Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
При ортодонтичному втручанні у дітей до протезів пред'являють наступні вимоги. Вони повинні бути 1) простими по своїй конструкції; 2) не погіршувати гігієнічних умов порожнини рота; 3) відповідати по можливості косметичним вимогам; 4) відновити жувальну ефективність, підтримувати фізіологічну рівновагу в порожнині рота і попереджати виникнення деформації прикусу.
Протезування вважається необхідним: а) за наявності дефектів коронок зубів і зубних рядів; би) при поєднанні зубощелепних деформацій з дефектами зубних рядів. У останньому випадку потрібне комплексне лікування —ортодонтичне і протетичне ..
При застосуванні протеза тієї або іншої конструкції враховують вік дитини і характер дефекту зуба або зубного ряду, а також причину, яка викликала цей дефект.
Види дитячих протезів наступні: 1безкламерні знімні протези; 2) штифтові зуби; 3) коронки з різних матеріалів; 4) вкладки; 5) мостовидні протези.
Для виготовлення дитячих знімних протезів застосовують наступні матеріали: АКР-15, ЕГМАС-12 швидкотвердіючі пластмаси АСТ-1, АСТ-2норакрил, протакрил, бутакрил. При застосуванні вищеперелічених видів протезів переслідують наступне:
1. Відновлення порушеної функції жування.
2. Оберігання від зсуву зубів у бік дефекту.
3. Попередження аномалій прикусу і лікування вже виниклих аномалій.
4. Створення сприятливих умов для нормального прорізування зубів.
5. Стимуляцію за допомогою протезів нормального зростання щелеп, особливо при адентії, де зростання загальмоване унаслідок відсутності природних подразників (фолікулів постійних зубів).
У кожному віковому періоді дитини — молочному, змінному, постійному прикусах є свої особливості, які повинні бути враховані при протезуванні дефектів зубів і зубних рядів у дітей.
Протезування дітей з молочним прикусом
Огляд дітей дошкільного віку показав, що у них, починаючи з раннього віку, є дефекти зубних рядів унаслідок різних причин: карієсу, травми, адентії і ретенції .запальних явищ і ін. Зустрічаються дефекти зубних рядів різної протяжності: від малих — при втраті одного молочного зуба, до великих — в результаті втрати всіх молочних зубів. Необхідно відзначити, що в молочному прикусі дефекти зубних рядів частіше спостерігаються унаслідок каріозного процесу. Наші спостереження показали, що у віці 3 років дефекти зубних рядів зустрічаються значно рідше, ніж у більш старших дітей.
Це закономірно, оскільки в 3 роки молочний прикус тільки сформувався. У початковому періоді молочного прикусу зуби ще не встигають руйнуватися до утворення дефекту зубного ряду. Інша картина спостерігається в більш старшому віці — у дітей 4—6 років. У цьому періоді поширеність карієсу досить велика і терапевтичні втручання іноді ускладнюються унаслідок запізнілого лікування.
У молочному періоді прикусу необхідно лікувати тільки дефекти зубних рядів. Часткові дефекти коронок не протезуються, оскільки молочні зуби тимчасові.
Наші клінічні спостереження показали, що дитячі протези можна застосовувати, починаючи з трирічного віку. Дефекти зубних рядів заміщаються переважно знімними протезами, навіть якщо це односторонні дефекти. Пластинчастий протез повинен захоплювати останній зуб протилежної сторони дефекту. Кінці протеза не стоншують, а навпаки, роблять потовщеними, що оберігає їх від поломки. Межа протеза на верхній щелепі повинна проходити ближче до лінії А. Якщо базис протеза зробити коротшим, дитина язиком дістає до кореня протеза і легко його скидає (мал. 165а).
Знімний протез з вказаними межами добре фіксується, а збільшений базис виключає можливість проковтування.
Мал. 165. Протези для дітей:
а — нераціональний протез; б — пластинчастий протез; в— межі верхнього протезу
Що стосується полегшених пластинчастих протезів у вигляді бюгеля (див. мал. 165), то наші спостереження показали, що фіксуються вони набагато гірше, тому дитині важче звикнути до такої конструкції, оскільки язик весь час попадає на металеву дугу і скидає протез, травмуючи кінчик язика. Незнімною конструкцією в цьому віці тобто розпірками (мал. 66), треба користуватися тільки якщо дитина не може звикнути до знімного протеза.
Розпірки готуються так, щоб кільце або коронка не дотикалися до ясен, а проміжна частина не спиралася на альвеолярний відросток, а мала щілину 3—5 мм. Зуби під коронку не препаруються. Якщо розпірка підвищує прикус, треба спиляти оклюзійну поверхню металевої коронки.
Діти, що користуються розпіркою, повинні приходити на перевірку 1 раз в тиждень. Лікар зобов'язаний ретельно перевіряти фіксацію розпірки і її правильне положення, оскільки при рості щелепи опорна лапка відходить від зуба і розпірка починає тиснути на слизисту. При першій нагоді, як тільки дитина зможе носити знімний протез, розпірку необхідно негайно замінити.
Розпірку слід застосовувати у виключно окремих випадках. Вона тільки утримує зуби від зміщення в область дефекту, а цього мало. Найважливіше при ранній втраті зубів — створити штучне подразнення щелепи для подальшого її зростання і прорізування постійних зубів. Таким вимогам відповідає пластинчастий протез. Крім того, відшкодовувати дефекти зубного ряду у фронтальній ділянці щелепи розпіркою неестетично; бажано, щоб зуби у області дефекту зубного ряду були природного кольору. Що стосується процесу виготовлення розпірки, то він також дуже складний. Фіксуюча коронка або кільце повинні правильно припасувати, інакше вони можуть травмувати тканини.
Проміжна частина розпірки повинна бути точно підігнана. Цього можна досягти тільки в тому випадку, якщо розпірку відливати, а для відливання необхідна ливарня, якої немає в сільських умовах. Дитина, що користується розпіркою, повинна бути під ретельним медичним спостереженням, оскільки коронка або кільце надягає на непрепарований зуб; тому не виключена можливість розцементуванння, тим паче, що у дітей спостерігається
Мал. 166. Розпірка.
рясна салівація. Розцементуванння розпірки дуже небезпечно, діти випадково можуть проковтнути її.
При користуванні знімними протезами ми дуже рідко спостерігали ускладнення, які виражалися в утворенні обмеженого запалення від травми протезом. Розлитих запальних процесів на слизистій, що зустрічаються у дорослих від дії пластмаси АКР-7, у дітей ми не спостерігали.
Знімні протези не викликали утворення карієсу в місцях контакту з коронками зубів. При множинному карієсі відшкодування дефектів зубного ряду знімним протезом не є протипоказанням. В цьому випадку необхідний тільки ретельний відхід, який виражається в полосканні рота після їжі і промиванні протеза не менше 3 разів на день.
Не спостерігається і розхитування зубів від тиску протеза.
Чіткість мови, яка порушується під час здачі протеза, через декілька днів добре відновлюється. Блювотний рефлекс швидко зникає.
Дефект зубного ряду у фронтальній ділянці верхньої щелепи відшкодовується знімним протезом з обов'язковим перекриттям штучними зубами нижніх для попередження медіального прикусу, при якому різко порушується функція і змінюється конфігурація особи (мал. 167).
Всі знімні протези в періоді молочного прикусу міняються через 6—8 місяців (Л. У. Ільіна-Маркосян, 1951). Сигналом до зміни протеза служили скарги дитини на погану фіксацію протеза під час розмови і їжі. Треба відзначити, що більшість дітей в цьому віці швидко звикали до протезів. Через 3—4 дні після отримання протеза рекомендується знімати його на ніч, тобто дотримуватися загальних правил користування протезами.
Всі знімні протези виготовляються так, щоб не перекривати глибоко альвеолярного відростка з вестибулярного боку. Коли підходив термін зміни протеза, останній замінювався новим. З появою швидкотвердіючої пластмаси почали використовувати старі протези шляхом їх перебазування. Це зручно ще і тому, що дитині не треба звикати до нового протеза.
При повній відсутності зубних рядів на верхній і нижній щелепах в молочному прикусі протезують повними знімними протезами.
Повна відсутність зубів в молочному прикусі досить рідкісне явище. Нам довелося спостерігати декілька таких дітей. У цих дітей причиною відсутності зубів була адентія.
Клінічна картина при повній відсутності молочних зубів наступна: альвеолярні відростки верхньої і нижньої щелеп недорозвинені, з повною відсутністю альвеолярних горбів. Небо здійснене плоске з вираженим торусом. Нижня щелепа значно більше верхньою. Дитині виготовлені повні протези із зубами, встановленими в ортогнатичному прикусі. Останні утримували нижню щелепу від медіального зсуву. Протезуванням відновлені нормальна конфігурація особи, акт жування, чіткість мови. Все це сприятливо діє на загальний стан дитини і його психіку.
Це спостереження показує, що діти навіть в дуже ранньому віці і з великим дефектом легко звикають до знімних протезів. Протези не затримують зростання щелеп, а навпаки, як показують наші вимірювання, стимулюють його, крім того, протезування оберігає зубощелепну систему від виникнення деформацій.
Ранній вік дітей, що втратили зуби, не повинен служити протипоказанням до протезування. Фізіологічна функція молочного прикусу не обмежується тільки жуванням і мовою. Фізіологічно повноцінний молочний прикус сприяє також зростанню і формуванню щелеп як в горизонтальному, так і у вертикальному напрямах, чим значною мірою забезпечується встановлення постійних зубів і правильні зубні дуги. Тому виниклі дефекти зубних рядів необхідно своєчасно відшкодовувати дитячими протезами.
Наявність дефектів зубних рядів у дітей, таким чином, є важливішим свідченням для протезування, чим у дорослих.
Протезування дітей в змінному прикусі
Змінний прикус характеризується наявністю постійних і молочних зубів. Зміна молочного прикусу постійним відбувається в певній послідовності впродовж 6 і більше років з 6 до 12—14 років. У цьому періоді з'являються постійні зуби, тому вибір різних конструкцій протезів збільшується і У змінному прикусі необхідно відшкодовувати не тільки дефекти зубних рядів, як в молочному прикусі, але і часткові дефекти коронок зубів. Для цього вже можна користуватися вкладками, штифтовими зубами, металевими, комбінованими і пластмасовими коронками, а також коронкою з куксою. У цьому періоді прикусу ми зовсім не застосовуємо мостовидних протезів і тричетвертних коронок, оскільки препаровка зуба під тричетвертну коронку дуже болюча і небезпечна з погляду розтину пульпи.
Мостовидні протези з односторонньою фіксацією в цьому віці не затримують зростання щелеп. Але в практиці вони застосовуються рідко, тому що при односторонніх мостовидних протезах, унаслідок необхідності виготовлення металевих коронок на опорні зуби, порушується косметичний ефект. Односторонні мостовидні протези застосовуються у тому випадку, коли опорні зуби можуть бути покриті комбінованими коронками.
Мостовидні протези з двосторонньою фіксацією в цьому віці протипоказані унаслідок зростання щелеп. Л. В. Ільіна-Маркосян запропонувала розсувні мостовидні протези, але вони досить складні у виготовленні. Крім того, потрібний, щоб дефект в зубному ряду не був суцільним, а уривався наявністю хоч би одного кореня, що може служити опорою для протеза. Таке поєднання не завжди зустрічається. Спостереження нашої клініки показали, що в даному випадку доцільно застосовувати пластинкові протези, які прості при виготовленні і застосовуються для відшкодування будь-якого дефекту зубного ряду. Тому всі дефекти зубних рядів — малі, середні і великі, односторонні і двосторонні незалежно від причини, що викликала їх в змінному прикусі, відшкодовуються тільки пластинковими безкламерними протезами.
У зв'язку із зростанням щелеп знімні протези міняються або перебазовуються у дітей до 11 років через кожні 8—10 місяців; від 11 до 15 років через рік—півтора (Л. У. Ільіна-Маркосян).
Пластинкові протези не тільки зручні за способом виготовлення, але надають ще і лікувальну дію на тканини, що втратили природні подразники. Застосування знімних протезів для відшкодування дефектів зубних рядів є свого роду методом функціональної терапії. Ефективність функціональної терапії пояснюється загальними фізіологічними закономірностями. Відомо, що всяка реакція тканини, включаючи морфогенез і зростання, є результатом взаємодії між тканинами і подразником.
Знімні протези, будучи механічним подразником альвеолярного відростка щелепи, викликають посилення обмінних процесів в щелепі, підсилюють процеси морфогенезу і прискорюють прорізування зубів і зростання щелеп. От чому застосування знімних протезів є засобом терапії, що не тільки відшкодовує, але і функціональної. Ці положення особливо важливі в дитячому віці на тому етапі, коли відбувається фізіологічний процес зростання всього жувального апарату.
Все це робить обґрунтованими вимоги раннього застосування знімних протезів для відшкодування дефектів зубних рядів. Зрозуміло, що чим глибше атрофія, а також чим різкіше виражена деформація, тим менш ефективними виявляться вживані профілактичні заходи.
Відшкодування часткових дефектів коронок зубів необхідне, інакше ці дефекти ведуть теж до деформації прикусу.
У змінному періоді з'являється раніше інших постійних зубів перший моляр, і тому він раніше і частіше піддається каріозній поразці.
Протетичні заходи з метою відновлення шостих зубів полягають в наступному: при повному руйнуванні коронки зуба, коли каріозна порожнина розповсюджується за лінії ясен, після відповідного лікування коронка зуба відшкодовується вкладкою на штифтах. Після цементування знімається відтиснення для металевої коронки, яка відновлює нормальну висоту прикусу і оберігає зуб від подальшого руйнування. Якщо зуб мав пломбу, але стінки коронки дуже тонкі, необхідно надіти металеву коронку правильно відмодельованими горбами, які артикулюють з антагоністами. В тому випадку, якщо каріозна порожнина зберегла деяку частину коронки, форма її відновлюється вкладкою (мал. 168).
Шості зуби, анатомічна форма яких була порушена гіпоплазією, відновлюються також вкладками.
Застосування вкладок — найбільш довершений спосіб пломбування зруйнованих зубів, оскільки ними можна відновити анатомічну форму і функцію зубів, не травмуючи навколишніх тканин. Цементні пломби недостатньо міцні і досить швидко руйнуються, тому створити жувальні горби неможливо. Амальгамові пломби стійкіші, але вони привертають до утворення вторинного карієсу унаслідок усадки амальгами. Крім того, амальгама твердне не раніше, ніж кладки 1,5—2 мм. Проміжну частину фіксують до коронки в оклюдаторі під контролем прикусу липким воском, потім припаюють. Після вибілювання, обробки, поліровки моделюють облицювання проміжної частини воском і замінюють його на пластмасу відповідного кольору. Готовий апарат передають лікареві для примірки і фіксації. Такі конструкції апаратів можуть застосовуватися в постійному прикусі як мостовидні протези. Вони косметичні і частково можуть відшкодовувати функцію втрачених зубів.
Постійні мостовидні протези. Поняття постійні «мостовидні протези» для дітей відносно. В результаті зростання щелеп і коронок зубів до моменту остаточного формування кісток особи штучні коронки стають короткими, а проміжки між зубами збільшуються. Отже, коронки і мостовидні протези підлягають заміні. Проте розсувні мостовидні протези і протези з односторонньою опорою (консольні) можна використовувати як постійні. Незнімний профілактичний апарат для фронтальної ділянки з фасеткою і накладкою можна назвати постійним мостовидним протезом з односторонньою опорою. Він усуває косметичний дефект, відновлює функцію і оберігає зуби від зсуву.
Мостовидні протези звичайної конструкції (на двох коронках з припаяною проміжною частиною) у дітей застосовувати не можна, оскільки вони затримують зростання щелепи в цій ділянці.
При ранній втраті постійних молярів або різців потрібно обов'язково виготовити замінниний протез, краще розсувний мостовидний протез. Такий протез описаний у всьому керівництві по ортопедичній стоматології і зубопротезній техніці.
Знімні пластинкові протези (мал. 123). Застосовують у всі періоди формування прикусу при втраті бічних або фронтальних зубів. У молочному прикусі (3—5 років) знімні протези показані за відсутності навіть одного зуба. Вони повинні забезпечувати нормальний розвиток щелеп, зберігати місце для прорізування постійних зубів і відновлювати функцію жування. У змінному прикусі ці протези виконують те ж призначення і, крім того, застосовуються для стимуляції прорізування зубів при їх затримці. У постійному прикусі протези відновлюють функцію і усувають косметичний дефект.
Межі протезів на нижній і верхній щелепах визначаються особливостями будови зубів і щелеп у дітей. Базиси протезів повинні бути розширені. Це покращує їх фіксацію за рахунок присмоктування до протезного ложа. При цьому зменшується небезпека, що дитина проковтне знімний протез. На верхній щелепі задня межа протеза повинна проходити за другим молочним або за першим постійним моляром. Якщо піднебінний шов сильно виражений і протез на нім балансує, цю ділянку слід ізолювати. Для цього лікар на моделі обкреслює ділянку, що підлягає ізоляції, а зубний технік на це місце по малюнку укладає свинцеву фольгу або лейкопластир завтовшки 0,2—0,8 мм. Ложе для торусу, створене на протезі після видалення фольги, дозволяє протезу при жуванні рівномірно занурюватися в навколишні тканини, усуває балансування і можливу через це поломку протеза, попереджає больові відчуття, роздратування м'яких тканин протезного поля.
На нижній щелепі, з язичного боку, межі протеза залежать від прикріплення м'яких тканин і вуздечки мови. Застосовувати в передній ділянці металеву дугу замість базису нераціонально, оскільки такі протези гірше фіксуються. Протез для верхньої або нижньої щелепи з вестибулярного боку повинен покривати альвеолярний відросток якомога менше, щоб не затримувати його зростання, за винятком випадків протезування при ретенованих зубах і при адентії, коли альвеолярний відросток перекривають базисом повністю і з вестибулярного боку.
На моделі лікар наносить малюнок протеза, а при кламерній фіксації протеза — місце і вид (конструкція) утримуючих кламерів. Зубний технік виготовляє кламери з ортодонтичного дроту діаметром 0,6 мм (рідше — 0,8 мм), встановлює і прикріплює їх до моделі розплавленим воском. По нанесеному малюнку моделює базис з воску і встановлює штучні зуби.
Мал. 123. Протези:
а — дитячий знімний протез; б — розсувний дитячий протез.
Зуби в знімних дитячих протезах зазвичай ставлять пластмасові, але можуть бути фарфорові або металеві. Слід пам'ятати, що при постановці зубів не можна сточувати горбики у молярів, а постановку необхідно здійснювати з урахуванням правильного міжгорбкового контакту. При заміщенні дефекту у фронтальній ділянці верхнього зубного ряду для попередження розвитку медіального прикусу необхідно перекривати верхніми штучними зубами нижні. Після моделювання шаблону протеза замінюють віск на пластмасу.
Поліруючи готовий протез, не можна порушувати його рельєф з боку, прилеглою до слизистої оболонки. Це може погіршити його фіксацію. Не слід значно стоншувати краю протеза. Поліровка дитячого пластинкового протеза повинна бути особливо ретельною.
При здачі готового протеза ретельно коректують прикус за допомогою копіювального паперу, щоб рухи нижньої щелепи були вільними, і усувають всі передчасні контакти, із-за яких протез може балансувати. Діти до протезів звикають швидко. Дитину треба навчити накладати, знімати протез, ретельно чистити зуби і протез. Режим користування звичайний, на ніч протез краще знімати.
Контрольні огляди проводять через день, п'ять днів, потім через 3—4 тижні, півроку, рік. Ці терміни залежать від віку дитини і призначення протеза. Якщо у дитини змінний прикус, огляд слід проводити частіше, щоб своєчасно прибрати пластмасу у області зубів, що прорізуються, звільняючи для них місце в базисі. У зв'язку із зростанням щелеп дитячі знімні пластинкові протези підлягають заміні: у віці молочного прикусу — через 6—8 місяців, у дітей до 8 років — через 8—10 місяців, від 8 до 12 років — через 1 рік, від 13 до 18 років — через 1—2 роки. При використанні самотверднучих пластмас для перебазування дитячих пластинкових протезів, що підлягають заміні, іноді відпадає необхідність у виготовленні нових протезів. Після 18 років більшість знімних протезів можна замінити незнімними.
При затримці прорізування зубів або при ретенції застосовують знімні накусочні пластинки, запропоновані А. Я. Катцем. Виготовляють знімний пластинковий протез, базисом якого перекривають альвеолярний відросток над ретенованним зубом також із вестибулярного боку. До базису на цій ділянці моделюють накусочну площадку, що контактує із зубами-антагоністами і роз'єднує прикус на 1 — 2 мм. Накусочну площадку з вестибулярного боку роблять за формою поновлюючого дефекту зуба, і за кольором, відповідний кольору зубів дитини. Кістковій тканині, що покриває ретенованний зуб, при жуванні базисом протеза передаються переміжні функціональні, подразнюючі поштовхи, поліпшуючі кровообіг в прилеглих тканинах, що сприяє розсмоктуванню кістки і прискоренню прорізування зуба.
При первинній адентії (природженій відсутності зачатків зубів) протезування необхідно проводити якомога раніше. Знімний пластинковий протез стимулює тканини протезного поля, що покращує ріст щелеп на беззубих ділянках. Його виготовляють за загальноприйнятою технологією. Заміщаючи дефект, створюють потрібний контур протезу. Ці протези у дітей замінюють періодично залежно від активності зростання щелеп і віку.
При поєднанні дефектів зубних рядів із зубощелепними аномаліями виготовляють знімні пластинкові протези з елементами ортодонтичних апаратів: пружини Коффіна, розсувні гвинти, важелі, пружини, накусочні похилі площадки для переміщення зубів (мал. 124). Наприклад, при звуженні зубного ряду верхньої щелепи, що поєднується з дефектом зубів, в протез, що заміщає зуби, вварюють розсувний гвинт. Базис протезу-апарата розпилюють і за допомогою гвинта підсилюють тиск на зуби і альвеолярний відросток. Це сприяє розширенню зубного ряду і стимулює зростання щелепи. Якщо зуб (групу зубів) переміщати не слід, то для нього в базисі створюють поглиблення періодично зішліфовуючи пластмасу по відбитках копіювального паперу. При необхідності встановлення зубів на протезі протилежної щелепи в місці оклюзії переміщуваних зубів роблять накусочну площадку.
Для затримки зросту щелепи застосовують протези з кламерами або пристосуваннями (відростки, штанги і ін.), що фіксують зуби до базису, а при необхідності роз'єднати прикус — з оклюзійними накладками.
Мал. Г24. Ортодонтичний апарат-протез: а — вид апарату; b — апарат на моделі.