Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Фінанси підприємств
ТЕСТИ
з навчальної дисципліни для контролю знань фахівців ОКР «бакалавр»
напряму підготовки 6.030601 «Менеджмент»
у вищих навчальних закладах ІІ-ІV рівнів акредитації
Міністерства агарної політики та продовольства України
Тема 1. Загальна характеристика фінансів підприємств
1. Фінанси беруть участь у:
вартісній формі розподілу;
вартісній і кількісній формах розподілу;
кількісній формі розподілу;
натуральній формі розподілу.
2. Матеріальним носієм фінансових відносин є:
вартість наданих послуг;
вартість виконаних робіт;
вартість реалізованих товарів;
фінансові ресурси.
3. Об’єктом фінансових відносин є:
виробничі відносини;
економічні відносини;
фінансові ресурси;
фінансові фонди.
4. Функціями фінансів є:
Вартісна, контрольна, захисна;
Захисна, розподільча, обігова;
Контрольна, розподільча;
Регулююча, захисна, контрольна.
5. Основною ознакою грошових фондів є:
забезпеченість ресурсами;
обіг в національній економіці;
терміновість та поверненість;
цільове призначення.
6. За терміном проведення фінансовий контроль поділяється:
місячний, квартальний, піврічний;
квартальний, піврічний, річний;
попередній, поточний, наступний;
місячний, піврічний, балансовий.
7. Незалежний фінансовий контроль здійснює:
аудиторська фірма;
контролер, ревізор;
податківець, контролер;
ревізор, податківець;
8. За вплив держави через ціновий, кредитний, фіскальний механізм на фінансову діяльність підприємств відповідає:
захисна (регулююча) функція;
контрольна функція;
обігова функція;
розподільча функція.
9. До основних завдань фінансової роботи не відноситься:
виконання планових завдань по одержанню прибутку і підвищення рентабельності виробництв;
використання кредитів банку за цільовим призначенням;
формування джерел фінансування потреби у оборотних активах;
визначення кількості насіння і посівного матеріалу для забезпечення посівної компанії.
10. До принципів організації фінансів підприємств і організацій не відносять:
принцип самоорганізації;
принцип господарського розрахунку і самофінансування;
принцип демократичного централізму;
принцип плановості.
11. Грошові фонди не включають в себе:
амортизаційний фонд;
виручку від реалізації продукції, робіт і послуг;
статутний капітал;
фонд оплати праці.
12. Фінансово розрахункові відносини на 1 стадії кругообігу капіталу виникають:
при закупівлі товарно-матеріальних цінностей для здійснення процесу виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг);
при розрахунках з покупцями при реалізації продукції (робіт, послуг);
при розподілі новоствореної вартості;
при розрахунках: з працівниками за участь в процесі виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг), з соціальними фондами по нарахуваннях і перерахуваннях внесків нарахованих на заробітну плату; з органами майнового страхування; що зв’язані з зміною форм вартості.
13. Фінансово розрахункові відносини на 2 стадії кругообігу капіталу виникають:
при закупівлі товарно-матеріальних цінностей та наданні послуг для здійснення процесу виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг);
при розрахунках: з працівниками за участь в процесі виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг), з соціальними фондами по нарахуваннях і перерахуваннях внесків нарахованих на заробітну плату; з органами майнового страхування; що зв’язані з зміною форм вартості;
при розподілі новоствореної вартості;
при розрахунках з покупцями при реалізації продукції (робіт, послуг).
14. Фінанси підприємства – це:
грошові кошти підприємства;
грошові розрахунки підприємства;
розрахунково-грошові відносини, що виникають при кругообігу засобів в процесі постачання, виробництва і реалізації продукції та розподілу новоствореної вартості;
економічні відносини, що пов’язані з рухом грошових потоків, формуванням, розподілом і використанням доходів і грошових фондів суб’єктів господарювання в процесі відтворення.
15. Суть розподільчої функції фінансів суб’єктів господарювання полягає в:
розподілі суспільного продукту для потреб суб’єктів господарювання, громадян та суспільства в цілому;
розподілі новоствореної вартості суб’єкта господарювання для покриття його витрат і створення умов для розвитку виробництва, соціального розвитку і матеріального стимулювання, а також відрахувань у бюджет та централізовані фонди держави;
розподілі виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) на фонд споживання та фонд нагромадження з метою створення умов для розвитку виробництва і матеріального стимулювання;
перерозподілі суспільного продукту для потреб суб’єктів господарювання, громадян та суспільства в цілому.
16. Суть контрольної функції фінансів суб’єктів господарювання полягає в:
проведенні контролю за його господарською і фінансовою діяльністю в напрямку ефективного та економного використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів;
проведенні контролю за ефективним проведенням господарських операцій;
проведені контролю за законністю використанням його матеріальних ресурсів та виконанням господарських операцій;
проведенні контролю за його господарською в напрямку ефективного та використання матеріальних та трудових ресурсів.
Тема 2. Грошові засоби господарських формувань, порядок їх зберігання і використання.
1. В кожен конкретний момент часу участь в господарському обороті беруть:
активні гроші;
активно-пасивні гроші;
пасивні гроші;
пасивно-активні гроші.
2. Для зберігання грошей, що передаються в управління банківській установі під визначений процент (дохід) відкривається:
бюджетний рахунок;
депозитний рахунок;
кредитний рахунок;
поточний рахунок.
3. На рахунках суб’єктів господарювання, організацій, населення, в інших фондах нагромадження і збереження, що є потенційним платіжним засобом знаходяться:
активні гроші;
пасивні гроші;
розрахункові чеки;
пасивно-активні гроші.
4. За видачу готівки працівнику при умові не відзвітування ним за попередньо видані суми на підприємство накладається фінансова санкція у розмірі:
25 мін.зарплат;
25 н.м.д.г.;
25% виданих під звіт сум;
25% не повернених сум.
5. Авансовий звіт по коштам, які видавались працівнику готівкою, подається після повернення з відрядження на протязі:
1 банківського дня;
3 банківських днів;
4 банківських днів;
5 банківських днів.
6. Протягом 1 робочого дня підприємство може здійснювати розрахунки готівкою в сумі:
5 тис.грн.;
10тис.грн.;
15 тис.грн.;
25 тис.грн..
7. За перевищення встановлених лімітів залишків готівки в касі встановлюється фінансова санкція в розмірі:
25% понад лімітних сум;
100% понад лімітних сум;
в двократному розмірі за кожен день перевищення;
в трьох кратному розмірі за кожен день перевищення.
8. В одній установі банку підприємство може відкрити за кожним кодом валют Класифікатора іноземних валют НБУ таку кількість розрахункових рахунків в іноземній валюті:
один рахунок;
два рахунки;
три рахунки;
чотири рахунки.
9. Підприємство вносить готівку на рахунок в банку на підставі:
видаткового касового ордеру;
грошового чека;
об’яви про внесення готівки;
прибуткового касового ордеру.
10. Підставою для отримання готівки в банку з розрахункового рахунку є:
грошовий чек;
платіжне доручення;
прибутковий касовий ордер;
розрахунковий чек.
11. Перевищення ліміту грошей в касі допускається:
в дні значного надходження коштів в касу за реалізовану продукцію;
в дні, коли необхідно використовувати кошти на невідкладні потреби;
в дні виплати заробітної плати;
протягом трьох (п’яти) днів при одержанні готівки з банку на виплату заробітної плати.
12. Ліміт готівки в касі підприємства затверджується:
банком, який обслуговує підприємство;
керівником підприємства відповідним наказом;
податковою інспекцією;
фінансовим відділом виконкому.
13. Наказом про перерахування грошей постачальнику для банку є такий розпорядчий документ:
грошовий чек;
заява на акредитив;
платіжне доручення;
розрахунково-платіжна відомість.
14. Для перевірки ліміту грошових коштів в касі використовують такі дані:
залишок готівки в касі підприємства згідно Касової книги;
касовий оборот за день ;
сума надходження готівки в касу з банківської установи;
залишок готівки в касі підприємства згідно Касової книги, ліміт грошових коштів у касі.
15. Надходження готівки в касу підприємства оформляється:
приймальною квитанцією;
прибутковою накладною;
прибутковим касовим ордером;
платіжним дорученням.
16. Письмове доручення власника рахунка перерахувати відповідну суму зі свого рахунка на рахунок отримувача коштів називається:
платіжна вимога;
вексель;
розрахунковий чек;
платіжне доручення.
17. Сума готівкових коштів в касі підприємства на кінець робочого дня:
не обмежується;
обмежується лімітом каси, затвердженим обслуговуючим банком;
обмежується лімітом каси, визначеним та затвердженим підприємством;
обмежується сумою 3 тис. грн. без врахування коштів на виплату заробітної плати.
18. Попереднє зарахування на банківський рахунок коштів у іноземній валюті здійснюється через такий рахунок:
поточний в іноземній валюті;
розподільчий;
кредитний;
депозитний.
19. Безготівкові розрахунки – це:
розрахунки, які здійснюються готівкою;
розрахунки за бартером;
розрахунки за допомогою чеків;
розрахунки, які здійснюються за допомогою записів на рахунках у банках.
20. Платіжне доручення – це:
документ, що містить доручення чекодавця банку стосовно перерахування з його рахунка певної суми;
письмове боргове зобов'язання, яке дає право вимагати від боржника сплати відповідної суми;
письмове доручення власника рахунка переказати відповідну суму зі свого рахунка на рахунок отримувача кошті;
комбінований документ, який містить вимогу постачальника та доручення платника.
21. Акредитив – це:
форма розрахунку, за якої банк-емітент на доручення свого клієнта повинен здійснити платіж третій особі;
розрахунковий документ з дорученням однієї кредитної установи іншій здійснити оплату за рахунок спеціально задепонованих коштів;
розрахунковий документ, що містить доручення чекодавця банкові стосовно здійснення платеж;
розрахунковий документ, що містить вимогу постачальника та доручення платника.
22. Рахунки для зберігання грошових коштів і проведення розрахункових операцій відкриваються:
тільки в установі банку за місцем реєстрації підприємства;
в установі банку за місцем реєстрації підприємства або в будь якому банку України за згодою сторін;
в будь якому банку України за згодою НБУ.
в будь якому банку України за згодою ДПАУ.
23. Субрахунки для проведення розрахункових операцій відкриваються:
всім підприємствам і організаціям, що мають відкриті розрахункові (поточні) рахунки в банках;
всім філіям, представництвам відділенням та іншим відособленим підрозділам, які знаходяться на окремому балансі та є самостійними платниками податку;
на вимогу підприємства, що має філії, представництва, відділення та інші відособлені підрозділи, які знаходяться на окремому балансі та є самостійними платниками податку;
за клопотанням власника рахунку та за згодою банку де відкритий основний рахунок підприємствам, що мають філії, представництва, відділення та інші відособлені підрозділи, які знаходяться на окремому балансі та є самостійними платниками податку.
24. Депозитні рахунки відкриваються:
на основі укладеного депозитного договору для зберігання вільних грошових коштів та одержання відсотків;
на основі укладеного депозитного договору для проведення безготівкових розрахунків;
на основі укладеного депозитного договору для зберігання вільних грошових коштів та проведення безготівкових розрахунків;
на договірній основі для зберігання позикових коштів в будь-якій установі банку, яка має право видавати позики.
25. Списання грошових коштів з розрахункових та інших рахунків в банку проводяться тільки:
за вказівкою адміністрації обслуговуючого банку;
за вказівкою їх власника і судових органів;
за вказівкою їх власника і судових органів на основі правильно оформлених розрахункових документів;
за вказівкою адміністрації НБУ.
26. Про підтвердження проведення розрахункових операцій на рахунках клієнта установа банку видає наступні документи:
виписку з розрахункового чи іншого рахунка;
виписку з розрахункового чи іншого рахунка з прикладеними розрахунковими документами;
розрахункові документи на основі яких пройшов рух грошових коштів на рахунку в банку;
об’ява про внесення готівки.
27. Грошові кошти, що надійшли в касу господарства від виручки та інших аналогічних надходжень при відсутності податкової заборгованості використовуються:
повністю здаються в установу банку для зарахування на розрахунковий рахунок;
на господарські потреби, а решта здається в банк;
на господарські потреби та на оплату праці і прирівняні до неї виплати, а решта здається в банк;
на господарські потреби та на оплату праці і прирівняні до неї виплати, а решта за виключенням суми, яка відповідає ліміту грошових коштів здається в банк.
28. Ліміт грошових коштів в касі це:
Сума коштів яку можна використати протягом дня з каси господарства;
Сума коштів яку можна використати протягом місяця з каси господарства;
Максимальна сума грошових коштів, яку можна зберігати в касі протягом дня;
Максимальна сума грошових коштів, яку можна зберігати в касі на кінець робочого дня.
29. Касові обороти при визначені ліміту грошових коштів у касі визначаються виходячи з:
загальної суми грошових коштів, що надійшли в касу підприємства;
грошових коштів, що надійшли в касу підприємства у вигляді виручки від реалізації та інших аналогічних грошових надходжень;
загальної суми грошових коштів, що надійшли в касу підприємства за мінусом грошових коштів, що здані до банківської установи;
загальної суми грошових коштів, що надійшли в касу підприємства за мінусом грошових коштів, що надійшли з банку.
30. Готівку понад встановлений ліміт грошових коштів підприємство повинно:
використати на господарські потреби;
здати в банк для зарахування на його рахунки;
залишити в касі господарства;
витрати на виплату заробітної плати.
31. Грошові кошти на виплату заробітної плати та прирівняні до неї платежі при наявності податкової заборгованості підприємства повинні одержувати тільки з:
каси господарства;
розрахункового чи іншого рахунку в банку;
у вигляді готівкової виручки;
з кредитного рахунку в банку.
32. Для видачі з розрахункового рахунку готівки на виплату заробітної плати в установу банку необхідно представити:
грошовий чек;
грошовий чек та відомості на видачу заробітної плати;
грошовий чек та платіжні доручення на перерахування єдиного внеску до ПФУ;
грошовий чек та платіжні доручення на перерахування податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску до ПФУ.
Тема 3. Грошові надходження і витрати агропромислових підприємств
1. Затрати на виробництво включають:
засоби праці, предмети праці та живу працю;
засоби та предмети праці;
предмети праці та живу працю;
засоби праці та живу працю.
2. Витрати по реалізації не включають:
затрати на утримання складів магазинів і яток;
затрати на оплату праці осіб, що займаються збутом продукції;
нестачі і втрати при псуванні, при транспортуванні продукції в межах норми;
вартість тари поданої заготівельною організацією.
3. На реалізаційну ціну молока впливають наступні якісні показники:
жирність молока;
вгодованість;
сортність молока;
класність молока.
4. На реалізаційну ціну м’яса впливають наступні якісні показники:
вгодованість худоби;
класність худоби;
породистість худоби;
продуктивність худоби.
5. Виторг від реалізації це:
перевищення грошових доходів над повною собівартістю;
перевищення повної собівартості над грошовими доходами;
сума грошових засобів, одержана від проданої продукції або наданих послуг;
сума затрат на виробництво.
6. Фінансові результати від реалізації продукції, робіт і послуг визначаються так:
від виручки від реалізованої продукції відняти товарно-матеріальні затрати зв’язані з реалізацією цієї продукції;
від виручки за реалізовану продукцію відняти її собівартість;
виробнича собівартість плюс реалізаційні витрати;
кількість реалізованої продукції помножити на реалізаційну ціну.
7. Виручка від реалізації продукції робіт і послуг визначається як добуток:
кількості продукції і повної собівартості;
кількості продукції і ціни реалізації;
кількості продукції і виробничої собівартості;
кількості продукції і тарифу на перевезення продукції.
8. Прямий вплив на розмір виручки від реалізації продукції здійснює:
асортимент продукції;
ціна продукції;
якість продукції;
пропозиція і попит на продукцію.
9. Основним джерелом відшкодування коштів на виробництво та реалізацію продукції, утворення доходів і формування фінансових ресурсів є:
банківські кредити;
кредиторська заборгованість;
чистий дохід від реалізації продукції;
сплачені податкові зобов’язання.
10. Чистий дохід (виручка) – це:
Виручка від реалізації, що не включає в себе непрямі податки і збори;
Виручка, що включає в себе прямі податки і збори;
Виручка від реалізації за мінусом собівартості реалізованої продукції;
Виручка від реалізації за мінусом собівартості виробленої продукції.
11 Коефіцієнт рентабельності реалізації продукції визначається як відношення:
Прибутку до власного капітал;
Прибутку до собівартості продукції;
Прибутку до обсягів реалізації;
Прибутку до поточних активів;
12. Які елементи витрат з перелічених не входять до собівартості:
прямі витрати;
адміністративно-управлінські витрати;
загальновиробничі витрати;
все вище перелічене включається у виробничу собівартість.
13. До загальновиробничих витрат підприємства включають:
вартість сировини та основних матеріалів;
витрати на опалення, освітлення, водопостачання та інші витрати на утримання виробничих приміщень;
витрати на вдосконалення технології й організації виробництва;
витрати на рекламу та дослідження ринку.
14. Загальною виручкою (доходом) від реалізації вважається:
загальна сума грошових надходжень від реалізації включаючи суми одержаних авансів, проведення бартерних операцій без врахування ПДВ, акцизного збору та інших податків, що входять в ціну товару;
загальна сума грошових надходжень від реалізації; вартість товарів, робіт і послуг, зарахованих у бартерних операціях та в інших формах взаєморозрахунків між партнерами без врахування ПДВ, акцизного збору та інших податків, що входять в ціну товару;
надходження коштів від реалізації в касу суб’єкта господарювання;
загальна сума грошових надходжень від реалізації; вартість товарів, робіт і послуг, зарахованих у бартерних операціях та в інших формах взаєморозрахунків між партнерами з врахуванням ПДВ, акцизного збору та інших податків, що входять в ціну товару.
15. Чистою виручкою (доходом) від реалізації вважається:
загальна сума грошових надходжень від реалізації включаючи суми одержаних авансів, проведення бартерних операцій без врахування ПДВ, акцизного збору та інших податків, що входять в ціну товару;
загальна сума грошових надходжень від реалізації; вартість товарів, робіт і послуг, зарахованих у бартерних операціях та в інших формах взаєморозрахунків між партнерами без врахування ПДВ, акцизного збору та інших податків, що входять в ціну товару;
загальна сума грошових надходжень без врахування ПДВ;
загальна сума грошових надходжень від реалізації; вартість товарів, робіт і послуг, зарахованих у бартерних операціях та в інших формах взаєморозрахунків між партнерами з врахуванням ПДВ, акцизного збору та інших податків, що входять в ціну товару.
16. Касовий метод визначення виручки від продажу продукції (товарів, робіт, послуг) передбачає тільки:
надходження коштів від реалізації в касу суб’єкта господарювання;
надходження коштів від реалізації на розрахункові та інші рахунки суб’єкта господарювання;
надходження коштів від реалізації на інші рахунки суб’єкта господарювання;
надходження коштів від реалізації на розрахункові та інші рахунки, а також в касу суб’єкта господарювання.
17. Метод нарахування при визначенні виручки від продажу продукції (товарів, робіт, послуг) передбачає тільки:
надходження коштів від реалізації на розрахункові та інші рахунки, а також в касу суб’єкта господарювання;
за вартістю відвантаженої (переданої) продукції (товарів, робіт, послуг) при підписанні документів, що підтверджують факт проведення такої господарської операції;
надходження коштів від реалізації в касу суб’єкта господарювання;
за вартістю відвантаженої (переданої) продукції (товарів, робіт, послуг) при підписанні документів, що підтверджують факт проведення такої господарської операції за датою відвантаження продукції або датою підписання приймально - здавальних документів про виконані роботи чи надані послуги.
18. Розрахунок планової величини виручки від реалізації продукції поелементним методом проводиться шляхом:
множення кількості реалізованої продукції на ціну реалізації;
множення кількості реалізованої продукції на ціну реалізації з додаванням податків та зборів, що відшкодовуються виручкою;
множення кількості реалізованої продукції на ціну реалізації з відніманням податків та зборів, що відшкодовуються виручкою;
додаванням до кошторисних витрат на виробництво товарної продукції прибутку, що відповідає планового рівню рентабельності.
19. Розрахунок планової величини виручки від реалізації продукції методом укрупненого розрахунку проводиться шляхом:
множення кількості реалізованої продукції на ціну реалізації;
додаванням до кошторисних витрат на виробництво товарної продукції прибутку, що відповідає планового рівню рентабельності;
множення кількості реалізованої продукції на ціну реалізації з відніманням податків та зборів, що відшкодовуються виручкою;
додаванням до кошторисних витрат на виробництво товарної продукції прибутку, що відповідає планового рівню рентабельності, а також податків та зборів, що відшкодовуються виручкою.
20. Розрахунок планової величини виручки від реалізації продукції комбінованим методом проводиться шляхом:
додаванням до кошторисних витрат на виробництво товарної продукції прибутку, що відповідає планового рівню рентабельності;
поєднання поелементного методу її обчислення за основними видами продукції та укрупненого за неосновними видами продукції;
поєднання укрупненого методу її обчислення за основними видами продукції та поелементного за неосновними видами продукції;
множення кількості реалізованої продукції на ціну реалізації з відніманням податків та зборів, що відшкодовуються виручкою.
21. Основні засоби, що були в експлуатації повинні реалізовуватися:
за договірними цінами;
за договірними цінами які повинні бути не нижчі балансової вартості;
за договірними цінами які повинні бути не нижчі балансової вартості з додаванням ПДВ;
за договірними цінами які повинні бути не нижчі залишкової вартості з додаванням ПДВ.
22. Зайві та непотрібні виробничі запаси повинні реалізовуватися:
за цінами придбання;
за собівартістю придбання;
за договірними цінами з додаванням ПДВ;
за договірними цінами які повинні бути не нижчі балансової вартості.
23. Витрати виробництва – це:
спожиті у процесі виробництва затрати живої праці;
спожиті у процесі виробництва затрати уречевленої праці;
спожиті у процесі виробництва затрати живої та уречевленої праці;
спожиті у процесі діяльності суб’єкта господарювання затрати живої та уречевленої праці.
Тема 4. Визначення фінансових результатів господарювання
1. Прибуток від звичайної діяльності це:
прибуток, отриманий від операційної діяльності, фінансових інвестицій та іншої діяльності;
прибуток, отриманий від основної та іншої операційної діяльності;
прибуток, отриманий від фінансових інвестицій;
прибуток, отриманий від іншої звичайної діяльності.
2. До прибутку від операційної діяльності не включається:
прибуток від основної діяльності;
прибуток від операційної діяльності;
прибуток від реалізації оборотних активів і іноземної валюти;
відшкодування збитків, спричинених стихійними лихами.
3. Для обчислення рентабельності підприємства в цілому необхідно використати наступні показники:
прибуток від операційної діяльності;
собівартість реалізованої продукції;
прибуток і собівартість;
прибуток і загальна сума активів підприємства.
4. До інших операційних витрат відносяться:
суми списаної дебіторської заборгованості по якій минув строк позовної давності;
пені, штрафи, неустойки одержані підприємством;
позитивні курсові різниці;
суми сплачені при погашенні раніше списаної кредиторської заборгованості термін позовної давності по якій минув.
5. Відрахування від прибутку або чистого доходу на формування оборотних засобів спрямовується:
на покриття незабезпеченості власними оборотними засобами;
на покриття приросту нормативу власних оборотних засобів;
на покриття незабезпеченості і приросту нормативу власних оборотних засобів;
на розширене відтворення.
6. До інших операційних доходів не відноситься:
надходження суми штрафних санкцій від покупців;
одержана орендна плата;
сплачені штрафи;
страхове відшкодування за загиблі посіви.
7. Дохід від участі в капіталі є результатом:
надзвичайної діяльност;
операційної діяльності;
фінансової діяльності;
виробничої діяльності.
8. До складу надходжень від надзвичайних подій відносять:
надходження від іншої операційної діяльності;
надходження коштів у вигляді страхового відшкодування;
надходження коштів унаслідок погашення векселів;
надходження від фінансових операцій.
9. Резервний капітал створюється за рахунок:
валового доходу;
чистого прибутку;
нерозподіленого прибутку;
чистого доходу.
10. Мінімальна частина чистого прибутку підприємства, що відраховується до резервного капіталу, становить:
не менше 5 % чистого прибутку;
не менше 10 % нерозподіленого прибутку;
не менше 25 % чистого прибутку;
не менше 5 % нерозподіленого прибутку.
11. Найбільшу питому вагу в грошових надходженнях підприємств, як правило, мають доходи:
від операційної діяльності;
від фінансової діяльності;
від інвестиційної діяльності;
від надзвичайних подій.
12. Прибуток як фінансова категорія відображає:
джерело формування державних бюджетів різних рівнів;
частину додаткової вартості, створеної у реальному секторі економіки;
основний елемент фінансових ресурсів підприємств;
різницю між доходами та витратами підприємства.
13. Витрати підприємства від операційної діяльності за функціональною належністю поділяються на:
виробництво, управління, збут;
операційні, виробничі, збутові;
операційні, адміністративні, збутові;
операційні, виробничі, невиробничі.
14. Витрати на збут включають:
витрати на зв'язок, плату за розрахунково-касове обслуговування;
витрати на виробництво продукції;
витрати на транспортування, перевалку і страхування продукції;
витрати на охорону і безпеку праці, охорону навколишнього середовища.
15. Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування розраховується як:
валовий прибуток від фінансової діяльності + прибуток від іншої звичайної діяльності;
чистий дохід від реалізації, зменшений на собівартість;
валовий прибуток, зменшений на собівартість;
прибуток від операційної діяльності + прибуток від фінансової діяльності.
16. Валовий прибуток визначається як:
чистий прибуток + прибуток від фінансової діяльності + прибуток від іншої звичайної діяльності;
чистий дохід від реалізації, зменшений на собівартість;
валовий прибуток, зменшений на собівартість;
прибуток від операційної діяльності + прибуток від фінансової діяльності + прибуток від іншої звичайної діяльності.
17. Дохід від реалізації продукції (товарів, послуг) слід віднести до:
доходу від операційної діяльності;
доходу від інвестиційної діяльності;
доходу від фінансової діяльності;
доходу від надзвичайних подій.
18. Дохід, отриманий від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства слід віднести до:
доходу від операційної діяльності;
доходу від інвестиційної діяльності;
доходу від фінансової діяльності;
доходу від надзвичайних подій.
19. Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, не може бути використано, на:
– розвиток виробництва;
– стимулювання праці робітника;
оплату оренди приміщень;
виплату дивідендів по випущених акціях.
20. Дохід від участі в капіталі включає:
відсотки одержані;
інші доходи від фінансових операцій;
доходи від інвестицій в асоційовані та дочірні підприємства;
доходи від спільної діяльності.
21. При обчисленні валового прибутку підприємства враховують:
дохід (виручка) від реалізації продукції;
податок на додану вартість;
собівартість реалізованої продукції;
адміністративні витрати.
22. Витрати, пов’язані з операційною діяльністю включають:
витрати на виробництво продукції (робіт, послуг);
витрати на виробництво продукції (робіт, послуг), адміністративні витрати, витрати на збут продукції та інші операційні витрати;
витрати на виробництво продукції (робіт, послуг) та адмінуправлінські витрати;
всі витрати, що пов’язані з виробництвом і реалізацією продукції (робіт, послуг).
23. У витрати на збут не включаються витрати:
пакувальні матеріали і тару для готової продукції, призначеної для реалізації;
витрати на рекламу та дослідження ринку;
витрати, що пов’язані з реалізацією продукції, що відшкодовуються покупцями;
витрати на ремонт тари.
24. Чистою виручкою (доходом) від реалізації продукції у «Звіті про фінансові результати» вважається:
вартість реалізованої продукції (робіт, послуг) включаючи ПДВ, акцизний збір;
загальні грошові надходження на розрахунковий рахунок і в касу господарства;
сума грошових коштів, що надійшла від реалізації продукції (робіт, послуг) без ПДВ, акцизного збору та інших податків і обов’язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету;
сума грошових коштів, що надійшла від реалізації продукції (робіт, послуг) без податків і зборів, що сплачуються за рахунок виручки.
25. Прибуток це:
створена живою працею і виражена у грошовій формі вартість, яка залишається після покриття спожитих у процесі виробництва затрат уречевленої праці;
частина вартості реалізованої продукції, яка залишається після покриття затрат виробництва;
створена живою працею і виражена у грошовій формі вартість;
створена живою працею і виражена у грошовій формі вартість, яка залишається після покриття спожитих у процесі виробництва затрат живої праці.
26. Фінансові результати від реалізації продукції (робіт, послуг) у плановому періоді визначаються:
різницею між плановою виручкою і собівартістю реалізованої продукції;
різницею між валовими доходами і валовими витратами;
різницею між чистим доходом і сумою витрат на реалізовану продукцію;
сумуванням всіх доходів підприємства.
27. Рентабельність реалізації продукції розраховують як відсоткове відношення:
прибутку до вартості активів;
прибутку до обсягу реалізації;
чистого прибутку до собівартості реалізованої продукції;
прибутку до власного капіталу.
28. Фінансові результати від звичайної діяльності розраховуються:
як різниця між виручкою від реалізації продукції (робіт, послуг) і витратами, що пов’язані з звичайною діяльністю;
шляхом додавання до фінансових результатів від реалізації продукції (робіт, послуг) інших грошових надходжень від звичайної діяльності та відніманням адміністративно-господарських витрат та витрат на збут продукції;
шляхом додавання до фінансових результатів від операційної діяльності інших грошових надходжень від звичайної діяльності та відніманням інших витрат від звичайної діяльності;
як різниця між виручкою від реалізації продукції (робіт, послуг) і витратами, що пов’язані з надзвичайними подіями;
29. Фінансові результати від фінансово-інвестиційної діяльності розраховуються:
шляхом додавання до фінансових результатів від реалізації продукції (робіт, послуг) різних грошових надходжень від фінансово-інвестиційної діяльності та відніманням витрат від такої діяльності;
відніманням від доходів які виникли в процесі фінансово-інвестиційної діяльності видатків від такої діяльності;
шляхом додавання до фінансових результатів від звичайної діяльності різних грошових надходжень від фінансово-інвестиційної діяльності та відніманням витрат від такої діяльності;
як різниця між виручкою від реалізації продукції (робіт, послуг) і витратами, що пов’язані з звичайною діяльністю.
30. Фінансові результати від надзвичайних подій розраховуються:
шляхом додавання до фінансових результатів від реалізації продукції грошових надходжень від надзвичайних подій та відніманням втрат від таких подій;
відніманням від доходів втрат, які виникли в процесі надзвичайних подій;
шляхом додавання до фінансових результатів від звичайної діяльності різних грошових надходжень від надзвичайних подій та відніманням втрат від таких подій;
як різниця між виручкою від реалізації продукції (робіт, послуг) і витратами, що пов’язані з звичайною діяльністю.
31. Чистий прибуток не використовується на:
фінансування капітальних вкладень;
фінансування оборотних активів;
на матеріальне стимулювання;
на основну оплату праці працівників зайнятих в основному виробництві.
32. Напрямки і пропорції використання чистого прибутку в державних підприємствах визначаються:
у законодавчому порядку;
за погодженням з вище стоячими організаціями;
дирекцією господарства за погодженням з профспілковим комітетом;
загальними зборами (зборами уповноважених).
Тема 5. Основи організації взаємовідносин суб’єктів господарювання з податковими органами та органами пенсійного і соціального страхування
1. Платниками єдиного соціального внеску є:
громадські організації і об’єднання громадян;
державні підприємства,фізичні особи;
суб’єкти підприємницької діяльності – фізичні та юридичні особи;
юридичні особи будь-яких організаційно правих форм та форм власності, суб’єкти підприємницької діяльності усіх форм власності, фізичні особи.
2. Єдиний соціальний внесок нараховують на такі види винагороди:
виплати пов’язані з ювілеями за багаторічну роботу;
заробітна плата за дні роботи без винагороди за працю, яка перераховується в доброчинні фонди;
заробітна плата;
стипендії.
3. Звіт про нарахування та використання коштів ФССТВП складають:
всі платники за винятком фізичних осіб;
фізичні і юридичні особи;
фізичні особи;
юридичні особи.
4. Спеціальний стаж роботи визначається:
відсутністю права у громадян на трудову пенсію;
мірою участі у суспільно-корисній праці;
періодом роботи за однією професією з шкідливими умовами виробництва;
часом роботи, виконаної на основі трудових договорів.
5. При оформленні трудової пенсії за віком зайвими документами є:
довідка ЛТЕК;
довідка про заробіток;
документи, що засвідчують вік і місце проживання особи;
документи, що підтверджують стаж роботи.
6. Допомога по тимчасовій непрацездатності не видається:
при постійній втраті працездатності внаслідок трудового каліцтва;
у випадку тимчасової непрацездатності у зв’язку з каліцтвом;
у випадку тимчасової непрацездатності у зв’язку з хворобою;
у випадку хвороби члена сім’ї.
7. Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є:
довідка ЛТЕК;
заява особи, що тимчасово втратила працездатність;
листок непрацездатності;
наказ керівника підприємства.
8. Працюючим особам виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності нараховується за рахунок роботодавця:
з 1 по 5 день втрати працездатності;
з 1 по 3 дня втрати працездатності;
з 1 по 10 день втрати працездатності;
з 1 по7 дня втрати працездатності.
9. За рахунок коштів фонду соціального страхування допомоги при тимчасовій втраті непрацездатності виплачуються з:
1 дня;
3 дня;
6 дня;
10 дня.
10. Допомога по тимчасовій непрацездатності видається:
в наслідок навмисного заподіяння шкоди здоров’ю та симуляції;
при вагітності і пологах;
при захворюванні або травмі внаслідок алкогольного або наркотичного сп’яніння;
примусового лікування від алкогольної чи наркотичної залежності.
11. Розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності залежить від:
виду захворювання;
віку працівника;
статі працівника;
страхового стажу.
12. Розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності не залежить від стажу роботи у наступних випадках:
при вагітності і пологах;
при загальному захворюванні;
при терміні лікування понад 1 місяць;
при терміні лікування понад 6 місяців.
13. Допомога по вагітності і пологах сплачується за рахунок:
з державного бюджету;
Пенсійного фонду України;
ФССВБ;
ФССТВП.
14. Єдиний соціальний внесок не нараховують на такі доходи:
вихідна допомога при звільненні з роботи;
відпускні при черговій відпустці;
доходи отримані у вигляді натуральної оплати праці;
сума заробітку конкретного працівника.
15. Єдиний соціальний внесок від суми допомоги по тимчасовій непрацездатності стягують в розмірі:
одного відсотка;
двох відсотків;
трьох відсотків;
чотирьох відсотків.
16. Особи мають право на пенсію за віком за таких умов:
досягнення пенсійного віку;
при втраті годувальника;
при наявності страхового стажу і досягненні пенсійного віку;
при постійній втраті працездатності.
17. Нарахування єдиного соціального внеску здійснюють при:
визначенні фінансових результатів;
нарахуванні заробітної плати або єдиного податку;
отриманні готівки для видачі зарплати;
розрахунку собівартості продукції.
18. Сплата єдиного соціального внеску здійснюється при:
визначенні фінансових результатів;
нарахуванні заробітної плати або єдиного податку;
отримання готівки в банку для видачі зарплати, але не пізніше 20-го числа місяця наступного за звітнім;
сплаті податку з прибутку.
19. Кошти ФССТВП використовуються на:
виплату пенсій за віком;
виплату пенсій по інвалідності;
допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 1,5 річного віку;
допомогу по тимчасовій непрацездатності.
20. Виплати по листку непрацездатності здійснюються за рахунок коштів:
державної податкової адміністрації;
пенсійного фонду;
прибутку господарства;
ФССТВП та роботодавця.
21. Податкову накладну заповнюють у:
Двох примірниках;
Трьох примірниках;
Чотирьох примірниках;
Правильної відповіді немає.
22. Діючі ставки податку на додану вартість в Україні:
двадцять та тринадцять відсотків;
двадцять та нуль відсотків;
сімнадцять та нуль відсотків;
п'ятнадцять та десять відсотків.
23. Об’єктом оподаткування ПДВ в Україні за загальною ставкою є:
оподатковуваний прибуток;
виручка від реалізації товарів, робіт та послуг;
вартість вивезеної з території України продукції;
амортизаційні відрахування.
24. Податок на додану вартість, акцизний збір, включають:
до ціни продукції;
до собівартості продукції;
до результатів інвестиційної діяльності;
до фінансових результатів.
25. Юридичні особи відрахування єдиного соціального внеску відносяться:
до ціни продукції;
до собівартості продукції;
на фінансові результати;
до результатів інвестиційної діяльності.
26. Податок на додану вартість на товари, відвантажені на експорт, нараховується за ставкою:
20 %;
за пільговою ставкою 10 %;
за нульовою ставкою;
не нараховується.
27. Податковий кредит в системі оподаткування ПДВ - це:
кредит, що надається банком для виконання податкових зобов'язань;
кредит, що надається податковим органом у вигляді відстрочки виконання податкового зобов'язання;
сума сплаченого (вхідного) ПДВ, на яку зменшуються податкові зобов'язання підприємства-платника ПДВ;
різниця між ПДВ нарахованим в складі виручки від реалізації і сплаченим при придбанні матеріальних ресурсів.
28. Підприємство зобов'язане зареєструватися як платник ПДВ у таких випадках:
якщо кількість робітників перевищує 50 осіб;
якщо обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців перевищує 300 тис. грн.;
з дозволу Державної податкової адміністрації.
якщо обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців перевищує 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Тема 6. Організація оборотних активів підприємств
1. За джерелами формування оборотні кошти поділяються на:
активні та пасивні;
власні й прирівняні до них;
нормовані та ненормовані;
безоплатно одержані.
2. Перевищення фактичної наявності власних оборотних коштів над потребою це:
надлишок власних оборотних коштів;
брак власних оборотних коштів;
фактична наявність оборотних коштів;
абсолютне вивільнення оборотних коштів
3. Визначення потреби в оборотних коштах здійснюється через:
нормування;
норму;
одноденні витрати;
тривалість виробничого циклу.
4. До незавершеного виробництва в тваринництві належить:
витрати на зяблеву оранку;
готова продукція тваринництва.
запаси меду у вуликах;
тара та пакувальні матеріали.
5. Норматив власних оборотних засобів на медикаменти визначається виходячи із:
із вартості річної планової потреби;
із норми запасу в місяцях;
кількості центнерів і вартості одиниці;
річної планової потреби і норми запасу в місяцях.
6. Норма запасу при визначенні нормативу власних оборотних засобів на тверде паливо приймається в такій кількості місяців:
один місяць;
два місяці;
три місяці;
чотири місяці.
7. Для розрахунку нормативу власних оборотних засобів на тару і пакувальні матеріали використовують такі дані:
фактичний мінімальний залишок на тару і пакувальні матеріали і валовий вихід продукції рослинництва і тваринництва;
фактичний мінімальний залишок на тару і пакувальні матеріали і вартості страхового запасу;
фактичний мінімальний залишок на тару і пакувальні матеріали і норма запасу в місяцях;
фактичний мінімальний залишок тари і пакувальних матеріалів за минулий рік, вартість реалізованої продукції за планом минулого року і в плановому році.
8. Для розрахунку нормативу власних оборотних засобів на малоцінні та швидкозношувані предмети (МШП) використовують такі дані:
вартість зайвих і непотрібних запасів МШП, валовий вихід продукції рослинництва і тваринництва за собівартістю в минулому і плановому році;
вартість мінімального залишку МШП, валовий вихід продукції рослинництва і тваринництва за собівартістю в минулому і плановому році;
знос МШП, валовий вихід продукції рослинництва і тваринництва за собівартістю в минулому і плановому році;
фактичний мінімальний залишок за попередній рік, валовий вихід продукції рослинництва і тваринництва за собівартістю в минулому і плановому році.
9. До залучених джерел формування власних оборотних засобів відносять:
короткотермінові позики на виробничі потреби; кредиторська заборгованість перед постачальниками; стійкі пасиви;
кредиторська заборгованість і стійкі пасиви;
кредиторська заборгованість; стійкі пасиви; відрахування від прибутку, що спрямовуються на формування оборотних засобів;
позики банку.
10. Норматив власних оборотних засобів на будівельні матеріали визначається:
в розмірі планової потреби будівельних матеріалів та норми їх запасу;
як добуток норми запасу в днях і фактичної витрати в звітному році;
як добуток норми запасу в днях та планової витрати будівельних матеріалів;
як добуток одноденної вартості будівельних матеріалів в плановому році і норми запасу в днях.
11. Для розрахунку нормативу власних оборотних засобів на запасні частини і ремонтно-технічні матеріали використовуються наступні дані:
вартість річної витрати запасних частин за планом і одноденної реалізації продукції;
норми запасу в запасних частинах і річна витрата запасних частин в минулому році;
річна витрата запасних частин за планом і норми запасу в запасних частинах;
річна витрата запасних частин за планом і одноденна витрата запасних частин.
12. Норматив власних оборотних засобів на обмінний фонд моторів визначається:
балансова вартість автомобілів на початок року і норми запасу (%);
балансова вартість тракторів на початок року і страхового запасу;
річної витрати ремонтно-технічних матеріалів і норми запасу (%);
як добуток балансової вартості мобільної частини основних засобів на початок року, на які встановлені двигуни і норми запасу.
13. При розрахунку нормативу власних оборотних засобів на витрати наступних періодів не використовують:
витрати, що будуть проведені в плановому році згідно з кошторисом;
витрати, що включаються в собівартість продукції планового року;
витрати, що включені у собівартість продукції минулого року;
суми засобів вкладених у витрати наступних періодів на початок планового року.
14. Для розрахунку нормативу власних оборотних засобів на готову продукцію використовують наступні дані:
мінімальний залишок готової продукції в минулому році і валовий вихід продукції рослинництва і тваринництва у минулому і плановому році;
мінімальний залишок готової продукції і затрати на реалізацію в плановому році;
мінімальний залишок готової продукції, вартість реалізації продукції державі в минулому і плановому році;
мінімальний залишок готової продукції, фактичну реалізацію за минулий рік і в плановому році.
15. Існують такі принципи розрахунку нормативів власних оборотних засобів:
аналітичний метод розрахунку нормативів; максимального “завантаження”; мінімального “завантаження”; фіксованої частки вкладень;
максимального “завантаження”; мінімального “завантаження”; фіксованої частки вкладень;
прямого підрахунку; максимального “завантаження”; мінімального “завантаження”; фіксованої частки вкладень, аналітичного методу;
розрахунковий підрахунок: принципи мінімальності і максимальності.
16. За принципом фіксованої частки вкладень проводиться розрахунок нормативів на:
затрати на незавершене виробництво в рослинництві та тваринництві;
корми; запасні частини та ремонтні матеріали; мінеральні добрива, отрутохімікати, тверде паливо;
пальне і мастильні матеріали, малоцінні та швидкозношувані предмети, готова продукція;
розрахунки із покупцями; нафтопродукти та мастильні матеріали.
17. За принципом максимального завантаження розраховують наступні нормативи власних оборотних засобів:
корми і підстилка, медикаменти, тверде паливо, нафтопродукти;
насіння і посадковий матеріал, тварини на вирощуванні і відгодівлі, незавершене виробництво в рослинництві, витрати майбутніх періодів;
насіння і посадковий матеріал, тварини на вирощуванні і відгодівлі, розрахунки із заготівельними організаціями, витрати майбутніх періодів, нафтопродукти;
незавершене виробництво в рослинництві, насіння і посадковий матеріал, корми, витрати майбутніх періодів.
18. За принципом мінімального завантаження розраховуються наступні елементи оборотних засобів:
будівельні матеріали; затрати майбутніх періодів; незавершене виробництво в рослинництві і в тваринництві; малоцінні та швидкозношуючі предмети;
корми; будівельні матеріали; нафтопродукти; тара; пакувальні матеріали;
нафтопродукти; тара і пакувальні матеріали;
тара і пакувальні матеріали; корми; будівельні матеріали; малоцінні та швидкозношувані предмети.
19. По незавершеному виробництву в рослинництві застосовують таку методику розрахунку нормативу:
виходячи з норми запасу в днях;
виходячи з норми оборотних коштів у відсотках;
шляхом аналітичного розрахунку;
шляхом прямого підрахунку витрат незавершеного виробництва на кінець планового року.
20. Норматив власних оборотних засобів по розрахунках із покупцями визначається:
в розмірі перехідної дебіторської заборгованості із минулого року;
за твердо фіксованими сумами вкладень в розмірі нормально перехідної планової заборгованості покупців за продану їм продукцію;
множенням планової середньодобової реалізації окремих видів продукції оціненої за собівартістю на кілька днів від моменту реалізації продукції до надходження грошей на розрахунковий рахунок;
множенням фактичної середньодобової реалізації на кількість днів від дати відвантаження до дня надходження грошей на розрахунковий рахунок.
21. Норматив власних оборотних засобів на корми визначається:
в розмірі повної планової потреби в кормах;
в розмірі страхового запасу кормів;
виходячи із планової річної потреби в кормах;
виходячи із розміру страхового запасу і планової річної потреби в кормах.
22. Страховий фонд ярих зернових створюється у такому розмірі:
10 – 15% від потреби;
20 – 30% від потреби;
30 – 40% від потреби;
50% від потреби.
23. Норматив на молодняк тварин і тварин на вирощуванні і відгодівлі розраховується в розмірі вартості:
вихідного поголів’я на кінець планового року;
не має правильної відповіді;
середньої кількості поголів’я за звітний рік;
фактичного поголів’я на початок планового року.
24. При розрахунку нормативу на зернофураж страховий запас приймається в розмірі:
8,3 % від річної планової потреби;
10% від річної планової потреби;
15% від річної планової потреби;
20% від річної планової потреби.
25. Норматив по грошових коштах розраховується у розмірі:
0,2% від планового фонду заробітної плати;
0,2% від виручки від реалізованої продукції, робіт і послуг;
20% від планового фонду заробітної плати;
20% від прибутку.
26. До власних джерел формування оборотних засобів відноситься:
наявність власних оборотних засобів; відрахування від прибутку, що спрямовується на формування власних оборотних засобів;
наявність власних оборотних засобів; норматив власних оборотних засобів; відрахування від прибутку, що спрямовуються на формування власних оборотних засобів; планова наявність власних оборотних засобів;
наявність власних оборотних засобів; норматив власних оборотних засобів, прибуток; планова наявність власних оборотних засобів;
позики банку.
27. Сума прибутку, що спрямовується на формування нормативу власних оборотних засобів визначається:
в межах потреби з врахуванням економічних можливостей господарства;
в розмірі необхідному для формування сукупного нормативу власних оборотних засобів на кінець планового періоду;
як різниця між нормативом власних оборотних засобів та наявними власними і прирівненими до них джерелами їх формування;
як різниця між сукупним нормативом власних оборотних засобів та короткотерміновими кредитами, що направляються на формування оборотних засобів.
28. Стійкі пасиви відносяться до наступної групи джерел формування обігових коштів:
бюджетні асигнування;
власні джерела фінансування;
залучені джерела фінансування;
позичені джерела фінансування.
29. До стійких пасивів належать:
засоби які залучені у вигляді позик банку;
засоби, які не використовуються в обороті господарства;
засоби, які постійно знаходяться в обороті господарства, але не належать йому;
засоби, які тимчасово знаходяться в обороті господарства, але не належать йому.
30. Елементи стійких пасивів правильно вказані у такому варіанті:
вартість матеріальних цінностей, що одержані від ліквідації основних засобів; мінімальна заборгованість по заробітній платі та нарахування на заробітну плату; резерв на покриття майбутніх витрат;
мінімальна заборгованість на заробітні плату та нарахуваннях на заробітну плату; резерв на покриття наступних витрат і платежів;
норматив власних оборотних засобів;
цільове фінансування, що направляється на формування оборотних засобів; заборгованість по заробітній платі та по нарахуваннях на заробітну плату.
31. Мінімальна заборгованість із заробітної плати, як джерела формування оборотних засобів визначається:
в розмірі мінімального одноденного фонду заробітної плати (без оплати праці працівників рослинництва) помноженого на кількість днів з початку місяця до дня видачі заробітної плати;
в розмірі одноденного планового фонду заробітної плати помноженого на кількість днів з початку місяця до дня видачі заробітної плати;
в розмірі перехідної заборгованості за попередній звітний період;
в розмірі середньомісячної заробітної плати.
32. Сукупний норматив власних оборотних активів – це:
добуток розрахованих нормативів за елементами оборотних активів;
різниця між сумою розрахованих нормативів за елементами виробничих запасів і нормативом готової продукції;
сума розрахованих нормативів за всіма елементами оборотних активів;
правильної відповіді немає.
33. Сутність методу прямого розрахунку нормативу власних оборотних активів полягає в:
розрахунку нормативу з врахуванням співвідношення між темпами збільшення обсягу виробництва та розміру нормованих оборотних активів в попередньому періоді;
попередньому визначенню норми і нормативу по кожному елементу, а потім шляхом їхнього додавання розраховується сукупний норматив;
визначені нормативу на базі попереднього шляхом внесення до нього змін з урахуванням умов виробництва, постачання, реалізації продукції, робіт, послуг тощо;
правильної відповіді немає.
Тема 7. Фінансове забезпечення відтворення основних фондів та нематеріальних активів
1. Тимчасово виведені з експлуатації основні засоби піддаються:
тільки моральному зносу;
тільки фізичному зносу;
зносу під дією сил природи, а також моральному старінню;
не піддаються зносу взагалі.
2. Плановий річний обсяг капітальних вкладень виражається:
в кошторисних вартостях;
в техніко-економічних обґрунтуваннях;
вартості будівельно-монтажних робіт;
лімітах капітальних вкладень.
3. Ліміт капітальних вкладень на перехідне будівництво визначається:
в сумі введених в дію в звітному році основних засобів;
в сумі кошторисної вартості;
в сумі нормативу від кошторисної вартості;
як різниця між кошторисною вартістю та вартістю проведених робіт в попередній період.
4. Норматив власних оборотних засобів у будівництві визначається:
в сумі ліміту капітальних вкладень на плановий рік;
в сумі наявних оборотних засобів в господарстві;
як добуток кошторисної вартості будівництва на норму оборотних засобів;
як добуток ліміту капітальних вкладень на плановий рік та норми оборотних засобів.
5. Розмір прибутку у будівництві, що здійснюється господарським способом визначається:
в розмірі економії матеріалів, досягнутої в процесі будівництва;
в розмірі зменшення вартості машин і обладнання;
в розмірі зменшення цін на обладнання, що входить в кошторис будівництва;
в розмірі рівня рентабельності закладеного підрядною організацією в проектно-кошторисній документації.
6. Виручка від ліквідації основних засобів визначається:
на основі вибуття основних засобів в плановому році;
на основі середніх фактичних даних про вибуття основних в т. ч. худоби за попередні три роки та вибуття їх в плановому році;
на основі середніх фактичних даних про вибуття основних засобів за попередні три роки та вибуття їх в плановому році;
на основі середніх фактичних даних про вибуття основних засобів за попередні три роки.
7. До затрат на формування основного стада не включають:
витрати по вибракуванню худоби з основного стада;
затрати на придбання худоби в основне стадо;
затрати по переведенню молодняка худоби в основне стадо;
інші затрати на переведення худоби в основне стадо.
8. До власних фіксованих джерел фінансування капітальних вкладень не відносять:
амортизацію;
мобілізацію внутрішніх ресурсів у капітальному будівництві;
виручку від реалізації основних засобів;
частина прибутку, що направляється на фінансування капвкладень.
9. Джерелами фінансування капітальних вкладень є:
власні та централізовані фінансові ресурси;
власні фіксовані та бюджетні асигнування;
власні, бюджетні асигнування, позичені;
власні, залучені та позичені фінансові ресурси.
10. Мобілізація внутрішніх ресурсів у капітальному будівництві це:
8 наявних оборотних активів у капітальному будівництві над їх плановою потребою;
перевищення наявних оборотних засобів в будівництві над їх нормативною потребою скоректованою на суму приросту кредиторської заборгованості;
перевищення нормативної потреби у оборотних засобах в капітальному будівництві над їх очікуваною наявністю;
правильної відповіді не має.
11. Титульний список будови розробляється на:
весь період будівництва з розбивкою по роках;
весь період будівництва;
один рік з розбивкою по кварталах;
один рік з розбивкою по місяцях.
12. Внутрібудівельний титульний список розробляється на:
весь період будівництва з розбивкою по кварталах;
весь період будівництва з розбивкою по роках;
один рік з відображенням розміру капітальних вкладень початкового, виконаного планового об’єму на рік;
один рік з розбивкою по кварталах.
13. До власних фіксованих (постійних) джерел фінансування капітальних вкладень не відносять:
амортизація;
виручка від ліквідації основних засобів;
мобілізація внутрішніх ресурсів у капітальному будівництві;
стійкі пасиви.
14. Основні засоби для нарахування амортизації розподілено на:
дві групи;
сім груп;
шістнадцять груп;
двадцять груп.
15. Інформація про формування прибутку підприємства відображається у таких формах фінансової звітності:
баланс;
звіт про рух грошових коштів;
звіт про фінансові результати;
звіт про власний капітал.
16. Іммобілізація внутрішніх ресурсів в капітальному будівництві це:
надлишок наявних оборотних засобів у будівництві над їх нормативом;
наявність будівельних матеріалів у господарстві;
не має правильної відповіді;
перевищення нормативу оборотних засобів у будівництві над їх наявністю.
17. Прибуток, що направляється на фінансування капітальних вкладень розраховується:
сума капітальних вкладень мінус бюджетні асигнування мінус власні фіксовані джерела;
сума капітальних вкладень мінус бюджетні асигнування;
сума капітальних вкладень мінус позики банку;
сума капітальних вкладень мінус фіксовані джерела.
18. До позичених джерел фінансування капітальних вкладень відносимо:
бюджетні асигнування;
довготермінові і короткотермінові позики банку;
прибуток;
стійкі пасиви.
19. До джерел фінансування витрат на формування основного стада не відносять:
амортизація на робочу худобу;
виручка від ліквідації вибракуваної худоби;
виручка від ліквідації основних засобів;
частина прибутку.
20. Термін окупності капітальних вкладень визначається:
як відношення прибутку до собівартості продукції;
як відношення прибутку, отриманого від кредитового об’єкта та амортизації до кошторисної вартості об’єкта;
як відношення суми капітальних вкладень до чистого прибутку, отриманого від кредитованого об’єкта;
як відношення чистого прибутку, отриманого від капітальних вкладень до суми капітальних вкладень.
21. При вибракуванні тварин з основного стада ВРХ їх оцінюють:
за балансовою вартістю 1 ц. живої маси;
за можливими цінами реалізації 1 голови;
за ринковими цінами 1 голови;
за собівартістю 1 ц. живої маси.
22. У підсумку балансу підприємства основні засоби (основні фонди) зазвичай враховуються:
за первісною вартістю;
за залишковою вартістю;
за сумою зношення за період експлуатації;
за потенційною ринковою вартістю.
23. Характерними ознаками для процесу простого відтворення основних засобів:
основним джерелом фінансування виступають амортизаційні відрахування;
відтворення основних засобів відбувається шляхом нового будівництва;
вибулі основні засоби обов'язково замінюються на нові з аналогічною або скоригованою на індекс інфляції первісною вартістю;
за відбувається кількісне та якісне зростання на підприємстві основних засобів.
24. Амортизація не нараховується на такий об'єкт основних засобів:
передавальні пристрої;
будівлі, споруди обладнання;
земельні ділянки;
транспортні засоби.
25. Вкажіть метод амортизації, який не передбачає безпосередньої залежності амортизаційних сум від часового періоду:
виробничий;
зменшення залишкової вартості;
прискореного зменшення залишкової вартості;
кумулятивний (метод суми років).
26. Вкажіть метод амортизації, який забезпечує рівномірне в часі нарахування амортизаційних сум:
прямолінійний;
зменшення залишкової вартості;
прискореного зменшення залишкової вартості;
кумулятивний (метод суми років).
27. Персональний комп'ютер слід віднести до наступної групи активів підприємства :
нематеріальні активи;
основні засоби;
довгострокові фінансові інвестиції;
поточні фінансові інвестиції.
28. Знос основних засобів – це:
втрата вартості основними засобами у процесі їх експлуатації;
заміна зношених основних засобів через капітальне будівництво;
матеріальне зношування окремих елементів основних засобів та заміна їх через капітальне будівництво або капітальний ремонт;
заміна основних засобів унаслідок запровадження нового, більш прогресивного обладнання.
29. Капітальні вкладення - це...
витрати на створення нових, реконструкцію й технічне переозброєння діючих основних засобів;
витрати на придбання нових основних засобів і капітальний ремонт діючих основних засобів;
витрати на розширення та реконструкцію діючих виробництв;
витрати на розширене відтворення основних засобів.
30. Сума мобілізації (іммобілізації) внутрішніх ресурсів визначається:
як сума кредиторської заборгованості на початок року і планової потреби будови в оборотних коштах на кінець планового періоду;
як сума наявних оборотних активів у капітальному будівництві і наявної кредиторської заборгованості на початок планового періоду;
як скорочення потреби в оборотних активах на плановий період та приросту стійкої кредиторської заборгованості у плановому періоді.;
як сума планової потреби в оборотних активах будови на кінець планового періоду і перехідної кредиторської заборгованості на кінець планового періоду.
Тема 8. Організація виробничого кредитування суб'єктів господарської діяльності
1. Короткотермінове кредитування сільськогосподарських підприємств зумовлене такими факторами:
велика тривалість виробничого циклу;
вплив природно-кліматичних умов на виробництво сільськогосподарської продукції;
сезонний характер виробництва і велика тривалість виробничого циклу;
сезонний характер виробництва.
2. Комерційний кредит це:
будь-який кредит;
кредит наданий комерційним банком;
кредит наданий комерційному підприємству;
кредит продавця покупцю у вигляді відстрочки платежу.
3. Іпотека це:
забезпечення повернення кредиту у вигляді застави нерухомого майна;
забезпечення повернення кредиту у вигляді застави товарних запасів;
забезпечення повернення кредиту у вигляді застави шляхових документів;
забезпечення повернення кредиту у вигляді поруки третьої особи.
4. Кредитоздатність це:
здатність кредитора в визначений строк розрахуватися зі своїми клієнтами;
здатність кредитора надати в повному обсязі кредит;
здатність позичальника у визначений термін повністю розрахуватися по своїх боргових зобов‘язаннях;
не має правильної відповіді.
5. Кредитоздатність підприємства визначається:
шляхом визначення певних коефіцієнтів на основі балансу підприємства;
шляхом визначення певних коефіцієнтів на основі плану економічного і соціального розвитку;
шляхом визначення фінансових результатів;
шляхом проведення калькуляції продукції.
6. Цільове використання кредиту контролює:
комерційний банк;
контрольно-ревізійне управління;
НБУ;
податкова адміністрація.
7. Факторинг – це:
діяльність комерційного банку за дорученням;
здача в оренду на тривалий строк предметів довгострокового користування;
купівля банком у клієнта права на вимогу боргу;
посередництво в одержанні клієнтом боргу.
8. Консорціумний кредит – це:
кредит, що надається банком суб'єкту господарювання за умови, що вони обидва є членами того самого об'єднання (консорціуму);
кредит, що надається великим об'єднанням підприємств для здійснення господарської діяльності;
кредит, що надається об'єднанням банків суб'єктам господарської діяльності;
усі відповіді правильні.
9. Комерційним банкам розміри відсоткових ставок при видачі кредиту встановлює?
Верховна Рада України;
Комерційні банки самостійно;
Національний банк України;
Позичальники, виходячи зі своїх інтересів.
10. Кредитор – це:
сторона кредитних відносин, що контролює кредитні відносини;
сторона кредитних відносин, що надає кошти у тимчасове користування;
сторона кредитних відносин, що одержує кошти у тимчасове користування;
суб’єкт кредитних відносин, що виконує роль посередника за надання кредиту.
11. Принцип поверненості кредиту означає, що:
кредит надається з умовою сплати відсотків за користування;
кредит надається на певні потреби;
кредит надається у грошовій формі;
кредит повинен бути повернутий позичальником банкові.
12. Принцип терміновості кредиту означає:
кредит надається з умовою сплати відсотків за користування;
кредит надається на певний термін;
кредит надається на певні потреби;
кредит надається у грошовій формі.
13. Принцип забезпеченості кредиту означає що:
кредит надається з умовою сплати відсотків за користування;
кредит надається на певні потреби;
кредит надається у грошовій формі;
наявність документів, що гарантують своєчасне повернення кредиту.
14. Принцип цільового використання кредиту означає, що:
кредит надається з умовою сплати відсотків за користування;
кредит надається на певні потреби;
кредит надається у грошовій формі;
кредит, що надається на певний термін.
15. Коефіцієнт фінансової незалежності:
загальну результативність діяльності господарства;
здатністю господарства здійснювати свою діяльність стабільно, завдяки власних і залучених коштів;
здатність господарства покривати поточні зобов’язання за рахунок поточних оборотних засобів;
незалежність господарства від зовнішніх джерел.
16. Прострочений кредит це:
кредит, стосовно якого на основі клопотання позичальника переносяться строки погашення;
кредит, строк погашення якого згідно кредитної угоди минув;
кредит, що буде погашений в майбутньому;
кредит, що погашається рівномірними частинами.
17. Відстрочений кредит це:
кредит, строк погашення якого згідно кредитної угоди минув;
кредит, стосовно якого на основі клопотання позичальника переносяться строки погашення;
кредит, що погашається рівномірними частинами;
кредит, що буде погашений в майбутньому.
18. До форм забезпечення кредиту не відноситься:
гарантія або порука третьої сторони;
контокорентне кредитування;
переуступка контрактів;
страхування.
19. Товарний кредит видається у вигляді:
банківського кредиту;
комерційного кредиту;
консорціумного кредиту;
лізингового кредиту.
20. Потреба в короткостроковому кредиті на виробничі потреби визначається:
в сумі виробничих видатків;
як різниця між надходженнями від реалізації і виробничими витратами;
як сума коштів для погашення заборгованості;
як сума коштів для погашення кредиту.
21. Потреба в кредиті на відтворення основних засобів визначається:
на покриття незабезпеченості основних засобів;
як різниця між власними джерелами фінансування і обсягом капітальних вкладень;
як різниця між власними джерелами фінансування основних засобів і плановим обсягом капітальних вкладень;
як різниця між власними джерелами фінансування основних засобів і бюджетними асигнуваннями.
22. Основний документ, що регулює кредитні відносини між підприємством та банком:
кредитна заява;
кредитний договір;
кредитні умови;
кредитні зобов'язання.
23. Для якого заходу придбання кредиту не передбачено:
фінансування сезонних запасів;
придбання основних засобів;
реалізація інвестиційного проекту;
покриття збитків.
24. Кредит, що надається підприємству у формі відстрочки платежу за одержані сировину, матеріали чи товари на визначений термін:
банківський кредит;
товарний кредит;
потечний кредит;
консорціальний кредит.
25. Об'єктами кредитування можуть бути:
грошові кошти;
витрати понесені на виконання робіт чи надання послуг;
банки;
держава.
26. Банківський кредит надається на:
Фінансування оборотного капіталу;
Покриття збитків від господарської діяльност;
Викуп приватизованого підприємства;
Для внесення платежів у бюджет.
27. Об'єктом лізингу можуть бути:
машини та обладнання;
кредиторська заборгованість;
земельні ділянки та інші природні об'єкти;
об'єкти оренди державного майна.
28. Комерційний кредит - це економічні відносини, які виникають між:
підприємствами;
комерційними банками й підприємствами;
державою та комерційними банками;
державою та підприємствами.
29. Кредитна лінія - це:
угода, за якою банк зобов'язується надати позичальнику протягом певного періоду кредити в межах узгодженого ліміту;
це згода, але не зобов'язання комерційного банку надати кредит позичальнику;
межа, яка встановлює максимальні й мінімальні розміри видачі кредиту одному позичальнику;
ліміти видачі кредитів.
30. Лізинговий кредит - це:
надання суб'єктами господарювання взаємного кредиту у вигляді відстрочки платежу за продані товари й надані послуги;
надання суб'єктами господарювання взаємної відстрочки платежів за товарно-матеріальні цінності;
взаємна передача суб'єктами господарювання матеріальних цінностей на умовах оренди;
надання банком кредиту на умовах відстрочки платежу.
31. Непряме кредитування - це:
надання кредиту небанківським установам;
надання кредиту позичальникам через посередників;
надання кредиту кредиторам на вимогу позичальника в міру потреби в ньому;
надання кредиту у вигляді матеріальних цінностей.
Тема 9. Оцінка фінансового стану
1. Фінансовому ризику втрат у зв'язку з несумлінністю партнерів підлягають:
грошові кошти, що вкладені в обладнання;
грошові кошти, що вкладені в будівельний об'єкт;
грошові кошти, що вкладені в транспортні засоби;
грошові кошти, що вкладені в дебіторську заборгованість.
2. Коефіцієнт оборотності оборотних коштів розраховується як:
відношення власних оборотних коштів до загальної суми власного капіталу;
відношення виробничої собівартості до величини виробничих запасів;
відношення виручки від реалізації готової продукції до середньорічної вартості оборотних активів;
відношення вартості оборотних коштів до виробничої собівартості.
3. Коефіцієнт автономії визначається як:
співвідношення загальної суми зобов'язань до власного капіталу за балансом;
співвідношення прибутку до власного капіталу за балансом;
співвідношення акціонерного капіталу до підсумку балансу;
співвідношення власного капіталу до підсумку балансу.
4. Коефіцієнт загальної ліквідності (коефіцієнт покриття) визначається, як:
співвідношення загальної суми зобов'язань до власного капіталу за балансом;
співвідношення загальної суми зобов'язань до підсумку балансу;
співвідношення поточних зобов'язань до підсумку балансу;
співвідношення оборотних активів за балансом до поточних зобов'язань за балансом.
5. Характеристикою стабільності фінансового стану підприємства є:
фінансова структура;
фінансова гнучкість;
фінансова стійкість;
фінансова активність.
6. Система умов, що визначає здатність підприємства залучати позикові кошти:
оборотність;
кредитоспроможність;
платоспроможність;
ліквідність.
7. Основними завданнями аналізу фінансового стану є...
дослідження результатів господарської діяльності підприємства;
аналіз бухгалтерської звітності;
оцінка ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості, прибутковості та ефективності використання майна підприємства;
планування фінансової діяльності підприємства.
8. Показник маневреності власного капіталу належить до такої групи показників:
прибутковості;
фінансової стійкості;
ліквідності;
ділової активності підприємства.
9. Коефіцієнт автономії (незалежності) визначається як відношення:
власний капітал/валюта балансу;
продаж/матеріальні запаси;
власні оборотні кошти/майно підприємства;
поточні пасиви/зобов'язання перед акціонерами.
10. Резервний капітал створюється за рахунок:
відрахувань з прибутку;
включення його величини в собівартість;
операційної діяльності;
іншої діяльності.
11. Коефіцієнт абсолютної ліквідності визначається як відношення:
грошових коштів і легкореалізованих цінних паперів до підсумку IV розділу пасиву балансу;
грошових коштів і легкореалізованих цінних паперів та дебіторської заборгованості до підсумку IV розділу пасиву балансу;
грошових коштів до власного оборотного капіталу;
оборотного капіталу до І розділу пасиву балансу.
12. Коефіцієнт маневреності власного оборотного капіталу - це відношення:
грошових коштів до власного оборотного капіталу;
оборотного капіталу до І розділу пасиву балансу;
грошових коштів і легкореалізованих цінних паперів до підсумку IV розділу пасиву балансу;
грошових коштів і легкореалізованих цінних паперів та дебіторської заборгованості до підсумку IV розділу пасиву балансу.
13. Оборотність виробничих запасів на підприємстві виражається:
виручка від реалізації / залишки виробничих запасів;
залишки виробничих запасів / собівартість продукції;
собівартість продукції / сукупні виробничі запаси;
собівартість товарної продукції / сукупні виробничі запаси.
14. Показники ділової активності фірми - це:
коефіцієнт концентрації власного капіталу;
коефіцієнт маневреності власного капіталу;
оборотність кредиторської заборгованості;
курс акцій.
15. Оборотність виробничих запасів - це:
показник ділової активності фірми;
показник фінансової стійкості фірми;
показник майнового стану;
показник ліквідності.
1. Неплатоспроможність проявляється в неспроможності суб’єкта підприємницької діяльності:
виконати сплату грошових зобов’язань перед кредиторами через недостатність в нього грошових коштів;
виконати після настання встановленого терміну сплату грошових зобов’язань перед кредиторами, бюджетом, своїми працівниками через недостатність в нього активів у ліквідній формі;
негайно погасити всі зобов’язання перед кредиторами, бюджетом, своїми працівниками за рахунок наявних грошових коштів і кредитів;
фаза розбалансованості діяльності підприємства та обмежених можливостей його впливу на організацію відповідних фінансових відносин.
2. Фінансова криза – це:
фаза розбалансованості діяльності підприємства та обмежених можливостей його впливу на організацію відповідних фінансових відносин;
неспроможність суб’єкта господарювання задовольнити у встановленому порядку виконання грошових зобов’язань перед кредиторами, бюджетом, своїми працівниками через недостатність в нього активів у ліквідній формі;
визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність і задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.
система заходів для відновлення платоспроможності підприємства, які здійснюються власником підприємства-боржника з метою запобігання його ліквідації.
3. Банкрутство – це:
фаза розбалансованості діяльності підприємства та обмежених можливостей його впливу на організацію відповідних фінансових відносин;
неспроможність суб’єкта господарювання задовольнити у встановленому порядку виконання грошових зобов’язань перед кредиторами, бюджетом, своїми працівниками через недостатність в нього активів у ліквідній формі;
визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність і задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.
система заходів для відновлення платоспроможності підприємства, які здійснюються власником підприємства-боржника з метою запобігання його ліквідації.
4. Санація трактується як:
покриття поточних збитків і збереження ліквідності і платоспроможності підприємства;
оздоровлення фінансового стану підприємства;
можливість подолання фінансової кризи шляхом проведення санаційного аудиту.
забезпечення його життєдіяльності в довгостроковому періоді.
5. Санація підприємства в судовому порядку – це:
система заходів для відновлення платоспроможності підприємства, які здійснюються судовими органами з метою запобігання його ліквідації;
система заходів для відновлення платоспроможності підприємства, які здійснюються судовими органами в процесі провадження справи про банкрутство;
відновлення платоспроможності підприємства шляхом укладання судовими органами мирової угоди між підприємством-боржником та його кредиторами;
відновлення платоспроможності підприємства шляхом розпорядження майном підприємства судовими органами.
6. Санаційна спроможність суб’єкта господарювання – це:
забезпечення його життєдіяльності в довгостроковому періоді;
наявність у підприємства, що зазнало фінансової кризи, фінансових та організаційно-технічних можливостей, які б забезпечили успішне проведення його фінансової санації;
наявність у підприємства, що зазнало фінансової кризи, ефективної санаційної концепції, яка б могла забезпечити успішну його діяльність;
оздоровлення суб’єкта господарювання.
7. Метою санаційного аудиту є:
оздоровлення суб’єкта господарювання;
проведення аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства;
оцінка рівня фінансової кризи та виявлення фінансової спроможності її подолання на підприємстві на підставі проведення аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства;
забезпечення його життєдіяльності в довгостроковому періоді.
8. Санаційний аудит проводиться:
зовнішніми незалежними аудиторами;
адміністрацією господарства;
контрольно-ревізійною службою господарства;
контрольно-ревізійною службою контролюючих та управлінських органів.
9. Санація без залучення додаткових фінансових ресурсів проводиться шляхом:
зменшення номінального капіталу підприємства;
конверсії власності у борг;
пролонгацією термінів сплати заборгованості;
добровільним зменшенням заборгованості.
10. Дійсне банкрутство – це:
неспроможність боржника відновити свою платоспроможність;
неспроможність боржника задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури;
визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури;
оцінка рівня фінансової кризи та виявлення фінансової спроможності її подолання на підприємстві на підставі проведення аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства.