Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Повідомлення з дисципліни Адвокатура України
Використання захисником судових експертиз при здійсненні захисту
Студента 3-А курсу Коноваленка Д.С
Для з’ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань, суд призначає експертизу. Проведення судової експертизи є самостійною процесуальною формою використання спеціальних знань у кримінальному процесі.
«Проведення експертизи - це слідча дія, яка являє собою особливу, передбачену кримінально-процесуальним законом форму одержання нових знань, що мають значення для справи,за допомогою проведення досліджень особами зі спеціальними знаннями в галузях науки, мистецтва та ін.».
Стаття 1 Закону «Про судову експертизу» дає своє визначення поняття судової експертизи - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об’єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи. До спеціальних знань як атрибуту судової експертизи не належать юридичні знання, за винятком знань у галузі криміналістичної техніки як розділу криміналістики, що можуть використовуватися при проведенні криміналістичних експертиз . Методики досліджень при проведенні криміналістичних експертиз можуть бути використані при проведенні аналогічних експертиз у цивільних справах. Тому визначення поняття судової експертизи «не тільки об’єднує гносеологічну та доказову функції судової експертизи як науково-практичного дослідження з метою отримання нової інформації про обставини кримінальної, цивільної, господарської чи адміністративної справи. Воно опосередковано визначає головного суб’єкта судово-експертної діяльності - судового експерта, який на основі спеціальних знань здійснює дослідження і є самостійною процесуальною фігурою, а також інших процесуальних суб’єктів - замовників судової експертизи» .
За загальним правилом висновок експерта не може торкатися правових питань. Адже експертиза призначається за необхідності застосування спеціальних знань у різних галузях людської діяльності, але не в галузі правових знань.
У випадку доручення проведення експертизи спеціалізованій установі її керівник має право доручити проведення експертизи одному або кільком експертам, створювати комісії з експертів керованої ним установи, якщо судом не визначено конкретних експертів, у разі потреби змінювати виконавців експертизи, заявити клопотання щодо організації проведення досліджень поза межами експертної установи.
Однак ці повноваження керівника установи не повинні виключати право осіб, які беруть участь у справі заявляти відвід експерту. Із цього випливає, що особи, які беруть участь у справі, повинні бути повідомлені про осіб, які здійснюють експертизу.
Можливості експертизи
Захист у багатьох категоріях справ може бути побудований на вмілому використанні даних експертизи. Але зробити це може тільки адвокат, який добре орієнтується в питаннях застосування спеціальних знань у кримінальному судочинстві.
Безумовно, що проблеми експертизи потребують спеціального окремого дослідження з боку науковців і фахівців з питань права і наук. Досягнення науки і техніки активно впроваджуються в практику боротьби зі злочинністю.
Органи розслідування і суди призначають експертизу для встановлення обставин, які мають важливе значення для справи, коли необхідні спеціальні знання в науці, техніці, мистецтві або ремеслі. Експертні дослідження допомагають прийняти обґрунтовані процесуальні рішення.
Адвокат повинен добре розбиратися в захисних можливостях експертизи. За результатами дослідження експерт складає висновок - джерело доказів, а наявні у висновку фактичні дані визнаються доказами.
Не завжди адвокати звертають увагу на значимість експертиз, але тільки доти, поки не зустрінуться з цією проблемою безпосередньо в суді. Ось тут доведеться озброїтись довідниками, спеціальною літературою, звертатися за консультацією до знайомих експертів (що останні роблять дуже неохоче і не кожному адвокату довірять свої секрети). За допомогою експертизи можна віднайти відповіді на складні питання та успішно розв’язувати проблеми судового захисту.
В одній із кримінальних справ на експертизу за клопотанням адвоката були подані документи на дозвіл на захоронення. Від експертів вимагалось установити послідовність нанесення резолюції і тексту заяви. У деяких із представлених документів записи були
виконані пастою для кулькових ручок, в інших - чорнилами, у третіх - олівцем. Експерти у своїх дослідженнях застосовували адсорбціонно-люмінісцентний метод, метод щупового профілювання (при дослідженні штрихів, виконаних пастою кулькових ручок), мікрозйомку картини інфрачервоної люмінесценції, метод вологого копіювання та ін. У результаті були одержані дані про відсутність підробок і підчисток у документах. Це дозволило адвокату просити про припинення справи за відсутністю події злочину.
Призначення експертизи
Адвокат, визнавши за необхідне призначення експертизи з певного питання, заявляє клопотання про її призначення. Клопотання може бути задоволено або в ньому буде відмовлено. Як правило, судові експертизи призначаються для їхнього вчинення у відповідних експертних установах Міністерства юстиції України.
Адвокат повинен перевірити, що експерт, який бере участь у дослідженні відповідає всім необхідним вимогам. Зокрема, експерт повинен бути відведений від участі в проведенні експертизи якщо:
1. Він раніше брав участь як потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, їхній представник, свідок, слідчий, особа, яка проводила дізнання, обвинувач, суддя, захисник, перекладач, законний представник обвинуваченого або є близьким родичем цих осіб;
2. Є інші обставини, які підтверджують особисту зацікавленість експерта;
3. Він знаходиться у службовій або іншій залежності від обвинуваченого, потерпілого, цивільного відповідача або їх представників;
4. Він раніше проводив ревізію, матеріали якої були підставою для порушення кримінальної справи.
5. Виявлено некомпетентність експерта.
Вважаю, що не може призначатись експертом і особа, яка залучалася раніше і давала пояснення суду як фахівець. Експертиза призначається у випадках, коли для вирішення певних питань при провадженні у справі потрібні наукові, технічні або інші спеціальні знання (ст. 75, 76 КПК України).
В Україні є розгалужена мережа спеціалізованих судово-експертних установ і відомчих служб з різних галузей знань у системі Міністерства юстиції, охорони здоров’я, внутрішніх справ, оборони, а також служби безпеки . Міністерство юстиції веде реєстр атестованих судових експертів державних і підприємницьких структур і громадян. Відповідно до ст. 9 Закону України «Про судову експертизу» органи дізнання, досудового слідства і суду зобов’язані доручати проведення судових експертиз переважно фахівцям, внесеним до Реєстру.
Висновок експерта є документом, складеним у результаті дослідження експертом матеріальних об’єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, в якому викладено відповіді на поставлені запитання. Ці дані є доказами у справі, якщо вони сформульовані в категоричній формі, а не є припущенням. «Імовірний висновок експерта не є доказом і не може бути покладений в основу вироку. Його можна використати лише для висунення версій у справі».
Досвід адвокатури показує, що в експертній практиці є ще багато недоліків, допускаються помилки у вирішенні не тільки складних, але навіть елементарних питань експертної роботи, у тому числі й таких, які чітко врегульовані в кримінально-процесуальному законодавстві. Виявлення цих помилок, юридичний аналіз їхніх причин, пропозиції з удосконалення експертної роботи є умовою поліпшення захисної діяльності адвокатів.
У клопотанні про призначення експертизи адвокат указує фабулу справи та обставини, у зв’язку з якими виникла необхідність у спеціальних знаннях; у резолютивній частині клопотання вказується вид експертизи; формулюються питання, які пропонується поставити для їхнього вирішення експертом і вказується експертна установа або експерт, якому, на думку адвоката, слід доручити проведення експертного дослідження.
Порядок призначення експертизи визначено у ст. 196 КПК України. Експертиза призначається у випадках, коли для вирішення певних питань при провадженні у справі потрібні наукові, технічні або інші спеціальні знання (ст. 75 КПК). Експертиза призначається обов’язково: для встановлення причин смерті; для встановлення тяжкості і характеру тілесних ушкоджень; для визначення психічного стану підозрюваного або обвинуваченого за наявності у справі даних, що викликають сумнів щодо його осудності; для встановлення статевої зрілості потерпілої у справах про злочини, передбачені ст. 120 Кримінального кодексу України; для встановлення віку підозрюваного або обвинуваченого, якщо це має значення для вирішення питання про його кримінальну відповідальність і якщо немає про це відповідних документів і їх неможливо одержати (ст. 76 КПК).
Слідчі не завжди призначають експертизу навіть у випадках коли така експертиза обов’язкова за законом. Такі помилки допускаються при вирішенні питання про призначення судово-психіатричної експертизи. Адвокат повинен зважати на те, що підставою при призначенні такої експертизи, у першу чергу, є певні об’єктивні дані (травми, перенесені захворювання, перебування на лікуванні в нервово-психіатричних закладах, обставини вчинення злочинів тощо . При оформленні клопотання обов’язково необхідно на них указувати. Нерідко слідчі призначають судово-психіатричні експертизи, керуючись особистими враженнями, а не об’єктивними даними.
При вирішенні справ про автотранспортні злочини не завжди враховується, що з’ясування суті порушених правил дорожнього руху та оцінка поведінки водія здійснюються самим судом на основі наявних доказів. Спеціальних знань експерта для цього не потрібно . У кримінальному судочинстві обов’язковою умовою призначення експертизи є порушення кримінальної справи.
Види експертиз
Кількість видів експертиз постійно збільшується, що пов’язано, у першу чергу, з розвитком науки і техніки. До криміналістичних експертиз відносять: почеркознавчу; авторознавчу; технічну експертизу документів; фототехнічну; технічну експертизу матеріалів і засобів відео звукозапису; портретну; трасологічну; балістичну; вибухових пристроїв; вибухових речовин і продуктів вибуху; матеріалів і речовин. Однією з найбільш поширених експертиз є судово-медична експертиза, яка дає висновки з питань медичного і біологічного характеру. Розрізняють кілька видів такої експертизи.
Експертиза трупа. Крім загальної, проводяться і спеціальні експертизи трупа: при механічній травмі, при пошкодженні тупими або гострими предметами, при вогнестрільних пораненнях, при транспортних травмах, при пошкодженнях від падіння з висоти; при смерті від механічної асфіксії, від дії високих або низьких температур, електрики, іонізуючого випромінення, отруєнні, різких змін тиску тощо. Здійснюють експертизу трупів новонароджених, жіночих трупів, невпізнаних, розчленованих трупів і т. д.
Експертиза живих осіб проводиться для встановлення стану здоров’я; штучних або симульованих хвороб, утрати праце-здатності, алкогольного сп’яніння, у справах про спричинення тілесних ушкоджень, про статеві порушення або спірні статеві стани, визначення віку й ідентифікації особи.
У процесі судово-медичної експертизи речових доказів проводиться дослідження крові, сперми, волосся, органів і останків, мікрочасток, сечі, поту, слини тощо.
Судово-психологічна експертиза проводиться для встановлення здатності потерпілого або свідка сприймати обставини, які мають значення для справи і давати про них правильні показання; здатності потерпілих від зґвалтування правильно усвідомлювати дії, що з ними вчиняють і чинити опір винному; здатності неповнолітніх підсудних усвідомлювати свої дії і керувати ними; стану обвинуваченого, спроможного впливати на його свідомість і діяльність, психічні особливості і стани, які утруднюють виконання професійних функцій; особливостям, які могли сприяти протиправним діям; психічного стану, який би схиляв до самогубства.
Судово-технічна експертиза призначається у випадках, коли для з’ясування обставин потрібні спеціальні знання техніки. Технічна експертиза призначається у справах про порушення правил техніки безпеки, пожежах, вибухах, аваріях.
Приклад 68. У результаті дорожньо-транспортної події під управлінням водія, який був у нетверезому стані, загинуло кілька пасажирів. Водій стверджував, що автомашина без будь-яких причин підскочила і її викинуло на зустрічну смугу.
За клопотанням адвоката була проведена експертиза, яка встановила, що стався розрив металевих дротяних кріплень всередині автомобільної шини. Дефект був заводським. Кримінальна справа була припинена, а водій одержав відшкодування шкоди в порядку цивільного судочинства.
Технічна експертиза призначається у справах про випуск недоброякісної продукції, у злочинах у сфері будівництва.
Практикують призначення агротехнічних і зооветеринарних експертиз.
За допомогою біологічних експертиз установлюють природу речових доказів, їхню належність до тваринного або рослинного походження. У межах біологічної експертизи проводяться ботанічна, зоологічна, орнітологічна, іхтіологічна та ентомологічна експертизи .
У справах про розтрати, розкрадання призначають проведення судово-бухгалтерських (економічних) експертиз.
В юридичній літературі з’являються праці, присвячені проблемам використання як засобу отримання доказової інформації поліграфа . Поліграф - прилад для дослідження фізіологічних показників, які дають змогу діагностувати емоційний стан людини під час опитування. Отримані результати використовуються для висновків про правдивість відповідей опитування. Вважається, що доки «під сумнівом залишається достовірність отриманих результатів, доти така діагностика може використовуватися хіба-що в оперативно-розшуковій роботі для конкретизації версій . Пропозиції заслуговують на увагу. Вважаю, що застосування поліграфа може бути допущено тільки за згодою обвинуваченого, підозрюваного або підсудного. І у всякому разі краще поліграф, ніж побої. У щорічній доповіді уповноваженого Верховної Ради України з прав людини наведено свідчення лікаря рентгенолога Марії К.: «...мені добре відомо, як там допитують. Я бачила задушеного, бачила розриви внутрішніх органів: печінки, селезінки, нирок, шлунка, тонкої кишки, сечового міхура, яєчок; бачила переломи кісток і черепно-мозкові травми...; бачила людей, яких у камерах ґвалтували кримінальні злочинці. Тому не дивно, що часто трапляються випадки, коли люди визнають себе винними в злочинах, яких вони насправді не скоювали» .
Формулювання запитань для експерта
У методичній літературі з вчинення експертиз можна знайти примірний перелік необхідних запитань, які ставляться перед експертом. Підігнати ці запитання до конкретної ситуації не становить для адвоката значних труднощів. Але треба пам’ятати, що призначення експертизи потрібно лише у випадку, якщо дане питання неможливо вирішити більш простим і прийнятним для суду та адвоката способом.
Іноді для підготовки запитань є доцільними консультації з фахівцями. За певних умов їхній досвід може виявитися незамінним.
Експертиза призначається тільки після порушення кримінальної справи. Момент її визначає слідчий, виходячи з особливостей справи. Про призначення експертизи обов’язково виноситься постанова.
Є ряд недостатньо розв’язаних на практиці проблем, з якими зустрічається адвокат. Так, експертизу доручають провести певній установі. Але за законом експертом може бути лише фізична особа. Тобто «як експерт у кримінальному процесі бере участь не установа як така, а певний співробітник установи, конкретна особа» . Відповідно до ст. 197 КПК обвинувачений при проведенні експертизи має певні права, напр.: заявити відвід експертові; просити призначення експерта з числа вказаних ним осіб; просити постановку додаткових запитань; давати пояснення експерту; пред’являти додаткові документи; ознайомлюватися з матеріалами експертизи і висновком експерта після закінчення експертизи. Слідчий, відповідно до ст. 53 У ПК України повинен ознайомити обвинуваченого з постановою про призначення експертизи, про що складається протокол, а також забезпечити можливість здійснення цих прав.
Виникає питання, як реалізувати ці права, якщо справа порушена за фактом вчинення злочину і експертиза проведена тоді, коли у справі відсутній конкретний підозрюваний або обвинувачений? Як бути, коли експертиза проводилася в одній справі, але потім справа була об’єднана з іншою, і висновки експертизи стосуються і осіб, що не мали можливості скористатися своїми правами при призначенні експертизи. Як діяти, якщо експертиза призначена для проведення в експертній установі, а керівник експертної установи ухиляється від повідомлення прізвищ експертів, у наданні можливості подати свої пояснення. Єдиного рецепту в цих ситуаціях немає.
Як правило, адвокати в таких випадках заявляють відповідні клопотання слідчому і вимагають надання їхнім підзахисним можливості реалізувати гарантовані законом права при призначенні й проведенні експертизи. Звичайно, певні недоліки експертизи можуть бути усунені вже в суді, але заспокоюватися на цьому не слід, щоб потім не наражатися на відповідну реакцію суду: а де був, мовляв, адвокат при проведенні експертизи на попередньому слідстві.
Оцінка якості висновку експерта
Практика виробила певні підходи до оцінки якості експертизи. У кожного адвоката є й свої «секрети» перевірки експертного дослідження. У першу чергу, перевіряють, чи експертне дослідження проведено особою, призначеною експертом у встановленому порядку. Наявні у справі акти, довідки про результати відомчого розслідування певних обставин, у тому числі відомчі дослідження, які називають експертизою (про якість товару, нестачі товарно-матеріальних цінностей тощо), хоча б і були одержані за запитом суду, органів слідства, не можуть розглядатись адвокатом як висновок експерта і бути підставою для відмови в проведенні спеціального судово-експертного дослідження.
Багато що залежить від того, наскільки правильно слідчий закріпить виявлені ним матеріальні об’єкти - речові докази, як забезпечить незмінність властивостей і ознак, індивідуалізує кожний вилучений предмет, зафіксує місце виявлення, походження, стан та інші характерні ознаки.
І якщо матеріали не зафіксовані належним чином, оформлення їх відбулося з порушенням установлених вимог, - то це має враховуватись адвокатом при аналізі експертного висновку.
Слідчі можуть поставити на вирішення експертизи тільки ті питання, відповідь на які має значення для справи і які можуть бути вирішені тільки шляхом спеціальних досліджень. Такі питання мають обґрунтовуватися необхідними матеріалами справи, що надаються експерту.
Адвокат повинен відповідним чином реагувати на спроби експертів оцінювати зібрані у справі докази. Адже в цих випадках експерт перетворюється на консультанта слідчого з питань розслідування справи й викриття винного. Це не відповідає ролі експерта в кримінальній справі. Іноді експерт-бухгалтер при недоброякісності матеріалів ревізії сам доповнює їх тими чи іншими документами, розшукує і вилучає додаткові матеріали і тим самим проводить не тільки ревізійну, але й слідчу діяльність. Це суперечить вимогам кримінального процесу до експертизи .
Пленум Верховного суду звернув увагу судів, що вони не мають права приймати рішення без проведення експертизи, якщо за законом призначення останньої є обов’язковим. Не проведення такої експертизи є підставою для повернення справи на додаткове розслідування . І, звичайно, адвокат повинен пам’ятати, що порушення передбачених ст. 197 КПК України прав обвинуваченого при призначенні й проведенні експертизи під час дізнання чи попереднього слідства може бути підставою для направлення справи на додаткове розслідування лише тоді, коли поновити ці права в суді неможливо.
Адвокату потрібно враховувати і позицію Верховного Суду України про те, що до компетенції судово-медичного експерта не входить вирішення питань щодо можливості перебування підсуд-ного під вартою чи його участі у слідчих діях у зв’язку зі станом здоров’я. Перед судово-медичним експертом можуть бути порушені питання лише про стан здоров’я підсудного та про можливість надання йому медичної допомоги - амбулаторної, в умовах стаціонару чи в інших спеціально створених умовах .
Оцінюючи експертний висновок, адвокат повинен з’ясувати:
- чи було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи;
- чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі;
- компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень;
- достатність поданих експертові об’єктів дослідження;
- повноту відповідей на порушені питання та відповідність їх фактичним даним;
- узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи;
- обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справ.
Суд повинен безпосередньо дослідити докази у справі. Така вимога стосується і питання щодо висновку експерта. Але виклик експерта до суду не слід розуміти так, що закон вимагає обов’язкового виклику до суду експерта. Це питання в суді вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням усіх обставин справи. Навіть у справах, де експертиза проводилася на стадії досудового слідства, суд забезпечує участь експерта тільки в необхідних випадках. Якщо ж він визнає можливим розглянути справу у відсутність експерта, то висновок експерта оголошується в суді і досліджується в судовому засіданні.
Очевидно, що необхідності виклику експерта до суду може і не бути, якщо висновок на стадії досудового слідства не викликає сумніву у захисту і не оспорюється підсудним.
Але якщо експерт не вирішив усіх питань, поставлених перед ним, або ухилився від одержання пояснень підсудного (такі випадки трапляються), або його висновок недостатньо прозорий і зрозумілий та викликає сумніви, захист повинен ставити питання про виклик експерта до суду.
Звичайно, суд може дозволити собі розкіш викликати експерта «про всяк випадок». Адвокат таку розкіш собі дозволити не може. Адже якщо експерт підтвердить свій висновок, який указує на вину підсудного та ще й доповнить його, то це тільки підсилить позицію обвинувачення. У вироку це буде звучати так: «вина підсудного підтверджується також висновком експерта, даним на слідстві і в суді».
Непросто в суді зробити й те, що дуже рідко вдається взагалі: змусити експерта визнати допущену ним помилку, загнати його, так би мовити, «на слизьке».
При викликові до суду експерта адвокат повинен використати всі свої права, які надає йому процесуальний закон. Зокрема, перевірити компетенцію експерта, його практичний досвід, стаж експертної роботи. Необхідно приготувати запитання, які будуть подаватися суду для включення їх в ухвалу суду. Суд розглядає поставлені сторонами запитання, усуває ті з них, які не стосуються справи або компетенції експерта, а також формулює нові запитання, після чого експерт приступає до складання висновку.
На практиці суди нерідко відступають від таких вимог. Не виносять ухвал, не оголошують і не обговорюють поставлених учасниками питань. Буває і так, що суди дозволяють прокурору самому передати експерту перелік необхідних запитань.
В ухвалі суд повинен указати і те, з яких підстав відхилені ті чи інші запитання окремих учасників. Іноді виносяться запитання без попереднього їх одержання від адвокатів і підсудних, чим ущемляються права та інтереси останніх.
Звичайно, адвокат ставить на вирішення експертам тільки ті запитання, які можуть мати певне захисне значення. Щоб розібратись у висновкові експерта, необхідно і самому адвокату провести значну роботу, зрозуміти хід досліджень які проводяться. Некритичне сприйняття роботи експерта адвокатом несе серйозну небезпеку для підзахисного.
Експерт повинен дати висновок, а не «відповіді на запитання». Серйозним порушенням процесуального закону є випадки, коли експерт взагалі не складає ніякого документа, а дає тільки усні відповіді на запитання. Все це ще зустрічається на практиці.
Якщо адвокат не згоден з висновками експерта, то у випадку , якщо для цього є достатні підстави, він подає відповідне мотивоване клопотання, в якому вказується на помилковість, необґрунтованість або неправильність і неповноту експертного дослідження.
Експертиза в суді є не продовженням роботи, проведеної на попередньому слідстві, а самостійною процесуальною діяльністю. Допит експерта в суді - це один із способів перевірки та оцінки якості експертного висновку. Такий допит проводиться у випадках, коли висновки експерта потребують доповнення або роз’яснення, викликають обґрунтовані сумніви. Ґрунтовна робота з висновком експерта дає можливість для відповідної оцінки та аналізу цього доказу в захисній промові.
Одержання підстав для клопотань захисту
Для одержання висновку спеціаліста або призначення експертизи потрібні певні підстави, якими обґрунтовується необхідність призначення експертизи.
Приклад 69. У справі Н. в основу обвинувачення покладено показання свідка, який, будучи за щільно закритими дверима, чув звуки кроків, розмову і звук падаючого тіла. Захисником було одержано висновок спеціаліста в галузі хвильової фізики, згідно з якою металеві двері з фронтальними полімерними вставками створюють 98-відсоткову звукоізоляцію, що виключає можливість виразно чути навіть гучні звуки, у тому числі звук кроків по килимовій доріжці, тиху розмову і звук падіння тіла на килимове покриття1. Адвокат поклав цей висновок в основу клопотання про призначення судом відповідної експертизи.
Захисник повинен вирішувати питання про одержання підстав для проведення експертизи під кутом інтересів довірителя. Особливо це стосується досудового слідства.
Приклад 70. А. згідно з відведеною йому роллю, був у районі ТОСНО і після появи автомашини КамАз (на водія якої було вчинено напад) повідомив про це радіотелефоном своїм співучасникам у селищі Шушари. Батько обвинуваченого звернув увагу слідчого, що між цими двома населеними пунктами не було радіозв’язку, що письмово повідомила і фірма, яка надавала мобільний зв’язок. Слідчий «...відвів непотрібну версію», шляхом перепред’явлення обвинувачення та вказав, що А. використав для спілкування зі співучасниками «телефонний зв’язок».
Приклад 71. М. було звинувачено в тому, що о 1.30 хв. наніс тілесні ушкодження К. Час був підтверджений показаннями потерпілого та очевидців злочину. Захист будувався на тому, що на цей час у М. було безумовне алібі. Вивчаючи матеріали справи, захисник звернув увагу на те, що в акті судово-медичної експертизи вказано про надходження потерпілого в лікарню в 0 год. 45 хв. Запросивши довідку зі «Швидкої допомоги» адвокат з’ясував, що телефонний виклик для госпіталізації потерпілого надійшов у 0 год. 15 хв.
Адвокат негайно (і, на мій погляд, зовсім несвоєчасно) звернув увагу слідчого на виявлену «неузгодженість» у матеріалах справи. Слідчий відновив слідство, передопитав потерпілого і свідків, які на момент події були в стані тяжкого сп’яніння. Вони «охоче» підтвердили, що злочин стався не в раніше вказаний ними час, а близько 0 год. 30 хв. На цій підставі слідчий перепред’явив обвинувачення і «уточнив» час учинення інкримінованого М. злочину. Це значно ускладнило захист М. щодо доведення його алібі і на цей час .
Приклад 72. У справі М. обвинувачення наполягало на тому, що доказом причетності обвинуваченої до злочину був написаний нею власноручно текст концепції художньої виставки. Захисник звернувся до фахівця у сфері лінгвістики. З одержаного висновку випливало, що вказаний текст не є програмним (концепцією), витриманий у нейтральній тональності і не містить закликів, які ображають або принижують кого б то не було .
Отже, у всіх випадках заяви клопотань про приєднання певних матеріалів, предметів, призначення експертизи захисник повинен продумати доцільність такого кроку. Необхідно зважувати й на те, що суд не завжди може перевірити ті чи інші докази в судовому засіданні, оскільки пов’язаний межами судового розгляду.