Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
PAGE 36
ЗМІСТ
|
ВСТУП |
3 |
|
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЗАСТОСУВАННЯ НА УРОКАХ МУЗИКИ МУЗИКОТЕРАПЕВТИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ |
5 |
|
5 |
|
8 |
|
14 |
|
Висновки до розділу 1 |
18 |
|
РОЗДІЛ 2. ПРАКТИКА ЗАСТОСУВАННЯ МУЗИКОТЕРАПЕВТИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ МУЗИКИ |
20 |
|
2.1. Аналіз застосування музикотерапевтичних технологій на уроках музики |
20 |
|
2.2. План-конспект уроку музики з застосуванням музикотерапевтичних технологій |
21 |
|
Висновки до розділу 2 |
31 |
|
ВИСНОВКИ |
32 |
|
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ |
34 |
ВСТУП
На сучасному етапі розвитку освіти багато говориться про всебічне, гармонійне виховання підростаючого покоління. На уроках діти отримують базові знання з предметів. Щорічно ускладнюються програми і збільшується обсяг інформації, часом призводить до того, що увага до творчого, духовного та патріотичного виховання дітей стає не достатньою. До того ж, в результаті динаміки сучасного життя, завантаженості в школі, соціального неблагополуччя в сім'ях, безконтрольності інформаційного простору зростає кількість дітей з проблемами здоров'я. Це є серйозною педагогічною проблемою, тому що ускладнює процес навчання, знижує якість знань, уповільнює психічний і фізичний розвиток дітей, викликає відхилення в їх соціальній поведінці.
Ідеями виховання здорового покоління, свідомого ставлення особистості до свого здоров'я та здоров'я інших, формування мотивації учнів на здоровий спосіб життя просякнуті найважливіші завдання сучасної шкільної освіти: Закон України «Про загальну середню освіту», Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті, Державна програма «Діти України», Державний стандарт середньої освіти.
Здоров'язберігаючі технології в освіті - спосіб організації і послідовних дій у ході навчально-виховного процесу, реалізації освітніх програм на основі всебічного врахування індивідуального здоров'я учнів, особливостей їхнього вікового, психофізичного, духовно - морального стану і розвитку, збереження і зміцнення здоров'я.
Мета здоров'язберігаючих освітніх технологій навчання - забезпечити школяреві можливість збереження здоров'я за період навчання в школі, сформувати у нього необхідні знання, вміння та навички щодо здорового способу життя, навчити використовувати отримані знання в повсякденному житті. І музична терапія може стати ефективним методом збереження здоров'я учнів.
В даний час музикотерапія стоїть на стику декількох наук. Вона пов'язана з медициною, фізіологією, загальною та музичною психологією, музикознавством та іншими науковими сферами. Звернення музиканта - педагога до музикотерапії розширює його професійну компетентність, дозволяє глибше зрозуміти сенс процесів, що відбуваються у психіці людини при спілкуванні з музикою.
Актуальність даної проблеми зумовило вибір теми нашого дослідження: «Застосування на уроках музики музикотерапевтичних технологій».
Мета дослідження: розглянути історичні аспекти розвитку музикотерапевтичних технологій, розкрити сутність та зміст поняття «музикотерапевтична технологія» та на практичному прикладі показати застосування музично-терапевтичних ігор на уроках музики.
Мета дослідження зумовила виконання наступних завдань:
Об’єкт дослідження – музикотерапевтичні технології у навчально-виховних процесах.
Предмет дослідження – музично-терапевтичні ігри на уроках музики як один із засобів музикотерапевтичних технологій.
Методи дослідження:
Емпіричні: спостереження, бесіда.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЗАСТОСУВАННЯ НА УРОКАХ МУЗИКИ МУЗИКОТЕРАПЕВТИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Музикотерапія – одна з найдавніших прикладних форм застосування музичного мистецтва в людському суспільстві. Незбагненні цілющі властивості музики відзначались ще в глибокій давнині і не втратили своєї сили впродовж тисячоліть до сьогодні. Навіть навпаки: чим далі просувався
прогрес цивілізації, тим більше потрібні були людині засоби емоційної компенсації від стресів, найсильнішим і найдієвішим з яких залишалась музика. В ХХ столітті розвиток музикотерапії як науки активізувався з небувалою до того багатоманітністю. Окрім традиційної у використанні музикотерапевтичних методів галузі − психіатрії – здатність звукового мистецтва позитивно змінювати фізіологічний стан людини стали застосовувати практично всі лікувальні сфери та галузі педагогічної освіти.
Ще у І ст. н. е. Сенека висловлював думки про те, що суть людини не в тому, як узгоджуються між собою високі та низькі голоси, як виникає гармонія звучання струн, що видають різні звуки. Суть музики – у створенні в душі злагоди, коли думки людини не розходяться з її переконаннями [1].
У середньовіччі ця проблема вивчалась у руслі теорії афектів, що встановлювала зв’язок між емоційно-почуттєвими станами людини і способами їх відображення у музиці. З тих давніх часів стратегія психотерапевтичних і лікувальних можливостей музичного мистецтва проходить червоною ниткою через усі психолікувальні школи і напрями. Перші спроби наукового пояснення цього феномена відносяться до XVII століття, експериментальні дослідження розпочались у XIX ст., але лише у ХХ ст. на науковій основі було розкрито профілактичні, лікувальні й оздоровчі властивості музичного мистецтва, а саме: виявлено лікувальні властивості звуків, установлено взаємозв’язок між частотою звукових коливань музики та фізіологічних процесів людини.
Музикотерапія виявляється частиною оздоровлення, збереження традицій і гармонізації особистості з середовищем і світом в цілому. Про досить сильний вплив музики на організм людини знали ще в давні часи і використовували її у лікувальних цілях. Шамани під час закликань обов’язково використовували спів, ритуальні танці. При цьому ритм музики. Танцю підтримувався грою на барабанах[4].
У кінці ХІХ ст.. у кліниках Італії, а потім Франції з’явилися спеціальні служителі-музиканти, які проводили лікування музикуванням. Музика допомагала хворим скоріше стати на ноги.
Російський вчений В. Бехтерєв на початку ХХ ст.. створив «Товариство для з’ясування лікувального значення музики». Винахідник Едісон присвячував ранкові години музиці. Із 600 записів музичних творів він вибрав приблизно 100 і апробував їх на дітях та дорослих. Одні твори призначалися для розвитку уяви, інші – для приємних спогадів. Була ним визначена музика для виховання почуття товариськості, для запобігання дитячим вибрикам.
Але вплив музичного твору залежить від індивідуальних особливостей людини, від характеру роботи. Хоча існують і загальні закони у музикотерапії, наприклад, при тяжкому нервовому розладі музика не повинна «протирічити» настрою хворого. Мелодійна музика діє як знеболюючий засіб і використовується у кабінетах хірургів та дантистів.
Французький композитор М.Маре ще 200 років тому спеціально писав музику, спрямовану на лікування різних хвороб. Його цикл з 12 сонат був призначений для лікування подагри, соната для альта та клавесину використовувався для супроводу операцій.
Природа також реагує на створені людиною музичні твори. Один австрійський садівник кожного ранку грав на скрипці по півгодини для квітів та овочів. Від цього забарвлення рослин ставало яскравішим, вони росли скоріше, ніж рослини у сусідів. Скрипкові концерти їх надихали.
Але при цьому слід зазначити, що школярів, особливо молодшого шкільного віку, важливо оберігати від подібних сильних впливів на їх організм і неокріпшу психіку. Ще в ХVI ст. лікар Парацельс сказав, що все є отруту, все є ліки. Важлива лише міра. Дійсно, шуми природи сприятливі для людини, потужні артилерійські вибухи позбавляють людину слуху.
Про сильний вплив музики на організм людини знали ще в давні часи і використовували її в терапевтичних цілях. Шамани при заклинаннях обов’язково використовували спів, ритуальні танці, супроводжуючи їх грою на барабанах. У такий спосіб виліковувалась, наприклад, хвороба від укусу тарантула: під час швидкого танцю отрута «витанцьовувалася», видалялась із організму через потові залози. Музика застосовувалася і при лікуванні інших хвороб: епілепсії, психічних захворювань [16, с.392].
Дійсно, в момент потужного звукового потоку звільнюється підсвідомість від нашарувань умовностей, комплексів і м’язових зажимів.
Гармонізуючий вплив музики на психічні процеси можна використовувати в роботі з дітьми. Роздратованість, гнів можна зняти музикою Р. Вагнера («Хор пілігримів»), від пригнічення, меланхолії можна звільнитися при слуханні творів Л. Бетховена («До радості»), при нервовому виснаженні можна застосувати музику Е. Гріга («Ранок»). Є твори. Які покращують увагу, допомагають зосередитися. Це, наприклад, «Пори року» П. Чайковського, «Місячне сяйво» К. Дебюссі, «Мрії» Р. Шумана [17].
У сучасному світі виділяють два напрямки музикотерапії: вплив музики супроводжується комплексом мистецтв (ізотерапії, казкотерапії і т.ін.); музика застосовується як самостійний спосіб впливу на людину.
Музичну терапію (ігри, вправи) широко використовують для лікування та профілактики широкого спектру порушень: відхилень від розвитку, емоційної нестабільності, поведінкових порушень, спинномозкових травм та хвороб опорно-рухового апарату, внутрішніх хвороб і т.ін.
У межах шкільної освіти музикотерапевтичні технології можна використовувати як педагогічно-психологічну та профілактичну допомогу дитині, але дуже обережно, деколи за допомогою шкільного психолога.
Термін «музикотерапія» має греко-латинське походження і в перекладі означає «лікування музикою» [13, c.394 ].
Оздоровчо-виховний потенціал музичної терапії дуже великий. За допомогою різних засобів музичної терапії: спеціалізованої комплексної музики, класичної музики різної спрямованості, музики природи, вокалотерапіі, звукотерапії, різноманітних методик дихальної гімнастики, музично-ритмічних ігор, ми можемо позитивно й ефективно впливати на поведінку учнів, покращувати настрій, розвивати музично-творчі здібності, формувати позитивну самооцінку, виховати моральні якості, художній смак і прагнення до самооздоровлення за допомогою музики.
Передумовою використання музикотерапії у практиці діяльності вчителів є психофізіологічні дослідження почуттєво-емоційних реакцій особистості на музику В. Бехтерева, М. Лазарева, Ю. Цагарелі та ін.
На сьогодні єдиного загальноприйнятого визначення музикотерапії немає.
С. Шушарджан визначає, що музикотерапія - це метод медичного напряму, що використовує музику із лікувально-профілактичною метою [27];
Б. Карсаковський доводить, що музикотерапія це психотерапевтичний метод, що використовує музику в якості лікувального засобу [16, С.392 – 394.];
В. Драганчук визнає важливість музикотерапії як прийому розрядки школярів від негативних емоцій. [15, с.5].
Г. Побережна визначає, що «музикотерапія» - це залучення різних методів музчного впливу для здійснення конкретних лікувальних завдань[20, с. 51-61 ].
Музикотерапевтична технологія в освіті – це інноваційна педагогічна здоров’язберігаюча технологія, спрямована на збереження та укріплення індивідуального здоров’я учнів за допомогою послідовних дій в ході навчально-виховного процесу.
Однією з основних задач використання музикотерапевтичних технологій на уроках музики є відновлення позитивного емоційно-енергетичного тонусу учнів, зняття нервово-психічних перевантажень.
Сутність музикотерапевтичних технологій полягає в сприянні як музично-творчого розвитку учнів, так і оздоровленню їх традиційними педагогічними прийомами та засобами музичної виразності й інноваційними засобами музикотерапії.
Музикотерапія є однією з інноваційних педагогічних технологій та ставить перед собою наступні завдання:
Змістом музикотерапії є система диференці йованих методів, способів і елементів лікуваль но-виховного впливу, здійснюваного за допомо гою експресивної (активної) і рецептивної (пасивної) діяльності.
Ж. Шошина розрізняє основні форми музикотерапії: рецептивну, активну, інтегративну [26, с. 215-219].
Рецептивна музикотерапія (пасивна) відрізняється тим, що людина в процесі музикотерапевтичного процесу не бере в ньому активної участі, займаючи позицію простого слухача. Їй пропонують прослухати різні музичні композиції або вслухатися в різні звучання, що відповідають стану її психічного здоров'я та етапу лікування.
Активні методи музичної терапії засновані на активній роботі з музичним матеріалом: інструментальна гра, спів.
Інтегративна музикотерапія поряд з музикою задіює можливості інших видів мистецтва: малювання під музику, музично-рухливі ігри, пантоміма, пластична драматизація під музику, створення віршів, малюнків, оповідань після прослуховування музики та ін творчі форми. Музично-терапевтичні методи, як правило, підбираються індивідуально.
Таким чином, погоджуючись з висновками науковців, можна зробити висновок, що музикотерапія – це система диференці йованих методів, способів і елементів лікуваль но-виховного впливу, здійснюваного за допомогою експресивної (активної) і рецептивної (пасивної) діяльності.
Виходячи з того, що музична терапія - це метод відновлення здоров'я та оптимізації поведінки за допомогою музичних засобів, музикотерапія може використовуватися як прийом на уроках художньо-естетичного циклу і як допоміжний засіб рятування від шкільних стресів у позаурочні години.
Науковці пропонують такі її напрями як механізми виховного і психотерапевтичного впливу: емоційне активування в ході уроку; музичний катарсис; емоційна розрядка або регулювання емоційними станом; розвиток комунікативних здібностей; підвищення художньо-естетичних потреб; набуття нових засобів емоційної експресії; формування установок на позитивні відносини з собою, з колективом, зі світом.
Формами застосування музикотерапії можуть бути:
Право вибору активної або рецептивної музикотерапії залежить від вчителя, якому треба враховувати дві умови: зовнішню – час проведення заняття та внутрішню – емоційний настрій класу. Від вчителя вимагається тонке психологічне відчуття класу, характер якого можна фіксувати за допомогою двох карток – червоного та зеленого кольорів. Червона картка символізує стомлення, роздратування; зелена - позитивній настрій, поновлення сил. Картки пропонуються учням на початку уроку і за їх допомогою перевіряється емоційний стан класу у процесі проведення занять, відповідно до якого вчителем застосовується музичний матеріал.
На уроках музики вчитель може застосовувати музикотерапевтичні технології, до яких входять: вокалотерапія; ритмотерапія; фольклорна арт-терапія; сказкотерапія; терапія творчістю; улибкотерапія.
За адаптованими методиками В.Зав’ялова та В.Петрушина, пропонуємо наступні правила застосування музикотерапії:
4) підібрати «правильну» музику для релаксації як метод самодопомоги. Це можуть бути звуки природи чи спеціальна музика (Ф.Шуберт. «Аве Марія», Ф.Ліст. Ноктюрн №3 «Мрії кохання», К. Сен-Санс. «Лебідь»);
Таким чином, підсумовуючи викладене, ми стверджуємо, що музикотерапія є позитивним чинником становлення й розвитку гармонійної особистості через вплив на: емоційно-почуттєву сферу; інтелектуальні здібності; психотерапевтичний і фізіологічний стан тощо.
Підсилити ефект музикотерапії можна за допомогою ароматерапії, дихальних і рухових вправ, залучення живопису, поезії, танцю, кольоротерапії. Вільне малювання під певну музику допомагає виразити почуття через малюнок, танець - рухами, аромати трав допоможуть оздоровитись, а поетичне і колірне сприйняття набагато підсилить вплив музики на психофізіологічний стан дитини. Дуже важливо, щоб музичний твір подобався учням, сприймався ними, тільки в цьому випадку музикотерапія «запрацює» і принесе позитивні результати.
Музика — невід'ємна складова нашого буття. Вона робить життя змістовнішим, веселішим, цікавішим, збагачує різними емоціями. У молодшому шкільному віці діти чи не найбільше полюбляють музичні заняття, розваги, свята, музичні паузи, ігри.
Музикотерапія передбачає використання спеціальної добірки музичних творів з метою впливу на емоційно-почуттєву сферу дитини, її духовне зростання, забезпечення релаксації та емоційного тла для оптимізації різних видів діяльності. Музику можна використати для надання психолого-педагогічної допомоги дітям з інтелектуальними, мовленнєвими, руховими, сенсорними, емоційними порушеннями. Насамперед музика впливає на емоційну сферу дитини, вона також є засобом невербальної комунікації та одним з можливих способів пізнання світу.
Розглянемо деякі музичні ігри з погляду розвивально-терапевтичного впливу на особистість учнів.
До ігор, які впливають на розвиток голосового апарату є фонопедичні ігри. До них відносяться сигнали домовленої комунікації:
Цей комплекс вправ виробляє в учнях дикцію, дає свободу у співі, розкріпачує дітей, дає можливість мати здоровий, сильний і виразний голос.
3 . Вправа, що наслідує різні звуки природи.
Між ялинових м'яких лап - діти піднімають руки вгору, підставляючи свої долоньки дощу.
Дощик - кап, кап, кап! - Кожна дитина співає свій звук «кап» у верхньому регістрі, слухаючи звучний кластер.
Де сучок давно засох, - діти опускають руки вниз.
Сірий мох, мох, мох. - Співають « мох» в низькому регістрі дуже тихо.
Де листок до листка прилип,
Виріс гриб, гриб, гриб. - Діти сідають, а на слові «Гриб» голосом з нижнього регістру піднімаються в середній , при цьому повільно встають.
Хто знайшов його, друзі? - Звучить кластер.
Це я, я, я - потім він складається в унісон в середньому регістрі.
Існують «Пальчикові ігри», які діти із задоволенням виконують на уроці музики.
«Господарочка»
У цій вправі дитині дається можливість послухати різні характери дотиків пальців однієї руки і поверхні долоні іншої руки. Запропоновані два варіанти дуже різні за складністю рухів. Складність другого варіанту передбачає використання останнього набагато пізніше.
1 варіант
Наша то хазяєчка - Пальці правої руки покласти поперек долоні лівої руки.
Тямуща була : - Те ж рух , але руки поміняти місцями.
Всім в хаті роботушку - Ті ж рухи на кожну чверть (два рази на рядок )
До свята дала. - Те ж саме
Чашечку собачка миє язичком, - Середній палець правої руки - «язичок собаки». Долоню лівої руки закруглюється як чашечка.
Мишка збирає крихти під вікном. - Вказівний і великий пальці правої руки прищипують ліву долоні, у якої великий і вказівний пальці з'єднані, утворюючи « віконце».
(Якщо рух правою рукою добре виконується то можна використовувати замість вказівного інші пальці).
По столу котище лапою шкребе, - Долоня лівої руки випрямлена. Пальці правої активно скребуть її.
Постілки курочка віничком мете. - Пальчики правої руки «підмітають пил» на долоні лівої руки.
При повторенні руки міняються ролями.
«Сонечко»
Вправа на поєднання великих, вільних рухів рук і точних дотиків кінчиків пальців.
Сонечко! Сонечко! - «Звернення до сонця» Руки піднімаються вгору. Спинка пряма.
Погуляй біля річки! - Руки витягнуті перед собою, долоні повернені вниз. Розмашисті вільні рухи рук від плеча.
Сонечко! Сонечко! - «Звернення до сонця».
Розкидай колечка! - Руки прямі, витягнуті вперед. 2, 3, 4, 5 пальці по черзі торкаються до першого, утворюючи колечка. Руки вільно рухаються в просторі, як би «розкидаючи колечка» на кожну чверть.
Ми колечка зберемо - Ліва рука витягнута вперед долонею вгору. Права «збирає і кладе колечка» в долоньку. «Чи збирає» з боку, роблячи мах в праву сторону на I -у чверть .
Золоченочкі візьмемо, - Те ж саме, але руки міняються ролями.
Покатаєм , - Кругові, потирають руху долоньки про долоньку.
Пограємо - Шлепки по колінах.
І тобі назад повернемо! - Звернення до сонця.
Наведемо приклади координаційно-рухових ігор, які можна використовувати на уроках музики.
Пластичне інтонування.
Жест, рух, пластика мають особливу властивість узагальнювати емоційний стан. Здатність знайти такі рухи, які б висловили головне: душевний стан , відбите в музиці і віршах, вирішує дуже багато проблем: відпадає необхідність у тривалих бесідах з приводу характеру музики або тексту.
Пластичне інтонування допомагає учням відчути протяжність фрази, відчути в пульсації характер того чи іншого твору, а також проявити себе у творчому пошуку.
Так діти, прослухавши фрагмент із «Ранку» Е. Гріга, виконують завдання показати рухом, як розвивалася музика (руки дітей плавно піднімаються вгору, показуючи, як сходить сонце). Необхідно звернути увагу наскільки виразні жести учнів, чи відповідають вони характеру музики.
«Арагонська хота» М. Глінки. Більш емоційно відчути атмосферу святкового веселощів допоможе учням і пластичне інтонування хоти, пошук виразних жестів, поз, рухів.
Координаційно- рухливі ігри розвивають у дітей комунікативні навички, співробітництво, довіру, координацію, рухову реакцію, почуття ритму, дикційна активність.
«Їжачок»
Парна гра. Діти стоять «паровозиком».
Їжак по лісу: туп - туп - туп ! - Вдаряємо по спині того, хто стоїть попереду кулачком.
Весь голчастий, гострий зуб! - «Колючі» рухи пальцями по спині; на слові «зуб» - вказівними пальцями - в боки.
Їжачок, їжінька, постій, - обхопити корпус руками, виконувати колихаючі рухи вліво, вправо.
Від біди біжиш якій? - Повертати голову того, хто попереду вправо, вліво.
Їжачок ніжками: топ - топ, - вдаряють по спині кулачками.
Їжачок оченятами: хлоп - хлоп. - Плескати долонями по передпліччях
Мені сказав він строго: ш - ш! - «Загрожувати» пальчиком іншому
Чую я : шкребеться миша! - Один закриває долонями вуха, другий по них дряпає.
Їжак по листю: тапу - тап! - Топати.
Олену він за ніжки: цап! - Хапати за ніжки того, хто стоїть попереду.
Висновки до розділу 1
Мета сучасної школи - підготовка дітей до життя. Кожен учень має отримати під час навчання знання, що знадобляться йому в майбутньому житті. Здійснення означеної мети можливе за умови запровадження технологій здоров’язберігаючої педагогіки.
Учитель, володіючи сучасними педагогічними знаннями, при постійній взаємодії з учнями, їхніми батьками, медичними працівниками та шкільними психологами, планує й організовує свою діяльність з урахуванням пріоритетів збереження та зміцнення здоров’я всіх суб’єктів педагогічного процесу. У своїй роботі він звертається до різноманітних педагогічних технологій.
Музикотерапевтична технологія в освіті – це інноваційна педагогічна здоров’язберігаюча технологія, спрямована на збереження та укріплення індивідуального здоров’я учнів за допомогою послідовних дій в ході навчально-виховного процесу.
Однією з основних задач використання музикотерапевтичних технологій на уроках музики є відновлення позитивного емоційно-енергетичного тонусу учнів, зняття нервово-психічних перевантажень.
Формами застосування музикотерапії можуть бути активна та рецептивна музикотерапія. Рецептивна музикотерапія (пасивна) відрізняється тим, що людина в процесі музикотерапевтичного процесу не бере в ньому активної участі, займаючи позицію простого слухача. Активні методи музичної терапії засновані на активній роботі з музичним матеріалом: інструментальна гра, спів.
Музикотерапія передбачає використання спеціальної добірки музичних творів з метою впливу на емоційно-почуттєву сферу дитини, її духовне зростання, забезпечення релаксації та емоційного тла для оптимізації різних видів діяльності.
На уроках музики вчитель може застосовувати музикотерапевтичні технології, до яких входять: вокалотерапія; ритмотерапія; фольклорна арт-терапія; сказкотерапія; терапія творчістю; улибкотерапія, ігротерапія.
До ігор, які впливають на розвиток голосового апарату відносяться фонопедичні ігри. Існують «Пальчикові ігри», які діти із задоволенням виконують на уроці музики.
Як ми бачимо - уроки музики нерозривно пов’язані зі здоров’язберігаючих технологіями,які покликані виховувати, стимулювати у дітей бажання жити, бути здоровими, вчити їх відчувати радість від кожного прожитого дня; показувати їм, що життя - це прекрасно, викликати у них позитивну самооцінку.
РОЗДІЛ 2. ПРАКТИКА ЗАСТОСУВАННЯ МУЗИКОТЕРАПЕВТИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ МУЗИКИ
2.1. Аналіз застосування музикотерапевтичних технологій на уроках музики
Для з’ясування стану використання музикотерапевтичних технологій на уроках музики, ми, на педагогічній практиці, відвідали уроки музики в ДЗОШ № 85.
Аналіз уроків вчителя музики дав змогу зробити висновки про те, що вчителем застосовуються різноманітні педагогічні технології, але здоров’язберігаючим технологіям відводиться замало часу.
Вчитель в молодших класах проводить фізхвилинку, але не під музику, а у виді фізичної розминки. Ми на уроках не помітили ігрових моментів, пов’язаних з розвитком творчості, релаксацією, відволіканням від стресових ситуацій.
Проведені з учнями індивідуальні бесіди показали, що діти хотіли би навчитися, чи познайомитися з ігровими прийомами, пов’язаними зі слуханням або виконанням музики на уроках музики.
Для покращення ситуації нами було запропоновано деякі здоров’язберігаючі музикотерапевтичні технології, зокрема, ігрові, спрямовані на покращення атмосфери на уроках музики, на взаємодію між учнями у класі, на розвиток мислення, уяви, музичних здібностей розширення сфери діяльності учнів на уроці.
2.2. План-конспект уроку музики з застосуванням ігрових музикотерапевтичних технологій
План-конспект
уроку музики
проведений у 1 класі
Тема семестру : Про що розповідає музика
Тема уроку : Подорож із казкою
Зміст уроку : В.Косенко «Дощик», П.Чайковський «Баба-Яга» - слухання
сл. І.Плакіди , муз. І.Кішко «Осень»- виконання
Мета уроку :
Дидактична : ознайомити дітей із чарівним світом музики за допомогою казок та різних видів музичної діяльності; учити розуміти, що музика може розповідати, виражати, зображувати.
Розвиваюча : розвивати музичний слух, вокально-хорові навички, фантазію та уяву.
Виховна : виховувати культуру сприймання музичних творів, прищеплювати любов до музики.
Тип уроку : введення в тему.
Обладнання : ПК, фортепіано, портрет П.І.Чайковського, дидактичні матеріали.
Хід уроку
Вхід дітей під музику П.І.Чайковського «Танок Феї Драже»
Музичне вітання «Вже чарівниця завітала і казку нам подарувала»
Бесіда(Ігрова драматизація)
Вчитель. Сьогодні на нас чекає цікава подорож до музичної казки «Сім сестричок-чарівничок». Жив собі хлопчик, який дуже любив музику. Він гарно співав і грав на різних музичних інструментах, тому його називали Сідореком. Одного разу в ту країну, де жив Сідорек, прийшов злий чаклун і зачарував музичні звуки та чудовий голос Сідорека. Хлопчик почав благати чаклуна повернути йому музичні звуки, проте той відповів:
«Якщо любиш звуки ти,
Спробуй їх отут знайти.
Я не тільки іх сховав,
Ще як слід зачарува!»
Звучить п'єса «Дощик» В.Косенка.
На дощик
Швидко, і ніби колола
ДО
ДО
(Кріпимо нотку-лялечку «ДО» на дошку.)
Далі хлопчик наш іде ,
Відшукать звук-ноту Ре.
Може десь вона росте,
Тільки як же взнати де?
(Виходить учень і прикріплює нотку-лялечку «Ре» на фланелеграф.)
Зраділа нотка Ре,
Що її розчаклували, і заспівала:
«Реп'яшок я не від роду,
Це мою чарівну вроду
Злий чаклун зачарував,
Реп'яшком мене назвав,
І тому я через те
Називаюсь нотка Ре»
По місточку хлопчина блукає,
Зачарований третій звук шукає.
Раптом бачить: у мімозі
Покотились дрібні сльози,
Жовті грона затремтіли,
Тихо-тихо задзвеніли:
«Мі-мі-мі, мі-мі-мі,
Ой як сумно тут мені
У садку стояти,
«Мі-мі-мі» співати».
МІ
(Виходить учень і кріпить нотку-лялечку «МІ» на дошку)
Хлопчик далі вирушає,
Звук-ноту Фа тепер шукає.
Тільки де її знайти?
Нумо спробуй тепер ти.
(Виходить дитина і прикріплює нотку-лялечку «ФА» на дошку)
Далі хлопчик наш блукає,
П'яту нотку Соль шукає.
Де чаклун її ховає?
Нумо швидше розшукай.
(Виходить учень і кріпить нотку-лялечку «СОЛЬ» на дошку)
«Ля-ля-ля, ля-ля-ля!» -
Цілий день співаю я.
Може хтось мене почує
І від чарів порятує?
- Яка нотка так співає?
ЛЯ
(Виходить учень і кріпить нотку-лялечку «ЛЯ» на дошку)
Сім звуків знаю я,
Бо всі вони – моя сім'я,
Остання у сім'ї –
Це сьома нотка СІ.
(Виходить учень і прикріплює нотку-лялечку «СІ» на дошку)
Наші звуки встали в ряд – утворився звукоряд.
Хорове виконання пісні «Веселі нотки»
Як зустрілись До і Ре,
Кожна ротика дере.
Тут прийшло маленьке Мі:
- Чом співаєте самі?
Ось спішать Фа, Соль, Ля, Сі:
- Заспіваймо разом всі!
- До, Ре, Мі, Фа, Соль, Ля, Сі, -
Так співають нотки всі.
- До, Ре, Мі, Фа, Соль, Ля, Сі, -
Ми їх вивчили усі.
Казка «Весела родина»
А зараз я вам розкажу казку про друзів Сідорека.
Жила-була дружна велика сім'я:
Прабабуся, дідусь і бабуся, мами й татусі, і діти.
Вони часто разом ходили в парк на прогулянку. Одного разу, щоб було веселіше, діти придумали заняття: рахувати свої кроки. Алея в парку була довгою, їм доводилося робити багато кроків, але лічити вони вміли лише до чотирьох. Довго вони думали, як їм подовжити лічбу, і придумали: після кожної цифри вирішили додати літеру «і».
Сказано – зроблено.
По доріжці діти біжать,
люблять кроки свої рахувать.
А виходить у них ось так:
«Раз і, два і, три і, чотири і».
Мами з татками не відстали,
свої кроки вони рахували.
І вийшло в них так:
«Раз і, два і, три і, чотири і».
Дідусь і бабуся, щоб не відставати.
Стали кроки також рахувати.
Ось так:
«Раз і, два і, три і, чотири і».
Прабабуся тихо скахала:
«І я кроки свої рахувала:
Раз і, два і, три і, чотири і».
Ой, як повільно йшла вона!
Ритмічна вправа «У кого яка пісня» (Дихальна гімнастика)
Діти плескають восьмими нотами.
Діти плескають четвертними нотами.
Діти плескають половинними нотами.
Діти плескають цілими нотами.
Казка «Весела родина» (продовження)
А тут казочці кінець. Наш Сідорек – молодець.
Ну, а що же злий чаклун?
Не кричить, не лає, а привітно ще здаля нас учіх вітає,
Бо чаклунський дідуган – це звичайний …(барабан).
(Прийом м'язкової релаксації)
А зараз я хочу запросити вас на музичну прогулянку в осінній ліс. Дістатися туди нам допоможе ось ця карта . Якщо уважно подивимося на неї, то побачимо, що наш шлях спочатку піде по широкій дорозі, потім по вузькій, знову по широкій і знову по вузькій. Потім почнуться гори. Ми будемо то підніматися вгору і то спускатися вниз. А в кінці шляху нас чекає пряма, рівна, гладка дорога, по якій можна не просто крокувати, а весело бігти і навіть стрибати.
Тоді всім треба підійти до столів і приготувати наші пальчики, які під музику будуть весело крокувати.
Вправа " Ноги і ніжки " на розвиток дрібної моторики і почуття ритму.
(Муз. В.Агафоннікова )
Великі ноги йшли по дорозі : ( пальчики " крокують " по поверхні столу)
Топ- топ- топ, топ- топ- топ.
Маленькі ніжки біжать по доріжці ; ( пальчики " біжать" по поверхні столу)
Топ- топ- топ- топ- топ, топ- топ- топ- топ- топ.
Ніжки наші відпочили і попереду нас чекають гори! Встаньте біля своїх листочків і приготуйте долоньки. Права долонька буде гора , а пальчики лівої долоньки будуть під музику підніматися на цю гору і спускатися.
Вправа " Драбинка " на розвиток дрібної моторики , виспівування.
Ось йду я вгору, ( права долоня - вертикально, вказівний і середній пальці лівої долоні " крокують в гору " - по поверхні правої долоні )
Ось йду я вниз ( пальчики " крокують " вниз).
( Діти змінюють долоньки і ще раз виконують вправу )
Гори ми подолали і попереду у нас рівна і вільна дорога, по якій я вам пропоную під веселу музику проскакати підскоком .
Танцювальний крок " поскоку " на розвиток координації рухів.
Ось ми з вами і в лісі. Встаньте біля своїх листочків і уявіть собі, що ви дерева, гілки яких розгойдує осінній вітер. Я перетворюю вас всіх в дерева, дме вітер і дерева гойдаються на вітрі: вправо -вліво, вперед -назад, кач- кач, вдих - видих.
Вправа " Дерево" на відновлення дихання
(Початкове положення - стоячи, ноги на ширині плечей. Коливальні руху, звані "Ейфелева вежа". Корпус прямий і витягнуть вгору, ступні повинні міцно впиратися в підлогу. Треба, не втрачаючи рівноваги і не відриваючи ступень від підлоги, максимально відхилятися вперед, назад, в сторони, а потім з поворотом справа наліво і зліва направо.)
Ходить осінь , бродить осінь . Вітер з клена листя скинув .
Під ногами шелестять і летять , летять , летять.
Вправа "Дме вітер" на розвиток мовного і співочого дихання, виспівування.
(сл. І.Плакіди , муз. І.Кішко «Осень»)
Після кожного рядка руки піднімаються в сторони – беремо дихання, і опускаються вниз – видих.)
Осіннє листя шаруділи, дощик в гості покликали.
Дощик до них прилетів, осінню пісню заспівав:
" Кап , кап , кап ..."
Давайте і ми заспіваємо пісеньку дощу .
Вправа " Кап- кап ..." на розвиток дрібної моторики, виспівування.
(Діти - по- низхідній - співають " Кап , кап ..." , роблячи руками бризгальні руху)
Прогулянка по осінньому лісі підійшла до кінця і нам пора повертатися до класу .
Слухання музики (Прийом «Роздум»)
Бачу, що маєте чудовий настрій! Пропоную прослухати казкову музику «Баба-Яга» П. Чайковського. Казкові герої бувають різними. Івасик-Телесик, Іван-Царевич, Котигорошко, Снігуронька, Дід Мороз роблять добрі справи, допомагають людям. А хто їм заважає? Послухайте, як про неї йдеться в одній казці.
Уранці прокинулася Баба-Яга – кістяна нога у своїй хатиночці на курячих ніжках. Дивиться: немає Іван-Царевича. Кинулася навздогін з усіх сил. На залізній ступі скаче, тичкою поганяє, мітлою слід замітає – тільки вітер свистить, хмари розганяє…
Послухаємо п'єсу П.Чайковського «Баба-Яга» та поміркуємо, як Бабу-Ягу зображено в музиці.
- Які музичні звуки розчаклував Сідорек?
До, ре, мі, фа, соль, ля, сі
- Про яких друзів Сідорека ви дізналися?
Про восьмі, четвертні, половинні та цілі ноти
- Як їх рахують?
Раз і, два і, три і, чотири і
- Якими засобами музика нам розповіла про Бабу-Ягу?
Швидкий темп, ніби вона летить на ступі, хвилеобразна мелодія, ніби вона наздоганяє.
Молодці, діти. Ви сьогодні дуже добре працювали, тому Сідорек дарує вам ці чудові казкові іграшки.
Додаток до уроку
Казки про музику, що склали учні.(Прийом розповідання казки)
Хто важливий?
Одного разу в Музичному королівстві здійнявся шум і гам. То Дієз і Бемоль почали сперечатися: хто з них найважливіший. Вони так кричали, що їх почув Скрипковий ключ – король Музичного королівства.
Король засміявся, показав Дієзу та Бемолю Бекара, що стояв неподолік, і промовив:
Казка про добре серце
Одного разу дівчинка пішла до лісу на прогулянку. Біля лісу вона почула, як дзвенить річечка. У лісі вона почула, як співають пташки, особливо їй сподобалася пісня соловейка. Чарівну пісню виводив цвіркун, а на галявині співали веснянки дівчата.
«Ой, які чарівні звуки! Де вони живуть?» - подумала дівчинка.
Тут з'явилася чарівна Фея і сказала:
Казка про принцесу мелодію
У казковому Музичному королівстві жили троє принців: Ритм, Темп і Лад. Одного разу вони побачили чудову принцесу Мелодію та покохали її.
- Обирай з-поміж нас нареченого! – сказали принци.
Подумала Мелодія та промовила:
- Без чіткого й рівномірного Ритму моя мелодія буде нечіткою. Без повільного та швидкого Темпу моя мелодія буде нецікавою. Без сумного чи веселого Ладу моя мелодія буде негарною. Я не можу нікого з-поміж вас обрати, тому що мою мелодію не любитимуть люди. Я буду вашою названою сестрою. З вами моя мелодія даруватиме людям радість.
Індивідуальні бесіди, інтерв’ювання, проведені після уроку музики, показали, що дітям подобається грати на уроках музики в музичні ігри, пов’язані зі збереженням здоров’я та покращенням настрою.
Висновки до розділу 2
Таким чином, ми з’ясували, що за допомогою музикотерапії можна моделювати емоції, допомогти збалансувати психоемоційний стан і поведінку дитини. Прийоми розповідання казки допомагають зменшити відчуття тривоги і невпевненості. Народна і дитяча музика дає відчуття безпеки. Розслаблюючою дією володіють ігри на розвиток дрібної моторики. Заспокійливий ефект носять звуки природи. Рухлива дитина, завдяки сприйняттю музики, заспокоюється, а нерішуча і неконтактна дитина значно підвищить свій власний тонус, рівень бадьорості. Заняття з використанням музикотерапевтичних технологій дають багатий досвід спілкування, наповнюють життя радісними та яскравими враженнями.
ВИСНОВКИ
Вирішення проблеми збереження здоров'я дітей та підлітків потребує уваги всіх зацікавлених у цьому: педагогів, медиків, батьків, представників громадськості. Однак особливе місце та відповідальність з оздоровчій діяльності відводиться освітній системі, яка повинна й має всі можливості для того, щоб зробити освітній процес здоров’язберігаючим, і в цьому випадку мова йде вже не просто про стан здоров’я сучасних школярів, а про майбутнє України.
Ефективність формування здорового способу життя вимагає активного залучення учнів до здоров’язберігаючого навчального процесу, де велику роль грають музикотерапевтичні технології.
В нашому дослідженні ми виявили, що музикотерапевтична технологія – це інноваційна педагогічна здоров’язберігаюча технологія, спрямована на збереження та укріплення індивідуального здоров’я учнів за допомогою послідовних дій в ході навчально-виховного процесу, яка має наступні складові: вокалотерапія; ритмотерапія; фольклорна арт-терапія; сказкотерапія; терапія творчістю; улибкотерапія, ігротерапія.
Однією з основних задач використання музикотерапевтичних технологій на уроках музики є відновлення позитивного емоційно-енергетичного тонусу учнів, зняття нервово-психічних перевантажень.
Формами застосування музикотерапії можуть бути активна та рецептивна музикотерапія. Рецептивна музикотерапія (пасивна) відрізняється тим, що людина в процесі музикотерапевтичного процесу не бере в ньому активної участі, займаючи позицію простого слухача. Активні методи музичної терапії засновані на активній роботі з музичним матеріалом: інструментальна гра, спів.
Музикотерапія передбачає використання спеціальної добірки музичних творів з метою впливу на емоційно-почуттєву сферу дитини, її духовне зростання, забезпечення релаксації та емоційного тла для оптимізації різних видів діяльності.
На уроках музики вчитель може застосовувати музикотерапевтичні технології, до яких входять: вокалотерапія; ритмотерапія; фольклорна арт-терапія; сказкотерапія; терапія творчістю; улибкотерапія, ігротерапія.
До ігор, які впливають на розвиток голосового апарату відносяться фонопедичні ігри. Існують «Пальчикові ігри», які діти із задоволенням виконують на уроці музики.
Як ми бачимо - уроки музики нерозривно пов’язані зі здоров’язберігаючих технологіями,які покликані виховувати, стимулювати у дітей бажання жити, бути здоровими, вчити їх відчувати радість від кожного прожитого дня; показувати їм, що життя - це прекрасно, викликати у них позитивну самооцінку.
Ми з’ясували, що за допомогою музикотерапії можна моделювати емоції, допомогти збалансувати психоемоційний стан і поведінку дитини. Прийоми розповідання казки допомагають зменшити відчуття тривоги і невпевненості. Народна і дитяча музика дає відчуття безпеки. Розслаблюючою дією володіють ігри на розвиток дрібної моторики. Заспокійливий ефект носять звуки природи. Рухлива дитина, завдяки сприйняттю музики, заспокоюється, а нерішуча і неконтактна дитина значно підвищить свій власний тонус, рівень бадьорості. Заняття з використанням музикотерапевтичних технологій дають багатий досвід спілкування, наповнюють життя радісними та яскравими враженнями.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ