Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
70
Зміст.
Вступ.........................................................................................................................3
Розділ 1. Теоретичні основи та організація обліку реалізації сільськогосподарської продукції робіт, послуг
1.1.Організація документування та розробка робочих інструкцій первинних документів для обліку реалізації продукції (робіт, послуг).......................5
.2.Організація бухгалтерської обробки облікової інформації з обліку реалізації продукції (робіт, послуг) ........................................................................9
1.3.Технологічна картка бухгалтера з обліку реалізації продукції (робіт, послуг) .....................................................................................................................19
.4.Впровадження комп’ютерних технологій в організацію обліку процесу реалізації продукції (робіт, послуг) .................................................................24
Розділ2. Фінансово-економічний аналіз діяльності СТОВ “Говтва” Решетилівського району .....................................................................................................33
Розділ 3. Аудит реалізації
3.1. Мета і завдання аудиту реалізації продукції (робіт, послуг)..............47
.2. Нормативне забезпечення аудиторської перевірки..............................48
.3. Методика і технологія проведення аудиту процесу реалізації продукції (робіт, послуг) ................................................................................................49
.4. Оформлення підсумків аудиторських досліджень..............................54
Розділ 4. Охорона праці ..........................................................................................55
Розділ 5. Охорона навколишнього середовища ....................................................63
Висновки .............................................................................................................65
Список використаної літератури ........................................................................69
Додатки ................................................................................................................73
Вступ.
Сільське господарство –одна із життєво необхідних галузей народного господарства, від рівня розвитку якої в значній мірі залежить здійснення основної цілі виробництва - найбільш повне забезпечення постійно зростаючих потреб населення в продуктах харчування і в промисловій сировині. Сільське господарство являється найвагомішою галуззю агропромислового комплексу України, частка якого у виробництві валового продукту в секторі економіки становить близько 40 відсотків. АПК формує дві третини товарів народного споживання.
Досвід останніх років свідчить, що доцільнішою є багатоукладна структура ринку, оскільки вона створює умови для здорової конкуренції. Важливо, щоб продавець був реальним власником реалізованого товару і одержаного доходу, міг самостійно приймати рішення про реалізацію продукції та ціни на неї.
Важливу роль в організації роботи сільськогосподарського підприємства відіграє складання виробничо-фінансового плану на наступний рік, одним із головних питань якого є визначення обсягу, видів і каналів реалізації продукції, робіт і послуг. Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Говтва” Решетилівського району Полтавської області (надалі СТОВ “Говтва”), на базі якого проводиться дана робота, ставить перед собою на 2005 рік такі завдання: зібрати урожай озимих –ц, ярих –ц, зернобобових –ц, соняшнику - 4500 ц, буряків –ц, овочів –ц, отримати приросту ВРХ –ц, валового надою молока –ц, яєць –тис. шт., меду –ц. Свинарство вирішено ліквідувати, оскільки галузь нерентабельна.
Чітка організація обліку сприяє успішному вирішенню поставлених завдань.
Процес організації обліку реалізації продукції (робіт, послуг) складний. Він потребує фундаментальних знань методології бухгалтерського обліку, діючих законодавчих актів та нормативних документів з бухгалтерського та податкового обліку. Об'єктивне та повне відображення в бухгалтерському обліку здійснених операцій по реалізації та нарахування податків, пов’язаних з цим процесом, сприятиме правильному визначенню фінансових результатів, а забезпечення подання звітності та повнота сплати податкових зобов’язань до бюджету дозволить уникнути штрафних санкцій з боку контролюючих державних органів.
Упорядкування всіх вузлів (елементів) системи бухгалтерського обліку і аудиту господарської діяльності характеризує організацію.
Організація бухгалтерського обліку господарської діяльності - це система методів, способів та засобів, які забезпечують оптимальне функціонування їх на дальший розвиток.
Правильність організації документування в кожному господарстві представляє собою важливу частину складання всього облікового процесу . Організацією повинні бути охоплені всі операції від першого запису до здачі документа в архів. До того ж організація руху документів має бути такою, щоб забезпечити встановлення мінімальних відрізків часу на їх обробку та пересування. Від цього залежить не тільки своєчасне одержання інформації для потреб управління виробництвом , але і збереження раціонального використання власності господарства.
Метою даної дипломної роботи є вивчення організації, ведення обліку та аудиту реалізації продукції (робіт і послуг) та пошук шляхів його удосконалення. Об’єктом дослідження обрано СТОВ “Говтва” Решетилівського району Полтавської області.
Для написання дипломної роботи були використані річні звіти господарства за останні три роки, зведений річний звіт по Решетилівському району за 2004 рік, первинні документи, бухгалтерські регістри, зведена документація, законодавчі та нормативні акти, літературні джерела, довідкова література та особисті спостереження автора.
Розділ 1. Теоретичні основи та організація обліку реалізації сільськогосподарської продукції, робіт і послуг на прикладі
СТОВ “Говтва” Решетилівського району.
1.1. Організація документування та розробка робочих інструкцій первинних документів для обліку реалізації продукції, робіт та послуг.
Складання первинних документів проходить стадії прийому, обробки і здачі в бухгалтерію господарства для зберігання у встановленому порядку. Проходження кожної форми первинного документа з моменту його складання до здачі в архів називається документообігом.
Правильність організації документування в кожному господарстві представляє собою важливу частину складання всього облікового процесу. Від того наскільки точно і ефективно побудований контроль за проходженням первинних документів, залежить не тільки своєчасне одержання інформації для потреб управління виробництвом, але і збереження раціонального використання власності господарства.
Розрізняють чотири основні стадії документообігу:
Перед первинним обліком продукції власного виробництва в сільському господарстві стоять наступні задачі:
а) забезпечення своєчасності і повноти оприбуткування продукції;
б) правильне з’ясування її натуральної кількості і якості;
в) правильний розподіл обліку виходу продукції по окремих галузях, структурним підрозділам і виконавцями;
г) належне документальне оформлення надходження і закладки на зберігання готової продукції;
д) своєчасне представлення інформації про хід випуску і підробки продукції.
Для виконання цих задач необхідна правильна постановка і раціональна організація первинного обліку : спеціальна підготовка посадових осіб, пов’язаних з оформленням первинних документів і обліком продукції , забезпечення їх необхідною документацією, складання продуманого графіка документообігу, систематичний оперативний контроль зі сторони бухгалтерії господарства за оприбуткуванням і обліком продукції, що відпускається, застосування прогресивних методів обробки первинної інформації.
Порядок документального оформлення операцій з реалізації в сільськогосподарських підприємствах визначається каналом реалізації та видом продукції.
Відпуск матеріальних цінностей на сторону підприємствам і організаціям у СТОВ “Говтва” здійснюється у відповідності до чинного законодавства. Для його оформлення в порядку продажу застосовують спеціальні форми товарно-транспортних накладних. При доставці власним автотранспортом їх виписують, як правило, у чотирьох примірниках: перший з підписом водія залишається у пункті відправлення; другий, третій і четвертий, завірені підписами і печатками (штампами) вантажовідправника і підписом водія, вручають останньому, з яких другий передають вантажоодержувачу, а третій і четвертий, з поміткою про приймання вантажу, повертають господарству ( третій примірник здають у пункт відправлення або бухгалтерію, четвертий залишається у водія для підтвердження обсягу перевезення вантажів).
При використанні на перевезенні вантажів залученого автотранспорту товарно-транспортні накладні виписують у п’яти примірниках, два з яких залишаються у водія автотранспортної організації.
При реалізації зерна у СТОВ “Говтва” на кожну партію продукції , що відправляється покупцеві, виписують товарно-транспортну накладну спеціа-лізованої форми (зерно) ( додаток Аг ). На сортове насіння, що здається на хлібо-приймальні пункти, додатково виписують сортове посвідчення .
Всі товарно-транспортні накладні , які виписуються на продаж зерна , обов’язково регіструються в спеціальному реєстрі.
В товарно-транспортній накладній робиться посилання на найменування і номер відповідного сортового документа , який додається до неї.
Для оформлення вивезення цукрових буряків на приймальні пункти у СТОВ “Говтва” виписують товаро-транспортну накладну на відправку –приймання буряків ( додаток Ад ).
Вона складається в 4-х примірниках. Бланки накладних господарства одержують від цукрових заводів , в зоні обслуговування яких вони знаходяться. На кожних чотирьох примірниках накладних у квитанційній книзі вказується текстове значення : “1 екз”, “2 екз”, “3 екз”, “4 екз”. Це посилює контроль за відправленням і прийманням продукції.
На кожну партію молока, відправлену на приймальні пункти, маслоробні та сироварні заводи, у магазини, дитячі установи тощо, у господарстві виписується товарно-транспортна накладна (молсировина) (додаток Аж ).
Перед відправленням молока визначають їхню жирність, кислотність, температуру, чистоту, густину та інше. При виникненні розбіжностей у якісних показниках підприємства-здавальника і підприємства молочної промисловості їх визначають другий раз відбиранням контрольної проби для контрольного аналізу.
На відправку тварин і птиці на приймальні пункти м’ясокомбінату складають товарно-транспортну накладну на відправку-приймання тварин і птиці (додаток Ак і Ал ).
Заготівельні організації приймають продукцію, визначають її якість і залікову масу і видають сільськогосподарським підприємствам, що здали продукцію, приймальні квитанції.
Передавання продукції підприємствам громадського харчування, що перебувають на балансі СТОВ “Говтва”, оформляють у вигляді лімітно-забірної картки, яка складається із двох частин: в першій вказується ліміт відпуску тих чи інших продуктів, затверджена керівником, а в другій –фактично відпущена кількість. Цей документ виписується на строк до 15 днів бухгалтером в двох екземплярах, один з яких видається отримувачу, другий –матеріально-відповідальній особі.
Реалізація продукції іншим покупцям здійснюється за договірними цінами на підставі рахунків–фактур (додаток Аи ), у яких окремою позицією зазначається ПДВ. Якщо ціна товару, зазначена у рахунку, більша 20 грн., то у СТОВ “Говтва” обов’язково виписують податкову накладну (додаток Ан ) у двох екземплярах: оригінал передають покупцю, а копія залишається у господарстві.
Видачу заробітної плати працівникам СТОВ “Говтва” оформляють відомостями (додаток Ап ). Їх підписують керівник господарства і головний бухгалтер.
Певна частина продукції СТОВ “Говтва” реалізується через власну торгівельну мережу як на території підприємства, так і за його межами. За останній час обсяг реалізації продукції у власній торгівельній мережі та на ринку значно зріс. По-перше, це дає змогу підприємству швидко отримувати оборотні кошти, а по-друге, значна різниця між закупівельними та продажними цінами робить таку діяльність дуже вигідною для підприємства.
Торгівельна діяльність СТОВ “Говтва” містить такі види торгівлі: зі складу, на ринку, з ларьків.
Відображення видавання продукції зі складу підприємства в обліку здійснюється на підставі накладної внутрішньогосподарського призначення та документа про оплату –квитанції прибуткового касового ордеру (додаток Ар ).
Матеріально-відповідальні особи, згідно з визначеними строками, складають звіт про рух матеріальних цінностей у кількісних показниках і разом з первинними документами передають його у бухгалтерію для встановлення вартісної оцінки, контролю та ведення обліку.
Підзвітні особи підприємства систематично складають звіт про продаж сільськогосподарської продукції і передають його у бухгалтерію у строки, встановлені графіком документообороту ( додаток Ас ).
1.2. Організація бухгалтерської обробки облікової інформаціїз обліку реалізації продукції , робіт, послуг.
Реалізація продукції, виконаних робіт та наданих послуг у сільському господарстві –основне джерело грошових надходжень. Їх розмір залежить від кількості, якості, часу, місця та каналу реалізації продукції.
Процес реалізації завершає кругообіг засобів і створює передумови для відновлення нового кругообігу. Важливість даного процесу полягає в тому, що на цьому етапі продукція підприємства знаходить своє суспільне застосування. Якщо продукт необхідний суспільству для задоволення виробничих потреб або особистих, то він буде реалізований (із урахуванням ринкового закону попиту і пропозицій) і за нього підприємство отримує грошові кошти, за рахунок чого буде придбана нова партія сировини , з якої знову буде виготовлена продукція. З’являються кошти і для оплати праці робітників і службовців , для розширення виробництва тощо.
Вибір форми організації обліку відвантаження продукції і її реалізації значною мірою залежить від характеру технологічного процесу виробництва продукції, ступеня централізації фінансово-збутових служб, місцезнаходження виробничих одиниць, наявності у них рахунків у банку для розрахунків з покупцями.
Основна маса виробленої продукції реалізується переробними підприємствами. Частина сільськогосподарської продукції може бути обмінена на промислові товари (паливо, засоби захисту рослин та тварин, мінеральні добрива, будівельні матеріали тощо ) за цінами , що складаються в процесі реалізації, або за домовленістю сільськогосподарського підприємства з покупцями.
Потрібно нагадати що, існують наступні види цін:
Ціну, за якою підприємство реалізує продукцію (роботи, послуги) називають відпускною ціною реалізації. Для більшості продукції (товарів, робіт, послуг) відпускні ціни є вільними і встановлюються на підставі договорів між підприємствами.
З метою прискорення формування інфраструктури аграрного ринку, створення умов для надійного ресурсного забезпечення виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції, сприяння розвитку підприємства в аграрному секторі економіки видано Указ Президента України від 06.06.2002р. №767/2000.
Указ зобов’язує вжити заходів щодо забезпечення закупівлі сільськогосподарської продукції для державних та регіональних потреб лише на конкретних засадах, за контрактами, які б передбачали забезпечення виконання зобов’язань та відповідальність за їх порушення.
Основним видом реалізації продукції є продаж її державі через заготівельні органи. Державна заготівля сільськогосподарської продукції здійснюється на основі контрактів, що укладають сільськогосподарські підприємства і заготівельні організації . При розрахунку за цю продукцію застосовують державні заготівельні ціни. На основі ринку, але не нижче собівартості заключаються договора з постійними постачальниками, від яких вимагається дотримання умов розрахунку платіжної дисципліни. Після виконання державних та регіональних контрактів підприємство має право продавати свою продукцію іншим покупцям за заготівельними цінами.
Сільськогосподарські підприємства лишки продукції рослинництва і тваринництва можуть продавати на місцевих ринках. На продукцію, що поступає в державний фонд, заготівельні ціни встановлює держава, існують регульовані, закупівельні ціни у яких державні органи встановлюють граничні відхилення від прейскурантних цін.
СТОВ “Говтва” Решетилівського району встановлює договірні ціни при реалізації продукції споживачам, якими виступають інкубаторно-птахівниче підприємство і Білоцерківський маслозавод, коли на підприємстві укладено договір. Вільні ціни формуються на основі повсякденного попиту чи пропозиції.
Згідно Закону “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” підприємствам надано право самостійно визначати окремі моменти щодо порядку ведення обліку на окремих ділянках, тобто облікову політику, під якою розуміють сукупність методів і процедур , які використовуються підприємством для складання і подання фінансової звітності.
Метою облікової політики є створення інформаційної системи, яка обслуговує керівництво підприємства , на певний відрізок часу з врахуванням діючого законодавства та інших факторів.
Зміст облікової політики оформляється спеціальним наказом про облікову політику, який розробляє головний бухгалтер підприємства і несе відповідальність за його формування. Керівник затверджує наказ про облікову політику і несе відповідальність за його зміст. Саме його підпис робить наказ про облікову політику чинним ( додаток Ат ).
Бухгалтерський облік реалізації продукції (робіт, послуг) у СТОВ “Говтва” ведеться у відповідності до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 “Дохід” та 16 “Витрати”.
На рахунках класу 7 протягом звітного періоду узагальнюється інформація про доходи підприємства від операційної, фінансової і інвестиційної діяльності та витрати на запобігання надзвичайним подіям і ліквідацію наслідків.
Для узагальнення даних про доходи від реалізації продукції, товарів, матеріальних цінностей, власних робіт, наданих послуг і витрат використовуються рахунки з обліку доходів.
Рахунок 70 “Доходи від реалізації “, який має такі субрахунки :
“Дохід від реалізації готової продукції”
“Дохід від реалізації товарів”
“Дохід від реалізаціх робіт і послуг”
“Вирахування з доходу”.
Аналітичний облік по рахунках 70 взаємозв’язаний з рахунками 90.
Рахунок 90 “Собівартість реалізації” використовується для узагальнення інформації про собівартість реалізованої готової продукції , товарів, виконаних робіт, наданих послуг і має такі субрахунки :
“Собівартість реалізованої готової продукції”
“Собівартість реалізованих товарів”
“Собівартість реалізованих робіт і послуг”.
Особливість сільськогосподарського виробництва зумовлена багатоканальністю реалізації його продукції. Тому аналітичний облік доходів і витрат від реалізації ведеться за видами продукції, товарів, робіт, послуг і по каналах реалізації.
У дебет рахунку 90 протягом року записують планову собівартість реалізованої продукції, яку в кінці року коригують до рівня фактичної собівартості.
У кредит рахунку 70 - виручку за реалізовану продукцію, товари, виконані роботи і надані послуги, включаючи податок на додану вартість, акцизний збір. Умови визнання доходу від реалізації на ведено на мал..2.2.2
Для обліку інформації про витрати, пов’язані з реалізацією продукції призначений рахунок 93 “Витрати на збут” за видами витрат, а саме:
а) витрати пакувальних матеріалів для затарювання готової продукції на складі;
б) витрати на ремонт тари для зберігання продукції ;
в) оплата праці та комісійні винагороди продавцям, та працівникам підрозділів, що забезпечують збут ;
г) витрати на транспортування, перевозку і страхування готової продукції;
д) інші витрати пов’язані зі збутом продукції, товарів, робіт і послуг ;
е) витрати на оплату транспортно-експлуатаційних послуг , посередницьких послуг,вартіст яких включається до ціни продукції згідно з базисом поставки, передбаченим угодою сторін.
Всі витрати, враховані на дебеті рахунка 93 щомісяця списуються у частці реалізації продукції на дебет рахунку 79 “Фінансові результати“:
Дт 79 Кт 93.
У СТОВ “Говтва” рахунок 93 “Витрати на збут” не використовується, всі витрати, пов’язані з реалізацією продукції, списуються прямо на дебет рахунка 79 “Фінансові результати”.
По кредиту рахунка 70 протягом року відображають нараховану суму виручки за реалізовану продукцію, тварин, птицю, виконані роботи і надані послуги (схема 2.2.3). При цьому дебетуються рахунки 36 “Розрахунки з покупцями і замовниками” або 30 “Каса”, якщо реалізація відбулася за готівку; 377 “Розрахунки з іншими дебіторами і кредиторами” –на суму виручки від реалізації продукції та худоби, закупленої у населення; 372 “Розрахунки з підзвітними особами” –на суму виручки, отриманої від продажу продукції на ринку.
У складі реалізації продукції відображають видачу натуральної оплати працівникам СТОВ “Говтва” . Їх видають у твердій оцінці –очікуваній собівартості на 1 жовтня, яка відрізняється від фактичної. При цьому дебетують рахунок 66 “Розрахунки з оплати праці” та кредитують рахунок 70 “Доходи від реалізації” на вартість продукції у твердій оцінці (це можуть бути також відпускні ціни) і списують продукцію за обліковими цінами з кредиту рахунка 27 “Готова продукція” в дебет рахунка 90 “Собівартість реалізації”.
На підприємствах України при продажу товарів застосовують метод відвантаження продукції (виконаних робіт, наданих послуг) після передачі покупцю (замовнику) оформлених документів на продаж без обов’язковості надходження оплати. Право власності на продукцію переходить від постачальника до покупця з моменту її відвантаження.
В зв’язку з переходом на нові ПСБО платники єдиного податку зобов’язані вести податковий облік , а отже книги обліку придбання (додаток Ад) та книги обліку продажу товарів (додаток Аф). Облік операцій ведеться відповідно до ставок податку (ст. 6 Закону „Про податок на додану вартість”) за якими:
) Податок становить 20 відсотків бази оподаткування , визначеного статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг).
) Податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з :
Книга обліку придбання товарів ( робіт, послуг) є обліковим регістром, що визначає підстави для можливості віднесення сум ПДВ до податкового кредиту (Дт 64 субрахунок 644 ). Дані книги повинні збігатися з оборотами у бухгалтерському обліку. Підставою для внесення даних до книги є податкова накладна, товарний чек, акт про виконання робіт, товарно-транспортна накладна, вантажна митна декларація тощо. Підсумкові дані за податковий період із Книги обліку придбання є підставою для складання розділу ІІ податкової декларації з ПДВ.
Книги обліку, будучи обліковими регістрами податкового обліку з ПДВ, забезпечують цілісну облікову систему.
Сума податку на додану вартість по відвантаженій продукції (товарах, роботах, послугах) включається до складу виручки від реалізації (тобто відображається в обліку по кредиту рахунку 70 „Доходи від реалізації”).
В наш час , коли росте криза неплатежів і підприємства не мають вільних обігових коштів, набув значного поширення бартер. Бартер (товарний обмін) –господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної заборгованості , в результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунок продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг). Отже, у випадку здійснення бартеру ми маємо звичайний продаж із переходом права власності на товари, проте як оплата отримуються не кошти, а інші матеріальні цінності.
Сільськогосподарські підприємства, як правило, в процесі здійснення бартерної операції обмінюють продукцію власного виробництва на міндобрива, паливо-мастильні матеріали та іншу необхідну промислову продукцію. Досить часто такий обмін є невигідним для господарства, бо ціни придбаних товарів невиправдано завищуюються. Саме така ситуація склалася влітку 2003р., коли за 1т дизельного пального сільськогосподарські підприємства були змушені віддавати 3-4 т пшениці.
Особливістю бартеру є застосування звичайної ціни. Звичайна цінна - це ціна продажу товарів (робіт, послуг) продавцем, включаючи суму нарахованих процентів, що може бути отримана у разі продажу особам, які не пов’язані з продавцем при звичайних умовах ведення господарської діяльності. Тобто, якщо фактичні ціни бартерної операції нижчі від звичайних, то з метою оподаткування використовуються звичайні ціни. Не нижче звичайної ціни рахуються не тільки доходи обох учасників бартеру, але і їх витрати.
Другою великою особливістю є момент виникнення прав і зобов’язань по податках при застосуванні бартерних контрактів.
АТ “Кременчукнафтопродуктсервіс” за бартерним контрактом першим відвантажує свою продукцію - дизельне пальне, СТОВ “Говтва” - другим, пшеницю.
У АТ “Кременчукнафтопродуктсервіс” зобов’язання по ПДВ і податку на прибуток виникають у момент відвантаження. Право на виникнення кредиту і включення витрат до валових настане в момент виконання СТОВ “Говтва” своїх зобов’язань по бартеру, тобто в момент отримання АТ “Кременчук-нафтопродуктсервіс” від СТОВ “Говтва” пшениці.
У СТОВ “Говтва” зобов’язання по ПДВ і прибутку виникають у момент здійснення першої операції, тобто при отриманні ним дизельного пального. Тобто, ще нічого не відвантаживши, СТОВ “Говтва” зобов’язане сплачувати ПДВ і податок на прибуток. Право на податковий кредит і включення витрат до валових настає у момент виконання господарством своїх зобов’язань за бартерним контрактом, причому у випадку неврівноваженої поставки - пропорційно до неї.
Очевидно, що у бартері з точки зору сплати податків, найнеприємнішим у порівнянні з розрахунком грошима є передчасне виникнення зобов’язань і сповільнене виникнення прав. Відображення в бухгалтерському обліку бартерних операцій розглянуто в додатку Ах за умови , що одержання матеріальних цінностей передує відвантаженню готової продукції.
При журнально-ордерній формі обліку синтетичний облік реалізації ведуть загальними сумами у Головній книзі .
Кредитові обороти нагромаджують у журналі-ордері № 11 с.г. і в кінці місяця їх переносять у Головну книгу; дебетові обороти рахунка 70 вибірковими сумами по кореспондуючих рахунках із журналів-ордерів № 9 с.г., №10 с.г..
Для обліку відвантаження продукції (робіт, послуг) в СТОВ “Говтва” використовують журнал-ордер №11 с.г., де відображаються операції по рахунках 27 “Готова продукція”, 70 “Доходи від реалізації” та 36 “Розрахунки з покупцями та замовниками”. Записи в журналі-ордері здійснюють підсумком за місяць на основі нагромаджувальних відомостей та реєстрів.
Дані первинних документів узагальнюються в Реєстрі документів по реалізації готової продукції, Реєстрі документів по реалізації товарно-матеріальних цінностей, робіт, послуг та Реєстрів документів по реалізації продукції, матеріалів, робіт і послуг за готівку. Ці дані переносять у відомість, яку складають щомісяця.
У СТОВ “Говтва” облік реалізації сільськогосподарської продукції ведуть у Реєстрі документів по реалізації сільськогосподарської продукції , при цьому на кожний вид реалізації новий реєстр не відкривають, а пишуть підряд назви організацій чи осіб (якщо продукція видана в рахунок оплати праці), яким було реалізовано продукцію. Види продукції групують окремо. Записи роблять на підставі товарно-транспортних накладних, квитанцій, відомостей. Вказують кількість продукції, а також належну підприємству суму за неї. Сплату відображають, не групуючи за кореспондуючими рахунками, що ускладнює облікову роботу. Такий спосіб запису до реєстру не дає змогу нагромадити дані щодо продажу окремих видів сільськогосподарської продукції за видами реалізації, що є важливим для бухгалтерської звітності.
Щодо обліку реалізації за готівку, то у господарстві його ведуть у Реєстрі реалізації продукції за готівку довільної форми. В ньому відображають кількість та суму виручки від реалізації за цінами без ПДВ, в окремій графі записують суми ПДВ і розраховують загальну суму виручки.
Дані (дебетові і кредитові обороти) по рахунку 70 “Доходи від реалізації” за видами продукції (робіт, послуг) з початку року нагромаджуються у Книгах аналітичного обліку реалізації продукції рослинництва і купленої продукції, матеріалів, тваринництва і підсобних виробництв, інших послуг. У Книгах збирають інформацію щодо реалізації продукції (робіт, послуг) із початку року, яка необхідна для складання звітності. На кожний аналітичний рахунок відводять один розворот. Записи роблять загальним підсумком за місяць.
Для вивчення фінансового стану підприємства необхідна інформація про економічні ресурси, його фінансову структуру, ліквідність та платоспроможність, а також здатність адаптуватися до змін середовища, в якому воно функціонує. Таку інформацію можна отримати з балансу ( додаток Ац).
Баланс –звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання, власний капітал. Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2”Баланс” визначається зміст і форма балансу, загальні вимоги до визначення і розкриття його статтей.
Що ж стосується реалізації, то статті Балансу “Розрахунки з дебіторами за товари і послуги, терін сплати яких не настав або минув” показується вартість відвантаженої продукції ( виконаних робіт та наданих послуг), що представляє заборгованість покупців і замовників, включаючи відвантаження за бартерними контрактами.
Методичні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про фінансові результати та її розкриття у фінансовій звітності визначає П(С)БО № 3 “Звіт про фінансові результати (додаток Аш).
Звіт про фінансові результати складається з трьох розділів:
У розділі 1 “Фінансові результати” відображається виручка від реалізації продукції, робіт, послуг, яка складається з виручки від реалізації, відображеної за кредитом рахунка 70 ”Доходи від реалізації” з початку року і до кінця звітного періоду включно, виходячи з методу нарахування, застосованого для визначення виручки від реалізації.
Призначення звіту про фінансові результати полягає перед усім у визначенні чистого прибутку (збитку) звітного періоду. Розрахунок цього показника містить визначення таких його складових:
СТОВ “Говтва” разом з Балансом на 1 жовтня складає та подає вищестоящій організації Розрахунок очікуваної собівартості продукції та фінансових результатів (додаток Ащ), який складають на основі даних на фактичні затрати, вихід продукції, її реалізації за 9 місяців та планових даних на 4 квартал звітного року. Перед складанням розрахунку розподіляються та сумуються основні та накладні фактичні затрати по видах продукції, визначаються планові їх розміри на 4 квартал. Згідно фінансового плану, розраховуються очікувані фінансові результати звітного року, попередньо розподіляється прибуток, обчислюється рентабельність очікувана на кінець звітного року.
Щомісячно СТОВ “Говтва” складає Звіт про реалізацію сільськогосподарської продукції, де зазначають кількість та вартість реалізованої продукції, в тому числі по каналах реалізації. По закінченню року за цією ж формою складається і річний Звіт (додаток Аю).
1.3. Технологічна картка бухгалтера з обліку реалізації.
Значну частину працівників управління господарством становлять ті, які зайняті бухгалтерським обліком, контролем і аналізом. Крім того, багато лінійних працівників –начальники цехів, бригадири, завідуючі складами –виконують значну роботу з оформленням бухгалтерських документів. Це операції з підготовки первинних документів , складання звітів про наявність та рух матеріальних цінностей, коштів тощо.
На сучасному етапі розвитку суспільства до організації роботи працівників обліку ставляться суворі вимоги. Наукова організація праці повинна регламентувати обов’язки та відповідність окремих працівників, усувати в їхній роботі невластиві функції, розумно поєднувати працю різних виконавців; передбачати комплексне планомірне вирішення всіх питань організації праці; враховувати все передове у певній галузі знань.
В удосконаленні праці велика роль належить розробці раціональних форм поділу праці. Форма поділу праці повинна сприяти зниженню трудових та матеріальних витрат, підвищенню її змістовності, усуненню монотонності, зменшенню стомлюваності та стимулюванню зростання продуктивності.
Одним із важливих елементів розробки структури апарату бухгалтерського обліку є оформлення системи посад. Службова посада є первинним елементом структури.
В бухгалтерії посади розподіляються в залежності від складу та обсягу функцій, які буде виконувати працівник.
Бухгалтера по реалізації продукції , робіт і послуг призначає директор сільськогосподарського підприємства відповідним наказом.
На підприємстві бухгалтер з реалізації продукції (робіт і послуг) виписує накладні внутрішньогосподарського призначення по яких сировина відпускається із місць зберігання в місця переробки. Так, молоко, яке відпускається на переробку , обліковується в накладній на відправку молока і молочних продуктів , яка виписується завідуючим фермою або старшою дояркою в двох екземплярах . Такі ж накладні виписуються при прийманні молока від робітників господарства і населення .
Відправлення зерна на хлібоприймальні пункти , цукрового буряка теж супроводжується товарно-транспортною накладною. Бухгалтер з реалізації повинен не тільки виписувати накладні, але й правильно оформляти реєстри до пунктів по реалізації продукції.
Він відображає кредитові обороти у журналі-ордері № 11 с-г , саме тут показуються операції по рахунках 70 “Доходи від реалізації” та 36 “Розрахунки з покупцями і замовниками”. Бухгалтер робить записи в книгах обліку продажу продукції та обліку придбання товарів . Підставою для внесення даних до книги є податкова накладна, товарний чек, акт про виконання робіт, товарно-транспортна накладна, вантажно- митна декларація тощо.
Також він відображає на рахунках бухгалтерського обліку операції, пов’язані з реалізацією продукції.
При реалізації готової продукції в СТОВ “Говтва” використовується така кореспонденція рахунків:
|
№ опе- рації |
Зміст операції |
Кореспонденція рахунків |
Сума (грн.) |
|
|
Д-т |
К-т |
|||
|
1. |
Списання відвантаженої продукції За обліковими цінами |
690 |
||
|
2. |
Виникає дебіторська заборгованість на рахунку 36 |
|||
|
3. |
Одночасно виникає податкове зобов’язання по ПДВ |
|||
|
4. |
Надходження коштів від покупців за реалізовану продукцію |
|||
|
5. |
Фінансовий результат від реалізації (прибуток) |
79 70 |
901 79 |
690 |
.3.1. Загальна схема організації бухгалтерського обліку по реалізації продукції.
Бухгалтер по реалізації бере участь в інвентаризаціях, перевірках, ревізіях і оформленні їх результатів. Інвентаризація продукції, робіт і послуг проводиться не менше одного разу на рік, а її результати відображаються в інвентаризованому описі продукції, робіт і послуг.
Кількісний облік готової продукції за її видами і місцями зберігання; може бути організований за допомогою сортових карток складського обліку або безкартковим способом. При першому способі в бухгалтерії складають обробляють групувальні відомості оприбуткування продукції за її видами як розрізі підрозділів-виробників і місцями зберігання. Складаються картки складського обліку, в яких зазначаються назва продукції, її номенклатурний номер, одиниця виміру, розмір, марка, ціна за одиницю. В картках складського обліку робляться записи про надходження та відпуск готової продукції і щоденно виводяться її залишки.
При безкартковому способі за умови використання комп'ютерних технологій щоденно складають оборотні відомості обліку випуску з виробництва і руху готової продукції в розрізі складів та інших місць зберігання. Залишки готової продукції періодично інвентаризуються.
Для обліку випуску готових виробів з виробництва бухгалтерія складає відомість випуску готової продукції, зданої на склади підприємства, у натуральному і вартісному вираженні. Дані цієї відомості використовують для контролю за виконанням завдання з обсягу виробництва і для бухгалтерських записів на рахунках синтетичного обліку.
Накопичувальні відомості випуску готової продукції і накопичувальні відомості відвантаженої продукції заповнюються на підставі первинних документів протягом місяця.Послідовність записів по обліку готової продукції та її реалізації на ведено на мал.. 1.3.2
Завдання, права, обов’язки і відповідальність посадової особи, в даному випадку –бухгалтера по реалізації продукції, робіт та послуг визначено в посадовій інструкції (додаток Ая).
1.4. Впровадження комп’ютерних технологій в організацію обліку процесу реалізації продукції, робіт і послуг.
Застосування комп’ютерної техніки вносить певні зміни до організації бухгалтерського обліку, причому обчислювальна техніка з допоміжного засобу перетворюється на визначний фактор організації обліку, змінюючи не тільки форму, але й зміст. Ці зміни зумовлені тим, що змінюються способи обробки інформації , за яких забезпечується різна швидкість надання звітної інформації. Вона забезпечується , як правило, раціональною організацією облікових даних, одноразовим їх отриманням та передачею по всіх напрямках.
Виділяють дві послідовні стадії автоматизації обліку і механізацію облікових робіт на окремих ділянках обліку за допомогою обчислювальних пристроїв та комплексну автоматизацію бухгалтерського обліку в умовах автоматизованої системи управління підприємством (АСУЛ).
Обчислювальна техніка не вносить жодних змін до принципів облікової реєстрації, і ці принципи є незмінною основою облікової реєстрації при використанні комп’ютерної техніки. Використання обчислювальної техніки в обліку не зачіпає методологічних принципів того або іншого виду обліку, а тільки змінює технологію обробки облікової інформації.
Автоматизація обліку вносить певні зміни до технології роботи бухгалтерії. Стандартні підходи до обробки даних (єдина ідеологія побудови системи, стандартні елементи організації робочих місць тощо) дають можливість взаємозамінювати бухгалтерів на різних ділянках роботи. Завдяки цьому скорочується кількість часу працівників бухгалтерії на виконання облікових функцій, зростають можливості для аналізу, статистичної обробки та підготовки аналітичної інформації, призначеної для ефективного управління підприємством .
Головним призначенням бухгалтерської програми є полегшення ручної роботи бухгалтера зі складання різних відомостей, журналів та звітів. За умови правильного рознесення сум первинних документів по синтетичних рахунках , точного зазначення аналітичних об’єктів, зведені дані розраховуються комп’ютером автоматично. До того ж , вкрай низькою є ймовірність припущення арифметичних помилок, а також помилок, пов’язаних з неправильним перенесенням тієї чи іншої цифри.
Використання засобів автоматизації дозволяє практично повністю виділити проблему точності і оперативності інформації. Протягом декількох хвилин можуть бути підготовлені різноманітні і деталізовані дані, необхідні для прийняття ефективних рішень.
До того ж , правильний вибір засобів автоматизації та програмного забезпечення дозволяє легко і миттєво адаптувати роботу бухгалтерії до правових норм, які часто змінюються.
Перехід потрібно організувати плавно, поетапно, краще, за все до початку звітного періоду (кварталу, року). Звірений баланс , залишки, звітність за попередній період необхідно в якості вхідної інформації для введення в комп’ютер. Потрібно також правильно оцінити склад і обсяг необхідного документу, визначити , які документи будуть вестись в електронному вигляді, а які в паперовому. Першочергові заходи по підготовці обліку до автоматизації можна визначити як наступні.
По –перше - здійснення кодування інформації.
По –друге, до носіїв первинної інформації підвищуються вимоги щодо їх заповнення –наявність всіх необхідних реквізитів, чітке та акуратне оформлення первинних документів. І на кінець –формування нормативно-довідкової інформації.
Автоматизована система обробки економічної інформації по обліку готової продукції, її відпущення і реалізації з використанням АРМ бухгалтера передбачає вирішення слідуючих задач:
Вирішення задачі обліку реалізованої продукції забезпечує:
Облік товарів забезпечує вирішення задач по обліку товарів на складах, на містах продажу і реалізації товарів покупцям.
Внутрішньогосподарський облік являє собою аналіз показників по обліку готової продукції, її відпущення і реалізації в розрізі аналітичної інформації.
АРМ бухгалтера по обліку готової продукції, її відпущення і реалізації виконує комплекс задач, інформаційно пов’язаних з задачами схожих АРМБ, а також з задачами інформаційної системи в цілому (мал.1.4.1.).
В АРМ бухгалтера по обліку готової продукції, її відпущення і реалізації (АРМБ) поступає інформація на слідуючих АРМБ :
Мал.1.4.1. Інформаційна схема взаємозв’язку АРМБ по обліку готової продукції, її відпуску і реалізації.
АРМБ забезпечує інформацію для:
АРМБ по обліку готової продукції, її відпущення і реалізації будується по трьохрівневому принципу (мал.1.4.2.).
Ефективність застосування бази даних при інтегрованій обробці основується на ефективному використанні масивів додаткової інформації для одержання вихідних машинограм. Склад і структура довідкових масивів проектується в залежності від алгоритму вирішення задачі.
Мал.1.4.2. Схема взаємозв’язку АРМБ по обліку готової продукції, її відпущення і реалізації.
Алгоритм технології опрацювання масивів оперативної інформації та довідкових масивів можна надати у вигляді блок-схеми (мал.1.4.3.).
У першому блоці аналізується зміст первинних документів, з яких формується початкова база даних з оперативною інформацією. Цей аналіз проводиться в залежності від інформації, яка повинна бути отримана в результаті рішення комплексу задач конкретної ділянки обліку. В цей же час вирішується склад та структура масивів довідкової інформації. Кодифікатор має бути передчасно спроектований. Для виконання четвертого блоку інформація довідкового та робочого масивів взаємообробляється у блоці 3, тобто ув’язується за конкретною ключовою ознакою.
Далі проводяться необхідні обчислення вхідної інформації робочого масиву і формування записів масиву проміжної (результативної) інформації.
Мал.1.4.3. Загальна схема технологічного алгоритму перетворення інформації.
В таких масивах інформація може відображатися в кожному записі або одним підсумковим записом по відповідній групі аналізуємої номенклатури.
При обробці інформації на персональному комп’ютері всі якісні реквізити кодуються для того, щоб збільшити обсяг інформації, що обробляється, підвищити якість обробки.
Можливості програми 1С : Бухгалтерія дозволяють створити автоматизоване робоче місце бухгалтера по обліку реалізації продукції, робіт і послуг.
Створення АРМу відбувається у режимі “Конфігуратор”.
За допомогою пункту меню конфігурація Открыть конфигурацию створюємо новий підпорядкований основному (головний бухгалтер) інтерфейс Бухгалтер по реалізації. Далі залишаємо йому виконання функцій , що стосуються обліку процесу реалізації продукції, робіт і послуг.
Даний АРМ може бути частиною АРМа по розрахунках, що досить часто зустрічається на підприємствах.
До компетенції бухгалтера по реалізації продукції, робіт і послуг в умовах функціонування АРМу входить зокрема ведення довідкової інформації стосовно покупців.
Даний АРМ тісно переплітається з АРМ бухгалтера по обліку ТМЦ, де застосовується довідник номенклатура (додаток Ба). У цьому довіднику зберігається список ТМЦ (товарів, продукції, матеріалів) також інформація про послуги, що їх надають і отримують. Дані з цього довідника використовують для заповнення різноманітних документів і для провадження аналітичного обліку на рахунках 22, 26, 28 та інших.
Для зручності в роботі довідник має трирівневу структуру, ТМЦ у ньому об’єднані в групи і підгрупи за певними ознаками, що значно полегшує шукання потрібного елемента. В інформаційних полях у нижній частині вікна виводиться інформація про ціну цього елемента з ПДВ та без ПДВ.
Довідник складові продукції підпорядкований довіднику номенклатура. Для кожного елемента довідника, що є продукцією і задано відповідний реквізит у довіднику Состав продукції / складові продукції міститься список матеріалів та інших затрат, потрібних для виробництва конкретного виду продукції (додатки Бб - Бв).
Застосування документів і журналів відкриває цілком нові можливості порівняно з використанням типових операцій. Документи надають змогу роздрукувати бухгалтерські документи: накладну , платіжне доручення, прибутковий ордер, авансовий звіт тощо. Виписуючи накладну, програма не тільки перевірить наявність товару на складі, а навіть визначить, чи не зарезервований цей товар для іншого клієнта.
Серед документів слід виділити наступні: рахунок (додаток Бг), видаткова накладна (додаток Бд), податкова накладна (додатки Бк-Бм), зворотна накладна (додаток Б ), рознічна накладна (додаток Бл) .
Для журналів призначений також окремий пункт головного меню, що містить список усіх доступних у 1С: Бухгалтерія журналів.
Журнали, що ведуться цим бухгалтером будуть мати аналітичні назви, а також ще слід додати до цього переліку книгу продажу.
Стосовно можливості формування звітів, то до прав даного бухгалтера входить формування всіх внутрішніх звітів, таких як аналіз рахунку, оборотно-сальдова відомість (додаток Бр), аналіз субконто (додаток Бс) , звіт по проводках (додаток Бт).
Програма 1С: Бухгалтерія представляє досить широкі можливості по формуванню звітів різного рівня деталізації.
Так, оборотно-сальдова відомість містить для кожного рахунку інформацію про залишки на початок та кінець періоду, а також обороти по Д і К за встановлений період. В бухгалтерській практиці він використовєються найчастіше щоб відокремити залишки від оборотів по конкретних об’єктах аналітичного обліку, формують оборотно-сальдову відомість по рахунках 26, 361, 70.
Обороти по рахунку 26 з іншими рахунками можна представити наочно, використавши пункт меню Отчет –анализ счета ( додаток Бу ).
У звіті, що має назву “Аналіз субконто” можна для кожного об’єкта аналітичного обліку (вид продукції чи покупець) наводити обороти по всіх рахунках, в яких використовується це субконто, а також розгорнуте та згорнуте сальдо (додаток Бф –Бх ).
“Отчет по проводкам” - виборка із журналу проводок за деякими заданими критеріями.
Комп’ютерні інформаційні системи відіграють значну роль на сучасних підприємствах . Вони безпосередньо впливають на планування і прийняття управлінських рішень, номенклатуру і технологію виготовлення та реалізації товарів і робіт.
Використання засобів автоматизації дозволяє практично повністю вирішити проблему точності і оперативності інформації. Протягом декількох хвилин можуть бути підготовлені різноманітні і деталізовані дані , необхідні для прийняття ефективних рішень.
Завдяки вище сказаному , а також враховуючи, що за допомогою АРМ-бухгалтера досягається основна мета обліку реалізації продукції –визначення фінансових результатів (прибутків чи збитків) від реалізації, то доцільно було б створити в СТОВ “Говтва” дану програму, для оперативної роботи з обліковою інформацією. Це забезпечить своєчасність розрахунків покупців за отриману продукцію, виконані роботи та надані послуги, визначення загальної суми виручки та виплат із неї, забезпечить своєчасність сплати обов’язкових платежів, здачі бухгалтерської звітності із забезпеченням необхідної оперативності, скорочення ручної праці, збереження даних обліку.
Розділ 2. Фінансово-економічний аналіз діяльності
СТОВ “Говтва” Решетилівського району.
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Говтва” (надалі СТОВ “Говтва”) є підприємством, заснованим на базі колективного сільськогосподарського підприємства ім. Енгельса, що реорганізується, і утвореним на засадах угоди громадянами шляхом об’єднання їх майна та підприємницької діяльності у сільському господарстві з метою одержання прибутку. Товариство створене відповідно до Законів України “Про господарські товариства”, “Про колективне сільськогосподарське підприємство”, “Про підприємництво” та іншого законодавства України.
Товариство є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням, штампи, бланки, а також інші реквізити.
Головною метою діяльності господарства є отримання прибутку шляхом виробництва сільськогосподарської продукції, її переробки, реалізації та здійснення інших видів діяльності.
СТОВ “Говтва” Рештилівського району об’єднує с. Колотії, с. Слюсарі та частину смт Решетилівка, де і розміщена центральна садиба підприємства. Господарство віддалене від обласного центру м. Полтави на 36 км, на авто-магістралі “Київ-Харків”, від залізниці, яка знаходиться в с. Жовтневе, - на 12 км, там же розташовані і бурякопункт та хлібоприймальний пункт; маслозавод розміщений в центрі смт Решетилівка. Як бачимо, СТОВ “Говтва” має досить зручне розташування з економічної точки зору.
Велику роль в поліпшенні фінансового стану підприємства відіграє своєчасний аналіз його майна.
Майновий стан підприємства харатеризується складом, розміщенням, структурою та динамікою активів (майна) і пасивів (власного капіталу і зобов’язань). Інформація про наявні у підприємства ресурси та прийняті ним зобов’язання наведена в балансі.
Проведено аналіз складу, структури і динаміки активів і пасивів СТОВ “Говтва” (таблиці 2.1. і 2.2.).
Таблиця 2.1 показує, що за рік у даному підприємстві відбулися певні зміни. У 2004 році в господарстві спостерігається зменшення вартості необоротних активів, порівняно з 2003 р. на 159 тис.грн.. Позитивним аспектом є збільшення вартості активів на 206 тис.грн. (4,5%). З таблиці видно, що відбулося зменшення вартості готової продукції і товарів на 1 тис.грн. (0,1 %). 2004 рік характеризується зменшенням поточної дебіторської заборгованості на 27 тис.грн. (0,64 %). В цілому ж у 2004 р. спостерігається збільшення майна на 48 тис.грн..
Таблиця 2.1
Аналіз майна СТОВ “Говтва” за 2003 –4 рр.
|
№ п/п |
Вид активів ( майна ) |
2003р. |
4р. |
Зміни (+ ; - ) |
|||
|
Сума Тис.грн. |
У % до підсумку |
Сума тис. грн. |
У % до підсумку |
Сума тис.грн. |
Питома вага прод. Пунктів |
||
|
1 |
3 |
||||||
|
Майно всього |
|||||||
|
1. |
Необоротні активи |
,6 |
-158 |
-4,6 |
|||
|
1.1. |
Основні засоби |
,5 |
,9 |
-159 |
-4,6 |
||
|
2. |
Оборотні активи |
1286 |
,4 |
,5 |
|||
|
2.1. |
Оборотні виробничі фонди |
,4 |
,4 |
||||
|
2.1.1. |
Виробничі запаси |
,2 |
,8 |
,6 |
|||
|
2.2. |
Фонди обігу |
,4 |
,1 |
,7 |
|||
|
2.2.1. |
Готова продукція і товари |
,1 |
,1 |
-0,1 |
|||
|
2.2.2 |
Поточна дебіторська заборгован. |
1,14 |
,5 |
-27 |
-0,6 |
||
|
2.2.3. |
Грошові кошти і поточні фін. інвестиції |
195 |
,8 |
,02 |
,02 |
||
|
2.2.4. |
Інші оборотні активи |
,2 |
- |
- |
-8 |
-0,2 |
|
|
3. |
Витрати майбутніх періодів |
- |
- |
- |
- |
- |
Таблиця 2.2. показує, що у підприємстві відбулося збільшення власного капіталу у 2004 році на 33 тис.грн. порівняно з 2003р., що є позитивним аспектом. Також в господарстві значно зменшилася сума зобов’язань і становила у 2004 р. 270 тис.грн., що на 222 тис.грн. (5,5%) менше ніж у попередньому році.
Таблиця 2.2.
Аналіз капіталу підприємства за 2003- 2004 рр.(станом на кінець року).
|
№ п/п |
Види пасивів капіталу |
3р. |
4р. |
Зміни ( + ; - ) |
|||
|
Сума тис.грн. |
У % до Підсумку |
Сума тис.грн. |
У % до підсумку |
Сума тис.грн. |
Питомої ваги прод. пунктів |
||
|
1 |
3 |
||||||
|
Капітал всього |
48 |
||||||
|
1. |
Власний капітал |
,2 |
85,1 |
-0,1 |
|||
|
1.1. |
Статутний капітал |
,6 |
,5 |
-1 |
-0,1 |
||
|
2. |
Зобов’язання |
492 |
,5 |
-222 |
-5,5 |
||
|
2.1. |
Забезпечен.наступних витрат і платежів |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
2.2. |
Довгострокові зобов’язан |
,4 |
-228 |
-5,6 |
|||
|
2.3. |
Поточні зобов’язання |
,7 |
,6 |
-246 |
-6,1 |
||
|
2.3.1. |
Кредиторська заборгованість |
,4 |
,4 |
-6 |
|||
|
3. |
Доходи майбутніх періодів |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
Для оцінки платоспроможності господарства у широкому розумінні використовується система показників, які мають назву коефіцієнтів ліквідності (платоспроможності).
Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яку частину поточних зобов’язань підприємство має можливість негайно погасити високоліквідними оборотними активами.
Проміжний коефіцієнт покриття показує, яку частину поточних зобов’язань господарство може погасити, використавши поряд з високоліквідними активами дебіторську заборгованість. Цей показник характеризує очікувану платоспроможність господарства на період, що дорівнює середній тривалості одного обороту дебіторської заборгованості за умови своєчасного її погашення.
Загальний коефіцієнт покриття визначається відношенням усіх оборотних активів господарства до суми поточних зобов’язань.
Він показує, скільки одиниць оборотних активів припадає на кожну одиницю поточних зобов’язань. Коли він стає меншим за одиницю, структура балансу вважається незадовільною, а господарство неплатоспроможним.
Коефіцієнт загальної платоспроможності показує кратність перевищення вартості майна над сумою довгострокових і поточних зобов’язань. Розрахунок цього показника проводиться в умовах значного погіршення стану господарства, аж до його банкрутства.
Проведено аналіз платоспроможності СТОВ “Говтва” Решетилівського району.
Таблиця 2.3.
Аналіз платоспроможності СТОВ “Говтва” Решетилівського району за 2002-2004 рр.
|
Показники |
2р. |
3р. |
4р. |
Відхилення ( + ; - ) 2002р. |
|
|
р. |
р. |
||||
|
Коефіцієнт абсолютної ліквідності |
,001 |
,001 |
,002 |
,001 |
,001 |
|
Проміжний коефіцієнт Покриття |
,03 |
,09 |
,06 |
,03 |
-0,03 |
|
Загальний коефіцієнт Покриття |
,8 |
,1 |
,1 |
,3 |
|
|
Коефіцієнт загальної платоспроможності |
,2 |
,1 |
,6 |
,4 |
,5 |
З даної таблиці видно, що СТОВ “Говтва” господарство платоспроможне, оскільки загальний коефіцієнт покриття більший за одиницю. Також таблиця вказує на те, що з роками відбулося підвищення показників платоспроможності у динаміці, що свідчить про поліпшення фінансового стану підприємства.
Аналіз формування структури і динаміки фінансових результатів діяльності підприємства здійснюється за даними табл.2.4.
Таблиця 2.4
Аналіз фінансових результатів діяльності СТОВ “Говтва” Решетилівського району за 2003-2004 рр..
|
№ п/п |
Показники |
3р. /минулий/ |
4р. /звітний/ |
Зміни / + ; - / |
|||
|
Сума Тис.грн. |
Питома вага % |
Сума тис. грн. |
Питома вага % |
Сума тис.грн. |
Питомої ваги |
||
|
1 |
|||||||
|
1. |
Доход /виручка від реалізації продукції /товарів, робіт і послуг |
- |
- |
- |
|||
|
2. |
Чистий доход /виручка від реалізації продукції ,товарів, робіт,послуг/ |
- |
- |
- |
|||
|
3. |
У % до доходу /виручки від реалізації продукції /товарів, побіт,рослуг/ |
- |
,7 |
- |
,6 |
- |
,9 |
|
4. |
Операційні витрати В тому числі : а/ собівартість реалізованої продукції /товарів, робіт, послуг/ б/ адміністративні витрати в/ витрати на збут г/ інші операційні витрати |
- |
,0 ,3 ,4 - ,3 |
- |
,0 ,9 ,6 - ,5 |
-118 -287 - |
,0 -11,4 ,2 - ,2 |
|
5. |
Валовий прибуток /збиток/ |
226 |
- |
711 |
- |
- |
|
|
6. |
У % до чистого доходу /виручки/ від реалізації продукції /товарів, робіт, послуг/ |
- |
,7 |
- |
,6 |
- |
,9 |
|
7. |
Прибуток /збиток/ від операційної діяльності |
- |
- |
- |
|||
|
8. |
Фінансові інвестиційні доходи |
- |
- |
- |
Продовження таблиці 2.4
1
|
9. |
Фінансові та інвестиційні витрати |
- |
- |
- |
|||
|
10. |
Прибуток /збиток/ від звичайної діяльності до оподаткування |
- |
- |
- |
|||
|
11. |
Податок на прибуток від звичайної діяльності |
- |
- |
-7 |
- |
||
|
12. |
Прибуток /збиток/ від звичайної діяльності |
- |
- |
- |
|||
|
13. |
У % до прибутку від звичайної діяльності до оподаткування |
- |
,6 |
- |
,1 |
- |
,5 |
|
14. |
Надзичайні доходи |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
15. |
Надзвичайні витрати і податки з надзвичайного прибутку |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
16. |
Чистий прибуток /збиток/ |
- |
- |
- |
|||
|
17. |
У % до доходу /виручки від реалізації продукції/ товарів, робіт, послуг/ |
- |
,6 |
- |
,1 |
- |
,5 |
|
18. |
У % до валового прибутку |
- |
,9 |
- |
,0 |
- |
-55,9 |
З таблиці 2..4 ми бачимо, що за рахунок підвищення цін збільшився доход (виручка від реалізації продукції (товарів, робіт і послуг) з 2116 тис.грн. у 2003р. до 2325 тис.грн. у 2004р.
Зменшення операційних витрат у 2004 році відбулося головним чином за рахунок зменшення собівартості, яка була більша за суму збільшення операційних і інших витрат. В наслідок таких змін валовий прибуток у 2004 році збільшився на 485 тис.грн. порівняно з 2003р. У процентах до чистого доходу він складає 30,6% у 2002 р. і 10,7% у 2003р.
Позитивним моментом є збільшення прибутку від інвестиційної діяльності, інвестиційних доходів, останні не зважаючи на збільшення інвестиційних витрат також вклали свою частку в прибуток від звичайної діяльності до оподаткування. За рахунок вище згаданих змін при відсутності надзвичайних подій прибуток склав 839 тис.грн. у 2004 р., що на 446 тис.грн. більше ніж у 2003 р..
У процентах до чистого доходу прибуток склав у 2003 р. 18,6% а у 2004р. 36,1%; у процентах до валового прибутку зміни питомої ваги становлять -55,9 %.
Розглянемо ймовірність банкрутства СТОВ “Говтва” за методом Альтмена. Розрахунки будемо проводити за формулою
Z = 1,2 K1 + 1,4 К2 + 3,3 К3 + 0,6 К4 + К5
К1 = оборотний капітал
весь капітал
К2 = резерви+ фонди
весь капітал
К3 = прибуток від реалізації
весь капітал
К4 = статутний капітал
додатковий капітал
К5 = виручка від реалізації
весь капітал
Підставивши дані балансу за 2004 р. по підприємству СТОВ “Говтва” маємо:
К1 = 2584 = 0,73
3528
К2 = 143 + 3280 = 0,97
3528
К3 = 711 = 0,20
3528
К4 = 105 = 0,5
696
К5 = 2325 = 0,66
3528
Z =1,2* 0,73 + 1,4 * 0,97 + 3,3 * 0,20 +0,6 * 0,5 + 0,66 = 0,88 + 1,36 + 0,66 + 0,30 + 0,66 = 3,86
Зіставимо результати в табличку :
|
Z |
Ймовірність банкрутства |
|
1,8и |
Дуже висока |
|
1,81 - 2,7 |
Висока |
|
2,71 –,9 |
Існує ймовірність |
|
3,0 |
Дуже низька |
Ми бачимо, що наш результат 3,86>3,0 і це дуже позитивний момент. Отже підприємство внесло заходи по покращенню фінансового стану і вони виявилися дієвими , про що свідчать дані розрахунки.
Наслідком незадовільного фінансового стану більшості підприємств стало збільшення їхньої кредиторської та дебіторської заборгованості. Дебіторська заборгованість –це сума заборгованості дебіторів підприємства на певну дату. Зробимо аналіз дебіторської заборгованості СТОВ “Говтва” Решетилівського району.
Проаналізувавши таблицю 2.5 можна зробити висновки, що найбільша дебіторська заборгованість в СТОВ “Говтва” Решетилівського району спостерігалася в 2003 р.. Найбільш вагому частку в структурі дебіторської заборгованості в 2002-2004 рр. становить заборгованість за товари , роботи та послуги, а в 2003р. –інша поточна дебіторська заборгованість.
В зв’язку з цим, СТОВ „Говтва” необхідно вжити заходів по дотриманню платіжної дисципліни. Наприклад, обмежити продаж продукції тим покупцям, які несвоєчасно розраховувались з даним підприємством.
Таблиця 2.5.
Аналіз дебіторської заборгованості СТОВ “Говтва” Решетилівського району
|
№ пп |
Види поточної дебіторської забо- Ргованості |
2002 |
3 |
4 |
Зміни (+,-) |
||||
|
Сума тис. грн. |
% до підсумку |
Сума тис. грн. |
% до підсумку |
Сума тис. грн. |
% до підсумку |
Сума тис. грн |
Питома вага |
||
|
Векселі одержані |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
|
За товари, роботи, Послуги |
,02 |
||||||||
|
З бюджетом |
- |
- |
,1 |
- |
- |
- |
- |
||
|
За виданими авансами |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
|
З нарахованих доходів |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
|
З внутрішніх розрахунків |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
|
Інша поточна дебіторська заборгованість |
- |
- |
- |
- |
|||||
|
Всього |
Кредиторська заборгованість –це сума заборгованості підприємства кредиторам на певну дату.
Таблиця 2.6.
Аналіз кредиторської заборгованості СТОВ “Говтва” за 2002-2004 рр.
|
№ пп |
Види кредиторської заборгованості |
2002 |
3 |
4 |
Зміни (+,-) |
||||
|
Сума тис. грн. |
% до підсумку |
Сума тис. грн. |
% до підсумку |
Сума тис. грн. |
% до підсумку |
Сума тис. грн |
Питома вага |
||
|
1. |
Векселі видані |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
2. |
За товари, роботи, Послуги |
,1 |
,7 |
-28 |
,9 |
||||
|
3. |
З одержання авансів |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
4. |
З бюджетом |
,5 |
,5 |
,6 |
-43 |
,1 |
|||
|
5. |
З позабюджетних платежів |
,3 |
,6 |
- |
- |
- |
- |
||
|
6. |
Зі страхування |
,1 |
,8 |
,3 |
-41 |
-2,8 |
|||
|
7. . |
З оплати праці З учасниками |
- |
- |
- |
,4 - |
- |
,1 - |
-191 - |
-22,9 - |
|
Всього |
-303 |
,3 |
|||||||
Отже за даними таблиці ми можемо зробити висновки, що в господарстві найбільша кредиторська заборгованість спостерігалась у 2002 році з бюджетом (192 тис.грн.).
Потрібно зазначити, що найбільшу частку в структурі кредиторської заборгованості за 2002-2004 рр. займає заборгованість за товари, роботи і послуги. Своєчасне надходження коштів в погашення дебіторської заборгованості , в свою чергу, призведе до того, що СТОВ “Говтва” буде вчасно здійснювати розрахунки з кредиторами. Це і є заходом зменшення суми кредиторської заборгованості.
Земля є найбільшим багатством господарства, а також основним і незамінним засобом праці у галузі сільськогосподарського виробництва. Розглянемо склад земельних фондів СТОВ “Говтва” на прикладі таблиці 2.7.
Проаналізувавши дані таблиці 2.7. можна відмітити, що в СТОВ “Говтва” на протязі 2002-2004 років істотних змін у складі і структурі землекористування не відбулося. За рахунок зменшення площі сільськогосподарських угідь на 2 га у 2004 р. порівняно з 2002 р. відбулося скорочення загальної земельної площі на 0,1%. Площа сінокосів у 2004р. порівняно з 2002 р. скоротилася на 1 га, тобто на 0,1%. Рілля залишилася незмінною.
Порівнюючи із середньорайонними показниками СТОВ “Говтва” має більші площі ріллі на 580,6 га (15%), але сінокосів –менше на 195 га (7,5%). Розораність землі складає близько 80% . Це дуже високий рівень. Він означає, що підприємство має екстенсивний тип розвитку. Тобто обсяги виробництва збільшуються не за рахунок підвищення ефективності господарювання, а за рахунок збільшення кількості фактору, що залучається. В даному господарстві не використовується площа сільськогосподарських угідь під пасовища, в той час, коли по району цей показник становив 3,6%, тобто 97 га. Вцілому ж СТОВ “Говтва” має розмір землекористування більший на 2,4 га (0,1%) ніж в середньому по району.
Враховуючи природно-кліматичні особливості, територіальне розміщення, економічні умови, в господарстві склалось певне співвідношення галузей сільськогосподарського виробництва. Так СТОВ “Говтва” спеціалізується на вирощуванні зернових культур та цукрового буряка, молочне скотарство є допоміжною галуззю виробництва. В залежності від цього в господарстві створено таку структуру посівних площ, яка б забезпечила максимальний вихід продукції (додаток Аа ).
Основним показником розвитку галузі тваринництва в господарстві є поголів’я тварин та їх продуктивність, дані про них наведено у додатках Аа і Аб.
Собівартість продукції являється важливим показником виробничої діяльності підприємства, який відображає рівень його затрат на виробництво і реалізацію продукції. Собівартість окремих видів продукції по СТОВ “Говтва” за 2002-2004 рр. Можна розглянуит у таблиці 2.8..
Таблиця 2.8.
Собівартість 1 ц основних видів сільськогосподарської продукції в СТОВ “Говтва” за 2002-2004рр., тис. грн.
|
Види |
2002р |
3р |
4р |
В серед-ньому по |
Відхилення +,- |
|
|
Продукції |
Району за 2002р. |
Від 2000р |
від серед-ньорайон. Показників |
|||
|
Зернові і бобові |
812 |
-358 |
-92 |
|||
|
Кукурудза на зерно |
- |
-233 |
||||
|
Цукровий буряк |
627 |
-393 |
-179 |
|||
|
Картопля |
290 |
- |
- |
- |
||
|
Соняшник |
17,1 |
,8 |
,4 |
,9 |
-2,4 |
|
|
Молоко |
29 |
-19 |
-4 |
|||
|
Приріст живої маси |
||||||
|
ВРХ |
233 |
|||||
|
Свиней |
658 |
-520 |
-418 |
|||
|
1 тис. шт. яєць |
13,5 |
,2 |
,5 |
-1 |
Аналізуючи собівартість основних видів сільськогосподарської продукції, слід відмітити, що за останні три роки по всіх культурах, крім соняшнику, цей показник знизився. Так, собівартість зернових і бобових у 2004 році склала 454 тис.грн., цукрового буряка 234 тис.грн., тоді як у 2002 році ці показники складали відповідно 812 і 627 тис.грн.. Картопля в господарстві у 2004 р. взагалі не вирощувалась. Якщо ж порівняти із середньорайонними показниками, то собівартість зернових і бобових та цукрового буряка по господарству нижча відповідно на 92 і 179, що є плюсом. Також нижчою є собівартість соняшника (2,4), молока (4), та яєць (1). Разом з тим у господарстві була висока собівартість приросту ВРХ 286, порівняно з показником в середньому по району (265). Приріст живої маси свиней у господарстві нижчий у 2004 р. порівняно з 2000р. аж на 520 тис. грн.. Середньорайонний показник приросту живої маси свиней значно вищий і становить 556 тис.грн..
Інтегрованим показником оцінки виробничої діяльності підприємства є рівень рентабельності, який показує міру відшкодування витрат на виробництво і реалізацію продукції (табл. 2.9.). Рівень рентабельності розраховується за формулою
Рр = Прибуток х 100
Повна собівартість
Дані таблиці 2.9. вказують на те, що в 2003 р. СТОВ “Говтва” працювало непогано. Позитивний фінансовий результат отримано у рослинництві - 481 тис.грн., що на 211 тис. більше ніж у попередньому році і на 312 тис. більше ніж у 2002 р.; у тваринництві –тис.грн., у той час, коли у 2003р. господарство спрацювало на збитки і рівень збитковості в попередньому році становив 37,1, у 2002 р. рівень збитковості даної галузі становив 62,9. Що стосується промислового виробництва, то у 2004 р. були отримані гірші результати, порівняно з попередніми роками. Так у 2004 р. прибуток складав 138 тис.грн., тоді коли у 2002р. він становив 186,3, а у 2003р. - 202. Фінансовий результат за 2004 р. по СТОВ “Говтва” склав 711 тис.грн. прибутку, рівень рентабельності 55,5 %.
Отже, з даного розділу ми бачимо, що СТОВ “Говтва” має всі необхідні умови для здійснення господарської діяльності, і наведені таблиці, свідчать, що господарство з кожним роком намагається працювати краще, іноді це вдається, але деякі галузі ще відстають. Отже потрібно всими силами старатися досягнути поставленої мети ( у фінансово-господарських планах підприємства) і в досягненні цієї мети велику роль зіграє зацікавленість селян в кінцевих результатах своєї праці.
Розділ 3. Аудит реалізації.
Реалізація готової продукції, робіт і послуг є однією з найважливіших стадій обігу коштів підприємства. Від правильного використання коштів на цій стадії значною мірою залежить фінансовий стан, забезпечується нормальне функціонування підприємства.
Основними завданнями аудиту реалізації продукції ( робіт і послуг) є встановлення правильності:
Доцільно також перевірити обгрунтованість планування реалізації продукції (робіт, послуг). Оскільки від правильності і своєчасності планових рахунків обсягів товарних ресурсів , у тому числі за державними контрактами і замовленнями , визначення ринків збуту цін , значною мірою залежить успішне управління процесом реалізації в умовах переходу до ринку.
Джерела інформації:
Нормативно-правова база, що регулює здійснення підприємствами реалізації та формування фінансових результатів в Україні.
1. Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” (зі змінами і доповненнями внесеними законами України від 24.12.2002 р. № 349, від 26.12.2002 р. № 380-1V.
. Постанова Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993р. № 250 “Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні” зі змінами і доповненнями .
. ”Про застосування Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні”. Наказ Міністерства фінансів України від 7 травня 1993 року № 25 зі змінами і доповненнями.
. ”Порядок ведення платниками податку обліку приросту (убутку) балансової вартості покупних матеріалів, сировини, комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах у незавершеному виробництві та залишках готової продукції.
. ”Рекомендації з бухгалтерського обліку валових витрат і валових доходів”, затверджені Наказом Міністерства фінансів України.
. Закон України “Про внесення змін до Закону України ”Про оподаткування прибутку підприємств “ від 22.05.97р. № 2831 197-ВР (із змінами і доповненнями).
. Інструкція “Про порядок обчислення і сплати податку на додану вартість” затверджена наказом ГДПІУ від 10.02.93р. № 3.
. Декрет КМУ “Про порядок на добавлену вартість” (зі змінами і доповненнями).
. Закон України “Про податок на додану вартість (із змінами і доповненнями).
. Вказівки щодо організації бухгалтерського обліку, звітності в Україні, затверджені наказом Мінфіну України.
. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99р. “ 246, із змінами і доповненнями.
. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99р. № 318.
3.3. Методика і технологія проведення аудиту процесу реалізації продукції (робіт і послуг).
Перевірка може бути організована по різному. Так, на практиці аудиторської роботи виділяють чотири основні методи організації перевірки: суцільна перевірка (документальна і фактична), вибіркова, аналітична, комбінована.
При суцільній перевірці перевіряються всі масиви інформації без виключення стосовно господарських процесів, що відбулися за період, що перевіряється. Такі перевірки є найбільш точними, а ступінь ризику зводиться до мінімального. Проте вони вимагають дуже великих трудових і матеріальних затрат. Тому при проведенні традиційних перевірок суцільна перевірка є національною.
Вибіркова перевірка передбачає застосування аудиторських процедур менш ніж до 100% масивів інформації, які дозволяють аудитору отримати аудиторські докази і, оцінивши окремі характеристики вибраних даних, розповсюдити дієвість цих доказів на всю сукупність даних . Ризик невиявлення збільшується , оскільки за межами вибірки можуть зменшитись факти порушень та помилок. Тому аудитор повинен уважно формувати вибірку з урахуванням мети аудиту, сукупності даних (генеральної сукупності) і обсягу вибірки.
Якщо при вибірковому дослідженні встановлені серйозні порушення , або помилки, то відповідна сукупність інформації повинна бути перевірена суцільним методом.
Аналогічна перевірка –це оцінка фінансових показників за допомогою вивчення вірогідних залежностей між ними.
Комбінована перевірка –це поєднання суцільної, вибіркової і аналогічної перевірки.
Аудиторська перевірка –це складний і тривалий процес. Аудитори постійно працюють над тим, щоб максимально скоротити час перевірок, не знижуючи при цьому їх якості і не збільшуючи аудиторський підприємницький ризик.
Вирішення даної проблеми можливе лише за умови формування чіткої методики аудиту , під якою розуміють послідовність та порядок застосування окремих методів аудиторської перевірки та її організації з метою встановлення об’єктивної істини щодо аудованої інформації і доведення цієї істини через аудиторський висновок до користувачів фінансової звітності та аудиту.
Складовою частиною методики аудиту є аудиторські процедури. Аудиторські процедури –це відповідний порядок і послідовність дій аудитора для одержання необхідних аудиторських доказів на конкретній ділянці аудиту.
Успішному вирішенню завдань по реалізації продукції (робіт, послуг), поставлених перед аудитором, сприяє така послідовність проведення перевірки, при якій спочатку визначають обгрунтованість планування реалізації продукції (робіт, послуг). Потім перевіряють наявність, своєчасність та правильність укладання договорів із заготівельними організаціями та іншими покупцями та їх виконання. Ретельно контролюють визначення кількості та якості реалізованої продукції, застосування реалізаційних цін і тарифів. Виявляють витрати на стадії збуту та їх причини. Завершальним етапом аудиту реалізації продукції є правильність визначення кінцевого фінансового результату і зіставність даних звітності по реалізації продукції з даними бухгалтерського обліку.
Розробка бізнес - плану грунтується на комплексному вивченні ринкових цін на товари і послуги –найбільш важливого стратегічного показника, що характеризує коньюнктуру ринку. Вільна торгівля товарами за вільними цінами, що є основою ринкової економіки, ставить високі вимоги до прогнозування маркетингової політики в цілому і цін зокрема. Велике значення мають синтетичне вивчення і аналіз цін, які публікуються у пресі: ціни фактичних угод, біржові котирування, ціни аукціонів, торгів, пропозицій великих фірм тощо. При перевірках слід звернути також увагу на заплановані показники якості продукції, за основу яких потрібно брати державні стандарти, технічні умови, інші товарознавчі характеристики. Висококваліфіковані спеціалісти у складі ревізійних бригад дають консультації і поради з цих проблем.
Особливу увагу необхідно звернути на достовірність обліку бартерних операцій. Потрібно зазначити, що у СТОВ “Говтва” бартерна форма розрахунку застосовується дуже часто. Як показали перевірки, іноді ці операції не відображають на рахунку 70 “Доходи від реалізації”, а реалізовану продукцію списують на дебет рахунка 90 із кредита рахунка 27 “Готова продукція”. При цьому допускаються факти нееквівалентного обміну на шкоду підприємству.
Крім того, існує ймовірність приховування від оподаткування обороту виручки від реалізації і доходів. Податкові інспекції при виявленні таких фактів оцінюють товарообмінні операції для цілей оподаткування, виходячи із діючих на момент бартерних операцій ринкових цін при реалізації підприємством аналогічної продукції , і накладають штрафи.
Найбільш складним етапом аудиту є встановлення реальності даних обігу про віднесення в звітному періоді на рахунок 90 витрат на виробництво і збут продукції, списання калькуляційних різниць на дебет рахунка 70 відносять нараховані суми податку на добавлену вартість і акцизного збору. Ці операції також підлягають контролю. Правильність віднесення митного збору перевіряють відповідно до законодавства про митні тарифи.
Винятково-важлива перевірка обгрунтованості і своєчасності укладання договорів із заготівельними організаціями та іншими покупцями, а також їх виконання.
Ретельно контролюють реальність операцій по реалізації продукції покупцям. Для цього списання продукції і матеріальних цінностей з кредиту рахунку 27 в дебет рахунка 90 зіставляють із надходженням платежів відображених на рахунках 30, 311 у відповідних бухгалтерських регістрах. Внутрішньогосподарський оперативний контроль спрямовують на правильність визначення обсягів реалізації продукції, якості, цін, дотримання графіка (строків) реалізації, а також на відповідність кількості відправленої продукції прийнятій, надійність пропускної системи при збуті продукції. Для цього широко використовують зустрічну перевірку взаємозв’язаних документів: товарно-транспортних накладних, приймальних квитанцій, дорожніх листів автомобіля, журналу вагаря, відомостей руху зерна та іншої продукції, звітів про рух товарно-матеріальних цінностей, реєстрів на реалізацію продукції і послуг за готівку та інше. Практикують також взаємоперевірку розрахунків із покупцями.
Ефективним прийомом контролю якості реалізованої продукції є лаборантні аналізи.
При проведенні перевірки так само вибірковим способом перевіряють реальність операцій по реалізації продукції, виконанню робіт і наданню послуг.
Потрібно зазначити, що перевірка проводиться з відома керівника підприємства та з обов’язковою присутністю головного бухгалтера чи його заступника. При цьому керівник дає вказівки працівникам про надання необхідних документів, даних і пояснень, які вимагає аудитор.
Аудитор повинен ще до від’їзду на об’єкт ознайомитися з наступними документами: квартальними і річними звітами підприємства, що перевіряється; актами попередніх ревізій і пропозиціями по них; законами, положеннями, стандартами обліку, відомчими наказами та інструкціями, які стосуються діяльності підприємства, що перевіряється.
Уже на підприємстві, установлюють рівень виконання плану реалізації та виконання договірних зобов’язань, виявляють втрати від реалізації продукції низької якості, від недоплат і обрахунків з боку покупців, а також від сплати штрафів за порушення договірних зобов’язань, виявляють причини і винуватців, ставлять вимогу про відшкодування матеріального збитку.
Уважно перевіряють операції по реалізації продукції і послуг за готівку працівникам підприємства, а також на ринку, вивчаючи записи в журналах реєстрації накладних, у самих накладних, звітах про продаж сільськогосподарської продукції, дорожніх листах, нарядах на відрядну роботу, касовій книзі тощо. При виявленні невідповідності у документальних джерелах практикують тестування підзвітних осіб.
Обгрунтованість й достовірність даних про натуральну оплату праці працівникам підприємства визначають відповідно до Положення про оплату праці, вибірково перевіряють реальність підписів одержувачів, при необхідності проводять тестування окремих осіб. У відомостях на видання натуральної оплати праці перевіряють підсумки, зіставляють їх із записами у книгах складського обліку.
Достовірність даних про виручку від реалізації вивіряють на основі приймальних квитанцій і нормативних актів про порядок визначення залікової маси та якості продукції, а також внутрішніх документів (товарно-транспортні накладні, журнали обліку надоїв молока, акти контрольного доїння та інші) і реалізаційних цін згідно із договором. Після цього встановлюють правильність визначення фінансових результатів за видами продукції і по підприємству в цілому.
Нарешті, дані бухгалтерського обліку по рахунку 70 зіставляють із Звітом про фінансові результати та їх використання.
3.4. Оформлення підсумків аудиторських досліджень .
По закінченню аудиторської перевірки аудитор складає два підсумкові документи: звіт про результати аудиторської перевірки та аудиторський висновок.
Результати з описом виявлених порушень, помилок , відхилень, з оцінкою стану бухгалтерського обліку, достовірності звітності та законності господарських операцій повинні бути представлені в аудиторському звіті (додаток Бц). Інформація, подана у звіті, повинна бути чіткою, надійною і компетентною, а також незалежною, об’єктивною та правдивою. Аудиторський звіт складається в довільній формі, призначений для замовника і його зміст не підлягає оприлюдненню.
Для користувачів публічної фінансової звітності аудитор готує чіткий висновок ( додаток Бш) про перевірену звітність, відповідність її у всіх суттєвих аспектах інструкціям про порядок складання звітності та принципам обліку, що передбачені Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та Національним стандартам бухгалтерського обліку. Порядок складання висновку регламентується ННА № 26 “Аудиторський висновок” та № 28 “Аудиторські висновки спеціального призначення”.
Розділ 4. Охорона праці.
Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров’я та працездатності людини в процесі праці. Охорона праці охоплює міроприємства по подальшому полегшенню і оздоровленню умов праці на основі механізації та автоматизації важких і шкідливих виробничих процесів, широкому запровадженню сучасних мір безпеки, усуненню причин, які породжують травматизм і професійні захворювання працівників та службовців, створення на підприємстві необхідних гігієнічних та санітарно-побутових умов.
Охорона праці в Україні регулюється законом “Про охорону праці”, Кодексом законів про працю, Конституцією України та рядом інших законодавчих та нормативних актів.
Згідно Положення про службу охорони праці на підприємствах виробничої сфери при кількості працюючих 50 і більше чоловік створюється служба охорони праці. Організація охорони праці в СТОВ “Говтва” здійснюється керівником господарства, головними спеціалістами та інженером по охороні праці.
Керівником господарства здійснюється планування міроприємств по оздоровленню умов праці, виділяються кошти на їх організацію і виконання. Він несе відповідальність за охорону праці вцілому по господарству. На головних спеціалістів господарства покладена відповідальність за розробку і проведення практичних міроприємств по охороні праці на своїй ділянці роботи.
Інженер по охороні праці здійснює оперативно-методичне керівництво роботою по охороні праці і разом з головними спеціалістами розробляє комплексні заходи по досягненню встановлених нормативів безпеки, гігієни праці, проводить для працівників ввідний інструктаж з питань охорони праці, приймає участь у паспортизації дільниць, робочих місць, веде облік і аналіз нещасних випадків, професійних захворювань, аварій тощо.
Всі працівники при прийнятті на роботу в СТОВ “Говтва” і в процесі роботи проходять навчання в господарстві, інструктажі з питань охорони праці, надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків не менше 20 год. і не рідше 1 разу на рік. Працівники, що не пройшли навчання і перевірку знань, до роботи не допускаються. Відповідальність за проведення навчань покладена на керівника господарства, а в структурних підрозділах - на їх керівників.
Слід відмітити, що важливим елементом охорони праці робітників підприємства є своєчасне і якісне проведення навчання і інструктажів. Відповідно до вимог ДНАОЛ 0.00 –.12 всі працівники підприємств, включаючи власників , повинні проходити навчання, інструктаж, перевірку знань, правил, норм та інструкцій з питань охорони праці в порядку й у строки, які встановлені для певних видів робіт, професій, посад.
Відповідальність за організацію навчання й перевірку знань з безпеки праці на підприємстві покладається на власника, у структурних підрозділах (бригадах, фермах, майстернях тощо ) –на керівників цих підрозділів.
Контроль за навчанням і періодичність перевірки знань з питань охорони праці здійснює служба охорони праці або працівники, на яких власником покладені ці обов’язки.
В СТОВ „Говтва” при прийнятті на роботу інженер по охороні праці проводить первинний інструктаж. Після цього на робочому місці перед початком роботи проводиться ввідний інструктаж безпосередньо керівником робіт. Через 6 місяців після первинного інструктажу, а для робіт з підвищеною небезпекою - через 3 місяці, незалежно від кваліфікації, стану роботи працівника, проводять повторний інструктаж. Позаплановий інструктаж проводять в таких випадках:
при введенні в дію нових або перероблених стандартів з охорони праці;
Із працюючими, що виконують разові роботи, не пов’язаними з прямими обов’язками за спеціальністю, проводиться цільовий інструктаж.
Посадові особи у відповідності з Переліком посад, затвердженого наказом Державного нагляду охорони праці від 11.10.93р. № 994, перед початком виконання своїх обов’язків і періодично, один раз на три роки, згідно наказу директора СТОВ “Говтва”, проходять навчання і перевірку знань по питаннях охорони праці при ВУЗах і обласних управліннях сільського господарства.
Надзвичайно важливим є проведення в СТОВ “Говтва” оперативного контролю, який складається з трьох ступенів. Перший ступінь контролю з питань охорони праці здійснюється керівником ділянки з уповноваженням від трудового колективу щоденно на початку робочого дня.
Оперативний контроль другого ступеня, який ведуть головні спеціалісти з інженером по охороні праці, в СТОВ “Говтва” проводиться 1 раз в 20-30 днів, а не 1 раз в 7-10 днів як потрібно.
Третій ступінь контролю здійснюється комісією, яку очолює керівник господарства, в складі представників адміністрації, служби охорони праці, трудового колективу. Перевіряють організацію і результати роботи контролю першого і другого ступенів, виконання наказів і розпоряджень вищестоящих організацій, виконання міроприємств по матеріалах розслідування нещасних випадків. Складається акт по результатах перевірки і обговорюється на засіданнях профкомітету за участю директора СТОВ “Говтва”.
Для недопущення нещасних випадків на роботах в рослинництві при виконанні комплексних робіт у СТОВ “Говтва” дотримуються ряду вимог: особи, молодші 17 років, до механізованих робіт не допускаються або допускаються лише з наставником; працювати з хімічними консервантами допускаються особи не молодші 18 років, які пройшли медичний огляд. У даному господарстві періодичні медичні огляди проводяться не рідше 1 разу на рік. Працювати з високотоксичними і сильнодіючими речовинами дозволяється особам, які пройшли підготовку на спеціальних курсах чи мають досвід цієї роботи.
Згідно Інструкції про порядок перерахування, обліку і використання коштів державного, галузевих і регіональних фондів охорони праці підприємств, фінансування міроприємств по охороні праці проводиться за рахунок відрахування від прибутку, отриманого в результаті виробничо-фінансової діяльності підприємства і визначеного колективним договором.
У ході проведення аналізу використання коштів, виділених на фінансування міроприємств по охороні праці, необхідно приділити увагу їх правильному використанню та стану фінансової дисципліни.
Таблиця 4.1
Затрати на охорону праці в СТОВ “Говтва” за 1998-2002рр.
|
Види затрат |
2000р. |
2001р. |
2002р. |
2003р. |
2004р. |
|
1.Всього затрат |
1150 |
||||
|
в т.ч. –на номенклатурні міроприємства, передбачені колективним договором |
276 |
||||
|
- на засоби індивідуального захисту |
313 |
||||
|
- на лікувально-профілактичне харчування |
561 |
||||
|
2.Показник розподілу матеріаль- них витрат |
0,24 |
,22 |
,23 |
Дані таблиці 4.1 показують, що затрати на охорону праці за 2000-2004рр. коливаються. Так, у 2004р. загальна сума затрат склала 2043 грн., що на 893 грн. більше, ніж у 2000р. Але протягом 2001-2003рр. цей показник знижався з 1907 грн. у 2001р. до 1000 грн. у 2003р. Якщо проаналізувати склад витрат, то можна відмітити, що сума коштів на лікувально-профілактичне харчування зменшилась на 324 грн. порівняно з 2001р. Разом з тим, затрати на засоби індивідуально захисту у 2004р. склали 1432 грн., тоді як у 2000р. цей показник дорівнював лише 313 грн. або 21,9% від рівня 2004р. На номенклатурні підприємства протягом 2003-2004рр. кошти взагалі не виділялись. Показник розподілу матеріальних витрат за 2000-2004 р. коливався в межах 0,22-0,24.
При розробці міроприємств по охороні праці керуються Положеннями та інструкціями, які включають загальні вимоги безпеки при виконанні певних робіт та технологічних процесів. У СТОВ “Говтва” створені необхідні виробничо-санітарні умови для праці. Робочі місця достатньо освітлені, працівники забезпечені спецодягом та засобами індивідуального захисту, на особливо небезпечних ділянках роботи вивішені застережні плакати. Але все-таки в господарстві трапляються випадки виробничого травматизму. Результати розслідування нещасного випадку оформляють актом по формі Н-1.
Про показники стану виробничого травматизму і захворюваності можна дізнатися з таблиці 4.2.
Аналізуючи дані таблиці 4.2 слід зазначити, що у 2001р. нещасних випадків було 6 - це найвищий показник за останні п’ять років, тоді як у 2000р. вони зовсім не спостерігалися, у 2004р. - 3 випадки, що теж не мало. Всі випадки травматизму в господарстві несли часткову втрату працездатності. Коефіцієнт частоти нещасних випадків був найвищим у 2001р. і склав 16,99, найнижчим у 2002р. - 6,12. Коефіцієнт тяжкості травматизму показує скільки днів непрацездатності приходиться в середньому на 1 нещасний випадок. Найнижчим цей показник був у 2003р.- 15,25, найвищим у 2004р. - 37. У цьому ж році втрати робочого часу від травматизму склали 111 людино-днів, від захворюваності - 1761 людино-днів, ці показники сягнули відповідно максимального та мінімального значення за останні п’ять років. Сумарна кількість днів непрацездатності у 2004р. знизилась на 134 дні порівняно з 2000р. і склала 1872 дні.
Таблиця 4.2
Показники стану виробничого травматизму і захворювань у СТОВ “Говтва” за 2000 –4 рр.
|
Показники |
2000р. |
2001р. |
2р. |
3р. |
4р. |
|
1. Середньоспискове число працівників, чол. |
355 |
||||
|
2. Кількість нещасних випадків, в т.ч. |
0 |
||||
|
- при частковій втраті працездатності |
0 |
||||
|
- із стійкою втратою працездатності |
0 |
||||
|
- із смертельним випадком |
0 |
||||
|
3. Сумарна кількість днів непрацездатності через виробничий травматизм і захворюваність за рік, днів |
|||||
|
4. Кофіцієнт частоти нещасних випадків |
- |
,99 |
,12 |
,61 |
,07 |
|
5. Коефіцієнт тяжкості травматизму |
- |
,17 |
,5 |
,25 |
|
|
6. Коефіцієнт втрат |
- |
,7 |
,34 |
,6 |
,6 |
|
7. Втрати працездатності через траматизм, днів |
0 |
||||
|
8. Втрати працездатності по захворюваності, днів |
2006 |
1980 |
Як бачимо, за останні 5 років у СТОВ “Говтва” виплати по лікарняних листах мали стійку тенденцію до збільшення і у 2004р. становили 8286 грн. проти 3115 грн. у 2000 році, тобто збільшилися на 5171 грн.. Втрати від недоодержання продукції коливались від 8705 грн. у 1998р. до 56626 грн. у 2003р. Сумарні економічні витрати були найвищими у 2003р. і становили 65592 грн. внаслідок чого річний економічний ефект знизився на 4744 грн.. Все це вказує на те, що питанням охорони праці треба приділяти більшу увагу і за будь-яких умов знаходити кошти для її фінансування, бо в кінцевому результаті у програші залишається саме господарство.
Таблиця 4.3
Втрати від виробничого травматизму і захворюваності в СТОВ “Говтва” за 2000-2004рр., грн.
|
Види втрат |
2000р. |
2001р. |
2р. |
3р. |
4р. |
|
А.Втрати ФСС (з 2001р.) |
- |
- |
- |
||
|
1. Виплати по інвалідності, грн. |
- |
- |
- |
||
|
2. Виплати по смерті потерпілого грн. |
- |
- |
- |
||
|
Б. Втрати підприємства |
|||||
- по виробничому травматизму - по захворюваності |
3115 |
||||
|
2. Виплати по штрафах, грн. |
0 |
||||
|
3. Вартість зіпсованого обладнання, матеріалів, грн. |
0 |
||||
|
4. Втрати із-за недоодержаної продукції, грн. |
8705 |
||||
|
5. Витрати на розслідування нещасного випадку, грн. |
0 |
||||
|
6. Страхові тарифи в ФСС (з 2001р.) |
- |
- |
- |
||
|
7. Сумарні економічні втрат. грн. |
11820 |
||||
|
8. Річний економічний ефект Ер, грн. (по п.Б.) |
-1149 |
4744 |
-50207 |
Отже, з викладеного матеріалу ми можемо зробити наступні висновки. В СТОВ “Говтва” проводяться потрібні інструктажі і оперативний контроль своєчасно. Працівники, що не пройшли навчання і перевірку знань, а також особи молодші 17 років до роботи не допускаються. Але все ж для покращення стану охорони праці в СТОВ “Говтва” на нашу думку, необхідно здійснити такі заходи:
Розділ 5. Охорона навколишнього середовища.
Користування землею та іншими природними ресурсами підприємства здійснюють у порядку встановленому законодавством України. Вони несуть відповідальність за дотримання вимог щодо раціонального використання і охорони наданих їм у користування земель, вод, лісів та інших природних ресурсів.
Землекористувачі зобов’язані ефективно експлуатувати землю відповідно до цільового призначення та проекту внутрішньогосподарського землеустрою, підвищувати її родючість, застосовувати природоохоронні технології виробництва, не допускати погіршення екологічної обстановки на території, в результаті своєї господарської діяльності.
Крім того, потрібно здійснювати раціональну організацію території господарства, проводити заходи, які спрямовані на збереження і підвищення родючості грунту, захист земель від водної та вітрової ерозії, підтоплення, заболочення, висушення, ущільнення, забруднення відходами виробництва, захист від заростання сільськогосподарських угідь чагарниками і дрібноліссям.
В наш час, коли сільськогосподарські товаровиробники опинилися в дуже складному фінансовому положенні, питання дотримання вимог екологічного законодавства стоїть дуже гостро. Так, в зонах дії тваринницьких комплексів не приділяють належної уваги гноєсховищам, які досить часто знаходяться в занедбаному стані. В більшості господарств поблизу ферм є водойми, в які і потрапляють гноєві стоки, в зв’язку з чим вода стає непридатною для вживання не лише людям, а й тваринам. Тому підприємствам необхідно розробляти шляхи утилізації і раціонального використання відходів тваринництва.
У СТОВ “Говтва” питанням охорони навколишнього середовища надають великого значення. Так, склади для зберігання мінеральних добрив та хімічних засобів для боротьби з шкідниками та бур’янами побудовані на відстані 2-3 км від населенного пункту. При застосуванні пестицидів та гербіцидів слідкують за суворим дотриманням дози внесення препаратів на 1 га посіву. Для підвищення родючості грунту переважно використовують органічні добрива, так як вони є найдешевшими.
У господарстві слідкують за тим, щоб відходи виробництва, а також інший брухт вивозили лише у відведені для цього місця. Не допускається стік сечовини в водойми, а також інше забруднення вод. Тобто природоохоронна робота в господарстві ведеться на належному рівні.
На 2005р. у СТОВ “Говтва” заплановано такі заходи:
Висновки.
За результатами дослідження потрібно зробити наступні висновки.
СТОВ “Говтва” Решетилівського району Полтавської області має досить зручне територіальне розміщення. Загальна площа землекористування – 2901 га, з них на сільськогосподарські угіддя припадає 2658 га. За 2004 рік фінансовий результат господарської діяльності склав 711 тис.грн. прибутку.
Одним із найважливіших показників діяльності підприємства є обсяг реалізації його продукції. Реалізація продукції, виконаних робіт та наданих послуг у сільському господарстві –основне джерело грошових надходжень. Їх розмір залежить від кількості, якості, часу, місця та каналу реалізації продукції.
Бухгалтерський облік реалізації у СТОВ “Говтва” ведуть на синтетичному рахунку 70 “Доходи від реалізації”, який призначений для узагальнення інформації про доходи від реалізації готової продукції, товарів, робіт і послуг, доходів від страхової діяльності, а також про суму знижок, наданих покупцям, та про інші вирахування з доходів, та рахунку 90 “Собівартість реалізації” який призначений для узагальнення інформації про собівартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт і наданих послуг.
Останніми обліковими операціями цього процесу є визначення на рахунку 79 фінансового результату та перерахування його на рахунок 44 “Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)”.
Порядок документального оформлення операцій з реалізації в СТОВ “Говтва” відповідає вимогам чинного законодавства та нормативних актів. Відпуск матеріальних цінностей на сторону здійснюється на підставі відповідно оформлених первинних документів.
На підприємствах України при продажу товарів застосовують метод відвантаження продукції (виконаних робіт, наданих послуг) після передачі покупцю (замовнику) оформлених документів на продаж без обов’язковості надходження оплати. Право власності на продукцію переходить від постачальника до покупця з моменту її відвантаження.
В наш час, коли росте криза неплатежів і підприємства не мають вільних обігових коштів, набув значного поширення бартер. Бартер (товарний обмін) - господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної заборгованості. Особливістю бартеру є застосування звичайної ціни та момент виникнення зобов’язань та прав по податках. При застосуванні бартерних контрактів, з точки зору сплати податків, найнеприємнішим у порівнянні з розрахунком грошима є передчасне виникнення зобов’язань і сповільнене виникнення прав.
У СТОВ “Говтва” журнально-ордерна форма обліку і синтетичний облік реалізації ведуть загальними сумами у Головній книзі. Кредитові обороти нагромаджують у журналі-ордері № 11 с.г., де відображаються операції по рахунках 70 “Доходи від реалізації” та 36 “Розрахунки з покупцями і замовниками”, записи в журналі-ордері здійснюють підсумком за місяць на основі нагромаджувальних відомостей та реєстрів, в кінці місяця їх переносять у Головну книгу.
Податковий облік у СТОВ “Говтва” ведеться у відповідності з вимогами податкового законодавства. Книги обліку продажу продукції та обліку придбання товарів належно оформлені, записи в них робляться своєчасно та правомірно. З 1 січня 1998р. господарство перейшло на сплату фіксованого сільськогосподарського податку, а його сума у 2004р. склала 70889 грн.
Бухгалтерська звітність - важливий інструмент управління, якому в СТОВ “Говтва” приділяють великої уваги завдяки раціональній організації первинного обліку на підприємстві, документи подаються до інстанцій вчасно і в повному обсязі. Дані, які приводяться у звітності, співпадають із бухгалтерськими записами і є достовірними і правдивими.
У господарстві ефективно побудований контроль за проходженням первинних документів, правильно розподілені обов’язки та відповідальність окремих працівників у посадових інструкціях, встановлені договірні ціни на реалізовану продукцію, враховані всі можливі канали реалізації продукції. Завдяки цьому, зберігається не тільки документальний порядок, але і збереження раціонального використання власності господарства.
Вивчення досвіду ведення обліку реалізації продукції, робіт, послуг у СТОВ “Говтва” та діючих інструктивних матеріалів показало, що останнім часом облік реалізації стає більш складним, а тому періодично необхідно проводити незалежні перевірки, які дали б змогу реально оцінити стан справ на підприємстві.
Основними завданнями аудиту реалізації є перевірка обгрунтованості і своєчасності укладання договірних зобов’язань, реальність та законність операцій по реалізації, оцінка маркетингової діяльності, виявлення можливостей розширення ринків збуту на економічно вигідних умовах, а також втрат на стадії збуту і винних у цьому осіб, правильність встановлення якості реалізованої продукції, застосування цін і товарів, визначення фінансових результатів та резервів підвищення рентабельності виробництва.
Успішному вирішенню завдань, поставлених перед аудитором є така послідовність проведення перевірки, при якій спочатку визначають обгрунтованість планування реалізації продукції (робіт, послуг). Потім перевіряють наявність, своєчасність та правильність укладання договорів із заготівельними організаціями та іншими покупцями та їх виконання. Ретельно контролюють визначення кількості та якості реалізованої продукції, застосування реалізаційних цін і тарифів. Виявляють витрати на стадії збуту та їх причини. Завершальним етапом аудиту реалізації продукції є правильність визначення кінцевого фінансовго результату і зіставність даних звітності по реалізації продукції з даними бухгалтерського обліку.
Для підвищення ефективності виробництва на підприємстві, слід запропонувати деякі пропозиції:
Для оперативної роботи з обліковою інформацією потрібно створити АРМ-бухгалтера по обліку реалізації продукції (робіт, послуг), що забезпечить своєчасність розрахунків покупців за отриману продукцію, виконані роботи та надані послуги, визначення загальної суми виручки та виплат із неї, а також фінансового результату, забезпечить своєчасність сплати обов’язкових платежів, здачі бухгалтерської звітності із забезпеченням необхідної оперативності, скорочення ручної праці, збереження даних обліку. В нашій роботі ми проілюстрували створення АРМ –бухгалтера по реалізації продукції з використанням програми 1С : Бухгалтерія.
Список використаної літератури