Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Міністерство культури і туризму України
«Олександрійське училище культури»
Розробка
Драматургії сюжету за анекдотом «Хто крайній»
Підготував:
Студент І курсу
Спеціальності «Народна художня творчість»
Спеціалізації «видовищно-театралізовані заходи»
Кульбашний Олег
Викладач:
Баннік О.В.
м. Олександрія
2013 рік
Дійові особи
Ушатайко Валентин Федорович
Вдуйченко Павло Якович
Матня Валерій Євкакійович
Сльота Максим Іванович
Дуплівський Ігор Степанович
Бомжуй Федір Сидорович
Лікар-Наглий Полікарп Інокентійович
Міська лікарня. Третій поверх. Коридор біля кабінетів до лікарів.
УВФ: Хто крайній до уролога?
ВПЯ: Я.
МВЄ: Що там жінка на тебе скаржитись почала?
УМФ: Так. Зла, як «Пила-4». Все того, що я, як вона каже: «скоростріл».
СМІ: Жінкам завжди щось не так. Во всьому ми чоловіки винні.
ДІС: Так. Воно так і є. Тому що жінки вони більш емоційні, нездатні розібратись в ситуаціях, того і звинувачують во всьому чоловіків.
БФС: Хто крайній?
УВФ: Я.
БФС: Я за вами.
МВЄ: А у вас, що трапилось?
БФС: Простатит..
ВПЯ: В мене теж! На роботі перепрацювався, що почав часто нервувати і тут почалось…
БФС: А я завжди на вулицю ходив в туалет. Живу в своєму будинку. Жінка скаржиться: «чого туалет не побудуєш?». А я: «Та навіщо. Воняти буде, а так сходиш в ліс, там повітря свіже і просто кайф.»
МВЄ: І потім радісним обличчям йдемо до лікарні, де уролог жінка.
СМІ: Що, реально жінка?
МВЄ: Так,-посміхається.-Жінка просто персик. Волосся біле, обличчя дуже гарне, очі сині, щоки рум’яні, мов персик. Груди 3го розміру, ноги соковиті. Одним словом- модель.
Всі інші: Да-а-а-а-а-а-а-а-а-а!!!-замріялись.
МВЄ: Я, як із вас, мабуть, один тут не одружений, то маю право до неї залицятись.
УВФ: А чого це так? Може вона буде моєю.
СМІ: Ой, хто б казав(єхидно), ти ж «скоростріл».
УВФ: А за «скоростріла» можу плюнути між очима і вдарити в морду!
СМІ: Хочу бачити, те що чую, Фраєру!
ДІС: Та заспокойтесь. Вам же більше сорока років, а ведете себе, як підлітки.
МВЄ: У мене є ідея. Хто заходить перший, той і намагається залицятись до лікарши.
ДІС: А хитрий, як єврей по прізвиську Арнольд! Ти ж наступний до неї заходиш. Ох придумав! А ми що всі тут дурнями повинні бути?
ВПЯ: А хто взагалі там в кабінеті? Бо щось дуже довго чекаємо.
МВЄ: На скільки пригадую, то кабінет закритий. Запитував у якогось лікаря, то мені сказали: «чекати».
СМІ: А може ти нам, взагалі брешеш, що там жінка.
МВЄ: Та ні. Я ж ходив в реєстратуру. Мені дали талончик і там написано, що лікар жінка.
ДІС: Так ти, що не бачив цю лікаршу?
МВЄ: Ні. Мені її описав, грузин знайомий, якого зівати Коха.
БФС: Ахаха. А що грузин вже до урологів ходить?(сміється)
МВЄ: Мабуть. Мене це мало цікавило. Але, той Коха брехати мені не буде.
ДІС: І чого ж це?
МВЄ: Тому що я майор відділення міліції. Матня Валерій Євкакійович.
ДІС: Дуже приємно, я Дуплівський Ігор Степанович.
СМІ: Я Сльота Максим Іванович.
УВФ: Я Ушатайко Валентин Федорович
ВПЯ: Я Вдуйченко Павло Якович
БФС: А я Бомжуй Федір Сидорович.
МВЄ: Дуже приємно.
СМІ: Ти так розумію небезпечний тип. Правда із-за вас міліціонерів, я сидів за дрібне розбишайство три роки.
МВЄ: А-а-а-а!!Пригадую. Це ти той, йолуп, що сходив по-великому на пам’ятник Леніна. Ми всім відділком реготали. Ще тоді я лейтенантом був.
СМІ: Що ж поробиш. Молодим був, гарячим.
ВПЯ: Весело вам. Цікаве у вас життя. А у мене « повна сідниця» З 20ти років копірайтером, потім програміст, зараз мобільний оператор.
БФС: І що тут поганого? Я ось взагалі все життя в перегної прожив. А ж руки ось пахнуть понюхайте!
ДІС: Фу-у—у! Забери.(кривиться)
ВПЯ: А то, що я роблю оператором в центрі зайнятості. До мене все на 730 йолопи телефонують і знущаються. Ось, наприклад, один постійний номер мене вже роздратував.
СМІ: Що за номер?
ВПЯ: Та дзвоне, один абонент, прикидується жінкою, тіткою Фросею з селища Дупівка, яка хоче то підводним сварщиком працювати, то коровам педикюр робити.То ще далекобійницею її потянуло робити. А саме в селищі, якого немає «Водярівка».
СМІ: Ахахаха. Згадав. То я телефонував.
ВПЯ: Ти???? Йди сюди!!!!!!!!!!!
Сльота Максим Іванович втік.
МВЄ: Я те ж згадав, до нас доходила скарга по такому випадку.
ВПЯ: Так. Я із-за цього ідіота почав хворіти. Тому я і тут.
УВФ: Щось довго чекаємо. Може взагалі лікаря не буде. Як його хоч звати?
МВЄ: Тетяна. Так мені Коха казав.
ДІС: А що цей за Коха?
МВЄ:У нас с ним ділові справи. Я кришую його кафе. Тільки не тріпайтесь нікому.
ДІС: А. Зрозумів.
Доходить до кабінету лікар.
Лікар: Ви всі до мене?
МВЄ: ні. Ми жінку ждемо.
Лікар: Та тут вам не «бордель», тут лікарня все-таки.!
МВЄ: Ні. Ми до лікаря жінки.
Лікар: А-а-а-а! До Тетяни Миколаївни?
МВЄ: Так.
Лікар: ЇЇ не буде, вона вийшла в декретну відпустку.
МВЄ: А ви їй хто?
Лікар: Я її чоловік, Наглий Полікарп Інокентійович. Теж уролог.
Всі схоплюються за голову.
Лікар: Так ви до мене, чи як?
МВЄ: Так.(сумним голосом)
Лікар: Тоді, заходьте, хто там наступний!
Лікар зайшов в кабінет. А за ним матня Валерій Євкакійович. Всі виходять з лікарні.
Анекдот
Міська лікарня. Черга до уролога. Всі зібрались хворі. Ждуть лікаря. Вони зраділи, коли дізнались, що лікар жінка. Чекають, чекають. І тут приходить чоловік, він є лікар. І сказав, що та жінка, яку всі чекають в декретній відпустці. Всіх це засмутило. А засмутило те, що той чоловік був одружений на той жінці.