ТЕМА З ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ТА ДІЇ НАСЕЛЕННЯ ПІД ЧАС ЗЕМЛЕТРУСІВ ЗАТОПЛЕНЬ СЕЛЕВИХ ПОТОКІВ УРАГАНІВ ЛІСОВИ
Работа добавлена на сайт samzan.net:
PAGE 2
МВС УКРАЇНИ
ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
Кафедра діяльності ОВС на транспорті та тактико-спеціальної підготовки
Факультету підготовки фахівців транспортної міліції
ЗАТВЕРДЖУЮ
Начальник кафедри діяльності ОВС на транспорті та тактико-спеціальної підготовки
підполковник міліції
Є.В. Поляков
«______» ____________________ 2011 р.
«ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА»
ТЕМА З
"ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ТА ДІЇ НАСЕЛЕННЯ ПІД ЧАС ЗЕМЛЕТРУСІВ, ЗАТОПЛЕНЬ, СЕЛЕВИХ ПОТОКІВ, УРАГАНІВ, ЛІСОВИХ ПОЖЕЖ, СНІГОВИХ ЗАНОСІВ ТА ОЖЕЛЕДИЦІ."
Лекція обговорена і схвалена на засіданні кафедри
"25" серпня 2011 р.
Протокол № 1
Одеса - 2011
ТЕМА 3.
"ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ТА ДІЇ НАСЕЛЕННЯ ПІД ЧАС ЗЕМЛЕТРУСІВ, ЗАТОПЛЕНЬ, СЕЛЕВИХ ПОТОКІВ, УРАГАНІВ, ЛІСОВИХ ПОЖЕЖ, СНІГОВИХ ЗАНОСІВ ТА ОЖЕЛЕДИЦІ."
Вступ
- Правила поведінки та дії населення під час природних
надзвичайних ситуацій. - Основи організації життєзабезпечення населення у зонах надзвичайних ситуацій та тимчасового відселення.
Висновки
Вступ
Кожна людина у випадках аварій, катастроф і стихійного лиха повинен вміти захистити себе, сім'ю, надати допомогу потерпілим. У разі необхідності цього вимагає саме життя, наша дійсність. Науково-технічний прогрес значно збільшив можливості виробництва, приніс з собою небезпек) для людини і навколишнього середовища. Більшість регіонів держави підпадають під вплив природи. Ось чому кожен із нас повинен багато знати і вміти в ім'я збереження здоров'я і життя.
Стихійні лиха, пожежі, аварії... По-різному можна зустріти їх. Розгублено, навіть приречено, як століттями зустрічали люди різні лиха, або спокійно, з незламною вірою у власні сили, з надією на їх приборкання. Але впевнено прийняти виклик лих можуть лише ті, хто знаючи, як діяти у тій чи іншій обстановці, прийме єдино правильне рішення: врятує себе, надасть допомогу іншим, попередить, наскільки зуміє, руйнівну дію стихійних сил.
Стихійні лиха, аварії і катастрофи можуть викликати масові ураження. Унаслідок цього можливі різні травми - струси, переломи, стискання окремих частин тіла, поранення живота, грудної клітини, голови тощо. Пожежі можуть викликати опіки всіх ступенів разом з травмами. Аварії на хімічно і радіаційно небезпечних об'єктах можуть призвести до ураження великої кількості населення, що проживає поблизу цих об'єктів, якщо не будуть вжиті термінові заходи захисту, а також місцеве ураження шкіри і слизових оболонок.
Ураження людей може бути викликане уламками зруйнованих ударною хвилею споруд, осколками скла, грудками землі, а також пожежами, що виникають та вторинними факторами ураження внаслідок руйнування техногенних небезпечних об'єктів. У більшості випадків ураження людей можуть бути комбінованими — поєднанням поранень, переломів, опіків.
Органи охорони здоров'я і Служба медицини катастроф будуть прагнути наблизити до місць надзвичайних ситуацій свої формування і старатися надати потерпілим першу медичну допомогу і евакуювати уражених у медичні заклади. Але щоб ця допомога була ефективною багато залежить не тільки від медичних формувань ЦО, а також від дії та умінь особового складу формувань ЦО загального призначення, від уміння кожного громадянина надати само- і взаємодопомогу при ураженнях внаслідок надзвичайних ситуацій та нещасних випадків.
Також одними із головних завдань цивільної оборони щодо захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій наряду з виконанням завдань щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного походження і запровадження заходів щодо зменшення збитків та втрат у разі аварій, катастроф, вибухів, великих пожеж та стихійного лиха, оповіщення населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій у мирний і воєнний часи та постійне інформування його про наявну обстановку, захист населення від наслідків аварій, катастроф, великих пожеж, стихійного лиха та застосування засобів ураження, організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у районах лиха і осередках ураження, підготовка і перепідготовка керівного складу цивільної оборони, її органів управління та сил, навчання населення вмінню застосовувати засоби індивідуального захисту і діяти в надзвичайних ситуаціях є:
створення систем аналізу і прогнозування управління, оповіщення і зв'язку, спостереження і контролю за радіоактивним, хімічним і
бактеріологічним зараженням, підтримання їх готовності до сталого
функціонування у надзвичайних ситуаціях мирного та воєнного часів;
організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійного лиха та у воєнний час.
1. "ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ТА ДІЇ НАСЕЛЕННЯ ПІД ЧАС ПРИРОДНИХ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ"
До явищ стихійного лиха, які можливі на території України відносяться: землетруси; повені (паводки; підтоплення; катастрофічне затоплення); селеві потоки; зсуви; сильний вітер (ураган, смерч), снігопад, хуртовина, бурі та інші явища природи, що виникають як правило раптово. До них можна також віднести і пожежі, особливо лісові і торф'яні. Вони порушують нормальну життєдіяльність людей, руйнують і знищують матеріальні цінності, а іноді призводять до загибелі людей.
Про загрозу виникнення стихійного лиха населення сповіщається через мережу провідного мовлення (через квартирні і зовнішні гучномовці), а також через місцеві радіомовні станції, телебачення і, якщо дозволяє час, через засоби друку. В інформації вказується характер можливого надзвичайного явища, його масштаби, час виникнення і можливі наслідки, а також рекомендується, що необхідно робити до і під час стихійного лиха.
Кожний громадянин, який опиниться у районі стихійного лиха, зобов'язаний проявляти самовладання, особистим прикладом оказувати вплив на оточуючих, а при необхідності покладати край випадкам грабежі в, мародерства та інших порушень законності.
Надавши першу допомогу членам сім'ї, оточуючим і самому собі, громадянин повинен брати участь в ліквідації наслідків стихійного лиха, використовувати для цього особистий транспорт, інструмент, медикаменти, перев'язочний матеріал і т.п.
Землетруси
Землетруси - підземнії поштовхи і коливання земної поверхні, що виникають внаслідок раптових зміщень і розривів у земній корі або верхній частині мантії Землі, які передаються на великі відстані у вигляді пружних коливань.
Землетруси завжди викликали у різних людей розлад психіки, що проявлялися у не правильній поведінці. Слідом за гострою руховою реакцією часто настає депресивний стан з загальною руховою загальмованістю. Внаслідок цього, як показує статистика, більша частина отриманих травм серед населення пояснюється несвідомими діями потерпілих, обумовленими панічним станом і страхом.
Попередити землетрус неможливо, але у випадку оповіщення про загрозу землетрусу чи появи його ознак слід діяти швидко, але спокійно, впевнено і без паніки.
При завчасному попереджені про загрозу землетрусу, перш ніж залишити квартиру (дім), необхідно вимкнути нагрівальні пристрої і газ, якщо топилася піч - загасити її; після цього слід одягти дітей, старих, одягтися самому, взяти необхідні речі, невеликий запас продуктів харчування, медикаменти, документи і вийти на вулицю. На вулиці слід якомога швидше відійти від будівель і споруд у напрямку площ, широких вулиць, скверів, спортивних майданчиків, незабудованих ділянок, суворо дотримуючись встановленого громадського порядку.
Якщо землетрус почався раптово, коли зібратися і вийти з квартири (будинку) виявляється неможливим, необхідно зайняти місце (встати) у дверному чи віконному прорізі; тільки стихнуть перші поштовхи землетрусу - швидко вийти на вулицю.
У подальшому необхідно діяти у відповідності з обстановкою, що склалася, виконувати всі розпорядження органів управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення.
Ураган (смерч, гроза, злива)
Ураган - це вітер великої руйнівної сили і значної тривалості, швидкість якого 33 м/с і більше.
Смерч - це висхідний вихор повітря, яке швидко обертається, що має вигляд темного стовпа діаметром від декількох десятків до сотень метрів з вертикальною, іноді вигнутою віссю обертання.
Гроза — це атмосферне явище, що пов'язано з розвитком потужних купчасто-дощових хмар, що супроводжується багаторазовими електричними розрядами між хмарами і земною поверхнею, звуковими явищами, сильними опадами, нерідко з градом .
Злива - короткочасні атмосферні опади великої інтенсивності.
З отриманням штормового попередження негайно слід удатися до проведення запобіжних робіт: зміцнити не досить тривкі конструкції, зачинити двері, приміщення на горищі, слухові вікна, вентиляційні отвори. Великі вікна і вітрини необхідно оббити дошками. Шибки заклеїти смужками паперу або тканини, а якщо можливо, вийняти. Двері і вікна з підвітряної сторони залишити відкритими, щоб урівноважити внутрішній тиск у будівлі. З дахів, балконів, лоджій прибрати предмети, які при падінні можуть заподіяти людям травмувань.
Якщо є можливість і необхідність, треба вимкнути комунальні енергетичні мережі, відкрити допоміжні люки для пропускання води. З легких споруд людей перевести у більш міцні будівлі або укрити в захисних спорудах ІДО.
Припинити зовнішні роботи. Запастися електричними ліхтарями, гасовими лампами, свічками. Доцільно створити запаси води на 2-3 доби, підготувати похідні плитки, гасівки, примуси. Не забувати запастися продуктами харчування та фуражем для худоби, медикаментами особливо перев'язочними матеріалами; радіоприймачі і телевізори тримати постійно ввімкненими.
Знаходячись у будинку, слід стерегтися поранень осколками скла, що розлітається. Для цього треба відійти від вікон і встати впритул до простінку. Можна використовувати також міцні меблі. Найбільш безпечним місцем є сховища ЦО, підвали або внутрішні приміщення перших поверхів цегляних і кам'яних будинків. Не можна виходити на вулицю одразу ж після послаблення вітру, тому що через кілька хвилин порив може повторитися. Якщо це все-таки необхідно, треба триматися подалі від будівель і споруд, високих парканів, стовпів, дерев, щогл, опор, проводів.
Заборонено знаходитися на шляхопроводах, наближатися до місць зберігання легкозаймистих або сильнодіючих отруйних речовин.
Слід пам'ятати, що частіше всього в таких умовах люди зазнають травмувань від уламків скла, шиферу, черепиці, покрівельного заліза, зірваних шляхових знаків, від деталей оздоблень фасадів і карнизів, від предметів, що зберігаються на балконах і лоджіях.
Якщо ураган (смерч) застав вас на відкритій місцевості, ліпше за все сховатися у канаві, ямі, яру, будь-якій виїмці: лягти на дно заглиблення і щільно притулитися до землі. Знаходитись у пошкодженій будівлі небезпечно: вона може обвалитися під новим натиском вітру.
Особливо слід стерегтися розірваних електропроводів: не виключена імовірність того, що вони під напругою.
Ураган (смерч) може супроводжуватися грозою (бурею). Ухиляйтесь від ситуацій, при яких збільшується імовірність ураження блискавкою: не укривайтеся під деревами, які стоять окремо; не підходьте до ліній електропередач і т.п.
Головна умова — не піддаватися паніці. Діяти грамотно і свідомо, утримуватися від нерозумних вчинків, надавати допомогу потерпілим.
Снігові замети (хуртовина)
Зимові прояви стихійних сил природи нерідко виявляються у снігових заметах унаслідок снігопадів і хуртовин. Снігопади, тривалість яких може бути від 16 до 24 годин, дуже впливають на господарську діяльність населення, особливо з наступним різким похолоданням (сильний мороз) або потеплінням (швидке танення снігу або ожеледь).
Негативний вплив цих явищ приводять до того, що різко погіршується видимість, переривається транспортне сполучення як внутрішньоміське, так і міжміське. Випадання снігу з дощем при зниженій температурі повітря і ураганному вітрі створює умови для зледеніння ліній електропередач, зв'язку, контактних мереж електротранспорту, покрівель будівель, різного роду опор і конструкцій, що нерідко викликає їх руйнування, а також шляхів.
З оголошенням штормового попередження — необхідно обмежити пересування, особливо на власному транспорті, створити удома необхідний запас продуктів (води, палива), виконати герметизацію житлових приміщень, що допоможе зберегти тепло і зменшить витрати палива.
Особливу небезпеку снігові замети створюють для людей, захоплених у дорозі, далеко від людського житла. Заметені снігом дороги, втрата видимості викликають повну дезорієнтацію на місцевості.
Під час руху на автомобілі не варто намагатися подолати снігові замети, необхідно зупинитися, повністю закрити жалюзі машини, укрити двигун зі сторони радіатора. Якщо є можливість, автомобіль треба встановити двигуном у навітряну сторону. Періодично треба виходити із автомобіля, розгрібати сніг, щоб не опинитися похованим під снігом. Крім того, не занесений снігом автомобіль - гарний орієнтир для пошукової групи. Двигун автомобіля необхідно періодично прогрівати для уникнення "розморожування двигуна''. При прогріванні автомобіля важливо не допускати затікання в кабіну (кузов, салон) вихлопних газів; з цією метою важливо слідкувати, щоб вихлопна труба не завалювалася снігом.
Якщо у дорозі разом опинилося декілька чоловік (на декількох автомобілях), доцільно зібратися разом і використати один автомобіль як укриття; із двигунів необхідно злити воду.
Ні в якому разі не можна залишати укриття - автомобіль: у сильний снігопад (хуртовину) орієнтири, які здавалися надійними з першого погляду, через декілька десятків метрів можуть бути загублені.
У сільській місцевості з отриманням штормового попередження необхідно терміново заготувати у необхідній кількості харч і воду для тварин.
Під час ожеледі пересування пішоходів ускладнюється, обвалення різних конструкцій і предметів під навантаженням стане реальною загрозою для людей (травматизм). Слід уникати перебування у старих будівлях, під лініями електропередач і зв'язку та поблизу їх опор, під деревами.
Зсуви
Зсув — це сповзаюче зміщення ґрунтових мас на схилі під дією своєї ваги і додаткового навантаження внаслідок підмивання схилу, перезволожування, сейсмічних поштовхів, нерозумної діяльності людини та інших процесів.
Звичайно зсув починається не раптово. Спочатку з'являються щілини у ґрунті, розколини доріг і берегових укріплень, зміщуються будівлі, споруди, дерева, опори ліній електропередач і зв'язку, руйнуються підземні комунікації, а далі виникає повне руйнування будинків і споруд, що може привести і до загрози здоров'ю і життю людей.
Перш за все, треба пильно стежити за оповіщенням щодо умов проходження зсуву та небезпеки для людей, що відбувається, як слід діяти, що необхідно зробити удома, на подвір'ї.
Необхідно знати телефони управління з питань надзвичайних ситуацій і цивільного захисту населення (відділу з питань НС і ЦЗ, штабу ЦО), підготуватися до можливої евакуації з місця зсуву та вивозу матеріальних цінностей.
Залишаючи приміщення, слід загасити вогонь, перекрити газові крани, вимкнути світло і електроприлади. Це допоможе відвернути виникнення пожежі, що виникають.
Надати потерпілим першу допомогу, вивести свою сім'ю (сусідів та інших людей) у безпечну зону, взяти при можливості участь у локалізації і ліквідації осередків виникнення пожеж, огородженні небезпечних ділянок, виставленні спеціальних попереджувальних знаків, відключенні комунальних енергетичних систем. У подальшому діяти за вказівками органів управління з питань надзвичайних ситуацій і цивільного захисту населення.
Повінь (паводок, підтоплення, катастрофічне затоплення)
При отриманні попередження про загрозу затоплення внаслідок виходу із русел великих та малих річок або внаслідок руйнування гребель водосховищ і виникнення катастрофічного затоплення слід дотримуватися встановленого порядку, без зволікання вийти в безпечні та підвищені місця. При рятувальних роботах необхідно проявляти витримку і самовладання, суворо дотримуватись вимог рятувальників. Не можна переповнювати рятувальні засоби (катери, човни, плоти і т.д.), оскільки це загрожує безпеці рятувальників і тих, хто підлягає врятуванню.
Потрапивши у воду, слід скинути із себе важкий одяг і взуття, відшукати поблизу плаваючі чи підвищені над водою предмети, скористатися ними до отримання допомоги.
Якщо є час, то необхідно вжити заходи щодо рятування майна і матеріальних цінностей: перенести їх у безпечні місця, а самим зайняти верхні поверхи (горища), дахи будинків.
При достатньому часі попередження паводку здійснюються заходи щодо підготовки і проведення завчасної евакуації населення і сільськогосподарських тварин, щодо вивозу матеріальних цінностей з районів можливого затоплення, про що оголошується спеціальним розпорядженням місцевих державних адміністрацій. Населення про початок і порядок евакуації оповіщається з використанням місцевих радіотрансляційних мереж і телебачення, через адміністрацію суб'єктів господарювання. Населенню повідомляються місця розгортання збірних евакуаційних пунктів, строки прибуття на ці пункти, маршрути руху під час евакуації пішим порядком, а також інші відомості, що співвідносяться з місцевою обстановкою, очікуваним масштабом лиха, часом його упередження.
За наявності достатнього часу, населення із небезпечних районів евакуюються разом з майном. З цією метою кожній родині надається автомобільний чи інший транспорт з зазначенням його подачі.
У випадку раптових паводків попередження населення проводиться всіма наявними технічними засобами оповіщення, з поміж яких — гучномовці і пересувні установки.
Раптовість виникнення повені викликає необхідність особливих дій і поведінки населення.
Якщо люди, що проживають у населеному пункті, спостерігають підйом води на першому поверсі чи інших поверхах і на вулиці, необхідно залишити квартиру, піднятися на верхні поверхи; якщо будинок одноповерховий — зайняти приміщення на горищах. При перебуванні на роботі згідно з розпорядженням адміністрації суб'єкту господарювання слід, дотримуватися встановленого порядку, зайняти підвищені місця. Знаходячись у полі при раптовому затопленні слід зайняти підвищенні місця або дерева, використати різного роду плаваючі засоби, що маєте під рукою або збудуйте їх з колод, дошок, автомобільних камер, бочок, бідонів та інших підручних матеріалів, які легші за воду.
Пожежі
Пожежі - найбільш масові і розповсюджені лиха: вони відбуваються практично в усіх районах нашої країни, особливо влітку у лісах, на торф'яниках, полях, у житлових будівлях і на промислових підприємствах. Вогонь знищує будівлі і споруди, дерева і тварин, зазнають каліцтв і гинуть люди. У 90 % випадків причина виникнення лісових пожеж - людина, яка необережно поводиться із вогнем у лісі, у місцях роботи і відпочинку, не звертає уваги на необхідність суворого дотримання правил протипожежної безпеки.
Найбільш небезпечними є лісні пожежі, причиною виникнення яких с необачна дія людини (розведення вогнища і необережне поводження з ними, сільськогосподарські палі, використання не справної техніки та агрегатів, браконьєрська охота у засушливий період року, грозові розряди та самозагорання торфу тощо).
Більш за все пожеж виникає у соснових лісах у суботу, неділю і понеділок (до 40 % спалахувань). Тому у лісах заборонено розводити вогнища. Особливо це небезпечно у місцях із підсохлою травою і під коріннями дерев. Не можна кидати запалені сірники, недокурки, використовувати машини з несправною системою живлення, палити і користуватися вогнем поблизу машин.
Культурно-масові заходи у лісі необхідно проводити на спеціально відведених ділянках. Поблизу цих місць повинні бути засоби гасіння пожеж або водоймища.
Будь-яка пожежа починається із займання, яке нерідко може ліквідувати одна людина. Але ліквідувати пожежу одній людині, тим більш без відповідних засобів, самовладання, мужності не так просто. Розбурхана стихія потребує колосальних зусиль великої кількості людей, значної кількості спеціальної і іншої техніки.
Найбільш доступними засобами гасіння займань і пожеж є вода, пісок або грунт, ручні вогнегасники, азбестові і брезентові покривала і навіть віття дерев та одяг.
При виникненні пожежі у лісі, населеному пункті чи на виробництві, у першу чергу треба повідомити про це пожежну команду, а після цього сміливо вступати у боротьбу із вогнем.
У цей час нема коли згадувати, де і які засоби розташовані, а треба знати заздалегідь їх місце розташування. Кожний учасник гасіння пожежі повинен дотримуватись заходів безпеки, обережності і передбачливості. При само-рятуванні і рятуванні інших людей під час лісних пожеж необхідно діяти швидко, оскільки основною небезпекою є:
висока температура повітря та задимлення;
можливі обвалення дерев та провали внаслідок вигорання торфу;
наявність небезпечних концентрацій різних продуктів горіння.
Під час пожеж на людях може спалахнути одяг. При невеликих ділянках
палаючого одягу вогонь може бути загашений шляхом його збивання або накриття потерпілого плащем, пальто чи будь-яким іншим полотнищем. Робиться це для того, щоб перекрити доступ повітря до місця горіння.
У випадку, коли пожежа захопила вас у лісі чи степу, не слід приймати поквапливих рішень. Звичайно люди, що злякалися валу вогню, що насувається, намагаються бігти у протилежний від нього бік, не оцінивши швидкості його руху. При виявленні рядом з собою вала вогню, який швидко наближається, степової або низової лісної пожежі, необхідно перейти кромку пожежі проти вітру, накрити при цьому голову і обличчя верхнім одягом.
Виходити із зони будь-якої лісової пожежі, швидкість розповсюдження якої невелика, треба в навітряну сторону, тобто у сторону вогню, використовуючи галявини, просіки, дороги, ріки і т.д.
Пожежі впливають на людей своїм сильним психологічним ефектом. Паніка серед людей навіть при невеликих пожежах слугує причиною значних жертв. Знаючи правила поведінки, людина, захоплена цим лихом, у будь-який момент, у будь-якій обстановці.
Заходи обережності під час ліквідації наслідків стихійного лиха
Перед тим, як увійти у пошкоджений будинок (споруду), треба переконатися, чи не загрожує він обвалом; у приміщенні через небезпеку вибуху скупчення газів неможливо користуватися відкритим вогнем (сірниками, свічами і т.д.).
Будьте обережні з обірваними і оголеними проводами, не допускайте короткого замикання.
Не вмикайте електроенергію, газ і водопровід, до тих пір, доки їх не перевірить комунально-технічна служба.
Не пийте воду із пошкодженого водопроводу або затоплених колодязів.
Дотримання заходів обережності в районі стихійного лиха дозволяє значно понизити складність і кількість травм.
2. "ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЄЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
НАСЕЛЕННЯ У ЗОНАХ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ТА ТИМЧАСОВОГО ВІДСЕЛЕННЯ"
Концепція захисту населення і територій у разі виникнення надзвичайних ситуацій наряду з виконання інших задач, передбачає: проведення рятувальних та інших невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та організація життєзабезпечення постраждалого населення; здійснення заходів щодо соціального захисту постраждалого населення; реалізація визначених законодавством прав населення в галузі захисту від наслідків надзвичайних ситуацій, у тому числі осіб, які брали участь у їх ліквідації.
Організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійного лиха і у воєнний час передбачає заходи, що здійснюються центральними та місцевими органами державної виконавчої влади, виконкомами місцевих Рад народних депутатів, органами управління з надзвичайних ситуацій та у справах цивільного захисту населення, адміністрацією підприємств, установ і організацій завчасно, а також у разі надзвичайної ситуації з метою створення умов для виживання, яке може опинилися (опинилося) в осередках ураження.
Життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях здійснюється з метою збереження життя і здоров'я людей, потерпілих внаслідок надзвичайних ситуацій, на маршрутах евакуації та в містах їх відселення і повинно забезпечувати створення умов для виживання в умовах надзвичайних ситуацій населення на основі задоволення його першочергових потреб по встановленим нормам і нормативам у життєво необхідних видах матеріальних засобів і послуг.
Заходами життєзабезпечення населення, спрямованими на задоволення мінімуму життєвих потреб громадян, які потерпіли (можуть потерпіти) від наслідків надзвичайних ситуацій, надання їм побутових послуг і реалізацію соціальних гарантій на період проведення рятувальних та інших невідкладних робіт, є:
тимчасове розміщення громадян в безпечних районах;
організація харчування у районах лиха і тимчасового розселення;
організація забезпечення населення, що потерпіло, одягом, взуттям і товарами першої необхідності;
організація подання фінансової допомоги потерпілим;
забезпечення медичного обслуговування та санітарно-епідемічного
нагляду в районах тимчасового розселення;
відновлення функціонування сфери соціального захисту населення, яке потерпіло внаслідок наслідків надзвичайних ситуацій.
При створені і підтриманні умов життєзабезпечення потерпілого внаслідок надзвичайних ситуацій населення повинні підтримуватися наступні його основні принципи:
пріоритетність функції держави в підготовці і проведенні всього
комплексу заходів життєзабезпечення в НС;
раціональний розподіл функцій з життєзабезпечення в НС між
центральними, регіональними, місцевими та відомчими органами управління
у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій;
територіально-галузева організація життєзабезпечення в надзвичайних ситуаціях;
персональна відповідальність посадових осіб за виконання
законодавчих, нормативних і правових актів з життєзабезпечення в НС;
завчасність підготовки держави (регіону, території) життєзабезпечення ВНС;
забезпечення соціальної захищеності і психологічної підтримки
громадян в зонах НС;
забезпечення фізіологічної та енергетичної достатності норм
життєзабезпечення в НС;
першочергове орієнтування системи життєзабезпечення в НС на
місцеві ресурси і можливості з наступним використання державних ресурсів;
відкритість процесу життєзабезпечення за рахунок використання
ресурсів від непотерпілих регіонів держави та закордонної допомоги;
здібність до швидкого відновлення системи життєзабезпечення після дії на неї дестабілюючих факторів природних та техногенних НС.
Задоволення першочергових потреб населення у життєво важливих видах матеріальних засобів і послуг здійснюють:
забезпеченням водою, продуктами харчування, житлом, предметами першої необхідності;
інформаційним, медичним і санітарно-епідемічним, транспортним та комунально-побутовим забезпеченням.
Забезпечення водою населення в НС повинно передбачувати
задоволення:
потреб у воді лікувально-медичних заходів, санітарно-гігієпічного
оброблення і профілактики населення;
господарсько-питєвих і комунально-побутових потреб потерпілого
населення і особового складу сил ІДО.
Забезпечення продуктами харчування потерпілого населення в НС повинно передбачувати задоволення потреб у зерні, муці, хлібобулочних і макаронних виробах, м'ясі і м'ясопродуктах (консервах), молоці і дитячому харчуванні, рибі і рибопродуктах (консервах), картоплі і овочах, солі, цукру і чаю, а також фуражу для тваринництва.
Забезпечення житлом потерпілого населення в НС повинно передбачувати розгортання та спорудження при необхідності в зоні НС тимчасового житла (палаток, землянок, збірних та рухомих будинків тощо), а також використання житлового фонду, що зберігся (будинки відпочинку, санаторії, пансіонати, піонерські табори, житлові будинки тощо) для розміщення потерпілого населення в місцях його відселення і евакуації.
Забезпечення предметами першої необхідності потерпілого в НС населення повинно передбачати задоволення його потрібностей у верхньому одязі, взутті, головних уборах, постільних приналежностях, простій побутовій посуді, мінімумі товарів галантереї і парфумерії (нитки, іголки, мило тощо) та інших товарах (табачні вироби, сірники, примуси, гас тощо).
Інформаційне забезпечення в НС повинно передбачувати своєчасне оповіщення його і органів управління всіх рівнів про можливості і факт виникнення НС, можливих його наслідках, правилах поведінки в зонах НС.
Медичне і санітарно-епідемічне забезпечення населення в НС повинно передбачувати надання першої допомоги потерпілому в зоні НС населенню, забезпечення його простішими медикаментами і медичним майном, сортування поранених і надання їм кваліфікованої і елементів спеціалізованої медичної допомоги рухомими формуваннями Служби медицини катастроф у зоні НС з наступною (при необхідності) евакуацією потерпілих в лікувальні заклади для стаціонарного лікування, а також виконання санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів.
Транспортне забезпечення населення в НС повинно передбачати проведення заходів із задоволення потреб в транспортних засобах для вирішення задач евакуації (перевезення) потерпілих із зони НС в райони відселення і підвозу матеріально-технічних ресурсів життєзабезпечення в зони НС.
Забезпечення комунально-побутовими послугами населення, потерпілого в НС, повинно передбачати проведення заходів щодо задоволення його мінімально необхідних потреб у теплі, освітленні, санітарній очистці території, банно-пральному, ритуальному обслуговуванню.
Забезпечення безпеки населення та його функціонування в умовах надзвичайних ситуацій, обумовлених стихійним лихом, техногенними аваріями і катастрофами, а так же використання сучасної зброї (воєнні надзвичайні ситуації) є загальнодержавною задачею, обов'язковою для вирішення всіма територіальними, відомчими і функціональними органами управління і регулювання, службами і формуваннями та суб'єктами господарювання.
Об'єми і терміни проведення заходів щодо завчасної підготовки системи захисту населення визначають виходячи із принципу розумної достатності в забезпечення безпеки населення в умовах надзвичайних ситуацій мирного часу.
Заходи медичного захисту при надзвичайних ситуаціях необхідно проводити з метою попередження або зниження важкості ураження, шкоди для життя і здоров'я людей від дії небезпечних і шкідливих факторів стихійного лиха, техногенних аварій і катастроф, а також для забезпечення епідемічного благополуччя в районах надзвичайних ситуацій і в місцях дислокації евакуйованих.
Заходи медичного захисту населення в умовах природних і техногенних надзвичайних ситуаціях необхідно планувати і здійснювати з використанням наявних сил і засобів міністерств і відомств України, безпосередньо виконуючих задачі захисту життя і здоров'я людей, а також спеціалізованих підсистем, екстреної медичної допомоги, санітарно-епідемічного контролю; захисту і життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях, екологічної безпеки та інших, з їх нарощуванням шляхом створення і розгортання необхідної кількості медичних формувань і установ.
Першу медичну допомогу потерпілим до їх евакуації в лікувальні заклади оказують безпосередньо в осередках ураження при проведенні рятувальних і інших невідкладних робіт. Надання цієї допомоги необхідно виконувати з участю завчасно сформованих для такої мети з самого населення санітарних постів і санітарних дружин, до складу яких належить включати осіб, спеціально навчених загальним прийомам надання само- і взаємодопомоги та здатних організувати практичне виконання населенням цих прийомів в екстремальних умовах.
В рамках підготовки до виконання заходів медичного захисту населення в надзвичайних ситуаціях необхідно завчасно створювати також спеціальні медичні формування і установи; вести підготовку медичного персоналу; накопичувати медичні засоби захисту, медичного і спеціального майна та техніки для оснащення медичних формувань і установ; проводити профілактичні заходи і щеплення населенню; готувати до розгортання додаткову мережу лікарняних ліжок; розробляти режими поведінки і дії населення в надзвичайних ситуаціях.
Аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи в зонах надзвичайних ситуацій необхідно проводити з метою невідкладного надання допомоги населенню, яке підверглося безпосередній або відносній дії руйнівних і шкідливих сил природи, техногенних аварій і катастроф, а також для обмеження масштабів, локалізації або ліквідації виниклим при цьому надзвичайних ситуацій.
Комплексом аварійно-рятувальних робіт необхідно забезпечити знаходження та виведення людей за межі зон дії небезпечних і шкідливих для їх життя і здоров'я факторів ураження, надання невідкладної медичної допомоги потерпілим і їх евакуацію в лікарняні установи, створення для врятованих необхідних умов фізіологічно нормального існування організму людини.
Невідкладні роботи повинні забезпечити блокування, локалізацію або нейтралізацію джерел безпеки, пониження інтенсивності, обмеження розповсюдження і знешкодження дії полів факторів ураження в зоні лиха, аварії або катастрофи до рівнів, які позволяють ефективно використовувати інші заходи захисту.
Аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи в зонах надзвичайних ситуацій необхідно планувати і проводити з використанням сил і засобів міністерств і відомств, міжгалузевих консорціумів, корпорацій, концернів, асоціацій, а також територіальних, функціональних і відомчих систем за підпорядкованістю підконтрольних їм територій і суб'єктів господарювання, які мають необхідних спеціалістів (охорони здоров'я, охорони правопорядку, матеріально-технічного забезпечення, соціального забезпечення та інших) і технічними засобами, що можливі для використання в осередках ураження, в цілях перевезення людей, в тому числі з травмами і пошкодженнями, виконання демонтажних, монтажних, шляхових, навантажувальних і розвантажувальних і земляних робіт, проведення дегазації, дезактивації, дезинфекції та інших спеціальних робіт.
В зонах ураження необхідно організовувати життєзабезпечення населення і особового складу формувань ЦО, що залучаються до участі в рятувальних та інших невідкладних роботах.
Завчасна підготовка і введення в дію планів захисту населення в надзвичайних ситуаціях, що обумовлені природним стихійним лихом, техногенними аваріями, катастрофами, а також використання сучасної зброї, повинні передбачати проведення узгоджених за часом, цілям і засобам робіт з планування і виконання комплексу організаційних, інженерно-технічних і спеціальних заходів цивільної оборони, а також по формуванню необхідних для цього сил і засобів.
Організація безперебійного забезпечення населення, що опинилося в осередках ураження і зонах зараження внаслідок надзвичайних ситуацій, продуктами харчування, питною водою і предметами першої необхідності є одним із головних питань, яке повинні вирішувати всі органи управління захистом населення і територій від НС. Це означає створення системи підвозу продуктів харчування, питної води і предметів першої необхідності., складування і організації місць та порядку їх видачі, забезпечення громадського порядку. Цю роботу, як правило виконують спеціалізовані формування служб цивільної оборони (торгівлі і харчування, інженерні, охорони громадського порядку, матеріально-технічного забезпечення.
Необхідно приділяти увагу щодо завчасної підготовки і проведення заходів щодо захисту продуктів харчування, джерел та систем забезпечення населення водою від зараження радіоактивними і хімічними речовинами та бактеріальними засобами.
Відновленням функціонування систем водопостачання, електрогазозабезпечення та каналізації в першу чергу повинні займатися комунально-господарські служби місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування та спеціалізованих формувань ЦО відповідних галузевих служб.
Своєчасна організація і проведення робіт щодо санітарної обробки населення, обеззаражування техніки і транспорту, територій і споруд, засобів захисту, одягу і взуття та проведення дезинфекції у цих умовах має першочергове значення щоб не допустити вторинного ураження населення радіоактивними і хімічними речовинами та бактеріальними засобами, а також не допустити погіршення санітарно-епідемологічного стану населених пунктів і територій та виникнення осередків інфекційних захворювань населення і особового складу формувань цивільної оборони. Це завдання в першу чергу виконують спеціалізовані формування відомчих та комунально-господарських служб місцевих адміністрацій та органів місцевого самоврядування (створення і забезпечення роботи СОП, СОТ, пересувних КСО, інфекційно-душевих установок ДДА-53А, ДДА-66, ДДП, ПуСО, використання комунальної, сільськогосподарської, дорожньої, будівельної техніки тощо).
Організацією соціального захисту потерпілого населення внаслідок надзвичайних ситуацій займаються органи соціального захисту населення місцевих адміністрацій та органів місцевого самоврядування та страхові організації.
Організацією захисту сільськогосподарських тварин і рослин від радіоактивних, хімічних речовин і бактеріальних засобів в зонах ураження (зараження) займаються служби (формування) сільськогосподарських об'єктів (служби або формування захисту тварин і рослин).
Для захисту сільськогосподарської продукції і фуражу використовують герметичні складські приміщення, різну тару та матеріали
для укриття. В герметичних складах штабеля з запасами сільськогосподарською продукцією і фуражу, що упаковані в тканинні мішки, необхідно укривати брезентом або поліетиленовою плівкою , а в складах, що не піддаються герметизації- подвійним шаром брезенту або поліетиленової плівки.
При перевезенні продуктів харчування, предметів харчування, сільськогосподарської продукції і фуражу, питної води в умовах зараження навколишнього середовища радіоактивними і хімічними речовинами та бактеріальними засобами в першу чергу необхідно використовувати спеціальні транспортні засоби (хлібовози, водовози, зерновози, муковози тощо), а також спеціальну м'яку тару (мішки з тканини з поліетиленовими вкладишами, багатошарові крафт-мішки).
В цих умовах також можуть бути використані суцільнометалеві залізничні вагони з ущільненням дверей і люків; суцільнометалеві автофургони і контейнери; залізничні, річні і морські ізотермічні ємності та судна та інші аналогічні транспортні засоби, а при перевезенні насипом і в м'якій тарі бортовими автомобілями і причепами для їх захисту від радіоактивних, хімічних речовин і бактеріальних засобів повинні використовуватися матеріали для укриття (брезент, плівка тощо).
Заражені радіоактивними, хімічними речовинами і бактеріальними засобами продукція, матеріали та засоби підлягають обов'язковому обеззаражуванню і контролю ступеню зараження до відповідних допустимих величин, а у разі їх перебільшення підлягають знищенню або поховання у спеціально створених могильниках.
Організацію інформації населення про наслідки надзвичайних ситуацій, стан проведення аварійно-рятувальних робіт та порядок життєзабезпечення і соціальний захист потерпілого населення здійснюють місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, адміністрація уповноваженого керівника з організації і проведення аварійно-рятувальних робіт в осередках ураження і зонах зараження внаслідок виникнення надзвичайних ситуацій.
Навчальна література і посібники:
- Конституція України. Офіційне видання Верховної Ради України, 1996р.
- Закон України “Про Цивільну оборону України”, ВРУ, № 2974-Х11, 1993р., № 555-Х1У, 1999р., Київ.
- Закон України “Про аварійно-рятувальні служби”, ВРУ, № 1281-Х1У, 1999 р., Київ.
- Закон України “Про правовий режим надзвичайного стану”, Відомості Верховної Ради (ВВР), 2000, № 23, ст.176.
- Закон України “Про аварійно-рятувальні служби“, Відомості Верховної Ради (ВВР), 2000, № 4, ст.25.
- Закон України “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру”, Відомості Верховної Ради (ВВР), 1998.
- Закон України “Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань”, Відомості Верховної Ради (ВВР), 1998, № 22, ст.115.
- Кодекс законів України про працю, ВРУ, Київ,1990-2000 рр.
- Постанова Верховної Ради України «Про концепцію цивільної оборони України» Відомості Верховної Ради України, 1992, №47, ст.649
- Указ Президента України,1999 р. «Концепція захисту населення і територій у разі загрози та виникнення НС».
- Указ Президента України № 1005/96 «Положення про МНС України»
- Постанова КМУ від 3 серпня 1998 р. № 1198 Київ «Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру»( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1376 ( 1376-99-п ) від 29.07.99 )
- Постанова КМУ від 4 лютого 1999 р. № 140 «Про порядок фінансування робіт із запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків»
- Постанова КМУ від 15 лютого 1999 р. № 192 «Про затвердження Положення про організацію оповіщення і зв'язку у надзвичайних ситуаціях»
- Постанова КМУ від 22 серпня 2000 р. № 1313 Київ «Про затвердження Програми запобігання та реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру на 2000 - 2005 роки».
- Постанова КМУ від 15 липня 1998 року № 1099 «Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій».
- Постанова КМУ від 3 серпня 1998 року № 1198 «Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру» .
- Постанова КМУ від 1994 р., № 299 «Положення про Цивільну оборону України».
- Постанова КМУ від 27 липня 1995 р. № 554 «Про перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку».
- Постанова КМУ (Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 651 (651-94-п ) від 21.09.94, № 278 ( 278-96-п ) від 04.03.96 N 1543 ( 1543-96-п ) від 23.12.96, № 309 ( 309-97-п ) від 03.04.97 № 1763 ( 1763-99-п ) від 24.09.99) від 10 травня 1994 р. № 299 «Про затвердження Положення про Цивільну оборону України».
- Постанова КМУ від 15 липня 1998 р. № 1099 «Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій».
- Постанова КМУ від 1998 р. № 1594 «Типове положення про управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення обласної, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації».
- Наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків чорнобильської катастрофи від 20.06.97р. № 147 «Про затвердження Тимчасової інструкції про проведення перевірки стану цивільної оборони».
- Наказ МНС України, від 1998 р., № 387 «Типове положення про територіальну підсистему єдиної державної системи запобігання і реагування на НС техногенного та природного характеру».
- Алтунін А. Т. Формирования гражданской обороны в борьбе со стихийными бедствиями. –М., 1978.
- Безпека в надзвичайних ситуаціях та цивільна оборона: Навч. посіб. / Л.В. Порядочний, В.М. Заплатинський. - К.: Київ. нац. торг. - екон. ун-т, 2003. - 301с.
- Гражданская оборона: Учебник для вузов / Под ред. Д. И. Михайлика. — М.: Высш. шк., 1986. — 207 с.
- Губський А.І. Цивільна оборона. Для пед. ін-тів. – Львів., „Ластівка”, 1995.–216с
- Депутат О. П., Коваленко І. В., Мужик І. С. Цивільна оборона. Підручник /За ред. полковника В. С. Франчука. – Львів, Афіша, 2001. – 336 с.
- Довідник з цивільної оборони, Укртехногрупа, 1998 р., Київ.
- Егоров П. Т. и др. Гражданская оборона: Учебник для вузов. –3-е изд., перераб. — М.: Высш. шк., 1987. – 303 с.
- Стеблюк М. І. Цивільна оборона , - Київ, Урожай, 1994.
- Стеблюк М.І. Цивільна оборона: Підруч. - 2-е вид., перероб. і доп. - К.: Знання-Прес, 2003. - 455 с. - (Вища освіта ХХ1 ст.)
- Цивільна оборона: Навч. - метод. посіб. - О.: Юрид. лит., 2004. - 420с.
- Цивільна оборона. Під редакцією генерала армії А.Т. Алтуніна. Воєнвидав, 1986 р., Москва.
- Шоботов В.М. Цивільна оборона: Навчальний посібник . - Київ „ Центр навчальної літератури”2004 р.
- Шубин Е.П. Гражданская оборона . Учебное пособие – Москва, 1991.с75-121.
2. Принципы ЗП. Земельные правоотношения понятие классификация
3. Биография Высоцкого
4. опера Історія розвитку
5. тематическом факультете в 6ом семестре
6. . Определение инновационного портрета.
7. Политика- ~ обязательным является наличие частной собственности; ~ все виды деятельности разделены на дв
8. Анализ книги Мишель Монтень Опыты Книга 1
9. тематика и информатика к
10. Введение20
11. 5 Компания занимающаяся ремонтом автомобильных дорог в следующем месяце будет проводить ремонтные работы
12. Спешнев Николай Александрович
13. 4116 Отчет о прибылях и убытках Форма 2
14. . Понятие и особенности правового регулирования договора найма жилого помещения
15. Малое предпринимательство в современных условиях
16. 61257
17. Информационная экономика
18. Собственные вектора и собственные значения линейного оператора
19. Программа обучения + тесты по биологии для школы
20. два А в США его нет вообще