тема державних та громадських заходів спрямованих на забезпечення повноцінного життя всебічного виховання
Работа добавлена на сайт samzan.net:
охорона дитинства - система державних та громадських заходів, спрямованих на забезпечення повноцінного життя, всебічного виховання і розвитку дитини та захисту її прав;
ЗАКОН УКРАЇНИ Про охорону дитинства
Цей Закон визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток встановлює основні засади державної політики у цій сфері.
Стаття 17. Право дитини на майно
Кожна дитина, в тому числі й усиновлена, має право на одержання в установленому законом порядку в спадщину майна і грошових коштів батьків чи одного з них у разі їх смерті або визнання їх за рішенням суду померлими незалежно від місця проживання. Дитина, батьки якої позбавлені батьківських прав, не втрачає права на успадкування їх майна.
У разі визнання батьків або одного з них рішенням суду безвісно відсутніми дитина має право на утримання за рахунок їх коштів і майна.
Батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.
Суд у разі позбавлення батьків батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав одночасно накладає заборону на відчуження майна та житла дітей, про що повідомляє нотаріальну контору за місцем знаходження майна та житла.
Інші майнові права дитини та порядок їх захисту встановлюються законами України.
Стаття 18. Право дитини на житло
Держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку.
Діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.
Органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.
Стаття 25. Соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування
Діти, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, мають право на особливий захист і допомогу з боку держави.
Відсутність одного або обох з батьків та батьківського піклування підтверджується відповідними документами, які є підставою для надання цим дітям матеріального забезпечення і пільг, передбачених законодавством України.
У разі передачі дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, під опіку чи піклування, влаштування в будинки дитини, дитячі будинки, школи-інтернати, дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім'ї жиле приміщення, в якому вони проживали, зберігається за дітьми протягом усього часу перебування їх в цих закладах, у опікунів чи піклувальників, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім'ї незалежно від того, чи проживають у жилому приміщенні, з якого вибули діти, інші члени сім'ї. Жиле приміщення, яке зберігається за дітьми, може бути передано в оренду іншим громадянам на строк до повернення дітей із зазначених закладів, від опікунів чи піклувальників, з прийомної сім'ї чи дитячого будинку сімейного типу.
Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які до передачі під опіку чи піклування, влаштування в будинки дитини, дитячі будинки, школи-інтернати, дитячі будинки сімейного типу, прийомні сім'ї не мали впорядкованого житла або вселення їх в приміщення, яке зберігалося за ними, неможливе, забезпечуються позачергово впорядкованим житлом за останнім місцем проживання в порядку, встановленому законодавством України.
Держава гарантує матеріальну допомогу на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, у дитячих будинках сімейного типу і прийомних сім'ях у порядку, встановленому законодавством України.
Дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, після досягнення ними 18-річного віку надається одноразова допомога у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України. (Дію частини шостої статті 25 зупинено на 2003 рік згідно із Законом № 380-IV від 26.12.2002; дію частини шостої статті 25 зупинено на 2004 рік згідно із Законом № 1344-IV від 27.11.2003; в редакції Закону № 2505-IV від 25.03.2005)
(Установити, що у 2004 році положення і норми, передбачені частиною шостої статті 25 реалізуються в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України, в межах видатків, врахованих у розрахунках до Державного бюджету України та місцевих бюджетів на 2004 рік згідно із Законом № 1344-IV від 27.11.2003)
Держава гарантує працевлаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, після повернення їх з дитячих закладів, від опікунів чи піклувальників, з дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей, закінчення навчання в державних та комунальних навчальних закладах.
Стаття 26. Захист прав дітей-інвалідів та дітей з вадами розумового або фізичного розвитку
Дискримінація дітей-інвалідів та дітей з вадами розумового або фізичного розвитку забороняється.
Держава сприяє створенню дітям-інвалідам та дітям з вадами розумового або фізичного розвитку необхідних умов, рівних з іншими громадянами можливостей для повноцінного життя та розвитку з урахуванням індивідуальних здібностей та інтересів, гарантує надання їм відповідної матеріальної допомоги, встановлення одному з батьків дитини-інваліда чи особі, яка його замінює, на підприємстві, в установі чи організації незалежно від форм власності, за його згодою, скороченого робочого дня, надання додаткової оплачуваної відпустки на строк до 5 днів, відпустки без збереження заробітної плати та інших пільг, передбачених законодавством України.
Дітям-інвалідам та дітям з вадами розумового або фізичного розвитку надається безоплатна спеціалізована медична, дефектологічна і психологічна допомога та здійснюється безоплатне протезування у відповідних державних і комунальних закладах охорони здоров'я, надається можливість отримати базову, професійно-технічну та вищу освіту, в тому числі в домашніх умовах. Таким дітям гарантується безоплатне забезпечення засобами індивідуальної корекції.
З метою створення умов для безперешкодного доступу дітей-інвалідів та дітей з вадами фізичного розвитку до об'єктів соціальної інфраструктури планування та забудова населених пунктів, формування жилих районів, розробка проектних рішень, будівництво та реконструкція будинків, споруд та їх комплексів, об'єктів та засобів громадського транспорту повинні здійснюватися з дотриманням вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".
Діти-інваліди мають право на безоплатне матеріальне, соціально-побутове і медичне забезпечення, а також забезпечення медикаментами, технічними й іншими засобами індивідуальної корекції відповідно до законодавства. (Статтю 26 доповнено частиною згідно із Законом № 2414-IV від 03.02.2005)
Діти-інваліди, які мають порушення опорно-рухового апарату, за наявності відповідного висновку медико-соціальної експертизи, що підтверджує їх право на забезпечення автомобілем (у разі необхідності з ручним керуванням), і яким виповнилося 5 років, забезпечуються автотранспортними засобами на пільгових умовах. Право на управління таким автотранспортним засобом, за наявності відповідного документа на право управління автомобілем, набуває один із повнолітніх членів сім'ї (або найближчих родичів) інваліда. (Статтю 26 доповнено частиною згідно із Законом № 2414-IV від 03.02.2005)
Діти-інваліди, які позбавлені батьківського піклування і проживають у державних або комунальних дитячих закладах, після досягнення повноліття забезпечуються житлом в порядку, встановленому статтею 33 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".
Стаття 2 Конвенція про права дитини
1. Держави-учасниці поважають і забезпечують всі права, передбачені цією Конвенцією, за кожною дитиною, яка перебуває в межах їх юрисдикції, без будь-якої дискримінації незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров'я і народження дитини, її батьків чи законних опікунів або яких-небудь інших обставин.
2. Держави-учасниці вживають всіх необхідних заходів для забезпечення захисту дитини від усіх форм дискримінації або покарання на підставі статусу, діяльності, висловлюваних поглядів
чи переконань дитини, батьків дитини, законних опікунів чи інших членів сім'ї.
Стаття 3
1. В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється
якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
2. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які
відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
3. Держави-учасниці забезпечують, щоб установи, служби і органи, відповідальні за піклування про дітей або їх захист, відповідали нормам, встановленим компетентними органами, зокрема, в галузі безпеки й охорони здоров'я та з точки зору численності і
придатності їх персоналу, а також компетентного нагляду
Стаття 3
1. В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються
вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями
соціального забезпечення, судами, адміністративними чи
законодавчими органами, першочергова увага приділяється
якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
2. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий
захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до
уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які
відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх
відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
3. Держави-учасниці забезпечують, щоб установи, служби і
органи, відповідальні за піклування про дітей або їх захист,
відповідали нормам, встановленим компетентними органами, зокрема,
в галузі безпеки й охорони здоров'я та з точки зору численності і
придатності їх персоналу, а також компетентного нагляду.
Стаття16
1. Жодна дитина не може бути об'єктом свавільного або
незаконного втручання в здійснення її права на особисте і сімейне
життя, недоторканність житла, таємницю кореспонденції або незаконного посягання на її честь і гідність.
2. Дитина має право на захист закону від такого втручання або
посягання.
Стаття 26
1. Держави-учасниці визнають за кожною дитиною право
користуватися благами соціального забезпечення, включаючи
соціальне страхування, і вживають необхідних заходів щодо
досягнення повного здійснення цього права згідно з їх національним
законодавством.
2. Ці блага в міру необхідності надаються з урахуванням
наявних ресурсів і можливостей дитини та осіб, які несуть
відповідальність за утримання дитини, а також будь-яких міркувань,
пов'язаних з одержанням благ дитиною чи від її імені.
Стаття 27
1. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень
життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального
і соціального розвитку дитини.
2. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть
основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей
і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку
дитини.
3. Держави-учасниці відповідно до національних умов і в межах
своїх можливостей вживають необхідних заходів щодо надання
допомоги батькам та іншим особам, які виховують дітей, у
здійсненні цього права і у випадку необхідності надають
матеріальну допомогу і підтримують програми, особливо щодо
забезпечення дитини харчуванням, одягом і житлом.
4. Держави-учасниці вживають всіх необхідних заходів щодо
забезпечення відновлення утримання дитини батьками або іншими
особами, які відповідають за дитину як всередині Держави-учасниці,
так і за кордоном. Зокрема, якщо особа, яка несе фінансову
відповідальність за дитину, і дитина проживають в різних державах,
Держави-учасниці сприяють приєднанню до міжнародних угод або
укладенню таких угод, а також досягненню інших відповідних
домовленостей.
ЖИТЛОВИЙ КОДЕКС УКРАЇНСЬКОЇ РСР
Стаття 13. Державне управління в галузі використання і
забезпечення схоронності житлового фонду
Відповідно до Основ житлового законодавства Союзу РСР і
союзних республік державне управління в галузі використання і
забезпечення схоронності житлового фонду здійснюється Радою
Міністрів СРСР, Радою Міністрів Української РСР, виконавчими
комітетами місцевих Рад народних депутатів, міністерствами,
державними комітетами і відомствами, а також спеціально
уповноваженими на те державними органами відповідно до
законодавства Союзу РСР і Української РСР.
Спеціально уповноваженим органом, що здійснює державне
управління в галузі використання і забезпечення схоронності
житлового фонду в Українській РСР, є Міністерство
житлово-комунального господарства Української РСР.
Стаття 32. Вік, з якого громадяни здійснюють право на
одержання жилого приміщення
Громадяни самостійно здійснюють право на одержання жилого
приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду з
настанням повноліття, тобто після досягнення вісімнадцятирічного
віку, а такі, що одружилися або влаштувалися на роботу у
передбачених законом випадках до досягнення вісімнадцятирічного
віку, - відповідно з часу одруження або влаштування на роботу.
Інші неповнолітні (віком від п'ятнадцяти до вісімнадцяти років)
здійснюють право на одержання жилого приміщення за згодою батьків
або піклувальників.
Стаття 64. Права і обов'язки членів сім'ї наймача
Члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються
нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що
випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени
сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за
зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і
батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо
вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне
господарство.
Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали
бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному
жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач
та члени його сім'ї.
Стаття 71. Збереження жилого приміщення за тимчасово
відсутніми громадянами
При тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за
ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних
причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може
бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем
або членами його сім'ї понад шість місяців у випадках:
1) призову на строкову військову службу або направлення на
альтернативну (невійськову) службу, а також призову офіцерів із
запасу на військову службу на строк до трьох років - протягом
усього періоду проходження зазначеної військової служби;
перебування на військовій службі прапорщиків, мічманів і
військовослужбовців надстрокової служби - протягом перших п'яти
років перебування на дійсній військовій службі;
2) тимчасового виїзду з постійного місця проживання за
умовами і характером роботи або у зв'язку з навчанням (учні,
студенти, стажисти, аспіранти тощо), у тому числі за кордоном, -
протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання;
3) влаштування дитини (дітей) на виховання до родичів,
опікуна чи піклувальника, у прийомну сім'ю, дитячий будинок
сімейного типу, заклад для дітей-сиріт та дітей, позбавлених
батьківського піклування, - протягом усього часу їх перебування у
родичів, опікуна чи піклувальника, прийомній сім'ї, дитячому
будинку сімейного типу, закладі для дітей-сиріт та дітей,
позбавлених батьківського піклування.
Якщо з будинку, квартири (їх частини) вибула дитина (діти) і
членів її (їх) сім'ї не залишилося, це житло може бути надано за
договором оренди іншому громадянину до закінчення строку
перебування дитини (дітей) у дитячому закладі або до досягнення
нею (ними) повноліття і повернення від родичів, опікуна чи
піклувальника, в окремих випадках - до закінчення навчання в
загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності,
у тому числі для громадян, які потребують соціальної допомоги та
соціальної реабілітації, а також в професійно-технічних чи вищих
навчальних закладах або до закінчення строку служби у Збройних
Силах України та інших військових формуваннях;
4) виїзду у зв'язку з виконанням обов'язків опікуна чи
піклувальника, наданням батькам-вихователям житлового будинку або
багатокімнатної квартири для створення дитячого будинку сімейного
типу - протягом усього часу виконання таких обов'язків;
5) влаштування непрацездатних осіб, у тому числі
дітей-інвалідів, у будинку-інтернаті та іншій установі соціальної
допомоги - протягом усього часу перебування в них;
6) виїзду для лікування в лікувально-профілактичному
закладі - протягом усього часу перебування в ньому;
7) взяття під варту або засудження до арешту, обмеження волі,
позбавлення волі на певний строк чи довічне позбавлення волі -
протягом усього часу перебування під вартою або відбування
покарання, якщо в цьому будинку, квартирі (їх частині) залишилися
проживати інші члени сім'ї.
Якщо в будинку, квартирі (їх частині) не залишилися проживати
інші члени сім'ї наймача, це житло може бути надано за договором
оренди (найму) у встановленому законом порядку іншому громадянину
до звільнення таких осіб з-під варти або до відбуття ними
покарання.
У випадках, передбачених пунктами 1 - 7 цієї статті, право
користування жилим приміщенням зберігається за відсутнім протягом
шести місяців з дня закінчення строку, зазначеного у відповідному
пункті.
Відповідно до Основ житлового законодавства Союзу РСР і
союзних республік законодавством Союзу РСР і Української РСР може
бути встановлено й інші умови і випадки збереження жилого
приміщення за тимчасово відсутніми громадянами на більш тривалий
строк.
.
2. Ледовое побоище на Чудском озере 1243 г.
3. Лекция 9 444 QRалгоритм решения СЛАУ Рассмотрим другой метод приведения матриц к треугольному виду ~ м
4. Этот газ не учитывается счетчиками потребителей не попадает в реализацию и не оплачивается
5. Бурятский лесопромышленный колледж
6. Беларускае пытанне ў палітычнай канцэпцыі Юзафа Пілсудскага 1899 1908
7. Нагрузка Q Вт Количество G кг-ч Длина l м Предварительный расче
8. Пожежна профілактика
9. Правознавство для слухачів магістратури 5 курсу юридичного факультету ННІ права
10. древнейшее из искусств.
11. тематики Командам выдаются бланки для каждого тура в 2х экземплярах один экземпляр для оргкомитета на кото
12. Лекция 4 Работа и энергия План лекции 4
13. х компонентов- Наглядность Понятность смысла Значимость Шанс получить социальный отклик
14. Мифы о продажах.html
15. Инвариантность стационарного распределения трехузловой сети массового обслуживания
16. Главные особенности природы земного шара
17. тема- природа имен и специальных слов в языках программирования
18. Credit for their cretion needed to be trced bck to their source
19. Проект психологической организации
20. РИСКИ В ИННОВАЦИОННОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ 1