Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Національний технічний університет України
«Київський Політехнічний Інститут»
Факультет менеджменту і маркетингу
Кафедра промислового маркетингу
Індивідуальна робота
з дисципліни “Маркетингове ціноутворення” на тему:
«Страхування ціни»
Виконавла:
Студентка ІV курсу,
ФММ, групи УМ-02
Тарасенко Олена Миколаївна
Перевірила:
Бажеріна К. В.
Київ-2013
Страхування цін
На промислових ринках з моменту підписання угоди про виконання робіт або постачання товару до моменту остаточного розрахунку (t1 + t2) може проходити багато часу, інколи до декількох років (). За цей період можуть змінитися витрати постачальника, ринкові ціни або інші фактори, що впливають на ціноутворення. Тому постає завдання контрактного страхування ціни.
Страхувати ціну можна від:
Рисунок .. Розрив в часі від моменту підготовки договору до остаточного розрахунку.
В контракті на постачання товару чи виконання робіт позначається наступне.
Ц1 = Ц0 * К, (7.1)
де:
, а ;
Ц1 – ціна на момент оплати;
Ц0 – початкова ціна (базова, на момент укладання угоди);
К – поправочний коефіцієнт;
З, З0 – заробітна плата (наприклад, середня по галузі на момент укладання угоди та на момент оплати відповідно);
В, В0 – витрати (в якості показника витрат береться, наприклад, вартість певного виду сировини або деталей у зазначеного в контракті постачальника).
В контракті може бути обумовлено, що підвищення середньоринкових цін призводить до пропорційного підвищення ціни контракту.
Також, може бути зазначене, що зниження середньоринкових цін призводить до зниження ціни контракту.
Захист ціни (price protection) – оголошення на визначений період часу (наприклад – 30 діб), протягом якого покупцю товару повертається різниця між ціною, по якій він купив товар і новою ціною товару. Такий підхід особливо корисний у ситуаціях, коли потенційні покупці товару, в очікуванні появи нових моделей (наприклад, телевізорів), та, відповідно, зниження ціни на поточні моделі, відкладають покупку. Захист ціни дозволяє продавцю прискорити товарообіг на складі, а споживачу - отримати товар раніше, без грошового програшу.
Приклад:
У всьому світі передоплата є стандартним засобом страховки на випадок зриву укладеної операції. Її звичайні умови багато в чому визначаються цивілізованістю конкретного ринку. Так, в країнах Заходу буває досить надати постачальнику товарів або послуг вексель ( цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя) на суму 20–30% від вартості операції.
Наприклад, в 2003 році американська компанія-розробник програмного забезпечення Merant Plc., набуваючи одного з підрозділів фірми NetObjects, сплатила $4 млн. як передоплату (загальна сума контракту оцінюється в $18 млн.).
А в Китаї, як пише в книзі «Приручаючи Червоного Дракона: ведення успішного бізнесу в Китаї» її автор Бред Андерсон, «для більшості крупних операцій стандартом є 70% передоплати плюс вексель на 30% від вартості операції».
Західні консалтингові фірми звичайно вимагають за послуги передоплату у розмірі 30–50%. Є й виключення: техаська фірма Olde Oak Towers або бере оплату почасово за роботу своїх фахівців, або, якщо клієнт просить провести оцінку крупного проекту, вимагає 100% передоплати.
Одна з небагатьох сфер, де питання передоплати не є каменем спотикання у відносинах між продавцем і покупцем, а навпаки, викликає ентузіазм і у тих, і у інших, - послуги операторів мобільного зв'язку. Більш того, на відміну від інших галузей, тут перехід від кредитної системи до попередніх розрахунків став стимулом для розвитку ринку.
Система передоплати сервісу мобільного зв'язку (її ще називають prepaid-система) в Москві вперше була запроваджена стільниковою мережею «Бі Лайн» в 1998 році. До цього моменту більше була поширена кредитна система оплати. Абонент купував контракт, користувався телефоном, потім кожен місяць йому висилали рахунок за надані послуги зв'язку. Людині доводилося щомісячно їздити в офіс компанії. Але головний недолік – клієнт не мав можливості контролювати свої витрати в режимі он-лайн і ризикував наговорити на більшу суму, ніж розраховував.
Даний спосіб розрахунків був незручний не тільки для абонентів, але і для операторів. Компанія повинна була виставляти рахунки і займатися їх доставкою, контролювати своєчасну оплату. Далеко не всі клієнти платять вчасно, дебіторська заборгованість може складати в середньому 3–10% від виручки. Введення prepaid-системи дозволило уникнути всіх цих проблем. Оплата послуг стала доступнішою – спочатку це були скретч-карти, що продаються на кожному кроці, а зараз можна платити готівкою в будь-якому супермаркеті. Головне ж перевагою prepaid-системи в тому, що гроші списуються рівно у момент розмови в режимі он-лайн без затримки. Людина не може наговорити більше, ніж внесено грошей, і заборгованості вже не виникають.
Сьогодні близько 80% абонентів «Бі Лайн» використовують prepaid-тарифи. Ті, хто не прагне обмежувати себе у витратах на зв'язок, віддають перевагу кредитній системі. У МТС prepaid-тарифи без абонентської платні з'явилися лише в 2002 році під маркою «Джинс», саме за рахунок цього тарифу зараз відбувається основний приріст абонентської бази цієї мережі. У всьому світі вже більше половини всіх користувачів мобільного зв'язку віддає перевагу prepaid.
Валютне страхування (валютні оговорки)
Валютна обмовка являє собою положення, що включається в текст міжнародного контракту про те, що при зміні курсу валюти платежу необхідно переглянути суму платежу, яка повинна бути змінена пропорційно зменшенню або збільшенню курсу валюти.
Метою включення валютного застереження в контракт є спосіб запобігання можливих валютних втрат при здійсненні різних видів зовнішньоекономічних угод. Валютні застереження засновані на принципі урахування суми платежу при зміні валютних курсів. Включення валютної застереження дозволяє справедливо розподілити тягар валютних ризиків між сторонами ВЕС.
Можливі як односторонні застереження - страхування ризику однієї зі сторін ( або тільки продавця, або тільки покупця), так і двосторонні - страхування і продавця, і покупця.
Розрізняють декілька видів валютних застережень. До них відносяться:
• непряма валютна обмовка - застосовується в тих випадках, коли ціна товару визначається однією з найбільш поширених у міжнародних розрахунках валют (долар США, західнонімецька марка, японська ієна, швейцарський франк та ін), а платіж передбачається в іншій, як правило, національній валюті покупця. Текст непрямої застереження може бути наступним: « Ціна товару виражена в англійських фунтах стерлінгів, платіж -в італійських лірах. У разі, якщо курс фунта стерлінгів зміниться на лірі на момент платежу в порівнянні з курсом на момент укладення контракту, то відповідно зміниться ціна товару і сума платежу»;
• пряма валютне застереження - застосовується, коли валюта ціни товару і валюта платежу збігаються, а величина суми платежу ставиться в залежність від змін курсу валюти розрахунків по відношенню до іншої, більш стабільній валюті. Прикладом може служити наступна застереження: « Ціна товару і платіж здійснюються в доларах США. У разі, якщо на день платежу курс долара до євро (укладення контракту з Німеччиною) на валютному ринку в Нью -Йорку буде нижче курсу на день укладання контракту, то відповідно підвищиться ціна товару і сума платежу».
Залежно від того, на яку валюту робиться посилання в контракті, застереження має назву «доларової», «стерлинговой» і т.д.
У середині 70 -х років з'явився новий вид застереження - мультивалютна застереження, суть якої полягає в тому, що ціна товару і сума платежу, валют », що складається з трьох і більше валют відразу.
Валютні застереження, як правило, доповнюються в контракті положенням про те, що при зміні курсів валют виникають при цьому виграш або збитки боку ділять навпіл.
Приклад валютного страхування
Компанія- імпортер планує закупити в Європі через 3 місяці обладнання на суму 1 млн EUR. Менеджери компанії розрахували, що відповідно з нинішнім курсом 1,3 USD за євро, компанії необхідно буде витратити на покупку євро 1,3 млн USD, що цілком їх влаштувало. Якщо через три місяці курс підніметься до 1,45 USD за євро, то компанія, купуючи євро за цією ціною, понесе додаткові витрати в розмірі 150 000 USD ( 1 млн х ( 1,45-1,3 )). Якщо ж курс знизиться до 1,25 USD за євро , то компанія , навпаки , заощадить 50 000 USD.
Компанія фіксує курс EUR / USD за ринковою ціною 1,3, відкриваючи «довгу» позицію в 1 000 000 EUR, і закриває угоду до моменту розрахунку з постачальником . Для здійснення цієї угоди компанії знадобиться всього лише 5 000 EUR в якості гарантійного депозиту ( маржі). Розглянемо які можливі варіанти на момент розрахунку з постачальником :
Хеджування
Страхування біржових товарів відбувається завдяки операції хеджування - форма страхування ціни і прибутку при здійсненні Фьючерських угод, коли продавець (покупець) одночасно проводить закупівлю ( продаж ) відповідної кількості ф'ючерсних контрактів.
Хеджування дає можливість підприємцям застрахувати себе від можливих втрат до моменту ліквідації угоди на термін, забезпечує підвищення гнучкості та ефективності комерційних операцій, зниження витрат на фінансування вання торгівлі реальними товарами. Хеджування дозволяє зменшити ризик сторін : втрати від зміни цін на товар компенсуються виграшем по ф'ючерсах .
Це операція, яка призначена знизити ризик, що виник в результаті інших операцій. Якщо компанія має запаси товару, то вона відчуває ризик виникнення збитків у разі падіння ціни . Цього збитку можна уникнути шляхом хеджування, яке включає укладення угоди про продаж товару на термін, тобто про поставку товару за узгодженою ціною в певний день в майбутньому, або шляхом продажу на ф'ючерсному ринку ( futures market ). Якщо товар однорідний, то шляхом хеджування можливо повністю виключити ризик. Якщо товар неоднорідний, то ціна на наявні товари не може змінюватися точно таким же чином, як на однорідні товари на ринку по операціях на строк або ф'ючерсному ринку; проте за наявності певної кореляції між двома цінами хеджування знижує ризик. Альтернативний метод хеджування ризику володіння запасами полягає в покупці опціону " пут " ( put option ) , який його держателю дозволяє, хоча і не зобов'язує здійснювати продаж за контрактною ціною. Аналогічно фірма, яка знає, що вона зобов'язана здійснити поставку товару в певний день в майбутньому, може побажати захистити себе від ризику того, що , коли настане час, ціна на товар буде дуже високою. Вона може хеджувати цей ризик шляхом покупки термінового або ф'ючерсного контракту або шляхом купівлі опціону колл, який надає їй право, але не зобов'язання здійснити покупку за контрактною ціною.
Існують дві операції хеджування : хеджування на підвищення і хеджування на зниження.
Хеджування на підвищення, або хеджування купівлею, являє собою біржову операцію з купівлі термінових контрактів або опціонів . Хедж на підвищення застосовується в тих випадках, коли необхідно застрахуватися від можливого підвищення цін ( курсів ) у майбутньому. Він дозволяє встановити покупну ціну набагато раніше, ніж був придбаний реальний товар. Припустимо, що ціна товару (курс валюти чи цінних паперів) через три місяці зросте, а товар потрібен буде саме через три місяці. Для компенсації втрат від передбачуваного зростання цін необхідно купити зараз за сьогоднішньою ціною терміновий контракт, пов'язаний з цим товаром, і продати його через три місяці в той момент, коли буде купуватися товар. Оскільки ціна на товар і на пов'язаний з ним строковий контракт змінюється пропорційно в одному напрямі, то куплений раніше контракт можна продати дорожче майже на стільки ж, на скільки зросте до цього часу ціна товару. Таким чином, хеджер, здійснює хеджування на підвищення, страхує себе від можливого підвищення цін у майбутньому .
Хеджування на зниження, або хеджування продажем - це біржова операція з продажем термінового контракту. Хеджер, здійснює хеджування на зниження, передбачає здійснити в майбутньому продаж товару, і тому, продаючи на біржі терміновий контракт або опціон , він страхує себе від можливого зниження цін у майбутньому. Припустимо, що ціна товару (курс валюти , цінних паперів) через три місяці знижується, а товар потрібно буде продавати через три місяці. Для компенсації можливих втрат від зниження ціни хеджер продає терміновий контракт сьогодні за високою ціною , а при продажі свого товару через три місяці , коли ціна на нього впала, купує такий же строковий контракт по знизилася (майже настільки ж ) ціною. Таким чином, хедж на пониження застосовується в тих випадках, коли товар необхідно продати пізніше .
Хеджер прагне знизити ризик, викликаний невизначеністю цін на ринку, за допомогою покупки або продажу термінових контрактів. Це дає можливість зафіксувати ціну та зробити доходи чи витрати більш передбачуваними. При цьому ризик пов'язаний з хеджуванням, не зникає. Його беруть на себе спекулянти, тобто підприємці, що йдуть на певний, заздалегідь розрахований ризик.
Приклади договорів, із додатковою угодою про зміну ціни представлені у додатку 1 та додатку 2.
Список використаної літератури
t0
1
t2
Момент підготовки договору
Момент укладання угоди
Момент здійснення постачання
Момент остаточного розрахунку