Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
25
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
ДВНЗ «Антрацитівський коледж інформаційних технологій та економіки»
Затверджую:
________________________
________________________
________________________
________________________
________________________
М.П.
ЗВІТ
з навчальної практики по вирішенню ситуаційних завдань
на підприємстві
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Підготував:
Студент групи ____________
_________________________
(прізвище, ім’я, по-батькові студента)
Перевірив викладач:
_________________________
м. Антрацит 2013р.
|
Форма N Н-7.03 Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України |
|
по вирішенню ситуаційних завдань (вид і назва практики) студента ____________________________________________________________________________
Зміст:
1. Вступ У сучасних умовах розвитку економіки бухгалтерський облік є особливо важливою функцією ефективного управління наявними ресурсами підприємства та джерелами їх формування з метою покращення результатів його діяльності. Вдале використання знань з теорії бухгалтерського обліку, контролю, аналізу діяльності суб’єктів господарювання з метою виявлення слабких місць у їх роботі і формування напрямків майбутнього покращення їх роботи є головною метою керівника, бухгалтера, фінансиста, менеджера. Чітка побудова бухгалтерського обліку підвищує роль його як основного засобу за додержанням режиму економічного і комерційного успіху підприємства. |
2. Наказ про облікову політику підприємства
3. Облік грошових коштів
Успішна діяльність товариства «Флора» можлива лише за наявності необхідної кількості грошових коштів. З них починається і ними закінчується операційний цикл діяльності будь-якого підприємства (рис.1).
Таб.1. Операційний цикл діяльності підприємства
Грошові кошти називають джерелом життєвої сили товариства, їх повинно вистачати для:
Крім того, необхідно завжди мати певну суму грошових коштів для виплат за поточними зобов'язаннями.
Інформація про наявність та рух грошових коштів є корисною для користувачів фінансової звітності для оцінки спроможності підприємства генерувати грошові кошти та їхні еквіваленти, часу такого генерування і впевненості в ньому, а також потреб підприємства щодо використання цих грошових коштів, вона дає можливість оцінити ліквідність та платоспроможність підприємства.
Грошові кошти є найбільш-ліквідними активами, ними можна відразу оплатити заборгованість. Враховуючи важливість цього елемента оборотних активів, грошові кошти відображаються у Балансі окремими статтями, про рух грошових коштів складається окрема форма фінансової звітності.
МСБО І "Подання фінансових звітів" рекомендує відображати грошові кошти у Балансі, як мінімум, у статті "Грошові кошти та їхні еквіваленти", а їхні визначення розкривати у Примітках до фінансових звітів. Визначення грошових коштів та їхніх еквівалентів наведено у МСБО 7, відповідно до якого грошові кошти складаються із готівки в касі і депозитів до запитання. Еквіваленти грошових коштів - це короткострокові високоліквідні інвестиції ЯКІ ВІЛЬНО конвертуються у відомі суми грошових коштів і яким властивий незначний ризик зміни вартості.
У Балансі грошові кошти відображаються у розділі "Поточні активи" Готівка надзвичайно вразлива до шахрайства і крадіжок, тому система внутрішнього контролю повинна забезпечити її збереження, ретельний облік і звітність. Уникненню як навмисних, так і ненавмисних викривлень в обліку запобігає такий розподіл обов'язків, який забезпечує виконання трьох правил:
Ефективне управління грошовими коштами також передбачає:
Конкретні операції з руху грошових коштів групуються в спеціальних журналах грошових надходжень та грошових виплат.
Типова кореспонденція за обліком грошових коштів:
|
№ операції |
Зміст господарської операції |
Кореспонденція |
|
|
Дебет |
Кредит |
||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
1 |
Надійшли гроші в касу від реалізації |
30 «Каса» |
36 «Розрахунки з покупцями та замовниками», 70 «Доходи від реалізації» |
|
2 |
Одержано гроші в касу з поточного рахунку |
30 «Каса» |
31 «Рахунки в банках» |
|
3 |
Повернуто гроші в касу підзвітними особами |
30 «Каса» |
372 «Розрахунки з підзвітними особами» |
|
4 |
Оприбутковано надлишки грошей в касі, виявлені інвентаризацією |
30 «Каса» |
719 «Інші доходи від операційної діяльності» |
|
5 |
Видано з каси заробітну плату |
66 «Розрахунки за виплатами працівникам» |
30 «Каса» |
|
6 |
Видано з каси підзвіт |
372 «Розрахунки з підзвітними особами» |
30 «Каса» |
|
7 |
Здано з каси на поточний рахунок |
31»Рахунки в банках» |
30 «Каса» |
|
8 |
Списано за рахунок касира нестачу грошей в касі |
375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» |
30 «Каса» |
|
9 |
Повернуто касиром нестачу грошових коштів у касу |
30 «Каса» |
375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» |
Таб.2. Кореспонденція за рахунком 30 «Каса» та 31 «Рахунки в банках»
4. Облік праці та її оплата
У процесі виробництва споживається жива та уречевлена праця. Уречевлена праця втілена в засоби виробництва (будівлі, машини, сировину, добрива, пальне, запасні частини тощо), які переносять свою вартість на вироблений продукт. Жива праця створює нову вартість, частина якої споживається самими працівниками і одержується у формі оплати праці. Питання щодо оплати праці, на товаристві «Флора», регулюється основними нормативними документами:
Нарахування, виплату та облік оплати праці мають проводити згідно з чинним законодавством України, нормативними та інструктивними матеріалами, які регулюють трудові відносини.
Законом України "Про оплату праці" визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Завданнями обліку праці та її оплати є:
- точне і своєчасне документальне оформлення даних про обсяг виконаних робіт, одержаної продукції і нарахованої оплати праці відповідно до кількості та якості затраченої праці;
- правильне нарахування оплати праці кожному працівникові відповідно до діючих положень;
- дотримання порядку розподілу оплати праці за об'єктами бухгалтерського обліку;
- повний і своєчасний розрахунок з працівниками з оплати праці;
- своєчасне складання та подання бухгалтерської і статистичної звітності з оплати праці.
Забезпечуючи виконання зазначених завдань, бухгалтерський облік оплати праці має великий вплив на трудову дисципліну. Правильний облік мобілізує працівників на виконання робіт і пошук резервів підвищення ефективності виробництва.
Облік праці та її оплати повинен бути організований таким чином, щоб сприяти підвищенню продуктивності праці, зміцненню трудової дисципліни, підвищенню якості виробництва продукції, виконання робіт і послуг.
Трудовий договір (контракт):
При прийманні працівника на роботу власник або його представник вступають з ним у трудові відносини. Основним документом, який закріплює ці відносини, є трудовий договір або контракт.
Трудовий договір - це угода між працівником і власником (або уповноваженим органом, особою). За трудовим договором працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цим договором, дотримуватися внутрішнього трудового розпорядку підприємства, а власник підприємства або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язуються виплачувати працівникові заробітну плату та забезпечити умови, необхідні для виконання роботи.
На який термін укладається трудовий договір?
Трудовий договір може бути:
1) безстроковий, що укладається на невизначений термін;
2) строковим, що укладається:
- на визначений термін, встановлений за погодженням сторін; - на час виконання певної роботи.
Який порядок укладання трудового договору?
Трудовий договір, як правило, укладається в письмовій формі. Це є обов'язковим у таких випадках:
При укладенні трудового договору працівник подає паспорт або інший документ, що посвідчує особу; трудову книжку; документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію); довідку про стан здоров'я та інші документи.
Укладання трудового договору оформляється наказом або розпорядженням роботодавця про зарахування працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним у випадку, якщо наказ або розпорядження не були видані, але працівника фактично допущено до роботи. Не може бути відмовлено в укладенні трудового договору особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства за погодженням між керівниками підприємств.
При укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування зазначається в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.
Випробування не встановлюється для осіб, які не досягли 18 років, для молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів; для молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів; для осіб, звільнених у запас з військової або альтернативної (невійськової) служби; для інвалідів, направлених на роботу за рекомендаціями медико-соціальної експертизи; при прийнятті на роботу в іншу місцевість і при переведенні на роботу на інше підприємство.
Який порядок укладення контракту?
Контракт - це різновид трудового договору. Контракт укладається на певний термін і застосовується для працівників, які приймаються на роботу на визначений термін або на час виконання певної роботи. Контракт укладається у письмовій формі у двох примірниках і підписується роботодавцем та працівником, якого приймають на роботу за контрактом. Документ набирає чинності з моменту його підписання або з дати, визначеної сторонами у контракті. На підставі контракту видається наказ (розпорядження) про прийняття працівника на роботу.
Що вказується у контракті?
У контракті вказуються обсяги пропонованої роботи та вимоги до якості 1 термінів її виконання, термін дії контракту, права, обов'язки та взаємна відповідальність сторін, умови оплати й організації праці, підстави припинення та розірвання контракту, соціально-побутові та інші умови, необхідні для виконання зобов'язань з урахуванням специфіки роботи, професійних особливостей та фінансових можливостей підприємства.
Типова кореспонденція за обліком праці та її оплати:
|
№ операції |
Зміст господарської операції |
Кореспонденція |
|
|
Дебет |
Кредит |
||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
1 |
Нарахована заробітна плата, доплати, премії, відпускні за рахунок загального фонду |
80 «Витрати на оплату праці» |
661 «Розрахунки за заробітною платою» |
|
2 |
Нарахована суму премії |
812 «Премії та заохочення» |
661 «Розрахунки за заробітною платою» |
|
3 |
Нараховано допомогу за рахунок фонду соціального страхування (починаючи з 6 дня хвороби) |
652 «За соціальним страхуванням» |
661 «Розрахунки за заробітною платою» |
|
4 |
Утримано із нарахованої зарплати податок з доходів фізичних осіб |
661 «Розрахунки за заробітною платою» |
641 «Розрахунки за податками» |
|
5 |
Утримано із нарахованої зарплати збір до пенсійного фонду |
661 «Розрахунки за заробітною платою» |
651 «За пенсійним забезпеченням» |
|
6 |
Утримано із нарахованої зарплати збір до фонду соціального страхування |
661 «Розрахунки за заробітною платою» |
652 «За соціальним страхуванням» |
|
7 |
Утримано із нарахованої зарплати збір до фонду зайнятості |
661 «Розрахунки за заробітною платою» |
653 «За страхуванням на випадок безробіття» |
|
8 |
Утримано із нарахованої зарплати профспілкові внески |
661 «Розрахунки за заробітною платою» |
666 «За профспілковими внесками» |
|
9 |
Утримано із нарахованої зарплати за виконавчими документами |
661 «Розрахунки за заробітною платою» |
668 «За виконавчими документами» |
|
10 |
Виплачена зарплата з каси |
661 «Розрахунки за заробітною платою» |
301 «Каса в національній валюті» |
|
11 |
Депонована зарплата, стипендія |
661 «Розрахунки за заробітною платою»,662 «Розрахунки з депонентами» |
671 «Розрахунки за нарахованими дивідендами» |
|
12 |
Внесено на рахунок в держказначейство |
321 «Рахунок в держказначействі» |
301 «Каса в національній валюті» |
Таб.3. Кореспонденція за рахунком 66 «Розрахунки з оплати праці»
5. Облік виробничих запасів та МШП
Облік матеріалів у бухгалтерії ведеться в кількісному та вартісному вияві, у розрізі матеріально відповідальних осіб, балансових рахунків, субрахунків та облікових груп на основі зданих первинних документів зі складів та підрозділів підприємства. Здійснює розрахунок і формування вихідної інформації регламентного, контрольного і довідкового характеру. Виконується аналіз, прогноз, аудит і прийняття управлінських рішень у цілому по підприємству або структурному підрозділу.
Технологічний процес автоматизованого оброблення даних з обліку виробничих запасів полягає у виконанні всіх потрібних операцій введення, оброблення, збереження й надання потрібної інформації, групування даних на рахунках, із метою контролю за наявністю та витратами матеріальних засобів зі своєчасним складанням звітності.
Тому для забезпечення обліку виробничих запасів можуть використовуватися окремі програмні модулі, що обслуговують їх облік у місцях зберігання та в бухгалтерії, або створюватись різні рівні робочих місць автоматизованої ділянки обліку виробничих запасів. Останній спосіб передбачає використання комплексної системи організації первинної та вихідної інформації. Єдина база бухгалтерських записів забезпечує потрібною інформацією аналітичний, синтетичний та управлінський облік, формування конкретної звітності.
Спільна інформаційна база дає можливість спільно використовувати таку нормативно-довідкову інформацію, як довідники: зовнішніх організацій; прізвищ працівників; структурних підрозділів; статей обліку; допустимої кореспонденції рахунків; номенклатура-цінник виробничих запасів; типових господарських операцій; постійних даних; груп матеріалів тощо.
Для обліку матеріальних цінностей використовуються типо-
ві форми первинних документів, що утворюють вхідну інфор-
мацію:прибутковий меморіальний ордер;здавальна накладна;товарно-транспортна накладна;накладна на переміщення матеріалів;акт про приймання матеріалів;лімітно-забірна картка;вимога;накладна на відпуск матеріалів на сторону;картка складського обліку.
Вихідною інформацією складського обліку є: картка складського обліку матеріалів;оборотна відомість матеріальних цінностей;довідкова інформація;інформація про переоцінюваня матеріальних цінностей;реєстр первинних документів;нвентаризаційна відомість.
А в бухгалтерії основною регламентованою вихідною інформацією з обліку матеріальних цінностей є:інвентаризаційна відомість наявності матеріальних цінностей;зведена відомість надходження матеріальних цінностей;зведена відомість витрат матеріальних цінностей;оборотна відомість матеріальних цінностей;картка підзвітної особи;відомість відображення господарських операцій з обліку матеріальних цінностей на рахунках бухгалтерського обліку;відомість переоцінювання матеріальних цінностей;відомість нарахування та списання МШП;відомість надходження матеріальних цінностей в аналітичному розрізі;відомість використання матеріальних цінностей;довідкова інформація обліку та аудиту матеріальних цінностей;відомість показників прибутку, отриманого від реалізації матеріальних цінностей;реєстр первинних документів;журнал обліку відпуску матеріальних цінностей;прогнозування запасів товарно-матеріальних цінностей;прогнозування використання матеріальних цінностей.
Є свої особливості автоматизованого обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів (МШП).
До малоцінних та швидкозношуваних предметів належать:предмети терміном служби менше одного року незалежно від їх вартості;предмети, які за своєю вартістю не належать до основних засобів незалежно від терміну служби; форменний одяг, призначений для видачі працівникам підприємства; інвентарна тара тощо.
В аналітичному обліку виокремлюють МШП за місцем зберігання (складський облік) та МШП в експлуатації. Аналітичний облік МШП на складі подібний до обліку матеріальних цінностей, а облік МШП, які перебувають в експлуатації, вимагає виокремлення таких груп: інструменти, спецодяг і спецвзуття, господарський інвентар, штампи, спецпристосування, моделі спеціального та загального призначення. У середині групи МШП обліковуються за номенклатурними номерами, місцями зберігання та використання (цехами, службами та іншими підрозділами підприємства).
В автоматизації обліку МШП використовується нормативно-довідкова інформація: довідники цехів, складів та матеріально-відповідальних осіб, МШП (номенклатурних номерів), синтетичних рахунків, субрахунків та шифрів аналітичного обліку, винуватців і причин вибуття предметів із експлуатації, операцій руху предметів в експлуатації.
Для оперативного обліку на місцях експлуатації МШП підприємство розробляє графік документообігу, у якому визначається рух первинних документів на підприємстві.
Для обліку МШП використовуються основні первинні документи, які описують операції обліку матеріальних цінностей. Крім того, можливе формування специфічних документів: повідомлення про здавання на склад (комору) інструмента, який втратив свою придатність до використання;записка майстра цеху на видавання робітникам із комори інструмента (для тривалого використання);акт на вибуття інструмента внаслідок зношування чи ламання.
Типова кореспонденція за обліком виробничих запасів та МШП:
|
№ операції |
Зміст господарської операції |
Кореспонденція |
|
|
Дебет |
Кредит |
||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
1 |
Вартість виробничих запасів і МШП, отриманих зі складу на виробництво продукції (крім підприємств, що використовують рахунок класу 8 |
23 «Виробництво» |
22 «МШП», 20 «Виробничі запаси» |
|
2 |
Вартість виробничих запасів і МШП, відпущених на загальновиробничі потреби (крім підприємств, що використовують рахунок класу 8 |
91 «Загальновиробничі витрати» |
22 «МШП», 20 «Виробничі запаси» |
|
3 |
Вартість виробничих запасів і МШП отриманих зі склад) на загальногосподарські потреби (крім підприємств, що використовують рахунок класу 8 |
93 «Витрати на збут» |
22 «МШП», 20 «Виробничі запаси» |
|
4 |
Вартість витрачених виробничих запасів і МШП на виправлення браку (крім підприємств, що використовують рахунок класу 8 |
24 «Брак у виробництві» |
22 «МШП», 20 «Виробничі запаси» |
|
5 |
Вартість витрачених виробничих запасів і МШП на капітальне будівництво (крім підприємств, що використовують рахунок класу 8 |
15 «Капітальні інвестиції» |
22 «МШП», 20 «Виробничі запаси» |
|
6 |
Вартість витрачених виробничих запасів і МШП на операції, зв'язані з реалізацією продукції (крім підприємств, що використовують рахунок класу 8 |
93 «Витрати на збут» |
22 «МШП», 20 «Виробничі запаси» |
|
7 |
Вартість витрачених виробничих запасів і МШП на виконання досліджень і розробок (крім підприємств, що використовують рахунок класу 8 |
941 «Витрати на дослідження і розробки» |
22 «МШП», 20 «Виробничі запаси» |
|
8 |
Вартість витрачених виробничих запасів і МШП на утримання об'єктів житлово-комунального призначення (крім підприємств, що використовують рахунок класу 8) |
949 «Інші витрати операційної діяльності» |
22 «МШП», 20 «Виробничі запаси» |
|
9 |
Вартість витрачених виробничих запасів і МШП для капітальних інвестицій на підприємствах, що використовують рахунок класу 8 |
15 «Капітальні інвестиції» |
22 «МШП», 20 «Виробничі запаси» |
|
10 |
Реалізація виробничих запасів і МШП за собівартістю |
943 «Собівартість реалізованих виробничих запасів» |
22 «МШП», 20 «Виробничі запаси» |
|
11 |
Одночасно на суму ПДВ |
712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів» |
641 «Розрахунки за податками» |
|
12 |
Дохід від реалізації виробничих запасів і МШП |
30 «Каса», 31 «Рахунки в банках» |
712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів» |
Таб.4. Кореспонденція за рахунком 22 «МШП»
6. Облік основних засобів
Основні засоби - це матеріальні активи, які банк утримує з метою використання їх у процесі своєї діяльності, надання послуг, здавання в лізинг (оренду) іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше ніж рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).
Операції, пов'язані з придбанням та рухом основних засобів, не належать безпосередньо до банківських операцій; вони стосуються операцій із забезпечення діяльності банку як суб'єкта господарювання. Бухгалтерський облік операцій з основними засобами адекватний обліку в інших галузях економіки. Різниця полягає лише в рахунках бухгалтерського обліку.
Інструкція з бухгалтерського обліку основних засобів банків України, затверджена Постановою № 480 Правління Національного банку України від 20 грудня 2005 року, регулює відображення в бухгалтерському обліку типових операцій банків з необоротними активами. Бухгалтерський облік операцій з необоротними активами, які не визначені цією Інструкцією, банки мають здійснювати згідно з внутрішніми операційними процедурами (правилами), розробленими з урахуванням вимог законодавства України та міжнародних стандартів фінансової звітності.
Інструкція з бухгалтерського обліку основних засобів банків України регулює питання лише фінансового обліку зазначених вище операцій і не стосується їх податкового обліку.
Відповідальність за своєчасне і якісне складання первинних документів, що фіксують факти здійснення операцій з основними засобами, передавання їх для відображення в бухгалтерському обліку несуть особи, які склали і підписали ці документи. Облік об'єктів основних засобів ведеться із застосуванням типових форм первинного обліку, передбачених нормативними актами України. Документування операцій може здійснюватися з урахуванням порядку обліку активів у банках з використанням самостійно виготовлених бланків, які мають містити обов'язкові реквізити типових форм.
Основним завданням облікової політики банку щодо обліку основних засобів є забезпечення правильного та своєчасного відображення в бухгалтерському обліку операцій з придбання, поліпшення, переоцінки та вибуття основних засобів і нематеріальних активів, відповідності балансової вартості необоротних активів їхній справедливій (ринковій) вартості, а також визначення оптимальних норм амортизації.
Основні засоби - це необоротні активи, які можуть бути придбані або створені банком самостійно. Придбані (створені) основні засоби зараховують на баланс банку за початковою вартістю, яка включає усі витрати, пов'язані з їх придбанням (створенням), доставкою, установкою і введенням в експлуатацію.
Об'єкт основних засобів або нематеріальний актив (придбаний або отриманий) визнається активом, якщо є ймовірність отримання майбутніх економічних вигід, пов'язаних з його використанням, та його вартість може бути достовірно визначена.
Одиницею обліку основних засобів є окремий інвентарний об'єкт основних засобів. Бібліотечні фонди, внутрішня телефонна та комп'ютерна мережі, системи безпеки (відео спостереження) та комплекс охоронно-пожежної сигналізації можуть обліковуватись як окремий інвентарний об'єкт основних засобів. Формування бібліотечного фонду здійснюється відповідно до чинного законодавства України. Предмети, строк корисного використання яких перевищує один рік і які можуть використовуватися тільки в комплексі конструктивно з'єднаних предметів (блок живлення, монітор, клавіатура, принтер, сканер тощо), незалежно від їхньої вартості відносять до основних засобів. У зв'язку з тим, що такі предмети мають різний строк корисного використання, кожний з них фігурує в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт.
На підставі зазначених груп банки самостійно здійснюють класифікацію основних засобів і встановлюють вартісні ознаки предметів, що входять до складу необоротних матеріальних активів. Одиницею обліку необоротних матеріальних активів є окремий інвентарний об'єкт необоротних матеріальних активів.
Для відображення в бухгалтерському обліку операцій з основними можуть використовувати транзитні рахунки відповідно до облікової політики банку.
Порядок ведення аналітичного обліку основних засобів та складання первинних документів визначається згідно з обліковою політикою банку з урахуванням вимог законодавства України.
Оприбуткування на баланс власних та отриманих у фінансовий лізинг основних засобів, здійснюється на підставі актів приймання-передачі необоротних активів (типова форма ОЗ-1). В акті наводиться основна інформація щодо необоротного активу, зокрема коротка характеристика об'єкта, його початкова вартість, строк корисного використання, відомості, необхідні для нарахування амортизації (у тому числі ліквідаційна вартість), дата введення об'єкта в експлуатацію тощо.
На підставі актів приймання-передачі та накладних (актів), згідно з якими об'єкти необоротних активів отримано від постачальників, відкривається інвентарна картка (типова форма 0З-6). В інвентарних картках ведеться аналітичний облік необоротних активів. З метою реєстрації та контролю наявності інвентарних карток необоротних активів ведуть описи інвентарних карток - інвентарні книги (форма 0З-7 "Опис інвентарних карток з обліку основних засобів") з обліку:
► основних засобів;
► нематеріальних активів;
► малоцінних необоротних матеріальних активів;
► інших необоротних матеріальних активів.
Записи в інвентарних книгах здійснюють за кожним об'єктом необоротних активів окремо. Інвентарні книги (крім обліку зброї) та інвентарні картки ведуть в автоматизованій формі, яка забезпечує наявність усіх належних реквізитів і звіряння даних аналітичного обліку із синтетичним на будь-яку дату. Звіряння даних аналітичного обліку із синтетичним проводиться на кожне перше число місяця, наступного за звітним. Інвентарні картки та інвентарні книги роздруковують у разі потреби. В обов'язковому порядку роздруковують інвентарні картки в разі вибуття об'єкта необоротних активів незалежно від причини такого вибуття. Такі картки разом з іншими документами, на підставі яких актив списується з балансу банку, вміщують у меморіальні документи дня за внутрішньобанківськими операціями.
Типова кореспонденція за обліком основних засобів:
|
№ операції |
Зміст господарської операції |
Кореспонденція |
|
|
Дебет |
Кредит |
||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
1 |
Нарахована амортизація основних засобів, пов'язаних з капітальним будівництвом |
151 «Капітальне будівництво» |
131 «Знос основних засобів» |
|
2 |
Нарахована амортизація основних засобів, пов'язаних з придбанням або виготовленням основних засобів |
152 «Придбання (виготовлення) основних засобів» |
131 «Знос основних засобів» |
|
3 |
Нарахована амортизація основних засобів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом |
23 «Виробництво» |
131 «Знос основних засобів» |
|
4 |
Нарахована амортизація основних засобів загальновиробничого призначення |
91 «Загальновиробничі витрати» |
131 «Знос основних засобів» |
|
5 |
Нарахована амортизація основних засобів адміністративного призначення |
92 «Адміністративні витрати» |
131 «Знос основних засобів» |
|
6 |
Нарахована амортизація основних засобів, пов'язаних зі збутом продукції (робіт, послуг) |
93 «Витрати на збут» |
131 «Знос основних засобів» |
|
7 |
Безоплатно одержані основні засоби |
10 «Основні Засоби», 15 «Капітальні Інвестиції» |
424 «Безоплатно одержані необоротні активи» |
|
8 |
Нараховано знос безоплатно одержаних основних засобів основного виробництва (1-й спосіб) |
424 «Безоплатно одержані необоротні активи» |
10 «Основні засоби» |
|
9 |
Нарахована амортизація безоплатно одержаних основних засобів (2-й спосіб) |
23 «Виробництво» |
131»Знос основних засобів» |
|
10 |
Визнання доходу одночасно з нарахуванням амортизації основних засобів (2-й спосіб) |
424 «Безоплатно одержані необоротні активи» |
746 «Дохід від безоплатно одержаних активів» |
Таб.5. Кореспонденція за рахунком 10 «Основні засоби»
7. Облік розрахункових операцій
Суть розрахунків, причини їх виникнення. Завдання обліку розрахунків
В процесі виконання кошторису доходів і видатків бюджетні установи вступають у грошові відносини, які здійснюються як у готівковій, так і у безготівковій формі.
Готівкова форма розрахунків застосовується переважно для розрахунків з фізичними особами, але й юридичні особи мають право розраховуватися між собою за матеріальні цінності готівкою, отриманою з власних рахунків у межах наявних коштів.
Готівкові розрахунки:
· розрахунки із заробітної плати;
· розрахунки із стипендіатами;
· розрахунки із депонентами;
· розрахунки з підзвітними особами;
· розрахунки за спеціальними видами платежів;
· розрахунки за відшкодування завданих збитків.
Безготівкові розрахунки:
· розрахунки за податками і платежами;
· розрахунки з покупцями і замовниками;
· розрахунки в порядку планових платежів;
· розрахунки зі страхування;
· розрахунки за коштами, одержаними на видатки за дорученнями;
· розрахунки з іншими дебіторами і кредиторами.
У бюджетних установах надається перевага безготівковим розрахункам.
Безготівкові розрахунки – це розрахунки, які здійснюються без участі готівки, шляхом списання коштів з поточного, реєстраційного рахунка платника і зарахування їх на рахунок отримувача.
Безготівкові розрахунки здійснюються на основі наступних принципів:
· обов’язкове зберігання установами коштів на реєстраційному або поточному рахунках банків (крім перехідних залишків у касі);
· відсутність права вибору установи банку для відкриття рахунка, так як перелік уповноважених банків, які обслуговують бюджетні установи, обмежений постановою НБУ. Крім того, реєстраційні рахунки відкриваються не в установах банків, а в органах Державного казначейства;
· самостійність вибору бюджетною установою форм безготівкових розрахунків. Установи банків можуть тільки рекомендувати, яку форму розрахунків використовувати;
· терміновість здійснення платежів;
· списання коштів із рахунків установи здійснюється тільки за розпорядженням власника;
· проведення платежів у межах залишків коштів на рахунках платника.
Основні завдання обліку розрахункових операцій у бюджетних установах:
· своєчасне відображення наявності та руху (надходження та вибуття) грошових коштів на рахунках бюджетних установ;
· забезпечення контролю за раціональним використанням коштів на реєстраційних і поточних рахунках бюджетних установ;
· правильність відображення розрахункових операцій;
· забезпечення контролю за своєчасністю платежів і дотриманням встановленого порядку розрахунків;
· забезпечення своєчасного проведення інвентаризації розрахунків та достовірного відображення у звітності стану розрахунків.
. Облік розрахунків з підзвітними особами
Більшість розрахунків бюджетних установ здійснюється в безготівковій формі, а значна їх частина – готівкою через підзвітних осіб.
Розрахунки з підзвітними особами
Підзвітні особи – це працівники даної установи, які отримали грошові суми в підзвіт для майбутніх витрат згідно наказу керівника.
Підзвітні суми в бюджетних установах видаються на такі цілі:
· на господарські видатки;
· на службові відрядження;
· на наукові експедиції.
Через підзвітних осіб також може виплачуватися заробітна плата в установах, в яких за штатом не передбачено посади касира, або якщо через віддаленість обслуговуваної установи платіжна чи розрахунково-платіжна відомості не можуть бути повернуті довіреною особою в касу централізованої бухгалтерії по закінченні трьох робочих днів.
Перелік підзвітних осіб затверджується розпорядженням керівника установи. Для одержання грошей під звіт підзвітна особа звертається з заявою на ім’я керівника установи і якщо за нею не рахується заборгованості за попереднім авансом, то керівник установи дає дозвіл на видачу грошей під звіт.
Працівники, які одержали готівку в підзвіт, зобов’язані подати до бухгалтерії авансовий звіт про витрачені суми, до якого повинні бути додані всі виправдовуючі документи: акт закупівлі, чеки, квитанції, рахунки магазинів, готелів, залізничні, авіаційні та інші проїздні квитки. Обов’язковим реквізитом авансового звіту є резолюція керівника чи уповноваженої ним особи про затвердження вказаної суми витрат і його підпис.
Строки, протягом яких підзвітні особи зобов’язані здати до бухгалтерії невикористану готівку і авансовий звіт:
· протягом трьох робочих днів після повернення з відрядження, якщо гроші були видані на витрати на відрядження;
· протягом десяти робочих днів із дня видачі готівки в підзвіт на закупівлю сільськогосподарської продукції, продуктів її переробки, і заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту;
· наступного робочого дня після видачі на всі інші виробничі (господарські) потреби.
Видатки на наукові експедиції здійснюються через підзвітних осіб згідно з певними інструкціями АН України. На першопочаткові витрати начальників експедицій видається аванс готівкою відповідно до затвердженого кошторису, масштабів та умов роботи експедицій. Підзвітні суми на експедиційні дослідження видаються на:
· виплату заробітної плати;
· оплату проїзду співробітників до місця роботи експедицій і назад;
· оплату добових;
· оплату квартирних;
· здійснення орендної плати за користування транспортної техніки;
· наймання комор, лабораторій, житла;
· придбання паливно-мастильних матеріалів;
· поштово-телеграфні витрати;
· інші витрати.
Основна маса авансів видається під звіт на службові відрядження у межах сум, необхідних відрядженим особам на оплату вартості проїзду до місця відрядження і назад, добових і витрат на наймання житлового приміщення.
Службове відрядження – це поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства, об’єднання, установи, організації на певний строк в інший населений пункт для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи.
Вибуття у службове відрядження – обов’язок працівника. Відмову без поважних причин визнають дисциплінарним проступком. Жінок, які мають дітей віком від 3 до 14 років, можна направити у відрядження тільки з їх згоди (ст. 177 КзПП), а вагітних жінок або жінок, які мають дітей до 3-х років, – направляти у відрядження заборонено.
Направлення працівників у відрядження здійснюється керівником установи з оформленням наказу, в якому зазначається:
· пункт призначення;
· назва підприємства або організації, куди відправляється працівник;
· строк і мета відрядження.
Наказ про направлення працівника у відрядження є підставою для видачі йому відповідного посвідчення.
Посвідчення на відрядження – це документ, який видається працівнику на підставі наказу (розпорядження) керівника для виконання службового доручення поза постійним місцем роботи, тобто у відрядженні.
Суму авансу на відрядження, що видається в підзвіт, визначають на підставі попереднього розрахунку.
Установа, що відряджає працівника, здійснює реєстрацію посвідчень у спеціальному журналі.
Строк відрядження не може перевищувати:
· в межах України – 30-ти календарних днів;
· за кордон – 60-ти календарних днів.
Державним службовцям, а також іншим особам, які відправляються у відрядження в межах України і за кордон підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок коштів бюджетів, за наявності підтверджуючих документів відшкодовуються витрати:
· з наймання житлового приміщення в межах норм відшкодування видатків з урахуванням побутових послуг (прання, чищення, ремонт взуття, прасування одягу), що надаються готелях, - у розмірі не більше 10 % норм добових видатків за всі дні проживання;
· транспортні витрати, тобто видатки на проїзд до місця призначення та під час відрядження з урахуванням страхових платежів;
· видатки на службові телефонні переговори в розмірах, погоджених з керівником установи;
· видатки на харчування, вартість якого включається у вартість проживання в готелі, при одноразовому харчуванні – не більше 20 %, при дворазовому – не більше 45 %, при триразовому – не більше 65 % норми добових витрат;
· видатки на оформлення закордонних паспортів, дозволу на в’їзд, суми комісійних (при обміні валюти).
Відшкодування ж видатків на проживання понад встановлену норму та оплата видатків на провезення більше ніж 30 кг багажу здійснюється за наявністю відповідних документів в оригіналі та тільки з дозволу керівника установи.
За кожний день (включаючи день від’їзду і приїзду) перебування працівника у відрядженні, враховуючи вихідні, святкові, неробочі дні та час перебування у дорозі, йому виплачуються добові в межах норм.
Добові витрати – це витрати на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи.
Добові витрати не потребують документального підтвердження, але Кабінет Міністрів України встановлює граничні норми добових витрат за кожний повний день відрядження, включаючи день від’їзду і приїзду:
· 18 грн. – у випадку, якщо до рахунків готелів не включено витрати на харчування;
· 14 грн. 40 коп. – у випадку, якщо в рахунки готелів включені витрати на одноразове харчування;
· 10 грн. 80 коп. – у випадку, якщо в рахунки готелів включені витрати на дворазове харчування;
· 7 грн. 20 коп. – у випадку, якщо в рахунки готелів включені витрати на триразове харчування.
Граничні норми добових витрат на відрядження за кордон, грн.:
· 280 грн. – у випадку, якщо до рахунків готелів не включено витрати на харчування;
· 224 грн. – у випадку, якщо в рахунки готелів включені витрати на одноразове харчування;
· 154 грн. – у випадку, якщо в рахунки готелів включені витрати на дворазове харчування;
· 98 грн. – у випадку, якщо в рахунки готелів включені витрати на триразове харчування.
Для державних службовців, а також інших осіб, які направляються у відрядження установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджету:
· норми добових витрат встановлені в доларах США;
· дано перелік окремих категорій працівників, яким передбачені надбавки до норм добових, і розміри цих надбавок;
· зазначено, у якому випадку працівник, який отримав надбавку, буде сплачувати з перевищення прибутковий податок.
Визначення кількості днів відрядження для виплати добових здійснюється із врахуванням дня вибуття у відрядження і дня повернення до місця постійної роботи, які зараховуються як 2 дні. Фактичний час перебування у відрядженні визначається по відмітках у посвідченні про відрядження, які завірені печаткою. При відсутності у посвідченні відміток про відрядження добові не виплачуються.
При відрядженні строком на один день або в таку місцевість, звідки працівник має можливість щоденно повертатися до місця постійного проживання, добові відшкодовуються як за повну добу.
Починаючи з 20 липня 2002 року, для перерахування в іноземну валюту граничних норм, встановлених у гривнях, використовують не прогнозний офіційний обмінний курс, а застосовують офіційний курс НБУ, що діє на день одержання коштів з каси уповноваженого банку.
Витрати на відрядження (крім добових) відшкодовуються лише за умови наявності підтверджувальних документів.
Підприємства, установи та організації, які направляють працівників у відрядження за кордон, забезпечують їх коштами у національній валюті країни, до якої він виїжджає, або у вільно конвертованій валюті. Розмір авансу повинен бути достатнім для того, щоб забезпечити реальні потреби відрядженого.
Бухгалтер повинен ознайомити працівника з довідкою-розрахунком на виданий аванс і з діючими положеннями про надання звіту за отриманий аванс.
Після повернення з відрядження працівник зобов’язаний протягом трьох робочих днів подати авансовий звіт про кошти, витрачені у відрядженні. Залишок невитраченої суми повертають до каси у грошових одиницях, у яких був виданий аванс, але не пізніше трьох робочих днів після повернення з відрядження.
Разом з авансовим звітом подають документи (в оригіналі), які підтверджують вартість оплачених витрат, із зазначенням форми їх оплати (готівкою, чеком, кредитною карткою, безготівковим перерахунком). До звіту додають ксерокопію відміток у закордонному паспорті, яка завірена відділом кадрів або керівником підприємства.
За час перебування у відрядженні працівнику виплачують добові й відшкодовують такі витрати:
· на проїзд як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження;
· з наймання житлового приміщення;
· на оплату телефонних рахунків;
· комісійні (при обміні валютних коштів), обов’язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду і перебування у місці відрядження, включаючи будь-які збори та податки, які підлягають сплаті у зв’язку зі здійсненням таких витрат.
Перелічені витрати обов’язково підтверджуються документами в оригіналі.
Якщо підзвітна особа не надала звіти і необхідні виправдовуючи документи у встановлені строки або не повернула в касу залишки невикористаних сум авансів, бухгалтерія має право утримати таку заборгованість з нарахованої заробітної плати в порядку, встановленому чинним законодавством.
До обліку приймаються авансові звіти, які перевірені арифметично, за змістом (щодо необхідності витрат та відповідності до призначення авансу) і затверджені керівником. Бухгалтер опрацьовує авансовий звіт, проставляючи на документах і на звіті кореспондуючі рахунки, які відповідають призначенню авансу.
Підчистки, помарки, необумовлені виправлення, перекручення дат у посвідченні на відрядження та авансовому звіті не допускаються. Авансовий звіт обов’язково підписується підзвітною особою.
Облік розрахунків з підзвітними особами ведеться на активно-пасивному субрахунку 372 “Розрахунки з підзвітними особами”. По дебету цього субрахунка відображаються грошові суми, які видані під звіт з каси, а також суми перевитрат, що відшкодовуються підзвітній особі. По кредиту субрахунка 372 “Розрахунки з підзвітними особами” відображають суми, які підтверджені відповідними звітами і документами, а також внесена в касу готівка в погашення невикористаних авансів.
Аналітичний облік ведеться в розрізі фізичних осіб, які отримали гроші під звіт.
Сальдо на субрахунку 372 “Розрахунки з підзвітними особами” може бути як дебетовим, так і кредитовим.
Дебетове сальдо показує залишки отриманих під звіт авансів, за якими не надані авансові звіти.
Кредитове сальдо відображає величину перевитрачання по авансовому звіту порівняно з сумою, отриманою під звіт.
Облік розрахунків з підзвітними особами ведеться в меморіальному ордері 8.
Типова кореспонденція за розрахунками з підзвітними особами:
|
№ операції |
Зміст господарської операції |
Кореспонденція |
|
|
Дебет |
Кредит |
||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
1 |
Видача підзвітних сум готівкою |
372 «Розрахунки з підзвітними особами» |
301 «Каса в національній валюті» |
|
2 |
Перерахування авансу підзвітним особам, які знаходяться у відрядженні за межами підприємства тривалий час і не мають можливості прибути за авансом |
372 «Розрахунки з підзвітними особами» |
311 «Поточні рахунки в національній валюті» |
|
3 |
Надходження виручки від реалізації продукції на ринку |
372 «Розрахунки з підзвітними особами» |
701 «Дохід від реалізації готової продукції» |
|
4 |
Видача підзвітним особам із каси грошових документів (марки і т.д.) |
372 «Розрахунки з підзвітними особами» |
331 «Грошові документи в національній валюті» |
|
5 |
Придбання підзвітними особами основних засобів, які не потребують монтажу |
152 «Придбання основних засобів» |
372 «Розрахунки з підзвітними особами» |
|
6 |
Повернення невикористаних підзвітних сум в касу |
301 «Каса в національній валюті» |
372 «Розрахунки з підзвітними особами» |
|
7 |
Утримання підзвітних сум з оплати праці працівників |
661 «Розрахунки за заробітною платою» |
372 «Розрахунки з підзвітними особами» |
|
8 |
Надходження виручки від продукції, реалізованої на ринку |
311 «Поточні рахунки в національній валюті» |
372 «Розрахунки з підзвітними особами» |
|
9 |
Оплата підзвітними особами придбаних різних грошових документів |
331 «Грошові документи в національній валюті» |
372 «Розрахунки з підзвітними особами» |
|
10 |
Списання безнадійної заборгованості підзвітних осіб |
944 «Сумнівні та безнадійні борги» |
372 «Розрахунки з підзвітними особами» |
Таб.6. Кореспонденція за рахунком 372 «Розрахунки з підзвітними особами»
Розрахунки за відшкодування завданих збитків
У практичній діяльності бюджетних установ мають місце випадки, коли в результаті перевірок, ревізій, інвентаризацій виявляються суми нестач, розкрадання матеріальних цінностей, грошових коштів, а також суми від псування матеріальних цінностей, які повинні бути відшкодовані за рахунок винних осіб.
Облік розрахунків за зазначеними сумами ведеться на субрахунку 363 “Розрахунки за відшкодування завданих збитків”. У дебет цього субрахунка на підставі оформлених належним чином документів (актів перевірки, ревізії, інвентаризаційних описів, порівняльних відомостей) записується сума завданих збитків; за кредитом – записуються суми, що надійшли в касу або утримані із заробітної плати, стипендій на відшкодування завданих установі збитків.
Розмір збитків від розкрадання, нестач, псування матеріальних цінностей, включаючи м’ясо і м’ясопродукти, молоко і молочні продукти, визначається за балансовою вартістю цих цінностей (з вирахуванням зносу), але не нижче 50 % балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які щомісячно визначає Держкомстат, відповідного розміру податку на додану вартість і розміру акцизного збору за формулою:
Рз = [ (Бв – А) * Іінф + Азб + ПДВ] * 2
де, Рз – розмір збитків, грн.;
Бв – балансова вартість на момент встановлення факту розкрадання, нестачі, псування матеріальних цінностей, грн.;
А – амортизаційні відрахування (знос), грн.;
Іінф – загальний індекс інфляції, що розраховується на підставі визначених Держкомстатом індексів інфляції;
Азб – розмір акцизного збору, грн.;
ПДВ – розмір податку на додану вартість, грн.
Сума збитків від нестачі іноземної валюти визначається в трикратному розмірі в перерахунку на грошову одиницю України за курсом НБУ.
Виявлені нестачі відносяться на винних осіб у сумі, яка вказана в акті перевірки чи ревізії. Протягом п’яти днів після встановлення нестач і розкрадання матеріали повинні бути подані в слідчі органи для пред’явлення цивільного позову. При отриманні рішення суду суми збитків, віднесені на матеріально відповідальних осіб, мають бути уточнені відповідно до виконавчого листа судового органу.
Операції з обліку дебіторської заборгованості за розрахунками з відшкодування завданих збитків відображаються в різних меморіальних ордерах. Аналітичний облік ведеться на картках ф. № 292-а (у книзі ф. № 292) за кожною винною особою. У заголовку картки вказується заборгованість, прізвище, ім’я, по батькові винної особи, дата виникнення заборгованості та сума збитків.
Типова кореспонденція за розрахунками по відшкодуванню завданих збитків:
|
№ операції |
Зміст господарської операції |
Кореспонденція |
|
|
Дебет |
Кредит |
||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
1 |
Відображена дебіторська заборгованість винної особи в розмірі відшкодування нестач, розкрадання, псування цінностей |
375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» |
716 «Відшкодування раніше списаних активів» |
|
2 |
Нараховано ПДВ від розміру відшкодування |
716 «Відшкодування раніше списаних активів» |
641 «Розрахунки за податками» |
|
3 |
Нараховуються інші платежі до бюджету |
716 «Відшкодування раніше списаних активів» |
642 «Розрахунки за обов’язковими платежами» |
|
4 |
В кінці звітного періоду доходи та витрати списуються на фінансовий результат |
716 «Відшкодування раніше списаних активів» |
791 «Результат основної діяльності» |
|
5 |
Надійшли в касу грошові кошти від винної особи |
301 «Каса в національній валюті» |
375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» |
|
6 |
Утримано із заробітної плати винної особи |
661 «Розрахунки за заробітною платою» |
375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» |
Таб.7. Кореспонденція за рахунком 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків»
Розрахунки з іншими дебіторами
Інші дебітори – це установи, організації, особи, крім тих з них, розрахунки з якими обліковують на решті субрахунків класу 3 “Кошти, розрахунки та інші активи”.
Для обліку розрахунків з іншими дебіторами призначено субрахунок 364 “Розрахунки з іншими дебіторами”. За дебетом цього субрахунка записується збільшення дебіторської заборгованості, а за кредитом – її погашення.
На субрахунку 364 “Розрахунки з іншими дебіторами” обліковуються розрахунки з іншими дебіторами установи, а саме розрахунки за матеріальні цінності, за виконані роботи та надані послуги, за пред’явленими рахунками, розрахунки за претензіями і боргами, а також розрахунки із студентами та учнями навчальних закладів за користування гуртожитком і постільними речами.
Облік розрахунків із дебіторами ведуть позиційним способом у меморіальному ордері № 4.
Типова кореспонденція за розрахунками з іншими дебіторами:
|
№ операції |
Зміст господарської операції |
Кореспонденція |
|
|
Дебет |
Кредит |
||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
1 |
Відображено дохід від реалізації інших оборотних активів |
377 «Розрахунки з іншими дебіторами» |
712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів» |
|
2 |
Відображено дохід від реалізації оренди активів |
377 «Розрахунки з іншими дебіторами» |
713 «Дохід від операційної оренди активів» |
|
3 |
Отримано оплату за відвантажені запаси |
31 «Рахунки в банках» |
377 «Розрахунки з іншими дебіторами» |
Таб.8. Кореспонденція за рахунком 377 «Розрахунки з іншими дебіторами»
Облік розрахунків з різними кредиторами
Кредитори – це підприємства, організації, установи, фізичні особи, перед якими дане підприємство має кредиторську заборгованість.
Кредиторська заборгованість – це заборгованість підприємства, організації, установи іншим підприємствам, організаціям тощо.
Кредиторська заборгованість у бюджетних установах виникає найчастіше через невиконання установами своїх зобов’язань.
Облік кредиторської заборгованості бюджетних установ ведеться на рахунках класу 6 “Поточні зобов’язання”, який об’єднує рахунки, призначені для обліку зобов’язань установи, що виникають у процесі її діяльності, і погашення яких здійснюється протягом одного бюджетного року.
До поточних зобов’язань бюджетної установи належать:
· заборгованість за всіма видами платежів до бюджету, включаючи податки із заробітної плати;
· заборгованість із заробітної плати штатного і нештатного персоналу, із допомоги за тимчасовою непрацездатністю, за стипендіями аспірантам та учням;
· зобов’язання за відрахуваннями до Пенсійного фонду України, на соціальне страхування та індивідуальне страхування працівників;
· авансові платежі, отримані від фізичних і юридичних осіб у рахунок наступних поставок продукції, виконання робіт, надання послуг;
· кредиторська заборгованість постачальникам і підрядникам за матеріальні цінності, виконані роботи, отримані послуги.
Облік кредиторської заборгованості ведеться на рахунках:
· 60 “Короткострокові позики”;
· 61 “Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями”;
· 62 “Короткострокові векселі видані”;
· 63 “Розрахунки за виконані роботи”;
· 64 “Розрахунки за податками і платежами”;
· 65 “Розрахунки зі страхування”;
· 66 “Розрахунки з оплати праці”;
· 67 “Розрахунки за іншими операціями”.
На рахунку 60 “Короткострокові позики” обліковуються суми короткострокових позик, отриманих відповідно до чинного законодавства.
На рахунку 61 “Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями” обліковується поточна заборгованість за зобов’язаннями, термін сплати за якими настане в наступному році.
На рахунку 62 “Короткострокові векселі видані” ведеться облік векселів, виданих установою згідно з нормативно-правовими актами України, і термін сплати яких встановлено протягом поточного року.
На рахунку 67 “Розрахунки за іншими операціями” ведуться розрахунки з депонентами, розрахунки за депозитними сумами, сумами за дорученнями, за спеціальними видами платежів, а саме: з батьками за утримання дітей у дитячих дошкільних закладах, за навчання дітей у музичних школах, з робітниками і службовцями за форменний одяг, харчування та розрахунки з іншими кредиторами.
Аналітичний облік розрахунків з іншими кредиторами ведеться на субрахунку 675 “Розрахунки з іншими кредиторами” позиційним способом у меморіальному ордері № 6, на картках ф. № 292-а або у книзі ф. № 292.
Типова кореспонденція за розрахунками з іншими кредиторами:
|
№ операції |
Зміст господарської операції |
Кореспонденція |
|
|
Дебет |
Кредит |
||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
1 |
Надані інші послуги і тому подібне |
84 «Інші операційні витрати»,791 «Результат основної діяльності» |
685 «Розрахунки з іншими кредиторами», 84 «Інші операційні витрати» |
|
2 |
Відображена сума податкового кредиту з ПДВ за іншими операціями |
641 «Розрахунки за податками» |
685 «Розрахунки з іншими кредиторами» |
|
3 |
Погашена кредиторська заборгованість за іншими операціями |
685 «Розрахунки з іншими кредиторами» |
31 «Рахунки в банках» |
Таб.9. Кореспонденція за рахунком 685 «Розрахунки з іншими кредиторами»
8. Висновок
Основою виробництва є запаси сировини, матеріалів, енергії то для забезпечення ефективного виробництва необхідно вживати комплекс заходів щодо виявлення, кількісного вимірювання та реалізації резервів забезпеченості виробничими запасами і МШП та ефективного їх використання. А для цього необхідно здійснювати систематичний облік та аналіз рівня та динаміки забезпеченості, а також ефективності використання виробничих запасів та малоцінних швидкозношуваних предметів на основі даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Саме в цьому полягає актуальність теми проведеного дослідження.
У цій роботі висвітлено загальну характеристику товариства «Флора», його назва, форма власності та система управління, організаційно-правова норма.
9. Перелік літератури
1. Грабова Н.М. Теорія бухгалтерського обліку.2001 р. Навчальний посібник. –К. А.С.К. 2001 – 272 с.
2. Труш В.Е Моргунова Т.І. Бухгалтерський облік на підставі національних стандартів: Навчальний посібник „Херсон”, ХГТУ. 2001 г.
3. Чабанова Н.В. Бухгалтерський фінансовий облік. Посібник, -К. ВЦ „Академія” 2002 р.
4. Мишиленко О.В. Бухгалтерський фінансовий облік. – Навчальний посібник. К. – ЦУЛ. 2003 р. – 523 с.
5. Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність на Україні” № 996, від 16.07.1999 р.
6. Закон України „Про оподаткування прибутку підприємств” № 283, та зміни до цього закону № 1957.
7. ЗУ „Про ПДВ” № 168.
8. Національні стандарти бухгалтерського обліку :
П (с) № 1. „Загальні вимоги до фінансової звітності”
№ 2 „Баланс”
№ 3 „Звіт про фінансові результати”.
№ 4 „Звіт про рух грошових коштів”.
№ 5 „Звіт про власний капітал”
№ 6 „Виправлення помилок та зміни у фінансових звітах”
№ 7 „Основні засоби”.
№ 8 „Нематеріальні активи”.
№ 9 „Запаси”.
№ 10 „Дебіторська заборгованість”.
№ 11 „Зобов’язання”.
№ 12 „Фінансові інвестиції”
№ 13 „Фінансові інструменти”
№ 14 „Оренда”
№ 15 „Дохід”
№ 16 „Витрати”
№ 17 „ Податок на прибуток”
№ 18 „ Будівельні контракти”
№ 19. „Об’єднання підприємств”