Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ІНСТИТУТ ВИЩОЇ ОСВІТИ
АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
Автушенко ОЛЕКСАНДР СЕМЕНОВИЧ
УДК 371.134:378
СИСТЕМА ПІДГОТОВКИ ОРГАНІЗАТОРІВ
ВИХОВНОЇ РОБОТИ З ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМИ
В УМОВАХ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ ОСВІТИ
13.00.04 –теорія і методика професійної освіти
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук
Київ –
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Військовому інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Київ.
|
Науковий керівник: |
кандидат педагогічних наук, доцент Ягупов Василь Васильович, Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка, начальник кафедри військової педагогіки і психології. |
|
Офіційні опоненти: |
доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України Синьов Віктор Миколайович, Київський інститут внутрішніх справ, завідуючий кафедрою правової та соціальної педагогіки; |
|
кандидат педагогічних наук, доцент Хорєв Ігор Олександрович, Військовий гуманітарний інститут Національної академії оборони України, доцент кафедри військової педагогіки і культури. |
|
|
Провідна установа: |
Національна академія внутрішніх справ України, кафедра кадрової роботи та педагогіки, Міністерство внутрішніх справ України, м. Київ. |
Захист відбудеться “ 25 ” вересня 2003 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.456.01 в Інституті вищої освіти АПН України за адресою: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту вищої освіти АПН України (01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9).
Автореферат розісланий “16” серпня 2003 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Л.С. Горбунова
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність та доцільність дослідження проблеми підготовкиорганізаторів виховної роботи з військовослужбовцями (ОВР) пов’язана з суттєвими змінами, які сьогодні відбуваються у духовній, соціальній, політичній, економічній і військовій сферах українського суспільства. Це обумовлює необхідність переосмислення військово-педагогічного процесу у вищих військових навчальних закладах (ВВНЗ), вдосконалення національної системи вищої військової освіти. Ми виходимо з того, що у формуванні й творчому розвитку ОВР та їх становленні, як компетентних фахівців, основну роль виконують ВВНЗ. Необхідність їх цілеспрямованої підготовки обумовлена тим, що виховання воїнів було й є специфічним видом людської діяльності та вимагає професійного ставлення до її планування, організації й проведення. Особливо гостро нині стоїть також проблема підвищення ефективності виховання військовослужбовців на основі державницьких пріоритетів та інтересів, формування справжніх особистостей і патріотів держави.
Для ефективного розв’язання цієї проблеми необхідно створити сучасну систему військового виховання, яка б відповідала вимогам сьогодення, служила інтересам українського народу, сприяла зміцненню авторитету Збройних сил України (ЗСУ) в суспільстві. Ця система має ґрунтуватися на загальнолюдських, національних і військових цінностях.
Така необхідність, окрім вищезазначених внутрішніх потреб, пов’язана й з призначенням ЗСУ. Це надійне забезпечення територіальної цілісності та суверенітету нашої держави шляхом підтримання постійної бойової та мобілізаційної готовності підрозділів і частин, яке передбачає ефективне морально-психологічне забезпечення (МПЗ) їх життєдіяльності. Безпосередніми організаторами такого забезпечення бойової та мобілізаційної готовності, оперативної та бойової підготовки, бойового чергування, вартової служби та військової дисципліни особового складу, підтримання високого морально-психологічного стану у військових колективах є офіцери-вихователі.
Таким чином, для реалізації основних завдань щодо МПЗ життєдіяльності військ потрібен ОВР нової формації з науковим світоглядом, високою духовністю, гуманістичними особистісними якостями, глибокими і гнучкими знаннями, міцними навичками й уміннями в галузі військової справи.
Але за роки незалежності в Україні не було створено стрункої й оптимальної системи підготовки організаторів виховної роботи. Найкращі наміри щодо створення соціально-психологічної служби у ЗСУ на початку 90-х років ХХ ст., а згодом і структур виховної роботи зазнали невдачі, через суттєві недоліки в їх діяльності. Першопричиною цього є кадровий “голод” на фахівців з психології, педагогіки, соціології, політології, історії України та культурології в ЗСУ.
Усе це обумовило теоретичне осмислення стану підготовки військових вихователів і створення сучасної системи професійної підготовки ОВР шляхом конструювання передового педагогічного досвіду в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (КНУ імені Тараса Шевченка).
У Постанові Кабінету Міністрів України № 1410 від 15 грудня 1997 року “Про створення єдиної системи військової освіти” наголошується, що військова школа повинна забезпечувати всебічний розвиток особистості як найвищої цінності суспільства, виявлення її талантів, розумових і фізичних здібностей, а також виховувати військовослужбовців, здатних до свідомого суспільного вибору. Однією з важливих складових цієї системи є підсистема підготовки ОВР первинної ланки, яка на сьогодні здійснюється у КНУ імені Тараса Шевченка. ОВР первинної ланки вважаються заступники командирів рот (батарей) з виховної роботи; офіцери з інформаційно-пропагандистської роботи та психологи, які займають відповідні посади в управлінні батальйону та у відділенні виховної роботи полку (бригади). У КНУ імені Тараса Шевченка готують кваліфікованих фахівців за спеціальностями “Психологія”, “Політологія” і “Правознавство” в умовах оптимальної інтеграції військової та цивільної освіти.
Отже, духовні, соціальні, психолого-педагогічні, особистісні й військово-професійні чинники розвитку військової справи в Україні, наповнення її сучасним загальнолюдським, національним і професійним змістом на основі гуманістичної парадигми виховання передбачають обґрунтування педагогічною наукою концепції підготовки ОВР, спроможних організувати виховну роботу та проводити її на основі вимог Конституції України, Концепції виховної роботи в Збройних силах та інших військових формуваннях України, виховувати особовий склад на кращих вітчизняних і світових педагогічних традиціях, формувати особистість захисника Батьківщини.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до реалізації основних положень Концепції виховної роботи в Збройних силах та інших військових формуваннях України, Постанови Кабінету Міністрів України “Про створення єдиної системи військової освіти”, плану наукових досліджень Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка (ВІКНУ) “Військова освіта” (РК № 0101U002248, ОК № 0301U000541) та кафедри військової педагогіки і психології ВІКНУ “Психолого-педагогічні основи навчання і виховання” (РК № 0101U003375).
Тему дисертації затверджено вченою радою ВІКНУ (протокол № 5 від 28.12.2000 р.) і узгоджено у Раді з координації наукової діяльності в галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 1 від 29.01.2002 р.).
Об’єкт дослідженняпроцес підготовки організаторів виховної роботи з військовослужбовцями в умовах університетської освіти.
Предмет дослідженняпедагогічна система підготовки організаторів виховної роботи з військовослужбовцями первинної ланки в умовах університетської освіти шляхом інтеграції цивільної та військової освіти.
Мета дослідженнятеоретично обґрунтувати основні складові системи підготовки організаторів виховної роботи первинної ланки для Збройних сил України та експериментально перевірити організаційно-педагогічні умови їх ефективного функціонування в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.
Концепція дослідження. Проблема підготовки ОВР розглядається у контексті реформування вітчизняної системи військової освіти як важливої складової національної системи освіти. Основні принципові підходи нашого дослідження випливають із гуманістичної філософії освіти, в якій обґрунтовується гуманістичний, особистісно орієнтований підхід до організації навчально-виховного процесу в різних освітніх системах. Підготовка ОВР розглядається нами як цілеспрямований, системний, динамічний і планомірний процес, який відбувається у ВВНЗ та протікає в активній взаємодії курсантів із науково-педагогічними працівниками. Вона має суб’єкт-суб’єктний і взаєморозвивальний характер, спрямований на передачу військово-професійного досвіду майбутнім військовим вихователям, формування і розвиток у них психолого-педагогічної культури й компетентності, прищеплення їм ефективної методики творчої самоактуалізації у навчально-пізнавальній і в майбутній військово-професійній діяльності, сприяння реалізації їх потенційних здібностей у педагогічній і психологічній діяльності у військах. За основу береться гуманний і професійній підхід до процесу формування, розвитку і становлення ОВР в умовах особистісно орієнтованого навчання.
Таке навчання і виховання майбутніх ОВР ми розглядаємо як складну динамічну військово-педагогічну систему, яка включає в себе цільовий, стимулюючо-мотиваційний, змістовний, процесуальний, контрольно-регулюючий, результативний і суб’єкт-суб’єктний компоненти.
В основі функціонування й розвитку такої системи має лежати гуманістична парадигма військового навчання, основною ідеєю якої є суб’єктність майбутніх ОВР у педагогічному процесі, надання їм умов для повної самореалізації й самоактуалізації у навчально-виховній і майбутній військово-професійній діяльності, прояву своєї творчої індивідуальності в учінні, вихованні й самовдосконаленні.
Гіпотеза дослідження полягає в припущенні, що якісна підготовка ОВР можлива за умови створення сучасної системи їх підготовки шляхом оптимальної інтеграції цивільної та військової освіти, яка організована і проводиться на основі гуманістичної філософії освіти з урахуванням найкращих світових і вітчизняних освітніх традицій, нагальних потреб ЗСУ у кваліфікованих фахівцях у галузі психологічної, педагогічної, політологічної, соціологічної й правової наук.
Відповідно до мети дослідження та висунутої гіпотези ставилися такі завдання:
проаналізувати наукову літературу з теми дослідження та обґрунтувати основні аспекти творчого використання досягнень сучасної педагогічної теорії та практики для підготовки ОВР;
з’ясувати сучасний стан підготовленості ОВР і виявити основні проблеми їх підготовки;
теоретично обґрунтувати систему підготовки ОВР первинної ланки для ЗСУ на основі конструювання передового педагогічного досвіду і визначити організаційно-педагогічні умови її ефективного функціонування;
проаналізувати її змістовний і методичний компоненти;
експериментально перевірити ефективність її функціонування в КНУ імені Тараса Шевченка в умовах оптимальної інтеграції військової та цивільної освіти;
розробити науково-методичні рекомендації щодо творчого використання основних розробок дисертаційного дослідження у навчальному процесі ВНЗ.
Методологічну основу дослідження становлять положення про теорію наукового пізнання, системний підхід як різнобічний і багатоваріантний спосіб аналізу досліджуваних проблем (В.Г. Афанасьєв, І.В. Блауберг, Т.А. Ільїна, Є.С. Маркарян, Е.Г. Юдин), особистість як активного суб’єкта діяльності й розвитку (В.П. Андрущенко, І.А. Зязюн, М.С. Каган, В.Г. Кремень та ін.), особистісно орієнтований підхід у вихованні (І.Д. Бех, О.В. Киричук та ін.), специфіку людської діяльності, її детермінованість об’єктивними та суб’єктивними чинниками (О.Г. Асмолов, І.А. Зязюн, М.С. Каган), підготовку педагогів в університетах (Л.Я. Бондарев, О.В. Глузман, Н.М. Дем’яненко, Л.С. Нечепоренко, В.В. Сагарда, Л.О. Хоміч), формування системи виховання воїна в Україні (Г.Д. Темко, В.В. Ягупов та ін.); ідеї та установки, що висвітлені у державних нормативних документах України з проблем освіти й виховання, у тому числі й військової (законодавчі акти України з питань оборони та національної безпеки, Закони України “Про освіту” і “Про вищу освіту”, Державна національна програма “Освіта” (“Україна ХХІ століття”), Національна доктрина розвитку освіти, Державна програма реформування та розвитку Збройних сил України до 2005 року, Концепція військової освіти в Україні, Концепція виховної роботи в Збройних силах та інших військових формуваннях України тощо).
Теоретичну основу дослідження становлять:
сучасні педагогічні концепції;
ідея гуманізації і демократизації освіти й виховання (В.П. Андрущенко, Г.О. Балл, І.Д. Бех, А.М. Бойко, С.У. Гончаренко, І.А. Зязюн, Н.Г. Ничкало, В.В. Ягупов та ін.);
системно-структурний підхід до аналізу педагогічних явищ (П.К. Анохін, С.У. Гончаренко, Т.А. Ільїна, Ф.Ф. Корольов та ін.);
положення про активність суб’єкта у процесі учіння і виховання, самоучіння і самовиховання (Л.П. Аристова, О.В. Киричук, В.В. Ягупов та ін.);
ідея взаємодії суб’єктів навчально-виховного процесу (Ш.О. Амонашвілі, Ю.К. Бабанський, А.М. Бойко, О.М. Леонтьєв, О.Я. Савченко, Г.І. Щукіна, Т.С. Яценко та ін.);
положення про розвиток психолого-педагогічної культури вихованців (Є.С. Барбіна, І.А. Зязюн, В.А. Кан-Калик, Л.В. Кондрашова та ін);
особистісний і професійний розвиток майбутніх вихователів (Г.О. Балл, В.О. Моляко, О.М. Пєхота, І.П. Підласий, В.А. Семиченко та ін.);
ідея розробки змісту, форм і методів активізації пізнавальної діяльності вихованців у процесі викладання професійно-орієнтованих дисциплін (О.А. Дубасенюк, О.П. Кондратюк, В.І. Лозова, О.Г. Мороз, Н.В. Кузьміна та ін.).
Методи дослідження.Для розв’язання поставлених завдань використовувався комплекс методів теоретичного, емпіричного та експериментального дослідження.
Теоретичні: аналіз теоретичних джерел з проблем теорії та методики підготовки фахівців у ВНЗ; абстрагування; обґрунтування системи підготовки ОВР в умовах цивільної університетської освіти.
Емпіричні й експериментальні: вивчення, оцінка і прогнозування сучасного стану підготовки ОВР, спостереження, бесіди, анкетування, конструювання передового педагогічного досвіду, узагальнення незалежних характеристик, метод рейтингу й самооцінки, аналіз і узагальнення досвіду підготовки ОВР у ВІКНУ в умовах інтеграції військової та цивільної освіти, вивчення результатів практичної діяльності ОВР у ЗСУ.
У дослідженні було використано також методи комп’ютерного статистичного опрацювання отриманих даних, розроблені ОКХ, ОПП, структурно-логічні схеми, робочі навчальні програми і тематичні плани, інша різноманітна науково-методична документація щодо підготовки військових фахівців за спеціальностями “Психологія”, “Політологія” та “Правознавство” у ВІКНУ.
Дослідження проводилось у три етапи.
Перший етап (1997-2000) –вивчення філософської, психологічної і педагогічної літератури з проблеми дослідження; аналіз досвіду підготовки вихователів в Україні та зарубіжних країнах; формулювання гіпотези, визначення завдань, обґрунтування методів і методики дослідження.
Другий етап (2000-2002) –аналіз і оцінка існуючої практики підготовки фахівців для структур органів виховної роботи; вивчення досвіду діяльності офіцерів-вихователів у ЗСУ і з’ясування основних прогалин їх підготовки; обґрунтування системи підготовки ОВР первинної ланки для ЗСУ; конструювання передового педагогічного досвіду та його впровадження в КНУ імені Тараса Шевченка.
Третій етап(2002-2003) –систематизація і узагальнення результатів, отриманих у процесі теоретичного аналізу та дослідної роботи; формулювання загальних висновків дослідження; розробка науково-методичних рекомендацій щодо творчого використання отриманих результатів для підготовки ОВР первинної ланки в інших ВВНЗ.
Наукова новизнадослідження полягає у тому, що:
впершетеоретично розроблено та експериментально перевірено систему підготовки ОВР первинної ланки у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, в основу якої покладено конструювання і впровадження передового педагогічного досвіду;
обґрунтовано зміст і методику підготовки ОВР первинної ланки до професійної діяльності у військах шляхом оптимальної інтеграції військової і цивільної освіти в умовах КНУ імені Тараса Шевченка;
дістали подальшого розвитку принципи підготовки фахівців виховної роботи для ЗСУ (ігрове моделювання конкретних умов і динаміки військово-педагогічного процесу у військових підрозділах і частинах; діалогічне спілкування; спільна діяльність у процесі розв’язання конкретних психологічних і педагогічних проблем різних категорій особового складу ЗСУ; проблемність змісту імітаційної моделі і процесу його розгортання в ігровій діяльності; гуманітаризація та демократизація освіти; національна спрямованість освіти; неперервність освіти; єдність навчання, виховання та психологічної підготовки);
удосконаленометодичні основи підготовки ОВР шляхом творчого застосування традиційних і нетрадиційні методів, форм і методик проведення навчальних занять, військових практик і стажувань, написання кваліфікаційних робіт; це –проведення навчальних занять з фундаментальних дисциплін виключно із застосуванням методів активного соціально-психологічного навчання, рольових і ділових ігор, психотренінгу, практичного проведення конкретних психологічних, соціально-психологічних і польових досліджень, а з військово-спеціальних дисциплін –із застосуванням загальних і специфічних для військового середовища методів і форм навчання, виховання, розвитку та психологічної підготовки майбутніх ОВР.
Теоретичне значення дослідження полягає в теоретико-методичному обґрунтуванні системи підготовки ОВР первинної ланки для ЗСУ в умовах інтеграції цивільної та військової освіти.
Практичне значення дослідження полягає в конкретній реалізації системи підготовки ОВР первинної ланки в КНУ імені Тараса Шевченка шляхом конструювання передового педагогічного досвіду та її забезпеченні всіма необхідними навчальними, навчально-методичними і методичними посібниками та відповідною документацією.
Одержані емпіричні й експериментальні дані та висновки можуть слугувати науково-методичними рекомендаціями для спеціалістів і науково-педагогічних працівників, що займаються підготовкою військових фахівців, а також можуть бути використані для розробки сучасних технологій підготовки курсантів, слухачів, студентів, ад’юнктів і молодих викладачів у системі військової освіти.
Основні положення дослідження можуть бути використані для подальшого обґрунтування окремих аспектів підготовки ОВР, а особистісно орієнтований підхід може стати концептуальною основою для підготовки інших категорій військових фахівців для ЗСУ.
Комплекс навчальних, навчально-методичних і методичних матеріалів, що стосується підготовки ОВР, пройшов експериментальну перевірку протягом шести років у КНУ імені Тараса Шевченка і дав позитивний результат.
Експериментальна база. Дослідження проводилося на базі КНУ імені Тараса Шевченка та військових частин ЗСУ. При анкетуванні дослідженням були охоплені:
військові частини та підрозділи, розташовані на територіях Київської, Одеської, Львівської, Херсонської, Донецької, Харківської та Хмельницької областей, у Автономній Республіці Крим та в містах Київ і Севастополь;
військові частини та підрозділи різного призначення: бойового чергування, навчальні, обслуговування, кадровані та звичайні.
Результати дослідження впровадженоу навчально-виховний процес КНУ імені Тараса Шевченка (акт № 12 від 10.04.2003 р. та довідка № 707 від 08.05.2003 р. –у ВІКНУ).
Вірогідність отриманих результатів дослідження забезпечувалася теоретичною обґрунтованістю його вихідних положень, послідовною реалізацією системного підходу; використанням комплексу методів дослідження, адекватних його об’єкту, предмету, меті й завданням; репрезентативністю вибірки; поєднанням кількісного та якісного аналізу одержаних результатів, обробкою добутих даних за допомогою математичної статистики; практичною реалізацією основних положень дисертації у процесі підготовки ОВР первинної ланки в КНУ імені Тараса Шевченка та позитивними наслідками їх впровадження.
На захист виносяться:
система підготовки ОВР первинної ланки в КНУ імені Тараса Шевченка;
змістовний і методичний компоненти системи підготовки організаторів виховної роботи первинної ланки, які забезпечують комплексну її реалізацію на практиці;
педагогічні умови ефективного функціонування системи підготовки організаторів виховної роботи первинної ланки.
Апробація результатів дослідження.Основні результати дослідження висвітлювалися у доповідях і виступах на конференціях різного рівня: міжнародних (Рівне 2001, 2002, Київ 2002, Харків 2003); всеукраїнських (Київ 2001, 2002); міжвузівських (Київ 2001, 2002).
Результати дослідження апробовано у процесі підготовки організаторів виховної роботи первинної ланки для ЗСУ в КНУ імені Тараса Шевченка, формування їх творчої особистості у навчально-виховному процесі взагалі, проведення лекцій, семінарських і практичних занять, керівництва практикою і стажуванням з професійно-орієнтованих дисциплін. Результати дослідження продовжують упроваджуватися у навчально-виховний процес КНУ імені Тараса Шевченка.
Основні результати дослідженнявідображено у 9 одноосібних публікаціях, 4 з яких опубліковано у провідних наукових фахових журналах і збірниках наукових праць.
Структура дисертації.Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (252 найменувань) і додатків. Загальний обсяг дисертації сторінок, з яких 174 основна частина, 16 таблиць на 6 с.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність теми дослідження, проаналізовано загальний стан розробленості проблеми у науковій теорії, визначено об’єкт, предмет, мету та гіпотезу, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення дослідження, викладено форми апробації та впровадження його результатів, їх вірогідність.
У першому розділі –“Підготовка організаторів виховної роботи –предмет науково-педагогічного аналізу” –викладено питання, пов’язані з підготовкою ОВР в умовах університетської освіти як педагогічною проблемою, проаналізовано теоретичні аспекти їх підготовки, представлено сучасний стан підготовленості військових вихователів, обґрунтовано особистість сучасного ОВР та її формування у ВНЗ.
Дослідження показало, що складні зміни, які відбуваються сьогодні у громадському житті держави та її Збройних силах, обумовлюють необхідність перегляду багатьох традиційних підходів у підготовці військових спеціалістів. Одне з найважливіших місць посідає підготовка ОВР первинної ланки, діяльність яких сприяє реалізації державної політики у створенні інтелектуального і духовного потенціалу української нації, морального компоненту ЗСУ.
Підготовка заступників командирів рот (батарей) з виховної роботи нині здійснюється згідно директиви № Д-18 Міністра оборони України від 3 вересня 1998 року “Про організацію системи підготовки заступників командирів рот (батарей) з виховної роботи у Збройних силах України”. Відповідно до її вимог за 1999-2001 роки було здійснено три набори на ці курси і перепідготовлено тільки 103 офіцерів первинної ланки структур виховної роботи. На жаль, ця система практично не функціонує і не забезпечує ЗСУ ОВР первинної ланки. Також у ЗСУ практично відсутні спеціалісти з психології, політології і правознавства з фаховою освітою. Результати нашого емпіричного дослідження у військах щодо сучасного стану підготовленості ОВР підтвердили негативні тенденції в їх підготовці та допомогли з’ясувати основні проблеми у професійній діяльності військових вихователів. Для цього нами проведено опитування у військах, до якого залучили 280 офіцерів (табл. 1).
Таблиця 1
Склад опитуваних офіцерів за освітою
|
Вид ВВНЗ |
Всього |
|
військова академія |
вище військове гуманітарне училище (інститут) |
середнє військове училище |
цивільний ВНЗ |
|
кількість |
% |
кількість |
% |
кількість |
% |
кількість |
% |
кількість |
% |
|
,3 |
,1 |
,6 |
Їм було запропоновано анкету для аналізу та оцінки сучасного стану підготовленості ОВР, а солдатам відповідних частин було запропоновано анкету “Офіцер-вихователь як педагог очима військовослужбовця строкової служби”. Узагальнені дані цього опитування представлені у табл. 2.
Таблиця 2
Актуальні проблеми організаторів виховної роботи з військовослужбовцями
|
Ступінь задоволеності |
|
зовсім незадоволений |
швидше незадоволений |
важко сказати |
швидше задоволений |
повністю задоволений |
|
кількість |
% |
кількість |
% |
кількість |
% |
кількість |
% |
кількість |
% |
|
23 |
,2 |
,9 |
,9 |
||||||
|
Найменування основних напрямків поліпшення освіти організатора виховної роботи з військовослужбовцями |
|
поліпшення науково-педагогічного складу |
удосконалення практичної підготовки курсантів (слухачів) у навчально-виховному процесі |
зміни не потрібні |
інше |
|
кількість |
% |
кількість |
% |
кількість |
% |
кількість |
% |
|
42 |
,8 |
,2 |
|||||
|
Основні мотиви та мотивації подальшого професійного учіння офіцерів-вихователів |
|||||||
|
учіння у військовій академії |
учіння у цивільному ВНЗ |
відсутність мотивації |
|
кількість |
% |
кількість |
% |
кількість |
% |
|
168 |
,9 |
,1 |
|||
|
Де отримує організатор виховної роботи кращу освіту |
|||||
|
Види вищих навчальних закладів |
|||||
|
вищий військовий навчальний заклад |
цивільний вищий навчальний заклад |
військовий інститут при цивільному ВНЗ (змішана форма навчання) |
|||
|
кількість |
% |
кількість |
% |
кількість |
% |
|
129 |
,1 |
,9 |
|||
|
Рівень підготовки організатора виховної роботи на сьогоднішній день |
|
дуже низький |
низький |
середній |
високий |
дуже високий |
|
кількість |
% |
кількість |
% |
кількість |
% |
кількість |
% |
кількість |
% |
|
0 |
,4 |
,6 |
З’ясовано такі основні невирішені проблеми підготовки військових вихователів: низький рівень професійної підготовленості ОВР; недостатня практична підготовка майбутніх ОВР у ВВНЗ щодо організації і проведення практичних заходів виховної роботи; низька їх психолого-педагогічна компетентність у роботі з особовим складом, яка негативно впливає на морально-психологічний стан військового підрозділу та призводить до певних негативних наслідків; неусвідомлення переважною більшістю ОВР гуманістичної парадигми військового виховання та неспроможність реалізувати її у виховній практиці.
Усе це свідчить про те, що необхідно формувати творчу особистість ОВР. Для цього слід організувати навчально-виховний процес у ВВНЗ у руслі гуманістичної парадигми військової освіти, забезпечити особистісний підхід до кожного курсанта та творчо реалізувати основні компоненти системи підготовки ОВР первинної ланки. Цього можна досягти творчим конструюванням передового педагогічного досвіду в умовах інтеграції цивільної та військової освіти, що здійснено у КНУ імені Тараса Шевченка. Підтверджено, що за рівнем наукового потенціалу, навчального та матеріально-технічного забезпечення, традиціями, рівнем підготовки спеціалістів він є провідним науково-педагогічним центром і може виконувати важливі завдання щодо підготовки ОВР.
У другому розділі –“Теоретичні основи підготовки організаторів виховної роботи з військовослужбовцями для Збройних сил України” –обґрунтовано систему підготовки ОВР первинної ланки шляхом конструювання передового педагогічного досвіду та визначено специфіку їх підготовки для ЗСУ в умовах цивільної університетської освіти.
Проаналізувавши теоретичні основи підготовки ОВР в умовах університетської освіти, ми акцентуємо увагу на системному підході, який розвивається у двох основних напрямках: як філософська категорія та як методика системного підходу (цей підхід використовується нами для дослідження процесу підготовки курсантів у КНУ імені Тараса Шевченка до виховної діяльності у ЗСУ).
Педагогічна система підготовки ОВР у КНУ імені Тараса Шевченка є одним із різновидів соціальних систем. Основними компонентами цієї системи є цільовий, мотиваційний, змістовий, процесуальний, контрольно-регулюючий, результативний та суб’єкт-суб’єктний. Успішність її функціонування можлива за таких умов: оптимальної інтеграції цивільної та військової освіти; творчого використання всіх складових навчально-виховного процесу КНУ імені Тараса Шевченка, його ланок і підсистем; постійного розвитку та динаміки цієї системи; впровадження особистісно-орієнтованого концептуального підходу щодо підготовки ОВР.
Втілення в життя всіх її компонентів і створення оптимальних умов для ефективного функціонування, дозволяє вийти на якісно новий рівень підготовки ОВР до військово-професійної діяльності, шляхом реалізації у навчально-виховному процесі КНУ імені Тараса Шевченка особистісно й професійно-орієнтованого підходу. Їх якісна підготовка забезпечується творчим співробітництвом між усіма факультетами КНУ імені Тараса Шевченка та кафедрою військової педагогіки і психології ВІКНУ, своєчасним вдосконаленням навчальних планів підготовки фахівців за спеціальностями “Психологія” і “Політологія”, навчальних програм і тематичних планів, організацією і проведенням науково-методичних конференцій і семінарів, координацією викладання суміжних навчальних дисциплін, обговоренням тематики курсових, бакалаврських і дипломних робіт та наданням їм особистісної й практичної спрямованості.
Творче поєднання військової та цивільної освіти дає можливість курсантам отримати високі знання за рахунок відвідування навчальних занять, які проводять доктори та кандидати наук, професори та доценти кращого навчального закладу України КНУ імені Тараса Шевченка. Одночасно це дає можливість заощадити кошти з бюджету, не втрачаючи при цьому якості підготовки майбутніх ОВР.
У третьому розділі –“Експериментальна перевірка ефективності системи підготовки ОВР у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка” –викладено теоретичні аспекти конструювання передового педагогічного досвіду щодо підготовки ОВР, програму, методику та організацію експериментальної роботи, дано обґрунтування змістовного та методичного компонентів їх підготовки, визначено напрями впровадження основних положень дисертації у систему військово-професійної освіти.
Проведені дослідження підтвердили основні теоретичні положення дисертації, саме необхідність впровадження сучасної ефективної системи підготовки ОВР на основі конструювання передового педагогічного досвіду.
Основу і сутність передового педагогічного досвіду складає спеціально “вирощений” досвід на основі гуманістичної парадигми військової освіти і нових результатів педагогічних досліджень. Він цілеспрямовано сконструйований у КНУ імені Тараса Шевченка на основі сучасних педагогічних концепцій та відбувається шляхом творчого поєднання цивільної та військової освіти. Ефективне його функціонування забезпечується всебічним організаційним, змістовним і методичним супроводженням, залученням до його реалізації науково-педагогічного потенціалу КНУ імені Тараса Шевченка. Керівники дослідження тут виступають організаторами і основними виконавцями роботи по-новому.
У процесі визначення змісту підготовки майбутніх ОВР у КНУ імені Тараса Шевченка враховані наукові, суспільні, військово-професійні, культурні, особистісні і психолого-педагогічні детермінанти. Під поняттям “зміст навчання ОВР” розуміємо систему загальнонаукових, військово-професійних і психолого-педагогічних знань, практичних навичок і вмінь, оволодіння якими забезпечує всебічний розвиток духовних, інтелектуальних і фізичних здібностей майбутніх ОВР, формування у них провідних світоглядних і морально-психічних властивостей особистості, підготовку їх до ефективного виконання своїх службових обов’язків.
Під час добору змісту підготовки майбутніх ОВР дотримувалися таких вимог: врахування соціального замовлення суспільства, призначення ЗСУ; здійснення головної мети військово-педагогічного процесу формування і розвиток всебічно і гармонійно розвинутої особистості майбутнього ОВР; врахування наукових досягнень і обґрунтування на основі сучасних педагогічних концепцій; забезпечення зв’язку теорії з військовою практикою, психолого-педагогічної та військово-професійної освіти; поєднання всебічної духовної, інтелектуальної та фахової підготовки майбутніх ОВР; формування мотивації майбутньої професійної діяльності та постійного творчого самовдосконалення в ній; забезпечення єдності навчання, виховання, розвитку, психологічної підготовки і самовдосконалення особистості майбутніх ОВР у навчально-виховному процесі; надання гуманітарної і психолого-педагогічної спрямованості змісту їх освіти, його відповідність загальнолюдським, національним і військовим цінностям; забезпечення загальних вимог до формування змісту освіти.
Конкретизації змісту освіти майбутніх ОВР сприяло уточнення їх загальних й педагогічних функцій у життєдіяльності військового підрозділу і частини, а саме: професійних, соціально-професійних і військово-професійних.
Змістовний компонент підготовки ОВР, безперечно, важливий, але він залишиться нереалізованим, якщо не буде оптимально забезпечений методичним компонентом цієї системи. Тому однією з найважливіших підсистем педагогічного процесу щодо підготовки ОВР є методична, яка сприяє гуманізації, демократизації й особистісній спрямованості та забезпечує справжню реалізацію нами на практиці особистісно орієнтованої концепції навчання курсантів до майбутньої військово-професійної діяльності. Методичний компонент підготовки ОВР –це сукупність різноманітних методів, прийомів, способів, форм і методик навчання, виховання, розвитку, психологічної підготовки і самовдосконалення особистості майбутніх військових вихователів, яка втілена у особистісно орієнтовану технологію їх підготовки у ВІКНУ.
У КНУ імені Тараса Шевченка, як класичному університеті, використовуються, як традиційні, так і нетрадиційні методи, форми і методики підготовки майбутніх спеціалістів у навчальному процесі. Більшість занять з фундаментальних дисциплін проводяться виключно із застосуванням методів активного соціально-психологічного навчання, рольових і ділових ігор, психотренінгу, практичного проведення конкретних психологічних і соціально-психологічних досліджень тощо. А всі заняття з навчальних дисциплін “Патопсихологія” і “Клінічна психологія” проводяться у клініці ім. Павлова.
У зв’язку з тим, що підготовка майбутніх ОВР також активно відбувається в окремому структурному підрозділі КНУ імені Тараса Шевченка –Військовому інституті, є можливість широкого творчого використання найрізноманітніших загальних і специфічних для військового середовища методик навчання, виховання, розвитку, психологічної підготовки і самовдосконалення випускників.
Наприклад, суттєвий, а іноді й вирішальний вплив на особистісне і професійне самовизначення курсантів має їх первинна військово-професійна підготовка, яка безпосередньо корегує попередні їх уявлення про цілі, зміст і особливості майбутньої військово-професійної діяльності у військах, має позитивний вплив на емоційно-мотиваційну сферу, формує початкове професійне самовизначення.
Важливий блок ОПП і навчального плану підготовки фахівців за спеціальностями “Психологія” і “Політологія” складають спеціальні дисципліни із загальним обсягом 2391 годину. Він містить такі підблоки: військово-спеціальні дисципліни 1361 годину та загальновійськові дисципліни 1030 годин.
Суттєве місце серед методів навчання займає написання курсантами курсових, бакалаврських і дипломних робіт, які носять безпосередньо дослідницький характер і спрямовані на самопізнання курсантів; сприяють формуванню мотивації майбутньої військово-професійної діяльності; передбачають обов’язкове проведення експериментальних і емпіричних досліджень та обґрунтування їх результатів із застосуванням методів математичної статистики.
ВИСНОВКИ
На основі здійсненого дослідження зроблено такі узагальнюючі висновки:
1. Аналіз психолого-педагогічної літератури, дисертаційних досліджень та існуючої системи підготовки ОВР показав, що вона у науковому плані необґрунтована, а в практичному аспекті є неефективною і не забезпечує потреби ЗСУ у висококваліфікованих фахівцях виховної роботи. Духовні, соціальні, психолого-педагогічні, особистісні й військово-професійні фактори оптимального функціонування ЗСУ, необхідність забезпечення духовного компоненту їх бойової готовності, невідповідність виховної роботи у військових підрозділах і частинах вимогам сьогодення і гуманістичній парадигмі військового виховання, необхідність наповнення цього виховання сучасним загальнолюдським, національним і військово-професійним змістом обумовлюють визначення вітчизняною педагогічною наукою концепції підготовки ОВР, обґрунтування педагогічної системи їх підготовки в руслі вимог Конституції України, Концепції виховної роботи в Збройних силах та інших військових формуваннях України, Державної програми реформування та розвитку Збройних сил України на період до 2005 року, Концепції військової освіти в Україні, Законів України “Про освіту” і “Про вищу освіту”.
2. Як показало наше дослідження, основними невирішеними проблемами підготовки ОВР на сьогодні є:
низький рівень професійної підготовленості ОВР;
недостатня їх підготовка у ВВНЗ щодо організації і проведення практичних заходів виховної роботи у військових підрозділах і частинах;
низька психолого-педагогічна компетентність у роботі з особовим складом;
неусвідомлення переважною більшістю ОВР гуманістичної парадигми військового виховання і неспроможність її реалізувати у виховній практиці.
Встановлено такі основні негативні особливості і тенденції підготовки ОВР:
відставання підготовки ОВР від сучасних світових і вітчизняних освітніх тенденцій;
відсутність оптимальної сучасної педагогічної системи їх підготовки, особливо первинної ланки;
недостатня психолого-педагогічна підготовка майбутніх ОВР у ВВНЗ та відсутність особистісної спрямованості у процесі їх підготовки;
слабке формування готовності ОВР до професійної діяльності в складних умовах реформування ЗСУ;
відсутність сучасних технологій і концепцій підготовки ОВР.
3. Система підготовки ОВР у КНУ імені Тараса Шевченка представляє собою упорядковану кількість взаємопов’язаних структурних і функціональних компонентів, які активно взаємодіють між собою та об’єднанні спільною метою, єдністю керування, виступають у взаємодії з оточенням як цілісне утворення. Доведено, що вона забезпечує:
справжню реалізацію гуманістичної філософії освіти в системі підготовки ОВР;
формування їх особистості з психолого-педагогічною компетентністю, сучасним науковим світоглядом, професійною культурою і соціальною захищеністю;
формування й розвиток у курсантів мотивації навчально-пізнавальної й військово-професійної діяльності та особистісної й професійної самоактуалізації;
формування особистості майбутнього ОВР як громадянина української держави з активною життєвою настановою.
Доведено, що за рівнем наукового потенціалу, навчального та матеріально-технічного забезпечення, традиціями, якістю підготовки спеціалістів КНУ імені Тараса Шевченка реально є провідним науковим центром і може виконувати важливі завдання щодо підготовки ОВР. Адже підготовка ОВР у КНУ імені Тараса Шевченка зараз є найкращою і найвигіднішою з точки зору як якості, так і матеріальних затрат на їх підготовку.
. Встановлено, що структурними компонентами системи підготовки ОВР в умовах університетської освіти є цільовий, мотиваційний, змістовний, процесуальний, контрольно-регулюючий, результативний і суб’єкт-суб’єктний.
Успішність функціонування цієї системи можлива за таких умов:
оптимальної інтеграції цивільної та військової освіти;
творчого використання всіх складових навчально-виховного процесу КНУ імені Тараса Шевченка, основних його ланок і підсистем;
розвитку та динаміки системи, своєчасного оновлення і вдосконалення її складових;
всебічного забезпечення її оптимального функціонування;
впровадження особистісно-орієнтованого і діяльнісного підходу щодо підготовки ОВР.
Доведено, що обґрунтована система підготовки ОВР є дієвою, ефективною, особистісно спрямованою та дешевшою за інші види підготовки, що має велике значення з точки зору постійного скорочення бюджету на утримання та розвиток ЗСУ. Все це свідчить про те, що ця система є досить перспективною. Нині вона у КНУ імені Тараса Шевченка знаходиться тільки на стадії впровадження передового педагогічного досвіду, тобто на етапі становлення та остаточного самовизначення. У зв’язку з цим ми усвідомлюємо, що наше дослідження не могло охопити всього спектра проблем. Воно лише започаткувало процес їх різноманітного і всебічного вивчення і обґрунтування. Набутий нами досвід засвідчує можливість і необхідність застосування такої системи підготовки ОВР в умовах цивільної університетської освіти.
5. Змістовний компонент системи підготовки ОВР первинної ланки включає в себе дії з відбору та побудови змісту в процесі їх навчання, виховання, розвитку, психологічної підготовки і самовдосконалення, забезпечує встановлення та підтримання суб’єкт-суб’єктних взаємин між учасниками педагогічної системи (вихователями та вихованцями). Він представляє собою систему ідей, ідеалів, думок, цінностей, основних напрямків виховного впливу. Саме тому нам потрібні висококваліфіковані ОВР.
Доведено, що цей компонент, як й інші, залишиться нереалізованим, поки не буде оптимально забезпечений методичним компонентом. Він представляє собою сукупність різноманітних методів, прийомів, способів, форм і методик навчання, виховання, розвитку, психологічної підготовки і самовдосконалення особистості майбутніх ОВР, яка втілена у особистісно орієнтовану технологію їх підготовки в КНУ імені Тараса Шевченка.
6. Педагогічними умовами її ефективного функціонування є:
чітке дотримання гуманістичної парадигми підготовки ОВР;
забезпечення єдності теоретичної і практичної їх підготовки;
підтримання між науково-педагогічним і командним складом та курсантами творчої суб’єкт-суб’єктної взаємодії;
будь-який університет діє як науковий, методичний і навчальний комплекс, тому однією з важливих педагогічних умов є його творче використання у КНУ імені Тараса Шевченка для підвищення ефективності підготовки військових вихователів;
чітке дотримання принципів, методів і форм підготовки спеціалістів у ВНЗ;
оптимальне сполучення традиційних методів навчання у вищій школі з сучасними активними методами навчання;
творче залучення курсантів до науково-дослідницької діяльності.
Для впровадження системи підготовки ОВР у інших ВВНЗ та підвищення її ефективності подальшого дослідження і наукового обґрунтування потребують такі проблеми:
інтеграції загальної вищої і військово-професійної освіти в українських ВНЗ з урахуванням тенденцій гуманізації та гуманітаризації світової освіти;
диференціації за змістом, рівнями й кваліфікацією з оптимальним поєднанням цивільної і військово-професійної освіти, забезпеченням соціального захисту випускників ВВНЗ та з урахуванням їх індивідуально-психічних особливостей, гуманістичної парадигми вітчизняної системи військової освіти;
формування творчої особистості ОВР для різних ланок військового управління;
особливості формування психолого-педагогічної компетентності ОВР в різних рівнях військової освіти (тактичному –оперативно-тактичному –оперативному –стратегічному), що забезпечить наступність їх підготовки;
формування готовності ОВР до ефективної виховної діяльності у військових підрозділах і частинах;
створення умов для всебічної психолого-педагогічної підготовки майбутніх ОВР;
забезпечення варіативності і різноплановості військово-освітніх технологій у підготовці ОВР тощо.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Статті у провідних наукових фахових виданнях:
1. Автушенко О.С. Особистісний підхід у військовому вихованні // Зб. наук. пр. Військового гуманітарного інституту Національної академії оборони України. К., 2001. –Вип. 1(20). С. 3-9.
. Автушенко О.С. Особистість військового вихователя // Проблеми освіти: Наук.-метод. зб. К., 2001. Вип. 25. С. 152-157.
3. Автушенко О.С. Система підготовки військових вихователів у Військовому інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка // Проблеми освіти: Наук.-метод. зб. К., 2003. Вип. 31. С. 120-125.
. Автушенко О.С. Теоретичні проблеми підготовки військових вихователів в умовах університетської освіти // Нові технології навчання: Наук.-метод. зб. К., 2002. Вип. 34. С. 132-139.
Статті у наукових і науково-методичних збірниках:
5. Автушенко О.С. Гуманізація військового виховання // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: військово-спеціальні науки. –К., 2001. Вип. 4. С. 33-37.
. Автушенко О.С. Концептуальні засади гуманізації військового виховання // Психолого-педагогічні основи гуманізації навчально-виховного процесу в школі та вузі: Зб. наук. пр. Рівне, 2001. С. 46-49.
7. Автушенко О.С. Сутність, зміст та основні напрямки військового виховання // Психолого-педагогічні основи гуманізації навчально-виховного процесу в школі та вузі: Зб. наук. пр. Рівне, 2002. С. 3-6.
Статті та тези доповідей у збірниках матеріалів конференцій:
8. Автушенко О.С. Гуманістичні тенденції у військовому вихованні // Патріотичне і гуманістичне виховання військової інтелігенції: сутність, взаємозв’язок, стан, проблеми: Мат. Всеукр. наук.-практ. конф. К., 2003. С. 242-246.
. Автушенко О.С. Концептуальні засади підготовки військового вихователя // Система військової освіти як школа виховання української військової інтелігенції: Мат. Всеукр. наук.-практ. конф. К., 2001. Ч. 2. С. 5-10.
АНОТАЦІЇ
Автушенко О.С. Система підготовки організаторів виховної роботи з військовослужбовцями в умовах університетської освіти. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 теорія і методика професійної освіти. Інститут вищої освіти АПН України, Київ, 2003.
У дисертації досліджено процес підготовки організаторів виховної роботи первинної ланки з військовослужбовцями, визначено основні проблеми і тенденції їх підготовки в умовах реформування й розвитку Збройних сил України.
Проаналізовано стан підготовленості організаторів виховної роботи, обґрунтовано та запропоновано оновлену, суттєво змінену систему підготовки організаторів виховної роботи первинної ланки в умовах цивільної університетської освіти на основі конструювання передового педагогічного досвіду.
Автором дається обґрунтування основних компонентів цієї системи (цільового, мотиваційного, змістового, процесуального, контрольно-регулюючого, результативного і суб’єкт-суб’єктного) в умовах поєднання цивільної та військової освіти в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка та визначаються основні педагогічні умови оптимального її функціонування.
Ключові слова: система, особистісний підхід, система підготовки організаторів виховної роботи, особистість військового вихователя, передовий педагогічний досвід.
Автушенко А.С. Система подготовки организаторов воспитательной роботы с военнослужащими в условиях университетского образования. Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 теория и методика профессионального образования. Институт высшего образования АПН Украины, Киев, 2003.
В диссертации комплексно исследовано процесс подготовки организаторов воспитательной роботы первичного звена, определены основные проблемы и тенденции их обучения в условиях реформирования и развития Вооруженных сил Украины. Теоретически обоснована и практически внедрена система подготовки организаторов воспитательной работы с военнослужащими по специальностям “Психология” и “Политология” в условиях гражданского университетского образования. В основе системы лежит гуманистическая парадигма военного образования, которая имеет национальную и профессиональную направленность, что свидетельствует о неотъемлемости системы военного образования от национальной почвы, а также ориентации на формирования творческой личности специалиста воспитательных структур в ВВУЗ.
В диссертационном исследовании дается обоснование основных компонентов этой системы, а именно: целевого, мотивационного, содержательного, процессуального, контрольно-регулирующего, результативного и субъект-субъектного, основным из которых является субъект-субъектный.
В исследовании обосновано, что при оптимальной интеграции гражданского и военного образования в Киевском национальном университете имени Тараса Шевченко, можно добиться высокого уровня подготовки организаторов воспитательной роботы для Вооруженных сил Украины при минимальных материальных затратах на подготовку специалистов данного профиля. Предложенная система является наиболее приемлемой, целесообразной и оптимальной в условиях постоянного сокращения личного состава Вооруженных сил Украины и бюджетных средств на содержание армии.
Автором определены такие основные педагогические условия оптимального функционирования системы подготовки организаторов воспитательной роботы с военнослужащими:
четкое соблюдение гуманистической парадигмы их подготовки, основной идеей которой является субъектность будущих организаторов воспитательной работы в педагогическом процессе, предоставление им условий для полной самореализации и самоактуализации в учебно-познавательной и будущей военно-профессиональной деятельности;
обеспечение единства теоретической и практической подготовки организаторов воспитательной роботы;
поддержание между научно-педагогическим и командным составом, а также курсантами творческого субъект-субъектного взаимодействия;
функционирование Киевского национального университета имени Тараса Шевченко как научного, методического и учебного комплекса;
четкое соблюдение принципов, методов и форм подготовки специалистов в высшем учебном заведении;
оптимальное объединение методов обучения в высшей школе с современными активными методами обучения;
творческое привлечение курсантов к научно-исследовательской деятельности.
В учебный процесс Киевского национального университета имени Тараса Шевченко нами был внедрен передовой педагогический опыт по подготовке военных воспитателей, сконструированный на основе современных педагогических концепций, новых результатов педагогических исследований, путем творческого объединения гражданского и военного образования. Фундаментальные, профессионально-ориентировочные, гуманитарные и социально-экономические учебные дисциплины будущие организаторы воспитательной работы изучают на базовых факультетах Киевского национального университета имени Тараса Шевченко вместе со студентами психологических и политологических специальностей, а общевойсковые, военно-специальные, тактические и тактико-специальные дисциплины –в Военном институте Киевского национального университета имени Тараса Шевченко. Основу и сущность передового педагогического опыта составляет специально “выращенный” опыт на основе гуманистической парадигмы военного образования и новых результатов педагогических исследований в мировой и отечественной педагогической науке.
Ключевые слова: система, личностный подход, система подготовки организаторов воспитательной роботы, личность военного воспитателя, передовой педагогический опыт.
Avtushenko A.S. The system of the training of educational work organizers with serving soldier under the conditions of the university education. –Manuscript.
The competition for a candidate’s dissertation of pedagogical sciences by speciality 13.00.04. –Theory and Methods of Professional Education. – The Institute of Higher Education of the Academy of Pedagogic Sciences of Ukraine, Kiev, 2003.
In the dissertation the process of the training of initial link educational work organizers with serving soldier were defined, the principal problems and tendencies of their training under the conditions of reform policy and development of the Armed Forces of Ukraine.
It was analyzed the condition of the preparation of educational work organizers, grounded and proposed the renewed system of the training of initial link educational work organizers under the conditions of the civil university education on the basis of the advanced of pedagogic experience.
The author deals with ground of the basic system components (having a special purpose, the motivational, the content, the processional, the control-regulation and subject-subjectal) under the conditions of the combination of civil and military education in the Taras Shevtchenko Kyiv National University and the basic pedagogical conditions of it optimal functioning are formed.
Key words: system, the personally approach, the system of the training of educational work organizers, the military teacher’s personality, the advanced of pedagogic experience.