Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Варикозним розширення вен, або варикозною хворобою, називають патологію вен, при якій збільшується довжина і з’являються змієподібна звивистість, трубчасті та мішкоподібні розширення вен, гіпертрофія та поступове фіброзне переродження тканин стінки венозного стовбура, з подальшим руйнуванням клапанного апарату.
При варикозному розширенні вен нижніх кінцівок окрім патології судин приєднується ураження м’яких тканин. Захворювання має хронічний характер із прогресуючим перебігом і необоротними змінами в підшкірних, комунікантних та глибоких венах, а також у м’яких тканинах кінцівок.
Етіологія
Варикозна хвороба вен нижніх кінцівок – полі етіологічне захворювання, основними факторами розвитку якої є: спадковість, надмірна маса тіла, особливості способу життя, особливості харчування, порушення гормонального балансу та вагітність.
Фактор спадковості: Не менше 25% хворих мають близьких родичів, в яких виявлену одну з форм патології сполучної тканини (варикозна хвороба, грижі черевної стінки, геморой)
Надмірна маса тіла: Статистично доведене збільшення захворюваності у жінок з індексом маси тіла 27 кг/м2 на 33 %. Статистичного впливу надмірної маси у чоловіків не виявлено.
Особливості способу життя: один з важливих факторів в розвитку хвороби. Статичне вертикальне положення та сидіння , довготривале статичне навантаження та підйом важких предметів. Довготривала робота в таких положеннях суттєво впливає на частоту хвороби. У чоловіків, які працюють в вертикальному положенні, частота варикозної хвороби складає 20,1%, за відсутності статичного навантаження – 8,3%. В жінок частота складає 55,6 та 24,3% відповідно. В жінок, які працюють сидячи частота варикозної хвороби склала 37.7% В країнах Азії, населення яке використовує в праці та побуті стільці та крісла має в 3-4 рази більший рівень захворюваності, в порівнянні з людьми, які традиційно сидять на циновках.
Особливості харчування: Високий ступінь переробки харчових волокон та зниження в раціоні сирих овочів обумовлюють дефіцит харчових волокон, що призводить до сповільнення ре моделювання венозної стінки та хронічних закрепів, підвищуючи внутрішньочеревний тиск.
Порушення гормонального балансу: естрогени, прогестерон та їх аналоги знижують тонус венозної стінки за рахунок поступового руйнування еластичних та колагенових волокон. Примітно, що в транссексуалів, які отримують синтетичні естрогени, часто з’являються телеангіоектази на ретикулярні вени, не характерні для чоловіків. Крім того варикозні вени, виявляються частіше в жінок з пізнім всановленням менструального циклу.
Вагітність: традиційно вважається одним з головних факторів ризику, чим пояснюється більш часте 3-4 рази ураження жінок. Основними провокуючими моментами в цей період є збільшення ОЦК, компресію за очеревинних вен вагітною маткою, підвищення внутрішньочеревного тиску. Але достовірно вказується на розвиток варикозної хвороби в повторно вагітних, частота виникнння хвороби в цих випадках сягає 20-30%. При первинній вагітності більшу роль займають дисгормональні розлади.
Наибольшее значение в патогенезе варикозной болезни имеет нарушение работы механизмов, обеспечивающих венозный отток в вертикальном положении и функционирующих в условиях тесной взаимосвязи друг с другом. К ним относят сократительную способность мышц, вдоль которых располагаются вены, клапанный аппарат и напор артериальной крови. На самом деле, артерии вносят самый минимальный вклад в этот процесс. Сбой в работе любого из этих механизмов рано или поздно влечёт за собой изменения в двух других.
Мышечно-венозная помпа нижних конечностей, ягодиц и брюшного пресса, способствующая продвижению крови по направлению к сердцу, рационально функционирует только при сохранных клапанах.
В условиях полного смыкания створок кровь из вышерасположенного отдела вены в нижерасположенный не проникает, а при наличии каких-либо нарушений клапанного аппарата (в результате воспалительных процессов, травм, врождённой несостоятельности) она начинает двигаться вверх-вниз. Это ведёт к возникновению венозного застоя и расширению части сосуда, расположенной ниже клапана.
Формирующаяся флебэктазия становится причиной функциональной несостоятельности следующего клапана и так далее.
Постоянное перерастяжение вены за счёт переполнения кровью приводит к травматизации питающих её микрососудов. В результате нарушения трофики происходит гибель эластических и мышечных волокон, формирующих венозную стенку, в результате чего она со временем истончается и теряет упругость. Створки клапанов перестают полностью смыкаться. По мере прогрессирования процесса их работа становится вовсе неэффективной, и поток крови при вертикальном положении тела уже идёт не вверх, а устремляется вниз. Через перфорантные сосуды он направляется в систему глубоких вен, по которым поднимается вверх за счёт работы мышечно-венозного насоса, однако достигнув устья большой подкожной вены, по её притокам частично возвращается назад.
В венозной системе кровь обращается в объёме, превышающем нормальный. В некоторых случаях имеется около одного литра балласта, который беспрерывно циркулирует по замкнутому порочному кругу и делает невозможной эффективную разгрузку на капиллярном уровне. При этом в подкожных венах давление увеличивается настолько, что сосудистая стенка не выдерживает и начинает расширяться. Так образуются варикозные узлы.
Сначала они формируются на отдельных участках подкожных вен, затем вовлекаются целые стволы и их ответвления. Необходимо отметить, что такие изменения служат почвой для развития осложнений варикозной болезни, а именно – формирования тромбов.
При полноценной работе клапанного аппарата и адекватной насосной деятельности мышц в венах существуют два типа кровотока ламинарный и турбулентный.
Во время мышечной нагрузки кровь движется не только в проксимальном направлении, но и в дистальном (ретроградном), что заставляет смыкаться створки клапанов. В результате перед ними возникает турбулентный кровоток, благодаря которому в синусах не оседают форменные элементы крови.
В норме создаются условия, препятствующие тромбообразованию, которые при описанных выше патологических процессах практически полностью нивелируются.
Следовательно, основную роль в патогенезе варикозной болезни и её осложнений играют изменение направленности кровотока в различные фазы мышечной активности, флебогипертензия и нарушение работы клапанного аппарата.