Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ Г.С.СКОВОРОДИ
На правах рукопису
Прилуцька Яна Миколаївна
УДК 811.161.1’367.335
СКЛАДНІ РЕЧЕННЯ З РІЗНОСКРІПНОЮ ПІДРЯДНІСТЮ
В СУЧАСНІЙ РОСІЙСЬКІЙ МОВІ
Спеціальність 10.02.02 –російська мова
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук
Харків - 2000
Дисертація є рукописом
Робота виконана на кафедрі мовознавства Харківського державного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди, Міністерство освіти і науки України
Науковий керівник –доктор філологічних наук, професор кафедри мовознавства
Харківського державного педагогічного університету
імені Г.С.Сковороди КАЛАШНИКОВА Галина Федорівна
Офіційні опоненти –доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри лінгвістичної
підготовки іноземців Дніпропетровського державного університету
СТОЛЯРОВА Любов Прохорівна
кандидат філологічних наук, доцент кафедри мовної підготовки
Харківського державного технічного університету радіоелектроніки
ТОМІЛІН Олександр Михайлович
Провідна установа –Кіровоградський державний педагогічний університет
імені В.В.Винниченка, кафедра загального та російського
мовознавства, Міністерство освіти і науки України
Захист відбудеться “”квітня 2000 року о годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.053.03 у Харківському державному педагогічному університеті імені Г.С.Сковороди (61168, м. Харків, вул. Блюхера, 2), ауд. № 215-В.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського державного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди (вул. Блюхера, 2).
Автореферат розіслано “ ”березня 2000 року.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради ___________________ Олексенко О.А.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Складні речення з різноскріпною підрядністю привертали увагу багатьох учених (В.В.Казмін, В.О.Шитов, Г.В.Валімова, Г.Ф.Калашникова, Г.Ф.Гаврилова та ін.). В їх роботах ці структури розглядаються як особливі синтаксичні утворення, що складаються мінімум з трьох предикативних одиниць, дві з яких на одному рівні членування пов’язані з третьою відношеннями сумісної підрядності та приєднуються до цієї останньої кожна своєю скріпою (на відміну від однорідної односкріпної підрядності, яка оформлюється за допомогою однакових засобів зв’язку). Накопичено великий мовний матеріал, здійснена його систематизація, висунуто та обгрунтовано підхід до складних речень з різноскріпною супідрядністю як до особливого утворення, яке з’являється тоді, коли необхідно висловити більшу різноманітність смислових відтінків.
Проте, як показав аналіз, різноскріпність може функціонувати не тільки у вигляді різноскріпної супідрядності, але й у вигляді поодинокого підрядного. Такий тип різноскріпності реалізується як в елементарних складних реченнях (ЕСР), так і у поліпредикативних складних реченнях (ПСР), на відміну від різноскріпної супідрядності, яка функціонує тільки в ПСР.
Незважаючи на те, що конструкції з різноскріпною підрядністю поодинокого підрядного досить широко розповсюджені в сучасній російській мові, досі немає дослідження, в якому б аналізувалися їх структурні та семантичні особливості, закономірності сполучуваності різних скріп, проблеми ізоморфізму в системі складних конструкцій з різноскріпною підрядністю та багато інших важливих питань.
Актуальність теми дослідження зумовлена недостатнім ступенем вивченості складних речень з різноскріпною підрядністю, необхідністю комплексного дослідження цих структур із врахуванням їх семантичного змісту та структурної організації, а також сполучувальних можливостей.
Зв’язок роботи з науковими планами, програмами, темами. Дисертація виконана в рамках реалізації планів науково-дослідної роботи кафедри мовознавства Харківського державного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди.
Об’єктом дослідження є складні речення (елементарні та поліпредикативні) з різноскріпною підрядністю в сучасній російській мові.
Мета дослідження –дати комплексну структурно-семантичну характеристику системи складних речень (ЕСР та ПСР) з різноскріпною підрядністю, а також з’ясувати особливості сполучуваності скріп у їх складі.
Згідно з цією метою в роботі поставлені такі завдання:
Мета та завдання визначили сукупність традиційних лінгвістичних методів дослідження, в тому числі: метод структурно-семантичного аналізу, описовий метод, що спирається на безпосередні спостереження, а також засоби класифікації та узагальнення. Зіставний метод використовується для зіставлення сполучувальних можливостей компонентів різноскріпного блоку, при аналізі явищ перехідності на різних рівнях різноскріпності (різноскріпної підрядності поодинокого підрядного та однорідної різноскріпної супідрядності).
Методологічною основою цього дослідження є положення про взаємозв’язок та взаємозумовленість явищ; розуміння синтаксичної одиниці як динамічної системи, компоненти якої, входячи до складу одиниць вищого рівня, сприяють утворенню багатошарності семантики поліпредикативної конструкції за рахунок внесення додаткової або уточнюючої інформації; діалектика змісту та форми.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше дається цілісний багатоаспектний опис різноскріпності як у складі ЕСР, так і у складі ПСР. Складні речення вперше аналізуються з боку того, чи допускають ті або інші моделі наявність різноскріпного блоку; вперше запроваджується поняття різноскріпного блоку як досить автономного синтаксичного утворення, що функціонує у складі ЕСР та ПСР та впливає на їхню структурну та семантичну організацію. В роботі використивується теорія референції. У зв’язку з цим в дослідженні вперше побудована типологія ситуацій, які описуються за допомогою конструкцій з різноскріпністю. Крім того, в роботі вперше разглядаються явища синтаксичної перехідності в системі складних речень з різноскріпною підрядністю на різних рівнях (ЕСР та ПСР); виявляються закономірності сполучуваності компонентів різноскріпного блоку. Крім того, в дослідженні визначаються фактори, що обмежують розміри різноскріпного блоку та всієї конструкції з різноскріпністю, а також спеціальні засоби утворення компактності конструкції за умови її великого обсягу.
Теоретична значущість дослідження полягає в тому, що результати проведеного дослідження доповнюють теорію складного речення за рахунок такої ознаки, як різноскріпна підрядність, яка функціонує в складному реченні (елементарному та поліпредикативному) у вигляді різноскріпного блоку. Результати дослідження дозволяють розширити уявлення про сутність, природу та функції різноскріпності.
Матеріали та положення дисертації можуть знайти практичне застосування в наукових дослідженнях із синтаксису сучасної російської мови, при проведенні спецкурсів та спецсемінарів із синтаксису складного речення для студентів-філологів, у практиці викладання російської мови як іноземної.
Матеріалом для дослідження стали складні речення (елементарні та поліпредикативні) з різноскріпною підрядністю, вилучені методом суцільної вибірки з прозових творів російської художньої літератури XIX-XX ст., наукових та публіцистичних текстів (більш, ніж 3 000 прикладів).
Апробація роботи. Матеріали дисертаційного дослідження обговорювались на засіданнях кафедри мовознавства та аспірантського семінару Харківського державного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди. За матеріалами дисертації були зроблені доповіді на VIII и IX міжнародних конференціях з актуальних проблем семантичних досліджень (Харків, 1997, 1999), на V Гоголівських читаннях “Гоголя свiт, Гоголь у свiтi”(Полтава, 1999), на Міжнародній науковій конференції “Міф та міфопоетика в традиційних та сучасних формах культурно-мовної свідомості”(Харків, 1999), на Міжнародній конференції “Актуальні проблеми сучасного пушкінознавства”(Харків, 1999), на Міжнародній конференції, присвяченій пам’яті професора В.С.Юрченка (Саратов, 1999). Результати роботи викладені в 11 публікаціях, 4 з них надруковані у провідних наукових виданнях, 5 - у співавторстві з Г.Ф.Калашниковою (особистий внесок полягає у розробці класифікації поліпредикативних конструкцій з різноскріпною підрядністю; в утворенні типології ситуацій, що описуються за допомогою конструкцій з різноскріпністю).
Структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, реєстру літератури, джерел та додатку. Загальний обсяг роботи –сторінки. Список використаної літератури складає 192 найменування. В дисертаційному дослідженні використано 5 таблиць та 5 схем.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Синтаксичні зв’язки та відношення в складних реченнях неодноразово були об’єктом найдетальнішого вивчення, однак багато важливих проблем залишаються актульними. До складу таких проблем відноситься комплексний аналіз структурних та семантичних особливостей складних речень з різноскріпною підрядністю.
У вступі обгрунтовується актуальність теми дослідження, визначається його мета та завдання, називаються методи дослідження, визначаються наукова новизна роботи, її практична та теоретична значущість.
Розділ перший “Різноскріпна підрядність як об’єкт лінгвістичного дослідження” складається з п’яти підрозділів, в яких викладається інтерпретація різноскріпної підрядності в сучасному мовознавстві, теоретичні передумови дослідження складних речень з різноскріпною підрядністю, подається класифікація конструкцій, які допускають різноскріпну підрядність, аналізуються перехідні явища в системі складних речень з різноскріпністю.
У дослідженні виділяються два різновиди різноскріпної підрядності: різноскріпна підрядність поодинокого підрядного та різноскріпна однорідна супідрядність. І якщо перше здатне функціонувати в ЕСР та ПСР, то друге реалізується тільки в поліпредикативних складних реченнях:
) "Я испуганно обернулся, не понимая, кто и откуда зовёт меня" (А.Гайдар).
2) "Но ужаснее всего было то, что он решительно не помнил, где и как он мог истратить такие большие деньги" (І.Ільф, Є.Петров).
3) "Что я чувствовала, как провела эту ночь, вы можете понять" (О.Герцен).
У реченні різноскріпність оформлюється у вигляді різноскріпного блоку (РБ). До його складу входять опорний компонент головної частини (ОК) та різноскріпні компоненти (РК). Опорним компонентом різноскріпного блоку є слово чи словосполучення головної частини або вся головна частина в цілому. Різноскріпними компонентами ми називаємо різноскріпні супідпорядковані підрядні або засоби зв’язку в поодинокому різноскріпному підрядному реченні. Різноскріпний блок служить для компактної передачі об’ємного змісту, розширення або уточнення інформації.
Різноскріпний блок може входити до складу не кожної конструкції. У результаті проведеного аналізу було встановлено, що моделі ПСР по-різному “реагують”на появу в їх складі того чи іншого типу різноскріпності: одні конструкції легко допускають різноскріпну підрядність поодинокого підрядного, але заперечують різноскріпну супідрядність; інші –дозволяють різноскріпність однорідних підрядних та не дозволяють наявність поодинокого різноскріпного підрядного; треті –заперечують обидва види різноскріпності у своєму складі.
Аналіз 3 000 складних речень з різноскріпністю показав, що різноскріпність у поліпредикативних конструкціях значно переважає над різноскріпністю в ЕСР. Коло моделей, що допускають поодиноке різноскріпне підрядне, досить широке. Найбільшу групу ПСР з поодиноким різноскріпним підрядним (62,7%) складають конструкції зі складносурядною структурною основою.Ці конструкції самі по собі є надзвичайно “місткою та зручною для передачі інформативного змісту синтаксичною формою”, а ускладнені різноскріпним підрядним, вони отримують ще більшу інформативну насиченість: “Просительница штабс-капитанша Калинина просила о невозможном, о бестолковом; но Степан Аркадьич, по своему обыкновению, усадил её, внимательно, не перебивая, выслушал её и дал ей подробный совет, к кому и как обратиться, и даже бойко и складно своим кудрявым, растянутым, красивым и чётким почерком написал ей записочку к лицу, которое могло ей подсобить” (Л.Толстой).
Серед ПСР із складнопідрядною структурною основою, які допускають поодиноку різноскріпність, найбільш вживані конструкції з послідовною підрядністю та ПСР з неоднорідною супідрядністю. Модель ПСР з неоднорідною супідрядністю та послідовною підрядністю, що займає третє місце за вживаністю серед конструкцій із складнопідрядною структурною основою, може бути подана у двох різновидах: різноскріпним може бути підрядне у низці послідовно підпорядкованих підрядних або одне з неоднорідних супідрядних.
Дуже рідко допускають поодиноку різноскріпність ПСР з однорідною супідрядністю та послідовною підрядністю, подвійною (однорідною та неоднорідною) супідрядністю, послідовною підрядністю та неоднорідною супідрядністю. Інші моделі ПСР, які б містили поодиноке різноскріпне підрядне, нам не трапилися, хоча деякі з них, на наш погляд, теоретично можуть допускати поодиноку різноскріпність. Це ПСР з послідовною підрядністю та однорідною супідрядністю та ПСР з подвійною супідрядністю й послідовною підрядністю. Однак спроби утворити такі конструкції експериментально привели до появи громіздких побудов.
В цілому ж поодинока різноскріпність здатна існувати тільки в межах підрядності, послідовної підрядності та неоднорідної супідрядності, тому що блок однорідно супідпорядкованих підрядних, як правило, являє собою структурно та семантично неділиму єдність, і підрядне, яке приєднується до своєї головної частини різними скріпами, повинно розглядатися не як поодиноке, а як частина блоку однорідно супідпорядкованих підрядних: “Он не даст противнику застигнуть нас врасплох, он знает, что нужно делать, куда и как вести вверенные ему корабли”(О.Новиков-Прибой).
Конструкції з однорідною різноскріпною супідрядністю містять мінімум два підрядних, з’єднаних між собою сурядним (або потенційно сурядним) зв’язком і приєднуються до головної частини кожне своєю скріпою. Однорідна різноскріпна супідрядність може функціонувати тільки в поліпредикативних моделях, і наявність блоку з двох та більше різноскріпних підрядних завжди сигналізує про те, що перед нами ПСР.
Різноскріпні однорідно супідпорядковані підрядні складають єдину підрядну частину завдяки однаковій синтаксичній віднесеності, відношенням сурядності між підрядними, а також завдяки належності компонентів блоку до однієї ситуації. Проте у деяких випадках, незважаючи на однакову синтаксичну вінесеність та наявність сурядних (або потенційно сурядних) відношень між підрядними, наврядчи можна говорити про об’єднання їх до єдиної підрядної частини. Це відбувається, якщо в кожному підрядному реалізуються різні ситуації, наприклад: “Что-то он до меня обратился, и у нас с ним завязался разговор на разные лёгкие темы: куда едете, почём капуста и есть ли у вас жилищный кризис на сегодняшний день” (М.Зощенко). У цьому прикладі ситуації, що передаються підрядними, не пов’язані одне з одним безпосередньо, а лише виражають зміст бесіди між двома супутниками; підрядні при цьому характеризуються окремою віднесеністю до головної частини. Такі структури в лінгвістиці називають “чистим поєднанням”(Г.Ф.Калашникова).
Різноскріпна супідрядність функціонує як в ПСР зі складносурядною структурною основою (25%), так і в ПСР із складнопідрядною структурною основою (75%). Конструкції із складносурядною структурною основою можуть бути тільки моделями із сурядністю та однорідною супідрядністю: “Подали самовар, и Гаврила Гаврилович послал девчонку узнать от Марьи Гавриловны, каково её здоровье и как она почивала”(О.Пушкін). Інші моделі ПСР із складносурядною структурною основою не допускають різноскріпної супідрядності, через те що в їх структурі відсутня однорідна супідрядність.
,5% від усіх ПСР з різноскріпною супідрядністю та 62,9% від ПСР із складнопідрядною структурною основою складають конструкції з однорідною супідрядністю: “И никто толком не знал, с кем воюют эти адвокаты, кого лечат эти медики и что тушат эти пожарники”(М.Клімов).
Значно менше допускають різноскріпну супідрядність ПСР з однорідною супідрядністю та послідовною підрядністю (9,8%); ПСР з подвійною (однорідною та неоднорідною) супідрядністю (9,4%). Рідко зустрічаються ПСР з послідовною підрядністю та однорідною супідрядністю, а також конструкції з послідовною супідрядністю. Інакше кажучи, різноскріпна супідрядність можлива тільки в тих моделях, які містять блок однорідних підрядних. І навпаки, різноскріпна підрядність поодинокого підрядного неможлива в межах однорідної супідрядності (присутність блоку однорідних підрядних обмежує поодиноку різноскріпність).
При побудові класифікації складних речень з різноскріпною підрядністю нами були знайдені перехідні випадки. Перехідними, услід за багатьма авторами (В.В.Бабайцева, В.К.Покусаєнко, В.І.Кодухов), ми вважаємо ті одиниці, які характеризуються синтезом ознак, притаманних опозиційно протиставленим класам.
Перехідні явища в конструкціях з різноскріпною підрядністю можуть з’явитися в двох випадках: при еліпсисі комунікативно надлишкових елементів чи при збігу (повному або частковому) між формальною і смисловою організацією різноскріпного блоку.
Для встановлення єднальних ланок між протиставленими одиницями класифікації ми розглядали перехідні явища контамінаційного характеру. Перехідними в системі складного речення з різноскріпністю можна вважати, з одного боку, проміжні конструкції, що поєднують ознаки елементарних та поліпредикативних складних речень; з іншого боку, проміжні конструкції, які поєднують риси типових моделей:
2) “Когда ворочусь, и если вы меня не разлюбите, клянусь вам, мы будем счастливы”(Ф.Достоєвський).
Дистантне розташування різноскріпних компонентів у першому прикладі дозволяє розглядати елементарне складне речення як ПСР з однорідною супідрядністю, в якому останнє підрядне усічено до однієї скріпи. У другому прикладі детермінантні підрядні різних типів (умови й часу) пов’язані між собою відношеннями сурядності й розташовані контактно, що є ознакою однорідності. З іншого боку, між підрядними немає тотожності семантики, вони належать до різних типів, що притаманне ПСР з неоднорідною супідрядністю. На наш погляд, близькість семантики деяких детермінантних підрядних (наприклад, мети й причини, умови й часу) визначає можливість їх функціонування як однорідних, але це явище знаходиться в сфері периферійного синтаксису. Контактність синтаксичної позиції цих підрядних та можливість сурядних відношень між ними визначається, на наш погляд, наявністю спільного в їх семантиці. Крім того, ці підрядні характеризуються однаковою комунікативною спрямованістю, тобто обидва вони відповідають темі висловлювання.
Подібні факти синтаксичної перехідності “засновані на синкретизмі, здатності однієї й тієї ж синтаксичної форми висловлювати різну синтаксичну семантику”. Їх вивчення сприяє в утворенні класифікацій різноманітних синтаксичних явищ (у тому числі, різноскріпності), тому що врахування усіх периферійних випадків допомагає заповнити пустоти між різними моделями та їх різновидами.
Розділ другий “Семантичний устрій складних речень з різноскріпною підрядністю”відведений аналізу семантичної організації різноскріпного блоку. В зв’язку з цим виділяються типи ситуацій, які описуються в конструкціях з різноскріпною підрядністю, розглядаються особливості структурно-семантичної організації різноскріпного блоку в складних реченнях обох рівнів (ЕСР та ПСР). Для цього вживається теорія референції, а саме –поняття пропозиції.
Оскільки особливістю конструкцій з різноскріпним підрядним є підвищена інформаційна насиченість при досить компактній організації, то дуже важливо розглянути семантичий устрій цих складних речень. Різноскріпний блок є елементом багатомірної структури ПСР та служить для висловлення складного змісту, на базі якого формується багатошарова семантика поліпредикативної конструкції.
У процесі аналізу семантики речень, який ведеться в різних напрямках, було висунуто положення про те, що в одному зі своїх аспектів речення, подібно до слова, є номінативною одиницею (В.А.Бєлошапкова, В.Г.Гак, О.О.Буров та ін.). З номінацією пов’язаний процес пізнання дійсності, що супроводжується процесом мислення, коли відбувається закріплення нехай і умовного, проте досить визначеного знаку за денотатом.
Відомо, що в мисленні закріплюються результати пізнання людиною оточуючої дійсності. Тому в кожній мовній одиниці обов’язково присутній об’єктивний зміст, позамовний об’єкт –денотат D та відображене у формі мови поняття про нього –сигніфікат S. Якщо в цих термінах розглядати різноскріпний блок, то він, будучи найменуванням ситуації N, відображає фрагмент дійсності, якийсь “стан справ”D, що є його об‘єктивним змістом. Це відображення відбувається за допомогою мислення, тобто у вигляді різноскріпного блоку відображається сигніфікат S. Ці три сторони складають семантичний трикутник, в основі якого лежить ситуація (D); а сторони трикутника (S і N) являють певну форму думки та найменування ситуації у вигляді різноскріпного блоку.
Фрагмент дійності, відображений у різноскріпному блоці, представляє собою самостійну складну ситуацію (в ЕСР та ПСР з однорідною супідрядністю) або є елементом більш складної ситуації (в інших конструкціях, що допускають різноскріпність):
1) “И он стал подробно описывать, как и где у него мозжит”(О.Толстой).
2) “Никто не подозревал, кем она была для меня и что нас было трое”(В.Богомолов).
3) “Литвинов чрезвычайно сердился на самого себя за подобные неуместные воспоминания и тут же, вспомнив Татьяну, её внезапный отъезд, всё это горе и страдания, и стыд, слишком глубоко почувствовал, что дело он затеял нешуточное и как он был прав, когда говорил Ирине, что его чести другого исхода не оставалось”(І.Тургенєв).
Під ситуацією в мовознавстві розуміють складну семантичну одиницю, яка виражається реченням та є референтом висловлювання. Вона являє собою сукупність елементів дійсності, присутніх у свідомості того, хто говорить або пише. Ці елементи дійсності утворюють ситуацію в результаті координації матеріальних об’єктів та станів, тобто виражений у висловленні чи якійсь його частині “стан справ”. Проблемами опису ситуацій займалось багато дослідників (В.Г.Гак, Н.Д.Арутюнова, Г.Г.Сильницький, О.В.Бондарко та ін.). Деякі вчені робили спроби утворити типологію ситуацій (Т.М.Ніколаєва), однак вплив типів ситуацій на семантичний устрій складних речень з різноскріпністю ними не розглядався.
Як показує наше дослідження, різноскріпна підрядність є зручним засобом описання ситуації мовлення, передачі чужої мови, внутрішніх роздумів і т.ін. У роботі всі ситуації, які описуються за допомогою різноскріпного блоку, розділяються на “внутрішні”ситуації, що відображають внутрішній світ людини, психологічну обробку інформації, та “зовнішні”ситуації, пропущені крізь призму свідомості героя. “Зовнішні”ситуації, в свою чергу, поділяються на групи. Найбільшу групу складають конструкції з додатковими різноскріпними підрядними, опорним компонентом яких є дієслово з семою пошуку інформації (сказать, рассказать, спросить, объяснить і т.п.). Залежно від форми опорного слова й типу речення за метою висловлювання конструкція може містити ситуацію повідомлення інформації або запиту інформації. Подібні ситуації включають подання предиката в його зв’язках з актантами та обставинними елементами. В ситуаціях передачі чужого мовлення в конструкціях з різноскріпною підрядністю часто в опорному компоненті об’єднуються семи проектованого відображення дійсності та спонукання до дії: “На шестой день Ольга сказала ему, чтоб он пришёл в такой-то магазин, что она будет там”(І.Гончаров). Різномодальність підрядних, яка спостерігається в цих випадках, пояснюється тим, що одне з підрядних висловлює відтінок бажаності, спонукання до дії, а інше підрядне такого відтінка не має. Ситуації, які описують обізнаність або необізнаність того, хто говорить чи пише, про факти та явища дійсності, що містяться у різноскріпних підрядних, задаються в головній частині опорним дієсловом із значенням володіння інформацією: “Знает, какой князь надёжный и какой плут; кто с кем в дружбе и между кем и кем есть кровь”(М.Лермонтов).
“Внутрішні”ситуації можуть описувати складний процес роздумів героя або результат цих роздумів. “Внутрішня”ситуація задається опорним дієсловом із значенням думки (думать, понимать, рассуждать та ін.) або дієсловами, що несуть ментальну інформацію (чувствовать, мучиться й под.).
Для описання об’єктивного змісту речень з різноскріпністю в роботі використовується поняття пропозиції. Цим терміном ми називаємо “конфігурацію лексичних найменувань, пов’язаних семантико-синтаксичними відношеннями в одне смислове ціле, яке являє собою номінацію якого-небудь факта… окремо від усіх актуалізаційних моментів (модальності, часу, актуального членування та под.)”.
Як показав аналіз матеріалу, об’єктивний зміст речень з різноскріпною підрядністю завжди виражається комплексом з декількох монопредикативних пропозицій, що відображають: існування актанта; кваліфікаційну або класифікаційну характеристику актанта; кількісну характеристику актанта; факт наявності актанта в обмеженому просторі; пересування актанта в якесь місце з якогось місця; активну діяльність актанта чи стан, що залежить від його волі; активний вплив першого актанта на другий; сприйняття першим актантом другого; події та процеси, в яких перший актант бере активну участь, а другий залишається інактивним; реляції між двома інактивними актантами; цілеспрямована дія; кваліфікація дії актанта.
Об’єктивний зміст конструкцій, у яких описуються “зовнішні”події, відображаються за допомогою подійних пропозицій, тобто таких, які є семантичними моделями існуючих в світі подій та ситуацій. Об’єктивний зміст внутрішніх роздумів, почуттів героя відображають логичні пропозиції. Сумісність логічних та подійних пропозицій в межах однієї конструкції, на наш погляд, малоймовірно, тому що ситуація задається опорним словом головної частини, тобто, виходячи з семантики опорного компонента, прогнозується той чи інший тип пропозиції в підрядних.
Вчення про пропозиції передбачає, що пропозиція може бути висловлена предикативною або непредикативною конструкціями (В.А.Бєлошапкова). Щодо речень аналізованого типу, то пропозиції, що складають їх об’єктивний зміст, виражаються тільки у вигляді предикативних конструкцій. Аналіз показав, що при різноскріпній підрядності поодинокого підрядного в цьому підрядному об’єднуються дві (та більше) предикативні пропозиції. При цьому між формальною та смисловою організацією різноскріпного блоку не завжди спостерігається повна симетрія: поодиноке підрядне частіше за все монопредикативне, а його зміст завжди поліпропозитивний.
Розділ третій “Структурна організація складних конструкцій з різноскріпною підрядністю” складається з шести підрозділів, у яких за допомогою постійних та змінних ознак виділяються моделі різноскріпного блоку, з’ясовуються фактори, що впливають на розміри конструкції з різноскріпною підрядністю, визначаються спеціальні засоби утворення компактності ПСР з різноскріпністю, а також розглядаються особливості сполучуваності засобів зв’язку в складних реченнях з поодиноким різноскріпним підрядним.
Модель різноскріпного блоку можна визначити як закономірний формальний зв’язок лінійно розташованих компонентів. Основними рисами РБ є синтаксичне значення підрядних, поліваріантність конструкцій, обов’язкова присутність опорного компонента, який допускає або дозволяє різноскріпність, поліпропозитивність об’єктивного змісту РБ, мінімальна кількість компонентів різноскріпного ряду –два. Крім цих ознак, в утворенні моделей беруть участь такі ознаки, як засоби вираження підрядних відношень, порядок розташування різноскріпних компонентів відносно опорного слова та відносно частини, яка містить опорний компонент, полі-/монопредикативність, наявність/відсутність сурядних відношень між різноскріпними компонентами та деякі інші. Роль цих ознак в утворенні моделей різна.
При виділенні самостійних моделей було виявлено комплекс необхідно- та варіантно-постійних ознак (НП та ВП), що утворюють “типове значення” різноскріпного блоку незалежно від лексичного наповнення. На підставі цих ознак виділяються чотири моделі РБ: додатковий, означальний, займенниково-співвідносний та детермінантний. Тип різноскріпності (різноскріпність поодинокого підрядного або однорідна різноскріпна супідрядність) виявляється несуттєвою ознакою для утворення моделей РБ, тому що не порушує “типового значення” моделі і великою мірою визначається ситуацією, вимогами контексту, актуального членування і т.ін.
Між структурними та мовними варіантами моделей РБ повної відповідності немає. Більш того, всередені різних моделей відсоток такої відповідності буде різним. Тобто між моделлю та її реалізацією немає симетрії: модель статична, а мовна реалізація моделі динамічна, вона обирає ті НП та ВП, які б задовольняли потребам комунікації, та доповнює їх змінними ознаками, суттєвими для комунікації, але несуттєвими для диференціації цієї моделі.
Проблема розміру поліпредикативних конструкцій також приваблювала багатьох учених (Г.Ф.Калашникова, Л.М.Прудніков, В.О.Шитов та ін.). Були з’ясовані межі предикативного ускладнення різних моделей ПСР, визначені фактори, що впливають на довжину конструкції, розглянуті засоби утворення компактності ПСР. Інтерес до вивчення розміру поліпредикативних складних речень пояснюється тим, що довжина є однією з найважливіших характеристик структури речення.
Як показав аналіз, ПСР з різноскріпною підрядністю навіть за досить великого розміру не “розсипаються” в мовленні та залишаються зручними для смислового сприйняття. Це відбувається завдяки спеціальним засобам утворення компактності конструкції. Розмір поліпредикативних складних речень регулюється багатьма факторами (лінгвістичними та екстралінгвістичними). Серед лінгвістичних факторів, які впливають на об’єм речення з різноскріпністю, особливо важливими є тип підрядного (переважно вживаються прислівні підрядні, яким притаманна обов’язковість зв’язку між опорним та різноскріпними компонентами); засоби зв’язку та особливості їх сполучуваності; порядок розташування компонентів рязноскріпного блоку; особливості блокування компонентів конструкції; характер опорного слова; кількість активних актантів пропозицій.
Розмір конструкції з різноскріпністю регулюється довжиною різноскріпного ряду: багаточленний різноскріпний ряд обмежує ускладнення конструкції додатковими предикативними одиницями, а в досить об’ємному ПСР у більшості випадків використовується мінімальний різноскріпний ряд. Це явище пов’язане з психофізіологічними особливостями людини, а саме –з об’ємом оперативної пам’яті (сім плюс або мінус два символи повідомлення). Цей фактор є одним з найважливіших, тому що обмежує надзвичайну ускладненість ПСР з різноскріпною підрядністю.
На розмір різноскріпного ряду та всієї конструкції суттєво впливає сполучуваність засобів зв’язку, яка, в свою чергу, визначається цілим рядом факторів: підрядне речення певного типу повинно обслуговуватися досить широким колом підрядних скріп; семантика скріп в одному ряді не повинна суперечити семантиці опорного компонента; скріпи-компоненти скріпного ряду не повинні бути близькими за формою й тотожними за семантикою; сполучні одиниці повинні бути логічно сумісними та виступати елементами однієї ситуації.
Скріпні ряди, за допомогою яких поодиноке підрядне приєднується до своєї головної частини, за характером відношень між компонентами ряду розділяються на скріпні сполучення та скріпні комплекси. Ці два види розрізняються, перш за все, функціями скріп як членів підрядного речення, наявністю/відсутністю сурядних (або потенційно сурядних) відношень між скріпами, що вказує на характер їх співвідношення з опорним словом.
Компоненти скріпного сполучення, як правило, рівноправні, виконують однакову функцію в підрядному та однаково важливі для передачі інформації, на що вказує наявність сурядних відношень між ними. Скріпні сполучення переважно складаються з двох компонентів, але можуть вміщувати три, чотири і більше скріп. Порядок розташування компонентів сполучення досить вільний: вони можуть мінятися місцями, не впливаючи на зміст конструкції: “Гости по этим взглядам стараются догадаться, кого или чего ещё ждут: важного опоздавшего родственника или кушанья, которое ещё не поспело” (Л.Толстой). Незважаючи на відсутність заперечень на той чи інший порядок розташування компонентів скріпних сполучень, переважна більшість з них розпочинають підрядну частину і розташовані контактно, але скріпні сполучення можуть і розриватися рештою конструкції.
Інші закономірності сполучуваності спостерігаються в скріпних комплексах: вони характеризуються надзвичайною тіснотою зв’язку між компонентами, яка пояснюється відсутністю сурядних відношень та різним ступенем віднесеності до опорного слова (один з компонентів комплексу виконує функцію підмета, решта компонентів є другорядними членами підрядного речення): “Мы не смотрим, сударыня, кто в каких штанах, - металлически отвечал Филя, - по закону дети до пятнадцати лет не допускаются” (М.Булгаков). На відміну від скріпних сполучень, єдино можливе розташування скріпного комплексу –на початку підрядної частини; скріпа-підмет завжди займає ліву позицію в ряді, що пояснюється фундаментальними законами порядку слів у реченні; розрив скріпного комплексу неможливий.
ВИСНОВКИ
У висновках узагальнюються результати дослідження й визначаються можливі напрямки подальшої розробки проблеми.
Реферована робота не претендує на відображення всієї повноти проблем, пов’язаних з вивченням різноскріпної підрядності та супідрядності в елементарних та поліпредикативних складних реченнях. Для повного з’ясування характерних особливостей ЕСР та ПСР з різноскріпністю та їх функціонування в сучасній російській мові необхідне проведення подальших досліджень, які можуть бути пов’язані з розвитком та поглибленням розгляду семантичної структури цих конструкцій, а також з детальним вивченням закладених у них текстоутворюючих, стилістичних та інших особливостей. Подальше дослідження складних речень з різноскріпною підрядністю дозволить розширити уявлення про особливості індивідуального стилю письменника.
Основні положення дисертації висвітлено у таких публікаціях:
АНОТАЦІЯ
Прилуцька Я.М. Складні речення з різноскріпною підрядністю в сучасній російській мові. –Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.02 –російська мова. Харківський державний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди, Харків, 2000.
Дисертацію присвячено проблемам вивчення структурно-семантичної організації складних речень з різноскріпною підрядністю в сучасній російській мові. Складні речення з різноскріпністю вперше описані з точки зору їх необхідно- та варіантно-постійних ознак. Складена типологія ситуацій, які описуються за допомогою елементарних та поліпредикативних складних речень (ЕСР та ПСР). Запропоновано класифікацію моделей ПСР, що припускають наявність різноскріпного блоку; розглянуто особливості сполучуваності компонентів різноскріпного блоку.
Ключові слова: поліпредикативні складні речення, елементарні складні речення, модель, класифікація, необхідно-постійні ознаки, варіантно-постійні ознаки, ситуація.
АННОТАЦИЯ
Прилуцкая Я.Н. Сложные предложения с разноскрепным подчинением в современном русском языке. –Рукопись.
Диссертация на соискание учёной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.02 –русский язык. –Харьковский государственный педагогический университет имени Г.С.Сковороды, Харьков, 2000.
Диссертация посвящена проблемам изучения структурно-семантической организации сложных предложений с разноскрепным подчинением придаточных в современном русском языке.
Разноскрепность в элементарных и полипредикативных сложных предложениях функционирует в виде разноскрепного блока, который объединяет в своём составе опорный и разноскрепные компоненты.
Разноскрепное подчинение реализуется в двух его разновидностях (разноскрепное подчинение одиночного придаточного и однородное разноскрепное соподчинение) и функционирует на разных уровнях сложного предложения (ЭСП и ПСП). Все модели полипредикативных конструкций делятся на допускающие, не допускающие и потенциально допускающие разноскрепность. Разноскрепное подчинение одиночного придаточного способно функционировать только в рамках подчинения, последовательного подчинения и неоднородного соподчинения. Разноскрепное соподчинение возможно только в моделях, содержащих блок однородно соподчинённых придаточных.
При построении классификации конструкций с разноскрепностью обнаружены переходные явления контаминационного характера, возникающие при эллипсисе коммуникативно или информативно избыточных элементов, а также при совпадении (полном или частичном) между формальной и смысловой сторонами разноскрепного блока.
С учётом постоянных и переменных признаков выделяются четыре модели разноскрепного блока, функционирующие как в элементарных, так и в полипредикативных сложных предложениях. Эти модели различаются не только набором и характером постоянных и переменных признаков, но и употребительностью в речи, которая не зависит от количества вариантов той или иной модели, а определяется средствами внеструктурного характера.
Разноскрепный блок в предложениях анализируемой разновидности является элементом многомерной структуры конструкции и служит для выражения сложного мыслительного содержания, на базе которого формируется многослойная семантика полипредикативной конструкции.
Все ситуации, описываемые с помощью разноскрепного блока, делятся на “внешние”и “внутренние”. В разноскрепном блоке, отражающем события внешней действительности, содержится запрос или сообщение информации, описание места, субъекта или объекта действия, передаётся чужая речь. “Внутренние”ситуации передают внутренний мир человека, психологическую обработку информации, размышления героя над сложной проблемой, его чувства и переживания. Тот или иной тип ситуации задаётся опорным компонентом главной части, а развиваются данные ситуации с помощью разноскрепных компонентов.
Разноскрепный блок всегда полипропозитивен, т.е. его объективное содержание отражается с помощью нескольких пропозиций логического или событийного характера. Между формальной и смысловой организацией разноскрепного блока не всегда наблюдается полная симметрия: разноскрепное одиночное придаточное чаще всего монопредикативно, но при этом всегда полипропозитивно.
Пропозиции, образующие объективное содержание разноскрепного блока, отражают активную деятельность актанта или состояние, зависящее от его воли; состояние, не зависящее от воли актанта; квалификацию или классификацию актанта; его количественную характеристику; активное воздействие первого актанта на второй; реляции между двумя инактивными актантами; целенаправленное действие; перемещение актанта; квалификацию действия актанта.
Разноскрепные компоненты объединяются в разноскрепный ряд. Средняя протяжённость разноскрепного ряда составляет 2,8 компонента, т.е. регулярно воспроизводятся предложения, содержащие двух- и трёхкомпонентный ряд. Длина разноскрепного ряда может быть достаточно большой и регулируется комплексом лингвистических и экстралингвистических факторов. Компоненты разноскрепного ряда сочетаются таким образом, чтобы конструкция была удобной для смыслового восприятия. Сочетаемые единицы при этом выступают элементами одной ситуации или рассуждения. Важнейшей особенностью сочетаемости разноскрепных компонентов является использование обязательных связей между подчиняющим и зависимым (зависимыми) компонентами.
Скрепы, обслуживающие одиночное придаточное, объединяются в скрепные ряды. В зависимости от характера отношений между компонентами скрепного ряда и от характера их соотнесённости с опорным словом скрепные ряды делятся на скрепные сочетания и скрепные комплексы.
Ключевые слова: полипредикативные сложные предложения, элементарные сложные предложения, модель, классификация, необходимо-постоянные признаки, вариантно-постоянные признаки, ситуация.
SUMMARY
Priloutska Y.M. Complex sentences with different clamps in modern Russian. –Manuscript.
Thesis for the Candidate’s Degree in Philology by speciality 10.02.02 –Russian language. –The Scovoroda Kharkiv State Pedagogical University, Kharkiv, 2000.
The thesis is dedicated to problems of learning structural and semantic organization of complex sentences with different clamps in modern Russian. Complex sentences with different clamps are described from the standpoint of their constant and variable necessary features for the first time. A typology of situations that are described by complex elementary and polypredicative sentences (ECS & PCS) has been created. The classification of PCS patterns with a sign of different-clamps block has been suggested; the peculiarities of clamps blocks combination are described in the thesis.
Key words: polypredicative complex sentences, elementary complex sentences, different-clamps block, classification, patterns, constant necessary features, variable necessary features, situation.
Підписано до друку 16.03.2000. Формат 60х84/16. Папір офсетний. Друк офсетний. Тираж 100 прим. Обсяг 1 умовн. др. арк. Замовлення № 496
Бахмацька друкарня. 251010, м. Бахмач, вул. Луначарського, 4