У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

РЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук

Работа добавлена на сайт samzan.net:

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Имя

Выберите тип работы:

Принимаю Политику конфиденциальности

Скидка 25% при заказе до 29.12.2024

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ГУБЕНКО Василь Іванович

УДК 330.34.

МЕХАНІЗМ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ:
ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ І ПРОТЕКЦІОНІЗМ

08.07.02. –економіка сільського господарства і АПК

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

Миколаїв –

Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Білоцерківському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий консультант –	доктор економічних наук, професор, член-кореспон-дент УААН, заслужений діяч науки і техніки України ГАЛУШКО Валерій Павлович, національний аграрний університет, директор навчаль-но-наукового інституту бізнесу, директор навчально-наукового центру менеджменту та зовнішньоекономічної діяльності, завідувач кафедри світового сільського господарства і зовнішньоекономічної діяльності.
Офіційні опоненти:	доктор економічних наук, професор, академік УААН, заслужений діяч науки і техніки України ТРЕГОБЧУК Валентин Михайлович, Об’єднаний інститут економіки національної академії наук України, завідувач відділу соціально-еконо-мічних аспектів розвитку АПК; доктор економічних наук, професор КВАША Сергій Миколайович, національний аграрний університет, декан економічного факультету, завідувач кафедри економічної теорії; доктор економічних наук, професор САХАЦЬКИЙ Микола Павлович, Одеський національний університет ім. Мечникова, професор кафедри економіки і управління.
Провідна установа:	Дніпропетровський державний аграрний університет, кафедра організації сільськогосподарського вироб- ництва, Міністерства аграрної політики України, м. Дніпропетровськ.
Захист відбудеться “”жовтня 2004 р. о 9 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 38.806.01 в Миколаївському державному аграрному університеті за адресою: 54010, м. Миколаїв, вул. Паризької комуни, 9. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Миколаївського державного аграрного університету за адресою: вул. Карпенка, 73. Автореферат розісланий “”вересня 2004 р. Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Клочан В.Ф.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Однією з особливостей ХХІ століття є зростаюча економічна взаємозалежність країн на засадах глобалізації, регіоналізації й диверсифікації товарних, фінансових, інвестиційних та інших ринків. Все це визначає особливості і специфіку зовнішньоекономічної діяльності, яка відіграє вирішальну роль у функціонуванні внутрішніх національних і посиленні міжнародних інтеграційних процесів, створенні передумов для нарощування темпів соціально-економічного розвитку. Нині на всіх рівнях економічної ієрархії України та її АПК заходи щодо розвитку зовнішнього та внутрішнього ринків зосереджені на проблемах взаємовиключних і на методичному рівні до кінця не з’ясованих категорій лібералізації та протекціонізму зовнішньоекономічної діяльності. Недостатня опрацьованість і суперечливість окремих наукових положень, відсутність досконалого механізму регулювання зовнішньоекономічної діяльності слід вважати основними причинами нестабільності та все ще низької ефективності цієї діяльності.

Безперечно, що подальший розвиток та ефективність зовнішньоекономічної діяльності загалом й АПК зокрема великою мірою залежать від політики лібералізації і протекціонізму, від застосовуваних методів і механізмів підтримки, напрямів активізації та регулювання експортно-імпортних операцій з агропромисловою продукцією. Відтак виникає об’єктивна необхідність розроблення фундаментальних і прикладних аспектів поєднання принципів лібералізації та протекціонізму у сфері зовнішньоекономічної діяльності, формування дійового механізму регулювання цих процесів на основі використання науково обґрунтованої системи показників.

Проблема управління, регулювання та стимулювання зовнішньоекономічної діяльності України, у тому числі й АПК, досліджувалася багатьма вітчизняними і зарубіжними вченими-економістами. У першу чергу слід назвати наукові праці з цієї проблематики О.І. Барановського, О.Г. Білоруса, І. Бураковського,
В.С. Будкіна, В.П. Галушка, А.С. Гальчинського, В.М.Геєця, В.Д. Камаєва, С.М., Кваші, В.Е. Коломойцева, А.І. Кредісова, І.І.Лукінова, П.Х. Ліндерта,
Д.Г. Лук’яненка, О.М. Онищенка, М.А. Павловського, Ю.М. Пахомова, М. Пебро, М. Портера, П.Т. Саблука, В.М. Трегобчука, О.М. Шпичака та інших учених, а також деякий нагромаджений досвід з питань лібералізації і протекціонізму. Однак чимало теоретичних і практичних питань щодо цієї проблеми, насамперед методології та методів взаємоузгодження принципів лібералізації і протекціонізму, потребують більш ґрунтовних і комплексних досліджень, оскільки вони залишаються недостатньо розробленими, особливо з урахуванням сучасних глобалізаційних процесів у світовій економіці. Саме це окреслило коло основних методичних засад стосовно підходів до дослідження механізму зовнішньоекономічної діяльності.

Водночас слід відзначити, що лібералізація і протекціонізм без оцінки дефіцит-ної та надлишкової кон’юнктури не можуть створити значний імпульс у плані конкурентоспроможності зовнішньоекономічної діяльності. До актуальних проблем належить формування механізмів трансформації зміни рівня і виду митних ставок та ступеня захисту внутрішнього ринку, а також митно-тарифного запобігання неурегульованим „парадоксам” під час експорту продовольчих товарів.

Не з’ясованою на методичному рівні залишається проблема досягнення синхронізації у процесах відкриття ринків країн Європейського Союзу та України. Не опрацьованими є такі питання, як агресивне завоювання українського ринку країнами-партнерами з торгівлі; відсутність дієвих заходів протекціонізму на внутрішньому ринку України; необґрунтоване відсторонення уряду України від процесу регулювання зовнішньоекономічних операцій. Актуальність теми дослідження зумовлюється тим, що Україна в 2004р. готується до вступу в СОТ і тепер визначаються національні правила і норми регулювання зовнішньої торгівлі на принципово нових засадах, які ще не адаптовані до внутрішнього ринку України. Співвідношення між лібералізацією і протекціонізмом розвивалось не за виваженою схемою, а з багатьма помилками та ускладненнями. Більш змістовного опрацювання потребує методика трансформації нетарифних бар’єрів у тарифні чинники, зниження митного тарифу та субсидування експорту. Не вирішеними на методичному рівні є питання прискорення та гальмування розвитку експорту товарів при трансформації валютних курсів. Прискорення темпів зростання зовнішньоекономічної діяльності розглядається лише в плані девальвації національної валюти і зовсім не враховується такий чинник, як зміна цін на товари на внутрішньому ринку.

Не розв’язана проблема у так званому трикутнику “лібералізація, протекціонізм, економічна безпека”, що пов’язано з ціноутворенням на зовнішньому ринку і впливає на розвиток зовнішньоекономічної діяльності. Необхідні також дослідження щодо виявлення залежностей між часткою нормативних позицій у законодавчих актах, спрямованих на лібералізацію, у загальній кількості нормативних позицій у законодавчих актах, спрямованих на протекціонізм і рівнями експорт-
них та імпортних цін. Формування власної зовнішньоекономічної політики вимагає окреслення пріоритетів стосовно лібералізації та протекціонізму і встановлення чіткої залежності між ними та верхніми й нижніми рівнями експортних та імпортних цін, що вказує на актуальність обраного дослідження. Отже, актуальність проблеми удосконалення механізму регулювання зовнішньоекономічної діяльності на засадах лібералізації і протекціонізму й зумовила вибір теми дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з планами науково-дослідних робіт щодо проблем зовнішньоекономічної діяльності Міністерства аграрної політики України, Міністерства освіти і науки України, Білоцерківського державного аграрного університету, Національного аграрного університету, Інституту аграрної економіки УААН у 1993–pp. у межах таких тем: 06.32/31 „Перспективи інтеграції агропромислового комплексу України в міжнародний аграрний ринок”. Державний реєстраційний номер 0196U007680. (Білоцерківський державний аграрний університет, на замовлення Міністерства аграрної політики України, 1993–pp.); 1.14 „Розробити механізм пристосування агробізнесу України до світового конкурентного середовища з метою стимулювання експорту продукції АПК”. Державний реєстраційний номер 0100U001532. (Білоцерківський державний аграрний університет, на замовлення Міністерства аграрної політики України, 2000–рp.); „Розроблення системи регулювання експорту-імпорту сільськогосподарської продукції, товарів її переробки та засобів виробництва”. Державний реєстраційний номер 0104U003794, що виконується Інститутом аграрної економіки УААН на замовлення Державної митної служби України 2004–рр.; 1/26 “Розробка механізму стимулювання і підтримки експорту продукції АПК в умовах інтеграції до Європейського Союзу”. Державний реєстраційних номер 0104U004943, що виконується кафедрою організації виробництва і зовнішньоекономічної діяльності підприємств АПК Білоцерківського державного аграрного університету на замовлення Міністерства аграрної політики України, 2004–рр.

Дисертаційна робота виконувалась упродовж 1992–рр., одночасно з викладацькою діяльністю автора на посаді завідувача кафедри організації виробництва і зовнішньоекономічної діяльності підприємств АПК Білоцерківського державного аграрного університету.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретичних і методологічних основ формування ефективного механізму регулювання зовнішньоекономічної діяльності АПК з використанням принципів лібералізації і протекціонізму в умовах глобалізації світової економіки та інтеграції України у світові торговельно-економічні структури. Для реалізації цієї мети ставилися й вирішувалися такі взаємозв’язані завдання:

обґрунтувати теоретичні основи та методологію побудови ефективного механізму регулювання зовнішньоекономічної діяльності АПК в умовах глобалізації та інтеграції України у світові економічні структури;
узагальнити теоретичні і практичні аспекти щодо використання принципів лібералізації і протекціонізму в зовнішньоекономічній діяльності АПК;
дослідити сучасні наукові основи вимірів лібералізації і протекціонізму та розробити методичні підходи забезпечення їх оптимального поєднання;
проаналізувати зовнішньоекономічну діяльність сільського господарства з точки зору граничних рівнів лібералізації і протекціонізму та розробити методичні рекомендації щодо оптимізації обсягів агропродовольчої продукції;
опрацювати напрями взаємоузгодженого застосування принципів лібералізації й протекціонізму та удосконалити механізм формування індикативних цін з метою оптимізації обсягів імпорту і експорту товарів харчової промисловості;
дослідити стан і науково обґрунтувати альтернативні напрями й тенденції розвитку зовнішньоторговельних операцій АПК та методичні засади посилення конкурентоспроможності зовнішньоекономічної діяльності за допомогою дефіцитної і надлишкової кон’юнктури;
розробити механізм трансформації рівня і виду митних ставок та ступені захисту внутрішнього ринку від руйнування під впливом зовнішніх факторів, а також механізм митно-тарифного запобігання нерегульованих процесів при експорті швидколіквідних товарів;
визначити методичні засади синхронізації у процесах відкриття ринків країн Європейського Союзу та України;
вивчити та проаналізувати функціонування механізму ГАТТ/СОТ у країнах з розвинутою економікою та можливості його застосування в Україні, виходячи з вимог СОТ до лібералізації та протекціонізму;
обґрунтувати механізм регулювання розвитку експорту товарів АПК за допомогою трансформації валютних курсів та практичні аспекти визначення позитивних і негативних результатів під впливом лібералізації і протекціонізму;
дослідити та обґрунтувати систему пріоритетів у зовнішньоекономічній діяльності АПК;
виявити вплив лібералізації і протекціонізму на ціноутворення зовнішнього ринку;
дослідити та обґрунтувати взаємозв’язок між зовнішньоторговельним оборотом і протекціонізмом з метою побудови зовнішньоторговельної стратегії та розбудови ефективного механізму зовнішньоекономічної діяльності.

Об’єктом дослідження обрано процеси і явища економічного характеру, що відбуваються у зовнішньоекономічній сфері під впливом недосконалого підходу до формування ефективного механізму зовнішньоекономічної діяльності АПК.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні і прикладні проблеми зовнішньоекономічної діяльності АПК та побудова ефективного механізму його діяльності як системи відносин, що склалися в перехідній економіці.

Методологія і методика дослідження. Методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання соціально-економічних явищ, сучасна економічна теорія, теорія перехідної економіки, комплексний підхід до аналізу проблем трансформації суспільних відносин, глобалізації світової економіки за допомогою напрацювань провідних економічних шкіл, наукових досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених з питань теоретико-методологічних основ теорії міжнародного поділу праці, міжнародної торгівлі, механізмів зовнішньоекономічної діяльності, його збалансованості та підтримки стійкості, побудови механізмів регулювання зовнішньоекономічної діяльності та визначення рівнів лібералізації і протекціонізму. В методології і методиці дослідження враховано, що кожен фактор формується на засадах наукової абстракції, аналізу і синтезу, аналітичного передбачення процесу виробництва, сумісності його елементів із законами ринкової економіки.

Для реалізації поставлених у дисертаційній роботі завдань використовувались історико-економічний, логічний і монографічний методи, поєднання кіль-кісного та якісного аналізу, експериментальний і розрахунково-конструктивний методи, метод кореляційного аналізу і моделювання рішень, економетричні методи. Крім того, в дисертаційній роботі використано графічний метод та групування, нормативна база законодавчих актів, статистично-аналітична інформація міністерств і відомств, іноземних підприємств та організацій, міжнародних організацій, літературні джерела та інша наукова інформація.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна дослідження полягає в обґрунтуванні теоретичних, методологічних і методичних основ формування механізму зовнішньоекономічної діяльності відтворювального типу, опрацюванні інструментарію удосконалення методів щодо застосування таких факторів, як лібералізація і протекціонізм при регулюванні експортно-імпортних операцій. Найбільш вагомими результатами, що характеризуються новизною і розкривають суть, масштабність, повноту та особливості виконаного дослідження, є наступні положення, висновки і розробки.

Вперше:

доведено необхідність розглядати такі наукові категорії, як “лібералізація”і “протекціонізм”на урівноважених засадах і з урахуванням переваг національного АПК на зовнішньому ринку;
запропоновано методику дослідження змісту та механізмів взаємодії лібералізації і протекціонізму з урахуванням глобалізації світової економіки;
обґрунтовано систему показників-вимірників узгодження складових елементів лібералізації і протекціонізму у зовнішньоекономічній діяльності;
сформульовано залежності між темпами змін внутрішніх цін на товари, курсом національної валюти і прискоренням експорту як важливими чинниками вирішення проблем конкурентоспроможності вітчизняних товарів;

–доведено взаємозв’язок лібералізації, протекціонізму і економічної безпеки як комплексної проблеми;

–визначено особливості впливу лібералізації і протекціонізму на ціноутворення зовнішнього ринку через взаємозв’язок часток нормативних позицій у законодавчих актах, спрямованих на лібералізацію, у загальній кількості нормативних позицій у законодавчих актах, спрямованих на протекціонізм.

Розроблено та удосконалено методи:

–моделювання збалансованості зовнішньоекономічної діяльності та способів підтримки її стійкості за допомогою таких важелів, як урівноваженість лібералізації і протекціонізму, з метою оперативного коригування ставок ввізного мита на окремі види товарів з урахуванням дестабілізаційних процесів на внутрішньому і зовнішньому ринках;

–визначення граничних рівнів лібералізації та протекціонізму як визначального чинника формування ефективного механізму регулювання зовнішньоекономічної діяльності сільського господарства в несприятливий для нього період кон’юнктури на зовнішньому ринку;

–взаємоузгодження принципів лібералізації і протекціонізму при формуванні механізму зовнішньоекономічної діяльності харчової промисловості, який дає можливість мінімізувати обсяги імпорту продовольчих товарів і збільшити експортний потенціал;

–розрахунку розмірів ставок мита, які відповідають інтересам як експортера, так і імпортера, і завдяки чому прискорюється розвиток експортного потенціалу;

–визначення співвідношення дефіцитної та надлишкової кон’юнктури; рівноваги модифікаційного режиму процесів лібералізації і протекціонізму; механізму взаємозбалансованого та ефективного функціонування внутрішнього і зовнішнього агропродовольчих ринків; методичних підходів до трансформації рівнів і видів митних ставок та ступенів захисту внутрішнього ринку в умовах становлення відкритої ринкової економіки;

–синхронізації в процесах відкриття ринків країн Європейського Союзу та України з метою мінімізації втрат для українських суб’єктів зовнішнього ринку;

–оцінки впливу кількісних та якісних чинників ГАТТ/СОТ як на поточний, так і на перспективний стан національної зовнішньоекономічної діяльності, необхідної для ефективного захисту національних товаровиробників;

–напрямів розширеного відтворення експорту й імпорту товарів на засадах функціонування ГАТТ / СОТ;

–адаптації внутрішнього ринку України до вимог ГАТТ/СОТ, що відкриває можливості ефективного переведення нетарифних бар’єрів у тарифні еквіва-
ленти;

–визначення залежності між девальвацією національної валюти і розвитком експорту товарів за умов активної лібералізації внутрішнього ринку України, а також взаємозв’язку між пріоритетами лібералізації, протекціонізму і економічної безпеки в контексті національної безпеки держави.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження мають як теоретичне, так і практичне значення. Вони характеризуються високим ступенем готовності до впровадження, оскільки відбивають об’єктивну ситуацію в зовнішньоекономічній діяльності і всебічно висвітлені в наукових публікаціях автора, на міжнародних і всеукраїнських конференціях та нарадах відповідальних працівників міністерств і відомств України.

Впровадження результатів дослідження вирішує питання розвитку зовнішньоекономічної діяльності у світлі лібералізації та протекціонізму і сприяє активізації внутрішнього та зовнішнього ринків АПК.

Реалізація одержаних результатів дослідження здійснена Міністерством аграрної політики України, Міністерством економіки та з питань Європейської інтеграції України, Комісією Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села при підготовці проектів Законів України, Указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України та інших нормативних матеріалів з питань формування сучасної зовнішньоекономічної політики, обласними і районними управліннями сільського господарства і продовольства Київської, Кіровоградської, Черкаської обласних та районних державних адміністрацій (довідки відповідно від 14.03.2003р. № 23 –/27; 03.07.2003р. №092097; 08.09.2003р. № 12 –/49; 21.09.2003р.
№ 117 –/22; 18.08.2003 р. № 124 –/9; 28.09.2003 р. № 56; 04.09.2003 р. № 896; 23.08.2003р. № 144), а також інститутом бізнесу національного аграрного університету (довідка від 10.04.2003р. №121), Сумським національним аграрним університетом (довідка від 21.04.2003р. №745), Харківським національним аграрним університетом ім. В.В.Докучаєва (довідка від 24.12.2002р. №863), Харківським регіональним інститутом державного управління Української академії державного управління при Президентові України (довідка від 23.08.03 № 217), Харківським державним технічним університетом сільського господарства (довідка від 12.09.03 № 789), Полтавською державною аграрною академією (довідка від 21.04.03 № 8-01-250) при розробці навчальних планів і програм, підготовці фахівців та виконанні держбюджетних (1993 –рр.) і госпрозрахункових тем (1985–рр.), пов’язаних з науково-педагогічною діяльністю автора в Білоцерківському державному аграрному університеті.

Особистий внесок здобувача. Конкретний особистий внесок здобувача, у тому числі опублікованих разом із співавторами робіт, наведений у переліку публікацій за темою дисертації. Комплексне дослідження проблеми формування механізму зовнішньоекономічної діяльності АПК, здійснене автором у зазначених працях, відповідає темі дисертаційної роботи здобувача. Висновки і пропозиції, що виносяться автором на захист, одержані ним самостійно.

Апробація результатів дисертації. Теоретичні і практичні положення дисертаціїдоповідалися й оприлюднені на 61 міжнародних і 21 всеукраїнських наукових та науково-практичних конференціях, симпозіумах, колоквіумах, круглих столах, інших наукових зібраннях у 1990–pp., серед яких найважливішими були: Міжнародний симпозіум „Проблеми і перспективи входження економік республік СРСР у світогосподарські зв'язки” (м. Тбілісі, 1990 р.); Міжнародний конгрес українських економістів „Україна в світовому економічному просторі” (м. Одеса, 1994 р.); Міжнародний симпозіум „Проблеми реформування і тенден-ції розвитку сільського господарства України та держав Центральної та Східної Європи” (м. Біла Церква, 1994 р.); збори Конгресу українських економістів-аграрників (м. Київ, 2001, 2002, 2003, 2004 рр.); Міжнародна науково-практична конференція „Аграрна політика України в період вступу в СОТ: ефективність, якість , безпека” (м. Київ, 2003 р.); Друга міжнародна науково-практична конференція „Ринкові відносини в АПК: здобутки, проблеми, перспективи” (м. Одеса, 2003 р.); Міжнародна науково-практична конференція „Глобальні та національні проблеми в аграрній економіці України ” (м. Луганськ, 2004 р.); Міжнародна науково-практична конференція „Формування конкурентоздатності підприємств АПК в умовах ринкової трансформації економіки” (м. Полтава, 2004 р.).

Публікації. Теоретичні і практичні результати дослідження, методологічні та методичні розробки, висновки і пропозиції автора по темі дисертації відображені в 65 публікаціях загальним обсягом 36 ум.друк.арк., з них одноосібно –, обсягом 30 ум. друк. арк., у тому числі в 4 монографіях і брошурах, 42 статтях в наукових фахових виданнях та у 19 статтях в інших наукових виданнях.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація викладена на 431 сторінках комп’ютерного тексту і складається із вступу, п’яти розділів, висновків, включає 12 таблиць, 28 рисунків, список використаних вітчизняних та зарубіжних джерел літератури з 334 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі –„Теоретично-методологічні аспекти лібералізації та протекціонізму зовнішньоекономічної діяльності” –розглянуто теоретичні і методологічні аспекти формування механізму зовнішньоекономічної діяльності АПК України, її теоретичні засади вибору стратегії і тактики розвитку, розкрито методичні основи дослідження добре відомих, але ще глибоко не охоплених і змістовно не вирішених питань сьогодення, якими є лібералізація і протекціонізм. На відміну від минулого періоду, коли лібералізація і протекціонізм розглядались лише як ознаки розв’язання тих чи інших загальних питань, зараз вони набувають статусу пріоритетного засобу вирішення зовнішньоекономічних проблем.

Перед Україною постає завдання компенсувати втрати частини зовнішніх джерел підтримки рівноваги та знизити від’ємний ефект, оскільки нашій державі загрожує ця втрата. При цьому потрібен такий механізм зовнішньоекономічної діяльності, який би відповідав завданням економічних перетворень і був вільним від прорахунків та недоліків минулих років. Встановлено, що в найближчій перспективі він повинен забезпечити адаптацію економіки АПК до якісно змінювальної системи світогосподарських зв’язків, використання взаємодії із зарубіжними країнами як каталізатора економічного зростання, підвищення конкурентоздатності товарів АПК та поліпшення умов розвитку зовнішньоекономічної діяльності. Глибоке розуміння сучасного мобілізаційно-методичного змісту лібералізації і протекціонізму, як єдиної системи, практично відсутнє, що гальмує спрямування зовнішньоекономічної діяльності на отримання найвищих економічних результатів. Зважаючи на це, механізм лібералізації і протекціонізму розглядається як динамічна система міжнародних відносин, що пов’язана з цілеспрямованим рухом капіталу між країнами світу та відповідною регулювальною функцією державних органів управління, направленою на захист національних ринків.

Встановлено, що механізм зовнішньоекономічної діяльності в плані лібералізації і протекціонізму –це причинно-наслідкова взаємозалежність, що закономірно виникає між початком і кінцем зовнішньоекономічних процесів. Чим більше механізм буде адаптований до зовнішнього середовища, тим ефективніше розвиватимуться експорт та імпорт товарів. Визначено, що система зовнішньоекономічної діяльності з точки зору лібералізації та протекціонізму є зовнішньо і внутрішньо організована сукупність взаємопов’язаних елементів, які утворюють єдине ціле і діють в одному напрямку для досягнення визначеної цілі.

Необхідна кількісна оцінка рівня лібералізації і протекціонізму, що є ключовим моментом у побудові механізму регулювання зовнішньоекономічної діяльності АПК (рис. 1). Рухаючись зліва направо від четвертої до першої позиції, тобто від повної до преференційної ставки мита, отримуємо криву АВ, яка вказує, що процес лібералізації відбувається досить високими темпами –,6%. Рухаючись справа наліво від четвертої до першої позиції, отримуємо криву АВ, яка вказує на процес протекціонізму. В точці К криві АВ і АВ1 перетинаються, що є ознакою урівноваженості рівнів лібералізації і протекціонізму, який знаходиться між 2-ю та 3-ю позиціями, і його митна ставка відповідає 15%. Викладене свідчить про надзвичайну важливість показника ставки мита для виміру лібералізації і протекціонізму, а отже, і напрямів їх впливу на експортно-імпортні операції. Перший варіант –стимулювання розвитку, другий –гальмування розвитку із зміною ставки мита від 5 до 30%: лібералізація –послаблюється, а протекціонізм –посилюється. Визначення урівноваженого рівня лібералізації і протекціонізму є неодмінною складовою оцінки змін у зовнішньоекономічній політиці. Недостатньо врегульоване співвідношення між лібералізацією і протекціонізмом –на шкоду збереженню та відродженню експортного потенціалу. Іноді складно чітко окреслити межу між ставками адвалерного, специфічного і комбінованого мита. В такому разі доцільно покладатись на урівноважений рівень лібералізації та протекціонізму. Система вимірів лібералізації і протекціонізму має бути зорієнтована на значну гнучкість завдань: зростання обсягів, удосконалення структури, підвищення якості товарів, що експортуються та імпортуються. Доведено, що значний економічний ефект можна отримати, якщо створити стандарти або правила узгодженого застосування важелів лібералізації і протекціонізму та проводити активну політику втілення її у життя.

У другому розділі –„Система економіко-правових інструментів та її значення у регулюванні зовнішньоекономічної діяльності АПК –розглянуто систему інструментів і їх значення в регулюванні зовнішньоекономічної діяльності, проаналізовано вплив різних факторів на сучасний зовнішній ринок і зовнішньоекономічну діяльність, висвітлено особливості практичної реалізації зовнішньоекономічних проблем за допомогою лібералізації і протекціонізму, механізм зміни ставок ввізного мита та визначення мінімальної митної вартості імпортних товарів, проаналізовано нормативно-законодавчу базу стосовно лібералізації і протекціонізму зовнішньоекономічної діяльності, динаміку обсягів експорту й імпорту товарів АПК, їх еластичність і залежність від законодавства з питання лібералізації та протекціонізму.

Дослідженням встановлено, що одним із важливих завдань на сучасному етапі розвитку зовнішньоекономічної діяльності є збалансованість зовнішньоекономічних зв’язків як необхідна умова створення потужного експортного потенціалу України у складі спеціалізованих міжнародних галузей і видів виробництва (табл. 1). При порушенні збалансованості зовнішньоекономічної діяльності вразливими стають як внутрішній, так і зовнішній ринки. Збалансованість передбачає орієнтування на регулювання співвідношення певних агрегатних елементів сукупної зовнішньоекономічної діяльності.

Таблиця 1 – Обсяг зовнішньоекономічного обороту, експорту й імпорту та сальдо
зовнішньоекономічної діяльності АПК за 1995–рр.

Показники	1995					1999 до 1996	2000			2002 до 1996
млн дол. США	у проц	млн дол. США	у проц
1
Зовнішньоторговельний оборот, млн дол.США	2170					-2056	,2				-662	,3
у т.ч. експорт	1699					-1789	41,3				-416	,3
імпорт	471					-267	,5				-265	,7
сальдо експорту (+) імпорту (-)	+1228	+1603	+903	+293	+81	-1522	,1	+588	+816	+1432	-171	,3
Прийнято і діяло в Україні законодавчих актів по ЗЕД	9					Х	Х	66			Х	Х
у т.ч. передбачено нормативні позиції на посилення регулювання
лібералізації	55					Х	Х	32			Х	Х
протекціонізму	11					Х	Х	124			Х	Х
Значення процентопунктів по:
зовнішньоторговельному обороту	48					Х	Х	57			Х	Х
лібералізації	86					Х	15,8				Х	16,9
протекціонізму	25					Х	84,2				Х	83,1

Зовнішня торгівля товарами стат. збірник –К.: Держкомстат України –, 1996, 1997, 1998, 1999, 2000, 2001, 2002 рр.

Збірник Постанов Уряду України, Відомості ВР України, Офіц. Вісник України –, 1996, 1997, 1998, 1999, 2000, 2001, 2002 рр.

Неузгодженість у збалансованості зовнішньоекономічної діяльності може стати причиною руйнування експортно-імпортного потенціалу. Зрушення у вирішенні проблеми збалансованості зовнішньоекономічної діяльності можливі за умови удосконалення нормативно-законодавчого поля, формування ж таких актів в Україні відбувається в умовах недосконалих методичних засад, інструментарію та наукових рекомендацій.

У 1996 р. зовнішньоторговельний оборот у АПК складав 4497 млн дол. США, у тому числі експорт –млн і імпорт 1447 млн дол. США, що є найвищими показниками за 1995–рр.

Між експортом та імпортом встановлена закономірність –еластичність одного показника щодо іншого: збільшення імпорту на 1% призводить до зростання експорту на 2,6%.

За відсутності досконалого механізму регулювання зовнішньоекономічної діяльності неминуче виникають ускладнення в стосунках вітчизняних та зарубіжних партнерів і серед них –через недосконалість законодавства з питання лібералізації та протекціонізму. До 1995 р. нормативно-законодавчі акти в основному передбачали втілення в життя заходів лібералізації. Протягом 1995–рр. в Україні прийнято низку Законів України, Указів Президента України та Постанов Кабінету Міністрів, в яких передбачено застосування нормативних позицій, спрямованих на посилення регулювання в таких значеннях щодо: лібералізації –; 64; 41; 30; 31; 32; 36; 39; протекціонізму –; 44; 68; 101; 122; 124; 127; 132 позиції. За період 1996–рр. позиції лібералізації послабшали, протекціонізму –посилились, внаслідок чого за вказані роки зовнішньоторговельний оборот скоротився на 15 проценто-пунктів, у тому числі частка впливу лібералізації –,9% і протекціонізму –,1%. Проведеним аналізом встановлено, що до 1995 р. забезпечувалось динамічне зростання зовнішньоторговельного обороту, у тому числі за рахунок лібералізації –,2% і протекціонізму –,8%, але вони еластичні між собою і тому беззастережне посилення протекціонізму щодо імпорту призвело до автоматичного скорочення експорту. Переконливим щодо цього є 1996 р., коли було досягнуто певного значення зовнішньоторговельного обороту при майже пропорційному співвідношенні рівнів лібералізації і протекціонізму. Для АПК 1996 р. –стандартний взірець збалансованості зовнішньоекономічної діяльності. Імовірно найвища межа імпорту товарів для АПК –близько 1500 млн дол. США. Встановлено, що через запропонований механізм формуються передумови для того, щоб експорт перевищував імпорт у 2,1–,2 рази, а імпорт –сальдо зовнішньоторговельного обороту на 10%, що відповідає інтересам внутрішнього і зовнішнього ринків АПК. За своїм змістом лібералізація і протекціонізм на світовому ринку не є ні недосконалими, ні досконалими, нерівність діючих сил є загальним правилом. З методичної точки зору відносно урівноваженості між лібералізацією і протекціонізмом на певному проміжку часу є обов’язковою умовою на світовому ринку. Найголовніше –уможливлення маніпулювання і лібералізацією, і протекціонізмом з метою досягнення високих темпів розвитку зовнішньоекономічної діяльності.

Проведене дослідження дає змогу зробити висновок, що для розвитку нового напряму експортно-імпортних операцій необхідні конкретні співвідношення між лібералізацією і протекціонізмом. Розв’язання цієї проблеми диктує потребу того, щоб основоположними факторами нового напряму розбудови зовнішньоекономічної діяльності та її збалансованості стали урегульовані і лібералізація, і протекціонізм. Посилення взаємозалежності внутрішнього і зовнішнього ринків та різноманітність експорту й імпорту товарів змінює співвідношення між лібералізацією і протекціонізмом.

Проведений аналіз показує, що в сучасній ситуації з експортом й імпортом спостерігається некерований перебіг подій, причини яких не в обмеженості обсягів виробництва та недосконалості зовнішнього ринку, а у відсутності досконалих механізмів визначення межі лібералізації та протекціонізму. Запропоновано більш досконалі, альтернативні методи коригування зовнішньоекономічної діяльності на засадах лібералізації і протекціонізму, що узгоджується із світовим досвідом.

Встановлено, що в 1998–і наступних маркетингових роках ціни внутрішнього ринку на зерно пшениці, картоплю, плоди і овочі залишилися значно нижчими порівняно з імпортними, що не відповідає інтересам вітчизняних виробників, тому необхідно частину твердої валюти переорієнтувати на закупівлю продукції у власного товаровиробника і на цих засадах протекціонізму забезпечувати розвиток національного сільського господарства та внутрішнього ринку. Різниця між внутрішніми та імпортними цінами на товари призводить до того, що значна частина капіталу спрямовується за межі України або є доходами комерційних структур. За умов запровадження нового механізму капітал буде спрямовуватися на інвестування власного сільського господарства.

Проведений аналіз проблеми переконує, що заходи захисту вітчизняного товаровиробника на зразок тих, до яких вдаються зарубіжні країни, вимагають певного коригування. Наприклад, цибуля імпортується в Україну в середньому по ціні 390 дол. США за 1 тонну. Якщо застосувати рівень захисту 250 %, імпортна ціна становитиме 975 дол. США за 1 тонну. Але середні імпортні ціни в окремих країнах різні: Казахстан –дол. США за 1 тонну, Грузія, Узбекистан, Польща, Угорщина, Індія, Іран, Єгипет –; Туреччина –; Італія –; Росія –; Нідерланди –; Іспанія –; Таїланд –; США –дол. США, тобто максимальна ціна перевищує мінімальну у 26 разів.

Для подолання необґрунтованої лібералізації і застосування протекціонізму запропоновано диференціювати ставки ввізного мита таким чином: для Казахстану, Грузії, Узбекистану, Польщі, Угорщини, Індії, Ірану, Єгипту –%; Туреччини, Італії, Росії –; Молдови, Нідерландів, Іспанії, Таїланду і США –%. Необхідно рішуче протидіяти необґрунтованій лібералізації і формувати протекціоністські важелі. Доведено, що зовнішньоекономічна діяльність, з одного боку, стимулює лібералізацію, а з іншого –формує протекціонізм, без якого здійснювати захист вітчизняного товаровиробника неможливо, для чого потрібні не просто загальні заходи, а заходи чіткого спрямування.

Так, відповідно до Закону України „Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції”(1997р.), передбачені пільгові ставки мита: 04.01 молоко і вершки не згущені –%; 04.09 мед натуральний –%; 07.01 картопля свіжа – 50%. Нижча межа захисту за допомогою протекціонізму для молока визначена на рівні 10 %, картоплі –,3 %, що не відповідає реальній ситуації та інтересам товаровиробників. Нижча межа захисту щодо меду визначена на рівні 79 %, що перевищує рівень картоплі в 4,6 і молока –у 7,8 разів, коли меду імпортується в Україну на суму 69 тис. дол. США, а молока в 6,1 і картоплі в 11,8 разів більше. Тому значеннями нижчої межі захисту слід користуватися виважено, виходячи з відтворювальної функції виробничого потенціалу та обсягів імпорту товарів в Україну.

На розвиток харчової промисловості в Україні негативно впливають обмеженість експорту й імпорту різних видів товарів. Зволікання з витісненням з національного ринку необґрунтованих обсягів імпортних товарів гальмує відродження харчової промисловості. Обсяги експорту товарів харчової промисловості в 1999 і 2002 рр., порівняно з 1996 р., скоротилися на 23,1 і 39,8 %, імпорту –на 36 і 24,8%. Із проведених розрахунків видно, що темпи падіння обсягів експорту перевищували темпи зниження обсягів імпорту в 1999 р. на 41 проценто-пункт. Скорочення обсягів виробництва гальмує зовнішньоекономічну діяльність, а падіння обсягів експортно-імпортних операцій негативно впливає на відродження виробничого потенціалу. Встановлено, що вирішення проблеми розвитку зовнішньоекономічної діяльності харчової промисловості на засадах лібералізації і протекціонізму вимагає опрацювання декількох альтернативних напрямів регулювання експортно-імпортних операцій.

Перший. Указом Президента „Про заходи по вдосконаленню кон’юнктурно-цінової політики в галузі зовнішньоекономічної діяльності” (1994 р.) замість обов’язкових до використання індикативних цін передбачені довідково-кон’юнктурні ціни або індикативні ціни-орієнтири, які не є обов’язковими для використання. Проведеним дослідженням встановлено, що згідно з переліком середньозважених рівнів індикативних цін-орієнтирів на деякі види продукції, які експортуються з України за такою позицією, як меляса, рекомендувалась
ціна 64–дол. США за 1 т, тобто середнє 64,5 дол. США за тонну.

В останні роки експортується меляса по середній ціні 60 дол. США за тонну, що на 4,5 дол. США менше, ніж індикативна ціна-орієнтир. Стосовно експортної ціни країни світу розподілились таким чином: 1-а група за ціною 50 дол. США за тонну –Болгарія, Тайвань, Киргизстан; 2-а група –дол. США за тонну –Казахстан, Молдова, Литва, Англія, Нідерланди, Румунія, Японія; 3-я група –дол. США за тонну –Російська Федерація, Узбекистан, Естонія, Латвія, Німеччина і США. Дані аналізу дозволяють зробити висновок, що через розбіжності між індикативною ціною-орієнтиром і фактичною експортною ціною у першій та другій групі країн маємо втрати валютних надходжень у сумі 1,1 млн дол. США, або 6,7% від загального обсягу експорту. Аналогічні втрати валюти були і щодо м’яса мороженого, шкіри худоби, молока сухого, масла тваринного, спирту етилового, олії, борошна, казеїну. Збереження інституту індикативних цін у початковому варіанті дало б змогу вирішити багато складних питань і, зокрема, стосовно харчової промисловості при експорті товарів у 1999 р. залучити валюти не 316,9 а 338 млн дол. США.

Другий. Відповідно до Закону України „Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції” (1997 р.) експорт здійснюється за такими цінами: крохмаль картопляний –і маргарин –дол. США за тонну, тоді як імпортні ціни відповідно становлять 1180 і 3470 дол. США за тонну, що в 2,1 і 4,1 рази вище за експортні. Відсутність протекціонізму вимагає додаткових коштів на імпорт товарів, що у свою чергу гальмує розвиток вітчизняного виробництва і негативно відбивається на вітчизняних споживачах. Змінюючи ставки ввізного мита, держава може як сприяти розвиткові виробництва та національного експортного потенціалу, так і, навпаки, гальмувати ці процеси. Водночас високий рівень ввізного мита сприяє зростанню цін на внутрішньому ринку, що не на користь вітчизняному споживачу. Тому механізм регулювання зовнішньоекономічної діяльності можна визначити як політику маніпулювання важелями лібералізації і протекціонізму, як інструмент регулювання експортно-імпортних операцій, що відповідає положенням світової практики.

Посиленню чи послабленню ступеня захисту внутрішнього ринку не можуть слугувати як беззастережна лібералізація, так і необґрунтований протекціонізм. Чим більшою буде різниця між імпортними й експортними цінами, тим вищий рівень тарифного захисту внутрішнього ринку з точки зору виробництва. Проте застосування жорстких вимог до максимального протекціонізму і дискримінації доступу імпортних товарів на внутрішній ринок може уповільнити експортно-імпортні операції і завдати шкоди споживачам. Ні лібералізація, ні протекціонізм не повинні відігравати домінуючої ролі у процесі трансформації зовнішньоекономічної діяльності. У такому разі головне –стимулювання виробництва експортної продукції.

У третьому розділі –“Регулювання зовнішньоекономічної діяльності АПК з метою посилення її конкурентоспроможних позицій на світовому ринку та захисту внутрішнього ринку” –доведена необхідність удосконалення механізму конкурентоспроможності експортно-імпортних операцій при зміні умов розвитку світової економіки, проаналізовано моделі формування зовнішнього ринку, механізм співвідношень експорту й імпорту та регулювання складних і суперечливих процесів стосовно лібералізації та протекціонізму. Розглянуто порівняльний аналіз конкурентоспроможності країн, проведений за прий-нятою концепцією, запропоновано авторський підхід до визначення критерію оцінки конкурентоспроможності. Проаналізовано Закони України, Постанови і Декрети Кабінету Міністрів, прийняті за 1992–рр. з метою регулювання зовнішньоекономічної діяльності та захисту внутрішнього ринку. Обґрунтовано механізм трансформації зміни рівня і виду митних ставок та методика трансформації адвалерного і специфічного мита в комбіноване, що є напрямом підвищення ефективності захисту внутрішнього ринку на 2–ступені вище порівняно з нинішньою ситуацією. Розглянуто особливості і стратегію інтеграції України з Європейським Союзом, виявлено недоліки її складових, зокрема відсутність конкретного механізму, опрацьованих методичних засад з питань синхронізації процесів відкриття ринків країн Європейського Союзу і України. Запропоновано авторський підхід досягнення синхронізації процесів відкриття ринків країн ЄС та України.

При визначенні поняття конкурентоспроможності доцільно в методичному аспекті наголосити на тому, що конкурентоспроможність –це прибутковість експорту, найменші сукупні витрати і здатність до зростання, адаптація до змін та швидке реагування на дії інших фірм. Доведено, що найважливішим елементом конкурентоспроможності має бути здатність підприємства втримувати конкуренцію іншого підприємства в умовах внутрішнього і зовнішнього ринків. З огляду на методику, тривалий успіх підприємства, збільшення його частки на ринку є найважливішим показником конкурентоспроможності; критерієм оцінки конкурентоспроможності мають бути кінцеві результати експортно-імпортних операцій, а не те, яка суть державної політики, здатність обслуговувати бізнес, здатність до бюрократії, рейтинг економічних свобод. Для України в сучасних умовах оцінювати конкурентоспроможність доцільно за мінімумом показників: обсяг ВВП, співвідношення середніх індексів цін на експортні й імпортні товари та послуги і приріст золотовалютних резервів.

Проведеним дослідженням встановлено (рис. 2), що саме у співвідношенні середніх індексів цін на експортні й імпортні товари з’ясовується процес можливого посилення конкурентоспроможності. Така нова ознака для розвитку зовнішньоекономічної діяльності дає підстави для методичних основ визначення факторів, що сприяють конкурентній перевазі на зовнішньому ринку. Причини конкурентної слабкості слід шукати у співвідношенні рівнів цін, тому що показовим тут є не ціни, а співвідношення їх рівнів і важливим показником цього є дефіцитна та надлишкова кон’юнктура.

Щоб реалізувати конкурентні переваги або компенсувати недостатню конкурентоспроможність підприємств і з’ясувати вимоги імпортерів перед експортерами, потрібно через ціни визначити дефіцитну та надлишкову кон’юнктуру зовнішньоекономічної діяльності. Ця методична умова є неодмінною для стійкого функціонування експортно-імпортних операцій. Недолік відомих методичних положень про конкурентоспроможні позиції полягає в тому, що ними розглядається не співвідношення між дефіцитною та надлишковою кон’юнктурою, а співвідношення потоків обсягів експорту й імпорту. Визначені в такий спосіб експорт та імпорт, лібералізація і протекціонізм не можуть бути рівними.

Встановлені залежності між ціною, імпортом, експортом, дефіцитом, надлишком і ринковою рівновагою показують, що дефіцитна і надлишкова ринкові кон’юнктури можуть бути стабільними або ж тимчасовими. Стан світової ринкової кон’юнктури, що характеризується точкою співпадання імпорту й експорту, може бути лише короткочасною, тому стверджувати про збалансованість імпорту й експорту як рівновагу не коректно.

Співвідношення дефіцитної та надлишкової кон’юнктури на сьогодні дорівнює 1,2 : 1,0 і надлишкової до дефіцитної – 0,8 : 1,0, що вказує на необхідність уникнення низки негативних явищ у плані наростання інтенсивності конкурентоспроможності. У сукупності всі чинники впливають на конкурентоспроможність зовнішньоекономічної діяльності у два рази менше, порівняно з дефіцитною та надлишковою кон’юнктурою. Дефіцитна та надлишкова кон’юнктури є економічними категоріями зовнішнього ринку і зберігають свою роль регулятора зовнішньоекономічної діяльності АПК.

В Україні до останнього часу не опрацьована методика трансформації адвалерного і специфічного мита в комбіноване, що гальмує застосування комбінованого мита, яке має переваги порівняно з адвалерним і специфічним (рис. 3).

Запровадження приведеного в дію механізму трансформації зміни рівня і виду митних ставок є принципово важливою умовою захисту внутрішнього ринку. Без застосування комбінованого мита замість адвалерного та специфічного проблему захисту внутрішнього ринку ефективно вирішити неможливо. Комбіноване мито запобігає необґрунтованому зниженню митної вартості товару та рівня добробуту споживачів, оскільки спрямовується не лише на експортера, а й на імпортера. Започаткування умов для розширеного використання комбінованого мита –стрижневий напрям підвищення ефективності захисту внутрішнього
ринку на 2–ступені вище, порівняно з поточною ситуацією.

	Адвалерне мито

	Митна вартість 1133 дол. США –Мва

Ставка мита % –Сма	Сума стягуваного мита 340 дол. США - Ссма

	Специфічне мито голів птиці 11200 - Пс
Ставка мита за 1 голову 0,03 дол. США - Смс
Сума стягуваного мита 340 дол. США - Ссма

	Комбіноване мито Митна вартість голів птиці
	1133 дол. США	11200 - Пс

Україна зробила свій вибір на користь Європейської інтеграції, яка базується на координації, синхронізації і відповідності прийняття рішень у сфері економіки України та ЄС і передбачає ліквідацію обмежень розвитку конкуренції та обмеження застосування засобів протекціонізму.

У законодавчих актах України, спрямованих на забезпечення виконання Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та Європейським Союзом (1998 р.) особливо відчутна відсутність опрацьованих методичних засад з питань синхронізації процесів відкриття ринків країн Європейського Союзу та України, яка вирішує одну з найскладніших проблем –глобалізації економіки. Синхронізація –головна ознака процесів відкриття ринків країн Європейського Союзу та України, відсутність якої ускладнює пошуки компромісів між державами. Синхронізація процесів виступає як економічний фундамент, на якому ґрунтується інтеграція України з Європейським Союзом. Для досягнення синхронізації з огляду методичних засад зовнішньоекономічної діяльності необхідно, щоб рівні лібералізації і протекціонізму країн-партнерів по зовнішній торгівлі були урівноваженими, тому доцільно рекомендувати базове співвідношення обсягів експорту (Еа) й імпорту (Ів)до валового внутрішнього продукту.

Встановлено, що запропоноване базове співвідношення орієнтоване на загальний баланс між експортом й імпортом товарів. У зв’язку з тим, що вирішення питань лібералізації і протекціонізму потребує обов’язкового забезпечення додатного зовнішньоекономічного сальдо, потрібно застосовувати спеціальні коефіцієнти 1,2 і більше відносно Еа та 0,8 і менше відносно Ів.

Аналіз стану та тенденції досягнення синхронізації у процесах відкриття ринків країн-партнерів у зовнішній торгівлі за допомогою базових співвідношень і розрахунку індексу показав, що названі методичні підходи належать до класу виважених загальнометодичних та мають необхідну практичну спрямованість, що є серйозним науковим надбанням. Дослідженням встановлено, що відкриття внутрішнього ринку України для імпортних товарів з країн ЄС доцільно здійснювати в такому режимі, щоб рівень імпортних цін разом з митом перевищував рівень цін, які формуються на внутрішньому споживчому ринку України, але їх рівень без мита не повинен перевищувати рівень цін світового ринку. Щодо відкриття внутрішнього ринку країн ЄС для імпортних товарів з України, то тут виправданим буде, щоб імпортні ціни без мита були не нижче рівня цін світового ринку, а розмір мита визначався залежно від того, чи ціна на внутрішньому ринку країн ЄС перевищує ціну на світовому ринку, чи ні.

У четвертому розділі –“Система ГАТТ/СОТ та удосконалення механізмів регулювання зовнішньоекономічної діяльності АПК” –викладено суть і методологію визначення організаційних чинників ГАТТ/СОТ, з’ясовано основні прояви її недосконалої організації, вимоги до лібералізації і протекціонізму та методику їх реалізації. Запропоновано єдину схему побудови взаємовигідного механізму ГАТТ/СОТ, нові базові періоди для України щодо відкритості ринку, внутрішньої підтримки і субсидованого експорту. Запропонована методика вартісної оцінки результативності лібералізації та її показники, методика переведення нетарифних бар’єрів у тарифні еквіваленти. На методичному рівні опрацьовано механізм регулювання валютного курсу, доведено необхідність його спрямування на забезпечення стабільності курсу національної валюти; встановлено взаємозалежності між ревальвацією національної валюти і доходом від експорту товарів та граничний рівень її девальвації. Проаналізовано досвід функціонування механізму ГАТТ/СОТ у країнах з розвинутою економікою, його основні складові, динаміку трансформації та можливості застосування його у вітчизняній практиці.

У результаті проведеного дослідження запропоновано складову вартісної оцінки результативності лібералізації, яким є частка сумарного абсолютного ефекту у ВВП і значення самого сумарного абсолютного ефекту, на чому може ґрунтуватись вплив лібералізації на розвиток зовнішньоекономічної діяльності. Систематизація даних з 15 країн світу дозволяє проаналізувати залежність між часткою сумарного абсолютного ефекту у ВВП і значенням сумарного абсолютного ефекту (рис. 4). Виходячи з побудови кривої А А можна стверджувати, що при показнику відношення абсолютного ефекту до ВВП до 1,0 %, ефект (оцінка) має найбільше значення –,8 млрд дол. США, всі інші варіанти побудови кривої А А вказують на зменшення значення показника, що аналізується. Із зниженням частки сумарного абсолютного ефекту у ВВП абсолютне його значення зростає. Наведена методика визначення тенденції зміни показника зовнішньоекономічної діяльності в рамках ГАТТ/СОТ через призму ефекту може слугувати важливим орієнтиром для практики.

В основних положеннях ГАТТ/СОТ для країн, що вступають до цієї організації, є вимога переведення нетарифних бар’єрів у тарифні еквіваленти. Дослід-женням встановлено, що в методичному плані принциповим має бути положення, що на першому етапі необхідно розв’язу-вати проблему не в напрямі від нетарифних бар’єрів до тарифних коефіцієнтів, а від тарифних еквівалентів або еквівалентної митної ставки до нетарифних бар’єрів у формі квоти. Встановлено, що при трансформаційних процесах від тарифних еквівалентів до нетарифних бар’єрів і від нетарифних бар’єрів до тарифних еквівалентів формується різниця в імпортних цінах на товари, що має сталий характер. У такому разі з’ясованою є унікальна ситуація щодо зміни ринків імпортних цін. Викладені методичні підходи до перетворення нетарифних бар’єрів у тарифні еквіваленти, що відповідає вимогам ГАТТ/СОТ, є актуальними як з теоретичної, так і практичної точки зору. Усунення нетарифних бар’єрів має відбуватися на тлі змін рівнів імпортних цін, які є підґрунтям для тарифних еквівалентів. Поява в Україні наведеної методики переведення нетарифних бар’єрів у тарифні еквіваленти на взаємопов’язаних засадах протистоятиме недосконалим лібералізації і протекціонізму, що є пріоритетним для зовнішньоекономічної діяльності.

У матеріалах Уругвайського раунду порушено питання про зниження тарифів та їх еквівалентів у середньому на 36 %. Проведений аналіз показав, що вступ України в СОТ без попереднього доопрацювання механізму відносно методичних засад зниження рівнів митних тарифів може завдати країні значної шкоди. При моделюванні механізму ГАТТ/СОТ не були враховані відмінності у рівнях внутрішнього економічного розвитку країн. У світлі вимог ГАТТ/СОТ до регулювання експорту й імпорту товарів важливим показником щодо лібералізації і протекціонізму є експортні субсидії. Вирішити проблему зниження рівнів експортних субсидій в Україні за варіантом країн з розвинутою економікою в найближчі роки неможливо. Тому скорочення відриву у розвитку експортного потенціалу АПК України порівняно із зарубіжними країнами є основним методичним аргументом при побудові механізму субсидування експорту і визначенні багатогранного характеру його функціонування.

Правила і вимоги ГАТТ/СОТ стосовно лібералізації і протекціонізму зовнішньоекономічної діяльності в загальній системі нетарифного регулювання не охоплюють такий напрям, як регулювання валютних курсів, що є наслідком відставання механізму ГАТТ/СОТ від завдань сьогодення. У методологічному плані необхідно, щоб згаданий механізм мав превентивний характер і спрямовувався на забезпечення стабільності курсу національної валюти, який при лібералізації знижується, вітчизняні товари на зовнішніх ринках стають дешевшими та зростає їх експорт. При протекціонізмі валютний курс національної валюти зростає, стримуючи цим експорт, оскільки відбувається підвищення експортних цін на товари на ринках країн-імпортерів. Таким чином, не варто надавати переваги ні лібералізації, ні протекціонізму, а важливо забезпечувати стабільність курсу національної валюти. Проведений аналіз експортно-імпортних операцій щодо найбільш типових товарів АПК показує, що на 1 проценто-пункт ревальвації національної валюти дохід від експорту знижується на 1,1–,3 дол. США на кожну тонну товару. Встановлено, що в умовах лібералізації зовнішньоекономічної діяльності девальвація національної валюти не повинна опускатися нижче рівня 4,2 проценто-пункти, оскільки експорт буде збитковим.

У п’ятому розділі –„Ліберальний і протекціоністський вектори розвитку зовнішньоекономічної діяльності АПК та їх адаптація до вимог внутрішнього і зовнішнього ринків” –розглянуто теоретичні, методологічні і практичні проблеми побудови механізму лібералізації і протекціонізму, визначено фактори, що впливають на зовнішньоекономічну діяльність, їх функції, завдання та критерії сучасної оцінки. Окреслено методичні засади формування складових зовнішньоекономічної діяльності, методику визначення впливу пріоритетів і їх вимірів.

Встановлено взаємозв’язок лібералізації, протекціонізму і економічної безпеки та функціональну спрямованість пріоритетів, побудовано моделі –залежності та їх значення. Розглянуто нормативно-законодавчу базу відносно лібералізації і протекціонізму та сформовано вимоги стосовно уніфікації законодавчої бази країн світу для забезпечення розв’язання завдань, що стоять перед лібералізацією і протекціонізмом. Викладено суть і етапи розвитку міжнародної валютної системи, проблеми нестабільності валютного ринку та напрями, що характеризують посилення і послаблення коливання валютних курсів, особливості впливу лібералізації валютного ринку, девальвації і ревальвації національної валюти на розширення обсягів експорту, розкрито методичні аспекти процесу експорту товарів, тенденції залежності між лібералізацією валютних курсів та станом експорту. З’ясовано процес впливу лібералізації і протекціонізму на ціноутворення зовнішнього ринку та взаємозв’язок між процесами протекціонізму і зовнішньоторговельним оборотом.

Згідно з теорією порівняльних переваг, розподіл надбань від міжнародної торгівлі визначається рівнем цін на товари та їх обсягом. Перевагу можна реалізувати лише у випадку, якщо світова ціна на товар буде вищою від внутрішньої, що є одним із складових надбання-втрати. У контексті досліджуваної проблеми доцільно торкнутися питання визначення світової ціни та обсягу взаємодії торгівлі (рис. 5).

Ціна на зерно в групі країн вища ніж в Україні, різниця в цінах сприяє можливості здійснення експорту та імпорту, що у свою чергу залежить від того, на якому рівні визначається світова ціна. Знаючи характеристики внутрішнього попиту та пропозиції в Україні і групі країн, можна визначити розмір пропозиції зерна на експорт, попит на імпорт і рівень урівноваженої світової ціни. Чим вище світова ціна, тим більше товаровиробників в Україні будуть збільшувати пропозицію зерна, але одночасно буде зростати і внутрішня ціна, тобто споживачі в Україні скорочуватимуть сформований на ринку попит. Обсяги пропозиції зерна на світовому ринку Sx визначатимуть різницею між пропозицією і попитом на внутрішньому ринку України, що виникає в умовах зростання цін на зерно: Sx=Sa –Da.

Можна стверджувати, що обсяги пропозиції зерна визначаються різницею між пропозицією, у розумінні митної вартості, яка визначається ліберальними важелями і попитом групи країн, що формується світовою митною вартістю на нього, яка окреслюється важелями протекціонізму. Наведене осмислення аспектів лібералізації і протекціонізму має засадниче значення щодо надбань і втрат, не як епізодичних явищ, а як певної системи.

Невирішеною з теоретичної і методичної точок зору є проблема прискорення експорту товарів під впливом трансформації валютних курсів. Зниження курсу національної валюти призводить до подорожчання імпортних товарів, робить їх менш доступними споживачу, скорочує можливості вибору, внаслідок чого знижується рівень їх споживання населенням. На сьогодні в науці і практиці сформувалось положення, що девальвація національної валюти сприяє зростанню обсягів експорту і це визначається як фундаментальна тенденція. Активізація експорту відбувається відразу після девальвації національної валюти, тобто як складова лібералізації зовнішньоекономічної діяльності. На цій методологічній базі експорт товарів розвивався тривалий час. Девальвація національної валюти в окремих випадках впливає на розмір доходу від експорту зерна пшениці, але не за усіх умов (табл. 2). Дослідженням встановлено, що при зміні біржової ціни на внутрішньому ринку тими темпами, що й офіційний курс української гривні до долара США, дохід від її експорту залишається стабільним – 67 дол. США; коли ціна за 1 т змінюється нижчими темпами, ніж курс національної валюти, дохід від її експорту зростає до 74 дол. США; якщо ціна за 1 т змінюється вищими темпами від офіційного курсу гривні до дол. США, то дохід від її експорту скорочується від 67 до 49 дол. США.

Таблиця 2 –Зміна офіційного курсу української гривні до долара США і доходу від експорту зерна пшениці

Офіційний курс
гривні до долара США

Середня світова ціна за 1 т зерна пшениці, дол.США

Ціна за 1 т зерна пшениці на внутрішньому ринку (біржова)

Дохід (+), збиток (-) від експорту зерна пшениці, дол..США

Варіант А	Варіант Б	Варіант В	Варіант А гр.2-гр.4	Варіант Б гр.2-гр.6	Варіант В гр.2-гр.8
грн.	дол.США	грн.	дол.США	грн.	дол.США
1
1,80
2,05
2,33
2,66
3,04
3,46
3,95
4,50
5,13
5,32

Встановлено, що дохід від експорту товарів зростає лише тоді, коли ціни на них на внутрішньому ринку змінюються нижчими темпами, ніж офіційний курс української гривні до твердої валюти, що є науковим здобутком і відправним пунктом подальших досліджень та може виступати в ролі нового специфічного методологічного підходу. Запропонована нова методологія постає не тільки самостійним засобом активізації пізнавальних процесів у плані прискорення розвитку експорту товарів, а й важливим інструментом вирішення проблем конкурентоспроможності товарів. З’ясування того, що дохід від експорту товарів зростає лише тоді, коли ціни на них на внутрішньому ринку змінюються нижчими темпами, ніж офіційний курс української гривні до твердої валюти –це науковий прорив на складному напрямі дослідження зовнішньоекономічної діяльності, прискорення розвитку експорту товарів, оскільки у вітчизняній практиці валютно-експортні проблеми перебувають у стані методологічної недосконалості.

Ускладнення експортно-імпортних операцій на світовому рівні висвітлює необхідність, з точки зору методичних засад, приділення уваги формуванню таких складових, як лібералізація, протекціонізм та економічна безпека, що, з огляду науки, практики і державних органів управління, належать до вагомих пріоритетів зовнішньоекономічної діяльності, кожний з яких виконує специфічну функцію, а в просторі і часі вони діють як єдиний і цілісний методичний „трикутник”. У забезпеченні належного рівня економічної безпеки вирішальна роль відводиться лібералізації і протекціонізму. Аналіз світового досвіду переконує, що безпечний або гранично-критичний рівень зовнішньоекономічної діяльності визначається відношенням зовнішнього боргу до обсягів зовнішньо-торговельного обороту.

Зниження обсягів зовнішньоторговельного обороту нижче гранично-критичного рівня зумовлює виникнення вірогідності внутрішньої фінансової кризи. Заходи з лібералізації стимулюють зростання обсягів експорту, надходжень інвестицій та інфляційних процесів. Дослідженням встановлено, що безпека зовнішньоекономічної діяльності формується на 68% під впливом лібералізації і на 32% під впливом протекціонізму (рис. 6); лібералізація обумовлюється на 70% економічною безпекою і на 29% –протекціонізмом; протекціонізм визначається на 52% економічною безпекою і на 46% лібералізацією. Щоб забезпечити один проценто-пункт економічної безпеки, необхідно мати 0,9 проценто-пункти лібералізації і 0,4 –протекціонізму. Це доводить, що для досягнення безпечного або гранично-критичного рівня у зовнішньоекономічній діяльності пріоритетними залишаються як важелі лібералізації, так і протекціонізму.

Щоб забезпечити зростання гранично-критично-го рівня у зовнішньоекономічній діяльності на 1,0 проценто-пункт, вимагається підвищити лібералізацію на 1,8, а протекціонізм знизити на 1,8 проценто-пункти.

Рис. 6. Взаємозв’язок найвищих і найнижчих значень проценто-пунктів щодо зовнішнього боргу до зовнішньоторговельного обороту (безпечний або гранично-критичний рівень зовнішньоекономічної діяльності) –АО; лібералізація щодо експорту (обсяг експорту, що здійснює в ліберальному режимі, до зовнішньоекономічного обороту) –ВО; протекціонізму щодо імпорту (обсяг імпорту, що здійснюється в
режимі протекціонізму, до зовнішньоторговельного

обороту) –СО

Встановлений процес взаємозв’язку лібералізації, протекціонізму і економічної безпеки виступає як методичний інструмент розвитку зовнішньоекономічної діяльності. Формування власної зовнішньоекономічної по-літики потребує обов’яз-кового визначення взаємозв’язку пріоритетів у плані лібералізації і протекціонізму, а не окремого їх застосування, що пов’язано з викривленням економічної сутності пріо-ритетів.

Однією з важливих теоретичних і методичних проблем стосовно розвитку зовнішньоекономічної діяльності є з’ясування впливу лібералізації і протекціонізму на ціноутворення зовнішнього ринку та визначення залежностей між питомою вагою нормативних позицій у законодавчих актах, спрямованих на лібералізацію в загальній кількості нормативних позицій, спрямованих на протекціонізм, що має наукове і практичне значення щодо формування зовнішньоекономічної політики держави та опрацювання орієнтирів з огляду методики регулювання конкурентоспроможності товарів на зовнішньому ринку.

Встановлено, що під впливом скорочення частки нормативних позицій в законодавчих актах, спрямованих на лібералізацію, у загальній кількості нормативних позицій у законодавчих актах, спрямованих на протекціонізм у зовнішньоекономічній діяльності з 29 до 14%, нижча межа експортних цін скорочується стосовно верхньої на 5–%, а нижча межа імпортних цін зростає відносно верхньої на 10–%. При цьому, якщо згадана частка скорочується удвічі, то експортні ціни знижуються від 2 до 11, а імпортні зростають від 8 до 18%. Наведені трансформаційні явища виступають як методичний ключ з точки зору установлення характеру взаємозв’язку та механізму ціноутворення щодо зовнішнього ринку АПК.

Принципове значення на методичному рівні має обґрунтування з позицій лібералізації і протекціонізму взаємозв’язку між процесами протекціонізму і зовнішньоторговельним оборотом. Встановлено, що із збільшенням кількості заходів протекціонізму, порівняно із заходами лібералізації, у нормативних законодавчих актах на один проценто-пункт (на кожних сто) річна вартість зовнішньоторговельного обороту скорочується в середньому на 0,29 млрд дол.США, що необхідно враховувати при розбудові механізму зовнішньоекономічної діяльності АПК.

ВИСНОВКИ

1. Доведено, що відставання розвитку зовнішньоекономічної діяльності агропромислового комплексу України від аналогічного сектора економіки розвинутих країн світу є результатом недооцінки значення факторів лібералізації і протекціонізму щодо спрямованості реформування експортно-імпортних операцій.

Здійснено всебічний аналіз протиборства дискусійних наукових думок з питань лібералізації та протекціонізму і викристалізувано в результаті досліджень найбільш перспективні методичні підходи стосовно вирішення проблеми, пов’язаної з рівнем відкритості внутрішнього і опануванням зовнішнього ринку. При позитивних тенденціях необхідно забезпечити ліберальний простір, при негативних –обмежувати її дію. Завдання протекціонізму –охорона внутрішнього ринку від експансії економічно розвинутих країн. Проте було б помилкою розвивати в Україні процеси лібералізації і протекціонізму беззастережно. Вони мають бути адекватними до пріоритетів зовнішньоекономічної діяльності, що характеризують різні варіанти як у часі, так і в просторі. Це є наріжним каменем, новим змістом у фундаменті механізму зовнішньоекономічної діяльності.

2. Встановлено, що надто важливою є роль індентифікації категоріально-понятійного апарату зовнішньоекономічної діяльності у світлі лібералізації і протекціонізму. Усвідомлення особливостей економічних категорій в їх єдності та невичерпному розмаїтті є першочерговим завданням науки, що має основоположний характер для розвитку зовнішньоекономічної діяльності за світовими стандартами.

3. Показано, що сучасна зовнішньоекономічна діяльність порівняно з минулими роками –це якісно нова проблема з відомих, але ще не досліджених і не вирішених на методичному рівні питань сучасності, якими є лібералізація і протекціонізм. У практичному аспекті для дослідження механізму зовнішньоекономічної діяльності рекомендовано здійснити пошук вимірів лібералізації і протекціонізму в часі й просторі. Показники вимірів –це головна складова механізму зовнішньоекономічної діяльності. Запропоновано використовувати такі показники для виміру лібералізації і протекціонізму: валовий внутрішній продукт; сукупна пропозиція і сукупний попит; сукупні витрати вітчизняного виробництва на імпортну продукцію; ступінь включення країни в зовнішньоекономічні зв’язки; відкритість економіки або внутрішнього ринку; експортні можливості або частка продукції, яка може бути продана країною на світовому ринку без заподіяння шкоди власній економіці; виграш від торгових відносин; національні втрати від тарифів; гармонізація лібералізації і протекціонізму; єдність митної території, мита та митні збори.

. Встановлено, що важливим індикатором зовнішньоекономічної діяльності є її збалансованість та підтримка відповідної стійкості за допомогою такого методичного ключа, як урівноваженість складових лібералізації і протекціонізму. Доведено необхідність розширювати виробництво вітчизняних товарів, а не стимулювати їх ввезення з-за кордону, для чого здійснити заходи протекціонізму через уточнення ставок ввізного мита, у першу чергу молодих галузей; не застосовувати беззастережне посилення протекціонізму щодо імпорту товарів, оскільки це призводить до автоматичного обмеження експорту. Доведена доцільність при формуванні механізму зовнішньоекономічної діяльності передбачення умов перевищення експорту над імпортом в 2,1 рази, що відповідає інтересам внутрішнього і зовнішнього ринків.

. Доведено, що нерозв’язані проблеми у зовнішньоекономічній діяльності сільського господарства мають вирішуватись через визначення граничних рівнів лібералізації та протекціонізму і доцільність їх дотримання в потрібних співвідношеннях. Беззастережна лібералізація експортно-імпортних операцій призводить до нищівного руйнування внутрішнього ринку. Без гарантованого протекціонізму здійснити необхідний захист вітчизняних сільськогосподарських товаровиробників неможливо. При визначенні значень нижчих меж захисту слід виходити з відтворювальних функцій виробничого потенціалу та обсягів імпорту товарів в Україну.

. Визначено, що важливою складовою механізму регулювання зовнішньоекономічної діяльності харчової промисловості є маніпулювання важелями лібералізації і протекціонізму. Для виправлення небажаної ситуації запропоновано на певний період збереження інституту індикативних цін і уникнення невиправданого перевищення рівня імпортних цін, порівняно з експортними. При наближенні імпортних цін до рівня світових перевагу слід надавати лібералізації. Механізм регулювання зовнішньоекономічної діяльності необхідно визначати як політику маніпулювання важелями лібералізації і протекціонізму.

. Досліджено і встановлено, що серед проблем формування зовнішнього ринку питання конкурентоспроможності зовнішньоекономічної діяльності є одним з найголовніших. Її вирішення пов’язане з механізмом мінливих співвідношень експорту й імпорту, регулюванням складних і суперечливих процесів лібералізації та протекціонізму. Доведено, що Україні та її АПК в сучасних умовах доцільно мати мінімум показників оцінки конкурентоспроможності: обсяг валового внутрішнього продукту, співвідношення середніх індексів цін на експортні й імпортні товари та послуги. Доведено, що саме у співвідношенні середніх індексів цін на експортні й імпортні товари акумулюється процес можливого посилення конкурентоспроможності, що дає підстави для методичних основ визначення факторів, які сприяють порівняльним перевагам на зовнішньому ринку. Доведено, що важливим показником конкурентоспроможності має бути дефіцитна та надлишкова кон’юнктура. Недолік відомих методичних уявлень про конкурентоспроможні позиції полягає в тому, що в них розглядається не співвідношення між дефіцитною та надлишковою кон’юнктурою, а співвідношення потоків обсягів експорту й імпорту. Щоб запобігти руйнуванню внутрішнього ринку України, запропоновано механізм трансформації зміни рівня і виду митних ставок, тобто застосування комбінованого мита замість адвалерного та специфічного, що є особливо актуальним в даний час в умовах зниження цін на продовольчі товари на світовому ринку. Методика визначення комбінованого мита не була обґрунтована і внутрішній ринок був позбавлений важливого важеля захисту. Застосування комбінованого мита є особливо актуальним сьогодні, коли на світовому ринку спостерігається зниження цін на продовольчі товари.

8. Показано, що специфічні заходи захисту внутрішнього ринку є у кожній країні. З цією метою прийнято ряд Законів України, які є фундаментальною законодавчою базою. Але загальною ознакою таких нормативно-законодавчих актів є те, що їх втілюють у життя тоді, коли шкода заподіяна.

. З’ясовано, що в АПК не застосовується трансформація діючого механізму зовнішньоекономічної діяльності на засадах лібералізації і протекціонізму шляхом визначення верхньої межі вивізного мита для вітчизняного товаровиробника по нижчому рівню ввізного мита імпортера, виходячи із фіксованої світової ціни на сировину. Такі вимоги не були враховані при формуванні проекту Закону України ”Про вивізне (експортне) мито”, а тому виникли розбіжності в оцінках доцільності експорту товарів з України, що стало згубним для експорту товарів АПК. Методична системність та послідовність не стали основою при формуванні нормативно-митної політики, що поглибило протиріччя між інтересами імпортерів, з одного боку, і експортерів –з іншого боку.

. Вияснено, що інтеграція України до Європейського Союзу є складним і дискусійним питанням. Характерною особливістю курсу забезпечення входження України у Європейський економічний простір є те, що він пов’язаний з реалізацією політики широкопланової лібералізації, обмеженням впливу Уряду України від втручання в зовнішньоекономічну сферу, що є проявом дискримінації щодо інтересів України.

Доведено, що рівень відкритості ринків повинен визначатись рівнозначністю рівнів національного доходу на душу населення та ідентичністю кривих попиту у країнах-партнерах; близькістю показників цін-факторів і витрат виробництва диференційованих продуктів; рівнозначністю величин тарифних і нетарифних бар’єрів; порівняно однаковим ступенем диференціації конкуруючих товарів і номінальним розміром транспортних витрат.

. Визначено, що за існуючих зовнішньоекономічних зв’язків одним із позитивно діючих напрямів активізації експортно-імпортних операцій АПК є наукове з’ясування суті організаційних чинників ГАТТ/СОТ та методології окреслення їхніх конкретних значень з огляду лібералізації та протекціонізму.

. Виявлено, що досвід функціонування механізму ГАТТ/СОТ у країнах з розвинутою економікою є вирішальним чинником щодо їх інтеграційної політики. Українські суб’єкти не мають належного досвіду побудови механізму зовнішньоекономічної діяльності на зразок країн з розвинутою економікою. Запропонована методика вартісної оцінки результативності лібералізації та її показники, встановлено можливості і напрями застосування механізму ГАТТ/СОТ у вітчизняній практиці.

. Установлено, що вирішальне значення для розвитку збалансованого експортно-імпортного потенціалу АПК має удосконалення методичних засад реалізації лібералізації і протекціонізму в плані вимог ГАТТ/СОТ. Ключового значення при цьому набуває переведення нетарифних бар’єрів у тарифні еквіваленти. Запропонована методика переведення нетарифних бар’єрів у тарифні еквіваленти на взаємозв’язаних засадах і з’ясована ситуація щодо зміни ринків імпортних цін. В іншому випадку можливий варіант, коли лібералізація загальмує інтеграцію у світовий економічний простір і зруйнує ефективні взаємозв’язки між країнами.

. З’ясовано, що потребує вирішення проблема визначення надбань і втрат у зовнішньоекономічній діяльності у світлі лібералізації та протекціонізму. Заходи лібералізації і протекціонізму необхідно враховувати не лише в одній, а й у іншій країні. На цих засадах слід оцінювати і порівнювати значення надбань і втрат, що буде сприяти з’ясуванню взаємовпливу внутрішнього і зовнішнього ринків та передбачати різні варіанти розвитку світового ринку. Щодо показників, то ними повинні стати запропоновані коефіцієнт відносної лібералізації і коефіцієнт надбань. Запропонована оцінка результатів застосування лібералізації і протекціонізму на засадах показників надбань та втрат сприятиме узгодженості пропозиції і попиту на товари АПК.

15. З’ясовано, що, з огляду на застосування лібералізації і протекціонізму, побудова валютної системи ще не завершена. Відсутні показники, за допомогою яких можна виміряти взаємозв’язок між зміною курсів валют і розвитком експорту товарів. Встановлено, що оцінка розвитку експорту товарів може бути проведена лише з урахуванням трансформації валютних курсів. Проведений аналіз процесів у ланці “девальвація національної валюти –прискорення експорту товарів”дає підстави стверджувати, що дохід від експорту товарів зростає лише тоді, коли ціни на внутрішньому ринку змінюються повільнішими темпами, ніж офіційний курс української гривні щодо твердої валюти, що є науковим проривом на шляху розвитку зовнішньоекономічної діяльності.

16. Проведено аналіз наукових досліджень проблем пріоритетів в економіці, розкриті основні блоки питань, які складають базу механізму зовнішньоекономічної діяльності. Встановлено, що формування власної зовнішньоекономічної політики вимагає створення пріоритетів у системі лібералізації і протекціонізму, а не окремого їх застосування, що призводить до викривлення економічної сутності самих пріоритетів як таких.

17. У зовнішньоекономічній діяльності не розв’язаною як вітчизняними, так і зарубіжними науковцями залишається проблема співвідношення в так званому трикутнику „лібералізація, протекціонізм, економічна безпека” та з’ясування процесу, як впливають лібералізація і протекціонізм на ціноутворення зовнішнього ринку, що має важливе значення для динамічного розвитку зовнішньоекономічної діяльності. У результаті проведеного дослідження виявлена залежність між часткою нормативних позицій у законодавчих актах, спрямованих на лібералізацію, у загальній кількості нормативних позицій у законодавчих актах, спрямованих на протекціонізм зовнішньоекономічної діяльності та рівнями експортних й імпортних цін, що виступає як методичний ключ до оцінки впливу названих нормативних позицій на характер взаємозв’язку та механізму ціноутворення щодо зовнішнього ринку АПК. Встановлено, що під впливом скорочення частки нормативних позицій у законодавчих актах, спрямованих на лібералізацію, у загальній кількості нормативних позицій у законодавчих актах, спрямованих на протекціонізм у зовнішньоекономічній діяльності з 29 до 14%, нижча межа експортних цін скорочується відносно верхньої межі на 5–%, а нижча межа імпортних цін зростає відносно верхньої на 10–%, що має наукове і практичне значення у формуванні зовнішньоекономічної політики та методики регулювання конкурентоспроможності товарів на зовнішньому ринку. Доведено, що із збільшенням кількості заходів протекціонізму, порівняно із заходами лібералізації, у нормативних актах на 1 проценто-пункт (на кожних 100) річна вартість зовнішньоторговельного обороту скорочується в середньому на 0,29 млрд дол. США,
що слід враховувати при розбудові механізму зовнішньоекономічної діяльності АПК.

СПИСОК ОСНОВНИХ ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ
ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії, брошури та методики

Актуальные вопросы реформирования научно-производственных отношений в АПК при переходе его к рынку (международный и отечественный аспекты): Научные рекомендации / В.И. Губенко, А.Н. Кандыба, Н.П. Бондаренко, И.В. Береза –Белая Церков, 1998. –с. (2.5 усл. печ. л.). (Особистий внесок: проведено аналіз науково-технічної діяльності в Україні за 1991–рр., стану наукового потенціалу АПК, інноваційної діяльності підприємств АПК та їх вплив на конкурентоспроможність продукції і об’єми експорту).
Удосконалення механізму стабілізації зовнішньоекономічної діяльності АПК / В.І. Губенко, Т.В. Арбузова, В.І. Степченко та ін. –Біла Церква: Білоцерківський державний аграрний університет. –. –с. (2,3 ум. друк. арк.). (Особистий внесок: викладено механізм подолання дестабілізаційних процесів у зовнішньоекономічній діяльності сільськогосподарської та харчової галузей).
Удосконалення механізму економічної безпеки зовнішньоекономічної діяльності АПК : Методичні рекомендації. / В.І. Губенко, І.В. Береза, Т.В. Арбузова та ін. –Біла Церква, 1999. –с. (3,02 ум. друк. арк.). (Особистий внесок: викладено теоретичні і методологічні засади забезпечення економічної безпеки зовнішньоекономічної діяльності сільського господарства і харчової галузі).
Губенко В.І. Механізм зовнішньоекономічної діяльності АПК: процеси, тенденції та розвиток: Монографія. –Біла Церква: Білоцерківський державний аграрний університет, 2002. –С. (15,2 ум. друк. арк.).

Наукові статті у фахових виданнях

Губенко В.І., Паска І.М. Тенденції розвитку експорту сільськогосподарської продукції // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: зб.наук.праць –Біла Церква, 1996. –Вип.1. –
С. 153–(0,1 ум. друк. арк.). (Особистий внесок: викладено залежність обсягів експорту сільськогосподарської продукції до країн СНД і Балтії від обсягів їх виробництва).
Губенко В.І. Розвиток зовнішньоекономічної діяльності підприємств АПК і освіта // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: зб.наук.праць –Біла Церква, 1997. –Вип.2, ч.2. –
С. 147–(0,3 ум. друк. арк.).
Губенко В.І., Паска І.М. Диверсифікація підприємств АПК у перехідний період // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: зб.наук.праць –Біла Церква, 1997. –Вип.2, ч.2. –С. 152–(0,2 ум. друк. арк.). (Особистий внесок: обґрунтовано значення диверсифікації і її вплив на прибутковість аграрних підприємств країн ЄС та України).
Губенко В.І. До питання ефективності деяких напрямів зовнішньоекономічної діяльності підприємств АПК // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: зб.наук.праць –Біла Церква, 1997. –Вип.3, ч.2. –С. 130–(0,3 ум. друк. арк.).
Губенко В.І. Валютна система, міждержавні та наднаціональні форми валютної політики і їх вплив на конкурентоспроможність товарів // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: зб.наук.праць. –Біла Церква, 1998. –Вип.4, ч.2. –С. 164–(0,35 ум. друк. арк.).
Губенко В.І. Взаємодія попиту і пропозиції. Досконала конкуренція // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: зб.наук.праць –Біла Церква, 1998. –Вип.7, ч.2. –С. 126–(0,3 ум. друк. арк.).
Губенко В.І. Вплив держави на ринкову рівновагу // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: зб.наук.праць –Біла Церква, 1998. –Вип.7, ч.2. –С. 121–(0,3 ум. друк. арк.).
Губенко В.І. Іноземне інвестування і конкурентоспроможність продовольчих товарів АПК на внутрішньому і зовнішньому ринках // „Проблеми економічної теорії і практики на сучасному етапі” (До 25-річчя інж.-екон. факультету): зб.наук.праць технол.ун-ту Поділля. –Хмельницький, 1998. –С. 27–(0,2 ум. друк. арк.).
Губенко В.І. Реформування науково-виробничих відносин в АПК в умовах конкуренції // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: зб.наук.праць –Біла Церква, 1998. –Вип.4, ч.2. –
С. 170–(0,35 ум. друк. арк.).
Губенко В.І. Шляхи і механізм підвищення конкурентоспроможності зерна на світовому ринку // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: зб.наук.праць –Біла Церква, 1998. –Вип.4, ч.2. –С. 176–(0,24 ум. друк. арк.).
Губенко В.І. Зовнішньоекономічні пріоритети стратегії АПК: лібералізація, протекціонізм, економічна безпека // Екон.механізм ефект. функціонування АПК: Кол. монографія у двох томах. Т.2 / За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва. –К., 2001. –С. 815–(0,2 ум. друк. арк.).
Губенко В.І. Зовнішньоекономічні пріоритети стратегії АПК: лібералізація, протекціонізм, екологічна безпека // Матеріали Третіх зборів Всеукр.конгресу вчених економістів-аграрників „Нова економічна парадигма формування стратегії нац.прод. безпеки України у ХХІ столітті”. –К., 2001. –С. 304–(0,3 ум. друк. арк.).
Губенко В.І. Лібералізація і протекціонізм зовнішньоекономічної діяльності в системі вимог ГАТТ/СОТ // Вісник Сум.нац.аграр.ун-ту. Серія: Економіка та менеджмент. –Суми, 2001. –Вип. 3-4. –С. 6–11 (0,5 ум. друк. арк.).
Губенко В.І. Механізм митно-тарифного запобігання „парадоксам” при експорті сільськогосподарської продукції // Вісник Харк.нац.аграр.ун-ту. Серія: Економіка АПК і природокористування. –Харків, 2001. –Вип. 6. –С. 172–(0,3 ум. друк. арк.).
Губенко В.І. Організаційні чинники ГАТТ/СОТ у світлі сучасності та методологія визначення їх суті // Вісник аграр.науки Причорномор’я Миколаїв.держ.аграр.ун-ту. –Миколаїв, 2001. –Вип.5 (14). –С. 89–(0,5 ум. друк. арк.).
Губенко В.І. Вплив граничних рівнів лібералізації і протекціонізму зовнішньоекономічної діяльності на відтворювальні функції виробничого потенціалу сільського господарства // Зб.наук.праць Луган.нац.аграр.ун-ту. Серія: Екон.науки.–Луганськ, 2002. –№14 (26).
С. 48–(0,3 ум. друк. арк.).
Губенко В.І. Вплив лібералізації та протекціонізму на збалансованість і стійкість зовнішньоекономічної діяльності агропромислового комплексу України // Економіка АПК. –. –№2. –С. 103–(0,4 ум. друк. арк.).
Губенко В.І. Гармонізація вимог ГАТТ/СОТ щодо лібералізації і протекціонізму зовнішньоекономічної діяльності // Агроінком. –. –№ 10–. –С. 53–(0,3 ум. друк. арк.).
Губенко В.І. Збалансованість зовнішньоекономічної діяльності АПК у контексті урівноваженості лібералізації і протекціонізму // Наук.вісн.нац.аграр.ун-ту. –К., 2002. –Вип.56. –С. 329–(0,4 ум. друк. арк.).
Губенко В.І. Механізм СОТ в країнах з розвинутою економікою та можливості його застосування в Україні // Економіка АПК. –. –№ 6. –С. 123–(0,2 ум. друк. арк.).
Губенко В.І. Механізм синхронізації в процесах відкриття ринків країн Євросоюзу та України // Наук.праці Крим.держ.аграр.ун-ту. Серія: екон.науки. –Сімферополь, 2002. –Вип. № 76. –С. 196–(0,5 ум. друк. арк.).
Губенко В.І. Механізм трансформації рівня і виду митних ставок та захисту внутрішнього аграрного ринку України // Вісник аграр.науки. –. –№ 12. –С. 64–(0,5 ум. друк. арк.).
Губенко В.І. Надбання і втрати в зовнішньоекономічній діяльності: лібералізація і протекціонізм // Економіка АПК. –. –№ 9. –С. 60–(0,4 ум. друк. арк.).
Губенко В.І. Оцінка впливу девальвації національної валюти на розвиток експорту товарів // Економіка: проблеми теорії та практики: –Зб.наук.праць Дніпропетр.нац.ун-ту. –Дніпропетровськ, 2002. –Вип.120. –С. 30–(0,35 ум. друк. арк.).
Губенко В.І. Проблеми зовнішньоекономічної діяльності харчової промисловості в умовах змін внутрішнього і зовнішнього середовища // Вісник Сумського нац.аграр.ун-ту. Серія: Фінанси і кредит. –Суми, 2002.–Вип.1.–С. 263–(0,3 ум. друк. арк.).
Губенко В.І. Регіональна інтеграція через синхронізацію в процесах відкриття ринків країн Євросоюзу та України // Держава і регіони. –Серія: Економіка та підприємництво. –Запоріжжя, 2002. –№2. –С. 107–(0,3 ум. друк. арк.).
Губенко В.І. Вплив дефіцитної та надлишкової кон’юнктури на конкурентоспроможність зовнішньоекономічної діяльності // Вісник Полтав.держ.аграр.академії. –Полтава, 2003. –№ 3–. –С. 53–(0,3 ум. друк. арк.).
Губенко В.І. Деякі аспекти зовнішньоекономічної діяльності аграрних підприємств // „Удосконалення екон.роботи на с.-г. підприємствах в умовах перехід.економіки”: Зб.наук.праць Київ.нац.екон.ун-ту „Формування ринкової економіки”: –К., 2003. –Спеціальний вип. –С. 104–(0,2 ум. друк. арк.).
Губенко В.І. Коригування при вступі України до СОТ зовнішньоекономічної діяльності АПК // Регіональні перспективи: Зб.наук.праць / Полтав.нац.техн.ун-т –Полтава, 2003. –№4–(29–). –С. 38–(0,3 ум. друк. арк.).
Губенко В.І. Механізм зростання конкурентоспроможності товарів АПК на світовому ринку // Агроінком. –. –№1–. –С. 58–(1,0 ум. друк. арк.).
Губенко В.І. Механізм зовнішньоекономічної діяльності харчової промисловості в контексті лібералізації і протекціонізму // Аграрний вісник Причорномор’я: Спец.вип. : Зб.наук.праць Одес.держ.аграр.ун-ту. –Вип. №22, Ч.1. Економічні науки. –Одеса, 2003. –С. 142–(0,3 ум. друк. арк.).
Губенко В.І. Реалізація експортного потенціалу АПК України в умовах глобалізації світової економіки // Економіка АПК. –. –№ 10. –С. 124–(0,6 ум. друк. арк.).
Губенко В.І. Теоретичні основи лібералізації і протекціонізму зовнішньоекономічної діяльності в контексті еволюції протиборства наукових думок // Економіка АПК. –. –№2. –С. 133–(0,5 ум. друк. арк.).
Губенко В.І. Теоретичні аспекти розвитку експорту в контексті трансформації валютних курсів // Сучасні проблеми економіки сільського господарства та АПК : Зб.наук.праць / Сум.нац.аграр.ун-т. –Суми, 2003. –Ч. 1. –С. 42–(0,2 ум. друк. арк.).
Губенко В.І. Теоретико-методологічні засади визначення стратегії зовнішньоекономічної діяльності в контексті лібералізації і протекціонізму зовнішньоекономічної діяльності // Економіка АПК. –. –№ 4. –С. 120–(0,4 ум. друк. арк.).
Губенко В.І. Теоретичні основи методики дослідження лібералізації і протекціонізму зовнішньоекономічної діяльності // Агроінком. –. –№ 3–. –С. 88–( 0,4 ум. друк. арк.).
Губенко В.І. Україна і СОТ: Удосконалення тарифного регулювання для захисту внутрішнього продовольчого ринку // Наук.вісник Нац.аграр.ун-ту. –К., 2003. –Вип. № 66. –
С. 235–(0,2 ум. друк. арк.).
Губенко В.І. АПК і ЄС: стан і напрями активізації інтеграційних процесів // Зб.наук.праць Кам’янець-Подільської держ.агротехн.академії. –Кам’янець-Подільський, 2004. –Вип.12, Т.2. –С. 74–(0,3 ум.друк.арк).
Губенко В.І. Вплив лібералізації і протекціонізму на ціноутворення зовнішнього ринку продукції АПК і тенденції його розвитку // Зб.наук.праць Луган.нац.агр.ун-ту. Серія: „Екон. науки” № 37/49. –Луганськ, 2004. –С. 49–(0,2 ум. друк. арк.).
Губенко В.І. Конкурентоспроможність експорту продукції АПК та фактори, що на неї впливають // Формування конкурентоспроможності підприємств АПК в умовах ринкової трансформації економіки: Матеріали Міжнар.наук.-практ.конф. / Полтав.держ.аграр.акад. –Полтава, 2004. –С. 18–(0,1 ум. друк. арк.).
Губенко В.І. Лібералізація і протекціонізм як засоби механізму протистояння дестабілізації зовнішньоекономічної діяльності // Удосконалення екон.механізму функціонування аграр. підприємств в умовах невизначеності: Зб.наук.праць Міжнар.наук.-практ.конф. / К.нац.екон.ут-т –К., 2004. –С. 104–(0,3 ум. друк. арк.).
Губенко В.І. Регулювання експорту товарів з урахуванням валютних курсів // Вісник аграр.науки. –. –№ 2 . –С. 73–(0,5 ум. друк. арк.).
–. Інші публікації, пов’язані із проблемами формування механізму зовнішньоекономічної діяльності АПК та розвитком аграрної економіки.

АНОТАЦІЯ

Губенко В.І. Механізм зовнішньоекономічної діяльності агропромислового комплексу: лібералізація і протекціонізм. –Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.07.02 –економіка сільського господарства і АПК. –Миколаївський державний аграрний університет, Миколаїв, 2004.

Дисертація присвячена дослідженню теоретичних, методологічних, методичних засад формування ефективного механізму регулювання зовнішньоекономічної діяльності відтворювального типу, опрацюванню методів застосування лібералізації і протекціонізму при регулюванні експортно-імпортних операцій. Сформульовано категоріально-понятійний апарат системи зовнішньоекономічної діяльності, механізму зовнішньоекономічної діяльності, лібералізації, протекціонізму, економічної безпеки, принципів зовнішньоекономічної діяльності. Обґрунтовано залежність між змінами внутрішніх цін, курсами національної валюти і експортом товарів, напрями розширеного відтворення експорту та імпорту товарів на засадах функціонування механізму ГАТТ/СОТ, методику переведення нетарифних бар’єрів у тарифні еквіваленти, способи і методи синхронізації в процесах відкриття ринків країн Європейського Союзу та України, важелі коригування лібералізації і протекціонізму механізму зовнішньоекономічної діяльності харчової промисловості.

Досліджено вплив лібералізації і протекціонізму на ціноутворення зовнішнього ринку, запропоновані системи показників-вимірників лібералізації і протекціонізму, залежності між девальвацією національної валюти, внутрішніми цінами та експортом товарів. Крім того, висвітлено взаємозалежність і взаємозв’язок між економічною безпекою, лібералізацією і протекціонізмом.

Розроблено методичні рекомендації щодо трансформації рівнів і видів митних ставок, зрівноваженого режиму лібералізації і протекціонізму; формування механізму взаємодії внутрішнього та зовнішнього ринків; визначення раціонального співвідношення дефіцитної і надлишкової кон’юнктури.

Здійснена комплексна оцінка впливу кількісних та якісних чинників ГАТТ/СОТ на стан зовнішньоекономічної діяльності України, розміри ставок мита, що відповідають інтересам експортерів й імпортерів.

Ключові слова: зовнішньоекономічна діяльність, лібералізація, протекціонізм, експорт, імпорт, агропромисловий комплекс, кон’юнктура, механізм, ціни, курси валюти.

АННОТАЦИЯ

Губенко В.И. Механизм внешнеэкономической деятельности агропромышленного комплекса: либерализация и протекционизм. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.07.02 –экономика сельского хозяйства и АПК. –Николаевский государственный аграрный университет, Николаев, 2004.

В работе исследованы теоретические, методологические и методические основы формирования механизма внешнеэкономической деятельности репродуктивного типа с использованием факторов либерализации и протекционизма при регулировании экспортно-импортных операций, обобщены теоретические и практические аспекты относительно либерализации и протекционизма внешнеэкономической деятельности, определены современные научные аспекты измерений либерализации и протекционизма, важнейшие методические подходы обеспечения их сбалансированности, изучены и научно обоснованы альтернативные направления и тенденции развития внешнеторговых операций АПК и методические основы усиления конкурентоспособности внешнеэкономической деятельности, функционирование механизма ГАТТ/ВТО в странах с развитой экономикой и возможности его применения в Украине, исходя из требований ВТО к либерализации и протекционизму; методические основы синхронизации в процессах открытия рынков стран Европейского Союза и Украины.

Сформированы: зависимости между внутренними ценами, курсом национальной валюты и экспортом товаров; механизм трансформации уровня и вида тарифных ставок и степени защиты внутреннего рынка; механизм таможенно-тарифного предупреждения неурегулированных процессов при экспорте быстроликвидных товаров; направления регулирования процессами либерализации и протекционизма.

В теоретическом плане дано определение системы внешнеэкономической деятельности, механизма либерализации и протекционизма, экономическим категориям либерализации, протекционизма, экономической безопасности, стратегии, функции; сформирована система принципов внешнеэкономической деятельности.

Проведен анализ динамики, структуры экспортно-импортных операций агропромышленного комплекса, определены соотношения и взаимозависимости увеличения экспорта, импорта, влияния законодательства по вопросам либерализации и протекционизма на внешнеэкономическую деятельность. Определены верхняя граница импорта товаров для АПК, соотношение увеличения экспорта к импорту и граница импорта по отношению к внешнеторговому сальдо; методические основы по ограничению импорта продовольственных товаров; уравновешенный уровень либерализации и протекционизма, что является обязательным составляющим элементом оценки изменений во внешнеэкономической политике.

Анализ Законов Украины по регулированию импорта и экспорта позволил определить, что льготные тарифные ставки и их нижние границы защиты не соответствуют ситуации в стране; сохранение индикативных цен в первоначальном варианте даст возможность значительно повысить эффективность внешнеэкономических операций. Доказано, что: уровень защиты внутреннего рынка находится в прямой зависимости от разницы импортных и экспортных цен; показателем измерения либерализации и протекционизма являются тарифные ставки; причины конкурентной слабости отечественных товаров не в объёмах экспорта и уровнях цен, а в их соотношении, показателем которых является дефицитная и избыточная конъюнктура; открытие внутреннего рынка Украины для импорта из стран ЕС целесообразно осуществлять в таком режиме, чтобы уровень импортных цен вместе с пошлиной был выше уровня цен, которые формируются на внутреннем рынке Украины, но их уровень без пошлины не должен превышать уровень цен мирового рынка; в условиях развития интеграционных процессов особого внимания заслуживает экономическая безопасность государства, общий контур которой формируют узлы напряжения или осложнений; для открытия внутреннего рынка стран ЕС импортным товарам из Украины необходимо, чтобы импортные цены без пошлины были не ниже уровня цен мирового рынка, а размер пошлины определялся в зависимости от того, превышает ли цена на внутреннем рынке стран ЕС цену мирового рынка. Исходя из логики и методологии научного познания, определены уровень и показатели экономической безопасности, взаимосвязи, соотношения и влияние либерализации и протекционизма на формирование экономической безопасности внешнеэкономической деятельности государства.

В работе предложены: методика трансформации адвалерной и специфической пошлины в комбинированную, что является основным направлением повышения эффективности защиты внутреннего рынка; базовые соотношения объёмов экспорта и импорта к ВВП.

Исходя из целесообразности вступления Украины в ВТО и ЕС, определены взаимовыгодные механизмы ГАТТ/ВТО, уточнены их параметры, зависимости и рассчитаны отдельные показатели.

На методическом уровне обоснованы: взаимосвязи между процессами либерализации, протекционизма и внешнеторговым оборотом; соотношения либерализации, протекционизма и экспортно-импортных цен.

Ключевые слова: внешнеэкономическая деятельность, либерализация, протекционизм, экспорт, импорт, агропромышленный комплекс, конъюнктура, механизм, цены, курсы валют.

ANNOTATION

Gubenko V.I. Mechanism of Agroindustrial Complex Foreign Economic Activity: Liberalization and Protectionism.–Manuscript.

The Thesis for the Doctor of Economics Degree in 08.07.02 specialty “Economics of agriculture and agroindustrial complex”. –Mykolayiv State Agrarian University. Mykolayiv. 2004.

The thesis is devoted to research of theoretic, methodological and methodical grounds of forming foreign economic activity mechanism of the reproductive type, to working out methods of liberalization and protectionism applying while regulating export-import operations. There has been formulated a categorical-notional apparatus of the foreign economic activity system, the mechanism of foreign economic activity, liberalization, protectionism, economic safety, the system of foreign economic activity principles, interrelation of changes of home market prices, the rates of nation currency and export of goods.

There has been substantiated the trends of extended reproduction of export and import of goods based on GATT/WTO mechanism functioning, methods of transferring non-tariff barriers into tariff based equivalents; the trend of synchronization in market opening process in the EU countries and Ukraine; creating levers of adjusting liberalization and protectionism in the process of food industry FEA mechanism forming. The modeling of balanced foreign economic activity via balancing and defining marginal levels of liberalization and protectionism has been improved.

There has been developed the system of liberalization and protectionism influence on the foreign market price-forming practice; the system of indexes of liberalization and protectionism components and interdependence of devaluation of national currency, internal prices and export of goods, the system of interdependence and interrelation between economic safety, liberalization and protectionism

There have been given the methodic approaches in terms of transforming the levels and types of customs duties, the balance of liberalization and protectionism regime, the mechanism of interrelation of internal and external markets, the co-relation of deficite and surplus conjuncture.

The influence of quantitative and qualitative GATT/WTO factors on the state of foreign economic activity in Ukraine, customs duty rates meeting the requirements of both exporting and importing parties have been defined.

Key words: foreign economic activity, liberalization, protectionism, export, import, agroindustrial complex, conjuncture, mechanism, prices, currency exchange rates.

Підписано до друку 21.09.2004.

Формат 60х90 /. Ум. др. арк. 1,9. Зам. 2327. Тираж 100.

Сектор оперативної поліграфії РВІКВ БДАУ.

, Біла Церква, Соборна площа, 8, тел. 3-11-01.

1. Методичний посібник з предмету «Охорона праці»
2. Дата поступления- 23
3. Тепловое излучение или лучеиспускание.html
4. Опыт государственного регулирования на Украине контрольная
5. Тема- Правовое регулирование рекламной деятельности 1
6. ’ Последовательность элементов конечного поля Fq назыв.html
7. 1 Розрахунок електричних кіл постійного струму з одним джерелом ЕРС 1
8. 20г. наименование населенного пункта дата месяц го
9. Основи фінансового інвестування
10. Тема- Клітина Тканина
11. РОСТ ГСМОЛЕНСК БИК 046 614 730 Предлагаем Вашему
12. В 19281932 гг произошло событие- А Гражданская война
13. Порядок открытия и закрытия счетов
14. Закономерность изменения эффективности накопления сигнала двоичного кода
15. Малоподвижный ребенок особенности развития
16. Прибыль и включало в себя- Продажу банком страховых услуг компании как корпоративным так и индивидуа
17. Вариант 8 Задача 136 Даны натуральное число n действительные числа 1
18. Директива PPE стала частью законодательства Великобритании 30 июня 1995 года
19. ТЕМА 2 Основные этапы развития менеджмента 1
20. Вятский государственный гуманитарный университет ВятГГУ УТВЕРЖДЕНО решением Ученого совет

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе