Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ТЕМА 6. ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ ЗА БЕЗГОТІВКОВИМИ РОЗРАХУНКАМИ
План
(стягнення) коштів, облік і контроль цих операцій.
Основною передумовою здійснення безготівкових розрахунків є відкриття банками рахунків клієнтів у національній та іноземній валютах.
Банки відкривають рахунки зареєстрованим в установленому чинним законодавством порядку юридичним особам і фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності, філіям, представництвам, відділенням та іншим відокремленим підрозділам підприємств, виборчим фондам, іноземним інвесторам, фізичним особам.
Комерційні банки відкривають та обслуговують у національній валюті рахунки таких типів:
Рахунки відкриваються з письмового дозволу керівника установи банку, що проставляється на заяві про відкриття рахунку.
З юридичною особою укладається договір про розрахунково-касове обслуговування, в якому передбачено всі умови розрахунково-касового обслуговування та розмір комісійної винагороди за надання банківських послуг і обслуговування платіжного обороту.
Одночасно з відкриттям рахунку юридичній особі видається чекова книжка для оформлення видаткових операцій з готівкою.
Виконання операцій за поточними рахунками здійснюється на підставі розрахункових документів у паперовій та електронній формах.
Безготівкові розрахунки - це розрахунки, що здійснюються перерахуванням певної суми коштів з рахунка платника на рахунок одержувача без участі готівки»
Організація безготівкових розрахунків в Україні має сприяти прискоренню обігу коштів, забезпечувати неперервну реалізацію продукції.
Організація безготівкових розрахунків підпорядковується відповідним принципам:
Суб'єкти господарської діяльності у здійсненні розрахункових операцій можуть використовувати платіжні інструменти у формі:
Використання банківських платіжних карток і векселів як платіжних інструментів регулюється окремими нормативно-правовими актами Національного
Платіжне доручення - розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунка визначеної ним суми коштів і перерахування н на рахунок одержувача.
банку України.
Рис. 1. Система безготівкових розрахунків 3. Облік операцій при розрахунках платіжними дорученнями
Платіжне доручення приймається банком платника до виконання протягом десяти календарних днів від дати його виписки. День оформлення платіжного доручення не враховується.
Банк приймає до виконання платіжне доручення від платника за умови, що сума цього платіжного доручення не перевищує суму, яка є на його рахунку на початок операційного дня.
Платіжне доручення оформляється платником відповідно до встановлених вимог і подається до банку, що його обслуговує, не менше ніж у двох примірниках. Після перевірки правильності заповнення всіх реквізитів перший примірник платіжного доручення виконує функцію меморіального ордера і поміщається в документи дня банку, другий - видається платникові з відмітками банку про одержання і виконання доручення.
Під час оплати платіжних доручень в обліку здійснюються такі бухгалтерські записи:
якщо платник і одержувач є клієнтами одного банку:
якщо платник і одержувач є клієнтами різних банків:
Платіжна вимога-доручення - розрахунковий документ, який складається з двох частин:
Платіжні вимоги-доручення можуть застосовуватися всіма учасниками безготівкових розрахунків.
Верхня частина вимоги-доручення оформляється одержувачем коштів і передається безпосередньо платникові не менше ніж у двох примірниках, разом із товарно-транспортними документами, передбаченими угодою.
Доставлення вимог-доручень до платника може здійснювати банк одержувача через банк платника на договірних умовах.
У разі згоди оплатити вимогу-доручення платник заповнює її нижню частину згідно з вимогами і подає до банку, що його обслуговує.
Сума, яку платник погоджується сплатити одержувачеві та зазначає в нижній частині вимоги-доручення, не може перевищувати суму, яку вимагає до сплати одержувач І яка зазначена у верхній частині вимоги-доручення.
Вимога-доручення подається платником до установи банку в двох примірниках. Перший примірник платіжної вимоги-доручення служить меморіальним ордером і вміщується в документи дня банку платника, другий - видається платникові з відмітками банку про одержання документа.
Під час оплати платіжних вимог-доручемь в обліку здійснюються такі записи:
за умови, що платник і одержувач є клієнтами одного банку:
за умови обслуговування платника і одержувача коштів в різних банках:
Банк платника приймає вимогу-доручення від платника протягом 20
календарних днів від дати оформлення її одержувачем.
Платіжна вимога-доручення повертається без виконання, якщо сума, зазначена платником, перевищує суму на рахунку платника.
Причини незгоди платника оплатити вимогу-доручення з'ясовуються безпосередньо між платником та одержувачем коштів.
Платіжна вимога - розрахунковий документ, що містить вимогу стягувача здійснити без погодження з платником переказ визначеної суми коштів з рахунка платника на рахунок одержувача.
Розпорядження про примусове списання (стягнення) коштів стягувач оформляє на бланку платіжної вимоги не менше ніж у трьох примірниках.
Примусове списання (стягнення) коштів із рахунків платників дозволяється лише у випадках, установлених законами України.
Банк стягувана, приймаючи від стягувача платіжні вимоги та реєстри платіжних вимог, перевіряє наявність і відповідність назви, коду, підписів і відбитка печатки стягувача тим, що зазначені в картці із зразками підписів та відбитком печатки.
Якщо платник і стягувач обслуговуються однією установою банку, то перший примірник вимоги залишається в документах дня банку, другий видається платникові, третій - стягувачеві коштів. Перший примірник реєстру залишається в документах дня банку, а другий, як розписка, видається стягувачеві коштів.
Списання коштів з рахунка платника супроводжується відповідним записом:
Часткову оплату платіжної вимоги банк оформляє меморіальним ордером, який засвідчується підписом відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа банку. Перший примірник платіжної вимоги, за якою проведено часткову оплату, залишається на зберіганні в банку платника.
У бухгалтерському обліку виконуються такі записи:
банком платника:
банком одержувача:
Якщо платіжні вимоги на примусове списання (стягнення) коштів надійшли до банку протягом операційного часу, але на час їх надходження на рахунку платника немає коштів або їх недостатньо для виконання платіжних вимог, то банк виконує ці платіжні вимоги з урахуванням сум, що надійдуть на рахунок платника протягом операційного часу (поточні надходження). Якщо для виконання цих платіжних вимог недостатньо коштів, що надійдуть на рахунок платника протягом операційного часу, то вони виконуються частково та після закінчення операційного часу повертаються стягувачеві. Якщо до банку надійшло разом кілька розрахункових документів, то в їх виконанні витримується такий пріоритет: спершу виконуються платіжні вимоги, оформлені на підставі рішень судів, потім - платіжні вимоги, оформлені на підставі інших виконавчих документів. Усі інші документи виконуються у порядку їх надходження до установи банку.
Порядок виконання платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів із платників, рахунки яким відкриті в органах державного казначейства, визначається і регулюється нормативно-правовими актами Державного казначейства України. У разі надходження до банку платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів із цих рахунків вони передаються для виконання відповідному органові державного казначейства, якщо це передбачено договором між банком та органом державного казначейства, або повертаються стягувачеві без виконання.
Розрахунковий чек - це документ, що містить письмове розпорядження власника рахунка (чекодавця) банківській установі (банкові-емітенту), що обслуговує його рахунок, оплатити чекодержателеві суму коштів, вказану в чеку.
Відповідного Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 29.03.2001 р. № 135, розрахункові чеки використовуються у безготівкових розрахунках підприємств і фізичних осіб із метою скорочення розрахунків готівкою за отримані товари, виконані роботи й надані послуги.
Розрахункові чеки виготовляються на спеціальному папері з дотриманням усіх обов'язкових вимог за зразками, затвердженими НБУ, та брошуруються у чекові книжки по 10,20,25 аркушів.
Розрахункові чеки, що використовуються фізичними особами для здійснення одноразових операцій, виготовляються як окремі бланки, їх облік банки ведуть окремо від обліку чекових книжок. Облік розрахунків чеками здійснюється на окремому аналітичному рахунку «Розрахунки чеками» балансових рахунків 2526 2550 2552, 2554, 2602, 2622.
Оформлена чекова книжка передається разом із заявою працівникові банку, який здійснює контроль з метою перевірки правильності її оформлення, і підписує контрольним підписом. Чекова книжка (на звороті обкладинки) або розрахунковий чек завіряються печаткою банку та повертаються разом із заявою до каси. Касир перевіряє наявність чеків у чековій книжці, підписує талон і повертає його операційному працівникові для списання чекової книжки з рахунка 9821 «Бланки суворої звітності» в умовній оцінці одна гривня за видану чекову книжку.
Банк веде позасистемний облік номерів чеків у спеціальній реєстраційній картці, в якій вказується номер рахунка, з якого сплачуватимуться чеки, дата видання книжки, номери чеків, термін дії чекової книжки, характер розрахунків, для яких видається книжка. Якщо підприємству за однією заявою видається кілька чекових книжок, у картці вони можуть бути зареєстровані одним рядком із зазначенням першого і останнього номерів чеків із книжок, які видаються (за умови неперервності номерів).
Для гарантованої оплати розрахункових чеків чекодавець разом із заявою на видання чекової книжки подає до банку-емітента платіжне доручення для перерахування коштів на аналітичний рахунок «Розрахунки чеками».
Розрахунковий чек із чекової книжки чекодавець виписує під час здійснення платежу і видає чекодержателеві за отримані ним товари, виконані роботи, надані послуги. Виписуючи розрахунковий чек чекодавець переносить залишок ліміту з корінця попереднього чека на корінець виписаного і виводить новий залишок ліміту Чек підписує службова особа, яка має право підписувати розрахункові документи, і скріплює відбитком печатки чекодавця (за винятком розрахункових чеків, що видаються фізичним особам)
При здійсненні розрахунків чеками в національній валюті суб'єктами господарської діяльності виконуються такі бухгалтерські записи:
К-т - 6119 «Інші комісійні доходи за операціями з клієнтами»;
К-т - 2602 «Кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності» (аналітичний рахунок «Розрахунки чеками»);
К-т - 9821 «Бланки суворої звітності»;
Д-т - 2602 «Кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності» (аналітичний рахунок «Розрахунки чеками»)
К-т - Поточний рахунок чекодержателя;
Д-т 9830 «Документи і цінності, прийняті на інкасо»
К-т - 9910 Контррахунок;
К-т - 9830 «Документи і цінності, прийняті на інкасо» та
Д-т - 9831 «Документи і цінності, відіслані на інкасо»
К-т - 9910 Контррахунок;
К-т - Кореспондентський рахунок;
Д-т - 9910 Контррахунок
К-т - 9831 «Документи і цінності, відіслані на інкасо» та
Д-т - Кореспондентський рахунок К-т - Поточний рахунок чекодержателя.
Акредитив - договір, що містить зобов'язання банку емітента, за яким цей банк за дорученням клієнта (заявника акредитива) або від свого імені проти документів, які відповідають умовам акредитива, зобов'язаний виконати платіж на користь бенефіціара або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж.
Розрахунки акредитивами у національній валюті здійснюються згідно з Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою НБУ від 29.03.2001 р. № 135 (зі змінами). Облік цих розрахунків здійснюється з урахуванням вимог Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.11.97 р. за № 388 (зі змінами) на окремому аналітичному рахунку «Розрахунки акредитивами» балансових рахунків 2526,
2550,2552,2554,2602,2622.
покритий — за яким для здійснення платежів завчасно бронюються кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в банкуемітенті, або виконуючому банку;
непокритий — оплата за яким, у разі тимчасової відсутності коштів на рахунку платника, гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту або гарантії.
Акредитиви бувають відзивні та безвідзивні. На кожному акредитиві повинно бути зазначено, чи є він відзивним, чи безвідзивним. При відсутності такої вказівки акредитив вважається безвідзивним.
Відзивний — акредитив, який банк-емітент має право змінити або відізвати без погодження з постачальником (бенефіціаром).
Безвідзивний — акредитив, який може бути змінений або анульований тільки за згодою бенефіціара, на користь якого він був відкритий.
Акредитив відкривається тільки для розрахунків з одним постачальником і не може переадресовуватися. Умови його використання зазначаються платником у заяві на відкриття акредитива, реквізитами якого є:
Акредитив закривається у таких випадках:
Якщо претензії до постачальника виникли не з вини банку, вони залагоджуються сторонами без його участі.
Для відкриття акредитива підприємство подає банкові-емітемту заяву, в якій має вказати:
Бухгалтерські записи, що виконуються під час здійснення розрахунків акредитивами у національній валюті, мають такий вигляд.
Акредитив, депонований у виконуючому банку Відкриття акредитива:
Д-т - Поточний рахунок заявника акредитиву К-т - Кореспондентський рахунок;
Д-т - 9802 «Акредитиви до сплати»
К-т - 9910 Контррахунок;
Д-т - Кореспондентський рахунок
К-т - 2602 «Кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності» (аналітичний рахунок «Розрахунки акредитивами»).
Виплати бенефіціарові за акредитивом:
Д-т - 2602 «Кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності» (аналітичний рахунок «Розрахунки акредитивами»)
К-т - Поточний рахунок бенефіціара;
Д-т - 9910 Контррахунок
К-т - 9802 «Акредитиви до сплати». Закриття акредитива:
Д-т - 2602 «Кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності» (аналітичний рахунок «Розрахунки акредитивами»)
К-т - Кореспондентський рахунок;
Д-т - Кореспондентський рахунок
К-т - Поточний рахунок заявника акредитива;
Д-т - 9910 Контррахунок
К-т - 9802 «Акредитиви до сплати».
Акредитив, депонований у банку-емітенті Відкриття акредитива:
Д-т- Поточний рахунок заявника акредитива
К-т - 2602 «Кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності» (аналітичний рахунок «Розрахунки акредитивами»);
Д-т - 9802 «Акредитиви до сплати»
К-т - 9910 Контррахунок.
Виплати бенефіціарові у разі використання акредитива:
Д-т - 2602 «Кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності» (аналітичний рахунок «Розрахунки акредитивами»)
К-т - Кореспондентський рахунок;
Д-т - Кореспондентський рахунок К-т - Поточний рахунок бенефіціара;
Д-т - 9910 Контррахунок
К-т - 9802 «Акредитиви до сплати». Закриття акредитива:
Д-т - 2602 «Кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності» (аналітичний рахунок «Розрахунки акредитивами»)
К-т - Поточний рахунок заявника акредитива;
Д-т - 9910 Контррахунок
К-т - 9802 «Акредитивм до сплати».
Непокритий акредитив Відкриття акредитива:
Д-т - 9122 «Непокриті акредитиви»
К-т - 9900 Контррахунок;
Д-т - 9802 «Акредитиви до сплати»
К-т - 9910 Контррахунок.
Зарахування коштів бенефіціарові за непокритим акредитивом:
Д-т - Кореспондентський рахунок банку-емітента К-т - Поточний рахунок бенефіціара;
одночасно:
Д-т - 9910 Контррахунок
К-т - 9802 «Акредитиви до сплати».
одночасно:
Д-т - 9910 Контррахунок
К-т - 9122 «Непокриті акредитиви».
Закриття непокритого акредитива:
Д-т - 9910 Контррахунок
К-т - 9802 «Акредитиви до сплати».
Д-т - 9910 Контррахунок
К-т - 9122 «Непокриті акредитиви».
З метою оперативного управління своїми рахунками у банку та обміну інформацією між банком і клієнтом клієнти можуть застосовувати програмно- технічний комплекс «клієнт - банк».
Система «клієнт - банк» є програмно-технічним комплексом, який забезпечує обмін інформацією в електронній формі між банком та клієнтом І складається з клієнтської та банківської частин.
Клієнтська частина системи «клієнт - банк» забезпечує автоматичне ведення поточного стану рахунка клієнта в банку. Електронні розрахункові документи, що подаються клієнтом до банку, мають відповідати форматові платіжних документів системи електронних платежів Національного банку із зазначенням електронних цифрових підписів відповідальних осіб платника, яким згідно з установчими документами надано право першого і другого підписів. Реквізити електронного розрахункового документа, що використовується в системі «клієнт - банк», визначаються договором між банком і клієнтом. До обов'язкових реквізитів цього документа належать:
Банківська частина системи «клієнт - банк» служить для приймання та опрацювання електронних розрахункових документів, забезпечує перевірку наведених електронних підписів на кожному електронному розрахунковому документі клієнта і за платіжним файлом у цілому.
Банківська частина системи «клієнт - банк» має забезпечувати неперервний захист клієнтських електронних розрахункових документів.
Технологія опрацювання облікової інформації, додаткові регістри та форми первинних документів, па підставі яких здійснюються операції банківської частини системи «клієнт - банк», повинні бути викладені в положенні про облікову політику банку.
Юридичною підставою для роботи клієнта в системі «клієнт - банк» і опрацювання банком його електронних розрахункових документів є окремий договір між банком і клієнтом. У договорі обов'язково мають обумовлюватися права, обов'язки та відповідальність сторін, порядок вирішення спорів у разі їх виникнення тощо.
Використовуючи систему «клієнт - банк», клієнт має дотримуватися всіх вимог, які встановлює банк щодо безпеки формування, передання та опрацювання електронних розрахункових документів.
Якщо це передбачено в договорі, то банк має право виконувати періодичні перевірки клієнта щодо виконання ним вимог захисту інформації та зберігання засобів захисту інформації у клієнтській частині системи «клієнт - банк» і припиняти обслуговування клієнта за допомоги Цієї системи взагалі невиконання ним вимог безпеки.
Облікові процедури, що виконуються за умови функціонування системи «клієнт