Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
ПЕРШЕ ВРАЖЕННЯ СТУДЕНТА ПРО ВИКЛАДАЧА - ВАЖЛИВИЙ ФАКТОР ЇX ВЗАЄМОДІЇ В НАВЧАЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
Розробка актуальних питань вузівської підготовки і психології, які розглядають шляхи підготовки спеціаліста вищої кваліфікації, багато де в чому залежить від вивчення проблеми взаємостосунків між викладачами і студентами в навчально-виховній діяльності. Пояснюється це надзвичайно високими, навіть в порівнянні з старшими класами середньої школи, взаємними вимогами тих, хто навчається і тих, хто навчає. У вищій школі, як ні в якій іншій ланці системи освіти, особливо активно протікає взаємодія між студентами і викладачами в будь-яких формах навчального процесу. На жаль, такі складні і важливі проблеми як взаємостосунки викладачів і студентів в навчальній діяльності і їх динаміка майже не вивчаються в педагогічній науці, хоча для Їх дослідження є сприятливі умови, ми маємо на увазі праці видатних психологів - Б.Ананьева, О.Бодальова., В.Мясіщева і ін., в яких висловлені основні положення з питань психології взаємостосунків людей і можливості пізнання людини людиною в різноманітних видах діяльності.
Ми розпочали вивчення цієї важливої проблеми з вияснення труднощів навчання студентів у вузі, з характеристики головним чином їх стосунків з викладачами на заняттях. Зібрані матеріали говорять за те що значна частина, студентів із великими труднощами звикають до нового для себе життя і не завжди легко встановлюють необхідні стосунки з своїми викладачами.
Наші дослідження, які проводилися на факультеті соціології і психології Волинського державного університету, де ми самі проводимо викладацьку роботу, показують, що студенти в першу чергу виділяють і сприймають в особі викладача те, що має відношення до його викладацької діяльності і що забезпечує йому успіх у ній. Всі інші дані, зокрема, фізичний розвиток, вікові ознаки, національні особливості, стать в абсолютній більшості випадків для студентів не мають значення. Вони на них не звертають уваги і не фіксують в своїй свідомості при спілкуванні з викладачами.
Якщо загальну кількість всіх ознак, якими характеризує більшість студентів своїх викладачів при першому ознайомлені з ними, рахувати за ІСС%, то пі ознаки за групами можна виразити слідуючим чином (див. таблицю).
Перше враження про викладача у студентів, як правило, носить стійкий характер, а у значної їх частини воно зовсім не змінюється. За нашими даними, одержаними на основі аналізу великої кількості відгуків студентів, перше враження не змінилось у 34% обстежуваних.
Студенти, торкаючись особистості викладача, характеризують його, як лектора, як керівника семінару, курсової або дипломної роботи, як людину, яка спілкується і взаємодіє з ними в навчальній діяльності, в щоденному житті. У цьому живому, творчому процесі студенти пізнають своїх викладачів, створюють про них свої уявлення і поняття, від яких в свою чергу залежить їх ставлення до викладачів, предметів, які вони викладають, до самої навчальної діяльності і до різних її форм. Весь ефект і результат навчальної і виховної роботи, всієї підготовки студентів у вищому учбовому закладі детермінується характером їх взаємостосунків із викладачами. Наведемо у цьому відношенні деякі дані, якими студенти характеризують своїх викладачів. Висловлювання студентів надзвичайно різноманітні. Так, наприклад, студентка 3. говорить: “Моє перше враження про викладача складається після його першої лекції: наскільки розумно і цікаво він зміг розповісти, наскільки він зумів захопити мене своїм предметом, наскільки він сам захоплений (бо це ж видно завжди, навіть якщо мова викладача, невиразна, неемоційна)”. Ніби продовжуючи думку своєї попередньої колеги, студентка К. говорить про конкретні риси лекції, які захоплюють студентів, - це “ясність, чіткість викладу, рівень ерудиції, дикція, жести викладача і в останню чергу зовнішність”. А студент Р. на цей рахунок висловлюється ще більш визначено. Він категорично стверджує, що зовнішній вигляд не створює глибокого враження. “Голос, манера викладу, мова, інтервали між реченнями дають значно більше". Ряд студентів звертають увагу і на те, щоб ясно і чітко була сформульована мета і тема лекції і щоб вона викладалася добре поставленим голосом, щоб викладач завжди зумів тримати контакт із слухачами і, “помітив у аудиторії бажання “відпочити”, зміг зробити відступ для цього”.
Студенти високо цінять уміння викладача з першої хвилини заволодіти аудиторією і з самого початку показати їм, що “перед ними знаходиться людина, яка захоплена своїм предметом, знаюча, яка хоче, щоб і вони оволоділи хоч би часткою тих знань, якими володіє він”. Байдуже ставляться студенти до тих викладачів, які не володіють умінням читати лекції і відразу виявляють недостатні знання своєї дисципліни. “Буває і так, - пише студентка С., - Що навіть предмет, яким я дуже цікавлюсь пропускала на лекціях мимо вух, а все від того, що викладач сухо, нецікаво його викладав, та й нового я мало взяла з лекції. З першої лекції вже стало в основному зрозуміло який він викладач”.
Значний вплив на студентів має і те, як читає викладач лекцію - по конспекту або вільно, без записів, “дивлячись на аудиторію”. Ці моменти носять сигнальний характер, завжди сприймають студенти при першому ознайомленні з викладачем. Вони хочуть, щоб лекція читалась на високому науковому рівні, щоб у ній мали місце найновіші проблеми науки, про які не завжди можна прочитати в підручниках, і щоб подавались вони в вільному викладі викладача. В цьому зв'язку студент Д. підкреслюй в своєму виступі як манеру викладу, так і зміст його. Він говорить про максимум смислу в судженнях викладача.
Студентка К. звертає увагу на те, що викладача, прикрашає ерудиція, знання того, що важко знайти в книгах; особливо захоплює в ньому знання іноземної літератури. Багато студентів говорять про гумор в лекції і про те, щоб викладачі були акуратні, підтягнуті, внутрішньо зібрані. Нами підмічено, що ці критерії більше висловлювались юнаками як у відношенні викладачів-чоловіків, так і особливо викладачів-жінок. Проте це вже наступна ознака, за якою значна частина студентів складає свою думку про викладачів.
По зовнішньому вигляду і такими його функційними ознаками, як жести, міміка, уміння триматися в аудиторії, голос, дотримання такту, чистота і охайність одягу у багатьох студентів створюється перше враження про викладача. Студент Г. відмічає, що зовнішній вигляд - один із факторів по якому складається перше враження про викладача. Важливо, як викладач зайшов у аудиторію, представився студентам чи ні і чи зміг він з перших слів лекції захопити їх. Студент С., конкретизуючи думку свого товариша, вказує на певні компоненти, від яких залежить перше судження про викладача і ставлення до нього. “Коли викладач заходить в аудиторію і я його бачу вперше, - продовжує студент С., - то стараюсь скласти про нього враження. Буває так, що викладач входить повільно в кімнату, по дорозі про щось розмовляє із своїм співбесідником і закриває за собою двері перед самим його носом. Я кажу собі, що це людина надто зайнята і разом із тим підкреслює свою перевагу. А є і такі випадки, що викладач чуть не стрімголов влітає в аудиторію, кладе на кафедру папку і починає читати лекцію. Я суджу, що викладач, мабуть, надзвичайно зайнятий, звідси у нього поспішка. Мені здається, що він забуває, що робив перед цим. Якщо ж викладач зайшов в аудиторію, закрив за собою двері, привітався з студентами, попередньо старається уявити контингент слухачів, підійшов до столу і підготувався до читання лекції, то в ці хвилини завжди сидиш і терпеливо чекаєш початку лекції. Дивлячись на викладача, я стараюсь прочитати, по виражають його очі. Я завжди звертаю увагу на те, як викладач одягнений. Мені дуже подобається охайність викладача”.
Вперше сприймаючи викладача, студенти звертають увагу на різні елементи його зовнішнього вигляду і поведінки. Так студентка К. розповідає: “Перше враження про нового викладача складається з перших хвилин його перебування в аудиторії: манера тримати себе, мова, реакція на поведінку слухачів, а головне те, як він приступає до першої лекції: прямо переходить до справи або прагне переконати в значимості свого предмету, підкреслюючи при цьому необхідність відвідування його лекцій". Про різні деталі зовнішнього вигляду викладача говорять студенти в своїх відгуках. Наприклад, студент Г. підкреслює і охайність одягу, і чистоту сорочки, і манеру говорити, і тембр голосу. Говорячи про значення поведінки викладача в педагогічній діяльності, він заявляє: “Не люблю невідповідності зовнішнього вигляду і поведінки. Якщо, наприклад, викладач лисий, то повинен поводити себе солідно”. Говорячи про різні ознаки викладача, які викликають позитивні враження у слухачів, цей студент виділяє із них головні, суттєві і такі, які менш значимі. Саме в цьому плані він зауважує: “Хорошому викладачу “прощаєш” недоліки, незвичність його зовнішності, поганому - ніколи”. Інший студент цю думку висловлює так: “Якщо лекція цікава, то особливої уваги на зовнішність не звертаєш. Але якщо вона не цікава, то все приймається до уваги. Я маю на увазі саме зовнішність, але не охайність. Безумовно, така якість, як акуратність необхідна викладачу”.
Значна частина студентів заявляють, що зовнішній вигляд викладача має значення, але це не головне. Проте при першому ознайомленні вони, як ніколи, звертають увагу на зовнішній вигляд викладача в цілому. Тут береться до уваги і костюм, і зачіска, і вік (перевага надається викладачам середнього віку), і вираз обличчя, які за свідченням студентів, є відбитком інтелекту і культури спілкування з ними. Коментуючи ці судження своїх товаришів, студентка М. пише: “Коли до нас в аудиторію прийшов новий викладач, то було видно, що він не дуже слідкує за собою: старомодний костюм, широченний галстук, волосся не причесане. Але коли він почав говорити, всі перераховані деталі зникли самі по собі. Його уміння тримати аудиторію були безподібні. Були і інші випадки: зовнішнє враження хороше, а в кінці лекції стає зрозуміло, що нічого нового, цікавого цей викладач не скаже. Чому? Тому що він не зацікавив першою лекцією студентів, тому, що він і сам не зацікавлений нею. І якщо такий викладач ще допустить помилки у викладі матеріалу, то його з першої лекції зовсім не будуть слухати”.
Зовнішній вигляд викладача для деяких студентів відіграє роль лише в перші декілька хвилин зустрічі, коли вони у нього бачать просто людину. В цей час студенти сприймають викладачів так, як це роблять інші люди при новому знайомстві. “Зовні приємна людина, - пише студентка Д., - завжди до себе наближує. Це цілком відноситься і до викладача. На кінцеву обєктивну оцінку викладача його зовнішній вигляд не впливає”. Така ж думка, правда в своєрідній формі, виражена студентом Н.: “Коли я зустрічаю викладача, вперше, то відразу згадую, де міг бачити подібне. Якщо згадую, то намагаюсь деталізувати минулий досвід. Якщо ні - ніякого враження”. Перше враження про викладача залежить і від досвіду студента, від його звязків і відносин з людьми, які зустрічалися з ним до зустрічі з викладачем. В цьому перш за все виявляється індивідуальна своєрідність в сприйманні і оцінці викладачів студентами. Кожний із студентів схильний виділяти одні елементи зовнішності викладача частіше, ніж інші, та й бачити його в цілому по-своєму. Ці індивідуальні відмінності в сприйманні зовнішнього вигляду однієї і тієї ж людини різними людьми можна пояснити явищем установки. Установка, за визначенням О.Бодальова, є стан, зумовлений певною організацією досвіду людини, який створює диференційоване ставлення до людей.
Для створення першого враження студентів про викладача мають розповіді про нього студентів старших курсів. Так студентка Р. говорить: “Велике значення в першій оцінці викладача мас попереднє враження, що склалося на основі розповідей студентів старших курсів”. Студент А. цю ж думку висловлює так: “Часто в створенні першого враження про викладача відіграє роль вже встановленої думки, про яку ми довідуємося від інших студентів”. Деякі студенти передають детально ті відомості про викладачів, які вони одержали від своїх товаришів. Цікаво привести одне із таких суджень: “В умовах вузу, - пише студентка В., - де підтримуються стосунки між студентами різних курсів перші відомості про викладача, одержуєш ще до безпосереднього знайомства з ним. Студенти, які прослухали курс, дають “цілком детальні" характеристики... Ці думки викликають у студентів певний емоційний настрой. Вирішальним є перший контакт - або підтвердиться раніше дана характеристика, або вона буде заперечена - і ти починаєш приглядатися до викладача. Характерною що раніше створений настрой змушує всю увагу зосередити на головній рисі відгуку (“читає блискуче”). І саме перша лекція служить критерієм оцінки. А вона значима, бо перше враження про викладача досить стійке”.
Приведений матеріал говорить про ті важливі моменти, які впливають на взаємостосунки викладачів і студентів у навчальній діяльності.
Таблиця.
№№ |
Групи ознак, за якими скла-дається перше враження про викладача |
Кількість тих або інших ознак за групами |
|
абсолютні цифри |
% |
||
1. |
За зовнішніми даними (манера, тримати себе, представився студентам або ні, як зай-шов у аудиторію, чи є поспішка, суєтливість в діях, виразність обличчя). |
73 |
37,7 |
2. |
По першій лекції (мова, емоційність, захоп-леність, переконаність, уміння викладати матеріал і по такій ознаці, як “відразу переходить викладач до справи або прагне переконати в значимості відвідування своїх лекцій”). |
66 |
34,0 |
3. |
По характеру ставлення до студентів (вимогливий до студентів, слідкує за їх поведінкою на лекції, чи має з ними контакт, виявляє увагу до студентів, справедливість в оцінці їх поведінки). |
32 |
17,0 |
4. |
По виявленню ерудиції (інтелекту), по тому, чи читає лекцію по конспекту або без нього. |
16 |
8,5 |
5. |
По враженнях, які передаються про викладача, студентами старших курсів. |
5 |
2,5 |
6. |
По статі (якщо жінка - її фігура, обличчя, голос, якщо чоловік - рухливість, похилий вік, уявна байдужість. |
1 |
0,3 |