Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ЛопухТ.В. ПОшс-08-1
5 Охорона праці та техніки безпеки при розробці серій моделей жіночого молодіжного брючного комплекту одягу для споживачів групи ‘‘Авангард’’ в умовах ПП «Анкор-Стиль»
5.1 Охорона прці та техніка безпеки в умовах ПП Анкор-Стиль
В умовах сучасного виробництва окремі приватні заходи щодо поліпшення умов праці, для попередження травматизації є неефективними. Тому їх здійснюють комплексно, створюючи в загальній системі керування виробництвом, підсистему керування безпекою праці.
Таким чином, керування охороною праці це програмно-цільовий комплекс по підготуванню, прийняттю і реалізації вирішень (організаційно-технічних, і лікувально-профілактичних заходів), спрямованих на забезпечення безпеки, зберігання здоров'я і працездатності людини в процесі праці[Жидецький В.Ц. Основи охорони праці. Підручник. Львів, Афіша, 2002. – 327 с.].
У даному дипломному проекті розглядається підприємство з пошиття та ремонту швейних виробів.
Приміщення, де розташовується підприємство одноповерхове: швейний цех, розкрійний цех, склад готової продукції, кімната директора. На підприємстві існує самоконтроль. Головна відповідальність за забезпечення безпеки роботи лежить на директорові підприємства. Самоконтроль здійснюється усіма працюючими на виробничій ділянці шляхом встановлення щоденних чергувань на протязі робочого дня. чергові зобов'язані стежити за станом охорони праці, виробничої дисципліни, за дотриманням правил та інструктажу з охорони праці та приймати активні заходи щодо усунення всіх виявлених недоліків, виявлених протягом робочого дня.
Управлінням охороною праці займається начальник підприємства, який зобов'язаний створити в кожному структурному підрозділі і на робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативних актів, а також
забезпечити додержання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці.
Основною умовою безпечної роботи на швейному устаткуванні, швейних машинах є: знання робітниками пристроїв і правил експлуатації, а також технологічних процесів обробки матеріалів, уважне і серйозне відношення до виконуваної роботи. Тому усі робітники, що надходять на виробництво, незалежно від їхньої кваліфікації і стажу роботи повинні пройти вступний загальний інструктаж з техніки безпеки і виробничої санітарії. Крім того, не рідше чим один раз у рік із усіма робітниками незалежно від їхнього стажу і досвіду роботи проводять повторний інструктаж. При необхідності повторний інструктаж може проводитися два рази в чи рік щокварталу в залежності від дотримання правил чи безпеці особливості роботи на підприємстві[Основи охорони праці: Підручник. За редакцією К.Н.Ткачука, М.О.Халімовського – Київ, 2003. – 472 с.].
При проведенні загального вступного інструктажу робітника варто ознайомити з загальними питаннями техніки безпеки в обсязі, необхідному для всіх робітників незалежно від їхньої професії і місця роботи.
Докладно розповідають про першу допомогу при нещасних випадках,роз’яснюючи що допомога постраждалому повинна обмежуватися тільки наступними її видами: зупинка кровотечі, перев’язка рани,опіку, нерухома пов'язка при переломі і вивиху,перша допомога при непритомності і тепловому ударі, перша допомога при поразці електричним струмом, перенесення і перевезення потерпілого.
Робоче місце - це місце безпосереднього виконання технологічної операції. Воно має бути організовано так, щоб забезпечувався максимальний комфорт і безпека роботи виконавця[Основи охорони праці: Підручник. За редакцією К.Н.Ткачука, М.О.Халімовського – Київ. 2003. – 472 с.]. Робоче місце швеї в ПП Анкор-Стиль включає у себе стіл зі встановленим на ньому устаткуванням, інструментів і пристосувань, стілець, зону зберігання напівфабрикату до і після виконання операції.
У процесі роботи необхідно тримати робоче місце в чистоті. По закінченні роботи необхідно зібрати робоче місце, виключити всі прилади. Не можна знаходитися у виробничих приміщеннях у не застібнутих халатах. Про усі випадки порушення правил внутрішнього розпорядку і техніки безпеки варто доводити до відома чи майстра завідувача виробництвом.
Порядок дій при електротравматизмі на підприємстві.
На будь-якім швейному підприємстві мається велика кількість електроустаткування, вимірювальної техніки й автоматики. Вплив електричного струму на людину може мати серйозні наслідки. Кількість нещасливих випадків, зв'язаних з поразкою людей електричним струмом, значно вище, ніж інших видів травматизму.
Найбільш розповсюджені причини поразки людей електричним струмом наступні: несправність електроустаткування, проводів, пускових пристроїв; чи відсутність незадовільний стан захисних і запобіжних пристроїв; застосування несправних переносних ламп; дотик до незаземлених частин електроустаткування й ін.
Основними заходами щодо попередження електротравматизму є: подвійна ізоляція; блокування апаратів і огороджень для запобігання доступу до струмоведучих частин; застосування попереджувальної сигналізації й ін. Однак жодне з них не є універсальним. Самим головним і основним захистом людини від можливої поразки електричним струмом є належний рівень експлуатації електроустановок, електрогосподарства підприємства.
Порятунок життя людини, що попали під дію електричного струму, проводиться в два етапи: звільнення потерпілого від впливу струму і надання йому першої допомоги.
В усіх випадках поразки електричним струмом незалежно від стану постраждалого виклик лікаря є обов'язковим[Пістун І.П., Піщенюк В.Ф., Березовський А.Г., Безпека життєдіяльності.
Л., 1996 р.].
Освітлення має відповідати низці гігієнічних вимог: бути достатнім, рівномірним, не повинне засліплювати очі, створювати зайву контрастність на робочій поверхні.
Освітлення буває природним, штучним і спільним: найбільш сприятливе для організму - природне освітлення.
Спільне висвітлення - це освітлення, при якому одночасно використовуються природне та штучне світло[Жидецький В.Ц. Основи охорони праці. Підручник. Львів, Афіша, 2002. – 327 с.].
Дане підприємство по розрядам зорової роботи відноситься до 1 групи – це приміщення в яких виконується розрізнення об’єктів зорової роботи при фіксованому напрямку лінії зору, працюючих на робочу поверхню із наступними характеристиками. Найменший розмір об’єкту розрізнення не менше 0,15 мм. Розряд зорової роботи 1б, при комбінованій освітленості, значення освітленості складає 2500 Лк, коефіцієнт природного освітлення 3 світлового поясу складає 2 %.
Норми природного освітлення приміщень установлюються з урахуванням обов'язкового очищення скла: для приміщень із незначними виділеннями пилу, диму й кіптяви - не рідше двох разів на рік.
Штучне освітлення на робочих місцях – забезпечується люмінесцентними лампами; для місцевого освітлення на робочих поверхностей використовують спеціальні світильники прямого світла на надійномі металевому каркасі прикріплені до промстолів, які не здійснюють додаткових шумів і вібрацій. Освітлення на підприємстві є простим в експлуатації, надійним та економним.
Аварійне освітлення призначене для часткового продовження робіт і евакуації людей при раптовому відключенні або виході з ладу робочого освітлення. Таке освітлення повинне мати незалежне джерело електроенергії[Жидецький В.Ц. Основи охорони праці. Підручник. Львів, Афіша, 2002. – 327 с].
В ПП «Анкор-Стиль» передбачено введення аварійного освітлення. Аварійне освітлення призначене для евакуації людей.
Для евакуації людей аварійне освітлення встановлюються у всіх виробничих приміщеннях, а також в прохідних приміщеннях і на сходах, які служать для евакуації. В небезпечних для проходу місцях виробничого приміщення аварійного освітлення встановлюється не залежно від числа працюючих. Освітленість при аварійній освітленості для евакуації людей з приміщення складає не менше 0,3 Лк на підлозі по лінії основних проходів.
Рівень освітленості робочої поверхні контролюють люксметрами типу Ю-116. Ю-117.
За характером розподілу світлового потоку світильники можуть бути прямого, що розсіюється, та відбитого світла. За гігієнічними, естетичними та світлотехнічними даними відбите освітлення вигідно відрізняється від прямого й розсіяного, але джерела такого світла мають низький коефіцієнт корисної дії (ККД).
Виробничий шум - це сукупність різних за гучністю й тоном звуків, що виникають при коливальних рухах різних тіл 1 передаються повітряному середовищу[Жидецький В.Ц., Джигирей В.С., Сторожук В.М. та ін. Практикум із охорони праці. Навчальний посібник. Львів, Афіша, 2000. – 437 с.].
На швейних підприємствах за природою шум механічний, викликаний вібрацією швейних машин.
Людське вухо здатне сприймати звукові хвилі частотою 16-20 ООО Гц. Зона найбільшої чутливості припадає на частоту 800-4000 Гц. Мінімальна інтенсивність звуку, що сприймається людиною в повній тиші, називається порогом чутливості Інтенсивність звуку, при якій виникають неприємні відчуття, називається порогом болючого відчуття. Одиницею рівня звукового тиску є децибел (дб). Людина здатна безболісно сприймати Інтенсивність звуку до 130 дб.
Рівень звуку на підприємстві не повинен перевищувати 80 дБА відповідно до ГОСТ 12.1.003-89, що встановлює гранично допустимі рівні звукових тисків в приміщеннях виробництва.
Підвищений шум сприяє появі головного болю, глухоти, виразки шлунку, підвищенню кров'яного тиску, розладу нервової системи. Тривалий вплив шуму призводить до швидкого стомлення, зниження уваги і, як наслідок, до зменшення на 40-50% продуктивності праці та підвищення рівня виробничого травматизму.
За будь-якої виробничої діяльності, а також організації робочих місць варто передбачати необхідні заходи, спрямовані на зниження шуму, що впливає на людину, до значень, які не перевищують допустимі. Це досягається технічними засобами боротьби із шумом (зменшенням шуму машин); застосуванням технологічних процесів, за яких рівні звукового тиску на робочих місцях не перевищують припустимі; застосуванням засобів індивідуального захисту. Санітарними правилами забороняється навіть короткочасне перебування людей в зонах з активними рівнями звукового тиску понад 135 дб.
Гранично припустимі значення вібрацій (11-2800 Гц) при роботі з інструментами, механізмами та й устаткуванням, що безупинно впливають на працюючих протягом робочого дня (8 годин), регламентуються СН 245-71 "Санітарними нормами проектування промислових підприємств"[ Основи охорони праці: Підручник. За редакцією К.Н.Ткачука, М.О.Халімовського – Київ, 2003. – 472 с.].].
Основними заходами щодо боротьби з вібрацією є зниження вібрації: зниження вібрації в джерелі виникнення; зменшення вібрації на шляху поширення - віброізоляція, шляхом застосування пружинних і гумових прокладок, спеціальних підкладок під устаткування; застосування дистанційного управління, що виключає передачу вібрацій на робоче місце; використання індивідуальних засобів захисту (антивібраційні рукавиці. взуття, гумові килимки). Вібруюче устаткування періодично й після ремонту варто перевіряти на відповідність його діючим санітарним нормам.
Вібрація – це механічні коливання пружних тіл або коливальні рухи механічних систем, які проявляються у їх переміщенні в просторі або в зміні їх форми. Джерелами вібрацій на виробництві є обладнання, допоміжні механізми, електродвигуни, вентилятори та ін. Для людини вібрація є видом механічного впливу, який має для її здоров'я досить негативні наслідки.
Вид вібрації на швейному підприємстві - технічний. У нашому випадку вібрація - місцева, яка передається від швейної машини на руки швеї. За способом передачі на людину вібрація відноситься до локальної. Час дії вібрації не повинно складати більше 65 % робочого часу. Методи і засоби захисту від вібрацій стандартизовані ГОСТ 26568-85.[ Кирсанов А.Г., Давыдова С.Г., Саньков В.В. и др. Охрана труда на предприятиях бьітового обслуживания: Справочник. – М.: Лекгая и пищевая промьішленность, 1985].
На ПП «Анкор-Стиль» здійснюють такі основні заходи щодо захисту людини від шкідливої дії вібрації у виробничих умовах: техічні, організаційні, лікувально- профілактичні, а також колективні та індивідуальні.
До технічних заходів належать:
До організаційних заходів належать:
До лікувально- профілактичних заходів належать:
Найважливіший напрямок захисту від вібрації- застосування конструктивних методів зниження вібраційної активності машин і механізмів.
5.3 Характеристика і аналіз існуючої системи охорони та протипожежної безпеки на підприємстві ПП «Анкор-Стиль»
Виготовлення та ремонт швейних виробів супроводжується волокнистим горючим пилом, тому ці приміщення характеризуються як пожежні і відносяться до категорії В. Із первинних засобів пожежогасіння застосовуються вогнегасники вуглекислотні та пінні вогнегасники типу ОХВП-10. Вуглекислотні вогнегасники застосовують для гасіння електричних установок, що знаходяться під напругою до
1000 В.
У задачу протипожежної профілактики входять: повноцінне постачання засобами гасіння пожежі (вогнегасники, пожежні крани), звільнення коридорів, сходових кліток від загромадження, оперативне відкривання дверей - пожежних виходів, зміст у постійній готовності пожежних кранів, наявність планів евакуації людей при пожежі, а також нумерація сходових кліток, поверхів, входів і виходів.
Мастильні речовини зберігаються у спеціально відведеному місці в металевій тарі. Відходи виробництва збираються не рідше одного разу на зміну в закриваються ящики. При пожежі все обладнання, включаючи системи вентиляції, відключають.
Згідно СНіП 2.01.02-85 відстань від робочого місця до виходу або сходи приймається залежно від категорії вибухопожежного виробництва, ступеня вогнестійкості будинку.
Для евакуації людей з будівель заввишки понад 10 м і більше проектують зовнішні сталеві сходи, розташування майданчиків залежить від висоти будівлі. Відстань між сходами по периметру будівлі - не більше 200 м. Для зазначення місця знаходження евакуаційного виходу застосовуються вказівні знаки. Кількість евакуаційних виходів в будівлі швейного підприємства 1. Вони розташовані розосереджено.
Ширина коридору в будівлі - 1,5 м. Двері відкриваються у напрямку виходу з будівлі[Єлисєєв А.Г. Охорона праці, Київ, 1991 р.].
Уздовж евакуаційного виходу не повинна бути шаф та інших сторонніх предметів, які будуть заважати при евакуації. Оздоблення коридору, приймального залу з вогнетривких матеріалів.
В даний час на підприємстві ПП «Анкор-Стиль» проводяться заходи щодо поліпшення стану охоронної та пожежної сигналізації. Охороною об’єктів підприємства займаються сторожі, які чергують в неробочий час (вночі, в вихідні та святкові дні), одночасно з виконанням завдань по охороні приміщень підприємства вони ведуть візуальне спостереження за станом приміщень з точки зору пожежної безпеки. Окрім того складські та інші приміщення заводу обладнано протипожежною сигналізацією з тепловими сповіщувачами які реагують на підвищення температури об’єкта та звуковою сигналізацією спрацьовування.
5.3 Розрахунок системи захисного заземлення для швейного цеху
Призначення захисного заземлення полягає в тому, щоб у випадку появи напруги на металевих частинах електроустаткування (наприклад, внаслідок замикання на корпус при пошкодженні ізоляції) забезпечити захист людини від ураження електричним струмом при її доторканні до цих частин. Захист від ураження струмом забезпечується шляхом приєднання корпуса до заземлювача, який має малий опір заземлення та малий коефіцієнт напруги доторкання[Кирсанов А.Г., Давыдова С.Г., Саньков В.В. и др. Охрана труда на предприятиях бьітового обслуживания: Справочник. – М.: Лекгая и пищевая промьішленность, 1985].
Розрахуємо систему захисного заземлення для підприємства ПП «Анкор-Стиль» в швейному цеху. Розрахунок зводиться до визначення необхідної кількості вертикальних електродів для монтажу системи захисного заземлення і визначення її опору розтіканню струму. Нижче наводимо вихідні дані.
Заземлювальний пристрій, призначений для захисного заземлення обладнання, що живиться від електричної мережі напругою 380 В, виконано у вигляді вертикальних електродів довжиною l=3,5 м, заглиблених у землю і зєднаних між собою стальною штабою шириною В (рис 2.1). Для вертикальних електродів використаний круглий прокат d = 0.045м. Грунт – глина з питомою густиною р = 40 Ом/м. Вертикальні електроди розміщенні по контуру, заземлення виносне.
По розрахунку заземлювального пристрою приймемо відстань від поверхні землі до верхнього краю електрода t° = 0,7 м; відношення відстані L між вертикальними електродами до їхньої довжини l дорівнює К = 2; В = 0,03 м.
Визначити загальний опір заземлюючого пристрою Rз. Тип ґрунту – чорноземи. Електроди заземлюючого пристрою розміщуються по контуру
α
L
Схема 5.1 – Схема заземлюючого пристрою
Розрахунок виконуємо у такій послідовності
t= t° + l/2, м
де t° - відстань від поверхні землі до вертикального заземлювача;
1 – довжина вертикального електрода, м.
t = 0,7 + 3,5/ 2 = 2,45 м
2. Визначаємо опір розтікання струму одиночного вертикального заземлення:
,
(Ом)
Таблиця 2.1 Значення коефіцієнтів використання вертикальних електродів. Електроди розміщені по контуру.
|
Кількість електродів |
Відношення відстані між електродами до їхньої довжини |
||
|
1 |
2 |
3 |
|
|
Електроди розміщені по контуру |
|||
|
2 |
|||
|
4 |
0,69 |
0,78 |
0,85 |
|
6 |
0,61 |
0,73 |
0,80 |
|
10 |
0,55 |
0,68 |
0,76 |
3. Визначаємо теоретичне число вертикальних заземлювачів:
nT = Rв/Rg = 10/4= 3,3 = 3 шт
4. Визначаємо коефіцієнт використання вертикальних заземлювачів згідно таблиці 2.2.
Як видно з таблиці 2.1, необхідно прийняти коефіцієнт використання вертикальних електродів nв = 0,69, так як розрахункова кількість електродів приблизно дорівнює трьом.
5. Визначаємо необхідне число вертикальних заземлювачів з врахуванням коефіцієнта використання:
nn = Rв/nв · Rд = 10/0,69·4= 3,6 = 4 шт
6. Визначаємо відстань між електродами:
L = K · l =2 · 3,5 = 7 м
7. Визначаємо довжину зєднувальної штаби горизонтального заземлення:
Ln = 1,05 · L(nn - 1) = 1,05 · 3,5 (4-1) = 11,02 м
8. Визначаємо опір розтікання струму горизонтального заземлення:
Rг = 0,366 · р/Ln · lg 2· Ln²/B ·t°, Ом
Rг = 0,366 · 40/11,02 · lg 2· 11,02²/0,03 · 0,7 = 7,9Ом
9. Визначаємо коефіцієнт використання горизонтального заземлювача:
Як видно з таблиці 2.2 необхідно прийняти коефіцієнт використання горизонтального заземлювача nг = 0,45, так як розрахункова кількість електродів дорівнює чотирьом.
Таблиця 2.2 – Коефіцієнти використання зєднувальної штаби
|
Кількість електродів |
Відношення відстані між електродами до їхньої довжини |
||
|
1 |
2 |
3 |
|
|
Електроди розміщені по контуру |
|||
|
2 |
|||
|
4 |
0,45 |
0,55 |
0,70 |
|
6 |
0,40 |
0,48 |
0,64 |
|
10 |
0,34 |
0,40 |
0,56 |
10. Визначаємо загальний опір системи захисного заземлення:
Rзаг = (Rв · Rг)/(Rв · nг + Rг · nв ·n)
Rзаг = 10 · 7,9/10 · 0,45 + 7,9 · 0,69 · 4 =3,03 Ом
Висновок: так як Rзаг = 3,03 Ом < Rд = 4 Ом, система захисного заземлення для хімчистки вимогам ППЕ.