І.Загальні відомості про урок

1.Мета відвідування:

Вивчення особливостей корекційної роботи з дітьми-логопатами під час уроків української літератури в старших класах

2.2.1. Дата відвідування:

21 лютого 2013р.

2.2. Школа:

2.3. Клас:

Новомиколаївський навчально-раебілітаційний центр-інтернат «Паросток»

10

2.4. Вчитель:

Сирота В.С.

2.5. Обладнання:

ноутбук, мультимедійна дошка, портрет Василя Стефаника, ілюстрації В.Касіяна до новели «Камінний хрест», на дошці вислови:

«Чую їх біль, всі ті нитки, що рвуться між їх серцем і селом, і мені рвуться, чую їх біль і муку…»

                     Василь Стефаник

«Чіпляйся за кручу, як терен колючий,

Чіпляйся за небо, як яблуні цвіт.

Бо вже одслонився безокрай чужинний.

Бо вже чужинецький ощирився край.

Прощай, Україно, моя Україно,

Чужа Україно, навіки прощай.

                                           Василь Стус

Твій переліг – уся земля,

Коли вродився ти Іваном,

Тих бід і лих ковтнеш в сто крат.

А станеш вічним, нездоланним,

Бо ти Іван, бо ти народ…

Іван Драч

2.6. Підготовка до уроку:

на столах підручники, зошити з української літератури, словники, збірки вибраних творів Василя Стефаника, сигнальні картки-пам’ятки правильності роботи над звуками, побудови речень при висловлюванні, структура ведення дискусії.

2.7. Тема уроку:

«Чи кожен здатний винести свій хрест, ще за життя не лігши в домовину…» Творчість Василя Стефаника. Новела «Камінний хрест»

3. Мета уроку:

навчальна -  вчити дітей самостійно досліджувати художній текст, виділяти основну думку твору, визначати літературні прийоми та засоби створення образів та характерів персонажів;

розвиваюча -  розвивати уміння та навики роботи над аналізом прозового тексту;

виховна – у процесі опрацювання теми створити таку духовну атмосферу, яка ввела б старшокласників у світ болю й любові головного персонажа новели – Івана Дідуха. Крізь призму такого сприйняття формувати в учнів внутрішнє переконання в тому, що людина буває по-справжньому щаслива лише на своїй землі, що чужа земля часто стає могилою для тих, хто має велике й любляче серце; на основі віковічних традицій українців сприяти становленню в юних високих моральних принципів, збагачувати їхній ментальний досвід новими об’єктивними оцінками й поглядами;

корекційна – сприяти подальшому розвитку монологічного мовлення учнів-логопатів, їх умінню висловлювати власну думку, умінню вести дискусію, самоконтролю за звуковимовою та правильністю граматичної побудови речень, виразністю мовлення при читанні та під час декламації.

Мета відповідає програмним вимогам, темі уроку та корекційній спрямованості навчального матеріалу в навчально-реабілітаційному центрі-інтернаті. Вчитель поступово підвела учнів до самостійного визначення мети уроку шляхом дискусії на основі матеріалу новел Василя Стефаника «Стратився», «Виводили з села», «Катруся», «Кленові листки», «Синя книжечка», «Сини», «Марія» та використанням нестандартних методів і прийомів початку уроку. Так, наприклад, з самого початку звучить мелодія пісні Богдана та Левка Лепких «Чуєш, брате мій», а десятикласники під цю мелодію по черзі читають слова, виписані на дошці. Потім вчитель звертає увагу дітей на фрагменти фільму «Камінний хрест» (кіносценарій Івана Драча, режисура Івана Миколайчука), який демонструє фрагментарно у комп’ютерному варіанті на мультимедійній дошці. Потім проходить ексклюзивна бесіда за темою: «Як я розумію й оцінює письменника Василя Стефаника». Ось деякі питання:

Яку з новел В.Стефаника ви вважаєте найсильнішою?

Що вам особисто дав Стефаник для розуміння життя як такого?

Шляхом узагальнення думок, за допомогою вчителя учні роблять висновок и виводять тему та мету уроку. Десятикласники, кожен по-своєму, роблять такі висновки відносно теми:

- Відповідальність людини за своє життя, за теперішнє і майбутнє своїх дітей, а отже і держави;

- Рідна земля і її значення в житті людини;

- Мені здається, Василь Стефаник сам визначив тему своєї творчості: «Треба любити сих людей, що тихонько ховають свій біль у зелений май»…

ІІ. Тип і структура уроку:

Урок нестандартний, комбінований урок-колоквіум з комп’ютерною підтримкою.

Обраний тип уроку та його структура абсолютно відповідають темі уроку, його дидактичній меті; існує логічний зв’язок і послідовність усіх структурних частин уроку. Так, наприклад, після визначення теми уроку та його мети вчитель знову за допомогою комп’ютерної презентації (під тиху мелодію міняються слайди з ілюстраціями до новел В.Стефаника) спонукає дітей до читання творів письменника, аналізу їх тематики та вибору найулюбленіших фрагментів. Наприклад, Юля Бобильова зачитала такий фрагмент із новели «Стратився», в якому, на її думку, відображена сама суть творчості письменника: «Нелегко це – цідити людський біль крізь серце, але як же інакше? Хто відчуває біль ближнього і почує його? Хто пригорне і обігріє їх охололі серця, зболені щоденним поневірянням. О, чуєте! Вони знову стукають до розчиненого навстіж серця, вони всі заходять до нього і складають свої болі, мов до надійного схову.

Пізнаймо ближче їх, цих знесилений у праці, зболених людей.

- Синку, синку, та й ти стратився!... Скажи мені, синку, що тебе у гріб загнало? Нащо ти душу стратив?»

ІІІ. Аналіз змісту уроку.

1.Тема та зміст уроку

відповідають теоретичному матеріалу програми.

2.Самостійна творча пошукова робота учнів:

читання новел Василя Стефаника, їх самостійний аналіз із визначенням основної думки творів, створення комп’ютерних презентацій «Творчість Василя Стефаника», «Ідеї творів Василя Стефаника і сучасність», перегляд художнього фільму «Камінний хрест» та комп’ютерна анотація за його змістом.

3.Навчальні ситуації

створені вчителем і запропоновані самими учнями на уроці, тісно пов’язують творчість Василя Стефаника із сьогоденням та вчать дітей не робити поспішних висновків, а уміти шукати першопричини тих чи інших життєвих ситуацій. Наприклад, Третиніченко Сергій запропонував таку ситуацію: «Уявіть, що по дорозі в школу ви почули страшну новину: самотній батько, неспроможний прогодувати своїх дітей, позбавляє життя когось із них. А такі ситуації у наш час на жаль бувають. Я сам опинився у подібній ситуації, коли мене батьки просто залишили на залізничному вокзалі ще у дворічному віці. Так от, яка буде ваша перша реакція і як ви гадаєте, чи був у батьків вибір?»

Вчитель використовує такі методи і прийоми: художнє читання; комп’ютерні презентації; міні-диспут; мелодекламація; самостійна робота; дослідження тексту; колоквіум.

4.Виразне читання на уроці.

На уроці виразне читання має особливе, корекційне спрямування, так як в класі вчаться діти із важкими вадами мовлення і в силу цього об’єм текстів для виразного читання та його якість має індивідуальний характер. Вчитель постійно слідкує за правильністю звуковимови дітей, інтонацією та логічним наголосом при читанні. Найбільш мені сподобалось мелодекламація десятикласника Святослава Вінаєва. Він читав поезію Івана Франка із циклу «До Бразилії».

5.Докладне визначення основного змісту опорних знань.

Під час проведення уроку вчитель визначав основний зміст опорних знань шляхом експрес-бесід та обговорень прочитаних новел Василя Стефаника.

- Скільки новел написав Стефаник?

- Котру вважаєте найсильнішою і чому?

- Як ви ставитесь до вчинку Гриця Летючого?

- З якої новели цей уривок: «Блискотять ріки по всій нашій землі і падають громом у море, а нарід зривається на ноги. Напереді її сини, і вона з ними іде в тую Україну, бо вона тая Україна плаче й голосить за своїми дітьми: хоче, щоби були всі вкупі. («Марія»). Вчительське завдання полягає в тому, щоб не тільки пізнати героя і назвати твір, а й визначити характерну художню деталь у ньому, яка допомагає розкрити авторську ідею.

- За якими новелами Василя Стефаника створені ці ілюстрації?

6.Повторення і його зв’язок з поясненням нового матеріалу.

Повторення уже вивченого і пояснення нового матеріалу тісно переплетені, бо об’єднані єдиною метою і філософськими ідеями автора. Вчитель пропонує на основі новели «Камінний хрест» поміркувати над таким філософським питанням: «Чи кожен здатний винести свій хрест, ще за життя не лігши в домовину?». Поштовхом до таких роздумів стає комп’ютерна презентація творчості Василя Стефаника, під час якої вчитель особливу вагу учнів звертає на фрагмент проводів земляків у далеку Америку 21 квітня 1899 року на Краківському вокзалі, де присутній також Василь Стефаник і Богдан Лепкий; а також мелодекламація поезії Івана Франка.