Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ім. О.О.БОГОМОЛЬЦЯ
НОВИЦЬКА Ірина Костянтинівна
УДК 616.314-002-084:6I2.0I5. 31:6I6.314.13
Розробка та оцінка протикаріозної ефективності
засобів та методів цілЕспрямованої дії
на мінеральний склад емалі зубів
(клініко–лабораторнЕ дослідження)
.01.22 – Стоматологія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
КИЇВ-2003
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Одеському державному медичному університеті МОЗ України.
Науковий керівник
доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки
Косенко Костянтин Миколайович
кафедра терапевтичної стоматології Одеського державного медичного університету МОЗ України, завідуючий
Офіційні опоненти:
Доктор медичних наук, професор Політун Антоніна Михайлівна,
кафедра терапевтичної стоматології Національного медичного університету ім.О.О.Богомольця МОЗ України, професор
Доктор медичних наук, професор, Дичко Євген Никифорович,
кафедра дитячої стоматології Дніпропетровської державної медичної академії
МОЗ України, завідувач
Провідна установа: Львівський державний медичний університет ім. Данила Галицького
Захист відбудеться 15.05.2003 р. о 13-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.05 при Національному медичному університеті ім. О.О.Богомольця за адресою:
, м.Київ-57, вул. Зоологічна 1, стоматологічний корпус.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця за адресою:
, м.Київ-57, вул. Зоологічна,1, стоматологічний корпус.
Автореферат розіслано 14.04.2003 р.
Вчений секретар
Спеціалізованої вченої ради Остапко О.І.
загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Незважаючи на наявність значного арсеналу засобів і методів масової та індивідуальної профілактики карієсу зубів, розроблених на підставі фундаментальних досліджень етіології та патогенезу цього захворення, значні успіхи в його профілактиці на популяційному рівні, проблема карієсу залишається в центрі уваги стоматологічної науки та практичної медицини [Лукіних Л.М., 1999; Хоменко Л.О., 1999; Борисенко А.В., 2000; Giblons R. 1996].
Це обумовлено високою розповсюдженістю карієсу зубів серед населення, значними витратами на лікування цього захворювання та його ускладнень [Косенко К.М., 1993; Бармс Д., 1994; Леонтьев В.К., 1997; Горбунова І.Л., 2000].
Світовий досвід, узагальнений Всесвітньою Організацією Охорони Здоров'я, дані чисельних досліджень свідчать про те, що в теперішній час існують реальні можливості зведення показників захворюваності карієсом до мінімуму [Косенко К.М., 1993; Бармс Д., 1994; Хоменко Л.О.,1999; Горбунова І.Л., 2000; Сунцов В.Г., Леонтьєв В.К., Дистель В.А., 2001; Скульская С.В., 2001].
Фізіологічні підстави реалізації профілактичних заходів базуються на забезпечені повноцінної мінералізації зубів у дитячому віці, в так званий період “дозрівання” емалі зубів [Жорова Т.Н., Леонтьев В.К., Иванова Г.Г.,1992; Косенко К.М., 1993; Терьошина Т.П., 1996; Колесник А.Г., 1997; Боровський Є.В., Леонтьєв В.К., 2001; Антонішин Б.В., Наконечна О.М., 2001; Silverstone L.M., 1983; Staehr-Johansen X., 1987; Kunzel W., 1993]. Існуючі методи профілактики карієсу зубів передбачають використання макро- і мікроелементів, які формують структуру емалі, або посилення мінерального обміну в ротовій рідині Окушко В.Р., 1989; Галіуліна М.В., Леонтьєв В.К., 1991.
Серед них з позитивної сторони зарекомендували себе ротові полоскання, аплікації ремінералізуючими розчинами, покриття зубів лаками, що містять мінеральні компоненти, індивідуальний догляд за ротовою порожниною з використанням засобів, які містять мінеральні добавки [Боровський Є.В., 1989; Овруцький Г.Д., Бахмудов Б.Р., 1991; Аширов К.А., 1994; Терьошина Т.П., 1996,Політун А.М.,1995, Дєньга О.В., 2000; Леонтьєв В.К., Авраамова О.Г. та ін., 2001].
Проте, потенціальні можливості підвищення профілактичної ефективності вказаних форм протикаріозних засобів майже вичерпано. Дані літератури свідчать про те, що підвищення рівня насичення емалі мінеральними речовинами можливо шляхом фізичної дії - введення ремінералізуючих препаратів за допомогою фізичних методів, таких як електрофорез, магнітотерапія, ультразвук та ін. [Малабиу Г.А., Орлов В.С., 1973; Михайлова Р.І., 1975; Варава Г.Н. та співавт., 1990; Дичко Є.Н., Ковач І.В., 1996; Schonberger A. et al., 1975; Schemerhorn B.R., 1995; Osvald, 1990; Minkov B., 2001].
Викладене вище обумовлює доцільність проведення пошуку та розробку нового, ефективного, але простого та доступного методу мінералізації зубів, що дозволить спрямовано впливати не тільки на кількісні, але і на якісні показники рівня мінералізації емалі за рахунок диференційованого введення мінеральних компонентів.
Зв'язок роботи з науковими планами, програмами, темами.
Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри терапевтичної стоматології Одеського державного медичного університету “Розробка та оцінка ефективності засобів ангіопротекторної, ремінералізуючої дії та методів їх введення у комплексному лікуванні захворювань пародонту”, номер державної реєстрації № ДР 0100U00645 та інституту стоматології АМН України “Експериментально-клінічне обґрунтування застосування в лікуванні стоматологічних захворювань нових препаратів та засобів для догляду за ротовою порожниною”, номер державної реєстрації № ДР 0199U001693, інв. №0224006134. Здобувач була виконавцем окремих фрагментів вищеназваних тем.
Мета дослідження - підвищення ефективності карієспрофілактичних заходів при використанні засобів та методів гігієни порожнини роту шляхом спрямованої дії на мінеральний склад емалі зубів.
Задачі дослідження:
1. Вивчити ключові ланки порушення мінералізуючого потенціалу ротової рідини у дітей, хворих на карієс зубів.
2.Обгрунтувати доцільність регуляції мінералізації твердих тканин зубів з метою профілактики карієсу та спосіб її практичної реалізації.
3. Розробити спеціальні композиції зубних паст, які забезпечать послідовне введення різних мінеральних компонентів в тверді тканини зубів.
4. Провести експериментальні дослідження карієспрофілактичної ефективності розроблених рецептур зубних паст. Дати оцінку їх впливу в поєднанні з електрофоретичними зубними щітками на захворюваність карієсом.
5. Вивчити вплив розроблених зубних паст та електрофоретичних зубних щіток на обмін Са в твердих тканинах зубів.
6. Визначити вплив розробленого комплексу на кількісні та якісні показники мінералізації твердих тканин зубів у клінічних умовах.
7. Дати оцінку клінічної ефективності запропонованого способу мінералізації зубів, розробити рекомендації щодо його практичної реалізації.
Об'єкт дослідження: діти, хворі на карієс зубів, експериментальні тварини.
Предмет дослідження: стан мінерального обміну в ротовій порожнині дітей та вплив на нього ремінералізуючих зубних паст, електрофоретичних зубних щіток.
Методи дослідження: експериментальні –для оцінки специфічної ефективності та безпеки використання комплексу; лабораторні (біохімічні, біофізичні, функціональні) - для характеристики гомеостазу ротової порожнини; клінічні –для характеристики стану зубів та оцінки карієспрофілактичної ефективності способу мінералізації зубів; статистичні - для оцінки достовірності різниць середніх величин.
Наукова новизна отриманих результатів. Підтверджено значення мінералізуючого потенціалу ротової рідини в забезпеченні структурно-функціонального стану емалі зубів та розвитку карієсу при порушенні мінерального обміну в ротовій порожнині.
Вперше розроблено метод екзогенної профілактики карієсу зубів, який поєднує дію на зубну бляшку та активне введення основних інгредієнтів емалі зубів за допомогою електрофоретичних зубних щіток з позитивним і негативним електродом та спеціально розроблених до них зубних паст, які містять сполуки кальцію, фосфору та фтору.
На підставі радіоізотопних досліджень вперше показано підвищення включення Са в емаль при дії електричного поля малої щільності та під час чищення зубів електрофоретичними зубними щітками зі кальцій, фосфор та фторовмісними зубними пастами.
Вперше обґрунтовано можливість використання розробленого комплексу для ремінералізації емалі зубів у дітей, ортодонтичне лікування яких проводилося з використанням брекет-системи.
Спектроколориметричними дослідженнями вперше доведено, що при використанні електрофоретичної зубної щітки та кальційвміщуючої зубної пасти щільність гідроксиапатиту в емалі підвищувалась, а при використанні електрофоретичної зубної щітки з фторвміщуючою зубною пастою відбулась активна трансформація гідроксифторапатиту у фторапатит.
Розроблено та обґрунтовано оригінальну ефективну схему стимуляції мінералізації емалі зубів шляхом послідовного введення в тверді тканини зубів мінеральних компонентів: кальцію, фосфору та фтору.
Пріоритетність дисертаційних досліджень підтверджено деклараційним патентом України №35783 А 16.04.2001р та Росії № 2152203, 10.07.2000 г. Зубні пасти та електрофоретичні зубні щітки зареєстровані, як вироби медичного призначення в Державному реєстрі галузевих нововведень. - 2001.-Вип.14-15., Бюлетень галузевих нововведень.-2002.-№1.
Практичне значення отриманих результатів. Результати клініко-лабораторних досліджень дозволяють розширити уявлення про роль порушень мінерального обміну в ротовій порожнині та розвитку карієсу зубів і є підставою для застосування розробленого способу цілеспрямованої дії на мінеральний склад емалі зубів в клінічній практиці. Розроблено спосіб профілактики карієсу зубів, що базується на використанні для гігієни ротової порожнини спеціальних ремінералізуючих зубних паст “Дента”та електрофоретичних зубних щіток “Габітус”з позитивним та негативним електродом. Встановлено, що використання даного комплексу є найбільш ефективним в період змінного прикусу у дітей, оскільки він спрямований на забезпечення повноцінного “дозрівання”емалі зубів.
Обґрунтовано схему використання розробленого комплексу з карієспрофілактичною метою в різних геохімічних регіонах України залежно від рівня вмісту фторидів у питній воді, що дозволяє регулювати включення мінеральних компонентів до емалі зубів.
Запропонований спосіб профілактики карієсу зубів впроваджено в практику відділень дитячої та терапевтичної стоматології Інституту стоматології АМН України, Одеської обласної стоматологічної поліклініки, міської та районних поліклінік м. Одеси та м. Первомайська. Матеріали дисертації використовуються в навчальному процесі кафедри терапевтичної стоматології Одеського державного медичного університету.
Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведено пошук та проаналізовано наукову літературу за темою дисертації, проведено всі стоматологічні (клінічні та експериментальні) дослідження, здійснена їх статистичну обробку та узагальнення отриманих результатів, сформульовано висновки та практичні рекомендації, підготовлено наукові матеріали до публікації. Клініко-лабораторні дослідження виконано на кафедрі терапевтичної стоматології Одеського державного медичного університету (зав. кафедри д.м.н. проф. К.М. Косенко); відділенні дитячої стоматології та ортодонтії Інституту стоматології АМН України (зав. відділенням д.м.н. - Дєньга О.В.). Експериментальні дослідження по розробці ремінералізуючих паст та оцінка їх безпечності та ефективності автором проведена спільно із співробітниками лабораторії гігієни ротової порожнини Інституту стоматології АМН України (зав. лабораторією д.м.н. Терьошина Т.П.), лабораторії біохімії Інституту стоматології АМН України (зав. лабораторією - проф. Воскресенський О.М.), радіоізотопної лабораторії Інституту стоматології АМН України (зав. лабораторією - д.м.н. Подорожна Р.П.) *
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались та обговорювались на наукових конференціях “Санкт–Петербургские научные чтения –”(С.-Петербург, січень, 2002), “Сучасні методи реабілітації ортопедичних та ортодонтичних хворих” (м. Полтава, лютий, 2002), “-я Славянская международная конференция молодых ученых”(Одеса, квітень 2002 року).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження повністю відображені у 9 наукових працях, в тому числі у 4-х статтях - у виданнях, рекомендованих ВАК України (з них 1 стаття без співавторів), 3-х матеріалах та тезах наукових конференцій, 2-х патентах та 1 методичних рекомендаціях.
Структура та обсяг дисертації. Основний текст роботи викладено на 113 сторінках комп'ютерного тексту та складається із вступу, огляду літератури, трьох розділів власних досліджень, заключення, висновків, практичних рекомендацій, списку літератури та додатку. Робота ілюстрована 33 таблицями та 9 рисунками.
Список літератури містить 326 джерел, з них 132- іноземні.
* Автор щиро вдячна співробітникам вищезгаданих закладів за допомогу в проведенні досліджень
Матеріали та методи досліджень. Виходячи з мети та задач роботи, проведено експериментальні, радіоізотопні, лабораторні та клінічні дослідження.
Експериментальні дослідження: Експериментальні дослідження проведено на 282 тваринах. Карієспрофілактичну ефективність вивчали на 30 щурах, які знаходились на карієсогеному раціоні Стефана 580 протягом 30 днів. Дослідних тварин розділили на 3 групи по 10 щурів у кожній. Контрольну групу склали тварини, у яких чистку зубів проводили пастою-плацебо, у другій групі тварини здійснювали поетапну чистку зубів розробленими пастами та звичайними щітками; у третій групі –використовували весь запропонований комплекс. Після закінчення експерименту у щурів забирали слину шляхом стимуляції її виділення за методом Benarde et al. (1956).
Захворюваність на карієс зубів оцінювали за двома показниками: кількість каріозних уражень на одного щура та глибина уражень зубів карієсом.
Радіоізотопні дослідження: Проведено 2 серії дослідів на 40 білих щурах, які знаходились на звичайному раціоні віварію. Сформовано 5 груп тварин по 8 у кожній. Першу серію експерименту проводили протягом 3-х днів. У тварин першої групи фільтрувальний папір, зволожений розчином СаCl,фіксували звичайною зубною щіткою, другої групи –електрофоретичною зубною щіткою з позитивним електродом. Другу серію експерименту здійснювали протягом 21 дня. Було сформовано 3 групи тварин (3-я та 4-а - дослідні, 5-а -конторольна). У третій групі тварин чистку зубів проводили звичайними зубними щітками та розробленими зубними пастами: перший тиждень - пастою “Дента нейтрал”, другий тиждень –“Дента плюс”, третій –“Дента мінус”. У четвертій групі тварин перший тиждень використовували пасту “Дента нейтрал” та звичайну зубну щітку, другий - “Дента плюс”та електрофоретичну зубну щітку з позитивним електродом, третій - “Дента мінус” та електрофоретичну зубну щітку з негативним електродом. П'ята група була контрольною відносно третьої та четвертої груп. Після закінчення досліду щурам в черевну порожнину вводили розчин СаСI 10000 імп/хв. на 1г маси тіла. Через 24 години після ін'єкції тварин забивали під ефірним наркозом.
Клініко-лабораторні методи дослідження: Стан твердих тканин тимчасових та постійних зубів у дітей визначали на підставі показників розповсюдженості карієсу (%) та інтенсивності карієсу, використовуючи рекомендації ВООЗ і метод, запропонований Т.Ф.Виноградовою 1981. Кількість зубних відкладень оцінювали за допомогою гігієнічного індексу Грін-Вермільйона.
Забирали натщесерце нестимульовану слину. Дослідження ротової рідини включало визначення швидкості слиновиділення (мл/хвил), рН за допомогою універсального іонометру ЕВ-74, буферної емності слини, активності лужної фосфотази по методу Bessey et. al. (нкат/л) вмісту кальцію, фосфору, магнію спектрофотометричним методом.
Розчинність емалі вивчали за методикою, запропонованою Косенко К.М. 1981, використовуючи мікрометр Baginski et al.
Мікрокристалізацію ротової рідини досліджували за допомогою методу Лєуса-Кукіної (1995).
Спектроколориметричну оцінку ступеню мінералізації твердих тканин проводили експрес-методом, запропонованим Дєньгою О.В. і співавт. (1997).
Статистичні методи дослідження передбачали оцінку достовірності різниць середніх величин шляхом підрахунку помилок середніх значень за методом Монцевичуте–Ерингене Г.В. (1964) з використанням t-критерію Стьюдента.
Встановлено, що в період змінного прикусу ступінь зрілості та темпи “дозрівання” емалі значно знижені. Порівняльний аналіз даних, отриманих при вивченні гомеостазу ротової рідини у карієсрезистентних (КР) (КПУ-0) та карієссприйнятливих (КС) дітей (КПУ-1,6±0,11) показав, що у КС дітей швидкість слиновиділення (0,58±0,01) мл/хвил., рН (6,64±0,02) та буферна ємність (5,07±0,43) мкм/ед.рН достовірно нижчі; ніж у КР дітей (відповідно 0,67±0,02; 6,79±0,04, р<0,001; 6,67±0,31, р<0,02). Вміст кальцію в ротовій рідині вище (1,33±0,11,р<0,05) ммоль/л, а фосфору та магнію нижче (4,35±0,35 ммоль/л р<0,02; 0,208±0,009 ммоль/л р<0,001). Фосфорно-кальцієвий коефіцієнт у кс дітей достовірно знижений (3,27±0,29, р<0,001), що свідчить про порушення рівноваги у системі “емаль –ротова рідина”, перевагу процесів демінералізації над процесами ре- та мінералізації в твердих тканинах зубів. Це також підтверджують результати дослідження у карієссприйнятливих дітей розчинності емалі, котра значно вище (0,048±0,004 Е), ніж у карієсрезистентних дітей (0,021±0,001 Е, р<0,02).
Одна з перших задач дослідження полягала в розробці спеціальних зубних паст, які містять мінеральні компоненти здатні при чищенні зубів електрофоретичними зубними щітками виділяти іони з позитивним та негативним зарядом, здійснюючи, таким чином, активну мінералізацію та ремінералізацію зубів. З цією метою нами розроблено 3 зубні пасти: “Дента нейтрал”, “Дента плюс” та “Дента мінус”. “Дента нейтрал” у водному розчині утворює позитивні та негативні іони. Вона містить фториди натрію та кальцію гліцерофосфат, натрій фосфорнокислий та дикальційфосфат. Ця паста використовується зі звичайною зубною щіткою. До складу пасти “Дента плюс” входять сполуки, які у водному середовищу дисоціюють з утворенням позитивних іонів (дикальційфосфат, порошок шкаралупи курячих яєць, кальцію гліцерофосфат). Інші компоненти мають негативний заряд, або не утворюють зарядженні частки. Ця паста використовується з електрофоретичною зубною щіткою з позитивно зарядженим електродом. Зубна паста “Дента мінус” містить речовини, які дисоціюють з утворенням негативного іону (фторид натрію, натрій фосфорнокислий). Ця паста використовується з електрофоретичною зубною щіткою з негативно зарядженим електродом. Принцип дії електрофоретичних зубних щіток полягає у наступному: в корпусі щітки встановлено генератор мікрострумів, який з'єднано з двома електродами, один з них знаходиться під щетинками, другий - на поверхні ручки. Під час чищення зубів пацієнт вологим пальцем доторкається до електроду на ручці. Електрод, який знаходиться на робочій частині щітки, зволожується слиною, таким чином електричне коло замикається.
Експериментальні дослідження було проведено з метою вивчення карієспрофілактичної ефективності та оцінки впливу на мінералізуючий потенціал ротової рідини комплексного використання розроблених зубних паст та зубних щіток. Встановлено, що частота та інтенсивність карієсу зубів були найнижчими в групі тварин яким чистили зуби спеціальними ремінералізуючими зубними пастами “Дента”та електрофоретичними зубними щітками “Габітус”з позитивним та негативним електродами (Рис.1). Вивчення мінерального складу ротової рідини у експериментальних тварин показало, що у цій групі достовірно підвищилися показники вмісту кальцію та фтору в ротовій рідині (3,06 ± 0,25 ммоль/л; 15,8 ± 1,3, р0,05 ммоль/л) порівняно з контрольною групою (2,14 ± 0,18; 12,0 ± 1,1).
%
Рис.1 Розповсюдженість та інтенсивність карієсу зубів у експериментальних тварин (М м).
Результати радіоізотопних досліджень в першій серії експерименту показали, що достовірно більше включення мінеральних компонентів в коронки різців верхньої та нижньої щелеп відмічено у щурів дослідної групи (450±16,5;485±11,1 р<0,001) порівняно з групою, де електрофоретичні зубні щітки не використовувалися (363±12,7;358±10,5). У другій серії експерименту показано, що використання зубних паст зі звичайними зубними щітками призводить до підвищення включення Са в тверді тканини зубів експериментальних тварин (702±21, р<0,01; 716±29, р<0,02). Використання електрофоретичних зубних щіток в комплексі з названими зубними пастами значно підвищує вміст Са (835±41, р<0,001; 838±30, р<0,001) порівнянно з контрольною (617±22; 620±24).
Клінічні дослідження, проведені серед школярів 7-8 років, показали, що за перший рік спостереження приріст карієсу постійних зубів у дітей, які для догляду за ротовою порожниною використовували ремінералізуючі зубні пасти “Дента”та електрофоретичні зубні щітки “Габітус”з позитивним та негативним електродом, складає 0,09, що у 3,2 рази менше, ніж у групі порівняння (Рис.2). За другий рік спостережень у цих дітей приріст карієсу складає 0,21, що в 2,7 рази менше, ніж у дітей групи порівняння. Карієспрофілактичний ефект складає 27,6%. Вивчення показників розчинності емалі у дітей основної групи показало, що порівняно з вихідними даними (0,036 ±0,004 Е) вони суттєво зменшилися (0,016 ±0,001 Е р<0,001), через 3 місяці склали (0,014 ± 0,001 Е), тоді як у групі порівняння вони залишились практично без змін (0,030±0,003).
Дослідження впливу розробленого профілактичного комплексу на мікрокристалічну структуру ротової рідини продемонструвало наступне: у групі дітей, які використовували рекомендований комплекс, тип кристалізації ротової рідини протягом року спостережень змінився в середньому з типа IV на тип II. У групі порівняння тип кристалізації змішаної слини не змінився, а в окремих випадках навіть погіршився.
Рис. 2 Динаміка приросту карієсу зубів у дітей при використанні зубних паст “Дента”та електрофоретичних зубних щіток “Габітус”з позитивним та негативним електродом.
Результати вивчення біофізичних та біохімічних показників свідчать про те, що у дітей основної групи після чищення зубів зубною пастою “Дента плюс” та електрофоретичною зубною щіткою з позитивним електродом було зафіксовано достовірне підвищення відміни вмісту фосфору (6,22±0,45 ммоль/л, р<0,02) та магнію 0,345±0,025 ммоль/л (р<0,01) порівняно з вихідними даними (4,92 0,23; 0,2360,02 відповідно). Після чищення зубів пастою “Дента мінус” та електрофоретичною зубною щіткою з негативним електродом встановлено значне підвищення показників вмісту кальцію (1,420,08 ммоль/л), фосфору (6,520,54 ммоль/л р0,02) та фтору (7,28±0,54 ммоль/л р<0,05), в порівнянні з первинними даними (1,30±0,09; 4,92±0,23; 6,14±0,52) відповідно.
Дослідження кількісних та якісних показників мінералізації емалі зубів за допомогою спектроколориметричного методу, показали, що після чищенням пастою та електрофоретичною зубною щіткою “Дента плюс” у результаті електрофоретичного введення в емаль зубів сполук кальцію, концентрація гідроксиапатиту в ній значно підвищилася. Про це свідчить зниження коефіцієнту відбивання світла зубом в діапазоні довжин хвиль 460-465 нм-1. При чищенні зубів пастою “Дента мінус” та електрофоретичною зубною щіткою в результаті інтенсивного введення в емаль зубів сполук фтору та його взаємодії з гідроксиапатитом утворюється гідроксифторапатит, а потім фторапатит, що підтверджується характерним для фторапатиту зменшенням коефіцієнту відбиття світла зубом в усьому діапазоні довжин хвиль. (рис. 3, 4)
початковий рівень; 2 після проведення профілактичних заходів.
Рис. 3 Спектральний розподіл коефіцієнту відбиття світла центральним різцем при використанні пасти “Дента-мінус” та електрофоретичної зубної щітки “Габітус”.
Рис. 4 Спектральний розподіл коефіцієнту відбиття світла центральним різцем “Дента-плюс”.
Проведено вивчення впливу розробленого комплексу на тверді тканини зубів дітей, ортодонтичне лікування яких проводилося з використанням брекет-системи.
Було встановлено, що у дітей які використовували розроблений комплекс протягом 3 місяців, підвищився вміст основних мінеральних елементів в емалі, особливо фосфору 6,52±0,54 (р<0,001), розчинність емалі не змінилась і була на рівні вихідних даних 0,038±0,002 (р<0,002). Фосфорно-кальцієвий коефіцієнт складав 4,52±0,32 (р>0,05). У дітей групи порівняння вміст кальцію підвищився, фосфатів - знизився, концентрація фтору залишилась на рівні вихідних даних. Розчинність емалі значно підвищилась (0,052±0,006 (р<0,001), а фосфорно-кальцієвий коефіцієнт залишився без змін (3,01±0,27(р<0,02).
Таким чином, отримані дані свідчать про те, що використання розробленого комплексу сприяє інтенсифікації мінерального обміну у ротовій порожнині. Можна припустити, що за рахунок появи іонізованих форм кальцію, фосфору, магнію та активного їх включення до кристалічної структури емалі, підвищується її карієсрезистентність та знижується інтенсивність демінералізації, що перешкоджає розвитку патологічних процесів в твердих тканинах зубу, зумовлених дією патогенних чинників.
ВИСНОВКИ
В дисертації вирішена актуальна медична задача підвищення ефективності профілактики карієсу зубів у дітей шляхом направленої дії на мінеральний склад емалі зубів з використанням оригінальних електрофоретичних зубних щіток і ремінералізуючих зубних паст.
.У карієссприйнятливих дітей виявлено порушення мінералізуючої функції ротової рідини, викликане за результатами проведених нами біохімічних досліджень значними змінами її мінерального складу (достовірне підвищення порівняно з даними, отриманими у карієсрезистентних дітей, вмісту кальцію, зниженням вмісту магнію та фосфату, активності лужної фосфотази, рН, швидкості слиновиділення).
.Для корекції порушень мінерального обміну твердих тканин зубів, стимуляції їх мінералізації запропоновано, обгрунтовано і впроваджено в практику комплекс лікувально-профілактичних заходів, який поєднує індивідуальну гігієну з використанням спеціальних зубних паст і елоктрофоретичних зубних щіток, за рахунок яких здійснюється активна дифузія іонів мінеральних компонентів в емаль при чищенні зубів.
.Для здійснення спрямованої мінералізації твердих тканин зубів як компоненту комплексної первинної профілактики карієсу розроблено нові рецептури зубних паст з різним складом і вмістом активних інгредієнтів: “Дента нейтрал”, яка вміщує кальцій, фосфор та фтор, “Дента плюс” - містить кальцій та фосфор та “Дента мінус” –містить фтор.
. Експериментальними дослідженнями доведено, що найвищий рівень включення Са в мінералізовані тканини щурів спостерігається у разі використання електрофоретичної зубної щітки з розчином Са Cl. При чищенні зубів електрофоретичною зубною щіткою та зубною пастою “Дента плюс” рівень включення Са був на 16% інтенсивніше, порівняно з даними при використанні традиційної зубної щітки і на 26% інтенсивніше порівняно з контрольною групою.
5. Клініко-функціональна ефективність розробленого профілактичного комплексу підтверджується змінами мінералізуючої функції слини, про що свідчить динаміка вмісту мінеральних елементів у ротовій рідині: підвищення кальцію - на 8,4%, фосфору - на 24,5%, магнію - на 28%, фтору на - 15%, зростання активності лужної фосфатази - на 50%, зміна типу мікрокристалізації ротової рідини з IV на II.
6. Використання електрофоретичної зубної щітки з кальційвмісною зубною пастою за даними спектроколориметричного дослідження емалі зубів дітей суттєво підвищує щільність гідроксиапатиту емалі, а чищення цією щіткою в поєднанні з фторидвмісною зубною пастою сприяє утворенню фторапатиту, що підтверджується характерним для цієї сполуки зменшенням коефіцієнту відбиття світла у всьому діапазоні довжини хвиль.
. Клінічними дослідженнями протягом двох років доведено високу ефективність розробленого профілактичного комплексу у дітей. Карієспрофілактичний ефект складає 27,6%. Підвищення карієсрезистентності зубів підтверджується зниженням розчинності емалі на 41%. Результати експериментальних, функціональних і клініко-лабораторних спостережень дозволяють рекомендувати розроблений профілактичний комплекс для впровадження в стоматологічну практику.
1.Запропоновано комплекс лікувально-профілактичних заходів, який поєднує індивідуальну гігієну ротової порожнини та електрофорез за наступною схемою:
Перший етап: Чищення зубів пастою “Дента плюс”з використанням електрофоретичної зубної щітки “Габітус –плюс” –місяць.
Другий етап: Чищення зубів пастою “Дента мінус”з використанням електрофоретичної зубної щітки “Габітус-мінус” –місяць.
Третій етап: Чищення зубів пастою “Дента нейтрал”з використанням звичайної зубної щітки –місяців.
2. Для отримання стійкого карієспрофілактичного ефекту у дітей в період змінного прикусу слід проводити профілактичні заходи 1 раз на рік.
. Доцільно використовувати даний профілактичний комплекс у дітей, яким проводять ортодонтичне лікування з використанням брекет-системи.
. Рекомендовано наступну схему використання запропонованого комплексу в різних геохімічних регіонах України залежно від вмісту фтору в питній воді:
а) в регіонах з оптимальним вмістом фтору в питній воді за схемою:
1-й етап: Чистка зубів пастою “Дента плюс”з використанням електрофоретичної зубної щітки “Габітус –плюс” –місяць.
2-й етап: Чистка зубів пастою “Дента мінус”з використанням електрофоретичної зубної щітки “Габітус-мінус” – 1 місяць.
-й етап: Чистка зубів пастою “Дента нейтрал”з використанням звичайної зубної щітки–мес.
б) в регіонах з недостатнім змістом фтору у питній воді.
1-й етап: Чистка зубів пастою “Дента плюс”з використанням електрофоретичної зубної щітки “Габітус –плюс” –місяць.
2-й етап: Чистка зубів пастою “Дента мінус”з використанням електрофоретичної зубної щітки “Габітус-мінус” – 2 місяць.
-й етап: Чистка зубів пастою “Дента нейтрал”з використанням звичайної зубної щітки –місяців.
в) в регіонах з підвищеним змістом фтору в питній воді (зони ендемічного флюорозу).
1-й етап: Чистка зубів пастою “Дента плюс”з використанням електрофоретичної зубної щітки “Габітус –плюс” –місяці.
2-й етап: Чистка зубів пастою “Дента плюс”з використанням звичайної зубної щітки –місяців.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ.
1. Новицкая И.К., Косенко К.Н., Терешина Т.П. Экспериментальное обоснование способа регуляции минерального обмена в эмали зубов // Вісник стоматології.-2000.-№ 5.- С.10-11.
Здобувачем проведені клініко-лабораторні дослідженя, статистична обробка даних, аналіз та узагальнення результатів дослідження.
. Новицкая И.К., Косенко К.Н., Подорожная Р. П., Кнава О.Э. Влияние электрофоретических зубных щеток “Габитус”и зубных паст “Дента”на включение Са в минерализованные ткани белых крыс //Современная стоматология.-2002.-№4.-С.98-100.
Здобувачеві належать експериментальні дослідження, статистична обробка даних, аналіз результатів.
. Новицкая И.К. Клиническое исследование эффективности применения реминерализующего комплекса “Habitus”// Вісник стоматології.- 2002.-№4 (36).-С.108-111.
. Новицкая И.К., Терешина Т.П. Зубные щетки // Вісник стоматології.- 2002.-№1.- С.46-48.
Здобувачеві належать клінічні дослідження, узагальнення і аналіз результатів.
5.Новицкая И.К., Косенко К.Н., Репужинский Й.М. Метод направленной минерализации зубов при ортодонтическом лечении брекет-системой //Український стоматологічний альманах.-2001.-№6.-С.100.
Здобувачеві належать дані стоматологічного обстеження пацієнтів, узагальнення і аналіз результатів.
6.Новицкая И.К., Косенко Д. К. Клинические исследования и обоснование применения технологии “Habitus”// Материалы I Международной славянской научно-практической конференции молодых ученых стоматологов. - Одесса.-2002.-С.25.
Здобувачеві належать клінічні дослідження, аналіз та статистична обробка результатів.
.Новицкая И.К. Влияние электрофоретических зубных щеток с постоянным током низкой величины и специальных зубных паст на включение Са в минерализованные ткани крыс // Межрегиональная научно-практическая конференция молодых ученых и студентов с международным участием “Санкт-Петербургские научные чтения-2002”.Сборник тезисов докладов.-СПб.:Человек,2002.-С.95.
.Деклараційний патент України на винахід “Спосіб та зубні пасти для мінералізації зубів”№ 35783 А від 16.04.2001.Бюл.№3.
. Патент Российской Федерации на изобретение “Способ и состав для минерализации зубов”RU 2152203 С1.Бюл.№19.
Новицька І.К. Розробка та оцінка протикаріозної ефективності засобів та методів цілеспрямованої дії на мінеральний склад емалі зубів (клініко-лабораторне дослідження).-Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22-стоматологія.- Національний медичний університет ім.О.О. Богомольця, Київ, 2003.
Дисертація присвячена проблемі корекції порушень мінерального обміну в ротовій порожнині дітей з різною сприйнятливістю до карієсу зубів та вивченню впливу карієспрофілактичних заходів на мінералізуючий потенціал ротової рідини. Встановлено, що зміни мінерального складу ротової рідини приводять до порушення її мінералізуючої функції у карієссприйнятливих дітей. Розроблено та обґрунтовано спосіб спрямованої регуляції мінерального обміну твердих тканин зубів, який поєднує індивідуальну гігієну ротової порожнини та електрофорез, що сприяє активній дифузії іонів мінеральних компонентів в емаль при чищенні зубів. Спосіб ґрунтується на використанні електрофоретичних зубних щіток та спеціальних зубних паст.
Наводяться дані радіоізотопних досліджень, за допомогою, яких доведено достовірне підвищення відсотку включення Са в мінералізовані тканини експериментальних тварин при використанні запропонованого комплексу.
Розроблено та обґрунтовано схему використання лікувально-профілактичного комплексу у дітей, доведено його високу профілактичну ефективність. Вивчення мінерального складу ротової рідини у дітей, яким проводили розроблені профілактичні заходи продемонструвало достовірне підвищення вмісту кальцію, фосфору та фтору.
Ключові слова: карієс, мінералізація, профілактика, діти, електрофоретичні зубні щітки, зубні пасти.
АННОТАЦИЯ
Новицкая И.К. Разработка и оценка противокариозной эффективности средств и методов целенаправленного воздействия на минеральный состав эмали зуба (клинико-экспериментальное исследование).
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22-стоматология. - Национальный медицинский университет им. А.А. Богомольца, Киев, 2003.
Диссертация посвящена проблеме коррекции нарушений минерального обмена в полости рта у детей с разной степенью восприимчивости к кариесу, а также разработке, обоснованию и оценке влияния кариеспрофилактических мероприятий на минерализующий потенциал ротовой жидкости.
Результаты изучения ротовой жидкости у кариесвосприимчивых (КПУ-1,6) и кариесрезистентных (КПУ-0) детей показали, что значительные изменения содержания минеральных компонентов ротовой жидкости (достоверное повышение содержания кальция, снижение содержания магния и фосфора, снижение скорости слюновыделения, рН, активности щелочной фосфатазы) приводят к снижению минерализующего потенциала слюны у кариесвосприимчивых детей.
Разработан и обоснован способ направленной регуляции минерального обмена в твердых тканях зубов, основанный на избирательном введении катионов и анионов за счет использования электрофоретических зубных щеток с положительным и отрицательным электродом и зубных паст разного компонентного состава.
Радиоизотопные исследования, проведенные на 40 экспериментальных животных, доказали, что наиболее интенсивное (на 23%) включение Са в минерализованные ткани крыс было в группе, у которой применяли электрофоретическую зубную щетку с раствором Са Cl. При использовании электрофоретической щетки и разработанной пасты включениеСа было на 16% интенсивнее, чем в группе, у которой применяли обычную зубную щетку и разработанную пасту.
Клинико-лабораторные исследования, проведенные у 7-8-летних детей, показали, что применение разработанного комплекса способствует повышению содержания основных минеральных элементов ротовой жидкости: кальция на 8,4%, фосфора на 24,5%, магния на 28%, фтора на 15%, показатель активности щелочной фосфатазы повысился на 50%. Тип микрокристаллизации ротовой жидкости изменился в среднем по группе наблюдения с IV на II.
Исследование ротовой жидкости детей, у которых проводилось ортодонтического лечение, с использованием брекет-системы показало, что при применении разработанного комплекса содержание кальция повысилось на 12%, фосфора на 23%, фтора на 18,5%.
При проведении спектроколориметрического исследования зубов детей, использовавших профилактический комплекс, установлено, что минерализационные процессы в твердых тканях зубов претерпевали количественные и качественные изменения. После применения электрофоретической зубной щетки в сочетании с кальцийсодержащей пастой концентрация гидроксиапатита в эмали увеличилась. В результате применения электрофоретической зубной щетки с фторсодержащей пастой появились характерные для фторапатита уменьшение коэффициента отражения света во всем видимом диапазоне длин волн.
Клиническая апробация (2 года) метода профилактики кариеса зубов выявила высокую эффективность. Кариеспрофилактический эффект составил 27,6%. Растворимость эмали снизилась на 41%.
На основании данных клинических исследований была разработана и обоснована схема профилактики кариеса зубов, которая включает 3 этапа:
1-й этап: чистка зубов пастой “Дента плюс”с использованием электрофоретической зубной щетки “Габитус плюс”-1 месяц.
-й этап: чистка зубов пастой “Дента-минус”с использованием электрофоретической зубной щетки “Габитус-минус”- 1 месяц.
3-й этап: чистка зубов пастой “Дента нейтрал”с использованием обычной зубной щетки –мес.
Ключевые слова: кариес, минерализация, профилактика, дети, электрофоретические зубные щетки, зубные пасты.
Development and evaluation of the anticarious effectiveness of the means and methods of purposeful influence upon mineral composition of the tooth enamel (clinic-laboratory investigations) –manuscript.
The dissertation is devoted to the study of the derangement of mineral metabolism in the oral cavity of the children and substantiation of the use of the medical-prophylactic complex.
Created method of the exogenous prophylactic of caries combines the hygiene of the oral cavity and active phased introduction of the mineral components of enamel: calcium, phosphorus and fluorine, with the help of the electrophoretic tooth brushes and special toothpaste.
Basing of the experimental, radioisotope results and clinic-laboratory investigations, the scheme of mineralization of the child tooth enamel is developed and based.
Key words: caries, mineralization, prophylactic, children, electrophoretic tooth brushes, toothpastes.