Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Київський електромеханічний коледж
Практична робота №3
на тему: «Пайка проводів»
Роботу виконав
студент гр. 310 ЕЛ-А
Роботу перевірив
Клещов А. Й.
Київ 2012
Тема: Пайка проводів.
Мета: Виконати пайку однопроволочних та багатопроволочних проводів.
Теоретичні дані.
Конструкція паяльника.
На рисунку 3.1 представлено пристрій звичайного, класичного електричного паяльника. Ключовий елемент в ньому - нагрівач, спіральний або керамічний. Перший являє собою ніхромовий дріт, намотану на слюдяну або керамічну трубку. Другий - керамічний - це спіраль з дуже тонкого дроту, розміщена у вузькій керамічної пластині. Кожен з нагрівачів хороший по-своєму, але через відносну «ніжності» останнього краще віддати перевагу більше надійному електричному паяльнику зі спіральним нагрівачем. На відміну від керамічного побратима, йому не так страшні можливі палення і потрапляння рідини, які можуть привести до розтріскування нагрівача.
Рисунок 3.1 – Конструкція паяльника
Жало - робоча частина паяльника. Розпечене від нагрівача воно плавить припій і здійснює пайку. Гвинт використовується для фіксації жала і зміни його довжини. Отвори дозволяють зменшити температуру корпусу, а фартух закриває його розігріту частину, щоб триматися за ручку було комфортніше. Як і будь-яка система, паяльники можуть мати різні удосконалення та особливості конструкції. Але для початку цілком вистачить і простого апарату.
Характеристики
Перше, що кидається в очі - різні розміри паяльників. Найчастіше цей показник прямо пропорційно пов'язаний з потужністю. Для побутових потреб не потрібні масивні агрегати, цілком підійде паяльник довжиною 25 см (без урахування дроти) і діаметром жала до 4 мм. У такому випадку його потужність повинна бути в межах 25 Вт, чого цілком достатньо. Великі показники в 50-60 Вт говорять про те, що система розроблена для масивних контактів і лудіння плат. Значення робочої напруги вказує на значення вхідного напруги, що подається на паяльник: 6, 12, 36 або 220 В. Останнє означає, що шнур живлення під'єднують безпосередньо до розетки. В інших варіантах для зниження напруги, що подається від домашньої електромережі, використовують понижуючий трансформатор. З одного боку, вигідніше і простіше купити паяльник зі стандартною вилкою і робочою напругою 220 В. З іншого, - провід живлення може замкнути на корпус, і струм вдарить в руку і на робочий прилад. Пошкодити паяні деталі може статична електрика.
Жало буває змінним і статичним. Перше зручніше, оскільки можна не тільки регулювати його довжину, але і замінювати в разі необхідності. Деякі паяльники, як олівці, продають з незаточенним жалом. Нічого складного в заточенні немає - потрібно просто дістати жало, зафіксувати його в лещата і, працюючи напилком, надати необхідну форму.
Рисунок 3.2 – Схема
заточки жала
Пайкою називають спосіб з'єднання металевих (чи металізованих) деталей за допомогою спеціальних сплавів чи чистих металів. Сплави, які застосовуються при пайці , називають припоями. Пайку роблять для одержання постійного електричного контакту з малим перехідний опором чи механічно міцного, а при необхідності і герметичного шва. З'єднання металів пайкою можливо в тих випадках, коли спостерігається здатність припою і металів до змочування, взаємної дифузії і частковому розчиненню один в одному. Рідинотекучістю називають властивість розплавленого припою легко розтікатися і заповнювати усі вузькі зазори, щілини і шви. Припої повинні мати гарну рідинотекучість, малий інтервал температур кристалізації, механічну міцність, корозійну стійкість і високу електропровідність Однак існує ряд факторів, що утрудняють процес пайки. В першу чергу, це наявність на поверхні металу оксидних плівок і забруднень. Тому перед пайкою необхідно ретельно очистити поверхні, що з'єднуються. I ще більш важлива захист від окислювання цих поверхонь у процесі пайки Для цих цілей при пайці вживають допоміжні склади, які називаються флюсами. Без флюсів одержання високоякісного паяного з'єднання практично неможливо. У серійному виробництві радіодеталей і компонентів для забезпечення електричних контактів все більш широке застосування знаходять струмопровідні пасти, клеї, емалі, які поєднуються загальною назвою «контактоли».
Контактоли являють собою синтетичні смоли (епоксидні, кремнійорганічні, та інші) з дрібнодисперсним струмопровідним наповнювачем (порошки срібла, паладію, нікелю). На поверхні які з'єднуються їх наносять за допомогою шприца, кисті, пульверизатора. Після підсихання при невисоких температурах контактоли утворюють тверде покриття з гарною провідністю і високим зчепленням із провідниками, що з'єднуються. Припої підрозділяють на м'які і тверді (таблиця 3.1). Ці групи припоїв істотно розрізняються по питомому опору і механічних властивостях наприклад, м'які припої мають межу міцності при розтяганні sр=16—100 МПа, а тверді – до 500 МПа. Останнім часом м'які припої підрозділяють на низькотемпературні з Tпл<145°С і легкоплавкі з Tпл<300 С. Особливу групу твердих припоїв складають електровакуумні припої, які застосовуються при пайці вузлів електронних приладів, що працюють у вакуумі при високих температурах. Назва марок припоїв визначається металами, що входять в них в найбільшій кількості (олово — О, свинець — С, алюміній — А, срібло — Ср, сурма — Су, мідь — М, цинк — Ц, вісмут — Ви, кадмій — К и т. д.). Якщо в припій входить дорогоцінний чи рідкий метал, його позначення присутнє в назві марки припою навіть при малих кількостях цього металу в сплаві. Одночасно з удосконалюванням технології пайки безупинно розширюється номенклатура припоїв.
М'які припої. Основним типом м'яких припоїв є олов'яно - свинцеві припої (ПОС), що містять олово від 10% (ПОС-10) до 90% (ПОС-90). Усі вони містять евтектику Sn—Pb із Tпл=183°С (дивись таблицю 3.1). Припої марки ПОС підрозділяють по змісту сурми на безсурм'янисті, малосурм'янисті (0,2—0,5% Sb, наприклад ПОССу-30-0,5) і сурм'янисті (1—5%Sb, наприклад ПОССу-40-2). Введення сурми супроводжується підвищенням міцності припою і зменшенням його повзучості під навантаженням Добавка кадмію до припою марки ПОС підвищує їхню провідність і механічну міцність (припої марки ПОСК).
Низькотемпературні припої. При пайці деталей, чуттєвих до нагрівання (напівпровідникові прилади, тонко плівкові виводи мікросхем, інтегральних схем), потрібна знижена температура плавлення припою. Для додання припоям такої властивості в їхній склад уводять вісмут, індій (наприклад, припої ПСр – ЗИн), а також кадмій (наприклад, припої ПОСК-50-18). Механічна міцність низькотемпературних припоїв незначна.
Тверді припої. В електровакуумній промисловості тверді припої застосовують для пайки різних вузлів електронних ламп, електровакуумних пристроїв і т д. Такі припої, які називаються електровакуумними, повинні задовольняти ряд особливих вимог температура плавлення повинна бути приблизно на 100° С вище температури прогріву TПР приладу при вакуумній відкачці; матеріал припою не повинний при нагріванні випаровуватися і забруднювати внутрішні частини пристрою; припій повинний забезпечувати міцну пайку в атмосфері інертного газу чи у вакуумі без участі флюсу, оскільки залишки флюсу й оксиди можуть забруднити частини пристрою, що працюють у вакуумі.
Таблиця 3.1 - Склад і властивості припоїв
Флюси. Флюси є допоміжними матеріалами для отримання якісної і надійної пайки. Для цього флюс повинний відповідати наступним вимогам добре змочувати поверхні металу і припою, захищати поверхні, які підлягають пайці, і припій від окислення, утворюючи при пайці газоподібну захисну зону, знижувати поверхневий натяг розплавленого припою для поліпшення змочування ним основного металу. Крім того, флюси повинні мати робочу температуру на 50—100 С° нижче температури плавлення припою, не викликати корозію, не змінювати свого складу при температурі папки і, нарешті, легко видалятися з поверхні після пайки.
По призначенню флюси діляться на дві основні групи для пайки м'якими і твердими припоями. При монтажній пайці радіоапаратури м'якими припоями в в основному використовують без кислотні і активовані флюси.
Безкислотними флюсами називають каніфоль і флюси, виготовлені на її основі з додаванням неактивних компонентів ( спирт, гліцерин). Залишки флюсу не повинні викликати корозії місця пайки і змінювати електричний опір ізоляції (наприклад, флюси КС, ФПП). Активованими називають флюси, приготовлені на основі каніфолі з добавкою активаторів (саліцилової кислоти, солянокислого діетиламіна і т п). При пайці за допомогою флюсів цього типу потрібно промивання розчинником місць пайок, так як залишки флюсу можуть привести до зниження опору ізоляції між струмопроводящими елементами.
Порядок виконання роботи:
Висновки
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
2
Практична робота №3
Розроб.
Перевір.
Клещов
Реценз.
Н. Контр.
Затверд.
Пайка
проводів
Літ.
Акрушів
7
Гр. 310 ЕЛ-А
Практична робота №3
7
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
Практична робота №3
6
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
Практична робота №3
5
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
Практична робота №3
3
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
Практична робота №3
4
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.