незамінна в маленьких ванних кімнатах. Звичайно, у ванни є свої переваги, але власник скромної квартири оцінить компактність душової кабіни, поряд з якою в малень кій ванній кімнаті пом істяться, наприклад, пральна машина, умивальник, дзеркало тощо. Між іншим, при користуванні душем витрачають приблизно у 5 разів менше води порівняно з ванною. До того ж душ більш гігієнічний, ніж ванна, адже мило і бруд постійно змиваються проточною водою.

Підвищена комфортність. У сучасних кабінах передбачена установка (за бажанням замовника) звичайного душу або душової панелі (бувають як звичайні, так і з форсунками для гідромасажу). В душовій кабіні можна встановити, наприклад, телефон із гучним зв’язком або радіо. Не є проблемою вмонтувати телевізор, DVD-плеєр, розпилювач ароматичних речовин, вентилятор чи підсвічування. Спеціальні світильники можуть підсвічувати душову кабіну зверху або збоку, залежно від розташування. Зняти втому ніг допоможе пристрій для гідромасажу стоп, цілком виправданим буде встановлення пристрою, що забезпечує автодезінфекцію в душовій кабіні.

Функціональність. Сучасна душова кабіна здатна замінити собою не лише ванну, а може поєднувати функції турецької лазні, масажного і терапевтичного салонів. Душові гідромасажні кабіни з паровою (турецькою) лазнею зроблять те, що не під силу жодним тренажерним залам. Результати перевершують усі очікування – це відпочинок, профілактика і лікування багатьох недуг, чудовий настрій, бадьорість і підвищена працездатність. Душові кабіни економлять місце, виглядають стильно і красиво, вони пропонують без ліч додаткових опцій, які недоступні ванні.

На ринку представлено безліч моделей душових кабін, гідромасажних стійок, міні-басейнів, душових шторок, душових стійок таких відомих виробників, як “Wisdom”, “Аpollo”, “Aqua mate”, “Luyisi Oporto”, “Golf”, “Wisemaker”. Різноманітність форм, кольорів і розмірів цих моделей дає змогу підібрати душову кабіну відповідно до вимог і можливостей споживача.

Види душових кабін: відкриті (душові куточки) і закриті (бокси).

Душовий куточок – це найбільш простий і недорогий варіант, він економить не лише гроші, а й простір ванної кімнати. Якщо немає бажання споруджувати борт і підводити по трубах водостік, обов’язково слід придбати піддон. Змішувач, шторки, піддон – ось три необхідні складові душового куточка. Душові куточки бувають напівкруглими та квадратними, вони позбавлені однієї або двох стінок душової, роль якої відіграє стіна ванної кімнати, до якої кріплять куточок. Навіть найменший піддон для душу (квадратні – від 80×80 см) зі шторкою не обмежують рухів під час купання так, як закрита кабіна цього ж розміру. Крім того, умивальник і унітаз можна розмістити на меншій відстані від душового піддона, ніж від кабіни. Стандартна глибина душового піддона –  15–16 см, але наявні і більш глибокі моделі (21–28 см), деякі з них – з місцем для сидіння. У деяких випадках краще не використовувати душові піддони, а робити душовий куточок із похилою підлогою. Для того, щоб встановити зливник (фахівці називають його трапом), спочатку треба зробити заглиблення у підлозі. Плитку укладають з невеликим ухилом до зливального отвору – це запобігатиме утворенню калюж і застоюванню води на підлозі душової кабіни.

Душова кабіна (бокс) – це цілісна конструкція, обладнана вбудованим піддоном і змішувачем, стінки та дверцята якої виконані з пластику або скла. Вона поміщається навіть у маленьких ванних кімнатах, де зазвичай і розвернутися ніде. Якщо ванна обов’язково впиратиметься в унітаз або умивальник, то кабіна займе удвічі менше корисної площі. Душовий бокс – це своєрідна комбінація гідромасажної ванни й душової кабіни. Він буває напівкруглим, круглим, квадратним і прямокутним. Душова кабіна коштує дорожче і потребує більше місця, ніж піддон. Якщо замість квадратної обрати популярну останнім часом п’ятикутну чи напівкруглу кабіну, то можна зекономити трохи місця. Але при цьому слід пам’ятати, що не усі кабіни такого типу є однаково  зручними. Моделі зі зрізаним кутом (п’ятикутні), чи зі злегка заокругленим краєм є місткішими, ніж кабіни у вигляді сектора круга. Здоровань перед придбанням маленької кабінки повинен перевірити, чи почуватиметься у ній достатньо вільно після закривання дверцят.

Є також комбіновані системи – душ і ванна «два в одному»: душову кабіну встановлюють безпосередньо на ванну. Такі системи достатньо дорогі, зате мають усі переваги душової кабіни і звичайної ванни. Є кілька видів таких систем: кабіну для душу встановлюють на краю ванни, посеред неї (відділяють стулкою) або ж накривають усю ванну.

Дверцята і стінки душових кабін (рис. 8.15). Усі без винятку виробники душових кабін велику увагу приділяють дверцятам кабіни, вірніше, їхньому облаштуванню, що залежить від місця установлення і форми піддона. За статистикою, в будинку, де живе сім’я з чотирьох осіб, дверцята душу відкривають і закривають на день приблизно 8 разів. Тому, встановлюючи у себе в квартирі душову кабіну, треба серйозно підійти до вибору дверцят. У прямокутній кабіні з кутовим входом двері від кута розсуваються вздовж стінок. Те ж саме відбувається, якщо кабіна напівкругла. Двостулкові двері можуть складатись як усередину, так і назовні, або просто від’їжджати на роликах у будь-який бік. Є і складніші конструкції, наприклад, тристулкові двері – дві стулки складаються гармошкою і на роликах з’їжджають на третю. Що ж стосується перегородок для установлення у ваннах, то чотиристулкові розсуваються в боки від центру, панелі три-, дво- й одностулкових ширм складаються і відкриваються назовні.

Двері душових кабін бувають двох видів –  зі скла і полістиролу.

Душові кабіни з дверима із полістиролу коштують дешевше. Полістирол стійкий до пошкоджень, однак згодом втрачає зовнішній вигляд і покривається розводами.

При виробництві душових кабін не обійтися без дверей, перегородок та інших архітектурних конструкцій зі скла. Найкраще для цього підходить загартоване скло. На ньому не залишається подряпин, воно дуже міцне, його легко мити. Звичайне скло не відповідає вимогам міцності і безпеки. Тому, попередньо виконавши необхідні операції – вирізи для кріплення фурнітури, свердління отворів, обробку кромки (шліфування, полірування), його піддають температурній обробці у спеціальній печі. Після термообробки міцність скла зростає в 5–7 разів, а розбившись, таке скло розсипається на дрібні уламки з тупими краями, які є безпечними для людини.

Звичне прозоре скло не завжди забезпечує потрібний вигляд конструкції, іноді слід візуально розділити простір. Тому виробники пропонують ще й такі види скла:

- тоноване (сіре, бронзове, блакитне, зелене). Колір його з часом не змінюється, тому що фарбовані речовини містяться в самій масі скла, на ньому не позначається часте миття і йому не страшні подряпини;

- матоване хімічним травленням. Поверхню скла (воно може бути як звичайне, так і тоноване) піддають спеціальній хімічній обробці, в результаті чого вона набуває особливих властивостей – не залишаються відбитки пальців, бруд легко видаляється;

- матоване піскоструменем (як правило, для надання довговічності і рівномірності поверхні його покривають спеціальним лаком);

- стемаліт – перед загартуванням на скло наносять фарбу, яка у процесі загартування впікається в скляну масу і стає з нею єдиним цілим. У результаті маємо кольорове скло з матовим ефектом, а за бажанням можна підібрати скляні душові кабіни з вакуумним напилюванням, декоративною плівкою або шовкографією.

Душові кабіни зі скляними дверима є довговічнішими, вони можуть бути різного кольору, що пожвавить дизайн інтер’єру. Та й доглядати за скляними дверима простіше, ніж за дверима з полістиролу.

Піддони душових кабін бувають 5 типів:

- чавунні емальовані (їх тепер практично не виготовляють);

- металеві (сталеві) емальовані;

- керамічні (фаянсові);

- акрилові;

- піддони зі штучного мармуру.

Чавунні та металеві емальовані піддони достатньо міцні й надійні, але мають і недоліки: шум від струменю води і нетривалий термін експлуатації, оскільки будь-яка емаль поступово роз’їдається, вбираючи бруд та іржу.

Перевагою керамічних піддонів є їхня стійкість і масивність, але вони, як і будь-який фаянс, є крихкими і можуть розбитися.

Піддони зі штучного каменю є одними з найдовговічніших і найміцніших, проте вони дорогі.

Досить популярними є акрилові піддони.

Переваги і недоліки акрилу (аналогічні ваннам): його «теплота»: від гарячої води він вмить нагрівається. Акриловий піддон без емалі, тому він не вбирає бруду, з часом не темніє і не покривається плямами. Навіть подряпини на ньому не будуть помітні, оскільки його колір йде крізь усю товщину (зазвичай 4–5 мм). Істотний недолік, обумовлений самою його природою – він є поєднанням двох пластмас (твердої і м’якої) – завдяки цьому отримуємо одночасно жорсткий і гнучкий виріб. Тому акриловий піддон треба зміцнювати знизу, оскільки сам по собі він недостатньо міцний і буде прогинатися під вагою. Найчастіше для цього використовують алюмінієвий каркас на гвинтових ніжках із регульованою висотою.

Необхідні споживчі властивості піддона:

- повинен витримувати чималу вагу (до 120 кг), не прогинаючись;

- не повинен бути абсолютно гладким, інакше легко можна посковзнутися (зазвичай поверхня піддона рельєфна). Тип рельєфу не відіграє особливої ролі – хрестики, промені, «пухирці», головне – повинен бути рівномірно розподілений по усій площі піддона;

- необхідна зливна конструкція, адже через неї відводитиметься вода;

- за формою і розмірами має бути і компактним, і містким, щоб усередині кабіни не було тісно.

Кронштейни – це косинці із забарвленою або емальованою поверхнею, що виготовляються відливанням з сталі або чавуна. Поверхня їх повинна бути рівною, гладкою, без раковин, напливів і заусенець. За величиною вони бувають трьох типів А-42, А-35 і Б, розміром, відповідно, 420, 350 і 250 мм, висотою 250 мм.

Вбудовані аксесуари – це вироби невеликого розміру, що застосовуються у ванних кімнатах, кухнях та інших приміщеннях при облицюваннях поверхонь полив’яними облицьовувальними плитками. До них відносяться мильниці, полички, підставки для склянок і зубних щіток, гачки для одягу, вішалки для рушників, бра та ін. Виготовляють їх методом лиття з фаянсової маси і покривають глазур’ю. Водопоглинання їх біля 14 %. Ці вироби виготовляють також з пластичної маси та металу. За розмірами (в мм) вони повинні бути кратними облицьовувальним плиткам: 150×150, 150×75, 150×300 і т. д.

Питання 2

Санітарно-технічне обладнання для кухонь включає раковини і мийки для миття (посуду, фруктів, овочів).

Раковина це глибока чаша зі штуцером внизу для витікання води і спинкою. Виготовляють раковини з неіржавіючої сталі і чавуна (а тепер з бронзи і латуні !!! – “під старовину”).

Мийки застосовують для миття посуду, овочів, фруктів тощо. У порівнянні з раковинами вони мають ще глибшу і ширшу чашу з випускним отвором в дні з пробкою і зі спинкою. Внутрішній бік чаші покривають білою емаллю, зовнішній – фарбою. Для підвищених естетичних властивостей раковини і мийки покривають нікелем або хромом.

Виготовляють мийки із сталі та чавунні, з одним або двома відділеннями і перегородкою між ними (рис. 8.4.). Розміри мийок на одне відділення, мм: довжина 750, ширина 455, глибина чаші 147, висота спинки 170; на два відділення, відповідно, 800; 1000; 460; 600; 196 і 250. Мийки на два відділення випускають двох моделей – великі і малі. Вони повинні узгоджуватися за розмірами з іншим обладнанням кухні, в тому числі і з меблями. У спинках мийок є отвори для кранів. Встановлюють мийки на кронштейнах або на двостулкових шафках, покритих білою емаллю. Випускають моделі мийок із спеціальним лотком для розморожування продуктів з убудованим зливом, зручним невеликим крилом для сушіння посуду.

Стальні мийки можуть мати зйомні спинки, а чавунні – цільновідлиті. Внутрішню поверхню чаші і лицьову частину спинки покривають білою емаллю, яка повинна бути термостійкою, міцною, рівною, без тріщин, напливів, здуття, відколів. Зовнішній бік чаші і внутрішній бік спинки забарвлюють масляною або емалевою чорною або кольоровою фарбою. За формою чаші мийки бувають прямокутними, напівкруглими, круглими, овальними і фасонними. Прямокутні випускають довжиною 500, 600 мм і шириною 400 мм.

Новим матеріалом, який використовується у виробництві мийок є теграніт. Це фірмова назва матеріалу, виготовленого на основі гранітної крихти і полімерного в’яжучого. Цей матеріал не деформусться при нагріванні до 270°С, витримує контраст холодної води і окропу, стійкий до дії агресивних рідких середовищ і абразивних матеріалів. Може бути забарвлений в різні кольори. Випускають мийки з передбаченим отвором для встановлення дозатора рідкого мила. За бажанням споживачів мийки можуть доукомплектовуватись пластиковим комплектом для розморожування і сушіння продуктів, металевим колландером (піддон з отворами для промивання і сушіння зелені та овочів). Багато фірм випускають мийки з фраграніту (композиції, що на 8 % складається з гранітної крихти, 20% – акрилового полімеру). Матеріал характеризується зносостійкістю, удароміцністю, жаростійкістю.

Питання 3

Санітарно-технічне обладнання для туалетних кімнат включає унітази, баки змивні, сидіння для унітазів та ін.

Унітази випускають фаянсовими або напівпорцеляновими, покритими глазур’ю. Більш якісними і довговічними є унітази із санітарної порцеляни. На відміну від фаянсу порцеляну обпалюють при температурі понад 1200°С протягом 20-22 годин. Вона виходить більш щільною і поглинає воду в 16-20 разів слабкіше, тому на глазурі ніколи не з’являються дрібні тріщини і шорсткі плями, що збирають бруд. Поверхня практично завжди залишиться гладкою. При нормальній експлуатації глазурь прослужить дуже довго. Деякі зарубіжні фірми використовують для унітазів сифлонове покриття, що помітно поліпшує споживчі властивості. Сифлон, що покриває внутрішню поверхню унітаза, утворює тонку водовідштовхувальну плівку, завдяки якій бруд на стінках не затримується. Така кераміка не відрізняється за зовнішнім виглядом. Визначити наявність захисного шару можна, простеживши за водою: на простій глазурі вона розтікається, а на сифлоні збирається краплями-кульками. Вони бувають двох видів – тарілчасті і мийкоподібні. Тарілчасті унітази випускають двох типів: з низькорозташованими змивними бачками і для безпосереднього з'єднання зі змивними бачками. За розмірами їх ділять на великі і малі (дитячі). Довжина великих унітазів 500, 700 мм, ширина 350, 380 і висота 373, 100 mm. У комплекті з унітазами постачають сидіння, змивні бачки, гумові манжети для з'єднання зі змивною трубкою.

У відомому асортименті унітазів є безліч спеціальних розробок. Наприклад, унітаз з поручнями, дуже зручний для людей літніх або з обмеженими можливостями руху.

Деякі зарубіжні фірми оснащують унітази дворежимною системою зливання, коли немає необхідності в "повноцінному" 4-літровому зливанні, вистачить і економічного, що витрачає всього 2,4 л води. Така система допомагає зберегти до 12500 л чистої води в рік, не докладаючи особливих зусиль і не порушуючи санітарних норм. В нових моделях унітазів використовують шумопоглинальну систему (коли струмінь йде знизу, а не згори або по спеціальній сіточці, по якій стікає вода, бачок наповняється практично безшумно).

Деякі види виробів показано на рис. 8.5.

Рис.8.5. Сантехнічні вироби для туалетів

118

Сидіння для унітазів виготовляють з пластичної маси (з кришками). Сидіння з пластичної маси мають гладку поверхню, приємний зовнішній вигляд, є водостійкими і легко миються.

Бачки змивні являють собою резервуар для накопичення води, необхідної для промивання унітазів. Вони бувають чавунними, фаянсовими і напівфарфоровими. Більш зручні в гігієнічному відношенні і стійкі до корозії керамічні бачки. За місцем розташування і з’єднання з унітазами їх поділяють на три види. Місткість бачків від 6 до 10 л. Високорозміщувані баки розміщають на висоті 1,8 м від підлоги і з’єднують з унітазом через зливну трубу. У житлових будинках застосовуються керамічні бачки останніх двох видів. Для наповнення водою і спуску її всередині бачка є спеціальний пристрій (ДСТУ БВ.2.7-55-96 (ГОСТ 21485-94). Будівельні матеріали. Бачки зливні і арматура до них. Загальні і технічні умови).

Біде – жіночий гігієнічний душ з фаянсу, напівпорцеляни і порцеляни. Випускають двох типів – І і II армований; розмірами -600х350х398 і 640х350х380. У комплект біде входять кран-змішувач, фонтанчик з наконечником у вигляді душової сітки, випуск, сифон, водопровідна підводка з кутовими вентилями, шайби і шурупи. Вся арматура повинна бути хромована.

Імпортні сантехнічні вироби повинні мати міжнародний стандарт і сертифікат відповідно до ДСТУ (у продавця повинні бути копії цих документів). При здійсненні купівлі повинен бути виданий номерний гарантійний талон, за яким буде здійснюватися обслуговування.

Усі предмети постачаються у фірмовій упаковці з маркуванням.

У комплект кожного виробу входить інструкція зі встановлення виробів на декількох європейських мовах, у тому числі і на російській, а також необхідні для встановлення кріпильні деталі (причому вони включені у загальну вартість). Моделі із сифлоновим покриттям мають голографічні наклейки і додаткову інструкцію російською мовою.

Питання 4

Арматура – це дрібні прилади і пристрої, що їх встановлюють на санітарно-технічному устаткуванні. Для обладнання ванних кімнат, а також кухонь з метою зручності користування виробами і апаратами застосовують арматуру різного призначення.

Установча арматура для ванних кімнат і кухонь. До неї відносять: засувки, ручки, вентилі, душеві трубки з сіткою, крани та ін. Виготовляють їх з чавуну, сталі, алюмінію, бронзи та інших кольорових металів і сплавів з використанням порцеляни і пластмас. Для надання приємного зовнішнього вигляду а також для захисту від корозії їх покривають нікелем, хромом або забарвлюють водостійкою фарбою.

Крани – це пристрої для регулювання подачі і перекриття води або газу. За принципом дії вони бувають пробковими і вентильними, за принципом приєднаннямуфтовими (більш поширені) і фланцевими. Перші приєднують за допомогою муфт, другі – фланців.

Пробкові крани складаються з корпуса з гніздом, в яке вставляється пробка. У пробці є наскрізний отвір, за допомогою якого, повертаючи пробку, регулюють подачу води. Пробка утримується і притискається до корпуса сальником або натяжною гайкою. Сальникові крани забезпечують велику герметичність і застосовуються для мережі, що знаходиться під великим тиском. Корпус такого крана виготовляють з металу.

Вентильні крани на відміну від пробкових, запорним елементом мають не пробку, а золотник. За призначенням вони бувають водозабірними, туалетними і змішувальними.

Туалетні крани відрізняються від водозабірних обробкою більш високої якості. Вони бувають з поворотом, без повороту і з нижньою подачею води. До них пред’являють підвищені вимоги щодо надійності і довговічності, тому сьогодні на зміну традиційним вентилям приходять кульові крани, в яких стік вставляється не зовні, а з середини корпуса, з нарізними з’єднаннями. Останнім часом з’являються багатофункціональні вироби, що поєднують у собі кульовий кран і регулятор потоку води, фільтр або зворотний клапан. У будь-який момент пристрій можна замінити простою зміною картриджа.

Крани водозабірні і туалетні надходять у продаж п’яти типів:

  •  водозабірний KB-15-1 латунний;
  •  КВ-15Д - латунний хромований, з порцеляновим маховичком;
  •  КВ-15СД – з направленим струменем, латунний, з гальванопокриттям з порцеляновим маховичком;
  •  КВ-15АД – з аератором, латунний, з порцеляновим маховичком і захисно-декоративним покриттям; туалетний.
  •  КТ-15Д – латунний, з гальванопокриттям, настінний.

Крани-змішувачі призначені для змішування холодної води з гарячою. Для продажу населенню в торгівлю надходять змішувачі багатьох різновидів.

Змішувальні крани більш різноманітні за влаштуванням, обробкою і комплектністю. Виготовляють їх із сплавів металів, наприклад, латунних, і покривають нікелем і хромом. Застосовують для змішування і випускання холодної та гарячої води. Вони мають два крани і один випуск (злив). Ці крани бувають з верхньою або нижньою камерою змішування, з нижнім або верхнім зливом. За виглядом душового пристрою розрізняють крани зі стаціонарною душовою трубкою і сіткою, з сіткою на гнучкому шланзі і комбіновані із стаціонарною душовою трубкою з сіткою і сіткою на гнучкому шланзі. Гнучкий шланг - гумова трубка, поверхня якої покрита металевим панциром, довжина його 500 мм. До водопровідної мережі шланг кріплять за допомогою штуцера і накидної гайки. Крани повинні мати гладку і рівну поверхню, без подряпин, вм'ятин, захисні покриття без напливів, пухирців, відскоків і злущення. Хід кранів повинен бути плавним, без заїдання і перекосів. Закриті і відкриті крани не повинні підтікати.

Випускають комбіновані змішувачі з довгою поворотною трубкою, що дозволяє приймати душ, обслуговувати ванну і умивальники. В даному випадку не потрібний сітчастий фільтр. Основні види змішувачів показані на рис. 8.6, 8.7, 8.8, 8.9.

Рис.8.6. Настінний змішувач для ванни, вертикальне встановлення призначене для обслуговування раковин, заповнення ванн^, душа.


Рис. 8.7. Комбінований змішувач, двовентильний, призначений для встановлення на вертикальну поверхню.

Рис.8.8. Настінний змішувач для ванн і умивальників. Встановлюється на вертикальну поверхню.

Рис.8.9. Настінний змішувач однорідний для ванн. Установлення на вертикальну поверхню.

Випускають змішувачі, виконані під старовину. Вони мають плавні плити, хрестоподібні ручки-перемикачі, душову насадку, схожу на слухавку. «Нутрощі» - керамічні. Потік і температура води регулюються легким поворотом ручок за або проти годинникової стрілки. Кераміка - матеріал міцний, але без підстрахування сітчастими фільтрами може стати непридатним. До речі, багато європейських фірм відмовляються ремонтувати кран, не знайшовши на трубах фільтр.

Змішувачі повинні надходити від підприємства-виробника в комплекті, до якого входять змішувач у зібраному вигляді і деталі, передбачені технічною документацією.


О.В. Шумський. Товари для благоустрою закладів ГРС. Тема №
8


Рис. 8.1
4. Сучасні душові кабіни

(куточки і бокси)

Рис. 8.13. Сучасні різновиди і фасони  умивальників

Рис. 8.15. Варіанти відкривання дверцят у душових куточках і душових боксах

Рис. 8.12. Умивальники для туалетних кімнат закладів ресторанного господарства

Рис. 8.11. Комерційні басейни: вигляд, система хлорування, фільтувальна система і загальна схема підключення всіх систем

Рис. 8.10. Сучасний асортимент домашніх (сіиейних) міні-басейнів

Рис. 8.9. Сучасний асортимент побутових гідромасажних ванн – джакузі, укомплектованих додатковими аксесуарами та пристроями

Рис. 8.8. Сучасний асортимент ванн, виконаних у креативному дизайні

Рис. 8.7. Асортимент акрилових ванн: звичайні і сидячі, кутові, пристінні, окремо встановлювані (Німеччина, Туреччина, Молдова).

Ціновий діапазон – від 1500 до 4620 грн.

Рис. 8.5. Ванни звичайні і сидячі, керамічні та комбіновані, виконані у креативному дизайні, Німеччина, Італія та Іспанія.

Рис. 8.4. Ванни сидячі, акрилові, виконані у креативному дизайні, Німеччина

Рис. 8.3. Ванна сталева, сидяча (встроєне сидіння), Іспанія Roca Contesa-Banaseo, 100×70 см, ціна – 71,00 €

Рис. 8.2. Ванни керамічні, звичайні Kerasan Spa, ціни 4.158.00 € та 8.369.00 €

Рис. 8.6. Сталева ванна, емальована, хромованими ручками, 160×75см, Іспанія, ТМ Roca Princess-N з

(зображення і визначення основних розмірів),

ціна – 165,30 €

Рис. 8.1. Загальна класифікація санітарно-технічного устаткування




1. Зона освоения и ее образ в американской и русской культурах
2. на тему Современные здоровьесберегающие технологии используемые в детском саду Подготовила- во
3. тематический факультет Заочное отделение
4. статья Автор составитель- Авдеева Елена Анатольевна учительлого
5. тема программной документации ЕСПД ~ набор государственных стандартов устанавливающих взаимоувязанные пр
6. а Линии магнитного поля
7. Статья- Верификация физической нереализуемости гравитационных сингулярностей
8. Тема лекції Перебудова в СРСР та Україні
9. тематических категориях царства животные
10. Характеристика программы SpeedCommnder
11. Предприятие моей мечты Прочитайте пожалуйста вопросы
12. Тема1теоритичні аспекти міжн фін менеджменту Ірозвиток мфм На початку 90х років 20 ст мфм виокремився в сам
13. Российский государственный профессиональнопедагогический университет Машиностроительный институт К
14. ТЕМА ОБРАЗОВАНИЯ В 1971 году Иван Иллих написал книгу названную
15. Аеромобільна рота в обороні.html
16. Социальные институты от лат
17. Дизайн-освіта майбутнього вчителя трудового навчанн
18. Дипломная работа- Підручникове забезпечення початкової школи
19. Статья 1. Основные понятия Для целей настоящего Устава используются следующие основные понятия Потребит
20. Исследование аварийности автомобилей принадлежащих УПАП1