Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Тема 27 Аналіз бойових дій підрозділів ОРС цивільного захисту
Заняття 27.1. Вивчення пожеж та аналіз бойових дій підрозділів оперативно-рятувальної служби цивільного захисту..
Навчально-виховна мета:
- вивчити та розібрати з курсантами та магістрами поняття сутності процесу розбору пожеж, основні принципи і методи проведення занять з вивчення пожеж, та їх роль у підготовці високо кваліфікованого працівника підрозділів оперативно-рятувальних сил;
- виховання у курсантів та магістрів почуття патріотизму, гордості за обрану професію, почуття високої відповідальності перед суспільством, дотримання дисципліни та законності.
Питання:
1. Мета, організація й види розбору пожеж
Розбір пожежі організують і проводять, щоб проаналізувати:
- протипожежний стан об'єкта, на якому відбулася пожежа, і його оперативно-тактичні особливості, причини виникнення й особливості розвитку пожежі;
- бойові дії пожежних підрозділів, ДПФ, робітників та службовців по гасінню пожежі;
- якість несення служби й рівень бойової підготовки пожежних частин гарнізону;
- позитивні сторони й недоліки в організації й проведенні пожежно-профілактичної роботи на об'єкті й керівництві гасінням пожежі;
- результативність застосування нових способів і прийомів гасіння, використання вогнегасних засобів, пожежної техніки й засобів зв'язку;
Розрізняють наступні організаційні форми розбору пожеж:
- розбір пожеж, що виникли в гарнізоні, після їхніх досліджень - окремо з начальницьким складом гарнізону (загону, частини);
- розбір пожеж, що виникли в інших гарнізонах, - з начальницьким складом гарнізону, слухачами навчальних закладів (по описах, оглядах, інформаційних листах і т.п. );
- розбір пожеж з особовим складом чергових караулів, що приймали участь у їхньому гасінні.
Значення розбору пожеж полягає й у тім, що за допомогою цього виду ПТП установлюється спільність поглядів начальницькому складу пожежно-рятувальної служби на питання організації й проведення пожежно-профілактичної роботи, а також організації й бойової роботи з гасіння пожеж. Тому розбори пожеж не можна розглядати як епізодичну форму навчання начальницького й усього особового складу пожежно-рятувальної служби; їх караулів здійснювати планово й безупинно. У цій роботі повинен брати участь весь начальницький склад апаратів, гарнізонів і підрозділів пожежно-рятувальної служби.
2. Підготовка керівника до розбору пожежі
Основними джерелами відомостей про пожежу при підготовці керівника до розбору є: - матеріали по дослідженню пожежі;
- опис пожежі; картки бойових дій, огляди, інформаційні збірники й інші документи по пожежах, що надійшли від вищих органів пожежно-рятувальної служби.
Для проведення розбору керівникові необхідно:
План розбору пожежі містить у собі:
1. тему занять, основну мету, час, відведений на розбір, місце проведення, матеріальне забезпечення (наочні приладдя), список документів і літературних джерел, які використалися для обґрунтування висновків, висновків і пропозицій, порядок проведення занять (елементи) з розподілом часу на кожен елемент, перелік посадових осіб, що виступають із повідомленнями (якщо це планується), і зміст розбору (основні питання і їхній короткий зміст). План розбору розглядається й затверджується старшим начальником.
Аналізуючи дані про розвиток пожежі, установлюють:
При аналізі процесу гасіння оцінюють:
Всю роботу по підготовці керівника занять до такого розбору можна розділити на наступні етапи:
3. Порядок і методика розбору пожеж
Кожна організаційна форма розбору пожеж має відмінності в порядку й методиці проведення. Розбір пожежі, що виникла в даному гарнізоні, окремо з начальницьким складом гарнізону (загону, частини) після його дослідження проводять у наступному порядку:
- керівник гарнізону (органа, підрозділу) повідомляє начальницькому складу тему, мета й порядок розбору пожежі й надає слово особі, що досліджувала пожежу;
- особа, що досліджувала пожежу, або керівник групи по дослідженню знайомить присутніх з оперативно-тактичною характеристикою об'єкта, на якому виникла пожежа, його протипожежним станом, причиною пожежі й первинними діями місцевих сил і засобів, робітників та службовців по передачі повідомлення в пожежно-рятувальну службу, гасінню пожежі й зустрічі підрозділів, що прибувають;
- заслуховуються короткі доповіді першого й послідуючих КГП, НШ, всіх НБД, НТ й інших посадових осіб у послідовності, що відповідає їхній участі в гасінні;
- виступає присутній на заняттях начальницький склад і висловлює свої думки й пропозиції по особливостях бойової роботи в ході гасіння;
- бере слово особа, що досліджувала пожежа, узагальнює виступи й на основі попереднього аналізу характеризує позитивні сторони й недоліки в діях посадових осіб і підрозділів пожежної охорони;
- на закінчення керівник гарнізону (органа, підрозділу) робить остаточні висновки по ходу розбору пожежі, ставить перед начальницьким складом завдання по поліпшенню організації гасіння пожеж у гарнізоні (області, районі), по підвищенню боєздатності підрозділів й якості профілактичної роботи.
4. Аналіз бойових дій пожежних підрозділів
Аналіз бойових дій підрозділів пожежно-рятувальної служби при гасінні пожеж у всіх пожежних підрозділах виконується що квартально, у гарнізоні пожежно-рятувальної служби - один раз у півріччя, а в апарату пожежно-рятувальної служби області - не рідше одного разу в рік.
Основна мета аналізу бойових дій підрозділів - виявити позитивні сторони й недоліки в організації служби, бойовій підготовці й пожежогасінні в пожежних частинах, гарнізонах пожежно-рятувальної служби й у масштабі областей шляхом порівняння й оцінки даних розробленого (поточного) аналізу з даними аналізу за попередні проміжки часу (квартал, півріччя, рік), а потім розробити на цій основі заходи, спрямовані на вдосконалювання діяльності органів і підрозділів пожежно-рятувальної служби.
Наприклад, у зведеній таблиці вказують:
- кількість виїздів караулів на пожежі (усього виїздів, у тому числі на пожежі, аварії й нещасні випадки, на лісові й торф'яні пожежі, на пожежно-тактичні заняття й навчання й ін.);
- ким й як були погашені пожежі (ДПФ, населенням до прибуття пожежного підрозділу, автоматичними установками гасіння пожежі, силами одного караулу, першим стволом від ємності автоцистерни або шляхом установки пожежних машин на вододжерела із залученням додаткових сил і засобів й ін.);
- скільки водяних стволів використалося при гасінні пожежі (2 водяних стволи, 3 - 4, 5 - 7 або більше 7); скільки використалося повітряно-пінних стволів і генераторів і скільки витрачено піноутворювача;
- кількість пожеж, погашених із застосуванням змочувальників й вогнегасних порошкових складів, і скільки цих речовин витрачено в процесі гасіння;
- скільки використалося ланок ГДЗС і загальний час їхньої роботи; які підрозділи на спеціальних пожежних машинах залучалися до гасіння пожеж; час слідування до місця пожежі (до 5 хв, до 10 або більше 10 і т.д. );
- результати пожеж (скільки врятовано людей усього, і в тому числі пожежними, кількість потерпілих, що знищено вогнем) і ряд інших даних. Залежно від місцевих особливостей розділи зведеної таблиці можуть доповнюватися даними, необхідними для аналізу бойових дій місцевих пожежних підрозділів.
Пожежна тактика як наукова дисципліна на сучасному етапі покликана вирішувати два основні завдання, тісно зв'язані між собою:
- пізнання закономірностей і розробка форм, методів і прийомів підготовки особового складу підрозділів до ведення бойових дій по гасінню пожеж;
- пізнання закономірностей і розробка способів, прийомів рятування людей і гасіння пожеж.
Основними цілями й завданнями аналізу бойових дій підрозділів на групі характерних пожеж є:
- встановлення закономірностей у розвитку пожеж, бойових діях підрозділів, обґрунтування й розробка різних правил, норм і вимог до вогнегасних засобів, до пожежної техніки й озброєння, а також до організації й підготовки підрозділів до гасіння пожеж.
Всю роботу з аналізу бойових дій підрозділів на групі пожеж можна розділити на наступні етапи:
- визначення цілей і завдань дослідження груп пожеж;
- відбір характерних пожеж, що відповідають цілям і завданням дослідження, і ознайомлення з ними;
- встановлення кола параметрів, даних і факторів, що підлягають дослідженню, і розробка форм накопичувальних таблиць для внесення даних про кожну пожежу;
- докладне вивчення кожного опису пожежі й інших документів про пожежу, виявлення даних, що цікавлять, і занесення їх у накопичувальні таблиці;
- аналіз відібраних даних й їхня математична обробка;
- формулювання висновків;
- складання звітів й. практичних рекомендацій з подальшого вдосконалювання служби, бойової підготовки й пожежогасіння на досліджуваних й аналогічних об'єктах.