Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Практичне заняття № 1
Тема: Теоретичні основи фінансового аналізу
План
«Факторний аналіз»
Факторний аналіз - це аналіз впливу окремих чинників на результативний показник за допомогою детермінованих або стохастичних прийомів дослідження. Послідовність факторного аналізу:
Для дослідження і аналізу впливу факторів можуть використовуватись наступні методи: диференціювання, арифметичних різниць, індексний, ланцюгових підстановок, інтегральний. Розглянемо послідовність застосувань деяких з методів детермінованого факторного аналізу на прикладі.
Метод ланцюгових підстановок
Завдання 1
За допомогою схеми факторного аналізу розрахувати вплив факторів (чисельність робітників та продуктивність праці) на результуючий показник (об’єм продукції), використовуючи наступні вихідні дані
При використанні методу ланцюгових підстановок велике значення має послідовність підстановки факторів. Є правило: спочатку оцінюється вплив кількісних факторів, що характеризує вплив екстенсивності, а потім – якісний фактор, що характеризує вплив інтенсивності. В загальному вигляді метод ланцюгових підстановок можна показати наступним чином:
хі у = f ( х, …, х, х, х, …, х) – f (х, …, х, х, х, …, х)
Розглянемо даний метод у вигляді формул. Припустимо об’єм продукції як добуток чисельності виробничих працівників (екстенсивний кількісний фактор) і продуктивність їх праці (якісний інтенсивний фактор).
Базове значення об’єму продукції дорівнює:
ОП0 = Кпп0 ЧР0
Робимо першу підстановку: підставимо у формулу фактичне значення кількісного фактору, тобто чисельність робітників:
ОПЧР = ЧР1 Кпп0.
Вплив зміни чисельності робітників, або екстенсивного фактору, на абсолютну зміну об’єму продукції визначається виразом: (Слайд 29)
∆ОПЕ= ОПЧР – ОП0.
У відсотках до загального об’єму продукції складає:
∆ОП = (∆ОПЕ /∆ОП ) 100%.
Цей показник характеризує долю екстенсивних факторів (∆ОПЕ) в загальних змінах показника, що аналізується (∆ОП ).
Здійснюємо другу підстановку: в попередній формулі замінюємо базове значення якісного фактору на фактичне:
ОППП = ЧР1 Кпп1
Вплив інтенсивного фактору, на абсолютну зміну продукції визначається:
∆ОПI= ОППП – ОПЧР
Також у відсотках до загального об’єму продукції складає:
∆ОП = (∆ОПІ /∆ОП ) 100%.
Цей показник характеризує долю інтенсивних факторів (∆ОПІ) в загальних змінах показника, що аналізується (∆ОП ).
Перетворення основного алгоритму методу ланцюгових підстановок дозволяє робити розрахунок , використовуючи не тільки абсолютні значення факторів, а і їх приріст. В результаті отримують зміни результативного фактору.
Застосовуються два правила:
∆ОПЧР = (ЧР1 - ЧР0)* Кпп0 = ∆ЧР *Кппо
∆ОППТ= (Кпп1 - Кпп0)* ЧР1 = ∆Кпп * ЧР1
Розглянемо використання методу ланцюгових підстановок на умовному прикладі. (Слайд 30)
Вихідні дані для розрахунку:
|
Показники |
Умовні позначення |
Базовий період |
Звітний період |
|
Об’єм продукції, тис.грн. |
ОП |
58200 |
61575 |
|
Чисельність робітників, чол. |
ЧР |
300 |
304 |
|
Розрахунковий показник |
|||
|
Продуктивність праці, тис.грн/чол.. |
Кпп |
194,000 |
202,549 |
Метод арифметичних різниць
Метод арифметичних різниць припускає факторні розкладання шляхом множення приросту досліджуваного чинника на комбінацію базисних і фактичних значень інших факторів. Даний метод є наслідком методу ланцюгових підстановок, володіє всіма його перевагами та недоліками.
Скориставшись даними наведеного вище прикладу, оцінимо екстенсивність та інтенсивність зміни оплати праці на приріст продукції. Повернемося до вихідних даних і додамо нові показники (табл. 1.5):
Таблиця 1.5
Вихідні дані для розрахунку
|
Показники |
Базовий період |
Звітний період |
Відношення звітного показника до базисного |
|
Об’єм продукції, тис.грн. |
58200 |
61575 |
1,058 |
|
Оплата праці, тис. грн. |
9000 |
9180 |
1,020 |
Оцінюємо вплив кількісного (екстенсивного) фактору:
∆ОП= (1,020 -1,000)/( 1,058-1,000) х100 = 0,02 /0,058 х 100 = 34,5%
∆ОПЕ = 34,5 % х (61575 - 58200) : 100 = 1164,4 (тис. грн.).
Відповідно вплив якісного (інтенсивного)фактору рівний:
∆ОП= 100 % -34,5 % = 65,5 %;
∆ОПІ = 3374,9 - 1164,4 = 2210,5 (тис. грн.).
Даний метод доцільно застосовувати, коли кількісний чинник є сам по собі складним показником, отриманим у результаті взаємодії ряду інших часткових характеристик. Прикладом може бути фонд оплати праці, на який впливають чисельність працівників і їх середня заробітна плата.
Індексний метод
Розглянемо застосування індексного методу у формульному варіанті на прикладі визначення обсягу продукції як твори чисельності на продуктивність праці:
ОП = Кпп х ЧР,
де ОП — об’єм виробництва;
Кпп — коефіцієнт продуктивності праці;
ЧР — чисельність робітників.
Зміна обсягу випуску продукції за певний період може бути виражена як результат впливу двох факторів: зміни продуктивності праці при виробництві продукції кожного виду і зміни чисельності працівників, зайнятих випуском продукції відповідного виду:
ІОП = Кпп1*ЧР1 / Кпп0*ЧР0 =
= Кпп0*ЧР1 Кпп1*ЧР1 / Кпп0*ЧР0 Кпп0*ЧР1=
= I ЧР * I Кnm
I ЧР - індекс чисельності працюючих, що відображає вплив зростання чисельності персоналу на зміну обсягу продукції;
I Кnm - індекс продуктивності праці, який відображає вплив на зміну обсягу виробництва і зростання продуктивності праці.
Інтегральний метод
Інтегральний метод грунтується на використанні критеріїв інтегральної оцінки. При його використанні не потрібно встановлення послідовності зміни факторів, він адитивний у часі, однак характеризуєтся значною складністю розрахунків і певних умовностей застосування.
При використанні інтегрального методу розрахунки проводяться на основі базових значень показників, а помилка обчислень (нерозкладних залишків) розподіляється між факторами порівну на відміну від методу ланцюгових підстановок, де, як було розглянуто, велика частина такого залишку припадає на останній якісний фактор.
Оцінка кількісних і якісних факторів при використанні інтегрального методу проводиться за формулами:
∆ОПчр= ∆ЧР х Кпп0 + (∆ЧР х ∆Кпп : 2);
∆ОП Кпп = ∆ Кпп х ЧР 0 + (∆ Кпт х ∆ЧР : 2).