Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ТЕМА 6
КЛІРИНГ ТА СИСТЕМА РОЗРАХУНКІВ
ЗА БІРЖОВИМИ УГОДАМИ
План лекції:
1. Сутність і функції клірингу та розрахунків.
2. Характеристика умов платежу за біржовими угодами.
3. Форми розрахунків за біржовими угодами.
4. Організація розрахункових операцій на біржі.
5. Основні види ризиків під час використання розрахунково-клірингових систем. Головні напрями розвитку систем клірингу і розрахунків.
1. Сутність і функції клірингу та розрахунків
Розрахунки – це процес виконання зобов’язань, визначених під час біржового клірингу, кінцевим результатом якого є передача об’єкта біржової угоди від продавця покупцю, а також грошовий розрахунок покупця з продавцем відповідно до умов контракту.
Біржовий кліринг – це кліринг між учасниками біржової торгівлі, заснований на встановленні того, хто, кому і в які строки повинен заплатити гроші та поставити біржовий товар.
Кліринг – це залік взаємних вимог та зобов’язань.
Основні функції біржового клірингу та розрахунків
Функції біржового клірингу
Класифікація клірингу та розрахунків
Вид біржового товару
Рівень концентрації
Коло осіб, що обслуговуються
2. Характеристика умов платежу за біржовими угодами
Авансовий
Передбачає виплату вартості партії товару до його передачі в розпорядження покупцеві.
Строк платежу – гранична кількість днів після укладання біржового контракту або передачі товару в розпорядження покупцеві, впродовж яких повинен здійснюватися платіж.
Валюта платежу встановлює, у валюті якої країни буде оплачуватися товар.
Умови платежу:
Строки платежу
Оплата готівкою
Оплата по факту передачі документів на розпорядження товарами.
Оплата у кредит
Передбачає здійснення платежів за біржовою угодою на підставі наданого продавцем покупцеві комерційного кредиту.
Оплата по факту поставки (отримання) товару
3. Форми розрахунків за біржовими угодами
Форми безготівкових платежів:
платіжне доручення, платіжна вимога, чек, акредитив, вексель, ощадний (депозитний) сертифікат банку на пред’явника.
Схема розрахунків покупця з продавцем за товари, поставлені у кредит, із використанням простого векселя
Продавець
Банк продавця
Покупець
Банк покупця
8
5
2
7
6
3
1
Послідовність розрахункових операцій
4
4. Організація розрахункових операцій на біржі
У практиці зарубіжних країн – 10 % від вартості угоди
У якості застави можуть бути використані: товар; грошові кошти; складські витрати; інші документи, що підтверджують право розпорядження товаром.
При укладанні угод із реальним товаром
Розрахункова палата – орган біржі, який відповідає за регулювання біржових розрахунків клієнтів і брокерських контор за результатами кожних торгів.
Розрахункова палата визначає:
види і форми документів, необхідних для проведення розрахунків;
час і порядок визначення платежів та проведення виплат.
Розрахунки здійснюються через
Розрахункову палату
Комерційний банк, що обслуговує біржу
Вноситься застава
Безпосередньо контрагентами по угоді
Брокерськими конторами
Розмір
Визначається безпосередньо контрагентами по угоді
Застава використовується з метою:
Маржа – це грошові кошти, котрі надаються учасниками угод як застава за угодою.
Маржа початкова – це грошова сума, яка вноситься на особовий рахунок, коли дається доручення купити (продати) ф’ючерсний контракт.
Маржа підтримувальна – це мінімальна сума маржі, яка повинна постійно знаходитися на особовому (маржовому) рахунку члена біржі, який купив (продав) ф’ючерсний контракт; за допомогою неї здійснюється перерахунок (дебетування чи кредитування маржового рахунка) за результатами кожних торгів.
Маржа варіаційна – це кінцевий результат за укладеною угодою (прибуток чи збиток), що виплачується (утримується) власникові рахунка.
Методи здійснення грошових розрахунків між покупцями і продавцями на товарній біржі
Ланцюговий передбачає повний переказ усієї суми грошей на рахунок продавця за кожною здійсненою угодою.
Кліринговий – це система безготівкових розрахунків за товари і ф’ючерсні контракти, заснована на заліку взаємних платіжних вимог контрагентів по угоді.
При укладанні угод на певний строк розрахункова палата відкриває і веде: особовий рахунок, маржевий рахунок.
Основні етапи розрахунково-клірингового процесу на ринку ф’ючерсних контрактів
К л і є н т
Члени розрахункової палати
Укладання угод на біржі
Повідомлення про внесення маржі
Внесення маржі
Виплати прибутків, утримання збитків
Повідомлення про поставку чи про її прийняття
Поставка за контрактом
Розрахункова палата
Реєстрація угод
Розрахунок маржі: початкової, підтримувальної
Контроль за фінансовим станом рахунка
Розрахунки за закритими позиціями
Організація поставки за контрактом
Розрахунки за поставками
Роль розрахункової палати на ринку біржових ф’ючерсних контрактів
5. Основні види ризиків під час використання розрахунково-клірингових систем. Головні напрями розвитку систем клірингу і розрахунків
Кредитний ризик – це ризик несвоєчасності розрахунків в одній із ланок усього ланцюга процесу клірингу та розрахунків. (Ризик неплатежу у відносинах між брокером і його клієнтом існує постійно). В умовах розвинутого біржового ринку та його інфраструктури, діючих систем гарантування платежів цей ризик рідко присутній або мінімізований у відносинах між брокерами-посередниками.
Ринковий ризик – це ризик, пов’язаний із коливанням цін на всьому фондовому чи ф’ючерсному ринку.
Системний (операційний) ризик – це ризик втрат, що виникає у зв’язку з функціонуванням системи зв’язку, комп’ютерних систем (не передбачуване відключення електроенергії, помилки службовців розрахунково-клірингової системи, випадки шахрайства, розкрадання тощо).
Завдання подальшого розвитку клірингових систем на біржовому ринку
Скорочення витрат із клірингу і розрахунків, що припадають на одну угоду (або гальмування їх збільшення).
Прискорення процесу клірингу шляхом скорочення термінів здійснення розрахункових операцій.
Інтернаціоналізація клірингових розрахунків на світовому фондовому і ф’ючерсному ринках.
Комп’ютеризація всього процесу клірингу, що прискорює перевірку реквізитів та оформлення документообігу, страхує від непередбачуваних помилок, відкриває нові можливості обліку й зберігання інформації та ін.
Питання для самоконтролю: