Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
У місті А будують завод. Поклади сировини знаходяться від заводу на відстані – , де = 13км, а = 22км. Річний обсяг споживаної заводом сировини змінюється в діапазоні – , де = 5млн. т, а = 7млн. т. Вихід готової продукції складає 10% від обсягу сировини. Готова продукція: тарно-штучний вантаж із середньою масою вантажної одиниці = 19 кг та розмірами метрів.
Проектом заводу передбачено наявність під’їзних залізничних колій, автомобільної дороги та причалу.
Із введенням у дію заводу кількість жителів міста А становитиме = 900 тис. чоловік.
Завод повинен поставити =10% середньорічного обсягу продукції, що випускається підприємствами міста В. Місто В займає площу . Одержувачі вантажів розміщені рівномірно по території міста, а їх загальна кількість становить =40. Відстань між містом А та найближчою до міста В залізничною станцією = 1610 км, портом= 1620 км. Залізнична станція та порт знаходяться на однаковій відстані від межі міста км. Відстань між заводом та межею міста В по автомобільній дорозі = 1600 км. Завод, залізниця та водний транспорт працюють цілодобово.
Необхідно визначити ефективні транспортно-технологічні схеми доставки сировини та тарно-штучних вантажів. Визначити характеристики пасажирського транспорту міста А.
Вибір виду транспорту, що забезпечує у визначених умовах найбільшу економічну ефективність, передбачає порівняння ряду варіантів та потребує значних витрат часу. Суттєве зменшення обсягів роботи та виключення можливих помилок досягається при наявності графіку областей використання різних видів транспорту. Такий графік дозволяє зменшити кількість варіантів, які потрібно розглядати, але не дає підстав для остаточного вибору конкретного виду транспорту, так як він не враховує всю палітру факторів, що характеризують умови використання різних видів транспорту у кожному конкретному випадку.
Практичне значення графіку області використання різних видів транспорту полягає у тому, що на основі заданих умов використання і специфічних особливостей кожного із видів транспорту, він принципово визначає місце кожного з них серед інших. Це дозволяє завчасно зменшити кількість варіантів, які порівнюються і цим самим полегшити та прискорити виконання розрахунків, пов’язаних з вибором найбільш ефективного виду транспорту.
Області ефективного використання різних видів транспорту визначаються в порівнянням витрат при заданих умовах роботи. Витрати визначають фактори, які мають найбільший вплив на їх формування, а саме Q і L.
Графічний спосіб визначення ефективного використання видів транспорту базується на розрахунку витрат, який виконується прямим обчисленням по статтях капітальних та експлуатаційних витрат. Він передбачає поетапне виконання роботи.
Етап 1. По заданим видам транспорту необхідно обчислити витрати, які припадають на 1 тону транспортування сировини. Для розрахунків використовуються залежності витрат, наведених в таблиці 1.1.
Таблиця 1.1
|
Вид транспорту |
Розрахункова формула |
|
Пневмоконтейнерний |
|
|
Автомобільний |
|
|
Підвісна канатна дорога |
Одиниці виміру: L – км, Q – млн. тонн, B – у. о. (умовні одиниці).
Результати розрахунків на дану комбінацію видів транспорту зводимо у таблицю 1.2.
Таблиця 1.2
|
L, км |
1 |
5 |
10 |
15 |
20 |
25 |
||||||
|
Q, млн. т. |
0 |
10 |
0 |
10 |
0 |
10 |
0 |
10 |
0 |
10 |
0 |
10 |
|
Пневмоконтейнерний |
120 |
770 |
296 |
1346 |
516 |
2066 |
736 |
2786 |
956 |
3506 |
1176 |
4226 |
|
Автомобільний |
40 |
680 |
100 |
2100 |
175 |
3875 |
250 |
5650 |
327 |
7425 |
400 |
9200 |
|
Підвісна канатна дорога |
84 |
474 |
172 |
1082 |
282 |
1842 |
392 |
2602 |
506 |
3362 |
612 |
4122 |
Етап 2. За результатами розрахунків (таблиця 1.2.) будуємо сумісні графіки витрат В = f(Q) при постійному значенні L.
Рис. 1.1. Залежність витрат від обсягу перевезень при відстані L = 1 км
До точки (0;1.8) вигідно використовувати автомобільний транспорт;
Після точки (0;1.8) – підвісну канатну дорогу.
Рис. 1.2. Залежність витрат від обсягу перевезень при відстані L = 5 км
До точки (0;0.7) вигідно використовувати автомобільний транспорт;
Після точки (0;0.7) – підвісну канатну дорогу.
Рис. 1.3. Залежність витрат від обсягу перевезень при відстані L = 10 км
До точки (0;0.7) вигідно використовувати автомобільний транспорт;
Після точки (0;0.7) – підвісну канатну дорогу.
Рис. 1.4. Залежність витрат від обсягу перевезень при відстані L = 15 км
До точки (0;0.55) вигідно використовувати автомобільний транспорт;
Після точки (0;0.55) – підвісну канатну дорогу.
Рис. 1.5. Залежність витрат від обсягу перевезень при відстані L = 20 км
До точки (0;0.5) вигідно використовувати автомобільний транспорт;
Після точки (0;0.5) – підвісну канатну дорогу.
Рис. 1.6. Залежність витрат від обсягу перевезень при відстані L = 25 км
До точки (0;0.5) вигідно використовувати автомобільний транспорт;
Після точки (0;0.5) – підвісну канатну дорогу.
Етап 3. Найдешевший вид сполучення визначається прямою витрат, розташованою найближче до осі абсцис. Точки перетину ліній функції В = f(Q) при L = const порівнюваних видів транспорту є точками рівності їх витрат на перевезення. Відсутність точок перетину свідчить про вигідність використання одного виду транспорту при будь-яких значеннях вантажопотоку.
Етап 4. Точки рівно вигідності перевезень розглядуваних видів транспорту переносимо на новий графік Q = f(L) (див. рис.1.7). З’єднанням між собою нанесених точок отримуємо лінію рівно вигідності перевезень порівнювальних видів транспорту, яка розмежовує області ефективного використання кожного виду транспорту.
Етап 5. На графіку Q = f(L) зображуємо прямокутник з координатами – та – , що визначає умови роботи транспорту згідно із завданням. Найбільша площа прямокутника, якщо через нього проходить лінія розмежування, визначає вид транспорту який доцільно використовувати при технологічних перевезеннях.
Оскільки в моєму випадку весь прямокутник розташований в зоні використання пневмоконтейнерного транспорту, його і будемо використовувати для перевезення сировини.
2. Визначення характеристик пасажирського транспорту міста
Організація міських перевезень передбачає визначення кількості маршрутів, типу рухомого складу і його кількості.
Забудована площа міста, км2:
(2.1)
(км2 ).
Середня довжина міського маршруту, км:
(2.2)
де w – коефіцієнт, що враховує планувальну забудову міста (для розрахунків приймається 0,25)
(км).
Мінімальна кількість маршрутів визначається з умови охоплення сполученням всіх транспортних мікрорайонів міста:
(2.3)
Максимальна кількість маршрутів визначається з умови забезпечення пасажирів всіх транспортних мікрорайонів сполученнями без пересадок. З точністю достатньою для практичних розрахунків максимальна кількість маршрутів обчислюється за залежністю:
(2.4)
Сумарна максимальна довжина маршрутів, км:
(2.5)
(км)
Мінімальна довжина маршрутної мережі, км:
(2.6)
(км).
Сумарна довжина k маршрутів, км:
(км) (2.7)
Коефіцієнт пересадочності:
(2.8)
Щільність дорожньо - вуличної мережі, км/км2:
(2.9)
(км/км2).
Маршрутний коефіцієнт
(2.10)
Щільність маршрутної мережі, км/км2:
(2.11)
(км/км2)
Середня відстань переміщення пасажира, км:
(2.12)
(км).
Середня відстань поїздки пасажира, км:
(2.13)
(км).
Витрати часу на підхід до зупинки, год.:
(2.14)
де = 4 км/год. – швидкість пішохода, а = 0,7 км
Отже, (год.)
Витрати часу на очікування рухомого складу, год.:
(2.15)
де - експлуатаційна швидкість
(км/год.) (2.16)
а - розрахункова кількість рухомого складу, що дорівнює:
Отже, (год.) (2.17)
Витрати часу на пересадку, год.:
(2.18)
(год.).
Швидкість сполучення, км/год.:
(км/год.) (2.19)
Витрати часу на рух, год.:
(2.20)
Отже, (год.)
Сумарні витрати часу на переміщення, год.:
(2.21)
(год.)
Результати розрахунків показників маршрутної мережі при інших значеннях довжини маршрутів занесені в таблицю 2.1.
Таблиця 2.1.
Результати розрахунків показників маршрутної мережі
|
L, км |
tП, год |
t0, год |
tпр, год |
tр, год |
t, год |
|
169,0 |
0,294 |
0,014 |
0,012 |
0,262 |
0,582 |
|
487,8 |
0,239 |
0,039 |
0,025 |
0,299 |
0,533 |
|
806,5 |
0,209 |
0,065 |
0,031 |
0,202 |
0,507 |
|
1125,3 |
0,190 |
0,090 |
0,031 |
0,181 |
0,492 |
|
1444,1 |
0,177 |
0,116 |
0,028 |
0,165 |
0,485 |
|
1762,8 |
0,167 |
0,141 |
0,023 |
0,152 |
0,483 |
|
2081,6 |
0,160 |
0,167 |
0,017 |
0,142 |
0,486 |
|
2400,4 |
0,154 |
0,193 |
0,012 |
0,135 |
0,493 |
|
2719,2 |
0,149 |
0,218 |
0,008 |
0,129 |
0,504 |
|
3037,9 |
0,145 |
0,244 |
0,004 |
0,125 |
0,519 |
На основі даних таблиці 2.1 будуємо графік залежностей tП=f(LK), t0=f(LK), tПР=f(LK), tР=f(LK), t=f(LK) (рис 2.1).
PAGE 4