Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
2. Основні фактори загартовування. Загартовування повітрям.
Повітря діє на організм своєю температурою, вологістю, тиском, швидкістю руху його потоків та аероіонів.
Фізіологічна дія свіжого повітря проявляється покращенням обміну речовин, емоційного настрою, що в сукупності приводить до покращення розвитку і зміцнення опірності організму.
Дитина дуже чутлива до нестачі свіжого повітря, тому що тканини організму, який інтенсивно росте, потребують підвищеної кількості кисню. (Наприклад, кількість кисню, що проходить через легені дитини в 1 рік 220 мл на 1 кг ваги, а у дорослого 96 мл).
3. Загартовування водою.
В основі дії водних процедур на організм дитини лежить поєднання різних за інтенсивністю температурних, механічних і хімічних подразників.
У відповідь на ці подразнення в організмі виникає ряд реакцій, що супроводяться фізіологічною перебудовою діяльності багатьох органів і систем.
Високу ефективність дії води на організм дитини можна пояснити тим, що її теплопровідність у 28 разів вища, ніж теплопровідність повітря. Відповідно до цього збільшується швидкість тепловтрати при зануренні тіла у воду, повітря при його температурі плюс 33°С сприймається дитиною як тепле, а вода такої самої температури індиферентною; температура повітря плюс 23°С здається індиферентною, а вода такої самої температури прохолодною.
Фізіологічна дія води. Під впливом водних процедур у дітей поліпшується діяльність серцево-судинної системи, органів дихання, нирок і м'язів, змінюються обмін речовин і теплорегуляція, підвищується імунітет, активізується діяльність центральної і вегетативної нервових систем. З усіх реакцій організму у відповідь на різні форми дії води найбільш вираженою є реакція кровоносних судин.
Унаслідок подразнень холодом судини шкіри звужуються, шкіра стає блідою, порівняно холоднішою, непосмуговані м'язи шкіри скорочуються, і вона вкривається дрібненькими пухирцями ("гусячою шкірою").
Ця перша реакція на охолодження, коли кров відпливає до внутрішніх органів, змінюється другою фазою припливом крові з внутрішніх органів до шкіри, яка стає червоною, теплішою. У другій фазі підсилюються процеси дисиміляції, утворення тепла в організмі.
Якщо охолодження триває надто довго, може настати третя фаза реакції організму, коли кровоносні судини в шкірі залишаються розширеними, але течія крові в них сповільнюється, кров застоюється, і шкіра набуває синюшного відтінку (ціаноз), знову з'являється "гусяча шкіра", спостерігається тремтіння у всіх м'язах. Третя фаза не є бажаною.
Теплорегуляційні механізми у дітей не дуже розвинені, і тому вони легко вбирають тепло і легко віддають його. Під час водних процедур діти можуть перегрітися або охолодитися. Дуже важливо стежити за температурою води і повітря, суворо дотримуючись поступовості при зниженні температури води.
4. Загартовування сонцем.
Фізіологічна дія сонця. Правильне застосування сонячних променів для загартовування дітей дуже корисне. У помірних дозах вони сприятливо діють на організм дитини, на обмінні процеси, поліпшують дихання і кровообіг, підвищують тонус центральної нервової системи, активізують діяльність залоз внутрішньої секреції.
Та чи інша дія сонячного світла на організм залежить від його спектрального складу.
Сонячне світло це сукупність видимих і невидимих променів. Видима частина сонячних променів неоднорідна. Вона складається з червоних, оранжевих, жовтих, зелених, блакитних, синіх та фіолетових пучків.
З видимих променів сонячного спектра фіолетові мають найменшу довжину хвилі близько 400 мілімікронів, а червоні найбільшу близько 760.
Невидимі промені розміщуються з обох боків сонячного спектра. До них належать ультрафіолетові промені, які входять до фіолетової частини видимого спектра (довжина їхньої хвилі від 295 до 400 мілімікронів), та інфрачервоні, які містяться за червоною межею видимого спектра (довжина хвилі від 760 до 2300 мілімікронів).
Ультрафіолетові промені за силою дії на живі організми значно перевищують всі інші промені. їхній вплив на організм дитини неоднаковий і залежить від довжини хвилі. Одні з них допомагають запобігти рахітові й лікувати його, інші викликають почервоніння шкіри (еритему) і сприяють пігментоутворенню, унаслідок чого виникає загар. Ультрафіолетовим променям з найкоротших хвиль властива бактерицидна дія.
При опроміненні частина сонячних променів відбивається шкірою, а інша частина проникає вглиб, викликаючи теплову і хімічну дію. Інфрачервоні промені проникають в організм на 5-6 см, видимі на кілька міліметрів, а ультрафіолетові лише на 0,2-0,4 мм.
Під час опромінення шкіри ультрафіолетовими променями дитина відчуває все зростаюче тепло, на шкірі з'являється легка гіперемія, яка після припинення опромінення швидко проходить. Проте через кілька годин опромінені ділянки шкіри знову червоніють. Це так звана ультрафіолетова еритема, що виникає у зв'язку з тривалим розширенням шкірних капілярів.
У природних умовах на людину діє пряма радіація, яка безпосередньо йде від сонця, а також розсіяна (від небесного склепіння) і відображена (від різних предметів навколишнього середовища).
Енергетичний склад прямої, розсіяної і відображеної сонячної радіації різний, що зумовлене висотою стояння сонця, хмарністю, запиленістю атмосфери тощо.
Говорячи про пряму сонячну радіацію, мають на увазі спрямований потік променів, що йде від сонця. Розсіяна радіація це фактично та сама сонячна радіація, яка доходить до поверхні землі у вигляді розсіяного потоку від усіх точок небозводу.
У безхмарному небі сонячна радіація розсіюється молекулами газів, які становлять атмосферу, а в хмарному небі розсіюванню сприяють також краплини води або кристалики льоду.
Відображена сонячна радіація це потік сонячних променів, відбитий від різних предметів навколишнього середовища. Найбільша відбивна здатність властива свіжому снігові.
Усе це потрібно враховувати вихователю, вибираючи місце для приймання сонячних ванн. Наприклад, якщо сонячну ванну приймати на свіжоскопаному земляному майданчику, то загальна дія сонячних променів на дитячий організм буде майже на 10% менша, ніж тоді, коли її приймати на траві. Водночас ефект дії сонячного проміння на траві майже вдвічі менший, ніж на піску.
Сонячні ванни можна приймати скрізь, де є вільний доступ до сонячних променів і відчувається рух повітря (що запобігає перегріванню організму), але найкраще на зелених лужках, у парках, на гірських і лісових галявинах, на березі моря, ріки та озера.
Дітям дошкільного віку краще приймати повітряно-сонячні ванни в умовах розсіяного світла, під тентом, під гранчастим навісом, зробленим з дрібних планок, або в тіні дерев.
До систематичного загартовування дітей сонячними ваннами можна приступати лише з дозволу лікаря. Не слід відразу починати із загальних сонячних ванн, їм мають передувати повітряні ванни під навісом, з-під якого не видно сонця і небосхилу.
Сонячні ванни необхідно приймати лише один раз на день, найкраще через 30-60 хв після сніданку. Навесні й восени бажано їх приймати о 10-13 год, а влітку - о 9-12 год.
Слід пам'ятати, що надто тривала або дуже сильна дія сонячних променів може спричинити до опіку шкіри й теплового удару. Почервоніння шкіри це легка форма сонячного опіку. При тяжчих опіках злущуються верхні шари шкіри, виникають пухирі, наповнені рідиною.
Надмірна дія ультрафіолетового проміння може призвести до омертвіння ділянок шкіри. При опіках великих ділянок шкіри у дітей підвищується температура тіла, спостерігається озноб, тремтіння рук і ніг, з'являється нудота, іноді блювання. Тривала і сильна дія сонячних променів на організм дитини може призвести до сонячного й теплового ударів.
Тепловий удар це патологічний стан, зумовлений загальним перегріванням організму під впливом зовнішніх теплових факторів.
5. Ходіння босоніж.
Ходіння босоніж як ефективний засіб профілактики й лікування багатьох хвороб вперше запропонував відомий німецький учений-гігієніст Себастьян Кнейп у кінці XIX століття.
Фізіологи доводять, що підошви ніг належать до найбільш рефлексогенних зон людського організму. Ноги це своєрідний розподільний щит, на якому є 72000 нервових закінчень. Через нього можна "підключитися" до будь якої частини тіла: до головного мозку, легень, верхніх дихальних шляхів, печінки, нирок тощо.
Ось чому ходіння босоніж це своєрідний точковий масаж, який тонізує організм і підтримує його в робочому стані.
На шкірі стоп значно більше, ніж на будь-яких інших ділянках поверхні тіла так званих терморецепторів, що реагують на тепло і холод. Взуття створює для ніг постійний комфортний мікроклімат. Це призводить до того, що холодові рецептори відразу реагують навіть на найменше охолодження.
Підошви ніг рефлекторно пов'язані з носовою частиною глотки. При охолодженні стоп настає спазм кровоносних судин ніг і носової частини глотки, що призводить до зниження температури слизових оболонок верхніх дихальних шляхів. Наявні тут мікроорганізми починають розмножуватись. Унаслідок цього в дитини, яка промочила ноги, з'являються нежить і катаральні явища.
Як і всі види фізичних тренувань, загартовування ходінням босоніж має бути поступовим і систематичним. Особливо це стосується дітей перших років життя.
Починати слід з ходьби по килиму або килимовій доріжці в теплій кімнаті, потім по дерев'яній підлозі. Дуже зручні для цього гумові килими з шиповим рифленням. Ранкову гімнастику краще починати з ходьби по такому килиму. Це найкращий тонізуючий засіб.
До ходіння босоніж по землі треба привчати дитину з раннього віку. Починають такі вправи влітку при температурі повітря, не нижчій від 24°С, поступово збільшуючи час ходіння босоніж з 2-3 до 10-15 хвилин, і, звичайно, продовжують при більш низьких температурах повітря (до 22°С...20°С). Корисно поєднувати цей вид загартовування з щоденними ваннами для ніг, поступово знижуючи температуру води.
Гарячий пісок і асфальт, гостре каміння і шлак, соснові шишки і голки діють на дитячий організм як сильні подразники, а теплий пісок, м'яка трава, дорожний пил заспокійливо.
Сонячно-повітряні ванни слід приймати на розкладушці або просто на сухій землі, підстеливши ковдру. На голову одягають панаму. Перша ванна триває 4-5 хв, потім через 2-3 процедури тривалість її продовжують на 4 хв і доводять до 20 хв для 3-4-річних дітей і до 25-30 хв для 5-6-річних.
Приймаючи сонячну ванну, дитина повинна повертатися по черзі до сонця спиною, правим і лівим боком, грудьми. Після процедури дитину треба обмити водою, температура якої 26-25°С (поступово її знижують до 20-22°С), витерти рушником і дати їй відпочити 0,5 год у тіні.