Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
101
ПД.079000.000ПЗ
Розробив
Логвiненко Є.Л
Перевірив
Друзь О.М
Реценз.
Н. Контр.
Затвердив
Єрошин С.С.
Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях
Літ.
Аркушів
СНУ ім. В.Даля кафедра
ОП та БЖД
6. Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях
6.1 Охорона праці
Мета розділу – поліпшення умов праці працівників, попередження виробничого травматизму, профзахворювань, пожеж, аварій та ін. на виробничих дільницях, технологічному обладнанні, в приміщеннях та робочих місцях проектування станка двосторонньої шліфовки.
Основними шкідливими та небезпечними виробничими чинниками на місцях проектування станка двосторонньої шліфовки є надмірний шум, вібрація та небезпека ураження електричним струмом. У даній дипломній роботі ми розглянемо створення на кожному робочому місці безпечних умов праці, безпечної експлуатації обладнання, зменшення або повна нейтралізація дії шкідливих і небезпечних виробничих факторів на організм людини і, як наслідок, зниження виробничого травматизму та професійних захворювань.
6.1.1. Аналіз будівельно-планувальних особливостей об’єкту
Велика, спеціально обладнана кімната. Більшу частину займають місця для людей, орієнтовані в однин бік. Мається дошка для записів або екран для відеоінформації. Є можливість вивішування плакатів. В аудиторії мається багатолампових освітлення, або велику кількість високих і широких вікон.
При розробці плану розміщення ПК і мережевого устаткування в заданому приміщенні слід враховувати вимоги «Тимчасових санітарно-гігієнічних норм» [17], в яких приведені допустимі відстані між ПК, між стінами і ПК, між рядами ПК при їх одно- двух- або трирядній розстановці.
Площа приміщень, в яких розташовують відеотермінали, визначають згідно нормативним документам, що діють, з розрахунку на одне робоче місце, обладнане відеотерміналом: площа - не менше 6,0 м², об'єм - не
менше 20 м³, з урахуванням максимальної кількості осіб, які одночасно працюють в зміні.
При невеликій кількості робочих місць з ПК перевагу слід віддавати розстановці їх біля стіни, протилежної віконним отворам. При периметральной розстановці столів з ПК приміщення повинне бути додатково обладнане столами співробітників (ГОСТ 11015-86) із стільцями (ГОСТ 11016-86) для роботи без ПК з розрахунку кількості персоналу. При розташуванні столів з ПК рядами кожен стіл повинен мати захисний екран з боку, до якої звернена тильна частина відеомонітора.
Виходячи з перерахованих вимог, заданих у дипломному проекті,розраховується кількість комп'ютерів, які можуть бути встановлені в кожному приміщенні підприємства. Задана площа приміщення 10х5=50 м², розділивши 50 на 6, отримаємо, що в цій кімнаті можна встановити тільки 8 комп'ютерів. Якщо врахувати об'єм приміщення, наприклад 10х5х3=150 м³, тоді, при висоті приміщення в 3 м можна встановити не 8, а 25 комп'ютерів.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
102
ПД.079000.000ПЗ
6.1.2 Аналіз шкідливих і небезпечних виробничих чинників
6.1.2.1 Аналіз виробничого освітлення
У виробничих приміщеннях використовують 3 види освітлення:
-природне (джерелом його є сонце);
-штучне (джерелом є штучне освітлення);
-суміщене або інтегральне (поєднання природного і штучного).
Діючим ДБН В.2.5-28-2006 передбачені дві системи штучного освітлення:
-система загального освітлення (світло розподіляється на всю площу приміщення);
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
103
ПД.079000.000ПЗ
-система комбінованого освітлення (там, де проводяться роботи високої точності з напругою зорового аналізатора).
За функціональним призначенням штучне освітлення буває:
-робочим (для забезпечення нормальної світлової обстановки на робочих місцях);
-аварійним (на випадок виходу з ладу робочого освітлення);
-евакуаційним (для забезпечення евакуації людей при аварійному вимкненні робочого освітлення);
-охоронним (для освітлення території, яка охороняється).
Розрізняють два види аварійного освітлення: для продовження роботи;
-для безпечної евакуації людей.
-аварійне освітлення для продовження роботи передбачають у тому випадку, коли вихід з ладу робочого може спричинити вибух, пожежу, отруєння людей або призведе до порушення безперервної роботи технологічного процесу, нормальної роботи життєво важливих об’єктів, таких як електростанції, вузли зв’язку, диспетчерські пункти, насосні станції і т. п.
Природне освітлення - це освітлення приміщень світлом неба (прямим або відбитим), яке проникає через світлові прозори в зовнішніх огороджуючих конструкціях.
Для природного освітлення характерна висока дифузність (розсіяність) світла, яка позитивно впливає на роботу органів зору. Залежно від призначення промислові будівлі можуть бути одноповерхові, багатоповерхові та різних розмірів і конструкцій. Залежно від цього і від вимог технологічного прогресу можуть бути застосовані такі види природного освітлення:
1. Бокове одностороннє або двостороннє, коли світлові отвори (вікна) знаходяться в одній або в двох зовнішніх стінах.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
104
ПД.079000.000ПЗ
2. Верхнє, коли світлові отвори (ліхтарі) знаходяться в покритті або в стінах під ними.
3. Комбіноване, коли застосовується одночасно бічне і верхнє освітлення.
Згідно з вимогами ДБН В.2.5-28-2006 «Природне та штучне освітлення. Норми проектування», вприміщеннях із постійним перебуванням людей в них повинно бути передбачене природне освітлення.
При боковому освітленні нормується мінімальне значення КПО. У випадку однобічного - в точці на відстані 1м від стіни - найбільш віддаленої від світлових отворів, але не більш ніж 12м від них.
Нормоване значення КПО залежить від характеру зорової роботи (розряду) та особливостей світлового клімату в районі розташування будівлі, які вираховують через коефіцієнти m - світлового клімату і c - сонячності клімату.
Встановлено 8 розрядів зорової роботи, з урахуванням найменшого об'єкта, що розрізняється[18]
Ми будемо розглядати: ІІІ - висока точність - від 0,3 до 0,5мм;
Штучне освітлення використовується в темні та перехідні години доби, а також при недостатньому природному освітленні.
За функціональним призначенням штучне освітлення поділяється на робоче, аварійне, евакуаційне, охоронне, чергове.
Аварійне освітлення влаштовують для продовження роботи при аварійному відключенні робочого освітлення. Найменша освітленість робочих поверхонь при аварійному режимі повинна складати не менше 2 лк всередині приміщення
і не менше 1 лк на відкритих майданчиках. Світильники аварійного освітлення мають бути під'єднані до мережі, яка не залежить від мережі виробничого освітлення.Евакуаційне освітлення влаштовують для евакуації людей при аварійному відключенні робочого освітлення.
Згідно з ДБН В.2.5-28-2006 штучне освітлення може бути загальним, місцевим та комбінованим.
Загальним називають освітлення, при якому світильники розміщуються в верхній зоні приміщення (не нижче 2,5м над підлогою) рівномірно (загальне рівномірне освітлення) або з врахуванням розташування робочих місць (загальне локалізоване освітлення).
Місцеве освітлення створюється світильниками, які концентрують світловий потік безпосередньо на робочих місцях. Використання тільки місцевого освітлення у виробничих умовах заборонено, тому що воно створює велику різницю між освітленістю робочих поверхонь і навколишнього простору.
Комбіноване освітлення складається з загального та місцевого освітлення. Комбіноване освітлення використовують для забезпечення високої освітленості на робочих поверхнях. Його передбачають для робіт І-VІІІ розрядів точності за зоровими параметрами, та коли необхідно створити концентроване освітлення без утворення різких тіней.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
105
ПД.079000.000ПЗ
6.1.2.2 Аналіз небезпеки ураження електричним струмом.
Навколишнє середовище значною мірою визначає наслідок дії електричного струму на людину. Опір перегрітого організму знижується, тому з підвищенням температури тяжкість ураження струмом підвищується. Небезпечність ураження електричним струмом зростає з підвищенням вологості і забруднення повітря.
Вологість, струмопровідний пил, їдка пара і гази руйнуюче діють на ізоляцію
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
106
ПД.079000.000ПЗ
електровлаштування, знижуючи її опір. При цьому виникає потенціальна небезпека переходу напруги на конструктивні елементи електрообладнання (корпуси, станини, кожухи), до яких торкаються люди.
Згідно з ПУЕ [20] всі виробничі умови за рівнем небезпеки поділяються на три категорії:
І – з підвищеною небезпекою;
ІІ – особливо небезпечні;
ІІІ – без підвищеної небезпеки.
До першої категорії належать умови, які характеризуються однією з умов, що викликає підвищену небезпеку:
До ІІ категорії, що характеризується особливо небезпечними умовами належать такі, що мають одну з таких ознак:
До ІІІ категорії відносяться сухі, без пилу приміщення, де відсутні ознаки І і ІІ категорій.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
107
ПД.079000.000ПЗ
Приміщення для проектування станка двосторонньої шліфовки відноситься до III категорії .
Можливими джерелами враження електричним струмом на місцях проектування є несправна електропроводка, вимикачі, штепсельні розетки включення ПК в мережу електроживлення, тильна сторона корпусу системного блоку.
Залежно від наслідків ураження електричні удари можна умовно поділити на чотири ступені:
• І — судомні скорочення м'язів без втрати свідомості;
• ІІ — судомні скорочення м'язів із втратою свідомості, але зі збереженням дихання та роботи серця;
• III — втрата свідомості та порушення серцевої діяльності чи дихання (або одного і другого разом);
• IV — клінічна смерть.
Величина струму, що проходить через тіло людини, є вирішальним фактором, і визначається наслідком ураження: чим більший струм, тим небезпечніша його дія. Людина починає відчувати змінний струм, що проходить крізь неї, 0,5...1,5 мА (при частоті 50 Гц), а постійний - 5...7 мА. Цей струм називається відчутним, а найменше його значення - порогом відчутності. Сам по собі він не є небезпечним, але може стати непрямою причиною нещасного випадку, оскільки людина, раптово відчувши дію струму, може несвідомо зробити неправильні дії, які призведуть до механічних пошкоджень її тіла тощо. Змінний струм 50 мА (при 50 Гц) безпосередньо впливає на м'язи серця івважається смертельно небезпечним для людини.
Рід і частота струму визначають небезпечність ураження. Найбільш небезпечним є змінний струм частотою від 20 до 200 Гц. Підвищення частоти вище 1000 Гц супроводжується помітним зниженням небезпеки ураження, але при частоті 100 кГц і більше існує небезпека опіків. Постійний струм напругою
до 500 В у 4...5 разів безпечніший для людини, ніж змінний промислової частоти такого самого значення. При напрузі вище 500 В постійний струм стає небезпечнішим від змінного промислової частоти.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
108
ПД.079000.000ПЗ
Електричний опір тіла людини визначається опором рогового шару шкіри. Якщо шкіра суха, чиста, без пошкоджень, то опір тіла людини коливається від 500 Ом до 500000 Ом. Опір зволожнілої забрудненої шкіри різко зменшується, значно підвищуючи небезпеку ураження. Під час розрахунків захисних улаштувань опір тіла людини змінному струму промислової частоти приймається 1000 Ом.
В електробезпеці беруть до уваги три характерні шляхи проходження електричного струму: рука-рука, рука-ноги, нога-нога. Важливим є стан шкіри в полі струму.Небезпека ураження електричним струмом виникає в момент дотику до неїзольованих струмопровідних частин з такою швидкістю, що людина, яка перебуває під напругою, часто позбавляється можливості відірватися від них. Будова організму людини з розмаїтих клітин та розчинів солей визначає його різний електричний опір. [18]
6.1.2.3 Аналіз психофізіологічних шкідливих і небезпечних виробничих чинників.
Виробничі чинники, які зумовлюють появу професійних небезпек поділяються на небезпечні та шкідливі. Відповідно до ДСТУ-99 “Охорона праці. Терміни та визначення основних понять” небезпечний виробничий чинник – це чинник, вплив якого на працівника в певних умовах призводить до травм, гострого отруєння або іншого раптового різкого погіршення здоров’я або смерті; шкідливий виробничий чинник – це чинник вплив якого за певних умов може призвести до захворювання, зниження працездатності або негативного впливу на здоров’я нащадків.
За своїм походженням небезпечні та шкідливі виробничі чинники поділяються на чотири групи: фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні.
У відповідності до ГОСТ12.0.003-74 психофізіологічні небезпечні та шкідливі виробничі чинники за характером дії поділяються на фізичні та нервово-психічні перевантаження.
До фізичних відносяться статистичні, динамічні та гіподинамічні перевантаження, а до нервово-психічних – розумові перевантаження, перенапруження аналізаторів, монотонність праці та емоційні перевантаження.
Особливість діяльності працівників на місцях проектування станка двосторонньої шліфовки зумовлює появу психологічних небезпечних чинників – нервово-психічного навантаження, внаслідок чого у працівника знижується функціональна активність центральної нервової системи, виникають розлади в її діяльності, що призводить до розладів інших фізіологічних систем.[19]
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
109
ПД.079000.000ПЗ
6.1.3 Заходи з поліпшення умов праці
Заходи з поліпшення умов праці можна поділити на організаційні (контроль за технічним станом обладнання, інструментів, будівель і споруд;контроль за дотриманням вимог нормативних документів з охорони праці;нагляд за обладнанням підвищеної небезпеки;організація навчання, перевірка знань з питань охорони праці і інструктажів робітників підприємства;контроль за виконанням технологічного процесу відповідно до вимог охорони праці;забезпечення працівників засобами індивідуального та колективного захисту;забезпечення відповідними знаками безпеки, плакатами.), санітарно-гігієнічні (контроль за впливом виробничих факторів на здоров'я працівників;забезпечення санітарно-побутових умов згідно з діючими нормами;атестація робочих місць відповідно до їх нормативним актам з охорони праці;планування заходів щодо поліпшення санітарно-гігієнічних умов праці;паспортизація санітарно-технічного стану умов праці.) та інженерно-технічні (вдосконалення технологічних процесів ;механізація та автоматизація виробничих процесів;впровадження дистанційного управління виробничими
процесами з метою виведення людини із зони несприятливих умов праці;удосконалення конструкцій устаткування або заміна застарілого устаткування новим;раціональне планування та інженерне забезпечення виробничих процесів;влаштування та реконструкція діючих вентиляційних систем;виготовлення та установка ефективних інженерно – технічних засобів охорони праці (огороджень, засобів сигналізації, контролю запобіжних пристроїв тощо);реалізація конструктивних рішень з метою доведення до норми рівнів шуму, вібрації, температурного режиму тощо;раціоналізація режимів праці та відпочинку ;використання індивідуальних засобів захисту тощо.).[18]
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
110
ПД.079000.000ПЗ
6.1.3.1 Заходи що до забезпечення виробничого освітлення
Для створення сприятливих умов для здорової роботи, які б запобігали швидкій втомлюваності очей, виникненню професійних захворювань, нещасних випадків і сприяли підвищенню продуктивності праці та якості продукції, виробниче освітлення повинно відповідати наступним вимогам:
- створювати на робочій поверхні освітленість, що відповідає характеру зорової роботи і не є нижчою за встановлені норми;
- забезпечити достатню рівномірність та постійність рівня освітленості у виробничих приміщеннях, щоб уникнути частої переадаптації органів зору;
- не створювати засліплювальної дії як від самих джерел освітлення, так і від інших предметів, що знаходяться в полі зору;
- не створювати на робочій поверхні різних та глибоких тіней (особливо рухомих);
- повинен бути достатній для розрізнення деталей контраст поверхонь;
- не створювати небезпечних та шкідливих виробничих чинників (шум, теплові випромінювання, небезпека уражений струмом, пожежо- та
вибухонебезпека світильників):
Залежно від джерела світла виробниче освітлення може бути: природним, що створюється прямими сонячними променями та розсіяним світлом небосхилу; штучним, що створюється електричними джерелами світла, та суміщеним, при якому недостатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
111
ПД.079000.000ПЗ
Штучне освітлення може бути загальним та комбінованим. Загальним називають освітлення, при якому світильники розміщуються у верхній зоні приміщення (не нижче 2,5 м над підлогою) рівномірно (загальне рівномірне освітлення) або з урахуванням розташування робочих місць (загальне локалізоване освітлення).
Комбіноване освітлення складається із загального та місцевого. Його доцільно застосовувати при роботах високої точності, а також, якщо необхідно створити певний або змінний в процесі роботи напрямок світла. Місцеве освітлення створюється світильниками, що концентрують світловий потік безпосередньо на робочих місцях. Застосування лише місцевого освітлення не допускається з огляду на небезпеку виробничого травматизму та професійних захворювань.
6.1.3.2 Заходи, що виключають ураження електричним струмом
Електричний струм при дії на організм людини може викликати як місцеві, так і загальні ураження (електротравми). Місцеві електротравми - це опіки, перегрівання внутрішніх органів, розриви тканин м'язів, порушення біоелектричних процесів в організмі, електроліз органічних рідин тощо. Загальне ураження струмом відбувається при проходженні електричного струму через нервові центри дихання та серце.
Небезпека ураження тим більша, чим більший струм проходить через людину але, крім цього, впливають тривалість і шлях проходження струму через організм людини (поняття про шагову напругу), вид струму (постійний чи
змінний), його частота та робочі умови.
Небезпека ураження електричним струмом виникає при безпосередньому контакті із струмоведучими частинами обладнання або ж при зіткненні з металевими елементами, які випадково опинились під напругою внаслідок пошкодження ізоляції чи з інших причин.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
112
ПД.079000.000ПЗ
Наймовірність ураження електричним струмом і наслідки такого ураження суттєво впливають умови експлуатації електричного обладнання. Вони можуть бути трьох типів: без підвищеної небезпеки, з підвищеною небезпекою та особливо небезпечні.
До технічних засобів електробезпеки включають електроізоляцію струмопровідних частин, захисне заземлення, занулення, захисне вимикання, зниження робочої напруги, вирівнювання потенціалів, загогюджувальні пристрої, запобіжну сигналізацію, блокування, знаки безпеки.
Для профілактики уражень електричним струмом слід виконувати такі дії:
- ніколи не використовуйте електричні прилади поблизу води:
- зношені електричні шнури слід відремонтувати або викинути:
- якщо удомівці є маленькі діти - надійно закривайте від них електророзетки.
Захисні засоби в електроустановках. Для захисту людини від впливу електричного струму розроблений комплекс технічних і організаційних зоходів Держстандартом 12.1.019-79 (СТ СЕВ). В електроустановках передбачені пристрої, які здійснюють такі функції: виключають зіткнення людини з елементами, які перебувають під напругою: захищають людину при її дотику до елементів, які перебувають під напругою, в нормальних умовах експлуатації установки: перешкоджають потраплянню напруги на не струмопровідні елементи установок: захищають людину при її дотику до елементів обладнання, які опинилися під напругою в результаті порушення нормального режиму
роботи (замикання на корпус, землю).[19]
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
113
ПД.079000.000ПЗ
6.1.3.3 Заходи що до поліпшення умов психофізіологічних виробничих чинників
Трудова діяльність працівників невиробничої сфери належить до категорії робіт, які пов'язані з використанням великих обсягів інформації, із застосуванням комп'ютеризованих робочих місць, із частим прийняттям відповідальних рішень в умовах дефіциту часу, безпосереднім контактом із людьми різних типів темпераменту тощо. Це зумовлює високий рівень нервово-психічного перевантаження, знижує функціональну активність центральної нервової системи, призводить до розладів в її діяльності, розвитку втоми, перевтоми, стресу.
Тривала робота на комп'ютеризованому робочому місці призводить до значного навантаження на всі елементи зорової системи і зумовлює втому та перевтому зорового аналізатора. Напружена зорова робота викликає "очні" (біль, печія та різь в очах, почервоніння повік та очей, ломота у надбрівній частині тощо) та "зорові" (пелена перед очима, подвоєння предметів, мерехтіння, швидка втома під час зорової роботи) порушення органів зору, що може викликати головний біль, посилення нервово-психічного напруження, зниження працездатності.
Поліпшення, впершу чергу, зводиться до покращення санітарно-гігієнічних умов виробничого середовища (ліквідація забруднення повітря, шуму, вібрації, нормалізація мікроклімату, раціональне освітлення то що). Особливу роль узапобіганні втомі працівникі ввідіграють професійний відбір, організація робочого місця, правильнее робоче положення, ритмроботи, раціоналізація трудового процесу, використання емоційних стимулів, впровадження раціональних режимів праціі відпочинку,а також комплекс вправ для очей, рук та хребта для поліпшення мозкового кровообігу та комплекс прийомів психофізіологічного розвантаження то що.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
114
ПД.079000.000ПЗ
6.1.3.3 Проектний розрахунок штучного освітлення методом ват
Метод-ват (за таблицями питомої потужності) є найбільш простим, але і найменш точним з усіх методів розрахунку освітлення, тому застосовується для орієнтовних розрахунків. Цей метод дає можливість визначити потужність кожної лампи (Вт) для забезпечення в приміщенні нормованої освітленості.
При розрахунку освітленості, створюваної люмінесцентними лампами, вважають, що питома потужність 10 Вт/ м² приблизно відповідає 100 лк. Для того щоб досягнути III разряду зорових робіт (1000 лк) треба 100 Вт/ м² .
Для визначення кількості ламп у приміщенні де проходе проектування станка двосторонньої шліфовки , площею підлоги 50 м² за умови освітлення кільцевими світильниками СК-300 з лампами потужністю 300 Вт та напругою в мережі 220 В., для цього нам знадобиться:
Pл = PS / N ,отже N=PS/Pл
де Pл - потужність однієї лампи, Вт;
Р - питома потужність, Вт/ м²;
S - площа приміщення, м²;
N - кількість ламп в освітлювальній установці.
N= 100*50/300 = 16,66
Знадобиться 17 ламп
Висновки: У частині «Охорона праці» розділу дипломного проекту проведено аналіз шкідливих і небезпечних виробничих чинників травматизму, профзахворювань, пожеж, аварій та запропоновані заходи щодо поліпшення умов праці з розрахунком штучного освітлення.