Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Самостійні частини мови (їх шість: іменник, прикметник, числівник, займенник, дієслово і прислівник) називають предмети, їх ознаки, дії та кількість. Самостійні частини мови є членами речення і мають як лексичне, так і граматичне значення.
Спільними ознаками всіх службових частин мови є те, що вони:
— не відповідають на питання; .
— не називають предметів, ознак, дій, кількості й не мають лексичного значення;
— не мають властивих самостійним частинам мови морфологічних ознак;
— не змінюють своєї форми;
— не бувають членами речення.
До службових частин мови належать прийменник, сполучник, частка.
|
СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ |
|
|
прийменник |
служить засобом вираження відношень іменника до інших слів у реченні |
|
сполучник |
зв'язує між собою однорідні члени речення і частини складного речення |
|
частка |
виражає модальні відтінки у реченні |
|
СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ |
|
|
прийменник |
|
|
сполучник |
- первинні і похідні |
|
частка |
- частки, що надають смислових відтінків: вказівні, означальні, обмежувально- видільні, підсилювальні; - частки, що вказують на модальні слова: стверджувальні, заперечні, питальні, спонукальні, власне модальні, емоційно- експресівні;
- словотворчі |
|
ПРИЙМЕННИК |
Прийменник - це службова частина мови, що виступає разом з відмінковою формою іменника, займенника або числівника для вираження залежності її від інших слів у словосполученні (третій від краю, кожен з присутніх, піклуватися про дітей) і у реченні (Гуляв я по полю; Хтось із вас тут, певно, зайвий).
Прийменник допомагає виражати відношення між предметами (парк для прогулянок, комп’ютер для роботи), ознаки до предмета (пісня без слів, багатий наречі павільйон) або дії до предмета (піднятися о шостій, взяти з підлоги).
Разом з відмінковими формами іменників, числівників, займенників прийменники можуть виражати:
СИНТАКСИЧНА РОЛЬ ПРИЙМЕННИКА
Прийменник як службова частина мови не є членом речення, але, виступаючи разом із повнозначними частинами мови (найчастіше з іменником), може бути у структурі підмета (Президент і народ нарешті порозумілися)., присудка (Всі були у захваті), додатка (Вона схопила його за чуба), обставини (За столом сиділо троє).
РОЗРЯДИ ПРИЙМЕННИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ
Прийменники поділяються на:
|
1. |
|
|
2. |
прості, складні і складені |
ПЕРВИННІ ТА ВТОРИННІ ПРИЙМЕННИКИ
За походженням прийменники поділяються на первинні (непохідні) і вторинні (похідні):
|
прийменники |
приклади |
|
первинні |
біля, без, в (у), від (од), для, до, з (із, зі, зо), за, над (наді), під (піді), о (об), через |
|
вторинні |
поряд, коло, кінець, край, незважаючи на, зважаючи на, поблизу |
До первинних (непохідних) належать прийменники, походження яких зараз важко встановити (саме тому, з сучасної точки зору, вони й вважаються непохідними). Це- прийменники за, від (од), без, для, на, в (у), до, з, між, крізь, під, по, при, ради, через, о (об).
До вторинних належать прийменники, походження яких можна встановити, оскільки вони зберегли зв'язок з формами тих слів, від яких утворилися.
До них належать прийменники, що утворюються:
Первинних прийменників значно менше, ніж вторинних. Частина первинних прийменників може вживатися з формами багатьох відмінків: було в мене(родовий)- покласти в шухляду (знахідний)- побачити під стріхою (орудний).
Усі вторинні прийменники здебільшого вживаються тільки з формою одного відмінка: згідно з інструкцією (орудний), центр міста (родовий).
Первинні прийменники часто бувають багатозначними, вторинні, як правило, однозначні.
ПРОСТІ, СКЛАДНІ І СКЛАДЕНІ ПРИЙМЕННИКИ
За будовою прийменники поділяються на прості, складні і складені:
|
прості |
по, про, у, без, коло, протягом |
|
складні |
з-поперед, з-за, понад, довкола |
|
складені |
з метою, паралельно з, згідно з, відповідно до |
Прості прийменники складаються з однієї частини. Це можуть бути як похідні, так і непохідні прийменники (до, по, край, близько).
Складні прийменники утворюються поєднанням кількох простих. Це похідні прийменники, утворені складанням двох або кількох непохідних прийменників. Непохідні прийменники легко вичленовуються у складі похідних складних прийменників (заради, з-попід, понад, поза, з-під).
Складні прийменники пишуться разом (понад, навколо, напроти), крім тих, що починаються на з, із (пишуться через дефіс: з-за, з-під, з-посеред).
Складені прийменники складаються з двох частин, що пишуться окремо. Це- похідні прийменники, утворені поєднанням форм прислівників та іменників з непохідними прийменниками (нарівні з, на чолі, одночасно з, за допомогю, в галузі).
У складених прийменниках усі слова пишуться окремо (на відміну, від, поряд з, у зв’язку з); виняток становить прийменник внаслідок.
Якщо ж поєднання прийменника з іменником чи іншою частиною мови переходить у прислівник, така сполука пишеться разом (зустрілися утрьох, це буловперше).
Є частина прийменників, які здатні утворювати синонімічні конструкції (напр., коло- біля- близько- поблизу- при- поруч: коло ялинки- біля ялинки- близько ялинки- поблизу ялинки- при ялинці- поруч з ялинкою; на- в: на полі- в полі; до- на- в(у):до Києва- на Київ- у Києві);
До деяких прийменників, що закінчуються на приголосний, додається і або о (переді(о) мною, зі страху).
МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ ПРИЙМЕННИКА
Незмінюване слово. Бере участь у творенні форм іменних частин мови.
ВЖИВАННЯ ПРИЙМЕННИКІВ З ВІДМІНКОВИМИ ФОРМАМИ ІНШИХ СЛІВ
Прийменник може вживатися з формою одного, двох і навіть трьох відмінків.
Без прийменників вживається лише називний відмінок, місцевий відмінок завжди вживається з прийменниками; всі інші можуть бути як з прийменниками, так і без них:
|
відмінки |
прийменники |
приклади |
|
Родовий (кого? чого?) |
вздовж після проти біля. |
вздовж села після урока проти ночі біля дверей |
|
Давальний (кому? чому?) |
всупереч наперекір вслід завдяки |
всупереч прогнозам наперекір обставинам вслід йому завдяки школі |
|
Знахідний (кого? що?) |
поза по за між |
поза спину по воду за гору між квіти |
|
Орудний (ким? чим?) |
над з між за |
над землею з вчителем між парканами за вікном |
|
Місцевий (на) кому? (на) чому?) |
по в(у) на |
по волі у тарілці на дорозі |
Прийменники вживаються з непрямими відмінками іменників, займенників, числівників та інших частин мови, що використовуються у значенні іменника. Одні з них можуть поєднуватися з кількома відмінками (в мене, в небі, в яблучко), інші тільки з якимось одним (серед гір).
МОРФОЛОГІЧНИЙ РОЗБІР ПРИЙМЕННИКІВ
|
СПОЛУЧНИК |
Сполучник- це службова частина мови, яка вживається для поєднання членів речення, частин складного речення і окремих речень у тексті (І у місті, і у селі- всюди він був один; Коли летиш у небі, то все, що знаходиться на землі, здається дуже маленьким).
СИНТАКСИЧНА РОЛЬ СПОЛУЧНИКА
Членом речення не буває.
РОЗРЯДИ СПОЛУЧНИКА ЗА ЗНАЧЕННЯМ
Сполучники поділяються на:
|
1. |
прості - складні - складені |
|
2. |
непохідні- похідні |
|
3. |
сурядні - підрядні |
ПРОСТІ, СКЛАДНІ І СКЛАДЕНІ СПОЛУЧНИКИ
За будовою сполучники поділяються на прості, складні і складені:
|
сполучники |
приклади |
|
прості |
і (й), а, але, та, бо, як, що. |
|
складні |
ніби, якже, неначе, , якби, якщо, проте |
|
складені |
через те що, тому що, для того щоб |
Прості сполучники- і (й), а, але, та, бо, як, що.
Складні сполучники здатні розкладатися на частини (ні-бито, що-б, мов-бито, не-наче).
Складені сполучники створюються з двох або кількох слів (так що, незважаючи на те що).
НЕПОХІДНІ І ПОХІДНІ СПОЛУЧНИКИ
За походженням сполучники поділяються на непохідні і похідні:
|
сполучники |
приклади |
|
непохідні |
але, а, та, бо, і |
|
похідні |
що, як, де, якщо, тому що, зате |
Непохідні сполучники не співвідносяться з іншими частинами мови.
Похідні сполучники походять від інших частин мови і тому співвідносні з ними
ПОДІЛ СПОЛУЧНИКІВ ЗА ВЖИВАННЯМ
За своїм вживанням сполучники можуть бути неповторюваними, повторюваними і парними:
|
сполучники |
приклади |
|
неповторювані |
а, але, проте, зате, однак |
|
повторювані |
і-і, ні- ні, не то- не то, то- то, чи- чи, чи то- чи то (напр., чи то лев, чи то птиця) |
|
парні |
не тільки...а й (але й); як...так і; хоч...але; не стільки...скільки; коли (якщо)...то, (напр., не тільки гроші, а й слава та успіх): |
СУРЯДНІ І ПІДРЯДНІ СПОЛУЧНИКИ
За значенням і синтаксичними функціями у реченні сполучники поділяються на сурядні і підрядні:
|
сурядні сполучники |
|
|
єднальні |
не тільки...а й, і (й), ні...ні, теж, також, як...так, |
|
протиставні |
а, але, зате, проте, однак, все ж |
|
розділові |
або...або, то...то, чи то...чи то, поки не, з того часу як, або, чи |
|
підрядні сполучники |
|
|
часові |
як, доки, щойно, поки, перш ніж, коли, з того часу як, поки, поки не |
|
умовні |
якби, якщо, як, коли б |
|
мети |
щоб, для того щоб, аби |
|
допустові |
незважаючи на те що, дарма що, хоч, , хай |
|
наслідкові |
так що, так що аж, так що й |
|
порівняльні |
мов, як, немов, наче, неначе, немовби, начебто |
|
причинові |
бо, тому що, через те що, оскільки, завдяки тому що |
СУРЯДНІ СПОЛУЧНИКИ
Сурядні сполучники поєднують між собою однорідні члени речення або частини складносурядного речення як рівноправні, незалежно одно від одного (і дуби. і пальми, і молоді берези). За характером відношень між членами речень і частинами складного речення вони поділяються на єднальні, протиставні і розділові:
|
сполучники |
приклади |
|
єднальні |
і (й); та в значенні і; теж; також; як...так; не тільки...а й; і...і; ні...ні (і небо, і зорі, іморе; ти та я- ось вся моя сім’я); |
|
протиставні |
а; але; та в значенні але; зате; проте; однак; все ж (лечу, лечу, а вітер віє;сполучник а може бути не тільки протиставним, а й заставним: він сидів на лавці, а за ним сиділа вона); |
|
розділові |
або, чи, або...або, чи...чи, хоч...хоч, не то...не то, чи то....чи то ("або я, або кішка”- сказала мати). |
ПІДРЯДНІ СПОЛУЧНИКИ
Підрядні сполучники у складнопідрядних реченнях приєднують підрядну частину до головної. За значенням вони поділяються:
|
сполучники |
приклади |
|
часові |
коли, доки, поки, тільки, ледве, як тільки (добре, коли тебе хвалять) |
|
умовні |
якщо, якби (аби), коли, тільки (якби ж я то міг так добре співати!) |
|
мети |
щоб, для того щоб, з тим щоб (Марго вийшла, щоб попрощатися із садом) |
|
допустові |
незважаючи на те що, хоч, дарма що, хай (дарма що був останнім) |
|
наслідкові |
так що, так що й (малював так, що йому навіть заздрили) |
|
порівняльні |
як, ніби, наче, неначе, ніібито, начебто (наче пташка, взлетів на підвіконня); |
|
причинові |
тому що, бо, через те що (повірив, бо почув серцем). |
МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ СПОЛУЧНИКА
Незмінюване слово.
МОРФОЛОГІЧНИЙ РОЗБІР СПОЛУЧНИКІВ
|
ЧАСТКА |
Частка- це службова частина мови, яка вживається для надання окремим словам чи реченням додаткових емоційно-експресивних та смислових відтінків або для творення морфологічних форм та нових слів (ніхто не жив би на землі, якби не було тут атмосфери).
На відміну від прийменників та сполучників, які виконують роль єднального елемента у словосполученнях чи реченнях, частки мають лише виключно смислову функцію.
СИНТАКСИЧНА РОЛЬ ЧАСТКИ
Самостійно членом речення частка не буває. Формотворчі частки можуть брати участь у створенні форм дієслова.
РОЗРЯДИ ЧАСТОК ЗА ЗНАЧЕННЯМ
Серед часток виділяються такі групи слів:
|
1 2.3. |
(вказівні, означальні, власне модальні, видільні, стверджувальні, заперечні, питальні, емоційно- експресивні);
|
ФРАЗОВІ, СЛОВОТВОРЧІ І ФОРМОТВОРЧІ ЧАСТКИ
За значенням і вживанням частки поділяються на фразові, словотворчі і формотворчі:
|
частки |
приклади |
|
фразові |
так, ось, не, ні, навряд чи, аякже, авжеж |
|
словотворчі |
би, б, хтозна-, завгодно, аби, дехто, -же |
|
формотворчі |
хай, най-, б, би, нехай |
ФРАЗОВІ ЧАСТКИ
Фразові (модальні) частки можуть виконувати одну з двух функцій: увиразнювати один з компонентів речення або виражати ставлення розповідача до змісту висловлювання ( А ну, давай показуй!).
Фразові частки поділяються на три типи часток:
СЛОВОТВОРЧІ ЧАСТКИ
Словотворчі частки, поєднуючись з іншими словами, служать для творення нових слів.
У такій ролі виступають частки ні-, де-, дехто, аби-, будь-, -будь, -небудь, казна-, хтозна-, завгодно, -би, -б, -же, -ж, не-, ні-, де-, аби-, абихто (дехто тут проти?)..
ФОРМОТВОРЧІ ЧАСТКИ
Формотворчі частки служать для творення:
ТЕМА 12. ПРАВОПИС ТА ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ
СЛУЖБОВИХ ЧАСТИН МОВИ. ЧАСТКИ НЕ,
НІ З РІЗНИМИ ЧАСТИНАМИ МОВИ
Вправа 1. Запишіть подані слова, поясніть їх правопис.
Скиньте/но, скинути/б, вирушили/ж, домовились/таки, ще/й,
відпочинь/бо, відгорніть/же/бо, таки/відбили, вдарили/ж/таки, ну/й,
якось/то, як/от, та/й, записав/же, все/таки, принесіть/же, невже/сказав,
саме/тому, майже/вчасно, наверстали/таки, схаменіться/же/бо,
таки/виконали, навряд/чи/справились, заспівайте/ж/б, хоча/б/знати
що/правда, що/сили, тільки/що, поки/що, наві/що, ані/когісінько, де/хто,
хтось/то, будь/який, де/небудь, а/ні/як, як/най/детальніше, коли/б/то,
ні/би/то, не/мов/би, не/наче/б/то, казна/з/ким, де/з/ким, будь/до/кого,
аби/тільки, хто/зна/де, все/таки, зробив/таки, дарма/що, що/дня, аби/куди,
де/інде, не/аби/хто, не/аби/який, де/не/де, де/котрий, де/чий, де/який,
будь/де, хтось/то, що/правда, ані/когісінько, ні/хто, ні/в/кого, ні/за/що,
аби/де, хтозна/як, як/най/дорожче, хтось/таки, аби/тільки, все/ж, ото/ж,
а/як/же, як/раз, а/все/ж/таки, з/ким/не/будь, таки/пішов, зробив/таки,
не/мов/би/то, не/наче/б/то, то/ж, дарма/що, хто/зна/який, ні/би, чим/дуж.
Вправа 2. Запишіть подані слова у три колонки: разом, окремо
або через дефіс, поясніть правопис.
Коли(б)то, будь(що), казна(з)яким, (будь)коли, аби(коли), аби(що),
так(то), (що)правда, тому(таки), (де)хто, (що)ночі, тільки(що),
(як)найсерйозніше, тому(то), наче(б)то, куди(небудь), все(ж)таки,
де(в)кого, (от)вискочить, (що)хвилини, (таки)знайшов, (аби)куди,
(все)таки, дарма(що), (таки)вивчив, (що)до, (будь)як, поки(що),
де(в)чому, як(небудь), коли(сь), (де)інде, казна(як), як(найкраще),
(де)далі, аби(то), (ані)скільки, (аби)тільки, (як)таки, де(на)чому,
написав(би), немов (би), так(таки), як(небудь), економимо (чи)мало,
спотикається (що)разу, казна(що), надумав(таки), електроніка (ж),
майнув тільки(що), та(ж)так, (екс) чемпіон, роздивився(таки), а
все(ж)таки, експериментуючи з чим(сь), отакий(то), робить (аби)як,
ні(до)кого, іди(ж)бо, пішов (аби) куди, (будь)куди, чого(б)небудь,
(ні)скільки, стань(бо), (он)куди, (ген)далеко, тільки(но), ось(так),
шурхотить начеб(то), ото(ж), все (таки), отак(от), гойдають(ся).
Вправа 3. Напишіть частки не, ні із словами разом чи окремо й
поясніть їх правопис.
Не/вблаганний, не/густо, не/в’янучий, не/краще, не/врожай,
не/жить, не/мічний, не/знаний, не/забутий усіма вчинок, ні/кроку далі,
не/мовби, не/щастя, не/йти, не/досушити, не/зважаючи на, не/здужати,
не/привітний, не/далеко, не/спроста, ні/скільки, не/доречний, 73
не/абиякий, не/білений, не/доліт, не/дорого, а дешево, не/до/виконати,
ні/одна зернина, не/співаючи, не/охота, ні/що, не/мій, не/дев’ятий,
не/раз, не/досить, не/проворний, не/істотно, не/до/спілий, не/з’ясоване
досі питання, не/там, не/переконливий, ніде не/знаний, не/активний,
ні/сенітниця, не/вдогад, не/гадано, не/цілком, ні/звідки, не/зовсім,
не/славити, а ганьбити, не/малюючи, не/дуже, не/нависть, ні/що,
ні/сотні, не/активний, документ ще не/написаний, не/дарма,
не/підписаний зошит, ні/яковість, не/допущений до іспиту студент,
не/збудований, ні/живий ні/мертвий, не/по/українському,
не/вблаганний, ні/трохи, не/ржавіюча сталь, ні/при/кому, не/добачати.
Вправа 4. Запишіть наведені сполуки, вибравши з дужок
потрібні сполучники і прийменники. Якщо можливі варіанти,
наведіть їх.
Ми (і, й) ви, були (в, у) Черкасах, дивитися (в, у) очі, години (з,
із, зі, зо) дві, стіл (і, й) шафа, рукавичка (з, із, зі, зо) шкіри, Ольга (і, й)
Ірина, я (з, із, зі) тобою, пиріг (з, із, зі, зо) маком, сказав (і, й) пішов, був
(в, у) Києві, Олеся (і, й) Катерина, сніг (з, із, зі) вітром, опинитися (в, у)
небезпеці, (з, із, зі, зо) врахуванням обставин, Марія (і, й) Олег,
прибрати (з, із,зі) столу, зберігати (у, в) погребі, перепитувати (в, у)
когось.
Записати речення. Вказати в них прийменники та сполучники. З якими частинами мови вживаються прийменники? Як пишуться з іншими частинами мови? Яка роль сполучників у реченні?
За народ і волю віддамо життя й долю. Всюди добре, а на Батьківщині найкраще. Уряди приходять і відходять, а народ безсмертний. Життя не має ціни, а воля дорожча за життя.
Хто узяв меч, від меча і загине. Від слова до діла як від землі до неба.
Записати словосполучення, вживши відповідні прийменники. Два-три слово-
сполучення увести до самостійно складених речень
Доїхати ... Львова; відплисти ... берега; зробити ... дерева; злетів ... гнізда; впустити ...хату; відміряти ... межі.