РЕФЕРАТ дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук Житомир ~ Ди
Работа добавлена на сайт samzan.net:
27
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
грабовський Роман Стефанович
УДК: 339.13.017 637.5´62
Стан, тенденції та перспективи розвитку
регіонального ринку яловичини
(на прикладі Карпатського регіону)
Спеціальність: 08.07.02 –економіка сільського господарства і АПК
АВТОРЕФЕРАТ
дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Житомир –
Дисертація є рукопис.
Робота виконана в Інституті землеробства і тваринництва
західного регіону Української академії аграрних наук
Науковий керівник: доктор економічних наук, професор,
академік УААН
Тринько Роман Іванович,
Львівський державний аграрний університет,
завідувач кафедри статистики та аналізу
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор,
Березівський Петро Степанович,
Львівський державний аграрний університет,
завідувач кафедри організації виробництва
та агробізнесу
кандидат економічних наук, доцент
Поперечний Степан Іванович,
Львівська національна ветеринарна академія
ім. С.З. Гжицького,
завідувач кафедри менеджменту
Провідна установа: Тернопільська академія народного господарства,
Міністерства освіти і науки України
кафедра аграрного менеджменту і права,
Захист дисертації відбудеться “14” вересня 2004 р. о годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради К 14.083.02 у Державному
агроекологічному університеті за адресою: 10008, м. Житомир,
Старий бульвар, 7, ауд. .
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державного
агроекологічного університету за адресою: 10008, м. Житомир,
Старий бульвар, 7.
Автореферат розісланий “ ” серпня 2004 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат економічних наук, доцент В.П. Якобчук
ЗАГАЛЬНА характеристика роботи
Актуальність теми. Продовольча безпека –одне з пріоритетних завдань держави. Складна економічна ситуація, яка склалася в Україні, поставила під загрозу її вирішення. Так, на сьогодні рівень споживання населенням м’ясопродукції майже в два рази нижчий від раціонального і навіть не досягає мінімальної норми, розробленої Інститутом гігієни харчування.
Сукупний негативний вплив чинників перехідного періоду (диспаритет цін, недоліки вітчизняної системи заготівель, відсутність сприятливої кредитної політики, недосконалість податкової системи, наявність недобросовісної конкуренції) зумовив повальне скорочення виробництва тваринницької продукції. Різко скорочується кількість поголів’я, зменшується його продуктивність, відбуваються негативні зміни у структурі стада, руйнується виробничий потенціал агроформувань. Натомість не створюються умови для розвитку нових форм господарювання. У результаті виробництво тваринницької продукції переходить у сектор особистих селянських господарств, де низька товарність, невисока продуктивність, немає можливостей для запровадження інтенсивних технологій.
Багато вчених економістів-аграрників –Березівський П., Востриков І., Кутиков С., Лукінов І., Пасхавер Д., Понамарчук О., Поперечний С., Саблук П., Ситник В., Шпичак О. –досліджувало кризу в м’ясопродуктовому комплексі. Проте, на нашу думку, постійна мінливість ринкової ситуації, нові й дуже складні проблеми, які виникають при проведенні трансформаційних перетворень, постійний пошук шляхів інтеграції у світовий ринок вимагають загальнотеоретичних і прикладних досліджень. У цьому контексті важливе значення має вивчення окремих продуктових ринків, а з огляду на значні регіональні відмінності в державі, –й особливостей їх регіонального розвитку.
Залишається невирішеною низка проблем, які стримують розвиток аграрного сектора. Так, на ринку яловичини вимагають дослідження проблема відсутності ефективно діючої інфраструктури, недоліки ціноутворення у заготівлі. Актуальним є пошук способів державної стимуляції виробництва яловичини, ефективної взаємодії усіх підприємств-учасників маркетингового ланцюга від виробника сировини до кінцевого споживача.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація має тісний зв’язок із програмою науково-дослідної роботи відділу економіки і організації землеробства і тваринництва Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН в рамках теми “Вивчення впливу трансформаційних перетворень на функціонування АПК західного регіону і обґрунтування шляхів підвищення ефективності ринкових реформ” (номер державної реєстрації 0198 V009169). Зокрема автором проведено вивчення особливостей становлення i функцiонування ринку м’яса в Західному регіоні України.
Мета і задачі дослідження. Метою дослідженняє вивчення регіональних особливостей формування та обґрунтування функціонування ринку яловичини Карпатського регіону, впливу ринкової ситуації на роботу суб’єктів господарювання. Відповідно до мети в роботі поставлені наступні завдання:
- оцінити стан ринку яловичини і чинники, які впливають на формування регіонального ринку м’ясопродукції;
- дослідити особливості функціонування підприємств, які працюють на регіональному ринку яловичини та м’ясопродукції у всіх ланках, якими товар просувається до кінцевого споживача;
- проаналізувати рівень адаптації суб’єктів господарювання до ситуації на ринку яловичини;
- охарактеризувати особливості формування попиту на яловичину і продукти її переробки;
- дати оцінку поточного стану кон’юнктури ринку та перспектив його розвитку;
- обґрунтувати способи удосконалення функціонування ринку яловичини на макрорівні, шляхи покращання роботи окремих суб’єктів господарювання на мікрорівні.
Об’єкт дослідження– сільськогосподарські, м’ясопереробні підприємства й торговельні організації м. Львова, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та Чернівецької областей.
Предмет дослідження –теоретичні та практичні аспекти процесу формування ринкових відносин у регіональному м’ясному підкомплексі.
Методика досліджень. Теоретичною та методологічною основою дослідження є Укази Президента України, Закони України, нормативно-правові акти Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, які стосуються питань функціонування аграрного ринку, основні положення ринкової економіки, наукові розробки вчених-аграрників стосовно сучасної побудови економічної системи, методики вітчизняних і зарубіжних вчених у галузі маркетингових досліджень.
Основним методом, що використовувався при дослідженні ринку був діалектичний з використанням таких прийомів як аналіз та синтез (для деталізації об’єкта дослідження через його розділення на мікро- та макросередовище і дослідження на рівні регіону та окремого підприємства), метод порівняння (для порівняння даних за різні роки і виявлення характерних тенденцій на ринку яловичини), індексний метод (для кількісної характеристики відносної зміни кон’юнктури ринку, попиту, пропозиції, цін), графічний метод (для наочного зображення основних тенденцій на ринку яловичини), монографічний метод (для більш глибокого вивчення стану виробництва у відгодівельній галузі, переробній промисловості та закладах торгівлі), соціологічний метод (для вивчення особливостей попиту на аналізований ринковий продукт),індукція, дедукція тощо, які у своїй сукупності становлять методику дослідження за обраною темою. Основними джерелами інформації були загальноукраїнські та обласні статистичні збірники, наукова література за темою дослідження, інформація, отримана шляхом опитування суб’єктів ринку яловичини.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:
- вивчено тенденції становлення ринку яловичини в Карпатському регіоні та в в реформаційний період;
- вперше досліджено особливості формування кінцевого попиту на яловичину та продукти її переробки;
- оцінено вплив ринкової ситуації на діяльність суб’єктів ринку, які формують маркетинговий ланцюг починаючи виробником м’яса великої рогатої худоби, і закінчуючи торговельними організаціями;
- досліджено масштаби та причини кризових явищ, чинники, які впливають на розвиток регіонального ринку, при цьому враховувався комплекс загальнодержавних, зовнішніх чинників, які мають прямий та опосередкований вплив на ринкову ситуацію;
- запропоновано способи державного впливу на процес формування ринку та шляхи удосконалення його функціонування з урахуванням особливостей регіону, а також специфіки функціонування ринку яловичини та продуктів її переробки, на основі удосконалення роботи інфраструктури ринку, ціноутворення на заготівельну продукцію;
- розроблено пропозиції щодо поліпшення використання ресурсів господарюючого суб’єкта для здобуття конкурентних переваг і підвищення ефективності ведення господарської діяльності на ринку яловичини залежно від сфери діяльності, розмірів підприємства, форми власності виробника сільськогосподарської продукції.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що дослідження основних причин, які стримують розвиток ринку яловичини в Україні загалом та Карпатському регіоні зокрема, дозволять розробити заходи по їх мінімізації. Виявлено основні чинники, які впливають на кінцевого споживача при здійсненні ним покупки, формування попиту на яловичину та продукти її переробки в аналізованому регіоні. Вивчено основні недоліки в роботі суб’єктів ринку яловичини і запропоновано шляхи поліпшення існуючого стану. Досліджено особливості основних складових регіонального ринку яловичини: кон’юнктури, попиту та пропозиції, конкуренції та ціноутворення. Визначено на пріоритетні важелі впливу на ринок, на основні напрями економічної політики, які здатні поліпшити забезпечення населення яловичиною і продуктами її переробки.
Отримані результати можуть бути використані на мікрорівні –окремими суб’єктами досліджуваного ринку для удосконалення господарської діяльності, навчальними закладами –як матеріал для вивчення продуктових ринків, а також на макрорівні –для удосконалення державного ринкового регулювання із врахуванням специфіки регіону.
Особистий внесок здобувача. Автором самостійно здійснено аналіз, теоретичне обґрунтування та узагальнення, сформульовано висновки і пропозиції щодо розвитку регіонального ринку яловичини. В одноосібних наукових працях висвітлено основні результати досліджень.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертації були представлені на наукових конференціях Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН (1997-2000 рр.), а також науково-практичних симпозіумах: “Україна-Австрія. Сільське господарство: Наука і практика” (Чернівці, 2000 р) та “Австрія-Україна. Сільське господарство: Наука та практика” (Ґумпенштайн / Раумберг, Австрія, 2002 р).
Публікації. За результатами наукових досліджень автором опубліковано 5 робіт у фахових наукових виданнях загальним обсягом 1,23 друк. арк.
Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів з відповідними підрозділами, загальних висновків, списку використаних джерел і трьох додатків. Загальний обсяг дисертації викладено на 193 сторінках комп’ютерного набору. Робота містить 36 таблиць, 21 рисунок, 3 додатки. Список використаної літератури містить 150 найменувань.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
У вступі розкрито актуальність теми, викладено мету та задачі, предмет та об’єкт дослідження а також наукову новизну і практичне значення отриманих результатів.
У першому розділі –“Закономірності формування і функціонування ринку яловичини” –досліджуються економічні передумови переходу до ринкових відносин в Україні загалом та в агропромисловому комплексі зокрема. Особлива увага зосереджена на розгляді причин, що мають негативний вплив на розвиток сільськогосподарського виробництва в державі та окремому регіоні, а також проаналізовано зарубіжний досвід формування агропромислового комплексу, можливості його використання у вітчизняних умовах.
Загальнонаціональна соціально-економічна криза –явище тривале, зумовлене не лише успадкованими від колишньої планової економіки неефективними способами господарювання, але й проблемами перехідного періоду від планової до ринкової економіки. Загальне зубожіння населення спричинило відчутний спад попиту на дорогі продукти харчування, у першу чергу на яловичину та вироби з неї. Відбулось різке зниження обсягів виробництва в аграрній сфері. Особливо гостро воно проявило себе у тваринництві, наслідком чого стало скорочення кількості поголів’я та його продуктивності, погіршення якості годівлі тощо. Державна монополія щодо формування закупівельних цін була замінена гіршою локальною монополією окремих структур, які здійснювали заготівлю продуктів тваринництва та їх переробку. Після намагання здійснити швидку зміну системи господарювання в Україні агроформування опинились в ситуації, коли економічна самостійність поєднувалась з недосконалим ринковим механізмом регулювання виробництва. В умовах економічної кризи проблемним є забезпечення ефективного функціонування будь-якого підприємства, а тим більше аграрного. Зазначимо, що значна частина агроформувань Карпатського регіону розміщена в гірській місцевості, і це ще більше загострює і ускладнює вирішення згаданої проблеми.
З викладеного випливає доцільність аналізу підприємств-операторів ринку яловичини. Це забезпечить повноту картини сучасного стану, розширить пошук шляхів виходу із ситуації, що склалася, і дозволить обґрунтувати способи державного впливу на формування ринку.
Специфічні особливості ринку яловичини зумовлені багатоукладністю у сфері його виробництва, тривалим терміном і сезонністю останнього, наявністю замінників, переплетінням економічного процесу відтворення з природним, нестабільністю цінової ситуації за місяцями та періодами року. Ситуація на цьому ринку формується під впливом більш загальних тенденцій на ринках землі, матеріально-технічних засобів виробництва, м’ясних виробів. Сприятливі чинники, які впливають на кон’юнктуру ринку яловичини полягають у тому, що м’ясне скотарство порівняно з молочним, менш енерго- та капіталомістке.
Загалом на вказаний ринок впливає сукупність усіх чинників макро- та мікро середовища, у яких функціонує кожний окремий суб’єкт господарювання (див. рис.).
Рис. Мікро- та макросередовища суб’єкта господарювання
Тільки вивчення цієї сукупності зможе забезпечити максимальне врахування впливу цих чинників, повну інформацію для аналізу як окремого суб’єкта ринку, так і цілої економічної системи. Дослідження макросередовища дозволяє виявити усі політичні, природні, економічні та інші чинники впливу на економічну систему в цілому, а вивчення мікросередовища дасть відповідь на питання про мотиви поведінки окремих операторів, що зайняті у сферах постачання засобів виробництва, виробництва, переробки та споживання яловичини.
Особливо важливими є дослідження тоді, коли економіка перебуває у скрутному становищі, і потребує якісних змін, які будуть успішними, коли здійснюватимуться відповідно до потреб сукупності суб’єктів ринку.
У переважній більшості економічно розвинених країн регульоване ринкове середовище формувалось протягом тривалого періоду, з повільним нагромадженням досвіду та його законодавчим закріпленням. В Україні необхідно у найкоротший за історичними мірками час перейти в нову якість, тобто до держави з регульованою, соціальноорієнтованою ринковою економікою. До того ж нашій країні потрібна її власна модель, яка б враховувала і світовий досвід, і національні особливості.
У другому розділі –“Аналіз регіонального економічного середовища на ринку яловичини” –викладено характеристику споживчого попиту на яловичину та продукти її переробки, специфіку функціонування сільськогосподарських, переробних і торговельних підприємств-операторів досліджуваного ринку, проаналізовано його кон’юнктуру, особливості конкуренції, ціноутворення на продукцію підкомплексу.
Товар і споживач –два взаємопов’язані ринкові елементи. У нашій роботі в якості першого виступає яловичина та продукти її переробки, в якості другого –кінцевий споживач. Даний продукт має тривалий життєвий цикл і його тривалість і популярність ґрунтується на національних традиціях споживання.Формування яловичини як товару відбувається постадійно, видозмінюючись залежно від проходження через довгий ланцюг, починаючись відгодівлею, продовжуючись переробкою й торгівлею, і закінчується кінцевим споживанням.
Зважаючи на тривалу й складну епідеміологічну ситуацію із поголів’ям великої рогатої худоби в Європі та Латинській Америці, а також значну частку тіньового сектора у сукупній пропозиції м’ясопродукції на вітчизняному ринку, на нашу думку, особливої актуальності набуває аналіз стану боротьби з фальсифікацією. Боротьбу із неякісними продуктами на ринку яловичини варто вести в двох рівноцінних за значенням напрямах. Перший –це контроль за імпортом яловичини та недопущення на ринок неякісної сировини з країн, де виявлено захворювання великої рогатої худоби; другий –це виявлення і знищення неякісної яловичини та продуктів переробки вітчизняного походження. Як свідчить проведений нами аналіз, за першим напрямом робота ведеться ефективно. Так, за минулий рік на територію України було ввезено порівняно незначну кількість даного виду м’яса. Стосовно другого напряму нам доводиться констатувати неефективність існуючих методів боротьби з явищем фальсифікації на споживчому ринку. Одним із можливих варіантів покращання є приватизація міських продовольчих ринків. На уже приватизованих ринках м.Львова успіхи щодо вирішення даної проблеми значно більші. На прилеглій до цих ринків території не можна зустріти несанкціонованої торгівлі, покупцям пропонується набір якісно вищих послуг, краще обладнані торгові площі тощо. Однак при цьому стимулюючими заходами слід налагодити мотиваційний механізм, сприятливий для залучення постійних продавців до торгівлі на ринках. У цьому плані доцільно було б надавати в оренду обладнані холодильниками приміщення, вводити гнучкі тарифи на ринкові збори залежно від терміну, на який укладається угода про оренду ринкового місця тощо.
Споживчий ринок –це найбільш масова і динамічна сфера діяльності підприємства, і саме він визначає ефективність роботи підприємства. Споживач-приватна особа, купуючи яловичину, задовольняє біогенну потребу в харчуванні, тоді як споживач-юридична особа здійснює закупівлю для подальшого виробничого використання. При цьому модель поведінки першої категорії споживачів буде визначатись психо-економічними чинниками з домінуванням таких з них, як тип особистості, спосіб мислення, життєвий досвід, а другої –економічно-психічними, з перевагою прагматичних міркувань.
Для аналізу споживчого попиту та поліпшення функціонування підприємств важливою є об’єктивна інформація про інтенсивність споживання. Як показали результати проведених нами досліджень, лише 19% споживачів яловичини, в залежності від ступеня інтенсивності споживання належатимуть до активних, і купують її в середньому частіше одного разу на тиждень; 39% –рідше одного разу на тиждень; 42% –один раз на тиждень. Найбільш близькими до фізіологічної норми є малочисельні сім’ї, питома вага яких у м.Львові лише 5%. До чинників, що мають вирішальний вплив на прийняття рішення про купівлю віднесемо якість, ціну, регіональні традиції, релігійні переконання. Майже половина населення м.Львова купує яловичину в основному на святкові та вихідні дні. У цілому ж сегмент постійних споживачів яловичини формується у містах і є відносно нечисленним. Він характеризується невикористаним потенціалом споживання, який здатен проявити себе при збільшенні доходів населення.
Серед споживачів яловичини –бюджетних установ достатній рівень забезпечення аналізованим продуктом можуть собі дозволити лише ті з них, які застосовують платне надання своїх послуг.
Організаціями-споживачами яловичини є підприємства, які здійснюють її переробку або просування до кінцевого споживача.
Основна конкурентна боротьба у заготівлі і переробці ведеться серед різних за розміром та організаційними формами власності м’ясопереробних підприємств. Через недовикористання наявних потужностей, проблеми із сировиною, реалізацією, недобросовісною конкуренцією, великі переробні підприємства за ефективністю поступаються невеликим. Використовуючи свої потужності в середньому менш ніж на 25%, значна їх частина основну увагу зосереджує на експортних операціях із сировиною, надаючи недостатньо уваги глибокій переробці. На противагу їм ковбасні цехи виготовляють широкий асортимент м’ясопродукції, швидко реагуючи на зміни попиту.
Різке зменшення кінцевого споживання м’яса і м’ясопродуктів під впливом низької купівельної спроможності зумовлює таку структуру виробленої м’ясопродукції в якій найбільшу частку займають варені ковбасні вироби –,5%, тоді як копчені та напівкопчені відповідно –,2 та 27,5%.
Торговельні організації завершують цикл обмінних операцій, що відбуваються при передачі виробленої продукції від виробника до споживача. Більша частина яловичини в сирому вигляді (72%) та переробленому (48%) рухається до споживача через продуктові ринки. Не завжди сприятливі, часто антисанітарні умови торгівлі на ринках, ризик придбання недоброякісної продукції компенсуються гнучким ціноутворенням та широким асортиментом свіжої продукції. Саме ці чинники є вирішальними для споживача на досліджуваному ринку. У багатьох випадках ризик придбання недоброякісної продукції послаблюється внаслідок надання споживачами переваг вибраним постійним продавцям, стабільно якісна продукція яких користується підвищеним попитом.
Як показали результати досліджень, торгівлею м’ясопродуктами займається приблизно 16% усіх фізичних осіб, які зайняті на ринках м.Львова, з приблизно рівними частками тих, хто торгує ковбасними виробами та сирим м’ясом. Причому 65-70% з їх числа робить це безперервно, а 30-35% –тимчасово, у часи підвищеного попиту чи тоді, коли в домашньому господарстві існує надлишок яловичини. Значний вплив на діяльність ринку, а саме обсяги торгівлі, ціноутворення, відіграють географічне розміщення, кількість торгових місць.
Другим за обсягом каналом, яким яловичина рухається до споживача, є продовольчі магазини. Найбільша питома вага у поставках м’ясопродукції на продуктовий ринок м.Львова належить вітчизняним м’ясокомбінатам (30%), дещо менша –цехам (29%). Основним недоліком у роботі продовольчих магазинів є недостатня широта асортименту, часом низька якість товарів.
Організації оптової торгівлі, біржі, аукціони широкого поширення не набули, що свідчить про недорозвиненість інфраструктури ринку яловичини. Саме вказані організації, віднесені до елементів інфраструктури ринку створюють умови для вибору і формування каналів збуту на альтернативних засадах, формують конкурентне середовище у сфері заготівлі яловичини, забезпечують ринкове котирування цін, роблять ринок прозорим.
Аналіз ринку яловичини, інформаційною базою якого є результати досліджень мікросередовища, буде комплексним, коли поза увагою не залишиться вплив сукупності чинників макросередовища на окремі підприємства. Саме на основі дослідження напряму, сили й тривалості їх впливу можна виявити основні тенденції, які прослідковуються на ринку, а також передумови його розвитку.
Основна негативна тенденція на ринку яловичини полягає у повальному, на 89,5%, скороченні поголів’я великої рогатої худоби в агропідприємствах Карпатського регіону за 1990-2002 рр., зниженні продуктивності і, відповідно, заготівельних кондицій на 20%, збільшенні питомої ваги господарств населення у відгодівлі більш ніж на 90%. До цього переліку слід додати негативні зміни у структурі поголів’я, а саме збільшення частки корів у структурі стада, яка за вказаний період зросла з 37% до 62%. Це має негативний вплив на відгодівлю великої рогатої худоби, оскільки висока частка корів, впливаючи на виробничий профіль господарства, переорієнтовує його на виробництво молока.
Сировинна частина ринку формується господарствами населення та агроформуваннями. Різке погіршення кон’юнктури спричинило фінансовий крах останніх, в той час як господарства населення, обмеживши до мінімуму споживання ресурсів і використовуючи ручний спосіб виконання практично усіх технологічних операцій, легше пристосовуються до нових економічних умов. Через непривабливість галузі різко скоротились обсяги інвестицій в сільське господарство. Зменшення розміру капіталовкладень спричинило значне скорочення основних фондів галузі. У 2002 було введено 2,4 тис. скотомісць, або 0,6% від рівня 1990 р. Скорочення матеріально-технічної бази сільськогосподарських підприємств закономірно супроводжувалось зниженням продуктивності праці, яка у розрахунку на середньорічного працівника сільського господарства досліджуваного регіону у 2002 р. становила 6199 грн, або 24,4% від 1990 р.
Перебуває у стані занепаду вітчизняне кормовиробництво. У структурі посівних площ збільшується частка посівів зернових і зменшується частка кормових культур.
Пропозиція м’яса худоби та птиці агроформуваннями за останнє десятиріччя зменшилась на 85%. Якщо у 1990 р. вказанимипідприємствами Карпатського регіону було реалізовано у живій масі 261,5 тис.т, то у 2002 р. –лише 16,1 тис.т.
Зменшення пропозиції поєднувалось із зниженням попиту, спричиненим в першу чергу скороченням доходів на душу населення.
У результаті взаємодії попиту і пропозиції на ринку м’яса великої рогатої худоби склався такий баланс (табл. 1).
За останні роки баланс характеризується зменшенням фонду споживання, та імпорту даного виду м’яса, а також коливанням обсягів експорту.
Таблиця 1
Пропозиція та попит на м’ясо великої рогатої худоби в забійній масі в Україні (всі категорії господарств), тис. т
Показник |
1997 р. |
р. |
р. |
р. |
р. |
р. |
|
Загальна пропозиція |
1036,3 |
,3 |
,5 |
,1 |
,3 |
,5 |
|
Початкові запаси |
74,7 |
,5 |
,2 |
,7 |
,2 |
|
|
Виробництво |
929,6 |
,3 |
,9 |
,6 |
,8 |
|
|
Імпорт |
32 |
,0 |
,0 |
,5 |
||
|
Загальний попит |
942,4 |
,5 |
,5 |
,4 |
,1 |
,5 |
|
Внутрішній попит |
767 |
,5 |
,5 |
,4 |
,8 |
,0 |
|
Особисте споживання |
763,5 |
,9 |
,7 |
,6 |
||
|
На корм худобі і птиці |
3 |
,0 |
,0 |
,0 |
||
|
Втрати |
0,5 |
,5 |
,5 |
,5 |
,1 |
,4 |
|
Експорт |
175,3 |
,3 |
,5 |
|||
|
Кінцеві залишки |
94 |
,5 |
,7 |
,2 |
,0 |
У контексті дослідження вітчизняного ринку були розглянуті тенденції, характерні для кон’юнктури світового ринку.
В останні три роки для світового ринку характерна тенденція збільшення частки свинини та м’яса птиці у структурі м’ясних ресурсів, а також зростання виробництва яловичини в країнах Південної Америки, Австралії, тобто в державах, де для цього є найкращі природно-кліматичні умови. В Україні також відбувається незначне зменшення частки яловичини у структурі м’ясних ресурсів з 45% до 42% за період з 1990 р. до 2002 р., і зростання частки м’яса птиці з 16% до 18%.
Вивчаючи чинники макрорівня, в дисертаційній роботі значна увага акцентується на аналізі конкурентного середовища. За умов аграрного ринку конкурентні переваги здобуде підприємство, що зосередить свою увагу на мінімізації виробничих затрат. У сфері заготівлі конкурентна боротьба ведеться між переробними підприємствами та дрібними заготівельниками. Перші співпрацюють в основному з агроформуваннями, а другі –із господарствами населення. Вирішальними чинниками є ціна, умови оплати та наявність заготівельної мережі.
У сфері торгівлі основними конкурентами виступають міські стаціонарні продуктові ринки та продуктові роздрібні магазини. Широко практикованою стратегією для здобуття конкурентних переваг є стратегія найменших сукупних витрат. Торговельні заклади співпрацюють безпосередньо з тими виробниками, які запропонують найвигідніші умови оплати за поставлену продукцію. У свою чергу ринки забезпечують собі конкурентні переваги за допомогою широкого асортименту, використання гнучкого ціноутворення, підвищення рівня сервісу тощо.
Значне місце для регулювання ринку яловичини, впливу на його роботу традиційно належить ціні. Диспаритет цін та локальна монополія переробних підприємств у заготівельному ціноутворенні, неспроможність ринку встановлювати стимулюючу, для сільськогосподарського виробника ціну –все це і спонукає до вивчення питань ціноутворення на досліджуваному ринку.
В Україні використовується диференціація заготівельної ціни залежно від вгодованості, напряму продуктивності, віку худоби. На нашу думку, така диференціація повинна існувати також у регіональному розрізі. Запровадження регіональних цін на ту чи іншу породу здатне стимулювати використання у відгодівлі адаптованих до природно-кліматичних умов порід, позитивно вплинути на розвиток м’ясного скотарства. При формуванні цін на заготівельну велику рогату худобу слід застосовувати доплату тим виробникам, які працюють в гірській місцевості.
Заготівельна ціна впливає на ефективність ведення відгодівлі, а роздрібна –на обсяг кінцевого споживання. Споживання м’ясопродукції у середньому за 2000-2002 рр. становить лише 46,4% від фізіологічно обґрунтованої норми (табл.2).
Таблиця 2
Споживання м’яса і м’ясопродуктів у домогосподарствах із різними середньодушовими витратами у 2000-2002 рр. (у середньому на місяць, у розрахунку на 1 особу, кг)
|
Середньодушові витрати, грн. |
2000 р. |
2001 р. |
2002 р. |
|
кг |
від фізіологіч- но обґрунтова-ної норми, % |
кг |
від фізіологіч- но обґрунтова-ної норми, % |
кг |
від фізіологіч- но обґрунтова-ної норми, % |
|
|
Усі господарства |
3,3 |
48,9 |
2,8 |
41,5 |
3,3 |
48,9 |
|
до 60,0 |
0,6 |
8,9 |
0,4 |
5,1 |
0,5 |
7,4 |
|
60,1-90,0 |
1,2 |
17,8 |
0,7 |
10,4 |
0,8 |
11,9 |
|
90,1-120,0 |
1,8 |
26,7 |
1,2 |
17,8 |
1,3 |
19,3 |
|
120,1-150,0 |
2,3 |
34,1 |
1,7 |
25,2 |
1,7 |
25,2 |
|
150,1-180,0 |
2,8 |
41,5 |
2,1 |
31,1 |
2,2 |
32,6 |
|
180,1-210,0 |
3,3 |
48,9 |
2,5 |
37,0 |
2,7 |
40,0 |
|
210,1-240,0 |
4,0 |
59,3 |
2,9 |
42,9 |
3,1 |
45,9 |
|
240,1-270,0 |
4,2 |
62,2 |
3,4 |
50,4 |
3,5 |
51,9 |
|
270,1-300,0 |
4,9 |
72,6 |
3,6 |
53,3 |
3,9 |
57,8 |
|
300,1 і більше |
6,4 |
94,8 |
5,1 |
75,6 |
4,6 |
68,1 |
Рівняння прямої у = -0,09 + 0,014х описує теоретичну залежність між величиною витрат та рівнем споживання і може бути використане як інструмент прогнозування рівня споживання залежно від середньодушових витрат. При рівні роздрібної ціни на яловичину, який склався у 2002 році, фізіологічна потреба досягатиметься при середньодушових витратах у 489 грн. Цей показник може бути досягнутий не більше ніж десятою частиною населення держави. У Карпатському регіоні ця частка буде ще меншою, оскільки середній рівень доходів тут становить 80% від загальнодержавного.
Викладене свідчить про значимість цінового чинника для розвитку ринку та забезпечення продовольчої безпеки в державі.
У третьому розділі –“Перспективи розвитку ринку яловичини” –проаналізовано основні напрями розвитку ринку яловичини та шляхи підвищення ефективності роботи підприємств-суб’єктів цього ринку.
Тривалий кризовий період у АПК призвів до того, що під загрозою опинилась продовольча безпека країни, тому перетворення потрібно здійснювати рішуче, послідовно, але виважено. Запорукою успішних реформ є розвиток інфраструктури ринку, відповідні макроекономічні заходи регулювання економічної ситуації, вдосконалення товарообмінних операцій тощо.
Для підвищення ефективності роботи окремого підприємства на ринку яловичини необхідно виконати низку завдань, які не залежать від виду діяльності, форми власності, рівня прибутковості. До них віднесемо: раціоналізацію технології (на основі використання передових ресурсоощадних технологій); налагодження товароруху (на основі використання логістики); використання вдалої цінової політики (застосування гнучких систем і умов оплати за поставлений товар залежно від платоспроможності споживача продукції); орієнтацію у своїй роботі на вимоги кінцевого споживача; ефективне використання внутріфірмового потенціалу (люди, капітал, земля, підприємницький хист); обґрунтований розподіл праці.
Як відомо, частка господарств населення у структурі виробництва яловичини у Карпатському регіоні особливо велика. Важливим чинником підвищення ефективності відгодівлі великої рогатої худоби в даному типі господарств є їх об’єднання. Одним з таких об’єднань є м’ясозаготівельний кооператив із подальшим його перетворенням на м’ясопереробний. Таке утворення матиме на меті заготівлю худоби, її зберігання, передпродажну обробку, роздрібну або гуртову торгівлю тощо. Налагодження глибокої переробки яловичини збільшить ефективність роботи такого об’єднання.
Для покращання роботи на ринку агроформуванням, на нашу думку, важливо зосереджувати свою увагу на удосконаленні використання ресурсів. Господарствам, які планують займатись відгодівлею великої рогатої худоби, потрібно формувати стадо із дотриманням всіх вимог і рекомендацій щодо його відтворення і виробництва яловичини. Так, для умов Карпатського регіону найбільш доцільною може бути така структура стада великої рогатої худоби, в якій корови займають 35-40%. Відтворення стада повинно відбуватись із дотриманням відповідних вимог щодо його обороту, технології відгодівлі.
Окремо слід зупинитись на інтеграції, яка на теперішній час набирає великої ваги. Це, у першу чергу, вертикальна інтеграція між агроформуваннями, переробником і торгівлею. Окрім сполучених технологічним процесом підприємств, до інтеграційних зв’язків слід широко залучати підприємства з інших галузей народного господарства, зокрема банківські установи. Налагодженню нормальної інвестиційної та кредитної ситуації у відгодівлі сприятиме створення в інфраструктурі ринку спеціалізованих фірм, що займатимуться аудитом сільськогосподарських підприємств, дослідженням становища підзаставних об’єктів, складанням бізнес-планів.
Велике значення для розвитку ринку яловичини має створення нормальних умов у сфері заготівлі великої рогатої худоби. Одним із варіантів поліпшення існуючого становища є створення в адміністративних центрах заготівельних пунктів, забезпечених своїм транспортом, забійним пунктом, холодильними установками, необхідною кількістю заготівельників, інформаційним забезпеченням щодо кон’юнктури ринку.
Ці універсальні заготівельні пункти виконуватимуть ряд важливих функцій: регулювання ціни, інформативну (надання інформації виробнику про тенденції на ринку), постачальницьку (забезпечення агровиробника відповідними ресурсами), фінансово-правову (надання юридичної підтримки), навчальну (створення можливості підвищення обізнаності у веденні відгодівлі) тощо.
Перша із згаданих функцій буде основною, і першим її завданням ціноутворення у заготівлі буде вивчення затрат агровиробника на вирощування великої рогатої худоби, закупівлі її за такою ціною, яка б компенсували ці затрати, при цьому забезпечуючи мінімальний рівень прибутковості.
Така мережа заготівельних пунктів здатна скоротити витрати переробних підприємств на розгортання власної заготівельної мережі, одночасно обмеживши їх можливості збільшити прибутки за рахунок проведення власної цінової політики. Таким чином, переробник буде змушений зосередити свою увагу на удосконаленні продукції, підвищенні її якісних показників, пошуку нових каналів збуту і тим самим забезпечувати собі прибуток.
Позитивні зміни у відгодівлі сприятимуть вирішенню проблеми дефіциту сировини для переробки. Якщо для потужних м’ясокомбінатів прийнятне виробництво широкого асортименту виробів з використанням масового маркетингу, охоплення усіх ніш споживчого ринку, розвиток широкої мережі фірмової торгівлі, то для невеликих ковбасних цехів потрібно налагодити роботу, сконцентровану на одному чи декількох сегментах з тісними зв’язками як з відгодівлею, так і з роздрібною торгівлею. Щодо роздрібної торгівлі, то великого значення набуває рівень сервісу, якість та широта асортименту пропонованого товару. У свою чергу, стосовно міських ринків важливим є забезпечення максимально сприятливих та зручних умов для продавців та покупців.
Зміни на мікрорівні впливають на загальноекономічне становище держави та окремих регіонів і взаємопов’язані із ситуацією на макрорівні. Макрорівнева ситуація досліджуваного ринку яловичини Карпатського регіону характеризується недовикористанням його потенціалу, зокрема його географічного розташування, яке вимагає розвитку місцевого виробництва при тісній співпраці з іноземними інвесторами. Одним із найприорітетніших шляхів співробітництва є залучення іноземних інвестицій через створення спільних підприємств. Використання іноземних технологій у сфері переробки сприятиме підвищенню конкурентоспроможності вітчизняної продукції на ринках країн СНД. Пошук нових ринків є обов’язковим, оскільки попит на дану продукцію в Україні не здатен забезпечити зростання вітчизняного виробництва м’яса. Сприяти ж частковому збільшенню споживання можна через стимулювання попиту окремих малозабезпечених категорій населення, а також бюджетних установ, за допомогою податкових пільг підприємствам, що їх обслуговують. У майбутньому збільшення попиту на яловичину в Україні можливе за рахунок задоволення потреб сільського населення, яке у даний час значною мірою займається самозабезпеченням. Це відбудеться у результаті змін характеру і структури сільськогосподарської зайнятості, коли частина населення перейде з аграрної сфери в інші галузі народного господарства. Зважаючи на негативні тенденції демографічного розвитку, роль цього вагомого чинника, що формує попит, в найближчий час істотно не зміниться.
ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування регіональних особливостей формування та функціонування ринку яловичини Карпатського регіону, впливу ринкової ситуації на роботу суб’єктів даного ринку, а також викладено перспективу розвитку даного ринку, його можливі напрямки. Проведене дослідження дозволяє зробити наступні висновки:
. Довготривала криза в економіці України зумовила різке скорочення виробництва в аграрній сфері, ефективним способом виправлення цієї ситуації є проведення політики диференційованого підходу в регулюванні окремих продуктових ринків з використанням різноманітних важелів впливу залежно від товарної специфіки ринку, особливостей його функціонування. Потрібно сприяти концентрації ресурсів агроформувань у руках справжніх, далекоглядних господарів, зацікавлених у поліпшенні економічних показників виробничої діяльності.
. Поведінка кінцевого споживача-фізичної особи на ринку яловичини формується під впливом психологічних та особистісних чинників і може бути визначена як психо-економічна, а споживача-юридичної особи як економо-психічна з більшим впливом прагматичних міркувань. Серед прихильних до яловичини покупців питома вага активних споживачів є незначною. Сегмент кінцевих споживачів ринку яловичини в цілому буде наділений характеристиками, спільними для сегментів багатьох продуктових ринків.
. На нашу думку, переробна сфера, як і сільськогосподарське виробництво, повинна розвиватись на багатоукладній основі, з використанням різних стратегій розвитку підприємств. Великим переробним підприємствам доцільно розвивати широку мережу фірмової торгівлі, пропонувати свою продукцію після відповідної сертифікації на зовнішніх ринках. Малі ж цехи повинні поглиблювати співпрацю з торговельними організаціями, формувати свій асортимент на основі вивчення попиту і задоволення потреб кінцевого споживача з чіткою орієнтацією на визначений сегмент ринку й тісною вертикальною інтеграцією з постачальниками сировини.
. Основна конкурентна боротьба в торгівлі м’ясопродукцією точиться між міськими продовольчими ринками й закладами роздрібної торгівлі. При цьому основна частка яловичини та продуктів її переробки збувається через ринки. Продовольчі ринки приваблюють споживачів порівняно широким асортиментом свіжої продукції, магазини ж –гарантованими санітарними умовами та рівнем обслуговування. Аукціонна, біржова торгівля широкого поширення не набула через неналежну сформованість інфраструктури аграрного ринку.
Для активізації розвитку торгівлі доцільна подальша приватизація міських продовольчих ринків, що дасть їм змогу залучити додаткові кошти і запропонувати споживачу набагато виший рівень сервісу. У свою чергу, підвищенню прибутковості роздрібних магазинів сприятимуть: орієнтація при формуванні асортименту на особливості попиту споживачів району розміщення даної торгової точки та тісна інтеграція з переробником.
. Через нестачу коштів, бюджетні установи не в змозі забезпечити себе необхідною кількістю м’ясопродукції. Безперебійне споживання даного продукту мають змогу налагодити лише ті з них, які запровадили платну форму оплати своїх послуг. Для кращого забезпечення навчальних закладів, дитячих садків, лікувальних установ яловичиною та іншими продуктами харчування доцільно створити спеціальний режим оподаткування для підприємств, що займатимуться цією роботою, починаючи із сільськогосподарського виробника.
. Кон’юнктура досліджуваного нами ринку характеризується погіршенням виробничих показників на фоні зниженням ділової активності. Відбувається скорочення поголів’я великої рогатої худоби (в агроформуваннях за 1990-2002 рр. на 80%), його продуктивності (на 25,3%), погіршується кормозабезпечення, збільшується частка корів у структурі поголів’я, при відповідному скороченні його для відтворення стада та формування м’ясних ресурсів, зростає питома вага господарств населення в обсязі постачання на ринок яловичини тощо.
Удосконалити роботу господарств населення можна за допомогою їх об’єднання в м’ясозаготівельні кооперативи. Таке утворення виконуватиме функції: зберігання, передпродажну обробку, роздрібну або гуртову торгівлю, ветеринарне обслуговування заготівель худоби, а також її переробку. За рахунок реалізації продукції глибокої переробки підвищуватиметься прибутковість таких об’єднань.
. Агроформуванням, які планують займатись відгодівлею великої рогатої худоби, необхідно зменшити частку корів у структурі стада до 35-40%. За таких умов середній вік реалізації понадремонтного молодняку не перевищує два роки, тоді як зменшення питомої ваги корів до 30% призведе до надмірного зростання понадремонтного молодняку і будуть створені умови для його перетримки і відповідних перевитрат коштів. Для ефективного ведення відгодівлі також доцільно проводити сезонні отелення, забезпечувати поголів’я достатньою кількістю кормів, створити високопродуктивні пасовища, поліпшувати природні, дотримуватись технологій виробництва з метою отримання середньодобового приросту 700 г і більше, 95 телят на 100 корів тощо.
. Основними інвесторами агроформувань можуть виступати кошти фінансово потужних членів інтегрованих об’єднань, до складу яких вони входитимуть. До цих об’єднань доцільно залучати представників не лише технологічно пов’язаних галузей, але й іноземних інвесторів. Пріоритетним напрямом співпраці з останніми повинно бути покращання рівня вітчизняної технології.
9. Для світового сукупного виробництва м’яса великої рогатої худоби характерна тенденція збільшення ролі країн з найбільш сприятливими, насамперед природно-кліматичними умовами для відгодівлі. Основний імпортер української яловичини –Росія –створює можливості для розвитку вітчизняного тваринництва до рівня самозабезпечення. Це може зменшити обсяги вітчизняного виробництва.
. Існуючі способи прямого чи опосередкованого регулювання, які застосовуються державою, не змінили кардинально існуючого стану на ринку.
Для налагодження роботи ефективно діючої системи заготівель, ми пропонуємо в інфраструктурі ринку створити мережу універсальних заготівельних пунктів на рівні районних центрів із централізованим керівництвом і координацією з обласного центру гуртової торгівлі. Основною їх функцією буде ціноутворення на основі заготівельних характеристик худоби, витрат на її вирощування, а також поточної цінової кон’юнктури на ринку. Для вирівнювання умов господарювання у господарствах, розміщених у гірській зоні Карпатського регіону, доцільно застосовувати доплати. Також потрібно ввести диференціацію ціни залежно від породи, стимулюючи використання відповідних адаптованих порід худоби. Окрім згаданої функції, дані пункти будуть інформувати виробника про ситуацію на ринку, сприяти забезпеченню його необхідними ресурсами, надавати необхідну правову підтримку, створювати умови для бізнес-освіти тощо.
Список опублікованих праць за темою дисертації
- Грабовський Р.С. Вплив неконтрольованих факторів на діяльність суб’єктів ринку яловичини // Науковий вісник Львівської академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. –Вип. 2. –Львів, 1999. –С. 193-195.
- Грабовський Р.С. Особливості конкурентної боротьби на ринку яловичини // Вісник Львівського державного аграрного університету: Економіка АПК. -2001. - № 8. - С. 194-198.
- Грабовський Р.С., Товарорух на ринку яловичини // Вісник Львівської Комерційної Академії. - 2001. - № 12. - С. 218-221.
- Грабовський Р.С. Шляхи поліпшення кризової ситуації на ринку яловичини // Вісник Львівського державного аграрного університету: Економіка АПК. - 2002. - № 9. - С. 381-384.
- Грабовський Р.С. Особливості функціонування відгодівельних господарств, переробних підприємств та торговельних організацій // Соціально-економічні дослідження в перехідний період ІРД НАН України. - 2003. - Вип. 2. - Ч. 2. –С. 50-55.
- Grabovskyi R. Market situation of beef // ІІІ Symposium Ukraine–Osterreich / Landwirtschaft: Wisstnschaft und Praxis. - Tschernivci, 2000. –P. 153.
- Grabovskyi R. The perspective of development beef market in the Ukraine. // ІV Symposium Osterreich –Ukraine / Landwirtschaft und Praxis. Gumpenstain/Raumberg, Osterreich. –. - P. 87.
Анотація
Грабовський Р. С. Стан, тенденції та перспективи розвитку регіонального ринку яловичини (на прикладі Карпатського регіону).–Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.07.02. –економіка сільського господарства і АПК. –Державний агроекологічний університет. –Житомир, 2004.
Розкрито закономірності і особливості розвитку регіонального ринку яловичини в умовах переходу до ринкової економіки. В роботі проаналізовано специфіку функціонування суб’єктів ринку яловичини й рівень їх адаптації до ситуації на ньому. Охарактеризовано особливості формування попиту на яловичину і продукти її переробки. Досліджено основні негативні тенденції характерні для ринку яловичини України та Карпатського регіону, та чинники які їх зумовлюють. Описано основні способи підняття ефективності роботи на ринку для підприємств, зайнятих відгодівлею великої рогатої худоби, переробкою й торгівлею яловичиною й продуктами її переробки на основі раціонального використання внутріфірмових ресурсів. Запропоновано способи виправлення кризової ситуації на ринку на основі розвитку інфраструктури ринку, вживання відповідних макроекономічних заходів регулювання економічної ситуації, вдосконалення товарообмінних операцій тощо.
Ключові слова: ринок яловичини, мікросередовище, макросередовище, конкуренція, кон’юнктура, попит, пропозиція, кризова ситуація.
аннотация
Грабовский Р.С. “Состояние, тенденции и перспективы развития регионального рынка говядины (на примере Карпатского региона)”. –Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 –экономика сельского хозяйства и АПК. –Государственный агроэкологический университет, Житомир, 2004.
Кризисная ситуация, сложившаяся на рынке говядины является следствием отсутствия в государстве благоприятных условий для развития аграрного предпринимательства, адекватного регулирования рыночного механизма в сельском хозяйстве, эффективной программы поддержки национального производителя, взвешенной и последовательной политики реформирования АПК, а также достаточного количества специалистов рыночных методов управления.
В диссертации раскрыто закономерности и особенности развития регионального рынка говядины в условиях перехода к рыночной экономике.
Для анализа спроса и улучшения функционирования предприятий важно иметь в наличии объективную информацию о интенсивности потребления.
Как показали наши исследования поведение конечного покупателя - физического лица на рынке говядины формируется под влиянием психологических и личностных факторов и может быть определено как психо-экономическое, а покупателя - юридического лица как экономо-психическое, с большим влиянием прагматических размышлений. Среди общего числа покупателей говядины удельный вес активных потребителей небольшой.
Организациями-покупателями говядины есть предприятия которые занимаются её переработкой или продвижением к конечному покупателю.
Основная конкурентная борьба в заготовке и переработке происходит среди разных по размеру и организационных формах собственности мясоперерабатывающих предприятий. Из-за недоиспользование ресурсов, проблем с сырьем, реализацией, недобросовестной конкуренцией большие предприятия по эффективности уступают небольшим. Используя свои мощности в среднем меньше чем на 25%, преобладающая их часть основное внимание сосредотачивает на экспортных операциях из сырьем, уделяя недостаточное внимание глубокой переработке. В свою очередь небольшие колбасные цехи изготовляют широкий ассортимент мясопродукции, быстро реагируя на изменения спроса.
Торговые организации завершают цикл обменных операций, которые происходят при передаче изготовленной продукции от производителя к покупателю. Большая часть говядины в сыром виде (72%) и переработанном (48%) продвигается к покупателю через продовольственные рынки. Не всегда благоприятные, часто антисанитарные условия торговли на рынках, риск покупки недоброкачественной продукции компенсируются гибким ценообразованием и широким ассортиментом свежей продукции. Именно эти факторы являются основными для покупателя на исследуемом рынке.
Основная негативная тенденция на рынке говядины состоит в повальном, на 89,5% уменьшении поголовья крупного рогатого скота в агропредприятиях Карпатского региона в период с 1990 г. по 2002, а также его продуктивности, и соответственно заготовительных кондицией на 20%, возрастании удельного веса хозяйств населения в откорме скота, больше чем на 90%. К этому списку надо прибавить негативные изменения в структуре поголовья, а именно увеличение части коров, которая за указанный период возросла с 37% до 62%.
Повышение эффективности работы рынка возможно на микро- и макроуровне. Агроформированиям, которые планируют заниматься откормом крупного рогатого скота необходимо уменьшить процент коров в структуре стада, проводить сезонные отелы, обеспечивать поголовье нужным количеством кормов. Усовершенствовать роботу хозяйств населения можно при помощи их объединения в мясозаготовительный или мясоперерабатывающий кооператив. Это объединение будет исполнять функции: сбережения, предпродажную обработку, розничную или оптовую торговлю, ветеринарное обслуживание заготовок скота и также её переработку.
Мы считаем, что сфера переработки мясопродукции должна развиваться на многоукладной основе, с использованием разных стратегий развития. Большим предприятиям следует развивать широкую сеть фирмовой торговли, а также предлагать свою продукцию на внешних рынках. Колбасные цехи должны углублять сотрудничество с торговыми и сельскохозяйственными предприятиями и строить свою работу на основе удовлетворения запросов конечного покупателя.
Активизации торговли будет служить приватизация городских рынков, что даст им возможность получить денежные ресурсы, и повысить уровень сервиса. В свою очередь повышению прибыльности розничных магазинов будет способствовать ориентация при формировании ассортимента на особенности спроса покупателей, проживающих возле данной торговой точки.
Для создания работы эффективной системы заготовок, целесообразно создать в инфраструктуре рынка сеть районных универсальных заготовительных пунктов из централизированным управлением и координацией на уровне областного центра оптовой торговли. Основной их функцией будет ценообразование на основе заготовительных характеристик скота, издержек на её выращивание, а также текущей ценовой конъюнктуры на рынке. Для выравнивания условий работы в хозяйствах, которые размещены в горной зоне Карпатского региона, могут использоваться доплаты. Также нужно ввести дифференциацию цен в зависимости от породы, стимулируя таким образом использование адаптированных к региону пород. Кроме упомянутых функций, данные пункты будут информировать производителя о ситуации на рынке, содействовать обеспечению его необходимыми ресурсами, предлагать необходимую правовую поддержку, создавать условия для бизнес-образования и т.д.
Общим способом исправления критической ситуации на макроуровне может быть политика дифференциированого подхода в регулировании отдельных продуктовых рынков, с использованием разнообразных рычагов влияния, в зависимости от товарной специфики рынка. Залог успешных реформ –развитие инфраструктуры рынка, соответственные макроэкономические мероприятия регулирования экономической ситуации, усовершенствование товаро-обменных операций между субъектами рынка.
Ключевые слова: рынок говядины, микросреда, макросреда, конкуренция, конъюнктура, спрос, предложение, кризисная ситуация.
SUMMARY
Grabovskij R.S. "The State, tendencies and prospects of development of the regional market of a beef (on an example of Karpats'kiy region)". - Manuscript.
Dissertation for a candidate of economic sciences degree for specialty 08.07.02 –economics of Agriculture and Agro-Industrial Complex. – State University of Agroecology of Ukrainian Department of Agrarian Policy, Zhytomyr, 2004
Laws and features of development of the regional market of a beef in conditions of transition to market economy is opened in the dissertation. Specificity of functioning of subjects of the market of a beef and a level of their acclimatization to a situation on it is analyzed in work. Features of formation of demand for a beef and products of its processing are characterized. It is investigated the basic negative tendencies which are characteristic for the market of a beef of Ukraine and Karpatskogo region, and factors which cause them. It is described the basic methods of increase of an overall performance in the market for the enterprises which are engaged a fatting of the large cattle, processing and trade an in beef and products of its processing, with the help of rational use firm’s resources. Methods of correcting crisis situations in the market on a basis development infrastructures of the market, use of respective macroeconomic actions of regulation of an economic situation, improvement of goods exchange operations is offered.
Key words: beef market, micro environment, major environment, competition, market situations, demand, supply, crisis situation.
2. САНКТПЕТЕРБУРГСКИЙ ГОСУДАРСТВЕННЫЙ АГРАРНЫЙ УНИВЕРСИТЕТ Вопросы к ГЭК для направления Менеджмент
3. Нові інформаційні технології Особливості глобальних та локальних компютерних мереж
4. Ситуации и положение
5. Тема- Теория Эрика Эриксона в аспекте депривации Студентки 3 курса вечернего отделения Психо
6. Автоматические встроенные стабилизаторы- а влияют на экономику без принятия специальных мер со стороны
7. Вариант 1 Задача 1
8. деньской вокруг звенел его голос чистый
9. Борисенко И. Семененко ЧЕРНОЕ МОРЕ издавна объединяло народы населяющие его берега торговыми узами
10. Расчёт видео усилител
11. История философии 1
12. КомбинатаКрымская Роза на присвоение квалификации бакалавра экономики специальности 6
13. Курсовая работа- Расчет привода ленточного конвейера
14. При якому захворюванні спостерігається тільки сухий кашель і ніколи не буває вологого кашлю- 1
15. Рептилии
16. Размеры и структура нашей Галактики
17. Свято першого дзвоника 1
18. Реферат- Технология изготовления деталей из керамики
19. КАКОЙ У НАС КОЛЛЕКТИВ Инструкция Прочитай внимательно образные характеристики коллективов- Песча
20. тематики 1Матриця