Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
22
ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ
УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК
Індекс УДК 631.155.2:658.8:633.16
ТОМЧУК Валентина Василівна
ФОРМУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОГО
РИНКУ ЯЧМЕНЮ
Спеціальність 08.07.02. –економіка сільського
господарства і АПК
Автореферат дисертації
на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Київ –
Дисертацією є рукопис.
Дисертаційна робота виконана в Інституті аграрної економіки Української академії аграрних наук.
Науковий керівник: кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Щур Михайло Іванович.
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, член-кореспондент
УААН, генеральний директор НВАТ "Агроінком" Лобас Микола Григорович;
кандидат економічних наук, доцент кафедри економіки Українсько-фінського інституту менеджменту і бізнесу Михайлов Анатолій Петрович
Провідна установа: Подільська аграрно-технічна академія,
м. Кам’янець-Подільський
Захист відбудеться "25" травня 1999 р. о 14-й годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 26.350.01 в Інституті аграрної економіки УААН за адресою: 252127, м.Київ-127, вул. Героїв оборони, 10, конференц-зал, 3-й поверх.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту аграрної економіки УААН
Автореферат розісланий "22" січня 1999 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
доктор економічних наук Малік М.Й.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Зернове господарство —галузь, яка значною мірою визначає стан економіки аграрного сектора країни. Перехід її на ринкові засади відбувається надзвичайно складно, супроводжується падінням обсягів виробництва і реалізації продукції, труднощами в завоюванні конкурентних позицій на внутрішньому та зовнішньому ринках продовольства.
Однією з важливих зернових культур є ячмінь. Універсальність використання визначає його особливу роль у сільськогосподарському і промисловому виробництві. Ячмінь є основною зернофуражною культурою, завдяки якій переважно задовольняються потреби тваринництва в концентрованих кормах, зокрема комбінованих. Зерно ячменю служить головною сировиною для пивоварної та круп’яної промисловості.
Завдяки сприятливим грунтово-кліматичним умовам Вінниччина має значні потенційні можливості нарощування виробництва ячменю і може задовольнити не тільки свої потреби в сировині, а й збільшити обсяги її експорту.
Кожний вид продукції (товару) зумовлює певний тип функціонування ринку, який являє собою сукупність обмінних операцій, що регулюють господарські зв'язки на основі купівлі-продажу сільськогосподарської продукції і продуктів її переробки. Необхідно відзначити, що перехід до ринку в умовах регіону пов'язаний з певними труднощами: немає цілісності економічного простору, недостатньо глибоко обгрунтована теоретична база формування вітчизняного агропродовольчого ринку, не вистачає практичного досвіду підприємливості, слаборозвинута ринкова інфраструктура.
Стан вивчення проблеми. Вивченню різних аспектів розвитку ринку агропромислової продукції, становленню ринкових відносин в системі АПК, формуванню нових ринкових інституцій, в тому числі біржової торгівлі, присвячені численні розробки вітчизняних вчених та науковців країн СНД. До найбільш відомих належать праці Абрамової Г., Андрійчука В., Білоусько Я., Більського В., Бойка В., Бугуцького О., Гайдуцького П., Галушко В., Герчикової І., Грушка В., Дем'яненка М., Іващенка А., Коваленка Ю., Коденської М., Криворучка В., Лорктикяна Є., Маліка М., Саблука П., Чухно А., Шпичака О., Толкача М., Юрчишина В. Вивченню і узагальненню розвитку ринкового середовища в зерновому господарстві належать окремі роботи Бойка В., Лобаса М., Ситника В., Худолій Л., Щура М., Яшовського І. та ін. Проте, практично немає робіт, в яких в комплексі та взаємодії було висвітлено питання виробництва, зберігання, переробки і збуту ячменю, особливо в умовах становлення регіонального ринку. Актуальність розв'язання питань теоретичного і практичного значення зумовила вибір теми дослідження, його мету, завдання та структуру. Подані в дисертаційній роботі матеріали є пошуком відповідей на питання, що виникають у процесі формування регіонального ринку ячменю.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота пов'язана з науково-технічною програмою на 1996-2000 роки “Наукові основи аграрної політики трансформування економічних відносин агропромислового виробництва в ринкові умови”, затвердженої Президією УААН 28.12.1996 р., протокол №19; з дослідженнями відділу продовольчих ресурсів Інституту аграрної економіки за завданням: “Розробити наукові основи розвитку виробництва та формування ринку продовольства”.
Мета і завдання дослідження. Розробка і обгрунтування напрямів формування й розвитку регіонального ринку ячменю на основі комплексного дослідження сучасного стану ефективності виробництва ячменю, розвитку ринку споживачів фуражного та пивоварного зерна в регіоні є метою даної дисертаційної роботи. Відповідно до мети ставилися такі завдання:
Предмет і об'єкт дослідження. Предметом дослідження є теоретичні, методичні та прикладні аспекти проблеми формування регіонального ринку ячменю, об'єктом –підприємства АПК Вінницької області. Інформаційною базою послужили статистичні дані з розвитку сільського господарства, пивобез-алкогольної та комбікормової промисловості; річні звіти колективних та державних підприємств АПК області; річні звіти та оперативні матеріали галузевих контрольно-інспекційних служб, обласного представництва ДАК “Хліб України”, обласної державної сільськогоспода матеріали біржових торгів Вінницької товарно-універсальної біржі.
Методологія і методика досліджень. Методологічною основою дослід-ження є діалектичний метод пізнання та системний підхід до вивчення економічних проблем, які виникають у процесі виробництва, зберігання, переробки та реалізації ячменю, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених, законодавчі та інші нормативні документи з питань розвитку ринку зерна.
Методика дослідження базувалася на загальноприйнятих положеннях економічних досліджень і опрацюванні специфічних методичних підходів до вивчення досліджуваної теми. Вона включає систему статистико-економічних методів у поєднанні з теоретичними аспектами розвитку ринку ячменю. У процесі дослідження використовувалися такі методи: абстрактно-логічний, розрахунково-конструктивний, системного та факторного аналізу, монографічний, аналітичних групувань, кореляційно-регресійний, індексний, нормативний, балансовий, графічний. Математичні моделі створювалися за допомогою пакета прикладних програм Statgraphics на базі ПК типу ІВМ РС. Картографічні розрахунки здійснювалися із застосуванням ексклюзивного програмного забезпечення АТ “Топаз-інформ”.
Наукова новизна одержаних результатів. До результатів дисертаційного дослідження, які мають характер наукової новизни, належать:
виробництва, заготівель, зберігання, переробки та торгівлі зерном ячменю;
ячменем у регіоні.
На захист виносяться такі основні положення:
Практичне значення одержаних результатів. Впровадження запропонованих заходів буде сприяти підвищенню ефективності виробництва ячменю у регіоні, його заготівлі та переробки. Пропозиції, що містяться у дисертації, спрямовані на удосконалення системи збуту зерна ячменю, розвитку маркетингових каналів, зміни співвідношення між ними в період переходу до ринку. Розроблені та апробовані на практиці ряд показників і моделей експрес-аналізу можуть бути використані для оцінки ситуації на ринку.
Особистий внесок здобувача. Досліджено стан і процеси розвитку регіонального ринку ячменю та продуктів його переробки в умовах перехідної економіки при взаємодії сфер виробництва, зберігання, переробки і збуту ячменю; обгрунтовані напрями формування і функціонування ринку, перспективні параметри виробництва і споживання ячменю в регіоні.
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження доповідалися і схвалені на науковій конференції, присвяченій 75-річчю з дня заснування Кам'янець-Подільського сільськогосподарського інституту (Кам'янець-Подільський, 1995 р.); на Республіканських науково-практичних конференціях: “Наука —ринковій економіці”(Вінниця, 1993 р.), “Формування ринкової економіки в Україні: теоретичні і практичні проблеми подолання кризи”(Вінниця, 1994 р.), “Використання комп'ютерної техніки в обліку та аналізі діяльності сільськoгосподарських підприємств”(Київ, 1995 р.). Матеріали дослідження доповідалися на щорічних науково-практичних конференціях Вінницького державного сільськогосподарського інституту.
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження викладені в 7 роботах загальним обсягом 2,9 друкованих аркушів, у т.ч. 5 —у спеціальних фахових виданнях.
Обсяг і структура дисертаційної роботи. Робота викладена на 164 сторінках комп'ютерного тексту, ілюстрована 45 таблицями, 27 рисунками та 40 додатками. Список використаних джерел включає 148 найменувань.
Структура роботи.
Вступ.
Розділ 1. Теоретичні основи формування і функціонування регіонального ринку ячменю.
1.1. Теоретичні основи формування і розвитку ринку. 1.2. Формування інфраструктури регіонального ринку. 1.3. Сутність маркетингу і методика маркетингових досліджень регіонального ринку.
Розділ 2. Сучасний стан розвитку ринку ячменю.
2.1. Фактори формування якості зерна ячменю і вимоги ринку до нього. 2.2. Сучасний стан виробництва ячменю. 2.3. Товарна пропозиція зерна. 2.4. Регіональний ринок споживачів фуражного та пивоварного ячменю.
Розділ 3. Напрями формування і розвитку регіонального ринку ячменю.
3.1. Перспективи виробництва і споживання ячменю. 3.2. Становлення і перспективи розвитку біржової торгівлі ячменем. 3.3. Система маркетингу на ринку ячменю.
Висновки.
Список використаних джерел.
Додатки
Основний зміст дисертаційної роботи
У першому розділі —“Теоретичні основи формування і функціонування регіонального ринку ячменю” —розглядається сутність ринку, його трактування вітчизняними та зарубіжними економістами, розкривається зміст суб'єктів і об'єктів ринку, його складових елементів: товар, попит, пропозиція, ціна, конкуренція. На основі вивчення літературних джерел охарактеризовано особливості функціонування ринку зерна в розвинених країнах. Висвітлюються питання формування ринкової інфраструктури та маркетингу, викладена методика маркетингових досліджень.
Регіональний ринок —ринок певного товару чи товарної групи, сфера функціонування якого обмежується переважно рамками одного району (області, краю, республіки). У даній роботі регіоном виступає Вінницька область.
Ступінь орієнтації підприємств-виробників товарного зерна ячменю на задоволення попиту споживачів, розміщених у регіоні, визначається співвідношеннями виробництва і вивозу продукції з регіону, споживання і ввозу продукції в регіон. Завдяки своїй біологічній характеристиці —ячмінь належить до групи товарів виробничого призначення, які купуються для використання у виробництві інших товарів, господарської діяльності чи перепродажу іншим споживачам. У класифікації товарів виробничого призначення належить до групи “сировина та матеріали”.
У другому розділі —“Сучасний стан розвитку ринку ячменю” —досліджено фактори формування якості ячменю різного виробничого призначення, а також вимоги ринку до фуражного та пивоварного зерна.
Вивчення сучасного стану виробництва ячменю в регіоні показує тенденцію до його спаду. Так, у 1997 р. у порівнянні з середньорічними даними за 1981- 1985 рр. валовий збір знизився на 23,5%, а частка ячменю в структурі зернофуражних культур зменшилась на 5,9% і склала 46,1%. Це —результат скорочення посівних площ і значного зниження урожайності як ярого (на 17,4%), так і озимого (на 9,5%) ячменю. Співвідношення темпів росту посівних площ, урожайності та валового збору ячменю показано на рис. 1.
Рис. 1. Динаміка темпів росту валового збору, урожайності і посівної площі ярого ячменю, в%.
Дослідженням динамічного ряду урожайності ярого ячменю за 1979-1997 рр. встановлено залежність його стійкості від складного співвідношення факторів природного комплексу та рівня інтенсифікації землеробства, які визначають характер випадкової варіації та основну тенденцію. Вирівнювання ряду динаміки урожайності ярого і озимого ячменю, виконане на ЕОМ з використанням восьми функцій, показало, що мінімальне значення залишкової дисперсії ( = 25,35) досягається при вирівнюванні по прямій. Отже, щорічні випадкові коливання урожайності ярого ячменю, які пов'язані з кліматичними умовами, становлять в середньому 5 ц/га або 18,4%. Дещо нижча варіація і більш висока стійкість у часі рівнів урожайності озимого ячменю: щорічні випадкові коливання складають 4,2 ц/га, а коефіцієнт залишкової варіації —,8%. Розрахований індекс кореляції та коефіцієнт детермінації свідчать, що у щорічному коливанні урожайності ярого ячменю роль випадкових факторів складає 39%, вплив факторів, залежних від людини, —% (індекс кореляції 0,628), по озимому —та 56% (індекс кореляції 0,662). Має місце висока варіація посівних площ ярого (26%) і озимого (74%) ячменю. Щорічне їх скорочення у середньому відповідно складає 5,3 і 0,4 тис. га.
Основними виробниками ячменю є колективні сільськогосподарські підприємства, на долю яких у 1997 р. припадало 89,4% валового збору, на держгоспи та інші державні підприємства —,1%, підсобні та фермерські господарства —близько 5%. У 1995-1997 рр. спостерігається зниження показників ефективності виробництва ячменю в регіоні (табл.1).
Таблиця 1
Ефективність виробництва ячменю в колективних сільськогосподарських підприємствах Вінницької області
|
Показники |
1995 р. |
1996 р. |
1997 р. |
|
Урожайність, ц/га |
28,8 |
21,3 |
23,8 |
|
Питома вага ячменю в загальному обсязі продажу зернових державі,% |
9,6 |
15,1 |
12,1 |
|
Виробнича собівартість 1 ц ярих зернових, грн. |
6,40 |
11,56 |
13,97 |
|
Виробничі витрати на 1 га ярих зернових, грн. |
155,2 |
205,9 |
272,6 |
|
Затрати праці на 1 ц ярих зернових, люд.-год. |
1,27 |
1,46 |
1,52 |
|
Рентабельність виробництва ячменю, % |
41,6 |
42,7 |
37,0 |
|
Рівень товарності ячменю, % |
20,5 |
38,4 |
37,6 |
|
Повна собівартість 1 ц ячменю, грн. |
6,87 |
13,09 |
16,07 |
|
Прибуток на 1 ц продукції, грн. |
|||
|
зернових |
2,8 |
6,3 |
4,3 |
|
ячменю |
2,9 |
5,6 |
6,3 |
|
Маса прибутку на 1 га ячменю, грн. |
3,8 |
12,82 |
8,44 |
|
в т.ч. з урахуванням рівня товарності |
18,6 |
33,39 |
22,45 |
Виходячи з того, що значна частина зерна залишається на внутрішньогосподарські потреби, для оцінки ефективності виробництва ячменю доцільно скористатися розрахунком маси прибутку на 1 га посіву культури з урахуванням зміни рівня товарності. Ефективність виробництва ячменю за цим показником значно вища. Це пояснюється тим, що один і той же рівень рентабельності може бути досягнутий при різній масі прибутку на 1 га посіву.
Аналіз виробництва ячменю за природно-кліматичними підзонами регіону показав, що основне виробництво ярого сконцентровано в північній (44,2%) та центральній (33,6%) підзонах. Близько 64% загального обсягу виробництва озимого ячменю припадає на південну підзону. Спостерігається зниження частки посівних площ ярого ячменю в найбільш придатних для його виробництва підзонах. Розрахований коефіцієнт кореляції (r=0,34) свідчить, що 12% змін урожайності в господарствах суспільного сектору обумовлено впливом даного фактору. Необхідно відзначити, що в області 89,9% загальної площі ярого ячменю зайнято районованими сортами, озимого —,4%. Проте, як показали дослідження, в значній частині районів частка посівів районованими сортами складає близько 50%.
У роботі відзначається, що навіть у період, коли державне замовлення було основою для укладання договорів контрактації по зерну і обсяги його заготівель в цілому зростали (незважаючи на коливання по роках), по ячменю спостерігалася зворотна тенденція. Вони зменшилися з 257,2 тис. т (в серед-ньому за 1976-1980 рр.) до 196,3 тис. т (1986-1990 рр.), а його питома вага у заготівлях зернових —з 26,1 до 17,2%. У роки загальної економічної кризи (1991-1997 рр.) спостерігався різкий спад обсягів заготівель всіх зернових, у тому числі ячменю, особливо у 1997 р. (11,8 тис. т). Знизився рівень виконання договорів контрактації, що відображає загальну нестабільність економічної ситуації, перш за все у взаємовідносинах між товаровиробниками і заготівельними організаціями. Потреби регіону у 1995-1997 рр. формувалися через регіональний контракт, який у 1997 р. був виконаний лише на третину.
Сегментація регіонального ринку за товарністю ячменю показала, що основна кількість районів мала рівень цього показника від 18,0 до 26,9%. У 1997 р. в середньому в області він зріс до 40,6%. Ця тенденція спостерігається на всіх виділених сегментах ринку в порівнянні з 1995 р. До першого і другого сегментів ринку, де рівень товарності не перевищував 40%, належали господарства 15 районів, до четвертого і п'ятого сегментів з найвищим рівнем товарності (49-67%), —чотирьох районів. Кореляційній аналіз дозволив встановити фактори, які на 63,5% вплинули на його зміну (r=0,798).
Зміни в господарському механізмі, нестача оборотних коштів обумовили суттєві зміни в структурі товарної пропозиції ячменю. Так, у 1997 р. продаж у рахунок державних закупівель не перевищував 11%; одночасно зросла питома вага реалізації працівникам у рахунок оплати та через систему громадського харчування з 6,4 (1993 р.) до 30,8% (1997 р.), за бартерними угодами з 0,1 до 34,9%, на ринку з 9,0 до 23,7%. Збільшення реалізації продукції працівникам господарств стало своєрідною компенсацією за низький рівень оплати праці. Низький платоспроможний стан підприємств, недостатній досвід підприємливості товаровиробників у нових умовах, а також недостатня інформація про кон'юнктуру внутрішнього і зовнішнього ринків зерна призвело до зростання реалізації за бартерними угодами, хоча в багатьох випадках це невигідно для господарств.
У 1995-1997рр. незначну кількість ячменю (1,2 - 0,2 тис. т) було продано зарубіжним країнам за прямими зв'язками, а також через Вінницьку товарно-універсальну біржу (2,7 –,4 тис.т).
Встановлено, що у регіоні в основному досягнута відповідність між обсягами зернової продукції, яка надходить на зберігання, і загальними ємкостями зерносховищ. Близько третини зернової продукції зберігається в елеваторах, потужністю до 500 тис. т. Проте, із загальної кількості наявних зерносховищ, які перебувають в експлуатації, близько 40% не відповідають вимогам комплексної механізації робіт з зерном, потребують капітального ремонту. В останні роки спостерігається низький рівень використання виробничих потужностей в елеваторній та зернопереробній промисловості. Причинами цього є зниження на 67% надходжень зерна від сільськогосподарських підприємств та висока плата за його відповідальне зберігання.
Виробничий потенціал міжгосподарської комбікормової промисловості використовується на 19%. У 1997 р. порівняно з 1993 р. рівень фондовіддачі знизився на 59%. Не діє колишня система забезпечення заводів сировиною. У 1997 р. забезпеченість зернофуражем склала 52% рівня 1993 р. Через його недостатню кількість загальний простій потужностей міжгосподарських комбікормових заводів у 1996 р. становив 23 тис. годин. Всього 4% загального обсягу комбікормів складають гранульовані. На державних комбікормових підприємствах наявна матеріально-технічна база також не відповідає сучасним вимогам. Виробничі потужності з виробництва гранульованих комбікормів використовуються на 40,4%, розсипних —на 27,2%. Введення зерна в сировину знизилося до 55%, у її структурі частка ячменю становить 54%. В господарствах залишається близько 60% валового збору ячменю. Виготовлена з нього дерть дає низьку віддачу на відгодівлі тварин.
З метою підвищення продуктивності громадського тваринництва на основі поліпшення забезпечення його концентрованими кормами, вважається за доцільне як стимулюючий фактор впровадити зустрічний продаж комбікормів виробникам фуражного зерна у розмірі 25-40% від його кількості, проданої підприємствам комбікормової промисловості. Проведені розрахунки показали, що ємкість ринку фуражного ячменю для створення належної кормової бази сучасного тваринництва має бути близько 500 тис. т, що значно перевищує фактичні обсяги виробництва.
Проблема ефективного використання ячменю та глибини його переробки є актуальною і для підприємств пивоварної промисловості. Ринок пива в регіоні ненасичений. Споживання вітчизняної продукції на душу населення знизилося до 10-12 л у рік, а у сільській місцевості —ще більше. Потенційна ємкість регіонального ринку оцінюється нами в обсязі до 4 млн. дал. Для виробництва такої кількості пива необхідно як мінімум 11 тис. т високоякісного ячменю. Підприємства пивоварної промисловості, залишившись без державної підтримки, знизили виробництво пива, рівень використання виробничих потужностей (табл. 2).
Таблиця 2
Виробництво пива на підприємствах пивобезалкогольної промисловості Вінниччини та державні закупівлі пивоварного ячменю
|
Роки |
Використання виробничих потужностей підприємств, % |
Виробництво пива, тис. дал. |
Нормативна потреба ячменю, тис. т |
Державні закупки пивоварного ячменю, тис. т |
|
1985 |
74,6 |
3411 |
9,55 |
146,5 |
|
1986 |
51,1 |
2338 |
6,55 |
140,1 |
|
1987 |
62,2 |
2846 |
7,95 |
69,8 |
|
1988 |
69,5 |
3179 |
8,90 |
58,8 |
|
1989 |
76,8 |
3514 |
9,85 |
149,3 |
|
1990 |
74,6 |
3412 |
9,55 |
178,8 |
|
1991 |
63,4 |
2902 |
8,15 |
31,6 |
|
1992 |
38,3 |
1750 |
4,95 |
199,1 |
|
1993 |
25,1 |
1148 |
3,20 |
215,6 |
|
1994 |
23,1 |
1055 |
3,03 |
131,1 |
|
1995 |
11,3 |
518 |
1,45 |
25,8 |
|
1996 |
3,5 |
160 |
0,48 |
31,1 |
|
1997 |
6,6 |
303 |
0,91 |
7,6 |
Зношеність основних фондів становить понад 50%, ступень їх оновлення —близько 7%. Незважаючи на це, за 1995-1997 рр. підприємства пивобезалкогольної галузі майже на 60% оновили асортимент пива і виробляють близько 20 сортів. Потрібно підкреслити, що закупівлі пивоварного ячменю за аналізований період значно більші виробничих потреб пивоварів. Пояснюється це тим, що 40-60% їх обсягів вивозилося в інші регіони. Має місце недосконалість технологій переробки та низька якість сировини (за даними пивоварних заводів екстрактивність складала 74-75%), що приводило до перевитрат ячменю на виробництво солоду. Однією з причин низької якості було порушення норм складування пивоварного ячменю, який часто змішувався з фуражним. Монографічні спостереження свідчать, що більшість пивоварних підприємств не мають достатніх коштів для заготівлі необхідної кількості пивоварного ячменю і в літній період простоюють. З переходом до ринку постає питання про укладання взаємовигідних контрактів та договорів переробних підприємств з товаровиробниками сировини на рівних партнерських умовах, що регламентують спільний інтерес і однакову відповідальність за кінцеві результати.
У третьому розділі —“Напрями формування і розвитку регіонального ринку ячменю” —на основі виявлених тенденцій змін урожайності ярого і озимого ячменю, концентрації посівів культури, врахування перспектив розвитку тваринництва та пивоварної галузі, встановлено обсяги потенційної пропозиції зерна ячменю та перспективи його використання. Прогноз виробництва виконано у двох варіантах. Розраховано можливості збільшення реалізації зерна за межі регіону, у тому числі на експорт. За нашими розрахунками, до 2005 р. посівні площі ярого ячменю доцільно довести до 254,9 тис. га, озимого —до 27 тис. га. Основне збільшення виробництва прогнозується за рахунок факторів інтенсифікації й підвищення врожайності, яка має досягти 34,5 ц/га по ярому і 42,7 ц/га по озимому ячменю.
Економічна оцінка ефективності виробництва ячменю в перспективі, яка виконана на основі розробленої технологічної карти з врахуванням запланованої врожайності, показує, що при середньобіржовій ціні 22,5 грн. за 1 ц пивоварного ячменю прибуток від його реалізації може скласти 9,54 грн. Це забезпечить достатній рівень рентабельності його виробництва (73,6%). Проведена біоенергетична оцінка агротехнічних прийомів пропонованої технології вирощування характеризує її як ефективну, енерго- та ресурсозберігаючу так як коефіцієнт біоенергетичної ефективності більше одиниці (К = 1,27).
Важливим елементом агротехніки є використання високоякісного насіння. Дослідження показали, що потреба у якісному насінні високопродуктивних сортів ярого ячменю в господарствах області залишається незадоволеною. У той же час, Вінницька ДСГДС пропонує нові високоврожайні сорти з добрими пивоварними властивостями, занесені до державного реєстру, а саме: Подолян і Каштан (максимальна урожайність 73,0-73,7 ц/га), Терен (88 ц/га); а також ті, що передані в державне сортовипробування —Вишневий (83,5 ц/га), Надійний (76,8 ц/га) і Злагода (92,4 ц/га). Для нормального функціонування ринку насіння розпочата робота по створенню нової структури насінництва з вирощування ярого ячменю на базі Вінницької ДСГДС.
Обсяги реалізації насіння ярого ячменю по Вінницькій ДСГДС у 1997 р. зросли у 5 разів порівняно з 1995 р. і у 2 рази —порівняно з 1996 р. За період 1995-1997 рр. було реалізовано 323,2 т елітного насіння, в тому числі у 1997 р. 201,2 т. Розрахований нами коефіцієнт цінової еластичності попиту на таке насіння ячменю більше одиниці (Ер=1,51). Тобто попит на високопродуктивне насіння з боку товаровиробників є відносно еластичним і зростає в більшій мірі, ніж ціна на елітне насіння, незважаючи навіть на низьку платоспроможність господарств. Щодо пропозиції елітного насіння за період 1995-1997 рр. цей коефіцієнт дорівнює майже одиниці ( Еs=0,99). У даному випадку зростання ціни на насіння призводить до пропорційно рівноцінної зміни обсягу пропозиції.
Основними умовами ефективного розвитку ринку насінництва на даному етапі вважаємо:
Недостатнім залишається рівень технічного забезпечення процесу виробництва і збирання зернових. Парк зернозбиральних комбайнів старіє і зменшується. У 1997 р. в області налічувалося близько 5,6 тисяч зернозбиральних комбайнів при технологічній потребі 6,1 тисяч. В десятки разів скоротилося придбання сільськогосподарської техніки. Навіть великі сільськогосподарські підприємства не спроможні сьогодні купити техніку зарубіжного виробництва, яка характеризується високою продуктивністю. Тому в регіоні розпочата робота з організації на акціонерній основі пунктів прокату, збирально-транспортних загонів та машинно-технологічних станцій. Аналіз роботи зернозбиральних комбайнів фірми “Джон-Дір”у 1997 р. на збиранні ярих зернових у 36 господарствах області показав, що виробіток на один комбайн був 391 га, денний —,6 га. Відповідні середньообласні показники становили 130,0 і 4,8 га.
За сприятливих кліматичних умов та поліпшення ресурсного забезпечення у 2000 р. пропозиція зерна ячменю може скласти 966 тис. т (табл. 3).
Це забезпечить високий внутрішній попит на зерно ячменю, значно збільшиться його реалізація за межі області та на експорт, чому сприятиме розширення сфери діяльності Вінницької товарно-універсальної біржі. Тому необхідно завершити роботу по створенню і акредитації на Вінницькій товарній універсальній біржі районних агроторгових домів, після чого вони стають її членами. Відкривши брокерські контори, здійснюватимуть біржову торгівлю від імені клієнта або від свого імені й за свій рахунок. Сітка цих підприємств розширюється. У 1998 р. в області вже налічувалося 20 торгових домів, але лише три з них були акредитовані на Вінницькій товарній універсальній біржі. Встановлено, що більшість з них не відповідають Типовому положенню про міжрегіональний та районний агроторговий дім, не виконують своїх основних функцій, діють як структурні підрозділи “Райагротехсервісу” та “Райагромашу”. Вся їх діяльність стосується бартерного обміну матеріально-технічних засобів на агропродовольчу продукцію.
Таблиця 3
Прогноз обсягів пропозиції та використання зерна ячменю (тис.т)
|
Статті балансу |
1997 р. |
р. |
2005 р. |
|
Пропозиція |
|||
|
Валовий збір |
525,6 |
,8 |
994,7 |
|
Надходження з інших областей |
1,0 |
,2 |
1,0 |
|
Імпорт |
0,4 |
- |
- |
|
Залишок на початок року |
26,7 |
,0 |
105,0 |
|
Всього |
553,7 |
,0 |
1100,7 |
|
Використання |
|||
|
На насіння |
67,4 |
,9 |
80,9 |
|
продовольство |
0,5 |
,8 |
1,4 |
|
фураж |
279,0 |
,6 |
563,0 |
|
пивоваріння |
1,3 |
,0 |
15,0 |
|
Реалізація за межі області |
81,5 |
,0 |
211,9 |
|
Експорт |
29,2 |
,7 |
93,0 |
|
Втрати |
36,8 |
,0 |
30,0 |
|
Всього |
495,7 |
,0 |
995,2 |
|
Залишок на кінець року |
58,0 |
,0 |
105,5 |
|
Співвідношення кінцевого залишку, %: |
|||
|
до загального споживання |
11,7 |
,5 |
10,6 |
|
загальної пропозиції |
10,4 |
,1 |
9,6 |
Для товаровиробника можливий інший шлях —участь у біржовій торгівлі на договірній основі з брокерськими конторами і незалежними брокерами, які зареєстровані на біржі.
Аналіз діяльності Вінницької товарно-універсальної біржі показав, що на ній укладалися угоди на реальний товар, у тому числі з коротким строком поставки “спот”, а також із відстроченою поставкою “форвард”, крім того, бартерні. За обсягами виконання угод по ячменю домінують спотові. Виконання контрактів за укладеними угодами в 1995-1997 рр. коливалося від 56% по ячменю пивоварному 1 класу до повного виконання угод по фуражному.
При укладанні угод на реальний товар важливе значення має вибір базису поставки товарів, оскільки це одна з найважливіших умов формування його вартості. Продаж ячменю на Вінницькій товарно-універсальній біржі в основному здійснюється за базисом поставки “франко-елеватор” (ЕХW). У 1996 р. на біржі застосовувався більш широкий спектр угод за базисом поставки —спот ЕХW (франко-елеватор), спот ДАF (поставка до кордону), форвард ЕХW (франко-елеватор).
Товарообіг на біржі досягнув найбільших розмірів у 1996 р., коли загальний обсяг проданого ячменю за всіма видами угод склав 10,4 тис.т. У той же час спостерігається різке зниження ділової активності біржі, зменшення кількості укладених угод, зниження рівня їх ліквідності. За різними оцінками понад 40% укладених угод на біржах України не виконуються, тоді як у світі ліквідність складає майже 99%. На Вінницькій товарно-універсальній біржі встановлена така динаміка зміни рівня цього показника по ячменю пивоварному II класу: 68,3% у 1995 р., 2,9 —у 1997 р. Загальний рівень ліквідності угод по ячменю пивоварному І класу у 1995 р. склав 74,6 %. По фуражному ліквідність угод з відстроченою поставкою (форвард —ЕХW) знизилася з 75,7 у 1995 р. до 6,4 % у 1997 р.
У 1997 р. через біржовий ринок реалізовано 625 т ячменю, вартістю 137 тис. грн. Це становить 4% загального обсягу торгівлі на Вінницькій товарно-універсальній біржі, яка в рейтингу бірж —членів Національної асоціації бірж України, що торгують сільськогосподарською продукцією, знаходилася на першому місці.
В умовах недостатньо сформованого ринкового середовища одне з головних завдань біржового ринку —встановлення реальних цін, які грунтуються на співставленні попиту і пропозиції на ячмінь у регіоні. За аналізований період спостерігалося різке коливання цін, навіть протягом однієї торгової сесії, не співпадання обсягів пропозиції і попиту на ячмінь, тому в багатьох випадках попит залишався незадоволеним, торги не відбувалися.
Розрахований нами коефіцієнт еластичності попиту за ціною (Ер=0,49) по пивоварному ячменю вказує на нееластичний попит, коли значні зміни цін не призвели до значної зміни обсягу. По фуражному ячменю, навпаки, попит був еластичний (Ер=2,28). У той же час результати біржових торгів за період 1995-1997 рр. свідчать про платоспроможно-нееластичний попит на даний товар. Відсоткова зміна пропозиції була менша відсоткової зміни ціни як на фуражний, так і на пивоварний ячмінь, що говорить про її нееластичність (Еs < 1).
Вважаємо, що причинами зниження ділової активності біржі, у тому числі торгівлі ячменем за 1995-1997 рр., була відсутність або недоступність для товаровиробників інформації про стан внутрішнього і зовнішнього ринку, недосконалість законодавчо-правової бази товарного біржового ринку. Як наслідок, обмежене число учасників біржових торгів та кількості поданих заявок на продаж ячменю.
Проведений аналіз показує, що в найближчій перспективі надійним каналом збуту залишаться заготівельні організації, навіть і після відміни держзамовлення, зросте роль біржі в реалізації зерна ячменю. Цьому буде сприяти прискорення процесу приватизації хлібозаготівельних і переробних підприємств, формування інфраструктури зернового ринку в регіоні (становлення агроторгових домів, створення мережі брокерських контор при біржі та ін.). Проведені обстеження в господарствах області дають підставу вважати, що зменшення бюджетних асигнувань на закупівлю зерна, неплатоспроможність заготівельних підприємств та несвоєчасність розрахунків з товаровиробниками зумовлюють істотні зміни у структурі реалізації зерна ячменю за різними каналами. В зв’язку з цим на найближчий період нами прогнозується (табл. 4 ), що продаж працівникам господарств у рахунок оплати праці збережеться на рівні 27-30%. Відбудеться переміщення товарних потоків між реалізацією на ринках і за бартерними угодами. Через те, що ринкова інфраструктура знаходиться в процесі формування, безпосередній продаж товаровиробниками зерна на біржах буде незначним.
Таблиця 4
Прогноз реалізації зерна ячменю сільськогосподарськими
виробниками за маркетинговими каналами
|
Канали реалізації |
1998 р. |
р. |
||
|
Кількість, тис. т |
Струк-тура, % |
Кількість, тис. т |
Струк-тура, % |
|
|
Реалізація –всього |
250,0 |
100,0 |
312,0 |
100,0 |
|
в тому числі: |
||||
|
заготівельним організаціям та переробним підприємствам за прямими зв’язками |
37,5 |
15,0 |
79,6 |
25,5 |
|
організаціям споживспілки |
0,5 |
0,2 |
0,6 |
0,2 |
|
населенню через систему громадського харчування (з урахуванням продажу і видачі в рахунок оплати праці) |
75,0 |
30,0 |
86,7 |
27,8 |
|
на ринках, через магазини, кіоски, палатки |
67,5 |
27,0 |
88,9 |
28,5 |
|
за бартерними угодами |
65,0 |
26,0 |
48,4 |
15,5 |
|
на біржах безпосередньо товаровиробниками |
4,5 |
1,8 |
7,8 |
2,5 |
Основними продавцями зерна на біржах і надалі виступатимуть посередники (наприклад, хлібоприймальні підприємства). Господарсько-фінансова діяльність підприємств по зберіганню і переробці зерна буде здійснюватись за прямими зв’язками з товаровиробниками, а також має переорієнтуватися на закупівлю продукції у комерційних структурах.
Висновки
1. Зерно ячменю —агробізнесовий товар суто виробничого призначення, до якого ринок висуває жорсткі вимоги (узагальнені в дисертації), пов’язані, перш за все, з його якістю. Удосконалення діючих стандартів на фуражний та пивоварний ячмінь сприятиме підвищенню його конкурентоспроможності на ринку. Встановлено, що в цілому сприятливий природно-кліматичний потенціал Вінниччини для вирощування високоякісного ячменю різного виробничого призначення використовується недостатньо. Вважаємо за доцільне формувати зони товарного виробництва ячменю, виходячи з умов агрокліматичних підзон області, спеціалізувати господарства на вирощуванні сортів різного виробничого напряму з відповідним комплексом агротехнічних, організаційно-господарських та інших заходів.
2. Дослідженнями виявлено тенденцію до зниження питомої ваги ячменю в структурі зернофуражних культур та скорочення посівних площ ярого, нестабільність посівів озимого, значні коливання урожайності, результатом чого є висока варіація валових зборів. Виявлено, що річні коливання урожайності ячменю за 1979-1997 рр. (ярого на 61, озимого на 56%) залежать від факторів господарської діяльності, а також встановлено, що 74,4% відмінностей урожайності ячменю в господарствах суспільного сектору різних природно-кліматичних підзон області в основному залежать від наявного сортового складу, забезпечення господарств високопродуктивним насінням, мінеральними добривами, технічного забезпечення товаровиробників.
. Основними виробниками ячменю в регіоні залишаються колективні сільськогосподарські підприємства, які забезпечують близько 89% його валового збору. Рентабельність виробництва культури в суспільному секторі у 1995-1997 рр. знизилась з 41,6 до 37,0%. У той же час маса прибутку на 1 га посівів з урахуванням коефіцієнта товарності зросла з 18,6 до 22,45 грн., що є свідченням поступового зміцнення позицій цих підприємств на ринку. У фермерських господарствах виробництво ячменю вже зараз займає 41,8% у посівах і 38,3% у валовому зборі зернових. Подальший розвиток фермерських господарств призведе до підвищення їх частки у виробництві ячменю та зростання конкуренції виробників товарного зерна.
. Децентралізація заготівель зумовила зміни у структурі товарної пропозиції ячменю: питома вага заготівельних організацій знизилася з 90 в 1993 р. до 11% у 1997 р., зросла до 89% питома вага обсягів реалізації через власні магазини на ринку, працівникам господарств у рахунок оплати праці та за бартерними угодами.
. Проведені дослідження дають підстави передбачити вірогідні зміни ринкової ситуації, можливості товаровиробників, зробити прогнозну оцінку розвитку маркетингових каналів. На наше переконання, реалізація зерна заготівельним організаціям і підприємствам комбікормової та пивоварної промисловості за прямими зв’язками, на біржах —це основні канали, які дозволять товаровиробнику одержати максимальну ціну за свою продукцію. За прогнозом в найближчій перспективі вони, відповідно, займатимуть понад 25% і близько 3%, з подальшим збільшенням їх частки в структурі товарної пропозиції ячменю.
Удосконалення системи збуту передбачає розвиток інших каналів, зміну співвідношення між ними, розширення прав і послуг закупівельних підприємств, підвищення ролі договірних відносин.
. Покращання сучасного стану регіонального ринку споживачів ячменю (переробних підприємств) може бути досягнуто належною державною підтримкою та шляхом здійснення інвестицій, захищеністю внутрішнього ринку від імпортної продукції, створенням задовільного сировинного забезпечення та налагодженістю прямих зв'язків переробних підприємств з товаровиробниками.
7. До 2005 р. посівні площі ярого ячменю доцільно розширити з 223,0 до 254,9 тис. га, озимого —з 11,4 до 27,0 тис. га. Основне збільшення виробництва ячменю прогнозується за рахунок підвищення урожайності (ярого з 23,2 до 34,5 ц/га, озимого з 28,6 до 42,7 ц/га). Обсяги виробництва становитимуть близько 995 тис. т проти 526 у 1997 р.
. За нашою оцінкою, ємкість регіонального ринку ячменю на прогнозований період (2000-2005 рр.) визначатимуть зростаючі потреби тваринництва у фуражному зерні, рівень розвитку комбікормової та пивоварної промисловості, налагодженість міжрегіональних та зовнішньоекономічних зв'язків. Ємкість ринку фуражного ячменю може скласти близько 500 тис.т, високоекстрактивного пивоварного —-15, для харчових цілей —близько 1 тис. т, реалізація за межі області —понад 180-210, експорт —близько 70-90 тис. т.
. Для створення цивілізованого конкурентного середовища, захисту вітчизняного товаровиробника від зовнішньої експансії та забезпечення йому економічної підтримки в Україні необхідна єдина державна програма щодо реформування існуючої інфраструктури збуту зерна у регіональному розрізі. Вважаємо, що її розширення та зміцнення в найближчій перспективі доцільно здійснювати шляхом організації збутових кооперативів; розвитку фірмової торгівлі та малої переробки у господарствах товаровиробниках; удосконалення діяльності Вінницької товарно-універсальної біржі; розширення мережі посередницьких структур —брокерських контор, районних агроторгових домів, зовнішньо-торговельних організацій.
Список опублікованих праць по темі дисертації:
1. Томчук В.В. Развитие зернопромышленного подкомплекса областного АПК // Экономика и организация сельского хозяйства: Республиканский межведомственный тематический научный сборник. —К.: Урожай, 1988. —Вып. 82. —С.18-21.
2. Томчук В.В. Ефективність реалізації ячменю на Вінниччині // Економіка АПК. —. —№ 3. —С.51-55.
3. Томчук В.В. Деякі аспекти формування ринку ячменю на Вінниччині // Вісник Вінницького державного сільськогосподарського інституту. —Вінниця: ВДСГІ, 1997. —Вип. 1. —С.38-39.
4. Томчук В.В. Удосконалення сировинної бази комбікормової промисловості // Вісник Вінницького державного сільськогосподарського інституту. —Вінниця: ВДСГІ, 1998. —Вип. 2. —С.40-42.
. Томчук В.В. Фомування ринку пивоварного ячменю і розвиток пивоварної промисловості на Вінниччині // Вісник Вінницького державного сільськогосподарського інституту. —Вінниця: ВДСГІ, 1998. —Вип. 2. —С.43-45.
. Томчук В.В. Перспективи розвитку зернопромислового комплексу Вінницької області в умовах ринкових відносин // Науковий збірник: теорія і практика в період радикальної економічної реформи. —Вінниця: ВДСГІ, 1996. —С.60-62.
7. Томчук В.В. Фомування ринку зерна ячменю на Вінниччині // Збірник наукових праць: “Наука в період реформування економіки”. —Вінниця: ВДСГІ, 1996. —С.131-133.
Анотації
Томчук В.В. Формування регіонального ринку ячменю.
Дисертацією є рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 —економіка сільського господарства і АПК —Інститут аграрної економіки УААН, Київ, 1998.
Викладені основні результати дослідження формування регіонального ринку ячменю на Вінниччині на основі комплексного вивчення сучасного стану ефективності виробництва й економічних проблем розвитку ринку споживачів фуражного та пивоварного зерна, які виникають на стадіях заготівлі, зберігання, переробки та торгівлі.
Розроблено перспективні параметри виробництва і споживання ячменю в регіоні, обгрунтовано розвиток маркетингових каналів та збільшення товарної пропозиції зерна.
Ключові слова: товар, якість зерна, регіональний ринок, ємність ринку, попит, пропозиція, еластичність, маркетингові канали, інфраструктура, біржа.
Tomchuk V.V. Formation of regional parley market.
Thesis is represented as the manuscript.
The thesis being submitted for the scientific degree of candidate of economical science on speciality 08.07.02 —Economy of agriculture and agro-industrial complex. Institute of Agrarian Economy of Ukrainian Academy of Agrarian Sciences. —Kyiv, 1998.
The thesis presents the main results of investigation of regional barley market formation in Vinnytsya region on the basis of complex study of modern state of production effectiveness and economical problems of fodder and brewing grain market development, which arise during supply, storage, processing and selling.
Prospective parameters of production and consumption of barley in the region are developed, marketing channels development and supply increase are substantiated.
Key words: commodity, grain quality, regional market, supply, demand, elastisity, marketing channels, infrastructure, exchange.
Томчук В.В. Формирование регионального рынка ячменя.
Диссертацией есть рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 —экономика сельского хозяйства и АПК —Институт аграрной экономики УААН, Киев, 1998.
Изложены основные результаты исследования формирования регионального рынка ячменя на Винниччине на основе комплексного изучения современного состояния эффективности производства и экономических проблем развития рынка потребителей фуражного и пивоваренного зерна, которые возникают на стадиях заготовок, хранения, переработки и торговли.
Разработаны перспективные параметры производства и потребления ячменя в регионе, обоснованы развитие маркетинговых каналов и увеличение товарного предложения зерна.
Степень ориентации предприятий-производителей товарного зерна ячменя на удовлетворение потребностей потребителей, которые размещаются в данном регионе, определяется соотношением производства и вывоза продукции из региона, потребления и ввоза продукции в регион. Ячмень входит в группу товаров производственного назначения, которые покупаются для использования в производстве других товаров, для хозяйственной деятельности или перепродажи другим потребителям. По классификации товаров производственного назначения относится к группе “сырье и материалы”.
Предложение зерна ячменя формируется под действием совокупности субъективных и объективных факторов, обусловленных почвенно-климатическими особенностями региона; уровнем производства ячменя в хозяйствах товаропроизводителях; оперативностью получения информации о новых эффективных технологиях выращивания и переработки продукции, внедрением достижений научно-технического прогресса; созданием и функционированием соответствующей инфраструктуры, которая обеспечивает связь хозяйств с потребителями; прогнозированием объемов производства и нахождением каналов реализации товарного зерна.
Спрос на зерно ячменя в регионе определяется: уровнем развития и потребностями животноводческой отрасли в зернофураже; потребностями комбикормовой и пивоваренной промышленности; объемами переработки на продовольственные цели; развитием внешнеэкономических связей для сбыта в другие регионы и на экспорт; информационным обеспечением и состоянием связи потребителей с рыночными структурами и производителями товарного зерна.
Исследование существующего и потенциального рынков сбыта ячменя осуществлялось с учетом его сегментации по административно-территориальному делению на областные и районные рынки, по характеру использования и уровню товарности, а также в зависимости от структуры маркетинговых каналов.
Изучены факторы формирования качества ячменя разного производственного назначения, а также требования рынка к фуражному и пивоваренному зерну.
Установлено, что основными причинами неполного использования благоприятного природно-климатического потенциала региона являются нарушения чередования культур в севооборотах, технологий выращивания, размещение ячменя по худшим предшественникам, недостаточное внесение удобрений на 1 га посевов, неудовлетворительное состояние сельскохозяйственной техники.
Требования к качеству ячменя, которые в основном заложены в государственные стандарты, в рыночных условиях требуют дополнений.
В исследуемом периоде в регионе наблюдается тенденция к снижению уровня производства ячменя.
Основными производителями ячменя остаются коллективные сельскохозяйственные предприятия, которые обеспечивают около 89% его валового сбора. В фермерских хозяйствах производство ячменя уже сейчас составляет 38,3% в валовом сборе зерновых и занимает 41,8% площади посевов. Дальнейшее развитие фермерских хозяйств приведет к повышению их роли в производстве ячменя и росту конкуренции между производителями товарного зерна.
В работе отмечается, что современное состояние регионального рынка потребителей ячменя (перерабатывающих предприятий) характеризуется общим спадом производства, снижением эффективности работы, низким уровнем использования их производственного потенциала. Среди важных дестабилизующих факторов, способствующих этому —отсутствие государственной поддержки и инвестиций, незащищенность внутреннего рынка от импортной продукции, неудовлетворительное сырьевое обеспечение, недостаточная налаженность прямых связей перерабатывающих предприятий с товаропроизводителями.
Установлено, что емкость регионального рынка ячменя на прогнозируемый период (2000-2005 гг.) будут определять возрастающие потребности животноводства в фуражном зерне, уровень развития комбикормовой и пивоваренной промышленности, межрегиональные и внешнеэкономические связи. Емкость рынка фуражного ячменя может составить около 500 тыс. т, высокоэкстрактивного пивоваренного —-15, для пищевых целей —около 1 тыс. т, реализация за пределы области —свыше 180-210, экспорт —около 70-90 тыс. т.
Для создания цивилизованной конкурентной среды, защиты отечественного товаропроизводителя от внешней экспансии и обеспечения ему экономической поддержки в Украине необходима единая государственная программа по реформированию существующей инфраструктуры сбыта зерновой продукции в региональном разрезе. Расширение и укрепление инфраструктуры регионального рынка в ближайшей перспективе целесообразно осуществлять путем организации сбытовых кооперативов, развитием фирменной торговли и малой переработки в хозяйствах товаропроизводителей; совершенствованием деятельности Винницкой товарно-универсальной биржи; расширением сети посреднических структур —брокерских контор, районных агроторговых домов, внешнеторговых организаций.
Ключевые слова: товар, качество зерна, региональный рынок, ёмкость рынка, спрос, предложение, эластичность, маркетинговые каналы, инфраструктура, биржа.
Підписано до друку 26.11.1998 р. Формат 60?84/16
Ум. друк. арк. 1,0. Обл. вид. арк. 1,0. Папір друк.
Тираж 100 прим. Зам.
Дільниця оперативної поліграфії Інституту аграрної економіки
Київ-127, вул. Героїв оборони, 8