Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
11
Міністерство економіки України
Українська академія зовнішньої торгівлі
УДК 339.5.057
УДОСКОНАЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ПРОТИДІЇ
ЛЕГАЛІЗАЦІЇ ДОХОДІВ, ОТРИМАНИХ ЗЛОЧИННИМ ШЛЯХОМ,
В УМОВАХ ПОСИЛЕННЯ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ
Спеціальність: 08.05.01 –Світове господарство і міжнародні
економічні відносини
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Київ–
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Українській академії зовнішньої торгівлі
Міністерства економіки України
|
Науковий керівник: |
кандидат економічних наук, доцент |
|
Офіційні опоненти: |
доктор економічних наук, професор кандидат економічних наук, доцент |
|
Провідна установа: |
Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України |
Захист відбудеться 29 вересня 2005 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.847.01 Української академії зовнішньої торгівлі Міністерства економіки України за адресою: 01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 57а.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Української академії зовнішньої торгівлі за адресою: 01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 57а.
Автореферат розіслано 29 серпня 2005 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат економічних наук Стукач Т. М.
Актуальність теми. В умовах глобальних трансформацій сучасної світової економіки особливого значення набуває розвиток систем захисту національних фінансових ринків. Поширення процесу глобалізації економіки призводить до ряду негативних проблем до яких відноситься і проблема відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом.
З’ясування основоположних принципів боротьби з відмиванням грошей дозволить побудувати ефективну національну програму протидії відмиванню, з урахуванням національних особливостей країни, та використовуючи досвід розвинених країн в цьому напрямку. Особливу актуальність дане питання набуває на сучасному етапі розвитку економіки України, коли в якості концептуальної висунуто вимогу інтеграції у світове економічне співтовариство.
Поглиблення інтеграційних процесів визначає більш широке впровадження в практику фінансових установ програм протидії легалізації доходів, та передбачає поглиблення наукових розробок, спрямованих на адаптацію міжнародного досвіду в Україні.
Найбільш вагомий внесок в розробку національних та міжнародних систем протидії відмиванню доходів, отриманих злочинним шляхом, в контексті проблеми тінізації економіки здійснено такими зарубіжними вченими, як Дж. Гросман, Ф. Бретт, Дж. Модінгер, Т. Рейтер, Р. Седдіг, Дж. Робінсон, К. Коттке, Дж. Жданович та іншими.
В українській економічній науці останніх років питання боротьби з легалізацією злочинних доходів знаходилося поза увагою науковців і фрагментарно висвітлювалось лише в окремих наукових статтях. Але в останній час ця проблема знаходить достатньо широке висвітлення як серед вітчизняних науковців так і науковців країн СНД, серед яких можна відзначити роботи В.Алієва, З.Варналія, О.Горбунової, Л.Долі, О.Київець, А.Мокія, О.Римарука.
При достатній актуальності проблеми протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, монографічних та наукових досліджень цієї проблеми недостатньо. Залишається достатньо широке коло питань, які потребують науково-теоретичного осмислення та розробки практичних рекомендацій по створенню та удосконаленню національної системи протидії відмиванню доходів, отриманих злочинним шляхом.
Вибір теми дисертації, її спрямованість та зміст зумовлені саме недостатнім дослідженням проблеми протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою науково-дослідної роботи Української академії зовнішньої торгівлі за темою “Наукове обґрунтування пріоритетних напрямів та завдань зовнішньоторговельної політики України в процесі вступу України до СОТ” (№ держреєстрації 0104U000968).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка рекомендацій щодо вдосконалення національної системи протидії відмиванню брудних коштів, адекватної тенденціям світогосподарського розвитку та вимог спеціалізованих міжнародних організацій.
Для досягнення мети дисертаційного дослідження вирішуються наступні задачі:
▪ уточнити поняття “відмивання злочинних доходів” в контексті міжнародної проблеми боротьби з таким явищем на основі аналізу сучасних закономірностей світового господарства і міжнародного досвіду в умовах посилення інтеграційних процесів та становлення ринкових відносин в Україні;
▪ визначити та систематизувати основні етапи процесу відмивання брудних коштів та типологію засобів, які використовуються при наданні легального вигляду коштам, одержаним злочинним шляхом;
▪ розробити методику комплексної оцінки відповідності національної системи протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, вимогам світового співтовариства, стандартам міжнародних організацій та на її основі визначити рівень відповідності української національної системи протидії відносно умов посилення інтеграційних процесів;
▪ визначити основні напрямки удосконалення національної системи протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, на основі результатів комплексної оцінки відповідності національної системи вимогам міжнародних організацій;
▪ обґрунтувати класифікацію критеріїв сумнівних операцій, які підлягають фінансовому моніторингу, для розробки фінансовими установами програм протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом;
▪ розробити методику оцінки фінансовими установами ризику легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, при здійсненні операцій за окремими напрямками діяльності;
▪ визначити вимоги до розробки фінансовими установами внутрішніх програм протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.
Об’єктом дослідження є міжнародні та національні системи боротьби з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом, в умовах сучасних тенденцій розвитку міжнародних економічних відносин
Предметом дослідження є організаційно-методичні аспекти створення в Україні національної системи боротьби з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом.
Методи дослідження. У процесі дослідження були використані основні положення теорії пізнання, а також загальнотеоретичні положення міжнародних економічних відносин. Вирішення поставлених питань здійснювалося з урахуванням сучасної наукової думки і чинного законодавства. У роботі використовувалися різноманітні методи економічного аналізу, зокрема групування та порівняння статистичних даних (визначення критеріїв сумнівних операцій), системного аналізу (здійснення оцінки відповідності національної системи протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, вимогам і стандартам міжнародних організацій), методи ранжування (визначення ризику проведення операцій з точки зору здійснення фінансового моніторингу), а також застосовувалися методи експертних оцінок (оцінка структури та змісту програм фінансового моніторингу комерційного банку).
Наукова новизна отриманих результатів. Найбільш суттєвими науковими результатами дисертаційного дослідження, що відзначаються новизною, є наступні.
Вперше:
▪ розроблена методика оцінки ризику відмивання грошей на підприємствах фінансового сектору, яка з системних позицій дозволяє, на основі аналізу рівня організаційно-нормативної забезпеченості внутрішньої системи протидії відмиванню грошей, здійснити комплексну оцінку відповідності такої внутрішньої системи з точки зору виникнення ризику відмивання грошей в конкретних фінансових установах.
▪ здійснена комплексна оцінка відповідності національної системи протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, на основі ключових критеріїв відповідності національної системи конкретним рекомендаціям FATF. Критерії відповідності розраховувалися на основі чотирьохмірної системи рекомендацій, і на основі практичного застосування методики одержані такі результати відповідності національної системи України вимогам міжнародних рекомендацій: а) правова система –% відповідності (оцінювалася за трьома рекомендаціями FATF); б) фінансова система –% відповідності (оцінювалася за двадцятьма двома рекомендаціями FATF); інституційна система – % відповідності (оцінювалася за дев’ятьма рекомендаціями FATF); міжнародне співробітництво –% відповідності (оцінювалася за шістьма рекомендаціями FATF). Загальний рівень відповідності – %.
Удосконалено:
▪ класифікацію критеріїв сумнівності фінансових операцій, які підлягають фінансовому моніторингу, що дає можливість визначити конкретні напрямки розробки відповідних програм для фінансових установ. При цьому класифікація критеріїв поділена за трьохмірними ознаками: критерії сумнівності для фінансових установ (чотири види); критерії сумнівності для нефінансових установ (чотири види); критерії сумнівності для певних професій (чотири види). В свою чергу, кожний з видів сумнівних операцій поділяється на шість різновидів;
▪ типологію засобів, які використовуються при наданні легального вигляду коштам, одержаним злочинним шляхом, яка повинна мати чотиримірну структуру: а) послуги; б) інструменти; в) організації; г) професії, що експлуатуються для цілей надання легального вигляду доходам, отриманим злочинним шляхом. При цьому обґрунтовано, що аналіз засобів, які використовуються при наданні легального вигляду доходам, одержаним злочинним шляхом, при розробці конкретних пропозицій щодо побудови ефективної національної системи протидії як на національному так і на рівні підприємницьких інституцій повинні розглядатися з системних позицій, а не відокремлено;
▪ методичні підходи до розробки програми протидії легалізації доходів одержаних злочинним шляхом на рівні конкретної фінансової установи, яка повинна визначати функціональні завдання працівників цієї установи, і за своїм змістом має включати такі елементи: а) ознаки фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу; б) алгоритм виявлення сумнівних операцій; в) порядок з’ясування сутності та мети здійснення сумнівних операцій; г) порядок інформування відповідальної особи про виявлені сумнівні операції; ґ) умови забезпечення конфіденційності та зберігання документів за сумнівними фінансовими операціями.
Дістало подальший розвиток:
▪ теоретико-методичне визначення сутності легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, яка полягає в наданні правомірного вигляду володінню, використанню або розпорядженню коштами чи іншим майном, придбаним свідомо незаконним шляхом. Доведено, що легалізація доходів, отриманих злочинним шляхом є складовою частиною кримінально-економічного циклу. Обґрунтовано необхідність поділу процесу легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, на три етапи: “розміщення”, яке включає розміщення кримінальних коштів у фінансові інструменти; “шарування”, яке полягає у відокремленні кримінальних доходів від їх джерел шляхом створення складного ланцюга фінансових операцій, спрямованих на маскування аудиторського сліду цих доходів; “інтеграція”, яка пов’язана з наданням видимості легальності злочинно отриманим доходам;
▪ деталізація змісту та сутності основних недоліків існуючої національної системи. Найбільш суттєвими недоліками є: відсутність механізму обміну інформацією між фінансовими установами; відсутність вимог щодо отримання від всіх фінансових установ інформації про цілі і наміри ділових відносин; не розроблено механізмів управління ризиками при проведенні ідентифікації клієнтів; не визначено особливості типології відмивання грошей для конкретних фінансових установ; не організовано зворотній зв’язок компетентних органів з фінансовими установами; відсутня єдність в розробці програм протидії відмиванню грошей для фінансових установ;
Практична значимість отриманих результатів полягає в обґрунтуванні висновків і пропозицій, спрямованих на вирішення практичних питань удосконалення національної системи протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом.
На основі положень і висновків автора щодо розробки програм протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, підготовлені методичні рекомендації які використані АвтоЗАЗбанком при розробці внутрішнього нормативного документу –„Програми з протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом” (довідка від 05.04.05 р.).
Висновки дисертаційного дослідження щодо класифікації критеріїв сумнівних операцій, які підлягають фінансовому моніторингу, та методики оцінки ризику легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, використовуються Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України при проведенні судово-економічних експертиз (довідка від 05.07.05 р. № 3300а).
Результати комплексної оцінки, проведеної на основі розробленої у дисертаційному дослідженні методики оцінки відповідності національної системи протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, вимогам світового співтовариства та стандартам міжнародних організацій, направлені в Комітет з питань фінансів та банківської діяльності Верховної Ради України і використані при розробці пропозицій по вдосконаленню законодавчої бази національної системи протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом (довідка від 4.04.05 р. № 23-291).
Висновки і розробки автора стосовно визначення типології засобів, які використовуються при наданні легального вигляду коштам, одержаним злочинним шляхом; методики оцінки ризику відмивання грошей на підприємствах фінансового сектору; визначення основних недоліків існуючої національної системи протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом в Україні –використані у науково-дослідній роботі за темою “Наукове обґрунтування пріоритетних напрямів та завдань зовнішньоторговельної політики України в процесі вступу України до СОТ” (№ держреєстрації 0104U000968) (довідка від 08.04.05 р. № 26/30-509).
Наукові результати дисертаційного дослідження використані у навчальному процесі Української академії зовнішньої торгівлі при викладанні таких дисциплін, як “Міжнародні фінанси”, “Міжнародний фінансовий менеджмент”, “Банківська справа”.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження доповідалися автором і обговорювалися на: VI Міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні правові та економічні проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків" УАЗТ (м. Київ, травень 2003 р.); VIІ Міжнародній науково-практичній конференції "Міжнародно-правове та економічне регулювання торгівлі: проблеми теорії і практики" УАЗТ (м. Київ, травень 2004 р.); VIІІ міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми міжнародної торгівлі в умовах поглиблення інтеграційних процесів” (м. Київ, травень 2005); IV науково-практичній конференції студентів та аспірантів УАЗТ “Система права СОТ: її вплив на розвиток світового господарства та наслідки вступу України до СОТ” (м. Київ, березень 2004 р.).
Крім того, основні положення дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри міжнародних фінансів та вченій раді факультету міжнародної економіки Української академії зовнішньої торгівлі.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський внесок здобувача, що полягає в розробці науково - обґрунтованих теоретичних і методичних засад вдосконалення національної системи протидії відмиванню злочинних доходів, адекватних тенденціям світогосподарського розвитку та вимогам спеціалізованих міжнародних організацій.
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковано у семи наукових працях загальним обсягом 26 д.а., в тому числі у одній науковій монографії та чотирьох наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях.
Структура роботи визначається метою та задачами дослідження, відповідає логіці наукового пошуку, композиційно складається із вступу, чотирьох розділів, одинадцяти підрозділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг роботи становить 188 сторінок друкованого тексту, у тому числі 12 таблиць і 19 рисунків, а також 4 додатки.
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету і завдання, наукову новизну та практичне значення результатів дослідження.
У першому розділі “Соціально-економічна сутність проблеми відмивання грошей” уточнено поняття “легалізація доходів, отриманих злочинним шляхом”, а також обґрунтована типологія засобів, які використовуються при наданні легального вигляду коштам, отриманих злочинним шляхом.
Проведений нами аналіз міжнародних та національних нормативних актів дає змогу зробити висновок, що сутність даного терміну розкривається в наступних діях, згідно міжнародної практики: а) перетворення і передача майна, знаючи, що це майно отримане в результаті злочинної діяльності або в співучасті в такій діяльності; б) приховування або маскування дійсних джерел, місцезнаходження, розміщення, переміщення, приналежності прав або власності майна, знаючи, що таке майно отримане в результаті злочинної діяльності або співучасті в такій діяльності; в) придбання, володіння або користування майном, знаючи, що таке майно отримане в результаті злочинної діяльності або співучасті в такій діяльності; г) співучасть, надання допомоги, спроби щодо здійснення або надання допомоги в здійсненні, підбурюванні, сприянні або наданні порад щодо здійснення дій, зазначених у попередньому пункті.
Таким чином, поняття “легалізація доходів, отриманих злочинним шляхом”, полягає в наданні правомірного вигляду володінню, використанню або розпорядженню коштами чи іншим майном, придбаним свідомо незаконним шляхом. Доведено, що легалізація доходів, отриманих злочинним шляхом є складовою частиною кримінально-економічного циклу. Обґрунтовано також необхідність поділу процесу легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, на три етапи: “розміщення”; “шарування”; “інтеграція”.
У дисертаційні роботі також визначена структурна характеристика легалізації доходів одержаних злочинним шляхом у економічній системі країни (рис. 1).
c7
cd () eeed
d0
cf
cd e5
cb () ,
ee
4