Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Тема 8.
Визначення цілей як функція менеджменту
1.Суть, значення та класифікація цілей менеджменту.
2. Ієрархія цілей. Місія організації.
3. Послідовність етапів розробки та реалізація цілей менеджменту.
1.Суть, значення та класифікація цілей менеджменту.
Кожна організація орієнтує свою діяльність на майбутнє, прагне досягти певного ідеального стану. Праця членів організації визначається спектром цілей, які необхідно досягти. Без визначення цілей неможливо спланувати діяльність підприємства. Плани організації виступають як програми дій, що забезпечують досягнення поставлених цілей. Тобто плани по відношенню до цілей завжди є вторинними.
Ціль — опис майбутнього стану організації, відправний пункт при розробленні та прийнятті планів і управлінських рішень, засіб мо тивації працівників і контролю результатів діяльності колективу ор ганізації та кожного працівника зокрема.
Цілі відіграють самодостатню роль для прийняття рі шень: встановлюють коло проблем, з яких необхідно при ймати рішення, напрями розв'язання цих проблем — із кількох обирають таке вирішення, яке найоптимальніше забезпечує досягнення цілей. Цілі — це один із засобів мотивації працівників. Своєчасно доведені, обґрунтовані, реальні цілі здатні підвищити ефективність праці, а безцільове управління неспроможне захопити працівників. Цілі виконують важливу роль контрольного стандарту, з яким порівнюють досягнуті результати працівників і ко лективу загалом. Тому вони повинні бути реальними, зро зумілими, кількісно та якісно визначеними, розмежова ними у часі та просторі.
У сучасних умовах організації ставлять перед собою не лише економічну мету (одержання прибутку), а й соці альні, морально-етичні, організаційно-технічні, екологічні та інші цілі.
За спрямованістю цілі поділяють на зовнішні та внутрішні; за періодом досягнення — на довготермінові, середньо-термінові й короткотермінові; за масштабами — на глобаль ні і локальні (цей поділ залежить від рівня менеджменту, оскільки локальна мета під кутом зору керівників вищого рівня менеджменту може бути глобальною для керівників середнього чи низового рівнів); за ступенем верифікованості цілі — на кількісні і якісні; за змістом — на економічні, соціальні, технічні, морально-етичні, екологічні, організаційні тощо; за способом — на авторитарні і демократичні.
Для того щоб цілі органічно вписалися в механізм менеджменту організації, вони повинні відповідати певним усталеним вимогам щодо змісту і порядку розроблення. Цілі як інструмент управління повинні відповідати таким вимогам: реальність, зрозумілість, кількісна та якісна визначеність, вимірюваність, розмежованість.
Реальність цілей означає, що вони мають відповідати трудовому потенціалу співробітника або колективу, тобто не бути завищеними або заниженими.
Зрозумілість цілей зобов'язує їх чітко формулювати, дбати про сприйняття їх колективом і кожним працівни ком. Цілі колективу, як правило, потребують розчлену вання на чіткі завдання при доведенні до структурних підрозділів і окремих співробітників.
Кількісна та якісна визначеність цілей налаштовує на давати перевагу цілям, які можна виразити кількісно або оцінити якісно у взаємозв'язку з ефективністю праці людей.
Вимірюваність цілей передбачає можливість застосу вання інструментальних засобів кількісної або якісної їх верифікації.
Розмежованість цілей орієнтує на те, що кожен спів робітник або група повинні знати свою відповідальність та внесок, який вони можуть зробити в досягнення цілі під власну відповідальність. Розмежування цілей необхідне між окремими працівниками і групами та в часі, щоб пе редбачати строки їх досягнення.
За дотримання цих вимог ціль є важливим інструментом менеджменту.
2. Ієрархія цілей. Місія організації
Організація на ринку діє відповідно до комплексу (цілей, які утворюють певну ієрархічну систему. Ієрархію очолює взірець (місія) як результат стратегічного бачення організації та її місця в перспективі (загальнонаціональ ного, регіонального чи місцевого). Орієнтуючись на взірець, доповнений принципами діяльності і менеджменту, виво дять стратегічні й оперативні цілі організації загалом та її окремих частин. Ієрархія цілей еквівалентна ієрархії менеджменту і проблем організації: ціль вищого рівня відпо відно має пріоритет перед ціллю нижчого. Крім того, є цілі, які не можна поставити в ієрархічну залежність одну від одної, тобто вони для менеджера рівноцінні. Але й між ни ми обов'язково існує залежність: цілі можуть конкурувати, доповнювати одна одну, бути нейтральними (індиферентни ми). Конфлікт цілей повинен вирішити керівник відповід ного рівня, не виносячи його на рівень співробітників.
Серед цілей організації особливе місце посідає місія організації.
Місія організації — чітко сформульована причина її існування як основа формування еталонних цінностей, якими повинні користу ватися всі працівники для забезпечення існування і розвитку орга нізації.
Місія є метою, яка об'єднує множину ролей системи. Без такої всеохоплюючої мети корпорації чи іншій сис темі бракує консолідації і здатності усвідомлювати себе єдиним цілим. Вона та розроблений на її основі комплекс загальних цілей можуть бути реалізовані шляхом розроб лення і втілення в життя стратегічних, поточних і опера тивних планів, зміст яких, на перший погляд, може зда тися далеким від визначеної мети (наприклад, плани за лучення робочої сили, плани виробничої кооперації з суміжниками і т. п.).
При формулюванні місії організації необхідно дотри муватися таких правил:
1. Місія організації є констатацією філософії, призна чення, змісту існування організації.
2. Місія організації повинна відображати інтереси влас ників організації, співробітників, покупців продукту ор ганізації, ділових партнерів, місцевого середовища, сус пільства.
3. У місії організації повинні відображатися її цільові орієнтири, сфера діяльності, можливості і способи здійс нення діяльності, способи формування іміджу (зовнішнього образу) організації.
За дотримання цих вимог місія організації стає реалією повсякденного буття працівників організації, об'єднуючим ядром усієї виробничо-господарської та соціальної діяльності організації.
3. Послідовність етапів розроблення та реалізації цілей менеджменту
До формування системи цілей спонукають незадоволення станом справ в організації і зміни у навколишньому середовищі.
Спонукальним мотивом до перегляду або розроблення | нової системи цілей можуть бути зміни в конкурентному середовищі на ринку; негативні наслідки розвитку полі тичних процесів у суспільстві, вихід неочікуваних зако нів та урядових постанов тощо. За таких обставин необ хідно проаналізувати стан організації на існуючий мо мент — показники, перспективи, кон'юнктуру на ринку та її прогноз. Глибокий аналіз повинен бути спрямований на пошук причин, які вплинули на стан організації, та на прогноз розвитку їх у майбутньому.
На основі аналізу з'ясовують пріоритети, які врахову ють при формулюванні системи цілей. Ці пріоритети зу мовлюються потребами організації. Як правило, вона мо же прагнути здобути нові позиції, зберегти своє станови ще (наприклад, свою частку на ринку) або чогось досягти (розширити свою частку на ринку).
Пріоритети можуть бути економічними, соціальними, техніко-технологічними чи іншими. Відповідно до них ор-
ганізація в особі вищого менеджменту формулює своє за гальне уявлення про цілі. Починається ця робота з систе матизації предметних сфер діяльності, для яких повинні бути визначені конкретні цілі (ринок, збут, виробництво, персонал, фінанси тощо). Далі ці уявлення формулюють у загальних рисах. Наприклад, якщо однією із пріоритет них сфер є виробництво, то можливі такі формулювання загальних уявлень: розроблення нових видів продукції; модернізація продукції, яка користується стабільним по питом споживачів; технічне переозброєння виробничого процесу тощо.
Наступний етап розроблення цілей діяльності органі зації — формулювання цілей. При цьому можливі як ав торитарні, так і демократичні підходи. За авторитарних цілі визначає вищий менеджмент. Він може використати і демократичний пошук цілей, який хоч і триваліший у часі, однак має певні переваги, найсуттєвіші серед яких — мобілізація комунікативного і творчого потенціалу спів робітників; виявлення «вузьких місць» у структурі орга нізації; підвищення ступеня єдності цілей співробітників з цілями організації.
Комплекс цілей організації можна подати у вигляді «дерева цілей» (рис. 5.7). Визначають їх для кожного рівня управління. При цьому головна ціль повинна конкретизовувати місію організації. Але якщо місія форму люється тільки вербально, то ціль повинна бути реаль ною, зрозумілою, кількісно та якісно визначеною, вимі рюваною.
Головна мета організації деталізується для кожного рівня управління, постаючи на виконавчому рів ні як завдання — цілі, досягнення яких бажане до пев ного часу. Наприклад: створити систему збуту продукції до 2005 p.; збільшити частку організації ринку на 10% до 2005 р. Завдання інколи називають робочими цілями. Для їх досягнення необхідно розробити плани заходів у вигляді управлінських рішень. Кожна ціль може вима гати комплексу управлінських рішень. Кожне з них має прогнозувати чітке визначення всіх завдань і містити кри терії оцінки виконання, а також виключати конфлікти (або передбачати засоби для їх вирішення) між завдання ми. Це означає, що рішення повинно передбачати певні дії, якщо виконання одного завдання перешкоджатиме ви конанню іншого. Належно оформлені управлінські рішен ня доводять до виконавців, і з цього моменту розпочинається етап реалізації цілей.